Джерелознавство. Польські видання актових і діловодних матеріалів (реферат)

Реферат на тему:

Джерелознавство. Польські видання актових і діловодних матеріалів

Видання Історичних джерел є давньою традицією польської Історичної
науки. З-поміж серійних видань документів виділяються такі:

Monumenta Poloniae histonca. В серп, що у другій половині XIX ст.
виходила у Львові, вміщалися головно наративні джерела І пращ або уривки
з праць давніх польських хроністів та істориків;

Volumina legum — книга законів: зведення польських законодавчих актів
XIV-XVIII ст. — постанов-конституцш сеймів у десяти томах. Перші вісім
томів містять акти з 1347 до 1780 p., зведені католицьким чернечим
орденом піарів у Варшаві 1732-1782 pp.

У 1888 р. Краківська академія видала дев’ятий том, що охоплював акти до
1792р. Останній том виданий тільки 1952р. У ньому вміщено Конституцію
Гродненського сейму 1793 р. У «Volumina legum» вміщено багато актів, у
тому числі місцевих сеймиків, з Історії України. Зокрема вміщена сеймова
конституція 1590 р. «Порядок відносно низовців та України».

Перший том — Volumen pnma — охоплював акти ab anno 1347 — ad ennum 1550
Всі документи в ньому написані латинською мовою.

Другий том — Volumen secundum — містить акти від 15 50 р., до 1609 р.
Він, а також всі наступні томи подані польською мовою. Другий том має
підзаголовок «Права І конституції за панування Зигмунта Августа,
Привілей короля Зигмунта Августа, яким всі привілеї, права і свободи
підтверджує». Наступні книги містять акти з таких років:

Volumen tertium— 1609-1640;

Volumen quartum — 1641-1668;

Volumen qumtum— 1669-1697;

Volumen sectum— 1697-1736;

Volumen septimum— 1736-1768;

Volumen octavum— 1775-1780;

Volumen nonum — 1781-1792,

Volumen centum — конституція 1793 p.

Історики часто звертаються до іншого польського серійого видання «Zrodla
dziejowe». Двадцять другий том цієї серії має назву «Україна», вийшов
1896 р. Організатори видання — відомі польські історики Олександр
Валерьян Яблоновський та Адольф Павинський. У деяких томах поряд з
документами опубліковані наукові розвідки, наприклад, в 11-му томі
«Староства українські в першій половині XVII ст.», в 12-му томі: «Земля
Волинська в середині XVI ст.» Видання здійснювалося в 70-90-х роках XIX
ст.

Особливе значення для дослідження Історії західноукраїнських земель
XV-XVI ст. має багатотомне видання «Akta grodskie І ziemskie z czasow
Rzeczpospohtej Polskiej z Archiwum tak zwanego bernardynskicgo we
Lwowie. W skutek fundacji sp. AC-ra. Stadnickiego wydane staraniem
galicyjskiego wydziahi krajowego».

Видання розпочато 1868р. Вийшли у світ 24 томи, 25-й том був
підготовлений у рукописі й залишився невиданим. Том зберігається у
Науковій бібліотеці Львівського університету. Але перед тим, як
зупинитися на цьому виданні, скажемо дещо про систему судівництва в
Польщі та на українських землях.

Отже, існували суди гродські, суди земські, магістратські суды у містах
за магдебурзьким правом та селянські громадські копт суди. В гродських
судах головував воєвода або староста. До суддівського складу входив ще
суддя, підсудок І писар. Гродські суди розглядали справи державного та
військо вооборонного характеру. Часто такі суди знаходилися при фортецях
державного значення.

Земські суди розглядали цивільні справи шляхти певного повіту. Вели
земський суд суддя, підсудок і писар без адміністративного начальника.

Справи земські, закріплення чи відчуження земельної власності, спори за
землю між шляхтичами розглядали так звані підкоморні суди, які велися
обраними шляхтою повіту підкоморіями та писарами.

Сільські громади мали свої копні суди, своєрідні селянський сход — копа
або вибрана таким сходом копа: копні суди були повноважними у
королівщинах, королівських селах. У поміщицьких селах їх повноваження
обмежувалися волею поміщика. Магістратські суди розглядали кримінальні
та цивільні справи.

При кожному суді — гродському, земському, магістратському, коп-ному —
велися книги, що називалися Актами. У ті книги, поряд із справами, які
розглядалися судами, записувалися всілякі старостинськІ, воєводські,
міські ухвали, договори й угоди, зобов’язання І права, alienacyi,
застави, рівень оподаткування нерухомого майна, привілеї та дарування,
сеймові конституції, lauda сеймиків воєводських І воєвод, ухвали
конфедерацій, універсали, побори, огляди посполитого рушення, люстрації,
тобто всі більш-менш важливі приватні й публічні справи. Такі книги,
комплектні чи некомплектні матеріали з яких збереглися в Архіві
бернардинському, І становили основу публікації серії «Akta grodskie і
ziemskie».

Однак 1-й том І кілька наступних мали збірний характер І не були
прив’язані до певного суду Так, у 1-му томі вміщені різні акти від
королівських надань (пожалувань) і привілеїв до спису посполитого
рушення І касових книг

Але вже 11-й том «Akta grodskie І ziemskie» повністю присвячений судам
Сянока. Так само низка Інших наступних томів складена за принципом
прив’язки до міст — центрів гродських і земських судів. Але якщо
матеріал з якогось міста зберігся гірше І його не вистачало на
стандартний том, робилися томи по двох містах. По місту Галичу (том
12-й, Львів, 1887) відображені документи земського суду, матеріали ж
гродського суду цього міста збереглися в малій кількості, вони також
вміщені у 12-му томі. Перші документи стосувалися 1435 p., останні —
1475 р.

Оскільки справи і записи підкоморного суду за змістом мало чим
відрізнялися від справ і записів земського суду, в томі вони розміщені
не окремо, а за хронологічним принципом, за роками: Termini terrestres
1435, Termini terrestres 1436 тощо. Всього в 12-му томі по судах Галича
міститься 3865 вписів. Певна група матеріалів підкоморних судів за
1460-1475 pp. вміщена окремо під номерами 3866 до 4202 і під заголовком
Fragmenta inscriptionum Camenanorum. Так само під заголовком Fragmenta
inscriptionum Castrensium вміщені справи гродського суду (фрагменти).

Том по Сяноку вирізняється тим, що в ньому дуже багато матеріалу про
селянські стосунки, хлопів і кметів. Окремі вписи стосуються назв
категорій селян, їхніх повинностей, Імен, форм селянського
самоуправління, певних привілеїв. Усі вписи латинською мовою.

Том 13-й охоплює акти судів Перемишля. Є певні хронологічні прогалини в
актах земських (від 1436 p.), особливо в актах гродських, що починаються
від 1462 р. У томі долучені акти (фрагменти) Переворського суду. Є
особливий розділ: вічеві перемиські акти. Це унікальні акти. З усіх
Інших міст вони не збереглися.

В судових справах містяться згадки про Conventio in Mosciska, на які
з’їжджалася шляхта з усієї Червоної Русі І на яких розв’язувалися спірні
питання у найвищій інстанції. Один раз такий з’їзд названо Conventio
generalis (в 1437 p., № 379). Згадуються також Conventio Leopohensis І
Conventio Premishensis. Матеріали вписів дають змогу реконструювати
адміністративний поділ Червоної Русі станом на ті чи Інші роки.

Згадуються дистрикти: districtus stnensis (№№ 2494, 5808);
Dro-hobicensis (№№ 2686, 3115), а також Lanczuthensis, Przeworscensis,
Grodecensis, Samboriensis, Jaroslawiensis тощо. Часто йдеться про такі
посади, як возьний: возьний дрогобицький, возьний ярославський.

За опублікованими актами е можливість реконструювати суди, акти з яких
не збереглися: філії Галицького суду в Коломиї, Теребовлі та ін.

Актам львівських судів присвячений том 14-й 1440-1456 pp. Але по Львову
здебільшого збереглися Akta grodskie, а земські лише фрагментарно. Як
писали укладачі тому, «Львівські земські акти збереглися в найсмутнішому
стані І то до такого ступеня, що навіть про їх впорядкування не можна
мислити1′.

У Львівському першому (порядковому 14-му) томі зберігаються відомості
про судівництво в Городку, Глинянах, Жидачеві, Олеську, Сокалі, Щирці,
Коломиї, Теребовлі, в Nicolaus Niger judex Camgencusis фігурують повіти
Олесько, Самбір, Снятии, Теребовля, Коломия. Під № 2300 йшлося про
«super Pokucze». Немало матеріалу про сеймики. Під 1443 р. записано про
Conventio generahs у Львові. Є записи про привілеї німецьким осадникам
на німецькому праві, про те, що «хлопи не хочуть переходити» на німецьке
право (1444 p., № 1107) та інші сюжети.

Львівським судовим актам також присвячений том 15 (за 1457-1500 pp.), а
том 16 — актам судів Сянока за 1463-1552 pp.; том 17 — знову актам судів
землі Львівської до 1506 р.; том 18 — актам судів Перемишля за 1468-1506
pp.; том 19 — своєрідний заключний з воєводств Руського і Белзького. В
ньому містяться акти земські Персворська, акти гродські й земські
Галича, акти земські та акти гродські Белза.

Том 20, що вийшов у Львові 1909 р. І був опрацьований А.Прохаскою, має
справи Вишенського сейму: Landa sejmikowe. Як відомо, сейм у Вишні
спочатку був генеральним сеймом для всього Руського воєводства, а потім
став таким лише для Львівської землі.

Великі блоки джерел з Історії України зберігаються в архівах Вільно.
Достатньо сказати, що тут тільки у фонді Трибуналу Великого князівства
Литовського, Руського і Жемайтійського Віленського архіву числиться 6
тис. справ.

Публікації литовських джерел містилися здебільшого в археографічних
виданнях Росії XIX ст.

Отже, польські та литовські архіви зберігають величезну кількість
історичних документів з історії України XIV-XVIII ст. Так само цінними є
численні документи, опубліковані в польських археографічних виданнях.
Історик України давнього періоду у дослідницькій діяльності їх обходити
не може.

Використані джерела і праці

«Великая хроника» о Польше, Руси и их соседях. ХІ-ХІІІ вв. М., 1987
Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVII ст. Л., 1936.
Хроника Галла Анонима //Щавелева Н И Польские латиноязычные
средневековые источники. Тексты, перевод, комментарий. М., 1990 С 40-75.
Хроника магистра Винценти Кадлубека //Там само. С 76- ! 40.

Akta grodskie І ziemskie z cx.asow Rzeczpospolitej Polskiej Lwow,
1868-1939. T. 1-24

Ziemie Ruskie. Ukrama (Kijow-Braclaw//Zrodla dziejowe Warszawa, 1894 Т
21 Volumma Legut. Warszawa , 1732-1782. T. 1-8, 1888. T. 9., 1952 Т 10.

Довгопої В М, Литєшіепко М А . Лях РД Джерелознавство Історії
Української РСР К, 1986 С 4СМ8

Ковальский Н П Известия по истории и географии Украины XVI в в «Хронике
Сарматии Европейской Александра Гваньини» //Некоторые проблемы
отечественной историографии и источниковедения Днепропетровск, 1972. С
107-128.

Ковальский Н.П Источники по истории Украины XVI-первой половины XVII в.
в Литовской метрике и фондах Приказов ЦГАДА. Днепропетровск. 1979.

Ковальский Н.П. Источники по истории Украины XVІ-первой половины XVII в
во львовских археографических изданиях XIX -начала XX в. //Анализ
публикаций источников по отечественной истории Днепропетровск, 1 978 С
20-30.

Ковальский Н П. Мыцык Ю А Анализ архивных источников по истории Украины
XVI XVII нв Днепропетровск, 1984

Мициь Ю Я Джерела до вивчення Історії антифеодальної та визвольної
боротьби українського народу наприкінці XVI-y першій половині XVII ст. у
фондах архівів ПНР //Арх. Украши. 1986. № 5. С. 55-61.

Мицик Ю.А. Джерела з польських архівосховищ до Історії України другої
половини XVII ст. //Укр. археограф, щорічник. 1992 Вип. 1. Т 4 С. 72-93.

Щавеячва Н Н Польские латиноязычные средневековые источники. Тексты,
перевод, комментарий М , 1990

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *