Реферат
на тему:
Зміст ф’ючерсної торгівлі Еволюційний розвиток ф’ючерсної торгівлі
HYPERLINK
“file:///C:\\Documents%20and%20Settings\\Andrew\\My%20Documents\\В%20БИБ
ЛИОТЕКУ\\enbv.narod.ru\\enbv.narod.ru\\text\\Econom\\stock\\str\\11.html
” \l “123#123”
1. ЗМІСТ Ф’ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ
Еволюція біржової торгівлі реальним товаром обумовила можливість та
потребу у використанні угод без поставки реального товару, основними
видами яких є ф’ючерсні контракти та опціони.
Ф’ючерсний контракт – це стандартний біржовий договір на поставку товару
у вказаний в договорі термін за ціною, що визначена сторонами при
укладенні угоди.
Ф’ючерсні угоди, на відміну від угод на реальний біржовий товар, не
передбачають зобов’язання сторін поставити або прийняти реальний товар у
строк, обумовлений контрактом. Це взаємопередача (купівля-продаж) прав
на стандартизований контракт поставки певного біржового товару.
Ф’ючерсні угоди укладаються не з метою купівлі-продажу реального товару,
а для його страхування від можливих несприятливих змін цін. Такі угоди
укладаються за стандартизованими умовами на основі біржових типових
контрактів по кожному виду товару.
Об’єктом ф’ючерсної угоди може бути тільки один вид продукції визначеної
якісної характеристики. Ф’ючерсні угоди укладаються не на обсяги товару,
а тільки на певну кількість контрактів. Сумарні обсяги певного виду
товару по ф’ючерсних угодах визначаються кількістю контрактів, а обсяги
певного виду товару в кожному контракті стандартизовані.
Основними ознаками ф’ючерсної торгівлі є:
* фіктивний характер угод;
* зв’язок з ринком реального товару через страхування (хеджування), а не
через поставку товару;
* заздалегідь чітко визначена й уніфікована, позбавлена будь-яких
індивідуальних особливостей споживча вартість товару, узгоджена
кількість якого міститься в біржовому контракті, який стає об’єктом
торгівлі і являє собою право на товар;
* повна уніфікація умов поставки товару;
* знеособленість угод і замінність їх контрагентів, що забезпечується
Розрахунковою палатою біржі.
Отже, ф’ючерсний контракт, будучи максимально стандартизованим,
відображає конкретні вимоги продавців і покупців до товару.
Крім цього, у ф’ючерсному контракті всі параметри стандартизовані і
регламентуються Правилами біржової торгівлі. Погоджуються в контракті
тільки дві умови: ціна і позиція, тобто строк поставки товару. Однак на
товарних біржах, як правило, позиція (строк поставки) по основному
асортименту біржового товару також регламентована, тому практично у
типовому контракті погоджується тільки ціна.
Стандартизація ф’ючерсного контракту включає уніфікацію таких основних
показників: споживча вартість товару, його кількість і ринкові умови
обігу, вид товару, його базисна кількість і розміри доплат за відхилення
від нього, розміри партії товару, умови і терміни поставки, форма
сплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу тощо.
У ф’ючерсній торгівлі мають значення лише вид товару, на який
укладається контракт, кількість таких контрактів, місяць поставки і,
головне, ціна даного товару, що визначається контрактом.
Важливою особливістю ф’ючерсної торгівлі, що витікає з її
стандартизації, як уже зазначалося, є знеособленість контракту.
Сторонами у ф’ючерсному контракті виступають не продавець і покупець, а
продавець і Розрахункова палата або покупець і Розрахункова палата
біржі. Це дозволяє продавцеві і покупцеві діяти незалежно один від
одного, тобто ліквідувати свої зобов’язання за раніше оформленим
контрактом шляхом здійснення зворотної операції з Розрахунковою палатою
біржі.
Коло об’єктів ф’ючерсної торгівлі дуже широке. Оскільки торгівля
ф’ючерсними контрактами – це лише біржова угода з біржовими договорами,
а не з самими товарами, то їх основою може бути не тільки товар як деяке
матеріальне благо, а взагалі будь-який об’єкт торгівлі, наприклад, цінні
папери у всіх своїх різновидах. Але оскільки об’єктом торгівлі є
контракти, то можна торгувати і контрактами на контракти, контрактами на
групи контрактів і т. д. Однак зазначимо, що природним обмежувачем
вказаного процесу є зв’язок з ринком реального товару, реального
капіталу і т. д.
2. ЕВОЛЮЦІЙНИЙ РОЗВИТОК Ф’ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ
HYPERLINK
“file:///C:\\Documents%20and%20Settings\\Andrew\\My%20Documents\\В%20БИБ
ЛИОТЕКУ\\enbv.narod.ru\\enbv.narod.ru\\text\\Econom\\stock\\str\\11.html
” \l “123#123”
Ф’ючерсна торгівля виникла з біржової торгівлі реальним товаром.
Спочатку біржа була просто місцем, де укладалися великооптові товарні
угоди з реальним біржовим товаром, з поставкою покупцеві негайно або в
найближчий термін. Паралельно цьому процесу відбувався розвиток торгівлі
товарами або їх зразками, що виставлялися на біржу, з поставкою їх через
певний термін. В останньому випадку товар був або вже виготовлений, або
його ще тільки необхідно було виготовити. На відміну від торгівлі
товаром з негайною поставкою, торгівля з поставкою через певний термін
вимагає, щоб сторони вирішили певні питання щодо якості майбутнього
товару та розміру партії.
Угоди, укладені з терміном поставки на майбутнє, на відміну від
контрактів з негайною поставкою товарів вимагають більш чіткої
стандартизації і гарантування їх виконання. Інакше кажучи, з розвитком
великої промисловості виникла необхідність розробки відповідної
стандартизації товарних угод, з одного боку, і гарантування їх виконання
– з іншого. Якщо стандартизація угод полегшує їх укладення, а значить,
веде до збільшення торгового обороту, то гарантування вимагає наявності
певної організації, яка бере на себе зазначене завдання. Це завдання
успішно виконують біржі, які проводять велику роботу щодо стандартизації
умов угод, що укладаються, і виступають гарантами їх виконання.
Система гарантування виконання угод розвивалася у двох напрямах. З
одного боку, біржі створювали страхові, гарантійні запаси біржових
товарів, а з іншого – широкий розвиток отримав механізм перепродажу
раніше укладених біржових контрактів, що дозволяв продавцеві або
покупцеві замість відмови від виконання біржового договору (внаслідок
певних економічних умов) продати своє договірне зобов’язання або купити
нове. Остання обставина шляхом еволюції сприяла розробці стандартних
біржових договорів з поставкою товару на термін і їх обігом як
самостійних об’єктів біржової торгівлі.
Основна причина і необхідність розвитку ф’ючерсної торгівлі полягають у
тому, що остання забезпечує зняття тих обмежень, які має торгівля
безпосередньо біржовим товаром. Сам товар як матеріальне благо несе в
собі обмеження для розвитку біржової торгівлі. Позбутися їх можна шляхом
організації торгівлі не самим товаром, а лише правами на товар, тобто
ф’ючерсними контрактами. Купівля-продаж товарів на біржі поступається
місцем біржовому обороту ф’ючерсних контрактів, зв’язок яких з ринком
реального товару носить в основному непрямий характер, оскільки лише
декілька процентів від загальної кількості контрактів закінчуються
реальною поставкою товару. Непрямий зв’язок полягає в тому, що власники
контрактів постійно продають і купують їх відповідно до впливу ринкової
кон’юнктури, що постійно змінюється.
Ф’ючерсна торгівля зародилася у другій половині XIX ст. її виникнення і
розвиток пов’язані з тим, що вона дозволила знизити ризик несприятливих
коливань цін на обіг капіталу, зменшити розмір резервного капіталу,
необхідного на випадок несприятливої кон’юнктури, прискорити повернення
в грошовій формі авансованого капіталу, здешевити кредитну торгівлю,
знизити витрати обігу. Торгівлю на ф’ючерсній біржі в порівнянні з
біржею реального товару відрізняють переважно фіктивний характер угод
(лише декілька процентів операцій завершуються поставкою товару, а інші
-виплатою різниці в цінах); в основному непрямий зв’язок з ринком
реального товару через хеджування; повна уніфікація всіх умов
контрактів, крім ціни і терміну поставки; знеособленість угод, оскільки
вони реєструються не між окремим покупцем і продавцем, а між ними і
розрахунковою палатою. Угоди на ф’ючерсній біржі укладаються як на
товар, так і на валюти, індекси акцій, процентні ставки і т. д. Обсяг
операцій на ф’ючерсній біржі, як правило, значно перевищує розміри
торгівлі реальними товарами.
Основними товарами, угоди з якими укладаються на ф’ючерсних біржах, є
зернові, нафта і нафтопродукти, дорогоцінні і кольорові метали, бавовна,
цукор, кава, какао, боби, жива худоба.
Світова практика укладення ф’ючерсних контрактів як найбільш поширеного
типу термінової угоди на поставку товару у майбутньому започаткована при
біржовій торгівлі агропродукцією. В подальшому базовим активом
термінових угод стали як реальні товари (агропродукція, енергоносії,
метали тощо), так і інструменти фінансового фондового ринку. Досвід
успішного функціонування ф’ючерсної торгівлі надзвичайно корисний і для
нашої країни. Так, торгівлю ф’ючерсними контрактами започатковано в
Україні у 1995 р. Загалом було укладено 50 угод на суму 2205 млн. крб.,
що складало 0,4 % до вартості загального біржового обороту в Україні. У
1996 р. кількість укладених ф’ючерсних угод зросла і становила у
вартості біржового обороту майже 5 %. В основному це контракти на продаж
палива, які складають 87 % до всіх ф’ючерсних угод. Вартим уваги є те,
що ф’ючерсні угоди в біржовому обороті палива товарів становлять близько
95 %.
З 1996 р. укладаються ф’ючерсні угоди на сільськогосподарську продукцію,
питома вага яких на ф’ючерсному ринку дорівнює близько 11%.
З квітня 1996 р. на Київській універсальній біржі щоденно відбуваються
торги по ф’ючерсних контрактах на долар США зі строками виконання до 6
місяців.
Найближчим часом передбачається розпочати торгівлю ф’ючерсними
контрактами на більш широкий асортимент товарної продукції, однак цьому
має передувати значна організаційна робота. Така продукція повинна
відповідати певним обов’язковим умовам, і лише тоді вона може бути
визнана базовим активом такої угоди. Перш за все це:
* обов’язкова передбаченість ринку даного виду товару на найближчу
перспективу;
* наявність самого товару або передбаченість його виробництва, що
обумовлює можливість його поставки при виконанні контракту;
* регулярність пропозиції даного товару для біржової торгівлі та інші
умови.
Для України в сучасних умовах становлення ринкових відносин поки що
таким базовим активом термінових угод є курс долара США щодо
національної валюти.
Валютні ф’ючерсні контракти на курс долара США у світовій практиці є
звичайним явищем, питома вага яких у світовій торгівлі терміновими
угодами різних активів суттєва і є важливим чинником регулювання
міжнаціональних валютних ринків.
Перспективним, з огляду на перелічені вище обов’язкові умови для
ф’ючерсних угод, є створення та функціонування ф’ючерсних секцій на
біржах, або ж власне таких бірж. Такий висновок випливає
із кон’юнктури біржової торгівлі вітчизняною продукцією, і перш за все
зерновими культурами, цукром, олією, продукцією харчової та легкої
промисловості.
Певний досвід, який необхідно вивчати і застосовувати у розвитку
ф’ючерсного ринку продукцією, має Росія. В останні роки на її товарних
біржах зростають обсяги ф’ючерсної торгівлі. У структурі біржового
обороту питома вага угод купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів
збільшилась від 1 % до 9%.
Відомо, що становлення процесу ф’ючерсної торгівлі вимагає суттєвої
еволюції в біржовій діяльності. Рівень торгівлі ф’ючерсними контрактами
в Україні знаходиться на первинній стадії, і питання про перспективи її
розвитку дискусійні. Ф’ючерсна торгівля може стати реальною у випадку,
коли буде на практиці відпрацьована організація укладення угод з
реальним товаром, досягнута їх масштабність, відпрацьований механізм
вільного встановлення рівноважної біржової ціни та достатній рівень
законодавчо-правового поля.
Труднощі становлення ф’ючерсного ринку в умовах формування ринкових
відносин пов’язані з відсутністю інфраструктури ф’ючерсної торгівлі, і
перш за все механізму банківського обслуговування цього процесу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
