Основні проблеми організації економіки (реферат)

Реферат на тему:

Основні проблеми організації економіки

ПЛАН

1. Обмеженість виробничих ресурсів.

2. Проблеми організації економіки.

3. Економіка та ефективність. Крива виробничих можливостей

1. Обмеженість виробничих ресурсів

Хоча потреби безпосередньо задовольняються як створеними людиною, так і
подарованими природою благами, проте можливості для постійного
задоволення потреб створюються лише завдяки наявності у країни,
суспільства, окремих ресурсів.

Ресурси виробництва — це сукупність тих природних, соціальних, духовних
сил, які можуть бути використані в процесі створення товарів, послуг та
інших цінностей.

Між поняттями «фактор виробництва» і «виробничий ресурс» є певні
відмінності. Ресурс — це потенційний фактор: тільки той ресурс, що
залучається у виробництво, стає фактором. В економічній теорії ресурси
прийнято ділити на чотири групи:

* природні — потенційно придатні для застосування в виробництві природні
сили та речовини, серед яких розрізняють «невичерпні» та «вичерпні» ( а
в останніх — «відновлювані» та «невідновлювані»;

* матеріальні — всі створені людиною («рукотворні») засоби виробництва,
що самі є результатом виробництва(верстати, обладнання, заводи,
транспортні засоби, будинки…);

* трудові — населення в працездатному віці, яке в «ресурсному» аспекті
оцінюють за трьома параметрами: соціально-демографічному,
професійно-кваліфікаційному та культурно-освітньому;

* фінансові — грошові засоби, які суспільство виділяє на організацію
виробництва.

Значимість окремих видів ресурсів змінювалась у залежності від переходу
доіндустріальної до індустріальної, а від неї — до постіндустріальної
технології. В доіндустріальному суспільстві перевага надається природним
і трудовим ресурсам, в індустріальному — матеріальним, в
постіндустріальному — інтелектуальним та інформаційним ресурсам.

Природні, матеріальні та трудові ресурси притаманні будь-якому
виробництву, тому вони називаються базовими; фінансові ресурси, які
виникли на «ринковому» етапі, — похідними.

Слід відзначити, що у кожний даний момент необхідні для господарської
діяльності економічні ресурси є обмеженими. Ця обмеженість відносна і
означає, що ресурсів менше, ніж потрібно для задоволення всіх потреб за
даного рівня економічного розвитку. Обмеженість часто характеризують іще
як рідкість ресурсів відносно безмежності людських потреб. Ці потреби
постійно зростають і змінюються з розвитком суспільства, із зростанням
господарської діяльності, розвитком ринку і т.д. Одне слово, люди в
будь-якій країні хочуть більше благ і послуг, ніж вони мають.

Що ж ми вкладаємо в поняття «обмеженість»? Орні землі, пасовиська,
корисні копалини, лісові масиви та інші різновиди природних ресурсів,
обмежених територією країни, особливостями геологічного складу її
ґрунтів, географічним положенням, кліматичними особливостями та низкою
інших чинників.

Обмеженість трудових ресурсів зумовлена загальною кількістю населення
країни і часткою працездатних людей у його складі. Обмеженою є також
кількість людей певної спеціальності та певного рівня кваліфікації,
вкрай необхідних для виробництва суспільних благ.

Обмеженість матеріальних (капітальних) ресурсів визначена всім
попереднім економічним розвитком кожної країни, досягненим технологічним
рівнем виробництва, наявними можливостями імпорту капітальних ресурсів.
Звісно, можна побудувати нові фабрики та ферми, виготовити обладнання.
проте для цього потрібен час і, знов-таки, ресурси для їх створення.

Щодо обмеженості підприємницьких здібностей, то за деякими оцінками,
лише 3-5% працездатного населення країни за своїми здібностями можуть
бути вдалими підприємцями. Безперечно, до країни можна запросити
закордонних кваліфікованих менеджерів чи то підготувати власні
кваліфіковані кадри, проте це потребує часу і коштів. Отже, оскільки не
всім людям властиві підприємницькі здібності, то кількість таких людей
обмежена.

