8
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Особливості здійснення операцій з інструментами ринку цінних
паперівЗміст:
Вступ.
Розділ 1. Цінні папери та операції з ними.
Розділ 2. Режими котирування та здійснення торгівлі цінними паперами.
Розділ 3. Допуск цінних паперів до котирування.
Розділ 4. Учасники біржових торгів.
Розділ 5. Види та порядок укладання і виконання біржових угод.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ.
Ринок цінних паперів є багатосистемною соціально-економічною системою,
на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє
акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери,
структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної
структури суспільства, підвищенню достатку кожної людини шляхом
володіння і вільного розпорядження цінними паперами, психологічній
готовності населення до ринкових відносин.
В Україні ринок цінних паперів перебуває на стадії свого становлення. З
січня 1992 року працює Українська фондова біржа (УФБ) з Центральним
депозитарієм цінних паперів, мережею філій та брокерських контор по всій
територій України. З грудня 1993 року на біржі введена в дію система
електронного обліку цінних паперів, яка не виключає можливості
котирування матеріалізованих цінних паперів. Зростає кількість
позабіржових фінансових посередників, торговців цінними паперами,
інвестиційних фондів і компаній. Збільшується число емітентів, які
зареєстрували випуск своїх цінних паперів у Міністерстві фінансів
України, невпинно зростає загальний обсяг їх емісій.
В квітні 1994 року Кабінет міністрів України затвердив “Концепцію
функціонування і розвитку фондового ринку в Україні”. Указом Президента
України від 25 травня 1994 року “ Про електронний обіг цінних паперів і
Національний депозитарій” законодавчо закріплене переміщення фінансових
активів у дематеріалізованій формі та створення всеукраїнського
Національного депозитарію на базі Центрального депозитарію цінних
паперів УФБ.
В той жа час розвиток національного фондового ринку стримується рядом
об’єктивних та суб’єктивних факторів.
З іншого боку вихід України з кризи, стабілізація економічного
становища, підвищення добробуту людей неможливе без розвиненого ринку
цінних паперів.
Розділ 1. Цінні папери та операції з ними.
До купівлі-продажу на фондовій біржі, позабіржовому ринку допускаються
лише ті цінні папери, які визначено в чинному законодавстві.
Цінні папери, що котируються на Українській фондовій біржі,
розподіляються на три групи.
До першої групи входять цінні папери емітентів з високим економічним
потенціалом, високорентабельних і фінансово стійких компаній. При цьому
емітент відповідає зо достовірність повідомленої ним економічної та
юридичної інформації.
До другої групи належать цінні папери емітентів, економічне становище
яких оцінюється як достатнє для допуску до офіційного котирування. У
цьому разі емітент може обмежитися мінімальним обсягом інформації, яку
необхідно подати на фондовий ринок.
Третю групу становлять цінні папери. Які не були прийняті обо емітенти
яких не вимагали офіційного котирування. При цьому УФБ не несе
відповідальності за достовірність інформації про такі цінні папери.
Така система котирування дає змогу гарантувати повну безпеку інвесторів,
прозорість ринку цінних паперів, ефектовно зіставляти попит і
пропонування, чітко здійснювати кліринговий процес.
До котирування і обліку (зберігання) в Центральному депозитарії
приймаються фізичні цінні папери, іменні та на пред’явника, а також
папери у дематеріалізованій формі на пред’явника. На перехідний період
зберігається і матеріалізована форма обігу цінних паперів.
Система електоронного обігу цінних паперів має ряд суттєвих переваг:
повна безпека їх зберігання, скорочення темпів розрахунків, можливість
впровадження стандартних бухгалтерських процедур. Вона дає змогу без
додаткових матеріальних витрат здійснювати будь-які операції з цінними
паперами: нові емісії, збільшення номіналу, об’єднання цінних паперів
при злитті акціонерних товариств, дроблення акцій, їх асиміляцію тощо.
Головні характеристики системи — надійність, дешевизна, швидкість
випуску та обіг цінних паперів.
Форма цінних паперів на пред’явника спрощує їх облік та укладання угод.
В будь-який момент емітент, який обрав таку форму, може отримати від
Центрального депозитарію повний перелік власників його цінних паперів. У
той же час котируються і іменні цінні папери, як це перпедбачено чинним
законодавсвтвом. Котирування цінних паперів на УФБ відбуваєть методом
фіксингу: їх курс всатновлюється шляхом порівняння попиту і
пропонування на даний момент і залишається незмінним протягом періоду
між торгами. В подальшому може бути запроваджене безперервне
котирування найбільших активних паперів.
Укладання угоди здійснюється за принципом “поставка проти оплати”, що
забезпечує взаємодію УФБ, Центрального дипозитарію і клірингового банку.
Цей принцип гарантує найвищу надійність, бо виключає ситуацію, коли один
з партнерів угоди може мати на руках і цінні папери, і сплачені за них
кошти. Постійний контроль за обліковими балансами (сума випущених
паперів дорівнює сумі паперів, що стоять на обліку в реєстах; сума
паперів, що стоять на обліку в кожному реєстрі в Центральному
депозитарії, дорівнює сумі паперів на рахунках клієнтів) дозволяє
запобігти “подвійній бухгалтерії”.
Електронна система обігу цінних паперів дає змогу простежити за кожною
угодою всі етапи руху цінних паперів і коштів — від банківських
розпоряджень і угод між брокерами на ринку до стандартизованих
розрахунків. Усі торги здійснюються на дату торгів — Т, а угоди
завершуються в межах часових рамок Т+4. Згодом буде здійснено перехід до
завершення угод у межах Т+3, що відповідає рекомендаціям “Групи
Тридцяти”.
У процесі здійснення державної програми приватизації УФБ надає пріоритет
в допуску на торги, у прийманні на облік, зберігання та до виконання
опреацій у дематеріалізованій формі в Центральному депозитарії
приватизаційним паперам (сертифікатам), акціям та облігаціям
корпоративних підприємств для визначення дійсної вартості власності, яка
підлягає приватизації.
Посередником між емітентом та інвестором на біржовому ринку є брокер.
Він виступає контрагентом, що забезпечує рівністьусіх клієнтів та
однакові умови для них. Брокер несе повну відповідальність за правильне
і своєчасне виконання замовлень клієнтів.
Розділ 2. Режими котирування та здійснення торгівлі цінними паперами.
Кожна фондова біржа, з огляду на чинне в певній країні законодавство,
визначає режим котирування цінних паперів у процесі біржової торгівлі.
Оскільки Українська фондова біржа створювалася в умовах, коли інші
фондові біржі вже накопичили значний досвід проведення біржових торгів,
то вона сприйняля прогресивні й позитивні моменти такого досвіду.
Основним правовим документом УФБ , який регулює порядок допуску акцій до
котирування на зазначеній біржі, а також вилучення їх з котирування, є
Правила Української фондової біржі. Згідно з Правилами, торгівля акціями
на УФБ може відбуватися в режимі офіційного та позаофіційного
котирування. Офінійне котирування здійснюється котирувальними
відділеннями К-1 та К-2; позаофіційне — відділенням К-3. Як у випадку
офіційного, так і позаофіційного котирування рішення про допуск цінних
паперів до обігу на Українській фондовій біржі приймаються керівним
біржовим органом.
Встановлення на Україенській фондовій біржі офіційного та
позаофіційного режимів котирування є наслідком вивчення досвіду
функціонування деяких зарубіжних фондових бірж. Зокрема, такі системи
котируванння існують на Паризькій фондоввій біржі (Франція),
Франкфуртській фондовій біржі (Німеччина), Лондонській фондовцій біржі
(Великобританія).
Торгівля цінними паперами на Українській фондовій біржі здійснюється
трьома способами: а) шляхом задоволення зустрічних замовлень; б) шляхом
аукціону “з голосу”; в) шляхом комп’ютерних торгів.
Задоволення зустрічних замовлень. Зустрічними замовленнями визнаються
замовлення, у яких пропозиції продажу та придбання акцій конкретного
акціонерного товариства співпадають повністю щодо кількості, виду та
курсової вартості. Акції, які реалізуються шляхом виконання зустрічних
замовлень, повинні бути внесені в біржовий бюлетень.
До біржового бюлетня заносяться замовлення, подані не пізніше 2 днів
напередодні торгів. Зміни, що сталися, а також замовлення, які не
ввійшли до бюлетня, але були подані не пізніше ніж за 1 годину до
початку торгів, вносяться до біржового бюлетня як доповнення. Зустрічні
замовлення виконуються без внесення їх на аукціонну торгівлю “з голосу”
або на комп’ютерні торги. Курсовою вартістю при задоволенні зустрічних
замовлень є ціна, зазначена в зареєстрованій угоді купівлі-продажу.
Аукціонна торгівля “з голосу”. У день проведення торгів кожний учасник
біржової торгівлі реєструється й одержує біржовий бюлетень, складений
котирувальною комісією на підставі поданих замовлень за станом на цей
день. Під час торгів брокери та торговці цінними паперами, які є
власниками або орендарями брокерських місць, розміщуються в операційному
залі на постах, відповідно до номерів брокерських контор (місць).
Нумерація постів співпадає з нумерацією контор (місць) що здійснюється
за ходом годинникової стрілки.
Аукціонні торги “з голосу” проводить певний біржовий спеціаліст. У
встановлений час спеціаліст голосно проголошує: “Торги Української
фондової біржі від “____”________200_року оголошуються відкритими” при
цьому він ударом в гонг сповіщає про відкриття торгів. У випадках, коли
у біржовому бюлетні сталися зміни, спеціаліст повідомляє про позиції,
зняті з торгів, та про позиції, внесені до бюлетня додатково.
Після цього спеціаліст розпочинає розгляд кожної окремої позиції
відповідно до того, як вони визначені у біржовому бюлетні.
Спеціаліст проголошує номер позиції, номер брокерської контори (місця)
продавця, і повну назву акції, лот, тобто пакет акцій, які продаються,
кількість акцій в лоті, курсову ціну однієї акції, загальну ціну лота,
назву грошової одиниці. Водночаас брокер продавець піднімає табличку з
номером своєї брокерської контори (місця), чим засвідчує свою
присутність і те, що він стежить за ходом торгів. Спеціаліст повільно
повторює характеристику позиції і веде аукціон ціни. Якщо
брокера-продавця на посту під час проголошення позиції не виявилося, то
це означає що позиція знята з торгів. Спеціаліст переходить до
проголошення іншої позиції.
Якщо в ході аукціону ціни хтось з брокерів-покупців підняв табличку з
номером своєї контори (місця), то це означає, що він погоджується
придбати запропоновані акції. У випадку, коли акції погоджується
придбати лише один брокер-покупець, спеціаліст після рахунку “три”
проголошує: “Продано брокерській конторі №____”, та б’є молотком в гонг.
Далі спеціаліст повільно повторює характеристику позиції і оголошує
номер брокерської контори (місця), яка придбала акції.
Після проголошення спеціалістом “Продано”, один з помічників спеціаліста
робить відповідний запис у книгу спеціаліста, підписує цей запис і
записку спеціаліста, яка заповнюється під копіювальний папір, та
скріплює примірники своєю печаткою. Копія записки спеціаліста
передається брокеру-продавцю (його помічнику) для оформлення біржового
контракту на поставку акцій.
У випадках коли на рахунок “раз” чи “два” таблички з номерами
брокерських контор (місць) підняло дла або більше брокерів -покупців,
спеціаліст проводить аукціон ціни та по черзі за порядком зростання
номерів постів опитує брокерів, хто з них дасть вищу ціну. Після кожної
пропозиції ціни, спеціаліст називає номер брокерської контори, нову ціну
і рахує.
Після того, як спеціаліст назвав чергову підвищену ціну і полічив до
“трьох”, і якщо більше не надійшло пропозицій він сповіщає: “Продано”,
б’є у гонг і називає номер брокерської контори (місця), яка придбала
акції. І в цьому випадку помічник спеціаліста виконує тіж самі дії і
передає записку спеціаліста брокеру-продавцю, на якому лежить
відповідальність за правильне заповнення біржового контракту на поставку
акцій.
У випадках, коли на рахунок “три” ніхто з брокерів-покупців не підняв
таблички, спеціаліст проголошує: “Не продано”, — та звертається до
брокера-продавця із пропозицією змінити умови продажу. Якщо
брокер-продавець відповів, що він не вносить змін в умови реалізації,
спеціаліст сповіщає: “Пропозиція №___ з торгів знята”, – і б’є молотком
у гонг. Якщо ж брокер-продавець вносить зміни в попередні умови,
наприклад, бажає продати лот частинами за попередньою ціною або знизити
ціну, то спеціаліст продовжує торги за новими запропонованими умовами.
Курсовою вартістю акцій, придбаних у процесі аукціону “з голосу”,
вважається ціна, зазначена в зареєстрованій угоді купівлі- продажу.
Комп’ютерні торги. Комп’ютерні торги називають ще безперервними або
постійними торгами. Вони являють собою модель формування курсу акцій,
якої б дотримувалася біржа, що проводить аукціони “з голосу”, якби вона
проводила останні все частіше і частіше. Комп’ютерні торги здійснюються
самим комп’ютером: у нього безперервно вводяться замовлення на продаж та
придбання акцій. У процесі робочого дня фондової біржі укладаються угоди
купівлі-продажу акцій і дані по цих угодах висвітлюються на дисплеях
комп’ютера та на табло. Після укладання угод у позиції вносяться
відповідні зміни і знову відбуваються торги, і знову укладаються угоди,
знову висвітлюються дані по угодах, і все починається спочатку.
Кожне замовлення має свій код, тому коли комп’ютер фіксує угоду, він
сповіщає про це термінали, які стоять у брокерських угодах і які можуть
знаходитися поза межами будівлі фондової біржі.
При здійсненні комп’ютерних торгів, фондові біржі дотримуються певних
правил. Зокрема, курс акцій, що формується, повинен забезпечувати
реалізацію найбільшої їх кількості, тобто найкращим чином зрівнювати
попит та пропозиції на конкретні акції; у першу чергу виконуються
замовлення інвесторів, які не визначають у своїх дорученнях конкретних
цін на акції, а просто вказують, що необхідно придбати або придбати
такі-то акції за найкращим для інвестора курсом на певний день; повинні
бути виконані всі замовлення на придбання акцій, у яких вказуються ціни
більші, ніж встановлений курс, і відповідно замовлення на придбання або
продаж акцій за цінами більш низькими, ніж курсова; замовлення на
придбання або продаж акцій, у яких вказані граничні ціни, що співпадають
з зафіксованим курсом, виконуються повністю або частково в залежності
від наявності зрівнюючих позицій “з протилежним знаком”; замовлення на
придбання акцій, у яких вказані граничні ціни менші ніж курсова, а також
замовлення на продаж акцій за ціною більшою ніж курсова, не беруться до
уваги і не виконуються.
Розділ 3. Допуск цінних паперів до котирування.
До котирування у віддділенні К-1 допускаються цінні папери, емітенти
яких відповідають найвищим економічним та фінансовим критеріям. У
випадку акцій, це стосується розмірів статутного фонду; кількість акцій,
які знаходяться в обігу; кількість акцій, які належать невеликим
інвесторам; номанальної вартості акцій; ефективності діяльності та
беззбитковості тощо. Зазначені критерії встановлюються Вищим біржовим
комітетом. Емітенти, акції яких котируються у відділенні К-1, повинні
регулярно публікувати інформацію про свою діяльність для громадськості
та УФБ.
У відділення К-2 котируютться цінні папери емітентів, які не
відповідають найвищим, але задовольняють досить високі критерії.
Зазначені критерії теж встановлюються керівним біржовим органом, а
емітенти, цінні папери яких котируються в цьому відділенні, також
повинні регулярно повідомляти громадськість та УФБ про свою діяльність.
У відділення К-3 котируються цінні папери тих емітнтів, які не
відповідають ані критеріям відділення К-1, ані критеріям відділення К-2,
але бажають, щоб їхні акції знаходилисся в обігу на Українській фондовій
біржі. Котирування у відділенні К-3 введене на УФБ для того, щоб вивчити
стан обігу конкретних цінних паперів, перспективу розвитку певних
емітентів, а також можливість в майбутньому допуску вказаних цінних
паперів до офіційної торгівлі.
Якщо при допуску акцій до котирування у відділеннях К-1 та К-2 фондова
біржа перевіряє інформацію, яка міститься в документах емітента, що
подають разом з заявою про допуск до котирування, то при допуску у
відділенні К-3 аналіз зазначеної інформації не здійснюється. Таким
чином, УФБ бере на себе відповідальність щодо акцій та емітентів, які
допущені до офіційної торгівлі, і не відповідає за інформацію емітентів,
акції яких знаходяться в позаофіційному обігу на біржі. Остання
публікується в офіційному виданні фондової біржі під відповідальність
емітентів.
У залежності від того, у якому відділенні емітент прагне котирувати свої
цінні папери, він подає разом з заявою про допуск до котирування різні
документи. Для офіційного котирування, нарпиклад, він повинен подавати
нотаріально засвідчену копію статуту, копію про державну реєстрацію
емітента як юридичної особи, копію свідотства про державну реєстрацію
випуску цінних паперів, зареєстровану інформацію про випуск цінних
паперів, бухгалтерські баланси та звіти за останні три роки або за
кожний закінчений рік, якщо емітент існує менше трьох років,
бухгалтерський баланс і звіт за станом на закінчення останнього кварталу
перед допуском, список осіб, які мають на загальних зборах акціонерів у
сукупності не менше 5 % голосів, відомості про кількість акцій, належним
членам керівних органів емітента. Фондова біржа може вимагати від
емітента подання інших документів з метою оцінки стану його справ та
визначення доцільності допуску його акцій до офіційного котирування.
Для позаофіційного котирування емітент повинен подати разом із заявою
лише копію свідотства про державну реєстрацію його як юридичної особи,
копію свідотства про державну реєстрацію випуску цінних паперів, копію
бухгалтерського звіту на останню звітну дату.
Рішення про допуск цінних паперів до офіційного чи позаофіційного
котирування або про відмову в ньому приймається протягом 30 днів з дня
подання відповідної заяви емітентом з доданням усіх необхідних
документів. Відсутність його в зазначений строк означає відмову в
допуску.
Відомості про допуск конкретних акцій до офіційного або позаофіційного
котирування на УФБ публікуються в офіційному видання біржі. У
повідомленні вказуються відділення та умови котирування, а також
зазначається дата перших торгів по цих цінних паперах.
З емітентом, цінні папери якого допущені до котирування на УФБ,
укладається договір про підтримку лістингу (котирування).
Після укладання такого договору цінні папери конкретного емітента
заносяться до біржового реєстру, і з цього часу вони публікуються в
біржовому бюлетні, який складається перед торгами. Занесення цінних
паперів до бюлетня означає початок їх фактичного котирування.
Лістинг на фондовій біржі являє собою внесення цінних паперів емітента
до списку цінних паперів, які котируються на фондовій біржі. Термін має
походження від англомовного слова “ліст”, яке перекладається як
“перелік”. Таким чином, лістинг по суті є включенням та знаходженням
цінних паперів у біржовому переліку цінних паперів, з яких на фондовій
біржі можуть укладатися угоди купівлі-продажу.
З огляду на це, зміст понятть “котирування” та “лістинг” не завжди
співпадають. Певні цінні папери можуть знаходитися в лістингу, але
протягом однієї або декількох торгових сесій торги по них можуть не
здійснюватися. Котирування має місце тоді, коли має місце торгівля
цінними паперами. Тобто цінні папери можуть знаходитися в лістингу, але
певний час не виставлятися на торги і значить не котируватися.
Рішення про вилучення цінних паперів з офіційного та позаофіційного
котирування на УФБ приймається тим самим керівним органом, який приймав
рішення про допуск, за поданням емітента або Правління біржі.
Розділ 4. Учасники біржових торгів.
Відповідно до Правил Української фондової біржі та Положення про
брокерські місця Української фондової біржі, учасниками торгівлі акціями
на УФБ є:
· брокери, що діють на підставі доручень від брокерських контор,
відкритих при біржі;
· спеціалісти, які є представниками апарату біржі і ведуть торги та
реєструють угоди;
· помічники спеціалістів;
· торгівці цінними паперами, які не є членами УФБ і які оплатили разовий
чи стороковий абонемент з правом укладання угоди.
Брокерські контори при УФБ являють собою товариства з обмеженою
відповідальністю або закриті акціонерні товариства, створені з метою
здійснення операцій з цінними паперами, включаючи акції, на Українській
фондовій біржі. Учасниками акціонерного товариства “Українська фондова
біржа”, тобто члени КФБ, можуть відкривати брокерські контори при УФБ,
зареєструвавши їх у Правлінні біржі. Для реєстрації вони подають такі
документи: заяву про реєстрацію брокерської контори; ксерокопію ліцензії
на здійснення посередницької діяльності з акціями; ксерокопію документу,
що підтверджує участь в УФБ; нотаріально засвідчену копію статуту;
список засновників; список філій та представництв; реєстраційну картку
брокерської контори в 2 примірниках; список брокерів-працівників
брокерської контори в 2 примірниках; заяву про видачу дозволу кожному
брокеру працювати на УФБ; анкету кожного брокера; дві фотокартки на
кожного брокера; витяги із їх трудових книжок; копії їхніх дипломів про
вищу освіту, а також копію диплома про закінчення школи брокерів при УФБ
на кожного працівника контори.
Реєстрація та відкриття здійснюються біржою протягом 30 днів з моменту
подання необхідних документів. Заявнику видається реєстраційне
свідотство.
Спеціалісти біржі є висококваліфікованими працівниками УФБ, яким
належить виключне право проведення торгів та реєстрації угод. Кількість
спеціалістів визначається Правлінням біржі і залежить від загального
обсягу угод з акціями та іншими цінними паперами. Кандидати на посаду
спеціаліста проходять тестовий відбір. При задовільних результатах
Правління затверджеє особу на посаду спеціаліста УФБ. Згідно з
Положенням про спеціалістів біржі, підписом спеціаліста скріплюються всі
документи, що підтверджують угоду купівлі-продажу акцій: тобто заявка,
операційний листок та записка спеціаліста. Остання має юридичну силу і є
доказом про факт укладання угоди при виникненні суперечок. Усі записки
спеціаліста реєструються ним у книзі спеціаліста. Якщо записка складена
з порушенням, вона вважається недійсною і не визнається судом як
документ.
Кожний спеціаліст щорічно одержує прошнуровану та опечатану книгу для
ведення записів та обліку зареєстрованих ним угод купівлі-продажу.
Точний і детальний опис угоди заноситься в зазначену книгу в день її
укладання. По закінченню біржового року спеціаліст здає книгу у відділ
біржових спеціалістів УФБ. Там вона опечатується і здається в архів УФБ.
Спеціалісту забороняється укладати угоди від імені осіб, які не мають
права брати участь у торгах на УФБ, а також укладати угоди
купівлі-продажу акцій від свого імені.
Помічники спеціаліста теж є спеціалістами, але коли один спеціаліст
проводить аукціон з акціями конкретного емітента, інші спеціалісти
виступають в ролі його помічників. Як правило, спеціаліст, який
проводить аукціон “з голосу”, має двох помічників.
В аукціонних торгах “з голосу” можуть брати участь торгівці цінними
паперами, які придбали разовий або строковий абонемент з правом
укладання угод купівлі-продажу акцій. При проведенні аукціону зазначені
торгівці повинні дотримуватися тих самих правил та порядку, що й
брокерські контори (порядок проведення аукціону “з голосу” згадувався
вище). Будь-який торговець цінними паперами може придбати зазначені
абонементи і укладати угоди щодо тих акцій, які котируються у
відділеннях К-1,К-2 та К-3.
Зазначену категорію учасників біржової торгівлі необхідно відрізняти від
спостерігачів, тобто осіб, які придбали разову перепустку і можуть
спостерігати хід торгівлі, але не можуть брати в них участі та укладати
угоди з приводу акцій.
Біржова торгівля здійснюється в операційному залі УФБ. Вхід до залу
починається за годину до початку торгів і припиняється з їх відкриттям.
Жодна посадова особа УФБ, учасник торгів або спостерігач не має права
використовувати час торгів для вирішення питань чи оголошення
інформації, що не стосується даних торгів. Усі присутні в операційному
залі повинні мати відповідну перепустку, зручну для візуального
спостереження.
За ходом торгів у залі здійснює нагляд певний член вищого біржового
комітету. У випадку необхідності голова Правління УФБ або зазначений
член комітету можуть припиняти торги і навіть закривати операційний зал.
Спеціаліст має право призупинити торги за конкретними акціями, які він
веде, не більше ніж на 10 хвилин.
Операційний зал УФБ ділиться на секції, у яких здійснюється торгівля
конкретними акціями. Кожна така секція обслуговується одним
спеціалістом.
Розділ 5. Види та порядок укладання і виконання біржових угод.
У процесі біржової торгівлі можуть укладатися касові угоди та угоди на
строк (строкові).
Під касовими угодами розуміють угоди, згідно з яких поставка цінних
паперів і оплата їх вартості виконуються на певний робочий день,
починаючи з дня наступного за днем укладання угоди. У міжнародному
лексиконі для позначення дати виконання касових угод використовується
показник “Т+…”. У деяких країнах існують показники “Т+5”, в окремих
“Т+3” або “Т+7”. У цьому показнику символ Т означає день, коли угода
була укладена, а число — кількість робочих днів, через яку угода повинна
бути виконана.
Під угодами на строк в Україні розуміють угоди, згідно з якими сторони
повинні виконати свої зобов’язання щодо поставки цінних паперів, та
оплати їх вартості у строк, більший за той, коли виконуються касові
угоди. Угоди на строк або строкові угоди також називають ф’ючерсними та
опціонними угодами. Незважаючи на те, що укладення та торгівля
ф’ючерсними та опціонними угодами допускається на Українській фондовій
біржі Правилами біржі, на сьогоднішній день законодавство не визначає
порядок випуску та торгівлю ф’ючерсами та опціонами з цінними паперами в
Україні.
Для проведення операцій на Українській фондовій біржі між УФБ та
брокерськими конторами, відкритими при біржі укладається відповідний
договір. Такий договір є стандартизованим документом, розробленим
фондовою біржею. За цим договором УФБ зобов’язується надавати в
розпорядження контори (власника) робоче місце в операційному залі,
телефонний зв’язок, доводити до відома інформацію біржових бюлетнів та
інші матеріали, необхідні для укладання угод купівлі-продажу акцій та
інших цінних паперів тощо. Контора (власник місця) зобов’язується
дотримуватися встановленого порядку здійснення торгів, укладання та
реєстрації угод, їх оформлення, погоджування з біржою кандидатури
брокерів, які будуть працювати на УФБ тощо.
Угоди купівлі-продажу цінних паперів оформлюються на УФБ шляхом
складання записки спеціаліста і вдповідного біржового контракту. У цих
документах обов’язково зазначаються основні умови угоди, порядок
розрахунків, а також розмір комісійної винагороди. Підписання біржового
контракту брокером продавця та брокером покупця, а також реєстрація
угоди повинні бути здійснені не пізніше наступного робочого дня після
укладання угоди.
Реєстрація угоди (біржових контрактів) виконується у розрахунковому
підрозділі УФБ. На кожну угоду складається картка реєстрації угоди.
Брокеру продавця та брокеру покупця видається по одному примірнику
реєстраційного запису.
Якщо при оформленні біржового контракту між сторонами виникає суперечка
стосовно умов договору, остаточноми є умови, зафіксовані в записці
спеціаліста. Сторона, яка не погодилася з умовами іншої сторони,
підтвердженими запискою спеціаліста, вважається такою, що відмовилася
від угоди. При обопільній незгоді сторін з умовами угоди, вказаними в
записці спеціаліста, приймаються умови, погоджені сторонами. У випадку
обопільної незгоди сторін з умовами, вказаними в записці спеціаліста,
якщо при цьому сторони не можуть узгодити інші умови, обидві сторони
вважаються такими, що відмовилися від угоди.
За відмову від угоди встановлюються штрафні санкції. Вони розраховується
відносно суми угоди, зафіксованої у записці спеціаліста.
Висновки.
Збільшення випуску цінних паперів, ріст і розвиток фондових ринків в
різних країнах свідчить про те, що цінні папери продовжують грати
важливу роль альтернативного джерела фінансування економіки і держави.
Ринок цінних паперів, який складається із первинного, біржового і
“вуличного” позабіржового ринків, розвивається в умовах різних протиріч.
Як засвідчує світова практика, на фондових ринках все більше значення
набуває колективний інвестор в особі різноманітних фінансово-кредитних
інститутів. При чому особливо сильно за останні 20 років виросла на
фондових ринках роль спецілізованих кредитно-фінансових інститутів,
таких, як страхові компанії, пенсійні фонди і інвестиційні компанії, які
забезпечують довгострокове фінансування економіки через придбання акцій
і облігацій. При цьому з ринків все більше витісняється дрібний
інвестор.
За останні роки все більше значення приймають міжнародні цінні папери,
які випускаються ТНК і придбаються транснаціональними банками,
страховими і інвстиційними компаніями.
Положення на фондових ринках багато в дечому визначається позицією
держави яка виконує подвійну роль: з однієї сторони, вона забузпечує на
ринках пропозицію різних державних цінних паперів, а з другої — виконує
роль регулятора ринку, так як досить часто виникають біржові кризи і
різні коливання курсів різноманітних цінних паперів. В ряді країн
держава третує ринок цінних паперів, так як, випускаючи щорічно значні
об’єми державних цінних паперів і реалізуючи їх на ринку вона забирає
також великі маси ссудного капіталу для фінансування хронічних дефіцитів
державних бюджетів. Така тенденція на фондових ринках проявляється
практично в усіх крупних розвинених капіталістичних країнах.
Розвиток національних фондових ринків характеризується ростом
спекулятивних процесів з різними цінними паперами, включаючи шахрайські
операції. Це було обумовлено в основному розширенням угод з опціонами та
ф’ючерсами на фондових біржах.
Розвиток фондових ринків характеризується подальшим загостренням
конкуренції між різними кредитно-фінансовими інститутами. Така
конкуренція по вкладенням в цінні папери проходить по наступним основним
напрямкам: по перше, між банками і небанківськими кредитно-фінансовими
інститутами, по друге, всередині небанківських інститутів між страховими
компаніями, пенсійними фондами і інвестиційними компаніями.
Список використаної літератури:
1. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991
року №1201-ХІІ, ВВР 1991, №38 із змінами і доповненнями.
2. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні” від 30.10.1996 року, ВВР, 1996р., №51
3. Закон України “про національну депозитарну систему та особливості
електронного обігу цінних паперів в Україні”.
4. Мельник В. А. Ринок цінних паперів/ Довідник керівника підприємства.
Спеціальний випуск.- К.: АЛД., ВІРА-Р, 1998р.
5. Фондовий ринок України. Навчальний посібник/ Керівник авторського
колективу — В. В. Оскольський- Київ: УФБ- 1994р.
6. Жуков Е. Ф. Ценньіе бумаги и фондовьіе рьінки : Учебное пособие для
вузов.: М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995г.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
