.

Перспективи формування ефективної національної економіки (реферат )

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
352 2047
Скачать документ

Реферат на тему:

Перспективи формування ефективної національної економіки

 

Перетворення в українській економіці повинні розглядатись у межах
цілісного соціально- орієнтованого механізму господарювання. Традиційний
науковий підхід до економічних досліджень, пов’язаний з генетичним
аспектом діалектичного методу пізнання та аналізом причинно –
наслідкових взаємозв’язків між економічними явищами, дозволяє вивчати
закономірності виникнення та зміни суспільно – економічних формацій, але
він повинен бути доповнений функціональним аспектом, який пов’язаний із
вже усталеним відтворенням економіки в даний історичний момент.

Інструментарій сучасного макроекономічного прогнозування не має яскраво
вираженої національної специфіки. Національна специфіка виявляється в
межах елементів моделей та програмно- цільових заходів.

Соціальна спрямованість способу виробництва якісно залежить як від
технологічного стану, так і формується в залежності від процесів
соціально- економічного характеру, що в сукупності визначає еволюцію
технокультури.

Технокультура – це:

1) історично визначений із можливістю програмувати рівень науково
– технічного розвитку суспільства й здібностей людини, виражений у
типах та на основі реалізаціі технічних можливостей у сфері виробництва,
його організаціі та управління;

2) рівень технічної безпеки у межах економічної безпеки територіі;

3) сполучення техніки з передбачуваними виробничими функціями
людини, вміння створювати корисні засоби виробництва і засоби
споживацького призначення;

4) технічна освіта та виховання;

5) можливість як адаптуватись в науково – технічних реаліях, що
змінюються, так і розвивати передові напрямки у науці та вихованні.

Головною особливістю парадигми економічного розвитку стає системна
інтеграція різних теорій, які зараз відокремлені. Метою людства є
органічне поеднання природних умов середовища проживання, науково –
технічного прогресу, вільної дії економічних законів та переважання
моральних цінностей, тобто досягнення соціально – економічного
континіума.

Монополія на єдино правильну методологію є помилковою і виконує роль
гальма для нових винаходів, не сприяє вдосконаленню науки і техніки.

Рушійною силою розвитку науки і техніки виступають суспільні потреби у
вигляді сукупності соціально детермінованої потреби суспільства та
суспільно необхідних витрат праці на ії задоволення. Під інтегрованою
категорією соціально – економічної ефективності нововведень автори
розуміють виробничі відносини щодо досягнення у кінцевому результаті
оптимальної кількості матеріальних і духовних потреб, благ для
задоволення комплексу суспільних та індивідуальних потреб і, як
наслідок, стабілізація економіки з найменшими витратами живої й
суспільної праці у процесі розробки, впровадження і технологічного
функціонування нововведень з урахуванням середовища проживання.

Глобалізація господарчих зв’язків розширює можливості становлення
ринкових відносин і відкриває нові горизонти для науково – технічного та
економічного прогресу. Створювати нові виробництва під силу лише
лідерам. Перехід до п’ятого технологічного ладу означає перехід до
нового режиму економічного розвитку з його новими загрозами; можливістю
невписуваності до глобальних технологічних ланцюжків; формуванням
глобальних монополій, можливістю накопичення структурних диспропорцій.
Тому економічна політика, спрямована на подолання технічного відставання
і підвищення економічної безпеки, повинна включати:

?       державне регулювання економічних процесів взагалі, та
інвестиційних зокрема;

?       розумне сполучення форм власності (особливо в умовах розвитку
ринкових відносин);

?       збереження та цільове використання науково – технічного
потенціалу;

?       випереджувальний розвиток конкурентоздатних галузей та
виробництв при відповідальному захисті внутрішнього ринку та
платоспроможність попиту.

Трансформація господарчого комплексу України авторам бачиться у межах
світового вектора розвитку з урахуванням впливу регіонального фактора у
напрямку суспільства постіндустрійного типу з сучасними характеристиками
якості життя в середовищі проживання на основі сучасної технополітики
при відповідній ролі державних регуляторів.

Відповідно до розробки, впроваження та функціонування нововведень в
межах механізму трансформації технокультури в Україні виділяємо такі
моменти:

1. Формування цілісності та широкомасштабності науково – технічної
політики не можна відкладати на постстабілізаційний період, це призведе
до втрати національного науково – технічного потенціалу і відкидання
сучасною цивілізацією.

2. Процес формування сучасної політики повинен мати еволюційний
характер і починатись зі створення сучасних інститутів інноваційної
діяльності.

3. Бюджетне фінансування науково – технічної діяльності повинне
сполучуватись з множинністю та поліцентричністю джерел фінансування.

4. Реалізацію науково – технічної політики необхідно компенсувати
збільшенням навантаження на людину і збільшенням ролі соціальних
гарантій.

5. У процесі реформування слід враховувати специфічні властивості
України, зокрема сировинну базу, з одного боку, з другого – відставання
у галузі раціонального використання ресурсів.

6. Інтереси регіональної науково – технічної політики повинні розумно
сполучуватися з національними інтересами.

 

Основна структура економічної парадигми при формуванні сучасної
технокультури наведена у таблиці.