Таким чином, про обмеженість ресурсів свідчить проблема абсолютного
вичерпання ресурсів та їх кількісної визначеності в певному місці й у
певний час, а також їх дефіцит. Наслідком обмеженості ресурсів є
неможливість задоволення всіх потреб суспільства одночасно в будь-який
визначений момент. Граничність ресурсів. їх кількісна обмеженість, а
також рідкісність деяких особливо цінних ресурсів зумовлюють певні межі
виробничої діяльності. Від наявних у суспільстві ресурсів можливо
отримати визначений обсяг матеріальних благ та послуг.

Суспільство не здатне виробити весь той обсяг товарів та послуг, який
відповідає абсолютним (ідеальним) потребам людей у країні.

У самій серцевині економіки є безперечна істина, яку називаємо законом
рідкості ресурсів. Цей закон стверджує: блага є обмеженими, оскільки
немає достатньо ресурсів, щоб виробити всі блага, які потребують люди
для споживання.

2. Проблеми організації економіки

Все в економіці випливає з цього центрального факту: оскільки ресурси
обмежені, то потрібно дослідити, як суспільство вибирає для виробництва
набір товарів і послуг, як різні товари виробляються, на них
встановлюються ціни і хто має споживати товари, що виробляються.

У повсякденному житті постійно доводиться вибирати, вирішувати, як
використати обмежені час і доходи. Піти в кіно, чи прочитати книгу?
Вчитися далі, закінчивши університет, чи одразу йти працювати? В кожному
з цих випадків вибір у світлі обмежених ресурсів вимагає від нас відмови
від чогось, фактично, втрати можливості зробити щось інше. Ця втрачена
альтернатива називається вартістю втрачених можливостей, або
альтернативною вартістю.

Наведемо ще один приклад. На певній ділянці землі можна збудувати
автостоянку, автозаправну станцію, літнє кафе або магазин. Ми вирішили
будувати автостоянку. Що ж буде ціною нашого вибору? Альтернативною
вартістю відведення цієї землі під автостоянку виявляються збитки,
пов’язані з відмовою лише від найбажанішої серед решти альтернатив. Це
неможливість побудувати на цьому самому місці чи то автозаправну стацію,
чи то кафе, чи то магазин, але не три об’єкти водночас.

Таким чином, термін «ціна вибору» (або альтернативна вартість)
стосується найбажанішої серед необраних альтернатив. Що саме серед даних
нереалізованих можливостей було найнеобхіднішим, визначається
додатковими дослідженнями. Але право називатися такою ціною мають лише
ті блага, які за бажаністю посідають друге місце після обраного
варіанту.

Альтернативна вартість — це вартість (цінність) найбільш пріоритетного
серед благ, одержання яких стає неможливим за обраного способу
використання обмежених ресурсів.

Отже, вартість втрачених можливостей виникає тому, що вибір чогось
одного в світлі обмежених ресурсів означає відмову від чогось іншого.
Вартістю втрачених можливостей є цінність товару чи послуги, від яких
відмовились.

Оскільки ресурси обмежені, то перед будь-яким суспільством, чи є воно
повністю колективізованою комуністичною державою, племенем жителів
островів Південних морів, капіталістичною індустріальною нацією,
сімейством робінзонів чи складається з одного тільки Робінзона Крузо,
виникають три основні взаємопов’язані економічні проблеми:

* Що повинно вироблятися, тобто скільки і яких продуктів слід виробити,
тобто визначити кількість продуктів, які необхідно та можливо за
конкретних умов виготовити?

* Як ці товари потрібно виробити, тобто за допомогою яких матеріальних і
трудових ресурсів, з використанням якої технології вони мають бути
виготовлені?

* Для кого призначаються продукти та послуги, тобто як вони
розподіляються і кому, врешті-решт, підуть на споживання?

Вирішувати такі проблеми потрібно (як показує світовий досвід) лише на
основі розвитку та раціонального використання продуктивних сил і
ресурсів.

Щоб привести продуктивні сили суспільства в дію, необхідно відшукати
оптимальні співвідношення (пропорції) між усіма речовими елементами
виробництва та чисельністю робітників. Наприклад, якщо відомо, скільки
треба виробити товарів, то й слід знати, яка потрібна кількість
предметів праці (сировини, матеріалів, напівфабрикатів), засобів праці
(верстатів, машин, обладнання) та трудових ресурсів (робочої сили), а
також яку використовувати технологію.

