РЕФЕРАТ
На тему:
Особливості інвестування у виробничі кооперативи
До персональних товариств прийнято відносити і виробничі кооперативи,
хоча останні мають чимало відмінних ознак від господарських товариств.
Правове становище виробничих кооперативів регулюється Законом СРСР “Про
кооперацію в СРСР” від 26 травня 1988 р. та Законом України “Про
сільськогосподарську кооперацію” від 17 липня 1997 р.
Характерні ознаки виробничого кооперативу:
• створення на добровільних засадах; хоча закон не вимагає наявності в
письмовій формі укладеного між засновниками виробничого кооперативу
установчого договору, але домовленість (усний договір) між цими особами
неодмінно присутня (адже без цього неможлива і сама організація);
• безпосереднє здійснення виробничо-господарської діяльності, а саме:
виробництва товарів, продукції, виконання робіт, а також надання платних
послуг іншим організаціям та громадянам (виробнича діяльність Законом
СРСР “Про кооперацію в СРСР” трактується досить широко: крім виробництва
нових продукції і товарів, збирання та переробки вторинної сировини та
відходів виробництва, Д° неї включаються також торгівля, побутове
обслуговування, організація культурного дозвілля, медична допомога,
надання правових, транспортно-експедиційних, науково-дослідницьких,
проектних конструкторських, впроваджувальних, спортивно оздоровчих та
інших послуг, в т. ч. у сферах рибальства та виробництва рибної
продукції, заготівлі деревини, видобування корисних копалин, інших
природних ресурсів та в інших сферах діяльності);
• наявність статусу юридичної особи, який набувається з моменту
державної реєстрації кооперативу, що здійснюється в загальному для всіх
суб’єктів підприємницької діяльності порядку;
• наявність статуту як обов’язкового установчого документу, який повинен
містити такі відомості: найменування кооперативу, його місцезнаходження,
предмет і цілі діяльності, порядок вступу до кооперативу і виходу з
нього, права і обов’язки членів кооперативу, його органи управління та
контролю, їхня компетенція, порядок утворення майна кооперативу,
формування фондів і розподілу доходів (прибутку), підстави та порядок
виключення з кооперативу, умови реорганізації та припинення діяльності
кооперативу.
В сільськогосподарському кооперативі додатково визначаються: форми
трудової участі та оплати праці членів кооперативу; співвідношення між
кооперативними виплатами та виплатами на паї, а також інші положення,
пов’язані зі специфікою діяльності кооперативу, якщо вони не суперечать
чинному законодавству;
• функціонування з метою отримання прибутку, що дозволяє віднести
виробничі кооперативи до суб’єктів підприємницької діяльності на відміну
від споживчих кооперативів, .основною метою яких є спільне ведення
членами кооперативу господарської діяльності з метою поліпшення свого
економічного та соціального стану, в т. ч. задоволення певних потреб
членів кооперативу в продукції, роботах, послугах;
• корпоративний устрій: мінімальна кількість засновників (членів) має
бути не менше трьох, як правило, фізичних осіб, які досягай 16-річного
віку (в сільськогосподарських кооперативах можлива участь юридичних
осіб, зазвичай, у статусі асоційованих членів) і наявність основного
капіталу, поділеного на паї (склад майна в сільськогосподарських
кооперативах має свою специфіку, про ш° мова йтиме нижче);
• обов’язкова наявність резервного фонду, при цьому закон не визначає
вимоги до його мінімального розміру, хоча передбачає порядок його
формування (за рахунок не менше 5 відсотків від доходу/прибутку, що
залишається у розпорядженні кооперативу після розрахунків з бюджетом та
банками); в сільськогосподарських кооперативах має бути пайовий (що
відповідає статутному фонду) і неподільний фонд, що формується за
рахунок вступних внесків членів, а у разі виходу останніх з кооперативу,
ці суми їм не повертаються (неподільний фонд виконує значною мірою роль
резервного фонду та стабілізує майнову базу кооперативу);
• здійснення виробничо-господарської діяльності на засадах
самофінансування та самоокупності, тобто основним джерелом поповнення
коштів виробничого кооперативу є прибуток, отриманий від реалізації його
продукції, робіт, послуг;
• корпоративний характер управління справами кооперативу, яке
здійснюється його органами: вищим органом є загальні збори членів
кооперативу чи збори уповноважених; виконавчим – правління на чолі з
головою (колегіальний орган) або голова кооперативу (одноособовий
орган); контрольним – ревізійна комісія чи ревізор. У
сільськогосподарських кооперативах з кількістю членів понад 50, ще
додатково може обиратися спостережна рада, яка контролює діяльність
правління, а для здійснення управління оперативно-господарською
діяльністю може найматися виконавчий директор або формуватися з найманих
працівників виконавча дирекція як колегіальний орган;
• участь членів кооперативу в управлінні його справами здійснюється на
засадах членства (у голосуванні на загальних зборах кожний член
кооперативу має один голос, незалежно від розміру його паю);
• обов’язкова трудова участь членів кооперативу в його
виробничо-господарській діяльності (за винятком асоційованих членів
сільськогосподарських виробничих кооперативів);
• розподіл чистого прибутку (після формування передбачених законом та
статутом фондів) між членами кооперативу залежно від їхньої трудової
участі, а в передбачених статутом випадках – із врахуванням майнового
вкладу (в сільскогосподарських виробничих кооперативах використовуються
кооперативні виплати, тобто розподіл доходу між членами кооперативу
здійснюється залежно від їхньої трудової участі, і виплати часток доходу
на паї);
• наявність у членів кооперативу права вільного виходу з кооперативу та
права на отримання свого паю в натурі, цінних паперах або в грошовій
формі а також майна (в натуральній формі), переданого кооперативу на
праві користування;
• наявність у виробничого кооперативу майна що належить йому на праві
власності; власністю кооперативу є майно і грошові кошти, передані його
членами як пайовий внесок (за винятком земельних ділянок, що передаються
членами сільськогосподарського кооперативу в рахунок паю, але на умовах
користування), вироблена продукція, отримані від її реалізації доходи,
дивіденди від акцій та відсотки за облігаціями, що належать кооперативу,
кредити банків, а також набуте за рахунок власних і позичкових коштів та
на інших законних підставах необхідне кооперативу майно (устаткування,
сировина, матеріали, паливо тощо); це, однак, не виключає можливості
залучення кооперативом майна інших осіб на праві користування
(насамперед, платного, тобто оренди);
• можливість існування (в сільськогосподарських кооперативах)
асоційованих членів, що за своїм правовим становищем подібні до
вкладників командитного товариства чи (певною мірою) до власників
привілейованих акцій в акціонерному товаристві, хоча без гарантування
виплати фіксованих відсотків від вкладу (асоційовані члени вносять лише
майновий вклад, не зобов’язані брати участь у виробничій діяльності,
мають лише право дорадчого голосу, але їм гарантується право на
отримання частки доходу на свій пай, а у разі ліквідації кооперативу –
першочергове право на отримання свого майнового внеску та відповідних
часток доходу та повернення їхньої земельної ділянки у натурі);
• наявність додаткової обмеженої відповідальності у членів виробничого
кооперативу (за винятком сільськогосподарського) за його зобов’язаннями;
розмір такої відповідальності встановлюється статутом кооперативу, але
не може бути меншим одержаного членом кооперативу річного доходу.
Особливості сільськогосподарського виробничого кооперативу:
• специфічний предмет діяльності – виробництво продукції сільського,
рибного та лісового господарства;
• можливість участі юридичних осіб, як асоційованих членів;
• обов’язкова наявність неподільного фонду, що формується за рахунок
вступних внесків учасників та майна кооперативу (за винятком землі); у
разі виходу члена кооперативу з останнього вступні внески не
повертаються і виплати із зазначеного фонду не здійснюються; цей фонд
може бути поділений між членами кооперативу лише у разі його ліквідації
після виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов’язань перед
бюджетом, банками та іншими кредиторами (частини 4, 5 ст. 38 Закону “Про
сільськогосподарську кооперацію”);
• збереження за членами кооперативу права власності на земельну ділянку,
що передається кооперативу в рахунок пайової участі (ч. 2 ст. 20 цього
Закону);
• можливість створення спостережної ради в кооперативах з кількістю
членів понад 50 осіб (ст. 18), а також формування з найманих працівників
виконавчої дирекції або найом одноособового виконавчого директора для
здійснення управління оперативно-господарською діяльністю кооперативу
(ст. 17);
• можливість доручення функцій контрольного органу в кооперативах з
незначною (до 10 осіб) кількістю членів одній особі – ревізору (ч. 1
ст. 19);
• відсутність у членів кооперативу субсидіарної відповідальності за
борги кооперативу (ч. 1 ст. 23);
• можливість залучення до кооперативу асоційованих членів, які зробили
пайовий внесок і визнають його статут, з наданням їм лише права
дорадчого голосу, відсутністю у них обов’язку брати без посередню
трудову участь у діяльності кооперативу, але наявністю першочергового
(перед іншими членами кооперативу) права на отримання свого майнового
внеску та відповідних часток доходу і повернення земельних ділянок в
натурі у разі ліквідації кооперативу (ст. 12);
• можливість створення для підготовки окремих питань за рішенням
загальних зборів, а в період між ними – правлінням або спостережною
радою спеціальних комісій з членів кооперативу із залученням як
консультантів найманих працівників (ч. 3 ст. 13).
Специфіка інвестування у майно виробничого кооперативу:
• зазвичай вимагає обов’язкової трудової участі від члена кооперативу;
• участь в управлінні справами здійснюється на демократичних засадах
(кожен член кооперативу (за винятком асоційованих членів, яким надається
лише право дорадчого голосу), має лише один голос у загальних зборах
членів кооперативу, що унеможливлює контроль за діяльністю кооперативу з
боку члена кооперативу, який має значний за розмірами пай;
• інвестувати значні кошти з метою отримання прибутку без обов’язкової
персональної (в т. ч. трудової) участі в справах кооперативу можна лише
у ролі асоційованого члена сільськогосподарського виробничого
кооперативу, що, однак, позбавляє інвестора можливості брати участь в
управлінні справами кооперативу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
