РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Зміст контрольно-аудиторського процесу
Фінансово-господарський контроль і аудит в усіх ланках народного
господарства, насамперед у його основній ланці — підприємстві,
здійснюється проведенням ревізій тематичних, вибіркових, суцільних,
аудиту та інших контрольних перевірок за допомогою певних прийомів.
Сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних
за допомогою певних процедур, становить контрольно-аудиторський процес.
Усякий динамічний процес, пов’язаний із використанням засобів і
предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної,
технологічної та завершальної стадій. Щодо контрольно-аудиторського
процесу такими стадіями є: організаційна, дослідна, узагальнення та
реалізації результатів контролю. Організовують і безпосередньо
здійснюють цей процес контрольно-аудиторські підрозділи, які є в
структурі органів управління, на які покладено контрольні функції на
підприємствах. Незалежний фінансово-господарський контроль проводиться
аудиторськими фірмами.
Принципову схему змісту контрольно-аудиторського процесу подано на рис.
1.
Організаційна стадія включає в себе вибір об’єкта аудиту і
організаційно-методичну підготовку.
Вибір об’єкта аудиту полягає у встановленні першочерговості об’єкта
перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення аудиту за
тривалістю міжревізійного періоду повинно підлягати комплексному аудиту
або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності (невиконання
державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечення збереження
цінностей та ін.) зумовлюють потребу у невідкладних контрольних діях.
Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю,
визначають потребу в спеціалістах, яких слід залучити з апарату
підприємства при внутрішньому аудиті для виконання
контрольно-аудиторського процесу, тобто формують бригаду контролерів.
Після Цього видається організаційно-розпорядчий документ — на-
каз, розпорядження керівника організації. У цьому документі вказують
найменування підприємства, яке контролюють, вид аудиту, період, за який
перевіряють діяльність його, прізвище, ім’я та по батькові, посаду
кожного члена аудиторської бригади, визначають її керівника, строк
проведення аудиту. Керівником аудиторської бригади, як правило,
призначають працівника контрольно-аудиторської служби, який має
спеціальну освіту і практичний досвід контрольної роботи.
Організаційно-методична підготовка аудиту починається з вивчення стану
економіки об’єкта аудиту. Бригада аудиторів до виїзду на об’єкт контролю
вивчає плани виробничої і фінансово-господарської діяльності
підприємства та виконання їх за підконтрольний період. Для цього як
джерела інформації використовують виробничо-фінансовий план
(бізнес-план) економічного і соціального розвитку, річну і періодичну
бухгалтерську і статистичну звітність, акт попередньої перевірки та
рішення по ній. документи тематичних перевірок, обстежень, різних
службових розслідувань і прийнятих за ними рішень. Аналізують фінансовий
стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні
відносини, платоспроможність, рішення вищого органу управління за
поданнями органів державного контролю, зауваження установ банків,
податкових органів із питань їхньої компетенції. Вивчають і аналізують
також іншу інформацію про діяльність підприємства за підконтрольний
період.
На підставі вивчення економіки підприємства, яке перевіряється, керівник
бригади аудиторів розробляє програму аудиту, яку затверджує керівник
організації, що призначає аудит. У ній зазначають об’єкт контролю, його
зміст і послідовність перевірки, періоди для вибіркового і суцільного
контролю тощо. Потім вибирають методику аудиту — визначають методичні
прийоми і контрольно-аудиторські процедури, застосування їх при
перевірці різних об’єктів контролю, використання засобів обчислювальної
техніки тощо. Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка
аудиту, який передбачає встановлення строку перевірки кожного об’єкта
(розділу, теми) і виконавців, виходячи із загального строку проведення
аудиту. Якщо провадиться аудит великого об’єднання, підприємства,
концерну, акціонерного товариства великим складом бригади аудиторів, то
затрати часу доцільно розраховувати за допомогою сітьового графіка, яким
перед-
бачити паралельне виконання різних контрольно-аудиторських процедур, із
тим, щоб завершити весь контрольно-аудиторський процес у запланований
строк.
Завершується організаційно-методична підготовка аудиту до виїзду на
підконтрольне підприємство складанням робочого плану аудитора, де кожний
виконавець за виділеним йому керівником бригади об’єктом і строком
завершення контролю встановлює проміжні інтервали часу і елементи
виконуваних робіт.
Такі організаційні процедури виконуються при внутрішньому аудиті, який
провадиться на підприємствах вищим органом управління за
підпорядкованістю.
Організаційні принципи зовнішнього аудиту, який провадять незалежні
аудиторські фірми, аналогічні, обмежуються колом питань, поставлених
замовником на його вирішення, часом проведення тощо.
Дослідна стадія контрольно-аудиторського процесу здійснюється аудиторами
безпосередньо на об’єкті аудиту — підприємстві. При цьому забезпечується
додержання принципу раптовості аудиту. Складається ця стадія з двох
етапів — переддослідного і дослідного.
Переддослідний етап включає низку процедур організаційного характеру,
спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту
в установлені строки.
Дослідний етап — це виконання контрольно-аудиторських процедур із
перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства
за допомогою найпростіших засобів обчислювальної техніки, а також
способом діалогового спілкування з ЕОМ.
Стадія узагальнення та реалізації результатів контролю включає в себе
узагальнення і реалізацію результатів контрольно-аудиторського процесу.
Узагальнення результатів контролю — це систематизація недоліків у
діяльності підконтрольного підприємства. При цьому виявлені недоліки
групують, оформлюють результати проміжного контролю, складають
аналітичні таблиці, слідчо-юридичне обгрунтування, узагальнюють і
відображують результати аудиту в акті (висновку).
Реалізація результатів контролю є завершальним етапом у
контрольно-аудиторському процесі. Бригада контролерів разом з
керівництвом підприємства, де було проведено аудит,
обговорюють результати контролю, доповідаючи про них на зборах
акціонерів, засновникін. Обговорення результатів аудиту оформляють
спеціальним протоколом. Надання гласності результатам контролю,
зміцнення його демократичних принципів дає змогу об’єктивно визначити
причини недоліків у діяльності підприємства і розробити проект
профілактичних заходів щодо запобігання недолікам у подальшій роботі
підприємства.
При проведенні зовнішнього аудиту обговорення результатів контролю у
колективі та розробка запобіжних заходів можуть відбуватися без участі
аудиторів.
Отже, контрольно-аудиторський процес є системним впливом на суб’єкт
підприємницької діяльності з метою її оптимізації та
нормативно-правового регулювання в умовах ринкових відносин.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