3. Економіка та ефективність. Крива виробничих можливостей

Оскільки економічні ресурси рідкісні, обмежені, а наші потреби практично
безмежні, ми не в змозі задовольнити всі матеріальні потреби
суспільства. Отже, завданням економіки є вивчення шляхів найкращого
(ефективного) використання предметів і засобів праці, робочої сили та
підприємницького таланту.

«Ефективність» як поняття, має два значення. Це термін може стосуватися
технічної ефективності, яка означає використання мінімальної кількості
ресурсів для досягнення певного обсягу виходу продукції або досягнення
максимального обсягу виходу продукції при фіксованих витратах певних
ресурсів. Оскільки технічна ефективність не бере до уваги різну вартість
різних ресурсів, або неоднакову вигоду від виробництва різних видів
продукції, то розгляд винятково з позицій технічної ефективності не може
виявити найприйнятніші рішення. Наприклад, господарство може бути
технічно ефективним у виробництві продукту, але якщо покупці не хочуть
купувати продукт А, а віддають перевагу продукту В, то виробництво
продукту А було би економічно неефективним.

Економічна ефективність — це ширше поняття, ніж технічна ефективність.
Економічна ефективність йде далі технічної ефективності і враховує
вартість витрати і вигоду, пов’язані з різними ринковими вподобаннями,
намірами і рішеннями. Щоб отримати максимальну користь від використання
наших обмежених ресурсів, ми повинні здійснювати тільки ті економічні
дії, які ведуть до додаткової вигоди, що перевищує додаткові витрати.
Згідно з таким підходом, не варто здійснювати економічні дії, якщо
додаткові витрати перевищують додаткову вигоду.

Поняття економічної ефективності є центральним в економіці, на неї
повинен робитися особливий наголос при ухвалі індивідуальних і
соціальних рішень.

Щоб досягти у виробництві максимальної кількості повного обсягу корисних
товарів та послуг, суспільству необхідно ефективно використати свої
рідкісні ресурси, тобто забезпечити їх повну зайнятість.

Під повною зайнятістю розуміють використання всіх придатних для
виробництва ресурсів. Це означає, що кожен, хто хоче і здатний
працювати, повинен бути забезпечений роботою, не можуть простоювати орні
землі, машини та устаткування тощо.

Таким чином, ефективність означає відсутність втрат, тобто економічні
ресурси використовуються настільки ефективно, наскільки це можливо, щоб
задовольнити потреби і бажання людей за даних факторів виробництва.

Економіка є ефективною, якщо суспільство не може збільшити виробництво
одного товару, без зменшення виробництва іншого. Ефективна економіка
перебуває на межі виробничих можливостей. Виробничі можливості — це
можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови
цілковитого і ефективного використання всіх наявних ресурсів при даному
рівні розвитку технології.

Для кращого розуміння уявіть собі, що у якийсь певний момент часу країна
може виробляти лише певну кількість товарів і послуг з її обмежених
ресурсів: певну кількість бензину, певну кількість нафти для опалення,
певну кількість літаків тощо. Однак більшу кількість одного продукту не
можна виробляти без зменшення обсягу виробництва іншого.

В економічній науці ми зображаємо цю обмеженість виробничого потенціалу
країни кривою виробничих можливостей (КВМ). КВМ відбиває максимальні
кількості товарів або послуг, які можуть одночасно вироблятися за даних
ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю використовуються.
Слід зауважити також, що ми розглядаємо економіку за станом на певний
момент часу (тим самим передбачаємо постійну кількість ресурсів і
незмінну технологію).

Припустимо, що повинні вироблятися лише два економічних блага (або види
економічних благ). Для більшої наочності можемо взяти гармати і масло,
щоб розкрити проблему вибору між воєнними витратами і товарами
споживання.

Рис. 1. Крива виробничих можливостей

Кожна нанесена точка є точним графічним виразом кількісних комбінацій
гармат і масла. З двох наборів даних один дає можливе виробництво масла,
а інший — можливий випуск гармат. Кожен рівень виробництва масла
порівнюється з певною кількістю гармат, які можуть вироблятися за той
самий час. Ви можете побачити, що коли кількість виробленого масла
зростає, випуск гармат падає. Отже, якщо економіка виробляє 1 одиницю
масла, то вона може випустити максимально 14 одиниць гармат. Проте, коли
виробництво масла становить 2 одиниці, то можна виробити тільки 12
одиниць гармат.