 

Таблиця. Основна структура економічної парадигми

при формуванні сучасної теxнокультури

 

Перiод

Фактори Дореформений період Період трансформації Перспективний стан

Рівень розвитку науки, економіки, техніки, який склав-ся історично

 

 

 

  Сильна структурна депресія, криза центрів урбанізації, знач-на частина
фізично й морально застарілої

технології, зниження

рівня жітття населення

 

  Перехід від структурної перебудови шляхом адаптації і виробництва до
змішаної економіки та еволюційному входжен-

ню у відкритий ринко-

вий простір на основі

відповідності сучасному етапу НТП Український варіант ін-формаційно –
індустрійного суспільства з бага-товекторною соціально- оріентованою
економікою, що відповідае світо-

вим стандартам

 

 

”Межі” життєдіяльності лю-дини відносно об’єктивних умов

 

 

  Наявність територій

економічного лиха з перевищуванням порогів економічної й тех-нологічної
безпеки Локалізація й нейтраліза-

ція загроз економічної й технологічної безпеки

 

  Компенсування зростаючого навантаження на людину зростаючою рол-лю
соціальних гарантій та припустимим рівнем

якості життєвого середовища

Міра науково-технічної за-хищенності

 

 

  Технічне відставання від цивілізованних країн при значній вазі ВПК

 

 

  Перманентне подолання технічного відставання. Перехід до діагностики
загроз економічної безпеки територій різних

рівнів

 

  Система загальнодержав-ної і регіональної безпеки та недопущення
від-ставання. Комплексна діагностика стану сфер

життєдіяльності. Схильність до досягнень

НТП та нововведень

Науково – технічний потенціал

 

 

 

  Військово-промислова ”однобокість” використання досягнень науки

і техніки, зниження ефективності науково -технічних розробок

 

 

  Збереження передових та піонерних напрямків

досліджень, встановлення кадрового потенціалу, створення сучасної бази
досліджень. Розширення

можливостей територіальних утворень справляти вплив та брати участь в
розвитку НТП Здатність розвивати пе-редові й піонерні напрямки в
дослідженнях із соціально- оріентованим, та екологічно чистим та
науковомісткім напрямком

 

 

 

Стратегія розвитку

 

 

 

 

 

 

  Досягнення економічного зростання в ціло-

му, розвиток науки і техніки ціною обмежень особистого спо-

живання

 

 

 

  Мінімізація платні за реформи зі скороченням

часового інтервала в досягненні результатів, спрямованих на подолання
технічного відставан-

ня на основі переходу до інноваційно -ефективної економіки з формуванням
внутрішньої захи-щенності від дестабілізуючих впливів Інноваційно –
ефективна економіка, коли науково-технічний прогрес сам

е породженням визначного рівня технокультури

та економічного соціуму, які забезпечують економічну безпеку

 

 

 

Механізм пе-

Ретворення Загальноекономіч-

ні механізми, які відповідають вибраній страте-

гії та рівню розвитку

виробничих відносин Підвищення конкурентоздатності економіки

на основі адресного стимулювання розвитку територій в цілому та науково
– технічного потен-

ціалу зокрема Підтримання та розвиток

системи стимулів та санкцій, спрямованих на

раціоналізацію темпів зростання при дотриманні стандартів оточуючого
середовища

Рівень життєдіяльності

 

 

  Зрівнювальний принцип в оплаті праці з

жорстокими рамками

стимулювання Створення прийнятного

рівня існування

 

 

  Відповідність рівня життєдіяльності на території

рівню в цивілізованих

країнах

 

Використання положень системної структуризації та різних методів аналізу
дозволяє сформулювати цілі, розкрити зміст та специфіку трансформації
регіонального господарчого комплексу Одеської області у напрямку
підвищення економічної безпеки.

1. Тотальне перевищування порогів індикаторів економічної та
технічної безпеки призвело до утворення в регіоні територій економічного
лиха.

2. Регіональні можливості недостатні для виходу економіки з
ситуації, що склалась і вимагає значної державної підтримки. В
економічній практиці країни слід офіційно визнати кризові території з
наданням їм статусу ”території економічного лиха”.

3. Старопромисловий регіон Одеської області страждає широким
спектром ”хвороб”, які потребують комплексного підходу до ”лікування”,
тобто недоцільно проводити інтенсивну ”терапію” тільки в напрямку
локалізації та нейтралізації окремих ”осередків” (або екологія, або АПК,
або конверсія військово – промислового комплексу). Вперше виникла
ситуація, коли треба докладати зусиль для підтримання територіального
господарчого комплексу хоча б у його тепе-рішньому стані і недопущення в
бік малорегульованого стану жодної зі сфер життєдіяльності.

4. Подолання територіального технічного відставання повинне
здійснюватись перманентно і тільки в комплексі з розвитком інших сфер
життєдіяльності.

5. Для старопромислового регіону процес виходу із кризи носить
затяжний характер і кореспондується з переходом на модель
територіального розвитку.

6. У період виходу з кризи підвищуеться роль державного регулювання
на території (як на обласному, так і на місцевому рівнях), особливо в
галузі адресної фінансової безповоротної допомоги та забезпеченності
соціальної захищеності тих, хто мешкає на даній територii.

Література

1.     Запоточний І.В., ЗахарченкоВ.І. Державне регулювання регіональної
економіки.

–Харків: Одіссей. –2003 . –592с.

2.     Захарченко В.И., Вайсман В.А., Молина Е.В. Научно-технологическое
прогнозирование и развитие региона.

–Одесса: Наука и техника. –2004. –80с.

 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020