Статистика споживчого ринку та цін (реферат)

Тема: Статистика споживчого ринку та цін.

План:

1 Завдання статистики споживчого ринку та цін.

2.Статистика обсягу товарообороту споживчого ринку.

3.Статистика цін споживчого ринку.

4.Індекси цін споживчого ринку.

5. Джерела інформації про товарооборот та ціни споживчого ринку.

1.Основними показниками для характеристики обсягу і структури споживчого
ринку є обсяг товарообороту (товарної виручки). Він характеризує
ступінь розвитку різних форм споживання промислової та
сільськогосподарської продукції.

Ціни споживчого ринку виконуючи функцію кількісного вираження
вартості виробленої промислової та сільськогосподарської продукції.
Відіграють провідну роль у заміщенні затрат на виробництво продукції,
одержані прибутку та нагромадженні капіталу.

Завданнями статистики споживчого ринку та цін є:

характеристика рівня, структури і динаміки товарообороту (товарної
виручки) за допомогою натуральних та вартісних показників;

вивчення надходження до різних форм споживчого ринку виробленої
промисловості та сільськогосподарської продукції за джерелами галузями
промисловості, категоріями сільськогосподарських підприємств та
господарств населення;

аналіз діяльності бірж, особливо аграрних;

аналіз сезонності у споживанні продукції, зокрема сільськогосподарської;

систематичне спостереження за рівнем цін споживчого ринку, їх поведінкою
при інфляції, зростанні (зниженні) реальних доходів населення тощо;

аналіз структури цін споживчого ринку та співвідношення між цінами на
продукцію промисловості та сільського господарства;

розрахунок середніх цін;

вивчення сезонності в руху цін, рівнів цін на сільськогосподарську
продукцію по окремих регіонах;

оцінка співвідношення між рівнями цін на однорідні види продукції
промисловості та сільського господарства по окремих формах споживчого
ринку;

розрахунок індексів споживчих цін (індексів інфляції);

аналіз впливу чинника ціни на життєвий рівень населення.

2. Основними формами товарообороту споживчого ринку вступають:

товарооборт підприємств організованого рику;

продаж сільськогосподарської продукції на міських (сільських) ринках;

Продаж непродовольчих товарів на речових, змішаних тапвтомобільних
ринках;

грошова виручка об’єктів торгівлі і громадського харчування, які
належать (орендуються) суб’єктами підприємницької діяльності-фізичними
особами.

Підприємствами роздрібної торгівлі та громадського харчування
(юридичні особи) формують обсяг роздрібного товарообороту організованого
ринку.

Обсяг роздрібного товарообороту організованого ринку – це виручка
від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого
споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків,
через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану
торгову мережу (магазин, аптеки, палатки, кіоски, автозаправні станції,
їдальні, кафе, ресторани тощо) усіма діючими підприємствами незалежно
від відомчої підпорядкованості, форма власності та господарювання, а
також виручка одержана через касу не торгових підприємств, організацій,
установ, від продажу безпосередньо населені товарів власного
виготовлення, закуплених на стороні або одержаних по бартеру
(враховується як продаж поза торговою мережею).

До складу роздрібного товарообороту включається також відпуск
товарів по безготівковому розрахунку із роздрібної мережі і мережі
громадського харчування окремим категоріям устонов.

У роздрібному товарооборотів враховується продаж як нових товарів,
так і уживаних – скуплених у населення, прийнятих торговими
підприємствами у населення на комісію.

Обсяг товарообороту підприємств громадського харчування складається
з:

обороту по реалізації продукції власного виготовлення підприємствами
громадського харчування;

обороту по роздрібному продажу купованих товарів.

Реалізація продукції власного виготовлення поділяється за своїм
призначенням на дві групи:

роздрібний продаж безпосередньо населенню;

оптовий продаж іншим підприємствам громадського харчування та роздрібної
торгівлі.

До продукції громадського харчування власного виготовлення відносять
готові вироби і напівфабрикати, що виготовлені на кухні або в підсобних
виробничих цехах даного підприємства громадського харчування шляхом
теплової або холодної обробки сировини і продуктів, незалежно від того,
як реалізується ця продукція – на даному підприємстві безпосередньо
населенню, іншим підприємствам громадського харчування або роздрібним
торговим підприємствам для подальшого продажу населення.

Неорганізований споживчий ринок – це мережа (міських, сільських)
ринків на яких проводиться продаж сільськогосподарських продуктів і
худоби господарствами населення (колективними та фермерськими
господарствами, селянами та іншими громадянами).

В умовах корінної перебудови виробництва сільськогосподарської
продукції в Україні все більшого поширення набирає напрямок по створенню
селянських фермерських господарств, як форми вільного підприємства на
основі використання майна і землі – власності фермера або орендованої
ним. Ці господарства займаються виробництвом, переробкою та реалізацією
сільськогосподарської продукції.

До неорганізованого споживчого ринку належить також продаж
непродовольчих товарів на речових, змішаних, автомобільних ринках. Ці
ринки розташовані у спеціально відведених місцях і зареєстровані
місцевими органами влади.

3. Функцію кількісного вираження вартості виробленої продукції виконують
ціни споживчого ринку. В країнах з ринковою економікою діють такі види
цін:

ціна виробника;

оптова;

роздрібна;

базисна;

ціна купівлі-продажу;

монопольна;

номінальна;

ринкова;

рухома ціна;

ціна попиту;

тверда ціна.

Ціна виробника продукції – це сума виробничих, маркетингових витрат та
очікуваного прибутку. За цією ціною виробник проводить поставку
продукції оптовим фірмам.

Оптова ціна складається з ціни виробника та всіх виробничих і
маркетингових витрат оптової фірми плюс її прибуток.

Роздрібна ціна – це оптова ціна плюс всі витрати роздрібних фірм та
їх прибуток.

Базисна ціна використовується для визначення вартості (якості)
продукції. Вона є вихідною для встановлення ціни фактично поставленої
продукції, коли її властивості відрізняються від контракту. Базисна ціна
узгоджується на переговорах між продавцем і покупцем, де враховуються
також знижки і надбавки в залежності від кон’юктури ринку.

Ціни купівлі-продажу визначається умовами контракту.

Монопольна ціна встановлюється монополіями вище або нижче ціни виробника
продукції (вищі ціни на збут своїх товарів і нижчі – на придбання
продукції інших фірм).

Номінальна ціна – це ціна опублікована у прейскурантах і довідниках
фірм, інформація бірж тощо.

Ринкова ціни – ціна купівлі-продажу на даному ринку.

Рухому ціна встановлюється договором у залежності від умов, які склалися
на біржах, інфляційних процесів тощо на визначену дату.

Ціна попиту складається на ринку покупця.

Тверда ціна встановлюється у договорі купівлі-продажу і не підлягає
зміні.

Ціна є одним із визначальних чинників економічного стимулювання
виробництва промислової та сільськогосподарської продукції.

Проте існуючі споживчі ціни на продукцію промисловості і сільського
господарства не забезпечують їх паритету, а так звані “ножиці цін” дають
розходження в цінах між цими галузями економіки в десятки разів. Останнє
має дуже важливе значення у забезпеченні успішного розвитку сільського
господарства – галузі яка забезпечує рослинницькою та тваринницькою
продукцією населення та переробну промисловість. Для забезпечення
науково обґрунтованих вартісних співвідношень між промисловістю та
сільським господарством потрібно вивчати структуру споживчих цін і за її
даними оцінювати вплив на роздрібну ціну окремих її елементів.
Пропонуємо розглянути структуру роздрібної ціни (рис. 8.1).

В умовах значної диференціації цін споживчого ринку вивчення
структури роздрібних цін потрібно доповнювати аналізом сезонних цін, та
оцінкою впровадження різних знижок до цін поза сезоном закупок, чи
надбавок за додаткові послуги.

4. Розрахунок індексів споживчих цін статистичні органи проводять на
основі даних матеріалів в обстеження сімейних бюджетів про щомісячну
реєстрацію цін набору товарів представників.

Як статистичні ваги тут використовують структуру витрат на кожний
товар відносно загальної суми споживчих витрат, а також питому вагу
споживчих витрат населення кожного регіону в загальних витратах
населення України.

Спочатку тут обчислюють індивідуальні індекси цін на товар зі
формулою

Ір = Р1

Р0

Де

ір- індивідуальний індекс середньої ціни;

Р1 і Р0 – середні ціни на товар відповідно у звітному та базисному
періодах.

Рівень середньої ціни визначають за формулою простої середньої
арифметичної

Р=

Де р- середня ціна;

Р- сума зареєстрованих цін;

n-число зареєстрованих цін.

Далі на основі індивідуальних індексів цін по регіонах, які приймають
участь у вибірковому обстеженні, визначають зведені (агрегатні) індекси
цін в структурі ваг звітного періоду за формулою

Ір=

При наявності даних про структуру споживчих витрат за так званим
споживчим кошиком, цей індекс краще обчислювати в структурі ваг
базисного періоду за такою формулою

Ір=

Де Ір-зведений (агрегатний)індекс цін;

і р – індивідуальний індекс середньої ціни;

р0q0 і р1q1- вартість споживчих витрат відповідно у базисному та
звітному періодах.

На основі індексів цін споживчого ринку визначають купівельну
спроможність грошової одиниці (гривні) за формулою

1

Ік.с.=

Ір

5. Роздрібний товарооборот організованого ринку визичається у цінах
фактичної реалізації за моментом відпуску товарів покупцеві, незалежно
від часу сплати грошей.

Обсяг роздрібного товарооборту визначається за звітний період на
основі первинних документів (товарно-грошового звіту і прикладених до
нього документів), які підтверджують здачу виручки і витрати, що
зроблені з виручки(квитанції установ банків, поштового відділення,
видаткового касового ордеру та інше), продаж товарів за безготівковим
розрахунком, у кредит.

Підприємства роздрібної торгівлі та громадського харчування, інші
підприємства, що здійснюють роздрібну торгівлю та громадське харчування,
незалежно від форм власності щомісяця подають до статистичних органів
“Звіт про товарооборт” за формою №1-торг. У цьому звіті передбаченні
такі показники про обсяг товарообороту з початку року, і втому числі за
звітний місяць:

роздрібний товарооборт торгової мережі без вартості скляного посуду;

роздрібний товарооборот громадського харчування;

весь роздрібний товарооборт;

оптовий товарооборот (продаж іншим підприємствам) і оборот від
посередницької діяльності;

оборот від інших видів діяльності;

запаси товарів у роздрібній мережі іна складах підприємства роздрібної
торгівлі(на кінець місяця).

За більш розширеним переліком показників торговельні підприємства
складають квартальний (річний) звіт за формою №3-торг. “Звіт про продаж
і запаси товарів у торговій мережі і мережі громадського харчування”.

Підприємства торгівлі, включаючи приватні і комісійно-комерційні
проводять реєстрації споживчих цін у “Бланку реєстрації цін на споживі
товари (послуги)”, де вказують ціну за одиницю товару за попередній і
поточний місяць, обчислюють середню ціну та її індекс.

На основі “Бланка реєстрації цін на споживчі товари (послуги)”
статистичні органи заповнюють щомісячно спеціальну таблицю “Розрахунок
середніх цін та індивідуальних індексів цін на споживчі товари”.

Дані про продаж сільськогосподарської продукції та худоби
збираються статистичними органами вибірково на міських ринках 53 міст
України. Облік продаж і цін ведуть спеціальні реєстри у формі №3
“Блокнот обліку розмірів продажу сільгоспродуктів на міському ринку”, та
формі №4 “Блокнот реєстратора цін на міському ринку”.

Крім того, з місячною періодичністю складають звіт за формою А
“Бланк обліку продажу сільгосппродуктів і худоби колективними та
фермерськими господарствами, селянами та іншими громадянами на міських
ринках”.

Облік обсягу продаж непродовольчих товарів та рівня їх цін на
речових. Змішаних та автомобільних ринках статистичні органи проводять у
одноразовому річному звіті “Бланк обстеження ринку з продажу
непродовольчих товарів”. Цей бланк обстеження складається за березень
місяць.

Обстеження об’єктів торгівлі та громадського харчування, які
належать або орендуються суб’єктами підприємницької діяльності-фізичними
особами проведено статистичними органами у грудні 1999 року. У
спеціальному “Бланку” цього обстеження містились дані про обсяг торгової
виручки.

Структура роздрібної ціни. (рис. 8.1.)

Витрати на продукцію

Прибуток

Збутові

витрати

Збутовий

Прибуток

Акциз

ПДВ

Витрати

обігу

Прибуток

торгівлі

П

Д

В

Оптова ціна

Підприємства

Збутові націнки

Податки і збори

Торгова націнка

Оптова ціна промисловості

Відпускна ціна промисловості1

Роздрібна ціна

1На складі торгівельної організації відпускна ціна промисловості
враховується без ПДВ.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *