Реферат на тему:
Інноваційний чинник розвитку молокопереробної промисловості
Стаття 7 Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної
діяльності в Україні» від 16 січня 2003 року №433-ІV одним із
стратегічних напрямків інноваційної діяльності на 2003-2013 роки
визначає високотехнологічний розвиток сільського господарства і
переробної промисловості.
Проте матеріали статистичної звітності свідчать, що останніми роками
спостерігається стала тенденція до скорочення кількості підприємств з
виробництва молочних продуктів та морозива, які взагалі здійснюють
інноваційну діяльність. Зокрема, у 2005 році з 45 підприємств
молокопереробної промисловості Київської області та 396 молокопереробних
підприємств України інноваційною діяльністю займалися відповідно 1
підприємство в Київській області (або 2,2% від загальної кількості
підприємств) та 24 підприємства в Україні (6,1%) [1].
Зауважимо, що падіння інноваційної активності підприємств не демонструє
кореляції з динамікою інвестиційних процесів, що свідчить про слабку
інноваційну спрямованість інвестицій і призводить до нагромадження
фізично і морально зношеного устаткування. Саме з цим пов’язана його
низька продуктивність і неможливість підвищення якості і
конкурентоспроможності продукції, її оновлення.
Коли ж узяти до уваги, що основними джерелами інноваційної діяльності
були власні кошти підприємств (44,7% у 2005 році) і банківські кредити
(23,6%), то стає зрозумілим, що дрібні інвестори (малі та середні
підприємства) не здатні впроваджувати сучасні інноваційні проекти.
Найбільші інвестиції за аналізований період припадали на придбання
машин, обладнання, установок, інших основних фондів. Вони у 2005 році
становили 54484,7 тис. грн. або 96,3%, загальної суми витрат на
технологічні інновації підприємств з виробництва молочних продуктів та
морозива, що, на жаль, не дає можливості диференціювати вартість
активної частини виробничих фондів і витрати на побудову офісів та
адміністративних приміщень, оскільки останні не мають істотного впливу
на зростання виробничого потенціалу. Окрім того, таку велику частку
витрат на придбання машин та обладнання можна пояснити тим, що
економічна ситуація в державі не сприяє довгостроковим інвестиціям у
результати наукових досліджень, виникає необхідність найшвидшої
окупності вкладених коштів.
Встановлено, що питома вага витрат на маркетинг та рекламу у загальній
сумі витрат на інноваційну діяльність зменшилась з 5,3% загальної суми
витрат на технологічні інновації у 2000 році до 3,2% у 2005 році. При
тому, що обсяги споживання молока і молокопродуктів нижчі від науково
обґрунтованих фізіологічних норм, цьому напряму фінансування необхідно
приділити більше уваги. Витрати на придбання нових технологій від
загального обсягу фінансування інноваційної діяльності за період з 2000
по 2005 рік були мізерними і становили у 2005 році 0,02%. Інноваційна
діяльність за напрямком «Дослідження і розробки», які по суті формують
базу нововведень на перспективу, у 2005 році взагалі не фінансувалася.
Обсяг реалізованої інноваційної продукції в обсязі відвантаженої
продукції молокопереробних підприємств у 2005 році порівняно з 2003
роком зріс на 3% і становив 4% або 489,5 тис. грн., хоча цей показник
складав 87% або 4,9 млрд. грн. у 2001 та 4,7 млрд. грн. у 2002 році.
???????????ви (54,5%), високий економічний ризик (40,4%), недосконалість
законодавства (38,6%), тривалий термін окупності нововведень (38,1%),
низький платоспроможний попит на нову продукцію (26,3%), нестачу
інформації про ринки збуту (18,2%), нестачу кваліфікованого персоналу
(17,2%), відсутність можливості для кооперації з іншими підприємствами і
науковими організаціями (16,9%), несприйнятливість підприємства до
нововведень (15,9%), нестачу інформації про нові технології (15,4%)
тощо.
Найбільш важливими результатами інноваційної діяльності представники 24
молокопереробних підприємств України, що здійснювали інноваційну
діяльність в 2005 році вважають збереження і розширення традиційних
ринків збуту (95,8%), створення нових ринків збуту в Україні (91,7%), а
також розширення асортименту продукції (87,5%), забезпечення
відповідності сучасним правилам і стандартам (87,5%), зростання
виробничих потужностей (87,5%), підвищення гнучкості виробництва
(75,0%), поліпшення умов праці (75,0%), зниження забруднення
навколишнього середовища (54,2%), скорочення енергетичних витрат
(41,7%), скорочення матеріальних витрат (33,3%) [1].
Дослідження різноманітних продуктових інновацій молокопереробних
підприємств дає можливість, на нашу думку, класифікувати їх таким чином:
продукція зі зниженим вмістом жиру для дієтичного харчування;
функціональні молочні продукти; продукти з новими споживчими якостями;
продукти, що відповідають потребам окремих груп населення; продукція, що
має зручне паковання; нутріцевтична продукція.
Основними напрямками технологічних інновацій в молокопереробній
промисловості є: застосування низки менш енергомістких і маловідходних
технологій; низькотемпературна обробка з метою збереження корисних
властивостей молока; нанотехнології [2].
Отже, молочний ринок надає величезні можливості для інновацій, проте
інноваційну діяльність здійснює незначна частка підприємств
молокопереробної промисловості України, що пов’язано з дефіцитом
фінансування. Розв’язання даної проблеми вимагає пошуку перспективних
джерел фінансування, серед яких: залучення банківського кредитування;
надання інноваційним підприємствам середньострокових кредитів зі
зниженням кредитної ставки; запровадження істотних пільг підприємствам,
що здійснюють інноваційну діяльність; запровадження різних форм
фінансового лізингу та державних дотацій названим підприємствам;
підвищення ефективності програмно-цільової форми у системі фінансування.
Необхідно розробити цільову інноваційну програму для молокопереробної
галузі, а також регіональні інноваційні програми, в яких необхідно
передбачити реально діючі механізми їх реалізації, а також систему
моніторингу за впровадженням вказаних програм.
Доцільно створити галузевий науково-дослідний центр зі змішаним
державно-приватним фінансуванням; галузевий і місцеві інноваційні фонди
для фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а
також закупівлі ліцензій на високоефективні іноземні технології, що
дозволяють виробляти продукцію нових поколінь.
До чинників, які можуть сприяти активізації інноваційної діяльності,
належить також інноваційна інформованість і культура, пропаганда
науково-технічних досягнень і нововведень, моральне заохочення
інноваторів.
Література:
Колотуша М., Петруха С. Інноваційна активність підприємств харчової
промисловості: упорядкування та динаміка параметрів (таблиці) //
Економіст. – 2007. – №3. – С.35-81.
Рашевська Т.О., Українець А.І. Перспективи створення нанотехнологій
молочних продуктів функціонального призначення // Молочна промисловість.
– 2008. – №1. – С.65-71.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
