Закони ринкового господарства (реферат)

РЕФЕРАТ

на тему:

“Закони ринкового господарства” 1. Поняття і склад механізму ринкового
господарства

Ринкова економіка — це специфічна соціально-економічна система. Вона, як
і будь-яка система, має свій механізм функціонування, дія якого найбільш
повно проявляється в

центральній ланці цієї системи — на ринку. Що це за механізм і як він
діє? Відповіді на ці запитання ми отримаємо, розглянувши спочатку його
складові елементи. Їх в принципі чотири: попит, пропозиція, ціна й
конкуренція.

Попит — це форма вираження потреби. На ринку ми маємо справу не з
попитом взагалі, а з попитом платоспроможним, тобто забезпеченим
відповідною сумою грошей. Тому попит включає в себе два елементи:
а)потреби, тобто бажання придбати той чи інший товар або послугу;
б)грошові засоби, які має суспільство для придбання даних товарів або
послуг. Попит, як правило, виражається в грошовій формі.

Пропозиція — це сукупність товарів і послуг, які є або в кожний даний
момент можуть бути доставлені на ринок. Вона включає в себе два моменти:
а)готовність виробників (продавців) до продажу того чи іншого виду
товару або послуги; б)умови, на яких виробник (продавець) згідний
продати їх. Пропозиція, як правило, має натуральне вираження: штуки,
тонни, метри.

Ціна — це, як було з’ясовано раніше, грошовий вираз вартості. На ринку,
як правило, розрізняють три види цін: ціну попиту, ціну пропозиції і
ціну рівноваги. Ціна попиту — це гранично максимальна ціна, яку покупці
ще згідні платити за товар. Ціна пропозиції — це гранично мінімальна
ціна, яку продавці ще згідні взяти за свій товар. Ціна рівноваги — це
ціна, яка встановлюється при врівноваженості попиту і пропозиції.

Конкуренція — це процес суперництва між суб’єктами ринкових відносин за
найвигідніші умови виробництва, реалізації й купівлі товарів та послуг.

Взаємодія названих елементів і являє собою ринковий механізм. Процес
його функціонування визначає ступінь ефективності ринкової економіки.
Чим же визначається чіткість взаємодії ринкового механізму? Адже в ньому
немає спеціального органу, який би вказував на те, які товари виробляти
підприємцю, де йому купувати ресурси, де робітникові працювати. Сам
ринковий механізм забезпечує свою стабільність. Він має власний
внутрішній порядок, і взаємодія його елементів підпорядкована вимогам
певних законів: законам грошового обігу, вартості, попиту і пропозиції.
А реалізується це через завдання, які ставить перед собою кожен учасник
ринкових відносин: прагнення максимуму прибутків і раціоналізація
вибору. Отже, ринкова система за своєю природою є саморегульована
система. Така саморегульована система в літературі отримала назву
«вільного ринку».

2. Закон грошового обігу

Одним з важливих законів ринкової економіки є закон грошового обігу.
Основна вимога його полягає в дотриманні грошово-товарної
збалансованості. Вона повинна кореспондуватися з сумою цін товарів і
послуг, що є в обігу. Теоретично кількість грошей, необхідна для обігу,
може бути розрахована за формулою:

Г = (Ц \ О, Де

Г — кількість грошових одиниць, необхідних для обігу; (Ц -сума цін
товарів; О — швидкість обороту грошей.

Дана формула є досить загальною. В реальному житті кількість грошей,
необхідних для обігу, залежить від набагато більшої кількості факторів.
Тому застосовується формула дещо складніша:

Г = ЦР – ЦК + ЦП – ВР \ О, де

ЦР — сума цін товарів, визначених для реалізації; ЦК — сума цін товарів,
платежі по яких виходять за межі даного періоду; ЦП -сума цін товарів,
строки платежів по яких наступили; ВР — сума взаємних розрахунків; О —
швидкість обороту грошей.

На практиці регулювання грошового обігу в країні здійснює центральний
емісійний банк. В Україні таким банком є Національний банк України.

3. Закон попиту і пропозиції

Ринок нормально функціонує лише тоді, коли він збалансований, тобто коли
на ньому підтримується повна відповідність між попитом і пропозицією.
Відсутність такої відповідності негайно відбивається на ході реалізації
й виробництва. Досягається така відповідність у результаті дії закону
відповідності попиту і пропозиції. Закон попиту і пропозиції —
економічний закон ринку. Він виражає діалектичну єдність попиту і
пропозиції, їх взаємозв’язок і взаємодію, об’єктивний потяг до
відповідності. Тому основна його вимога — це збалансованість ринку. Така
дія поєднує цей закон з законом вартості, але на відміну від останнього
він діє виключно у сфері обміну. Проте і в цій сфері закон попиту і
пропозиції не підміняє закон вартості, а діє одночасно з ним як форма
вираження, як елемент механізму його реалізації.