Одну з рис ефективності економіки можна проілюструвати за допомогою
кривої виробничих можливостей: перебування на КВМ означає, що збільшення
виробництва одного товару неминуче вимагає пожертвування іншими. Коли ми
виробляємо більше гармат, то ними заміщуємо масло. Заміщення є законом
економіки повної зайнятості.

Отже, КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто вона має
вибирати між виробництвом різних товарів шляхом перерозподілу ресурсів.
Із точок, розташованих на цій кривій, що показують різні можливі
поєднання випуску альтернативних товарів, ми маємо вибрати найбажанішу
для нас у даний час.

Невикористані ресурси та неефективність

Будь-яка точка не на КВМ, а всередині графіка (точка К) свідчить, що
ресурси використовуються не повністю і у суспільства є можливість
нарощувати водночас виробництво декількох товарів. Навіть випадкові
спостерігачі погодяться, що наше суспільство має невикористані ресурси у
вигляді незайнятих робітників, невикористаних земель і завмерлих фабрик.

Таким чином, КВМ — графік, що характеризує набір товарів, які можуть
бути вироблені економікою за умови повного використання всіх наявних
ресурсів. Для більшої наочності цей набір зменшується до двох товарів,
один з яких відкладається по горизонтальній, а інший — по вертикальній
осі. Точка на кривій показуватиме співвідношення між виробництвом цих
двох товарів. КВМ може бути використана не лише для аналізу наявного
виробництва, але й для аналізу економічного прогнозування. Якщо точка
(Х) наших економічних сподівань знаходиться за межею кривої, це означає,
що має місце нереалістичне прогнозування та планування. Такі прогнози не
є безневинною справою, як правило, вони обертаються для суспільства
марнотратством (підготовчі витрати для робіт, на які не вистачить
ресурсів, незавершене будівництво тощо).

У наведеному прикладі КВМ показує такий рівень використання виробничих
ресурсів, коли існує повна зайнятість і повний обсяг виробництва.

Однак ця крива може пересуватися (зміщуватися) як ліворуч, так і
праворуч. Зміцнення КВК праворуч означає, що в суспільстві досягнуто
економічне зростання за рахунок збільшення та підвищення якості
ресурсів, створення нових технологій, участі у міжнародній спеціалізації
та розвитку зовнішньої торгівлі.

Зміщення КВМ ліворуч означає, що технологічна база в суспільства
застаріла; внаслідок політичних та економічних причин використання
наявних ресурсів неповне, має місце економічна деградація, скорочення
кількості працездатних громадян. До того ж, скорочення виробничих
можливостей суспільства пов’язане зі зменшенням кількості ресурсів як
внаслідок руйнування господарських зв’язків між країнами, так і через
виведення земель та інших природних ресурсів з господарського обігу (як
це сталось, наприклад, внаслідок аварії на ЧАЕС в Україні та Білорусії).

Література:

Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. — К.:
Ніка-Центр. Ельга, 2000. — 528 с.

Бобров В.Я. Основи ринкової економіки: Підручник. — К.: Либідь, 1995. —
320 с.

Бузгалин А.В. Переходная экономика: курс лекций по политической
экономии. — М.: Таурас, Просперс, 1994. — 472 с.

Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії:
Підручник. — К.: Вища шк., 1995. — 471с.

Григорук А.А., Палюх М.С., Літвінова Т.Д., Литвин Л.М. Основи
економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А.,
Палюха М.С. — Тернопіль, 1999. — 252 с.

Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д. Основи
економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А.,
Палюха М.С. — Тернопіль, 2002. — 304 с.

Економіка: теоретичні основи. Підручник: У 2-х частинах. — Тернопіль:
Астон, 1997. — 204 с.

Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. посібник / За ред.
З.Г. Ватаманюка та С.М. Панчишина. — Львів: Інтереко, 1998. — 708с.

Економічна теорія: політекономія: Підручник/ За ред. В.Д.Базилевич. —
К.: Знання-Прес, 2001. — 581 с.

Закон України «Про власність» // Відомості Верховної Ради України. —
1991. — № 20. — С. 249.

Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради
України. — 1991. — № 49. — С. 682.

Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України.
— 1991. — № 14. — С. 84.

Иохин В.Я. Экономическая теория: введение в рынок и микроэкономический
анализ: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 512 с.

Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег./ Пер. с англ. —
М., 1978.

Ковальчук В.М. Економічна теорія: короткий курс. — Тернопіль: Астон,
1997. — 180 с.

Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки (теоретична економіка). —
Тернопіль: Астон, 1998. — 368 с.

Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. — М.: Экономика, 1989.
— 526 с.

Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. — М.,1992. — 736 с.

Курс экономики: Учебник / Под ред. Б.А.Райзберга. — М.: ИНФРА, 1997. —
720 с.

Курс экономической теории / Под общей ред. М.Н.Чепурина. — Киров: АСА,
1995. — 624 с.

Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2
т.: Пер. с англ. Т.1. — М.: Республика, 1992. — 399 с.; T. 2. — М.:
Республика, 1992. — 400с.

Маршалл А. Принципы политической экономии: В 3 т. — М., 1993.

Мескон М., Альберт М., Хедуори Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. —
М., 1992. — 702с.

Немцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій:
Навчальний посібник. — К..: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2001. — 392 с.

Основи економічної теорії. Політекономічний аспект/ За ред. Г.Н.Климка,
В.П.Нестеренка. — К., 1997. — 743с.

Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник/ За ред.
Г.Н Климка, В.П.Нестеренка. — К.: Вища школа, 1994. — 559 с.

Основи економічної теорії. Підручник / За ред. С.В.Мочерного. —
Тернопіль: Тарнекс, 1993. — 686 с.

Основи економічної теорії / С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко
та ін. За ред. С.В.Мочерного. — К.: ВЦ «Академія», 2001. — 472 с.

Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн./ За ред. Ю.В.Ніколенка. —
К.: Либідь, 1998. — 272 с.

Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Суспільне
виробництво. Ринкова економіка / За ред. Ю.В.Ніколенка. — К.: Либідь,
1998. — 272 с.

Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 2: Підприємництво,
маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому
господарстві / За ред. Ю.В.Ніколенка. — К. — :Либідь, 1998. — 272 с.

Основы экономическойї теории: Учебное пособие / Под ред. В.Л. Клюше. —
Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997. — 336с.

Рикардо Д. Основы политической экономии и налогового обложения. —
М.,1955.

Самуельсон П. Економіка: Підручник. — Львів: Світ. — 1993. — 496 с.

Семюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка / Пер. з англ. — К.:
«Основи», 1995. — 544 с.

Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. В 2-х т. —
М.:Єконом., 1993.

Современная экономика (для студентов вузов). — Ростов-на-Дону, 1997. —
608 с.

Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник
для вузів. — Тернопіль: Карт-бланш, 1997. — 456 с.

Туган-Барановський М.І. Політична економія. Курс популярний. — К.:
«Наукова думка», 1994. — 264 с.

Шегда А.В. Основы менеджмента. — К.: Знание, 1998. — 512с.

Теоретическая экономика. Политэкономия: Учебник для вузов / Под ред.
Г.П.Журавлевой и Н.Н.Мильчаковой. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. —
485 с.

Управление — это наука и искусство. А.Файоль, Г.Эмерсон, Ф.Тейлор,
Г.Форд. — М.: Республика, 1992. — 352 с.

Шишикин А.Ф. Экономическая теория: Учебное пособие: В 2 кн. Кн. 1. — М.:
ВЛАДОС, 1996. — 656 с.

Шишкин А.Ф. Экономическая теория: Учебное пособие: В 2 кн. Кн. » — М.:
ВЛАДОС, 1996. — 352 с.

Шумпетер Й. Теория экономического развития. — М., 1982. — 423 с.

Экономика: Учебник / Под ред. А.С.Булатова. — М.: Экономика, 1997. — 816
с.

Экономическая теория / Под ред. А.И.Добрынина, Л.С.Тарасевича : Учебник
для вузов. — СПб : Изд. СПбГУЭФ, Изд. «Питер Паблишинг», 1997. — 480 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *