.

Криза людського духу (Реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
435 1760
Скачать документ

З дисципліни “Екологія” на тему

Криза людського духу

План

Вступ

1. Духовна криза суспільства як головна причина глобальної екологічної

кризи;

2. Суть і наслідки кризи людського духу;

3. Шляхи зміни людської свідомості задля збереження життя на Землі;

Висновки

Список літератури:

1. Білявський О.Г. та ін “Основиекологічних знань”-К.:Либідь,2000

(ст.35-45).

2. Злобін Ю.А. “Основи екології ” К.:- “Лібра”, ТОВ, 1998 (ст.224-225).

3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. “Основи екологічних знань”: Підручник.

К.: Либідь, 1997 (ст.243-245).

Вступ

Екологія “як наука про біологію довкілля” все рішучіше заявляє про своє
існування. Ноосферне уявлення про місце людства в розвитку біосфери-
“плівки життя”-яке сформувалось під впливом вчення В.І. Вернадського,
продовжує неабиякий інтерес до вивчення довкілля та всіх процесів в
екосистемах.

ІІ половина ХХ ст. характеризується розвитком глобальної екологічної
кризи, внаслідок хижацького винищення природніх ресурсів, НТП,
недбайливого ставлення до природи та інших шкідливих чинників. Об’єднує
ці всі чинники один найважливіший – занепад духовності суспільства.
Необхідні подальші величезні зусилля, аби дії людей стали мудрими,
неупередженим і завбачливими

1. Головні причини екологічної кризи- цедемографічний вибух, виснаження
природніх ресурсів і дедалі активніше забруднення повітря, грунтів і
води. Але є й інші серйозні причини поглиблення екологічної кризи. Це
такі:

(занепад духовності.

(надзвичайно низька екологічна культура цілих народів і націй.

(низький рівень екологічної освіти більшсті керівних працівників та

урядових чиновників в усіх країнах світу.

(загальне зниження морального рівня людей за останні десятиліття.

“ Сучасна людина фактично обожила саму себе. Та вона-фальшиве
божество. Створене нею на Землі- не рай, а кошмар, до якого вона сама
адаптується дедалі меншою мірою і який уже не може задовольнити її
соціальних, психологічних, духовних та естетичних запитів”- так говорив
відомий американський публіцист Е.Голдсміт. І це справді так, адже
уявлення про те, що природні ресурси невичерпні, що все в ній призначене
тільки для людини, яка має право панувати над царством живого і
неживого, сформувалося в глибокій давнині.Ідея домінування над природою
тисячоліттями вкорінювалась в свідомості людей, тому змінити хід їх
мислення сьогодні – завдання надзвичайно складне. Та якщо людство хоче
вижити, його треба вирішувати в найближчі десятиліття. Адже у давнину на
Землі були такі регіони, де не існувало ворожого ставлення до природи,
навпаки, все робилося для того, щоб гармонізуватистосунки з нею. Зовсім
інакше поводяться сучасні ”підкорювачі природи”, сучасне суспільство,
яких не хвилює, що буде з нашою планетою завтра.

2. Екологічна культура-це внутрішня суть людини та людського
суспільства, що знаходиться “всередині нас” і проявляється у певних діях
щодо природи. Наша епоха – час великої дисгармонії між зовнішньою та
внутрішньою культурою, дефіцит якої викликав глобальну екологічну кризу.
До проявів духовної кризи суспільства належать:

(сплеск антисуспільних настроїв, егоїзму, нігінізму, локального і

регіонального забруднення у суспільстві.

(планетарна епідемія аморальності,злочинності, наркоманії,прости-

туції, тотальної легковажності, бездумності й жадоби швидкої наживи.

(деградація особистості в різних її проявах.

(зниження духовного і культурного рівня.

(зростання корупції, проявів некомпетентності й непрофесіоналізму у

вирішенні національних і міжнаціональних питань.

За цих обставин, як гриби після дощу, з’являються (й, на жаль,
знаходять чисельних прихильників і наслідувачів) усякого гатунку
“пророки”, ясновидящі,екстрасенси, сатаністи типу керівників
сумнозвісного Білого Братства, як секти Ауш Синрікьо та ін.

Про страшний занепад моралі, людського духу попереджали видатні
релігійні діячі сучасності – Папа Римський Іоан Павло ІІ, Далай-лама, та
інші, справедливо вважаючи однією з причин кризи людського духує
занурення в матеріальне, поклоніння не Богові, а Мамоні, відрив від
Матері-природи, нехтування її правилами і законами.

Людина тисячі років боролася за своє існування, виживала в
епідеміях, голодоморах, у 15 тисячах воєн, які сама ж розв’язувала,
виживала й вірила в краще майбутнє. Заради цього вона розвивала науку,
культуру, медицину, формувала нові екологічні системи. І ось через свої
хибні морльні принципи, духовне зубожіння, деградацію екологічної
свідомості й совісті люди знову опинились на порозі ново-го, можливо,
найважливішого етапу напруженої боротьби за своє вижи-вання. Знову
історія нагадала про нерозривні зв’язки між мораллю й соціальним
розвитком, про те, що неможливо навіть найкращі соціальні ідеї втілити
в життя за допомогою насильства, не звертаючись до розуму, совісті й
мудрих порад Природи, що духовна роз’єднаність, аморальність, навіть за
найвищих досягнень науки і техніки все одно призведе до кризи, що
сьогоднішній комфорт створюється за рахунок майбутнього планети. Нині
суть понять “екологічеа мораль” і “екологічна етика”: аби передбачити
наслідки нашої поведінки для довкілля, недостатньо лише інтуїції –
потрібна висока компетенність. Видатний російський
учений-літературознавець Д.С. Лихачов говорив: “Культура й моральність
взаємопов’язані. Саме тому дуже гостро постає сьогодні питання
морального вихованя, вдосконалення всіх членів нашого суспільства, бо
кризи сучасного суспільства взаємопов’язані з моральною кризою”. Отже,
екологічеа етика і культура, що бере до уваги все наше довкілля, стала
необхідністю.

Стає дедалі зрозумілішим, що ступінь розвитку цивілізації
визнача-ється не кількітю кіловат, які виробляються енергетичними
об’єктами, а низкоюою моральних і духовних критеріїв, мудрості людей,
особливо тих із них, котрі рухають уперед цю цивілізацію. Подальший
розвиток людського суспільства неможливий без розвитку культури і етики,
підвищення духовноті і моралі.

3. Стиль сучасного людськог буття хибний і його неодмінно потрібно
змінбвати, якщо ми хочемо зберегти біосферу і вижити. Тому настав час
установити нові моральні принципи і критерії, що відповідають сучасним
вимогам до відносин між Природою і світовим співтовтовариством людей, і
керуватися ними у своїх діях у ХХІ ст. Одна з найнебезпечніших помилок
людини – віддання переваги одномоментній вигоді на шкоду довкіллю. Тому
до найважливіших завдань сучасності належить необхідністьзміни
пріоритетів серед загальнолюдських цінностей. Майбутні покоління не
мають права на аморальні дії стосовно природи. Тому найкращі
представники науки і культури всіх країн світу сьогодні закликають
звернутисядо тих життєвих цінностей, які людство виробило протягом
тисячоліть, цінностей, закріплених у біблійних заповідях і настановах
усіх релігій. Людство мусить переглянути свої життєві позиції і
принципи, знову відчути себе невід’ємною частиною Природи і зрозуміти,
що духовне здоров’я людини невіддільне від здоров ‘я Природи.
Давньогрецький лікар і природознавець ІІ ст.н.е. К.Гален писав:
“Природа-найкращий цілитель. Вона виліковує три четверті своїх хворих”.
Люди повинні зрозуміти, що хоч би яким був результат стратегії
виживання, вони мусять узяти на себе надскладні зобов’язання перед
собою, перед своїми близькими, розробити й поступово реалізувати цілий
ланцюжок самообмежень. Важливим фактором для суспільства майбутнього
мають стати: зміцнення демографічних основ, самоуправління, залучення
широких мас населення для прийняття рішень, загальна глибока екологічна
освіта суспільства.

Висновки

У ХХІ ст. молодь має не вдертися на ревучому і смердючому
“мотоциклі прогресу”, аувійти шанобливо, спокійно, з новим способом
мисленя та дій і з новим поглядом на свою роль у житті суспільства і
біосфери, з бажанням зберегти, відтворити і примножити життєво важливі
природні ресурси. Наше покоління повино залишити по собі, для своїх
онуків і правнуків немертві пустелі й отруєні поля, моря, річки, й
підземні води, а квітучу Землю, континенти й океани, що вирують життям.
Треба пам’ятати що”ми не отримали Землю в спадок від батьків, ми взяли
її в борг у своїх дітей”. Щоб виконати цю місію нам потрібно оволодіти
Законами Природи, які, власне, і є і законами нашого виживання.

Нині наука екологія має набути статусу нової релігії. Лише такий
глибокий переворот у свідомості людини допоможе встерегти цивілізацію
від деградації й загибелі. І передусім слід зрозуміти
істину,сформовану великим англійським вченим Ф. Беконом : “Ми не можемо
управляти природою інакше, ніж підкоряючись їй”. Адже “жити щасливо і
жити в злагоді з природою – одне і те саме”.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020