Як же діє цей закон? При наявності повної відповідності між попитом і
пропозицією (ідеальний варіант) закон нічим себе не проявляє. Але якщо
відповідність порушена, закон діє в напрямку її встановлення. Як?
Особливість функціонування ринкового механізму полягає в тому, що кожний
його елемент тісно пов’язаний із ціною, яка служить основним
інструментом впливу на попит і пропозицію. Зокрема, попит знаходиться у
зворотній залежності від ціни. Якщо ціни на товари зростають, то попит
на них зменшується тому, що високі ціни обмежують купівельні
спроможності людей. При зниженні цін попит зростає. Див. рис.1.

Рисунок І

Залежність попиту від ціни

Товарна пропозиція з ціною пов’язана прямою залежністю.

Із зростанням цін пропозиція збільшується, тому що одиниця додатково
виробленої та проданої продукції приносить виробникові додатковий
прибуток. І навпаки, якщо ціни знижуються, то виробництво продукції стає
менш вигідним і скорочується. Відповідно зменшується і пропозиція. Див.
рис.2.

Ступінь зміни попиту у відповідь на зміну цін характеризує еластичність
попиту. Мірою такої зміни є коефіцієнт еластичності попиту.
Розраховується за формулою:

Кел = Зростання обсягу попиту, (%) \ Зниження цін, (%)

Приклад. Попит зріс на 10%; 6%; 3%. Ціни відповідно знизилися на 2%; 3%;
3%.

Кел1 = 10 \ 2 = 5 — еластичний

Кел2 = 6 \ 3 = 2 — слабо еластичний

Кел3 = 3 \ 3 =1 — нееластичний

Рисунок 2

Залежність пропозиції від ціни

Еластичність попиту можна показати й графічно. Див. рис.З.

Рисунок 3

Еластичність попиту

а) нееластичний попит
б) еластичний попит

Ц- ціна; К-кількість товару, купленого за певний
період.

Взаємодія попиту і пропозиції з ціною має й зворотний зв’язок. Коли
пропозиція перевищує попит, ціна знижується, що збільшує попит. Якщо ж
попит перевищує пропозицію, ціна підвищується, ще стимулює зростання
пропозиції. В даному випадку попит і пропозиція через ціну взаємно
впливають одне на одного.

Як же конкретно діє цей механізм саморегуляції в умовах ві-льдого ринку?
Звернемося до умовного прикладу. Основні параметри будь-якого ринку —
попит, пропозиція і ціна. Їх взаємодія відображена на рис. 4.

Рисунок 4

Взаємодія попиту, пропозиції і ринкових цін

Ц- ціна товару; К-кількість товару, на ринку.

Припустимо, на ринку телевізорів існує режим вільної конкуренції. Це
означає, що на ньому є багато покупців, які виділили кошти на придбання
телевізорів. Економічний інтерес споживача -покупця полягає в тому, щоб
купити товар і задовольнити свої потреби. Їм протистоять виробники —
продавці. Витрачаючи ресурси на виробництво й збут телевізорів, вони
зацікавлені в прибутковому їх продажу. Споживачі приходять на ринок з
певним обсягом сукупного доходу, призначеного для придбання саме
телевізо-рів.Тому, враховуючи, що продавці повинні відшкодувати свої
витрати на виробництво й отримати певний прибуток, вони пропонують за
товар не будь-яку ціну, а ціну попиту. Це та гранично максимальна ціна,
вище якої ринкова ціна піднятися не може тому, що в покупців більше
немає грошей на купівлю. Між ціною попиту й кількістю продукції, що
продається, існує взаємний зв’язок. З одного боку чим менша кількість
товару, тим більшу ціну споживач згідний за нього заплатити, і навпаки.
З іншого боку, коли ціна попиту висока, кількість реальних покупців, а
отже, й обсяги продажу, зменшуються. Якщо ж ціна попиту падає, ситуація
стає зворотною. Отже, з якого боку не підходити, прослі-дкується
залежність, яка проілюстрована на рис. 4 кривою Цп. Вона описує
поведінку споживача й називається кривою попиту.

А як же діють виробники — продавці? Вони намагаються продати товар
дорожче, чудово розуміючи, що в покупців зовсім інші наміри і вони
обмежені розмірами своїх доходів. У результаті утворюються ціни
пропозиції. Це такі гранично мінімальні ціни, за якими виробники ще
можуть продавати свої вироби покупцям, а останні ще можуть їх купувати.
Ринкова ціна не може бути нижчою від ціни пропозиції. Інакше виробництво
й збут стануть нерентабельними, що загрожує банкрутством. У нашому
прикладі, чим менша ціна пропозиції, тим менша кількість телевізорів
надійде в продаж тому, що в багатьох виробників витрати виробництва й
збуту виявляться вищими від цієї відносно низької ціни. В міру
підвищення ціни пропозиції буде зростати й кількість виробників, і
обсяги постачання товару на ринок. На рис. 4 поведінка продавців
характеризується кривою пропозиції — Цпр.

У точці Тр збігаються інтереси виробників і споживачів, досягається
рівновага ринку, тобто найкращий обсяг виробництва і продаж (Кр), який
дорівнює оптимальній величині купівель і споживання, а ринкова ціна стає
ціною рівноваги (Цр). Це означає, що виробникам невигідно надалі
підвищувати ціни й збільшувати пропозицію, тому, що товар не знайде
попиту. Відповідно й споживачам не доводиться розраховувати на придбання
більшої кількості товарів або на зниження цін на них, бо це суперечить
інтересам виробників. Припустимо далі, що сукупний попит на телевізори
збільшився (зросли доходи людей, змінилася структура попиту і т.д.). У
цьому випадку бажання споживачів придбати додаткову кількість
телевізорів відображає нова крива попиту Ціп, яка розташована справа
вище кривої Цп.

Оскільки ринок може забезпечити постачання товарів лише в обсязі Кр і
неспроможний одномоментно відреагувати на нову потребу, спочатку
додатковий сукупний попит залишиться незадоволеним. Виникне ситуація
товарного дефіциту в результаті порушення рівноваги ринку. За цих умов
тиск з боку додаткового попиту поведе до тимчасового підвищення цін аж
до встановлення нової ціни попиту від Цр до Цір на рис.4. Як це
відобразиться на виробництві? Вироб-еики телевізорів розцінюють нову
ціну (більш високу) й відповідне збільшення норми прибутку як потужний
стимул розгортання виробництва й продажу. Названа тенденція буде
описуватися тепер новою кривою пропозиції Ціпр (рис.4). Ситуація на
ринку знову зміниться, але вже в інший бік. Пропозиція підтягнеться до
попиту і, оскільки отримати підвищену ціну неможливо, вона починає
знижуватися в напрямку до нової точки рівноваги Tip. Це буде означати,
що попит задоволене, дефіцит ліквідований, додаткові телевізори
потрапили до рук тих, хто їх потребує. Як бачимо, механізм ринку,
отримавши імпульс від підвищення попиту, викликав адекватну реакцію
виробництва і пропозиції. У випадку скорочення попиту на телевізори
ринковий механізм спрацює у зворотному напрямку. Знання залежності
попиту і пропозиції від ціни й навпаки дозволяє зрозуміти, як
досягається ринкова рівновага, як формується ціна рівноваги. А це, в
свою чергу, дає суб’єктам ринку можливість глибше пізнавати кон’юнктуру
й відповідним чином діяти в тих чи інших умовах.

Список використаної літератури

Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. – К.: Ніка
–Центр, 2000. – С. 146-164.

Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної
теорії.-К.: Вища школа, 1995.

Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 1994,
Гл.1.

Клімко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – К.: Вища
школа, 1997.

Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – К.: Видавничий центр
“Академія”, 1998.

Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. – К.: Либідь, 1998.

Самуэльсон П. Экономикс. В 2-х томах. Т.1. – М.: Высшая школа, 1992.

PAGE

PAGE 1

Крива попиту

Ц – ціна

П — попит

0 П3 П2 П1
П

Ц

Ц1

Ц2

Ц3

Крива пропозиція

Ц – ціни

Пр.- пропозиціія

0 Пр.1 Пр.2 Пр.3
Пр

Ц

Ц1

Ц2

Ц3

Ц

0 К2 К1 К

висока

Ц

Ц2

Ц1

низь-ка

0 мала К2 К1 велика К

Ц ЦПР

Ц1ПР

Ц1р ЦП

ТР

Цр

ТР1
Ц1п

0 Кр К1р
К

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *