Мова –унікальне явище в житті людини і суспільства. Її роль у формуванні особистості (реферат)

РЕФЕРАТ

на тему:

Мова –унікальне явище в житті людини і суспільства. Її роль у формуванні
особистості

План реферату

І.

Мова – найцінніше надбання людства

ІІ.

Головні функції мови:

а) комунікативна;

б) мислеоформлююча;

в) пізнавальна;

г) естетична

ІІІ.

1) Роль мови у формуванні особистості:

а) мова і мислення;

б) плекаймо слово;

в)” Мова рідна, слово рідне”

2) Підсумки і висновки:

а) краса і багатство рідної мови;

б) моя особиста позиція про роль мови в житті людини і суспільства.

“Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх.”

(Олесь Гончар)

В тлумачному словнику української мови подається словникова стаття:

Мова,и, ж, 1. Здатність людини говорити, висловлювати свої думки.
2.Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих в межах даного
суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять а
також загальноприйнятих правил, правил їх комбінування у процесі
вираження думок.3. Система словесного вираження думок, яка має звукову
і граматичну будову і яка є засобом в людському суспільстві …

Так, наші предки від найдавніших часів залишили в мові історію свого
народу, національні звичаї побут, спогади про минуле, думки про
майбутнє.

Отже, мова унікальне (від лат. unicus- єдине в своєму роді),- виключне
явище в житті людини і суспільства.

Вчений –мовознавець Іван Срезневський обґрунтував це так:

1.Мова- найцінніше надбання людства.

2.Головні функції мови :комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна,
естетична.

3.Зміни в мові пов’язані з розвитком суспільства.

За допомогою комунікативної функції — головної функції — люди
спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття, зберігають їх і
передають нащадкам.

Мова і думка виникли одночасно і невіддільні одна від одної протягом
усієї історії людства-це мислеоформлююча функція. Мові властива і
пізнавальна функція, яка нерозривно пов’язана з двома попередніми; адже
через мову, її вивчення людина пізнає все нові і нові явища дійсності,
знайомиться з різноманітними галузями науки, надбаннями світової
культури, з досвітом попередніх поколінь. Вищою формою пізнавальної
діяльності людини є мислення.

Розвиток мови тісно пов’язаний з розвитком суспільства. Як живий
організм, вона з часом зазнає змін під впливом історичних, економічних
та політичних умов. Одні слова відмирають, а замість них виникають нові;
старіють морфологічні та синтаксичні конструкції, поступаючи перед
новими, що більше відповідають вимогам часу.

Естетична функція мови найповніше виявляється в художній літературі, де
слово є засобом художнього зображення навколишнього світу. Воно
покликане хвилювати людей, виховувати у них почуття прекрасного. Отже, у
становленні людської особистості мові надається одне з основних значень.

Понад тисячі мов є у світі, але для кожного народу, кожної нації
найдорожчою є його рідна мова. Моя рідна мова-українська мова.

N

P

?

Ae

„A^„A`„A i v

,|,—T-?-ooooaoooooooooooooooo*ooo

глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову
і наказав пильно, свято оберігати її чистоту, збагачувати і
відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої”. Я розумію, що нам,
молоді, потрібно виховувати власну національну гордість і пам’ятати про
тих патріотів, хто віддав своє життя за Батьківщину, за духовні
надбання народу, за його національну культуру.

“Мово, наша мова —

Літ минулих повість,

Вічна наша мудрість,

Сива наша совість.

Мрійнику-жар птиця,

Грішнику-спокута,

Спраглому-криниця”

(Рибчинський)

Мій сучаснику! Борися за культуру мовлення. Наша мова-це державна мова
України.

“Любіть красу своєї мові —

Звучання слів і запах слів:

Це квітка ніжна і чудова,

Кохання батьківських степів”

( Т. Г. Масенко )

І барви буття, і поезія, і музика-це все мова. Я люблю поезію і музику
не тільки рідну українську, а також і народів світу. Виконую пісні та
романси на вірші Т. Шевченка, Л. Українки, А. Малишка, В. Сосюри;
композиторів-М, Лисенка, Г. Артемовського, Б. Фільц, Г. Майбороди, І.
Шамо, співаю народні пісні.

Як вогонь у серці

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє

Свою особисту позицію про значення мови в суспільстві, її роль у
формуванні кожної людини, зокрема, я хочу виразити віршованими рядками
поета:

“Я знаю, мова машина-свята.

В ній вічний незнищенний дух свободи,

Її плекали душі і вуста мільярдів,

Це – жива вода народу.

Її зневажить – зрадити народ,

Котрий до сонця, зводиться крізь муки,

Це – забруднити плеса чистих вод,

Це – потоптати материнські руки.

Зневажить мову – зрадити себе.

(А зрадників, хто може поважати?)

І стане чорним небо голубе,

Вмиратиме у муках рідна мати”

(Адаменко)

Висновки:

Мова єднає між собою різні покоління людей, як заповіт, як найдорожча
спадщина. Кожному з нас потрібно навчатися мови так, щоб досконало
володіти мовою; виробляти навики культури спілкування.

Використана література

М. Кочерган “Загальне мовознавство” підручник, розділ 3 Мова і
мислення с.36-43,2001 рік.

Найдорожчий скарб “Слово про рідну мову”(поезії вислови).

Кочерган “Вступ до мовознавства” підручник, 2001 р. “Функції мови”, с.
20-26.

“Диво слово” (журнал), Плекайло слово. 2000 р., с. 26.

Мова-духовний скарб народу, с.4-5, ж.№2, 2000 р. “Українська мова і
література в школі”

Виховання естетичної культури засобами мови, “Мова і література в школі”
ж. №2 2000 р.

“Про українську мову”, ст. стор. 12,газ.№4, 97 р. ”Українська мова та
література”

“Мово рідна, слово рідне” (вірші, поемі, статті) Київ “Веселка” 1989 р.

Тлумачний словник української мови, 1988 р., м. Київ

PAGE

PAGE 8

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *