Теоретичні аспекти впливу факторів на стан ринку муніципальних запозичень (реферат)

Теоретичні аспекти впливу факторів на стан ринку муніципальних
запозичень

Формування ринку місцевих запозичень в Україні відбувається під впливом
різноманітних факторів з огляду на специфіку регіонального розвитку,
потреби в додаткових інвестиціях, особливостей законодавчого та
нормативного характеру. Аналіз таких факторів сприяє активізації
здійснення  місцевих позик. Тому, вченими економістами обґрунтовуються
різні підходи до класифікації факторів, що впливають на стан ринку
місцевих запозичень [1,2,4]. При цьому в основу класифікацій покладено
різноманітні фактори. Проводячи класифікацію факторів впливу на ситуацію
в сфері місцевих запозичень виходимо із наступного: по-перше, будь-яка
класифікація повинна поглиблювати суть явища чи події; по-друге, вона
повинна слугувати практичному використанню з огляду на аналітичну
оцінку, прогнозування та організацію процесу місцевих запозичень. Отже,
використовуючи вищезазначений підхід можна виділити наступні групи
факторів впливу на  місцеві запозичення (Рис. 1).

Рис.1. Класифікації факторів на стан ринку місцевих запозичень

 Зокрема дана класифікація дає змогу детальніше оцінити стан ринку
місцевих запозичень з огляду на управлінський вплив так і за сферою  їх
виникнення.

Доцільна деталізуюча класифікація факторів за рівнем управлінського
впливу, тобто в залежності  від можливості впливу на них органів
місцевого самоврядування. Необхідно виділити фактори зовнішнього та
внутрішнього впливу (див. рис. 2).

Рис. 2.  Класифікація факторів впливу на ситуацію в сфері муніципальних
запозичень (в залежності від можливості впливу на них органів місцевого
самоврядування)

 

До зовнішніх належать фактори, які не піддаються муніципальному
управлінню (фактори які не залежать від діяльності органів місцевого
самоврядування, або вплив на них з боку органів місцевого самоврядування
незначний), а до внутрішніх – фактори,  на котрі органи місцевого
самоврядування можуть прямо вплинути, та опосередкованого муніципального
управлінського впливу (факторами муніципального управлінського впливу
можна вважати ті фактори, на котрі органи місцевого самоврядування
можуть прямо вплинути; більшість факторів, однак, поєднують в собі
характеристики першої та другої групи  факторів і можуть бути віднесені
до проміжної групи —  опосередкованого муніципального управлінського
впливу).

Отже на здійснення місцевих запозичень впливають різні фактори. Аналіз
таких факторів дозволяє робити висновки про проблеми, пов’язані із
здійсненням місцевого запозичення, про можливості випуску цінних паперів
органами місцевого самоврядування, про перспективи використання
запозичень органами місцевого самоврядування.

На рис.3 запропонована одна із можливих класифікацій факторів,
розроблена для аналізу ситуації в сфері місцевих запозичень через
місцеві облігаційні позики.

 

 

Рис.3. Класифікація факторів впливу на ситуацію в сфері місцевих
запозичень

Розглянемо докладніше природу зазначених факторів.

Бюджетні фактори. Дана група включає в себе фактори, які пов’язані з
формуванням бюджету місцевого самоврядування. Враховуючи, що бюджет – це
план доходів та видатків адміністративних одиниць, можна виділити
підгрупи факторів, пов’язаних з доходами та видатками.

Розглянемо фактори, обумовлені дохідною частиною бюджету місцевого
самоврядування. До них відносяться загальний обсяг доходів бюджету в
даному періоді, динаміка бюджетних доходів в цілому та за групами в
останні роки, рівень виконання бюджету за доходами.

Аналогічні фактори можуть бути виділені і по видатках місцевого бюджету.
До них слід віднести загальний обсяг видатків бюджету в даному періоді,
динаміку бюджетних видатків в цілому та за групами в останні роки,
рівень виконання бюджету за видатками. Зміни у дохідній та видатковій
частинах бюджету несуть інформацію про бюджетно-фінансову політику
органів місцевого самоврядування. Крім цього, зміни пріоритетів у
використанні коштів можуть бути прямо пов’язані з використанням місцевих
запозичень.

Бюджетні фактори здійснюють прямий вплив на можливості та перспективи
використання місцевих запозичень.

Збільшення бюджетних доходів приводить при інших рівних умовах до
збільшення рівня забезпеченості цінних паперів органів місцевого
самоврядування. Аналогічно впливає виконання бюджету за доходами в
звітному році. Якщо плановий бюджет перевиконано, то це призводить до
зростання рівня забезпеченості, недовиконання бюджету характеризує
зниження даного рівня. Виконання бюджету місцевого самоврядування за
доходами і видатками доцільно здійснювати одночасно з аналізом обсягу
випуску місцевої облігаційної позики.

Зміна структури бюджетних видатків місцевого самоврядування в розрізі
поточних та капітальних видатків дозволяє зробити висновок про масштаби
інвестиційної діяльності на місцевому рівні. Даний фактор особливо
важливий для цільових муніципальних облігаційних позик. Порівнюючи
поточний рівень видатків бюджету із запланованим після випуску позики,
можна зробити висновки як про існуючий стан справ в даній сфері, так і
про перспективи реалізації проекту.

Велике значення в групі бюджетних факторів відграє рівень бюджетного
дефіциту (профіциту), абсолютний обсяг бюджетного дефіциту (профіциту).
Значення даних факторів обумовлено тим, що високий рівень бюджетного
дефіциту заохочує органи місцевого самоврядування використовувати різні
механізми покриття бюджетного дефіциту (в тому числі і випуск місцевих
облігаційних позик). Одночасно ці фактори діють і на потенційних
покупців місцевих облігаційних паперів, зменшуючи рівень довіри до даних
цінних паперів, і, відповідно, рівень попиту на них. Чим більший рівень
дефіциту місцевого бюджету (як плановий, так і фактичний), тим нижче
рівень на цінні папери даного органу місцевого самоврядування. Профіцит
бюджету, навпаки, позитивно впливає на ситуацію в сфері муніципальних
облігаційних позик.

2. Майнові фактори. Дана група факторів включає загальну вартість майна
місцевого самоврядування. При оцінці майна органів місцевого
самоврядування найбільший інтерес має ринкова вартість окремих об’єктів.
У випадку випуску конвертованої позики дані фактори відіграють важливу
роль. Якщо муніципальна облігаційна позика є некомерційною, то вплив
майнових факторів також великий, оскільки вони прямо впливають на
забезпеченість облігаційної позики.

Між вартістю майна та рівнем попиту на цінні папери існує прямий
зв’язок. Однак необхідно також враховувати ліквідність майна місцевого
самоврядування. При загальному аналізі майна місцевого самоврядування як
фактору впливу на ситуацію в сфері муніципальних цінних паперів,
необхідно здійснювати корекцію з врахуванням ліквідності окремих
об’єктів.

Значимість бюджетних та майнових факторів обумовлена тим, що
муніципальні облігації є закладними і забезпечені майном місцевого
самоврядування та засобами бюджету місцевого самоврядування.

3. Соціально-економічні фактори. Під соціально-економічними  розуміються
фактори, що обумовлені ринковим впливом, тобто обумовлені впливом
факторів попиту. До даної групи відноситься загальний обсяг тимчасово
вільних грошових коштів місцевого самоврядування, рівень доходів
місцевого самоврядування, інтерес до муніципальних цінних паперів з боку
юридичних та фізичних осіб, співвідношення дохідності за муніципальними
цінними паперами даного місцевого самоврядування та інших з подібними
характеристиками.

Розмір тимчасово вільних грошових засобів у потенційних інвесторів
місцевого самоврядування включає в себе вільні грошові засоби юридичних
та фізичних осіб. Теоретично максимальний обсяг засобів, вкладений в
облігації органів місцевого самоврядування, може дорівнювати обсягу
тимчасово вільних грошових засобів. На практиці він буде значно нижчим,
тому що всі потенційні інвестори не можуть вибрати тільки один вид
фінансових інструментів. Обсяг вільних грошових засобів повинен
враховуватись, оскільки він є однією із детермінантів попиту на цінні
папери. Обмежений обсяг вільних грошових засобів може негативно впливати
на попит на ринку муніципальних облігацій. Однак достатній обсяг вільних
грошових засобів є однією із причин попиту на цінні папери місцевого
самоврядування.

Рівень доходів також є однією із детермінант попиту на муніципальні
цінні папери. Даний фактор пов’язаний з розміром тимчасово вільних
грошових засобів даного місцевого самоврядування. Як правило, дія даних
факторів посилюється один одним: погіршуючи чи покращуючи ситуацію на
ринку муніципальних цінних паперів. Так, в місцевих самоврядуваннях
сільської місцевості, де рівень доходів традиційно нижчий, ніж в
міських, муніципальні цінні папери практично не використовуються. Однією
із причин даного явища є низький рівень доходів населення. Під «низьким»
в даному випадку мається на увазі такий рівень доходів, який не дозволяє
розподіляти засоби між споживанням та нагромадженням. При аналізі даного
фактору слід оцінювати обсяг засобів, який може буди виділений на цілі
заощадження, які виступають у ролі потенційних інвесторів.

AІнтерес до муніципальних цінних паперів є суб’єктивним фактором,
кількісну оцінку якого важко встановити. Використовуючи рекламну
компанію та інші методи дії на суспільну думку можна підвищити його
рівень. Інтерес до цінних паперів пов’язаний з такими характеристиками,
як ризик та дохідність. Для державних і муніципальних цінних паперів
традиційно вважається більш високий рівень надійності, ніж за
корпоративними цінними паперами. Як показала практика, надійність
місцевих цінних паперів є не достатньо висока, тому не слід нехтувати
ризиком, що пов’язаний з ними.

Порівняльна дохідність місцевих цінних паперів є об’єктивним фактором і
може бути визначена кількісно.  При оцінці даного фактору слід
враховувати особливості місцевого самоврядування і проводити порівняння
не всіх органів місцевого самоврядування, а лише тих, які володіють
подібними характеристиками. Це пов’язано з тим, що рівень ризику цінних
паперів органів місцевого самоврядування різний. Для органів місцевого
самоврядування, які раніше не випускали цінних паперів рівень ризику як
правило вищий, ніж для тих органів місцевого самоврядування, які
здійснюють облігаційні позики та мають розвинутий ринок обігу
муніципальних цінних паперів.

Крім того, значним фактором є порівняльна дохідність за різними
фінансовими інструментами фондового ринку. Порівнюючи рівні ризику та
дохідності за різними інструментами, можна зробити висновки відносно
потенційної привабливості облігацій даного органу місцевого
самоврядування.

Фактори соціального впливу мають переважно суб’єктивний характер
оскільки дію даних факторів  на рівень ризику по цінних паперах, важко
кількісно оцінити. Для ринку муніципальних цінних паперів важливі такі
соціальні фактори, як чисельність населення, рівень розвитку соціальної
інфраструктури, демографічний склад населення. Так, оцінка демографічної
ситуації регіону дозволяє спрогнозувати економічний  розвиток регіону,
умовно визначити обсяг надходжень до бюджету і розрахувати величину
відрахувань на соціальні потреби. Аналіз демографічної ситуації в
регіоні виявляє ступінь залежності і можливі зв’язки між кредитним
рейтингом регіону і тими чи іншими змінами демографічної ситуації [3].

При аналізі факторів, віднесених до кожної із виділених груп (крім
соціальних факторів), пропонується використовувати різні показники.

При аналізі бюджетних факторів найбільший інтерес має аналіз дефіциту
(профіциту) бюджету. Крім розрахунку безпосередньо дефіциту (пофіциту)
бюджету в поточному році,  а також в попередніх періодах та оцінки 
динаміки дефіциту (профіциту), потрібно розрахувати ряд додаткових
показників.

Одним із додаткових показників є борговий обсяг бюджету.  Він
визначається як перевищення доходів місцевого самоврядування над його
поточними видатками без врахування видатків на обслуговування існуючих
боргових зобов’язань в кожному періоді вибраного інтервалу часу. При
цьому інтервал часу не може бути меншим ніж період перспективного
фінансового плану, а період – перевищувати фінансовий рік.

Фактично борговий обсяг бюджету визначає граничний обсяг погашення  та
обслуговування боргових зобов’язань, які можна здійснювати за рахунок
доходів бюджету. Борговий обсяг бюджету визначається в рамках системи
бюджетного планування.  Розрахунок боргового обсягу бюджету здійснюється
наступним чином: весь інтервал часу, протягом якого здійснюється
розрахунок, розбивається на певні звітні періоди. В кожному періоді
розрахунку і на основі прогнозованих даних розраховується перевищення
доходів над поточними видатками бюджету без врахування видатків на
обслуговування існуючих боргових зобов’язань (БОі):

БОі = Доходиі – Поточні видаткиі,

де  Доходиі – доходи, що надійшли в бюджет в і-му періоді.;

Поточні видаткиі – поточні видатки бюджету без врахування видатків на
обслуговування боргових зобов’язань що вже існують, здійснених в і-му
періоді.

БОі для всіх періодів (наприклад кварталів) є борговим обсягом бюджету
протягом вибраного інтервалу часу:

БО = {БОі}, і=1,…,N,

де N – число періодів в інтервалі розрахунку.

Показник “допустимий борговий обсяг для нових запозичень” (ДБО)
розраховується за формулою:

ДБОі = БОі – Пі,  для кожного і=1,…,N,

де БОі – борговий обсяг в і-му періоді;

Пі – платежі з виконання вже існуючих прямих та умовних зобов’язань;

і – період розрахунку;

N – число періодів розрахунку в запланованому періоді.

Якщо допустимий борговий обсяг для нових запозичень позитивний протягом
всього запланованого періоду, то може бути здійснено нове місцеве
запозичення.

Якщо допустимий борговий обсяг для нових запозичень виявиться від’ємним,
то в даному періоді виконання прямих та умовних зобов’язань за рахунок
доходів бюджету неможливе.

Значний науковий та практичний інтерес має оцінка впливу
соціально-економічних факторів.  Враховуючи, що вплив
соціально-економічних факторів у випадку здійснення місцевого
запозичення  органами місцевого самоврядування, що раніше не здійснювали
запозичень є прогнозним, при оцінці впливу даної групи факторів
пропонується використовувати метод експертних оцінок. Отримані в
результаті опитування значення пропонується використовувати як вихідні
дані для розрахунку розробленої системи показників.

При аналізі соціально-економічних факторів велика увага приділяється
оцінці загального обсягу тимчасово вільних грошових засобів, а також
визначенню рівня потенційного попиту на місцеві облігаційні папери. Для
визначення рівня потенційного попиту на муніципальні цінні папери
пропонується використовувати наступну формулу:

де  Рпп – рівень потенційного попиту на цінні папери даного органу
місцевого самоврядування;

Огз – загальний обсяг грошових засобів, який інвестори, що входять в
досліджувану групу, готові вкласти в цінні папери даного органу
місцевого самоврядування;

ПОгз – загальний обсяг грошових засобів, який інвестори, що входять в
досліджувану групу, планують інвестувати (за допомогою різних фінансових
інструментів) або загальний інвестиційний портфель.

Всі величини, що використовуються в формулі є прогнозними, оскільки
визначаються за допомогою даних, що отримані в процесі опитування
потенційних інвесторів. Результативний показник (рівень потенційного
попиту на цінні папери даного органу місцевого самоврядування)
визначається при заданій купонній ставці, дисконті, та інших умовах
(дата погашення, номінал, загальний обсяг позики та ін.) призведе до
зміни результативного показника.

Для оцінки обсягу тимчасово вільних грошових засобів розроблена наступна
формула:

ТВГЗ = ?ІПігр.1 + ?ІПігр.2 +…+ ?ІПігр.n

де ТВГЗ – обсяг тимчасово вільних грошових засобів у потенційних
інвесторів;

ІПігр.j , де j = 1,…,N – обсяг грошових засобів (що входять в  n-у
групу) котрі інвестор планує інвестувати (за допомогою різних фінансових
інструментів) або інвестиційний портфель.

Отже, для соціально-економічних факторів пропонується група показників
та формули для їх розрахунку, що дозволяють кількісно оцінювати вплив
даних факторів.

Для аналізу майнових факторів пропонується використовувати стандартні
формули оцінки вартості майна.

Висновки. Таким чином, аналіз існуючих та розробка додаткових показників
є одним із найбільш важливих завдань. При аналізі місцевих запозичень
може бути використано багато різних показників. В залежності від
цільового характеру запозичення, особливостей бюджетної сфери органів
місцевого самоврядування можуть застосовуватись додаткові показники, які
будуть використані при формуванні місцевих запозичень. Запропоновані
показники характеризують вплив ринкових факторів та дозволяють оцінити
перспективи формування запозичення при різних купонних ставках, а також
визначити граничний розмір засобів, який органи місцевого самоврядування
можуть залучити.

Вивчення  впливу основних факторів на ринок місцевих запозичень допоможе
вирішити основні проблеми, що існують на ринку місцевих запозичень, а це
дозволить вітчизняному ринку муніципальних запозичень працювати
ефективно і дієво та забезпечувати успішні розміщення муніципальних
облігацій з метою забезпечення розвитку регіонів, активізації
інвестиційної діяльності в Україні.

 

Література

1. Місцеві фінанси: Підручник/ За ред. О.П. Кириленко. – К.: Знання,
2006. – 677с. С. 171

2. Місцеві фінанси України: Навч. Посібник/ В.І. Кравченко. – К.:
Знання, 1999. – 487с.

3. РА «Кредит-рейтинг»: Методологія рейтингової оцінки органу місцевого
самоврядування/[Електронний ресурс]/ Режим доступу:
 http://www.credit-rating.ua/img/st_img/Methodology/Methodology_Munic.pd
f

4. Юрій С.І. Фінансова парадигма місцевого самоврядування// Світ
фінансів. – 2004. — №3. – С. 6-14

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *