Реферат на тему
Реформа цін і розподілу – умова швидкої відбудови економіки.
При розробці програм відбудови економіки треба враховувати, що в
історично прийнятні строки не вдасться трансформувати її
матеріально-технічну базу таким чином, щоб підприємства могли нормально
працювати при цінах, близьких до світових. Треба розробити заходи, що
дозволять використовувати наявні виробничі потужності і робочу силу. Для
цього необхідно вивести ціни внутрішнього ринку на рівень національних
витрат, тим самим забезпечивши підприємствам нормальні умови для
відтворення. У ціни повинний бути закладений такий сукупний попит (через
розмір зарплати, податків і відрахувань в різні фонди), який дозволив би
реалізувати можливий за даних потужностей, робочій силі і сировині
обсяг виробництва матеріальних благ і послуг.
Вихід на національні витрати виробництва при збільшенні загального
обсягу попиту в п’ять разів вимагатиме багатьох років, якщо його взагалі
вдасться здійснити при нинішньому стані торгового балансу України. Крім
того, при такому способі відновлення цін, що базуються на національних
витратах, знову прийдеться пройти через інфляцію з відповідними
наслідками для економіки і політичного життя.
Якщо відбудова економіки затягнеться на 30-40 років, за цей час ми
безнадійно відстаємо від розвинутих країн світу. Зовнішня заборгованість
зросте до астрономічних величин.
Та й чи відпущений нам цей строк? Час надій на швидкий успіх реформ
пройшов. Зростає невдоволення широких мас населення її результатами,
розуміння відсутності перспектив на краще життя для переважної більшості
населення, потенціал соціального вибуху.
Треба шукати шляхи більш швидкої і надійної відбудови економіки. Умови
для цього є, вони сьогодні кращі, ніж були в 1945 році, коли війна
знищила третю частину національного багатства і значну частину найбільше
дієздатної робочої сили. І якщо при розумному управлінні народним
господарством вдалося вже в 1948 році перевищити рівень промислового
виробництва 1940 року, то чому не можна в короткі строки відбудувати
економіку сьогодні?
Вихід із становища підказує пропозиція лауреата Нобелевської премії по
економіці В. Леонтьева. Ще до початку реформи він пропонував по
міжгалузевому балансі визначити ціни, які відповідають національним
витратам, потребам ринкового регулювання економіки, і ввести їхнім
разовим актом держави.
Сьогодні розрахунків по міжгалузевому балансу буде недостатньо, тому що
в порівнянні з дореформенним періодом, коли матеріально-технічна база
використовувалася повніше, змінилося багато цін, істотно зросли ціни на
сировину й енергоносії. Тому, щоб визначити сьогодні розмір національних
витрат, потрібно:
1. визначити можливий об’єм вітсизняного виробництв, виходячи з наявних
виробничих потудностей, робочої сили та сировини;
2. співставити фонд споживання, який можна мати при відбудові економіки,
з існуючим споживанням і на цій основі визначити можливості збільшення
пенсій, стипендій, зарплати, зниження податків, змін у соціальному
захисті, зокрема плати за комунальні послуги;
3. відновити попит, провівши реформу розподілу: пенсійної системи,
оподатковування, соціального захисту, зарплати – у межах тих
можливостей, що створюються відбудовою економіки;
4. з врахуванням змін у розподілі визначити національні витрати а в їх
складі – розмір зарплати, відрахувань у пенсійні фонди, податки та ін.
і на цій основі встановити ціни внутрішнього ринку.
Розрахунки по обгрунтуванню можливого обсягу виробництва дозволять
одержати дані про собівартість одиниці продукції, зокрема- прямої
зарплатоємкости продукції. Використовуючи дані міжгалузевого балансу,
можна визначити повну зарплатоємкість продукції. Ціну внутрішнього ринку
можна буде визначити, знаючи співвідношення зарплати і продукту для
суспільства, додавши до зарплатоемкості продукції частку продукту , що
відповідає продукту для суспільства.
Реформа цін і розподіли дозволить розв’язати ті проблеми, які сьогодні
перешкоджають відродженню економіки. Виведення цін внутрішнього ринку на
рівень національних витрат дозволяє ліквідувати масову збитковість
підприємств і відновити паритет цін на продукцію сільського господарства
і промислової продукції для села. Відновляється попит, до того ж таким
чином, що це виключає інфляцію, оскільки попит і пропозиція товарів
будуть збалансовані. До нормального рівня будуть знижені податки.
Проте для швидкого відродження економіки паралельно з реформою цін і
розподілу треба вирішити ряд проблем.
Щоб швидко відродити виробництво предметів тривалого користування, треба
відновити внески населення в ощадкасах, інакше доведеться чекати
декілька років, поки доходи населення зростуть настільки, що виникне
потрібний попит на предмети тривалого користування.
Необхідно наділити підприємства потрібними для ведення виробництв!
коштами, провести індексацію обігових коштів підприємств і їх
амортизаційних фондів під виробництво.
Курс на захист вітчизняного виробника призведе до скорочення імпорту. Це
послабить конкуренцію, посилить позиції монополій у нашій економіці. З
огляду на це, варто було б мати Програму організації і розвитку
конкуренції, передбачивши в ній заходи для створення і розвитку
конкурентного середовища, організацію конкуренції за рахунок імпорту,
демонополізації та ін.
Скорочення імпорту может призвести в певний момент часу до оголення
ринку. Крім того, через скорочення імпорту може позбавитися засобів
існування частина величезної армії “човників”.
Вирішенням проблеми могло б стати створення кількох значних фірм під
егідою держави, що спеціалізуються на гуртовому імпорті і перепродажу
товарів “човникам”. Це допомогло б замінити вкрай неекономічний
теперішній імпорт “човниками” більш економічним великогуртовим,
забезпечити ринок і “човників” товарами й оперативно регулювати заміну
імпорту товарами вітчизняного виробництва.
Зміна масштабу цін приведе до зміни паритету купівельної сили гривні і
її курсу стосовно інших валют. З урахуванням цього і для організації
більш надійного захисту вітчизняного виробника доцільно мати Програму
захисту вітчизняного виробника, скоординовану з Програмою організації і
розвитку конкуренції.
У належному регулюванні процес припинення виробництва. Сьогодні
підставою для припинення виробництва служить його збитковість або
можливість імпортувати товар по більш низькій ціні. Рішення, які
приймалися на такій основі, виправдані в країні, де є потужний сучасний
експортний потенціал і є можливості заощаджувати робочий час, ввозячи
з-за кордону більш дешеві товари за рахунок експорту своєї продукції.
Але така політика неправдана в разі, якщо імпорт здійснюється за рахунок
іноземних кредитів і веде до припинення вітчизняного виробництва,
збільшення і так значного безробіття. За зразок регулювання процесу
припинення виробництва можна використати досвід розробки і застосування
планів припинення виробництва в Японії.
Треба підсилити контроль держави за фінансами з тим, щоб процес
відродження економіки був забезпечений фінансовими засобами. Потрібні
для відбудови економіки кошти повинні бути сконцентровані в Державному
банку відбудови і розвитку економіки або аналогічних банках. Треба
підсилити роль інноваційних банків, інноваційного фонду, конкурсів з
тим, щоб кошти направлялися насамперед на реалізацію високоефективних
заходів виробничого характеру.
Які переваги в порівнянні з іншими пропозиціями по відновленню економіки
забезпечує реформа цін і розподілу?
1. Швидке відродження виробництва. Можливість на цій основі підвищити
рівень життя населення і зняти ту соціальну напругу, яка існує.
Можливість набагато збільшити фонд нагромадження і за рахунок цього
успішно вести реальне реформування економіки: її структурну перебудову,
створення експортного потенціалу, що імпортозаміщаючого виробництва,
розвиток конкурентного середовища, реконструкцію підприємств.
2. Гарантоване відродження економіки. Усуваються перешкоди, що блокують
відбудову економіки: масова збитковість виробництва, диспаритет цін,
недостатність попиту, нестача коштів, надмірні податки. Реформа цін і
розподілу означає повернення до тих принципів ціноутворення, що
виправдали себе на практиці, забезпечуючи нормальне функціонування
економіки не тільки в СРСР, але й в усіх інших країнах світу.
3. Можна буде вирішити ті проблеми, які при теперішньому стані економіки
вирішити неможливо або ж вирішення яких вимагає сьогодні значних жертв
із боку населення: провести реформу податкової і пенсійної системи,
системи соціального захисту (зокрема, вивести плату за житло і
комунальні послуги на рівень реальних витрат комунальних служб).
4. Швидше буде завершений процес реформування економіки, переходу до
ринкового її регулювання. Ціни будуть виведені на рівень національних
витрат, що забезпечує нормальне відтворення на переважній більшості
підприємств. Попит будет відповідати пропозиції, що дозволить уникнути
інфляції. Застосування балансового методу, крім того, дозволить привести
у відповідність прибутки і витрати бюджету і тим самим виконати вимогу
МВФ не мати його дефіциту.
5. Можна буде уникнути довгого періоду підвищення цін, інфляції і її
наслідків, що неминуче при поступовій відбудові економіки.
Спочатку після введення нових цін і нових умов розподілу буде потрібний
більш жорсткий контроль держави над економікою, щоб дати новим
відношенням ствердитись. Надалі від такого контролю можна буде
поступово відмовлятися, оскільки реформа цін створює умови для більш
ефективної дії такого регулятора виробництва, яким є ринковий механізм.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
