Реферат
на тему:
Зміст
фінансово-господарського контролю, його цілі
і завдання
Господарська діяльність в умовах ринкової економіки узагальнюється з
використанням грошового вимірника, тобто фінансового критерію. Тому в
системі економічного контролю сформулювався фінансовий контроль. Змістом
цього контролю є виробничі відносини і продуктивні сили у сфері макро- і
мікроекономіки господарської діяльності. У сфері макроекономіки
функціонує державний фінансово-економічний контроль, який здійснює
Рахункова палата Верховної Ради України. Об’єктами його є Державний
бюджет України (формування і витрачання), кошториси вищих органів
державної виконавчої, судової влади, іноземні валютні кредити, іноземні
інвестиції у народногосподарські програми та ін.
На рівні мікроекономіки функціонує фінансово-господарський контроль,
який здійснюють Державна контрольно-ревізійна служба України і
контрольно-ревізійні підрозділи власників капіталу, а також на
замовлення останніх — незалежні аудиторські організації (фірми).
Метою фінансово-господарського контролю є сприяння раціональному
використанню засобів і предметів праці, а також самої праці у
підприємницькій діяльності для одержання найбільшого прибутку. Завдання
фінансово-господарського контролю поділяють на окремі та загальні.
Розв’язання окремих завдань передбачає перевірку однієї із сторін
господарської діяльності (використання сировини у виробництві, випуск
продукції та її собівартість, збереження цінностей), а загальних — всієї
господарської діяльності об’єднання, корпорації, з визначенням
рентабельності і конкурентоспроможності продукції, прибутковості
господарюючих суб’єктів.
Основними завданнями фінансово-господарського контролю є виявлення та
профілактика порушень у технології виробництва, які мають причинні
зв’язки з випуском недоброякісної продукції, перевитратами сировини і
матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів; невиконанням договірних
зо-бов язань з кооперованих поставок; неконкурентоспроможністю
продукції; збитковою роботою окремих господарюючих суб’єктів.
Фінансово-господарський контроль в Україні здійснюється державними
контрольними органами, громадським і незалежним аудиторським контролем,
а також самими власниками капіталу, вкладеного у підприємницьку
діяльність. Так, від Міністерства фінансів України
фінансово-господарський контроль на підприємствах, в об’єднаннях,
концернах, корпораціях здійснює Державна податкова адміністрація; від
місцевих Рад народних депутатів та їх комісій — контрольно-ревізійні
підрозділи; незалежний контроль здійснюють аудиторські фірми. Власник,
який має у своїй підприємницькій діяльності госпрозрахункові
підприємства, організації, здійснює фінансово-господарський контроль за
їхньою діяльністю через бухгалтерію, спеціальні контрольно-ревізійні
служби, а також підрозділи внутрішнього аудиту.
Формами фінансово-господарського контролю є тематичні перевірки,
ревізії, аудит. Тематичні перевірки провадять усі контролюючі органи;
ревізії — власники і Державна контрольно-ревізійна служба; аудит —
незалежні спеціалізовані госпрозрахункові аудиторські організації.
Основним контролюючим органом фінансово-господарської діяльності
підприємців є Державна податкова адміністрація України, до складу якої
входять державні податкові адміністрації в областях, районах, містах.
Завдання та функції її визначені Указом Президента України про Державну
податкову адміністрацію України.
Основним завданням Державної податкової адміністрації є забезпечення
додержання законодавства про податки, повний облік усіх платників
податків та інших обов’язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і
забезпечення правильності обчислення та сплати цих податків.
Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:
здійснює контроль за додержанням законодавства про податки та інші
платежі у бюджет, а також за індивідуальною трудовою діяльністю;
організовує роботу державних податкових адміністрацій з обліку, оцінки
та реалізації конфіскованого, а також майна, що перейшло за правом
успадкування до держави, та скарбів;
організовує із залученням державних податкових адміністрацій перевірку
правильності стягнення і збереження коштів, одержаних у сплату
державного мита, а також при здійсненні касових операцій виконавчими
комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів, при прийманні
від населення коштів у сплату податкових платежів;
розробляє і видає інструкції, методичні вказівки та інші нормативні
документи про порядок застосування законодавчих актів про податки та
інші платежі у бюджет.
Державні податкові адміністрації у районах і містах виконують такі
функції:
контролюють додержання законодавства про податки та інші платежі у
бюджет;
забезпечують своєчасний і повний облік платників податків та інших
платежів до бюджету;
контролюють своєчасність подання платниками бухгалтерських звітів і
балансів, податкових розрахунків, декларацій та інших документів,
пов’язаних з обчисленням платежів у бюджет, а також перевіряють
достовірність їх щодо правильності визначення прибутку, доходу, інших
об’єктів
оподаткування і обчислення податків та інших платежів у бюджет;
контролюють додержання громадянами законодавства про індивідуальну
трудову діяльність;
забезпечують стягнення фінансових санкцій за порушення зобов’язань перед
бюджетом;
передають правоохоронним органам матеріали про факти порушень, за які
передбачено кримінальну відповідальність, а також подають у арбітражні і
судові органи позови до підприємств, організацій та громадян про
стягнення у доход держави коштів, одержаних ними за незаконними угодами,
та в інших випадках отримання коштів без установлених законом підстав.
