Місцеве самоуправління в Україні (контрольна)

Контрольна робота

на тему:

“МІСЦЕВЕ САМОУПРАВЛІННЯ

В УКРАЇНІ”

План

Поняття і принципи місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування.

Компетенція органів місцевого самоуправління

Використана література

1. Поняття і принципи місцевого самоврядування.

Поняття місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою

право та реальна здатність територіальної громади — жителів села

чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох

сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів

та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання

місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними

громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські,

селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні

та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних

громад сіл, селищ, міст.

Місцеве самоврядування як засада конституційного ладу виступає одним із
найважливіших принципів організації і функціонування влади в суспільстві
й державі та є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу. У
ст. 2 Європейської Хартії місцевого самоврядування проголошується:
«Принцип місцевого самоврядування повинен бути визнаний у законодавстві
країни і, по можливості, у конституції країни».

Вперше в Україні принцип визнання місцевого самоврядування на
конституційному рівні було закріплено ще в Конституції гетьмана П.
Орлі.ка — 1710 р., а пізніше в Конституції УНР 1918 р., положення яких
так і не були реалізовані. За радянських часів цей принцип рішуче
заперечувався, він суперечив централізованому характеру радянської
держави.

Конституція України 1996 р., у повній відповідності до вимог
Європейської Хартії (поряд з такими фундаментальними принципами, як
народовладдя, суверенітет і незалежність України, поділу державної влади
тощо), в окремій статті фіксує принцип визнання та гарантованості
місцевого самоврядування.

Визнання місцевого самоврядування як засади конституційного ладу
означає встановлення демократичної децентралізованої системи управління,
яка базується на самостійності територіальних громад, органів місцевого
самоврядування при вирішенні всіх питань місцевого значення.

Основні принципи місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

народовладдя;

законності;

гласності;

колегіальності;

поєднання місцевих і державних інтересів;

виборності;

правової, організаційної та матеріально-фінансової
самостійності в межах повноважень, визначених цим таіншими
законами;

підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами
їх органів та посадових осіб;

державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

судового захисту прав місцевого самоврядування.

2. Система місцевого самоврядування

Система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси
територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної

громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть

утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють

свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і

головою її виконавчого комітету.

За обсягом правоздатності та дієздатності своїх членів територіальна
громада є неоднорідною — її складають жителі села, селища, міста, які
мають різний правовий статус (громадяни України, іноземці, особи без
громадянства). Члени міської громади — громадяни України, які досягли 18
річного віку та не визнані судом недієздатними — є активними суб’єктами
міського самоврядування. Вони мають право обирати органи і посадових
осіб місцевого самоврядування, бути обраними або призначеними до органів
місцевого самоврядування або їх посадовими особами, брати участь у
місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та
користуватися іншими передбаченими Конституцією України, законами
України та статутами територіальних громад правами на участь у
здійсненні місцевого самоврядування.

Територіальна громада безпосередньо вирішує питання, віднесені до
відання місцевого самоврядування використовуючи різні форми прямої
демократії.

Право жителів міста — активних суб’єктів міського самоврядування,
приймати участь у здійсненні міського самоврядування, може бути
реалізовано в таких формах: — міський референдум;

— вибори депутатів відповідної місцевої ради та передбачених законом
посадових осіб місцевого самоврядування (місцеві вибори);

— загальні збори громадян за місцем проживання;

— колективні та індивідуальні звернення (петиції) жителів міста до
органів і посадових осіб міського самоврядування;

— громадські слухання;

— місцеві ініціативи;

— участь у роботі органів міського самоврядування та робота на виборних
посадах міського самоврядування;

— інші, не заборонені законом, форми. Органами місцевого самоврядування
є: 1. Сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення)
ради — представницькі органи місцевого самоврядування, які представляють
відповідні сільські, селищні, міські або внутрішньоміські (районні у
місті) територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх
інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені
Конституцією та законами України.

Здійснення місцевого самоврядування в Україні забезпечується системою
гарантій, під якими розуміють економічні, політичні та правові умови і
засоби повної і ефективної реалізації територіальними громадами,
органами місцевого самоврядування завдань та функцій місцевого
самоврядування. Найважливіші правові гарантії місцевого самоврядування
отримали закріплення в Конституції України та Законі «Про місцеве
самоврядування в Україні».

3. Компетенція органів місцевого самоуправління

Компетенцію органів місцевого самоуправління визначає Закон України
«Закон про місцеве самоврядування”. Згідно цього закону сільські,
селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання,
віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради
вирішуються такі питання: затвердження регламенту ради; утворення і
ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх
складу, обрання голів комісій утворення виконавчого комітету ради,
визначення його чисельності, затвердження персонального складу;
внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; обрання за
пропозицією сільського, селищного, міського голови на посаду та
звільнення з посади секретаря ради; затвердження за пропозицією
сільського, селищного, міського голови структури виконавчих
органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих
органів, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського,
селищного, міського голови інших виконавчих органів ради; затвердження
плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання; заснування
засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення
їх керівників;

заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про
діяльність виконавчих органів ради;

прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському
голові;

заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих
органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними
доручень ради;

розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради
в порядку, встановленому законом;

скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають
Конституції чи законам України, іншим актам законодавства,
рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень
сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим
Законом;

визначення відповідно до закону кількісного складу ради; прийняття
рішення про проведення місцевого референдуму; прийняття відповідно
до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та
виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та
сільського, селищного, міського голови;

прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення
окремими власними повноваженнями органів місцевого

самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та
інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

прийняття рішень про об’єднання в асоціації або вступ до

асоціацій, інших форм добровільних об’єднань органів місцевого

самоврядування та про вихід з них;

затвердження програм соціально-економічного та культурного
розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових
програм з інших питань місцевого самоврядування;

затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього;

затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх

ставок у межах, визначених законом;

утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів,
затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про
використання зазначених коштів;

прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та
джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого
бюджету;

прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного

законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до
комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру
частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального
майна; затвердження місцевих програм приватизації, а

також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають

приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації

об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про

придбання в установленому законом порядку приватизованого майна,

про включення до об’єктів комунальної власності майна, відчуженого

у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в

установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання

у концесію об’єктів права комунальної власності, про створення,

ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ

та організацій комунальної власності відповідної територіальної

громади; ( Пункт 30 частини першої статті 26 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 997-XIV ( HYPERLINK
«javascript:OpenDoc(‘997-14’);» 997-14 ) від 16.07.99 )

реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних

навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів,

створених колишніми сільськогосподарськими колективними та

державними господарствами, допускається лише за згодою

територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або

на підставі результатів місцевого референдуму; ( Пункт 30 частини

першої статті 26 доповнено абзацом згідно із Законом N 2628-III

( HYPERLINK «javascript:OpenDoc(‘2628-14’);» 2628-14 ) від
11.07.2001 )

прийняття рішень про передачу іншим органам окремих

повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної

власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих

повноважень та умов їх здійснення;

створення у разі необхідності органів і служб для

забезпечення здійснення з іншими суб’єктами комунальної власності

спільних проектів або спільного фінансування (утримання)

комунальних підприємств, установ та організацій, визначення

повноважень цих органів (служб);

вирішення відповідно до законодавства питань про

створення підприємствами комунальної власності спільних

підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

вирішення відповідно до закону питань регулювання

земельних відносин;

затвердження відповідно до закону ставок земельного

податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є

у власності відповідних територіальних громад;

вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу

на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення,

а також про скасування такого дозволу;

прийняття рішень про організацію територій і об’єктів

природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій,

що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до

відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших

об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову

цінність, пам’ятками природи, історії або культури, які

охороняються законом;

надання відповідно до законодавства згоди на розміщення

на території села, селища, міста нових об’єктів, сфера

екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами

включає відповідну територію;

заслуховування звітів начальників органів внутрішніх

справ про стан боротьби зі злочинністю, а також керівників

місцевої міліції про стан громадської безпеки та охорони

громадського порядку на відповідній території, порушення перед

відповідними органами питання про звільнення з посад цих

керівників у разі визнання їх діяльності незадовільною; ( Пункт 40

частини першої статті 26 в редакції Закону N 1577-IV ( HYPERLINK
«javascript:OpenDoc(‘1577-15’);» 1577-15 )

від 04.03.2004 )

прийняття рішень з питань адміністративно-територіального

устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

затвердження в установленому порядку місцевих

містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних

населених пунктів, іншої містобудівної документації;

затвердження договорів, укладених сільським, селищним,

міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її

виключної компетенції;

Виключно на пленарних засіданнях міських (міст, де

утворені органи внутрішніх справ) рад, крім питань, зазначених у

частині першій цієї статті, вирішуються такі питання:

утворення, реорганізації або ліквідації за погодженням з

відповідними головними управліннями, управліннями Міністерства

внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях,

містах Києві та Севастополі місцевої міліції;

погодження призначення на посади і звільнення з посад

керівника місцевої міліції, начальників структурних підрозділів та

дільничних інспекторів цієї міліції, пропозицій щодо їх заохочення або
притягнення до відповідальності.

Виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських
(міст, де відсутні органи внутрішніх справ) рад, крім питань,
зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання:

внесення в установленому порядку до відповідних органів
внутрішніх справ пропозицій про призначення на посади і звільнення з
посад начальників структурних підрозділів та дільничних
інспекторів місцевої міліції, їх заохочення або притягнення до
відповідальності.

Використана література

Державне управління, державна служба,місцеве самоврядування / За заг.
ред. О.Ю. Оболенського.– Хмельницький: Поділля, 1999.– 570 с.

Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні / НАН України. Ін-т держави
і права ім.В.М.Корецького.– К.: ІнЮре, 2000.– 33 с.

Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве
самоврядування.– К.: Юрінком Інтер, 2000.– 502 с.

Копань О.В. Правові проблеми організації самоврядування в Україні.- К.:
Оріяни, 2001.– 143 с.

Кравченко В.В., Пітцик М.В. Конституційні засади місцевого
самоврядування в Україні.- К., 2001.- 176 с.

PAGE

PAGE 6

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *