.

Макроекономічне планування в Україні після реформи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
324 1727
Скачать документ

Реферат на тему

Макроекономічне планування в Україні після реформи.

“Концепція переходу Української СРСР до ринкової економіки” передбачає
організацію індикативного та бюджетного планування. Метою індикативного
планування є реалізація основних цілей державного впливу на
соціально-економічний розвиток на базі обгрунтування та розробки
відповідної стратегії, тактики і політики із засобами їх впровадження.
Індикативне планування є системою необов ( язкових для суб ( єкта
ринкових відносин рекомендацій, а також скоординованих та взаємопов (
язаних засобів побічного (непрямого) впливу через бюджетно-фінансовий,
грошово-кредитний механізми та прямого впливу через державне
підприємництво і розробку цільових комплексних програм.

Основними принципами індикативного планування є:

– поєднання аналітичних і прогнозних методів для вивчення
соціально-економічних процесів, визначення конкретних об ( єктів
державного впливу та вибору шляхів і засобів цього впливу;

– широке інформування суб ( єктів ринкових відносин про визначені
перспективи та прогнози соціально-економічного розвитку для забезпечення
їх необхідної орієнтації при виборі особистих господарських рішень;

– застосування переважно непрямих (побічних) регуляторів та нормативів,
обов ( язкових для усіх суб ( єктів ринкових відносин;

– реалізація прямого впливу на соціально-економічні процеси переважно
через кошти державного бюджету.

Регулюючий вплив планів та програм передбачається забезпечити за рахунок
доведення до підприємств усіх видів власності лімітів земле-, водо-,
лісокористування, нормативів плати за природні ресурси, орендної плати
за землю, земельного податку, штрафів за одержання підприємствами
прибутку у зв ( язку з незаконним підвищенням цін, нормативів штрафів за
забруднення навколишнього середовища та нераціональне використання
природних ресурсів, погодження з підприємствами та організаціями
державного замовлення, лімітів капітальних вкладень та матеріальних
ресурсів.

Цільові установки планів, прогнозів і програм реалізуються, головним
чином, через фінансові засоби регулювання і, у першу чергу, бюджетного
планування – державного бюджету і республіканських цільових фондів.

В перехідний період держава активно використовує регуляційні засоби
грошово-кредитної політики.

Закон України “Про поставки продукції для державних потреб” (22.12.95
р.) встановлює, що продукція, необхідна для державних потреб, надходить
за рахунок державного замовлення – розміщення державних контрактів на її
поставку (закупівлю) шляхом конкурсного відбору.

Державні потреби – це потреби України в продукції, необхідній для розв (
язання соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності
країни та її безпеки, створення та підтримання на належному рівні
державних матеріальних резервів, реалізації державних та міждержавних
цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади,
що утримуються за рахунок Державного бюджету України.

Державний контракт – це договір, укладений державним замовником від
імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються
економічні і правові зобов ( язання сторін і регулюються взаємовідносини
замовника і виконавця.

Державні замовники – це міністерства та інші центральні органи державної
виконавчої влади, Уряд АРК (Автономної Республіки Крим), обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні
організації та установи, уповноважені Кабміном України укладати державні
контракти з виконавцями державного замовлення.

Поставки продукції для державних потреб забезпечуються за рахунок коштів
Держбюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для
цього; поставки продукції для регіональних потреб – за рахунок коштів
відповідних місцевих бюджетів.

Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково
на державній власності, а також для суб ( єктів – монополістів на
відповідному ринку продукції державні замовлення на поставку продукції є
обов ( язковими, якщо виконання державного замовлення не спричиняє
виконавцям його збитків.

Економічне стимулювання виконання державних замовлень здійснюється
шляхом надання податкових пільг, цільових дотацій і субсидій, кредитів
на пільгових умовах, валютних коштів, митних та інших пільг.

В разі необхідності для постачальників найважливіших видів
матеріально-технічних ресурсів можуть встановлюватись спеціальні квоти
(державне бронювання) на обов ( язковий продаж цих ресурсів виконавцям
державних замовлень, що мають стратегічне значення і пов ( язані з
підтримкою необхідного рівня обороноздатності країни та її безпеки.

В разі необгрунтованої відмови від укладання державного контракту з
винної сторони стягується штраф в розмірі вартості державного контракту.

В разі невиконання чи неналежного виконання державного контракту
виконавець крім сплати неустойки (штрафу, пені) відшкодовує збитки в
повному обсязі, які було завдано неналежним виконанням зобов ( язань.

Державний замовник відшкодовує завдані виконавцю контракту збитки,
включаючи очікуваний і неодержаний прибуток, а також витрати, пов (
язані з реалізацією продукції, від якої відмовився державний замовник.

Указом Президента України №595/99 від 1 червня 1999 року затверджено
“Положення про порядок здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для
державних потреб”.

Цим “Положенням…” передбачається створення спеціально уповноваженого
органу виконавчої влади з питань координації закупівлі товарів, робіт і
послуг. Оголошення про заплановану закупівлю чи проведення процедури
попередньої кваліфікації виконавців публікується у “Віснику державних
закупівель”, що видається цим уповноваженим органом, в інших друкованих
засобах масової інформації, а у разі потреби – у відповідних міжнародних
виданнях. Процедура закупівлі не може здійснюватись до публікації
повідомлення про неї.

“Положенням…” визначено умови, за яких може бути прийняте рішення про
відмову виконавцю в участі в процедурі закупівлі.

Викладено загальні умови здійснення закупівлі: замовник надає всім
заінтересованим виконавцям документацію про замовлення, проводить
попередню кваліфікацію виконавців і повідомляє їх про її результати,
готує звіт про здійснення результатів закупівлі та ін.

Окремі розділи розкривають процедури: 1.відкритих торгів та торгів з
обмеженою участю; 2.двоступеневих торгів; 3.запиту цінових позицій
(котирувань) і закупівлі в одного виконавця; 4.оскарження.

Закон України “Про державне оборонне замовлення” (3.03.99 р.) визначає
організацію закупівлі та виробництва продукції для потреб національної
оборони та безпеки.

Державні наукові та науково-технічні програми – основний засіб
реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Вони
дозволяють концентрувати науково-технічний потенціал країни для розв (
язання найважливіших природничих, технічних і гуманітарних проблем.

Державні наукові та науково – технічні програми формуються Міністерством
України у справах науки і технологій на основі цільових проектів і
розробок, відібраних на конкурсних засадах.

Вони поділяються на загальнодержавні (національні), державні
(міжвідомчі), галузеві (багатогалузеві), регіональні (територіальні).
Основним засобом реалізації загальнодержавних (національних)
науково-технічних програм є державні (міжвідомчі), галузеві
(багатогалузеві) та регіональні (територіальні) програми.

“Положення про державну науково – технічну програму” затверджене
Кабміном України 10.10.1995 р. № 796.

Підготовка планів, аналіз стану економіки, контроль за виконанням планів
вимагають відповідних статистичних даних. Організація статистики в
Україні визначається Законом України “Про державну статистику”, який
прийнятий 17.09.1992 р.

Головні завдання державної статистики: збирання, розробка, узагальнення
та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються
в економічному та соціальному житті України та її регіонів; розробка і
впровадження статистичної методології, яка базується на результатах
наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях;
забезпечення достовірності, об ( єктивності, оперативності, стабільності
та цілісності статистичної інформації; забезпечення доступності,
гласності і відкритості зведених статистичних даних в межах чинного
законодавства.

 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020