Державні податкові адміністрації мають широкі права у
фінансово-господарському контролі. Зокрема, їм надано право У суб’єктах
підприємницької діяльності перевіряти і в разі потреби вилучати грошові
документи, перевіряти бухгалтерський облік і звітність, плани,
кошториси, декларації та інші документи, пов’язані з обчисленням і
сплатою податків, одержувати необхідні пояснення, довідки з цих питань.
Вони мають право фактичного контролю виробничих, складських, торгових
приміщень підприємств і громадян, що використовуються для одержання
доходів.
Державні податкові адміністрації мають право застосовувати до
підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді
стягнення штрафів за неправильну сплату податків, а також накладати
адміністративні штрафи на посадових осіб підприємств, винних у
приховуванні (заниженні) прибутку (доходу) або інших об’єктів
оподаткування, відсутності бухгалтерського обліку або веденні його з
порушенням установленого порядку і бухгалтерських звітів, у неподанні,
несвоєчасному поданні або поданні за невстанов-леною формою
бухгалтерських звітів і балансів, розрахунків, декларацій та інших
документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків. За аналогічні
дії на громадян, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, державні
податкові адміністрації мають право також накладати адміністративні
штрафи. Розмір адміністративних штрафів встановлений законодавчими
актами.
Державна контрольно-ревізійна служба здійснює фінансово-господарський
контроль організацій, що фінансуються з бюджету, проведенням ревізій і
тематичних перевірок витрачання коштів відповідно до затверджених
кошторисів, а також збереження державної власності, додержання
законодавства та нормативних актів у їхній діяльності.
Державна інспекція по контролю за цінами є важливою ланкою
фінансово-господарського контролю, який вона здійснює у складі
Мінекономіки України. Вона відповідно до покладених на неї завдань
здійснює перевірки додержання законодавства щодо встановлення і
застосування цін та економічного обгрунтування їх у всіх галузях
народного господарства, поєднуючи цю роботу з податковими
адміністраціями, правоохоронними та іншими контролюючими органами;
може позбавляти суб’єкти підприємництва права застосовувати договірні
(вільні) ціни у разі надмірного зростання їх та скорочення виробництва
товарів у натуральних показниках, а також скасовує ціни і тарифи,
затверджені з порушенням вимог законодавчих актів України з питань
ціноутворення, з одночасним поданням відповідним органам управління
пропозицій щодо встановлення фіксованих або регульованих цін і тарифів.
Державна інспекція дає обов’язкові для виконання міністерствами і
відомствами, об’єднаннями, під
приємствами вказівки про усунення порушень дисципліни цін, причин і
умов, що породжують ці порушення. Крім того, розробляє і видає
інструктивні та методичні вказівки, інші нормативні документи про
порядок застосування законодавчих актів з питань контролю за цінами;
застосовує до суб’єктів підприємництва економічні санкції відповідно до
чинного законодавства за порушення порядку встановлення і застосування
цін; здійснює заходи щодо професійної підготовки та перепідготовки
кадрів.
В умовах ринкових відносин виникають конфліктні ситуації між об’єктами
підприємництва і органами державного контролю щодо розміру податків, які
слід сплачувати до бюджету, цін та порядку застосування їх. Ці спірні
питання вирішуються правоохоронними і державними органами управління за
умови, що сторони подають письмові висновки незалежного аудиторського
контрольного органу.
Цілі фінансово-господарського контролю залежать від середовища, в якому
він функціонує і для обслуговування якого він створений. Під середовищем
розуміють все те, що оточує об’єкт контролю або його елементи і впливає
на них. Такі впливи можна поділити на речові, енергетичні та
інформаційні. Проведення фінансово-господарського контролю грунтується
значною мірою на інформаційному чиннику, який пов’язаний із речовими
елементами виробництва, його технологією і маркетингом, а також
плануванням, обліком, аналізом та управлінням фінансово-господарською
діяльністю.
Технологічні процеси контролюють за допомогою статистичних методів, де
об’єкт контролю виступає як “чорна скринька”. Кількісна характеристика
мети фінансово-господарського контролю зумовлена вибором системи оцінки
показників господарської діяльності, які об’єднують в такі три групи:
економічну — ефективність, собівартість продукції, рентабельність,
ринкова вартість і прибуток;
техніка-економічну — продуктивність праці, надійність роботи обладнання;
технологічну — точність, якість і конкурентоспроможність продукції,
надійність і прогресивність технології.
Отже, зміст, цілі та завдання фінансово-господарського контролю
визначають його функції в управлінні господарською діяльністю.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
