Характеристика впливу банківської системи на індекс економічного та інституціонального режиму економіки знань (реферат)

Характеристика впливу банківської системи на індекс економічного та
інституціонального режиму економіки знань

 

Основні показники, що характеризують рівень розвитку економіки знань в
країнах та регіонах світу, був запропонований робочою групою Світового
Банку (World Bank) в рамках спеціальної програми «Знання для розвитку»
(Knowledge for Development — K4D) [1]. Структура цих показників
представлена на рис.1. Представлені на схемі індекси мають зведений тип
– вираховуються як середнє арифметичне параметрів, які знаходяться в їх
основі з областю визначення від 0 до 10. Висновки робляться на основі
значень індексу економіки знань (Knowledge Economy Index – KEI) та
індексу знань (Knowledge Index – KI). Перший оцінює ефективність
використання країною знань з метою її економічного та суспільного 
розвитку. Другий оцінює здатність країни створювати, сприймати та
розповсюджувати знання. Згідно зі схемою суттєвий вплив на значення KEI
спричиняє EIRI, зважаючи на  одноосібність своєї спрямованості, тому цей
індекс найкращим чином характеризує рівень стимуляції наявних
інтелектуальних  можливостей суспільства  для створення засад економіки
знань.

 

EIRI характеризує наступні макроекономічні аспекти: економічне і правове
середовище країни, якість державного управління, розвиток бізнесу та
приватної ініціативи, здатність суспільства та його інститутів до
ефективного використання існуючого і створення нового знання. Для
визначення міри впливу на його значення банківської системи введемо
відповідний показник  IBeiri (Influence of the Banking on EIRI).
Обчислення IBeiri буде залежатиме від того, як банківська система
впливає на значення індикаторів на основі яких вираховується EIRI.
Індикатори EIRI можна розділити на дві групи: економічного режиму та
управління. Перелік індикаторів, що відносяться до групи економічного
режиму та пояснення методики їх визначення, представлений в таблиці 1. В
таблиці 2 аналогічним чином представлені індикатори групи управління.
Слід зазначити, що метод визначення Внутрішнього Валового Продукту (ВВП)
в таблицях ґрунтується на витратному підході, тобто враховує вартості
усіх куплених товарів та послуг (споживчі витрати, витрати виробничого
призначення, інвестиції, приріст вартості запасів, витрати уряду,
вартість експорту за мінусом імпорту).

 

Таблиця 1. Індикатори EIRI  групи економічного режиму .

№ п.п Індикатор Визначення

1 Валові інвестиції в  основний капітал (Gross Capital Formation – GCF).
Частина  ВВП (%), що відноситься до витрат на інвестиції в розвиток
провідних  галузей економіки країни.

2 Тарифні та нетарифні бар’єри (Tariff & Nontariff Barriers – TNB).
Рівень торгівельних бар’єрів країни (заборона та обмеження імпорту,
акциз та ліцензування товарів/послуг).

3 Захист інтелектуальної власності (Intellectual Property Protection –
IPP). Рівень міцності захисту інтелектуальної власності  в країні .

4 Стійкість банків (Soundness of Banks – SB). Рівень стійкості
комерційних банків  в країні.

5 Експорт товарів та послуг (Exports of Goods and Services  – EGS).
Частина  ВВП (%), що відноситься до вартості експорту товарів та послуг.

6 Спред відсоткових ставок (Interest Rate Spread – IRS). Розрив між 
відсотковими ставками, встановленими банками по  розміщеними та по
залученим коштам.

7 Інтенсивність внутрішньої конкуренції (Intensity of Local Competition
– ILC). Рівень інтенсивності  конкуренції на локальних ринках  країни.

8 Внутрішній кредит приватному сектору (Domestic Credit to Private
Sector  – DCPS). Частина  ВВП (%), що відноситься до витрат на фінансове
забезпечення внутрішнього приватного сектора (позики, впуск
неакціонерних цінних паперів, комерційні кредити, і т.д.).

9 Вартість реєстрації бізнесу (Cost to Register a Business  – CDB).
Офіційні вартості реєстрації бізнесу в країні з розрахунку на душу
населення.

10 Тривалість старту бізнесу (Days Required to Start a Business  –
DRSB). Кількість днів, що потрібно витратити на весь процес початку
бізнесу в країні.

11 Вартість укладання угод (Cost to Enforce a Contract – CEC) . Частина 
вартості угод (%), що відноситься до витрат на забезпечення їх
легалізації.

 

Таблиця 2. Індикатори EIRI  групи управління .

№ п.п Індикатор Визначення

1 Якість регулювання (Regulatory Quality  – RQ). Кількість інцидентів
неринкової політики державних органів (контроль над цінами, неадекватний
банківський нагляд, надмірне регулювання розвитком бізнесу).

2 Верховенство права  (Rule of Law – RL). Ступінь орієнтації законів
країни  на дотримання інтересів суспільства враховуючи ефективність і
передбачуваність судової системи.

3 Ефективність роботи уряду (Government Effectiveness – GE). Комплексна
оцінка якості державних послуг, рівня бюрократії, компетенції державних
службовців, незалежності державних службовців від політичного тиску.

4 Гласність і відповідальність (Voice and Accountability – VA).
Комплексна оцінка ступеня цивільних  і політичних прав (можливість
громадян брати участь у виборі уряду, незалежність засобів масової
інформації, відповідальність влади за свої дії).

5 Політична стабільність (Political Stability – PS) Імовірність того, що
уряд країни буде дестабілізовано або повалено  неконституційними  шляхом
та / або насильницькими методами.

6 Боротьба з корупцією (Control of Corruption – СС) Рівень впливу
корупції на бізнес середовище залежно від  частоти  появу необхідності
додаткових виплат державним службовцям (хабарів) для  досягнення мети.

7 Свобода слова (Press Freedom – PF)

  Сукупний бал ступеня свободи засобів масової інформації в країні ( від
0 до 30 —  «вільні», від 31 до 60 – «частково вільні», від 61 до 100 –
«позбавлені свободи».

 

В результаті аналізу даних, наведених в таблиці 1 і таблиці 2 можна
дійти висновку, що вплив банківської системи на значення EIRI
відображують наступні індикатори: валові інвестиції в основний капітал
(GCF), стійкість банків (SB), спред ставки відсотку (IRS), інтенсивність
внутрішньої конкуренції (ILC), внутрішній кредит приватному сектору
(DCPS), якість регулювання (RQ), боротьба з корупцією (СС). Міра впливу
на кожен з цих ідентифікаторів проектується на значення відповідних
показників. Область визначення кожного цих показників ми пропонуємо
встановити однакову – від 0 до 1. В результаті інтегральний показник
IBeiri буде приймати значення від 0 до 7 та вираховуватись за формулою
1:  

 

o u *

,

.

4

6

gd-t8

u

u

u

?роекти мають різне значення для розвитку економіки знань, їхні значення
потрібно  коригувати ваговими коефіцієнтами (наприклад: 1,3 для першого
виду інвестицій та 0,7 для другого). Розрахунок IBgcf ми пропонуємо
здійснювати за формулою 2:

 

(2)

де:

?         BPF – загальна кількість розміщених банківських коштів
(Banking Placement Funds);

?         BIi – банківські інвестиції в інновації (Banking Investments
in innovations);

?         BIp – банківські інвестиції в апробовані проекти (Banking
Investments in projects);

?         w1, w2 – вагові коефіцієнти відповідно банківських інвестицій
в інноваційні та в апробовані проекти.

Показник IBsb (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення
індикатора стійкості банків.  Він визначає кількісне співвідношення
банківських установ в країні з різними характеристиками фінансової
стійкості. Ці характеристики відносять кожен банк країни до однієї з
семи категорій. Розрахунок IBsb ми пропонуємо здійснювати за формулою 3:

(3)

де:

?         QB – загальна кількість банків (Quantity of Banks);

?         QBg, QBp, QBs, QBm, QBw, QBb, QBt – кількості банків, що
відносяться до категорій стану фінансової стійкості, відповідно:
«хороший», «стабільний», «задовільний», «середній», «слабкий»,
«поганий», «жахливий».

Показник IBirs (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення
індикатора спреду відсоткових ставок.  Він визначає відношення
середнього значення відсоткових ставок по залученим коштам (депозитам)
до середнього значення відсоткових ставок по розміщеним коштам банками
(кредитам) країни за певний період часу (календарний рік).  Розрахунок
IBirs ми пропонуємо  здійснювати за формулою 4:

(4)

де:

?         IRd  – середнє значення відсоткових ставок банків по залученим
коштам (Interest Rate on deposits);

?         IRl  – середнє значення відсоткових ставок банків по
розміщеним коштам (Interest Rate on loans).

Показник IBilc (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення
індикатора інтенсивності внутрішньої конкуренції. Він визначає
відношення наявної кількості власників банківського бізнесу до кількості
банківських установ в країні. Під власниками банківського бізнесу слід
розуміти володарів контрольних пакетів акцій. До них відносяться як
незалежні суб’єкти підприємницької діяльності (приватні особи,
промислові та фінансові групи і т. д.),  так і держава особисто.
Розрахунок IBilc ми пропонуємо  здійснювати за формулою 5:

(5)

де:

?         QBO – загальна кількість власників банків (Quantity of Bank
Owners ).

Показник IBdcps (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення
індикатора внутрішнього кредиту приватному сектору.  Він визначає яка
частина банківських кредитів була спрямована на кредитування приватного
сектору всередині країни. Розрахунок IBdcps ми пропонуємо здійснювати за
формулою 6:

(6)

де:

?         BL – загальна сума внутрішніх банківських кредитів (Bank
Loans);

?         BLps – банківські кредити в приватний сектору (Bank Loans to
the private sector).

Показник IBrq (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення
індикатора державного регулювання економікою.  Його значення обернено
пропорційне  кількості інцидентів неринкового впливу органів державної
влади на банківську систему країни. До таких інцидентів відносяться
укази, постанови, накази, розпорядження примусового та заборонного
змісту (цільові вилучення коштів з банківської сфери, заборони та
мораторії на види банківської діяльності,  лімітування цін і т.д.).
Розрахунок IBrq ми пропонуємо  здійснювати за формулою 7:

 

(7)

де:

?         Inmbs – кількість інцидентів неринкового управління
банківською діяльністю (Incidents of non-market bank supervision).

Показник IBсс (ф.1) характеризує вплив банківської системи на значення
індикатора боротьби з корупцією. Він визначає яку частину банківських
рахунків, операції за участю яких підлягали моніторингу внаслідок
мотивованої підозри у причетності до корупційних дій, було заблоковано
на протязі певного періоду часу (календарний рік). Розрахунок IBсс ми
пропонуємо  здійснювати за формулою 8:

(8)

де:

?         BAbc – кількість банківських рахунків, що були заблоковані за
участь у корупційних схемах (Bank Accounts blocked for corruption);

?         BAsc  – кількість банківських рахунків, що підлягали
моніторингу за підозрою у приналежності до корупції (Bank Accounts of
suspected corruption).

Висновки.  Вплив банківської системи на рівень реалізації
інтелектуальних  можливостей суспільства в країні найкращим чином
характеризує показник міри її впливу на індекс економічного та
інституціонального режиму економіки знань – IBeiri. Цей показник
комплексний і утворюється сумою значень показників, що характеризують
міру впливу банківської системи на відповідні формуючі індикатори 
індексу економічного та інституціонального режиму. Зростання значень
IBeiri на проміжку від 0 до 7 вказує на зростання впливу банківської
системи на утворення засад економіки знань в країні. Дослідження
можливостей змін в банківській системі, здатних вплинути на підвищення
формуючих показників IBeiri, у разі позитивного результату можуть
створити основу для банківського механізму  стимулювання економіки
знань.

 

Список використаних джерел

1. Knowledge Assessment Methodology [Электронный ресурс] / Knowledge for
Development.  –  Режим доступу:  http://www.worldbank.org/kam.

2. Васильєва Т. А. Банківське фінансування інноваційної діяльності:
монографія / Т. А. Васильєва. – Суми : Ділові перспективи. – 2006. – 60
с.

3. Клинцов В. Управленческие и технологические инновации [Электронный
ресурс] / В. Клинцов, Е. Кузнецова, В. Чернявский  — The McKinsey
Quarterly. –  Режим доступа.
–http://www.mckinsey.com/russianquarterly/articles/issue21/01_0210.aspx.

4. Луців Л. Інвестиційний потенціал банківської системи України [Текст]
/ Б. Л. Луців, Т. Б. Стечишин // Фінанси України. — 2009. — N 9. — С.
67-77.

5. Медвідь,  Т.А. Інноваційна основа розвитку банківського бізнесу
[Текст] / Т.А. Медвідь//  Зовнішня торгівля: право та економіка. — 2007.
— №1. — С.127.

6. Поповенко, Н.С. Інноваційні процеси у банківській сфері [Текст] /
Н.С. Поповенко, Н.Б.Марченко//  Економічний простір. — 2008. — N 15. —
С. 97-104.

7. Старовойт, О. «Економіка знань» як сфера функціонування інтелекту
[Текст] / О. Старовойт // Вищ. освіта України. — 2009. — N 4. — С.
71-75.

8.  Федулова, Л. І. Державна політика розбудови економіки знань:
особливості реалізації антикризової стратегії [Текст] / Л. І. Федулова,
Т. М. Корнєєва // Фінанси України. — 2009. — N 10. — С. 3-17.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *