.

Соціальна політика, спрямована на регулювання етнонацiнальних відносин (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
392 2641
Скачать документ

Реферат на тему:

Соціальна політика, спрямована на регулювання етнонацiнальних відносин

Важливим напрямком соціальної політики є регулювання етнонаціональних
відносин, різноманітних процесів етносоціального розвитку. В основі
соціальної політики, спрямованої на регулювання етнонаціональних
відносин, лежить додержання прав, свобод та рівності громадян України
усіх національностей перед законом, забезпечення участі їх в усіх сферах
суспільного життя, оптимальне врахування інтересів, створення
сприятливих умов для розвитку кожної нації, реалізація етнонаціонального
потенціалу, етнічної індивідуальності, вільний розвиток усіх народів,
формування міжетнічної єдності суспільства, недопущення будь-яких
привілеїв чи обмежень за етнонаціональними ознаками, розпалювання
міжетнічної ворожнечі та пропаганди національної переваги.

До факторів, що зумовлюють особливості реалізації соціальної політики,
спрямованої на розвиток етнонаціональних відносин в Україні, належать
відсутність чіткої науково обгрунтованої системи здійснення
етнонаціональної політики, що спричинилося відсутністю власного досвіду
розв’язання проблем, суперечностей у сфері етнонаціонального буття
(етнонаціональна політика протягом десятиріч формувалася не в Україні);
невизначеність концептуальних засад, методологічних принципів
етнонаціональної політики; стійкість у суспільстві догм етнополітичного
мислення, негативних етнодуховних, етноідеологічних стереотипів тощо, що
суперечать цивілізаційним, гуманістичним засадам етнонаціонального
розвитку суспільства.

Соціальна політика як чинник формування економічних основ для
стабільного етнонаціонального розвитку

Серед складових процесу регулювання етнонаціональних відносин його
пріоритетом є формування матеріальних, економічних основ для динамічного
та стабільного етнонаціонального розвитку суспільства. Економічні,
насамперед виробничі, відносини, що ґрунтуються на економічній свободі
людей — представників різних етнонаціональних спільностей, об’єктивно
надають широкі можливості для зміцнення матеріальної основи
поліетнічного суспільства, розширення етносоціального поля
міжнаціонального співробітництва, етносоціальної творчості
індивідуальності.

У сучасних умовах суспільного розвитку важливим чинником посилення
динамізму процесів етнонаціонального розвитку, подолання взаємного
відчуження народів, сполучною ланкою міжетнічної єдності суспільства є
послідовне поглиблення радикальних економічних перетворень на ринкових
засадах. Перехід до ринкових відносин означає утвердження нових форм
етнонаціонального розвитку, глибокий переворот у виробничих зв’язках
народів, який веде до якісно іншої динаміки соціально-економічного
прогресу суспільства, високого рівня саморегуляції його етносоціального
потенціалу. Перехід до ринку, що супроводжується демонтажем
командно-адміністративної системи, заміною прямого управління на систему
планомірного регулювання (що не порушує природи механізмів
саморегулювання), передбачає вихід на новий рівень етнонаціонального
розвитку, відносин між народами, суверенними державами як рівноправними
суб’єктами, перехід від вертикальних до багатогранних горизонтальних
міжетнічних зв’язків. Ринкові відносини передбачають формування на новій
основі інтеграційних процесів та їх зміцнення, створення єдиної ринкової
структури. їх утвердження й повноцінне функціонування несумісні з
економічною самоізоляцією та сепаратизмом, розривом за етнонаціональними
та регіональними ознаками, розвитком автаркії незалежних держав.

В основу цього процесу покладено перехід від надцентралізова-ної
монополістичної державної (формально загальнонародної) власності, що
утверджує рівність у злиднях, до різноманітних форм її реалізації на
засадах взаємовигоди, людського та міжнаціонального співробітництва,
міцних і стабільних регіональних економічних зв’язків, самостійності й
незалежності виробників, рівності можливостей володіння власністю для
представників кожної національності. Вільне функціонування різних форм
власності — важливий чинник різноманітної та вільної індивідуальності
виробників, матеріальна основа розвитку самобутніх рис життя різних
етнонаціональних спільностей, що забезпечують кожному з них економічні
переваги. Важливо створити на практиці реальні умови для економічної й
політичної рівності, для існування різноманітних форм власності, їх
інтеграції та вільного суперництва, перетворення державної власності з
казенно-бюрократичної (власності всіх) у власність трудящих (власність
кожного), переміщення центра ваги на природно-історичний процес її
розвитку. Важливою умовою реалізації зазначеного є створення умов для
того, щоб у соціальній сфері діяльності кожної етнонаціональної
спільності формувалась, утверджувалась як економічна, так і
етносоціальна культура людей усіх національностей.

Важлива матеріальна основа розвитку багатогранних, якісно нових форм
етнонаціональних відносин і адекватних форм культури міжетнічного
спілкування, економічної культури — формування єдиного економічного
простору як неодмінної умови утвердження стабільних ринкових відносин,
багатогранних економічних зв’язків на базі взаємовигідних
етнонаціональних інтересів. Основою таких взаємозв’язків є зміцнення й
розширення всебічних інтеграційних процесів на рівні первинної ланки
виробництва — підприємств як суверенних і вільних асоціацій
товаровиробників. Лише глибокі, всебічні економічні інтереси регіонів,
держав, інших національно-територіальних утворень здатні ефективно
утверджувати взаємовигідні ринкові відносини як надійну матеріальну
основу, що уможливить об’єднання людей різних національностей, створення
міцного економічного простору, стійких тенденцій саморегуляції процесу
формування і розвитку етносоціального буття.

Суттєвим чинником соціальної політики, спрямованої на розвиток
етнонаціональних відносин, є вдосконалення законодавчо
нормативно-правових засад розвитку економіки всіх регіонів України, що є
неоднорідними щодо етнонаціональної структури. Важливо запровадити
механізми стимулювання соціально-економічного розвитку депресивних
регіонів, передати їм значну частину управлінських функцій розвитку
економічних і соціальних питань, розв’язати фінансові проблеми,
розвивати продуктивні сили на регіональному рівні, відтворити трудовий
потенціал регіонів, створити умови для формування регіонального
соціального бюджету. Важливо запровадити єдині мінімальні соціальні
стандарти соціального захисту населення незалежно від економічних,
фінансових можливостей регіону, його етносоціальної структури.

Регулювання процесів формування та реалізації інтересів у сфері
етнонаціонального буття

Суттєвою складовою процесу регулювання етнонаціональних відносин є
створення умов для формування й реалізації національних інтересів,
поєднання національних інтересів людини, етнічної індивідуальності та
суспільства, держави, національних і вселюдських інтересів, етнічного й
соціального в національному.

Формування та реалізація національних інтересів, що відбивають інтереси
всіх людей незалежно від їх етнонаціональних ознак (на відміну від
інтересів нації), — це складний процес виявлення і розв’язання
суперечностей в усіх сферах етносуспільного буття, які безпосередньо чи
опосередковано впливають на становлення і вираження цього інтересу,
поєднання різних його видів і форм прояву — однакових, різних,
протилежних тощо. У формуванні й реалізації етнонаціональних інтересів
особливо важливою є діяльність, спрямована на поєднання внутрішніх і
зовнішніх, стратегічних, довгострокових і оперативних, тактичних
національних інтересів, національних інтересів людини і суспільства,
етнічної індивідуальності й держави, національних і класових,
національних і вселюдських інтересів.

За умов розширення економічного, соціального, етнонаціонального,
духовного поля, формування й реалізації інтересів людини та суспільства
особливо важливим у регулюванні етнонаціональних відносин є створення
умов для органічного поєднання національних і вселюдських інтересів.
Розвиток цих інтересів означає складний процес їх формування, зближення,
поєднання, а також зіткнення, суперництва та протистояння. Абсолютизація
інтересів національних (при всій їх важливості для кожного іншого
народу) чи вселюдських (як узагальнене вираження інтересів усього
народу) неминуче призводить до збіднення суспільної основи їх формування
та реалізації, зіткнення та протистояння. Звужують суспільну основу
формування та реалізації національних і вселюдських інтересів спроби їх
ієрархі-зації, субординації, обгрунтування пріоритетності.
Продуктивнішим є пошук ефективних шляхів їх органічного поєднання,
урахування. Такий підхід відкриває широкі можливості для досягнення
балансу національних і вселюдських інтересів, їх гармонізації.

Процес розвитку соціального, етносоціального буття, що пов’язаний з
динамізацією соціально-класових та етнонаціональних відносин, суттєво
актуалізує необхідність поєднання у процесі здійснення соціальної
політики національних і класових інтересів. Важливе завдання
регулятивної діяльності суб’єктів соціальної політики — подолати у
свідомості багатьох людей уявлення (яке тривалий час насаджувалося в
суспільну свідомість) про пріоритет класових інтересів над
національними. Національні інтереси, що є інтегральним вираженням,
узагальненням інтересів усіх громадян і передбачають поєднання інтересів
людини та суспільства, ширші за класові інтереси, мають пріоритет над
ними. А тому зважена соціальна політика з регулювання соціальних
відносин полягає в тому, щоб не допустити абсолютизації будь-яким класом
своїх інтересів, покласти край спробам видавати свої класові інтереси за
національні.

Етнонаціональна стабільність суспільства, динамізм його розвитку значною
мірою зумовлені діяльністю суб’єктів соціальної політики, спрямованою на
врахування та поєднання різноманітних видів і груп інтересів, що
формуються й реалізуються у процесі освоєння етносоціального буття. Роль
і значення органічного й гармонійного поєднання різноманітних інтересів,
особливо національних і вселюдських, національних і міжнаціональних,
національних і класових, дедалі посилюватимуться. Суперечлива практика
етносоціального розвитку свідчить: зв’язок, органічна єдність зазначених
інтересів і надалі супроводжуватимуться виникненням нових суперечностей
у сфері їх формування й реалізації, а своєчасне їх виявлення і
розв’язання сприятиме збагаченню етнонаціонального буття, соціуму
загалом. Тому процес оптимізації регулятивної діяльності у сфері
етнонаціональних відносин завжди буде пов’язаний із соціальною
політикою, спрямованою на формування й вираження багатогранності
інтересів, національностей народів, посилення єдності таких інтересів,
яке реалізується політикою, спрямованою на задоволення кожного з
інтересів у процесі їх динамічного розвитку, переходу від одновимірних
до багатовимірних, множинних соціальних інтересів суб’єктів
етнонаціонального буття.

Список використаної літератури:

Міщенко Т. Право малозабезпеченої сім’ї на державну підтримку // Соц.
захист.— 2001.—№8.

Надточій Б. Пенсійне страхування в Україні: історичний аспект // Соц.
захист. — 2000. — № 3.

Напрями та механізми подолання бідності в Україні: Матер, нац. семінару,
2000 p. / Мін-во праці та соц. політики, УАДУ, Інститут світового банку.
— К, 2000.

Неспорова А. Занятость и политика на рынке труда в некоторых странах с
переходной экономикой. — М., 2000.

Новіков В. Подолання бідності — нагальна проблема соціальної політики //
Україна: аспекти праці. — 2001. — № 1.

Павловська Н. Необхідність та шляхи забезпечення випереджаючого
зростання заробітної плати // Україна: аспекти праці. — 2001. — № 2.

Палій О. М. Економічна і соціальна вартість пільгових пенсій //
Актуальні проблеми реформування державного управління: Матер, щоріч.
наук.-практ. конф. наук.-пед. персоналу, слухачів, аспірантів,
докторантів Академії, 29 травня 1997. — К., 1997.

Парсонс Т. Система современных обществ. — М., 1997.

Петюх В. М. Ринок праці: Навч. посіб. — К., 1999.

Погорілий О. І. Соціологічна думка XX століття: Навч. посіб. — К., 1996.

Покрищук В., Ковальський. Реформування економіки і актуальні проблеми
використання робочої сили // Україна: аспекти праці. — 2002. — № 1.

Прибиткова І. М. Основи демографії. — К., 1995.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020