РЕФЕРАТ
на тему:
Усунення подвійного оподаткування
ПЛАН
Поняття подвійного оподаткування
Види подвійного оподаткування
Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування
Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподаткування.
Література
1. Поняття подвійного оподаткування
Поняття «подвійне оподаткування» означає обкладання одного податкового
об’єкта або окремого платника тим самим (чи аналогічними) податком за
один податковий період.
Проблема подвійного оподаткування перебуває на своєрідному стику
категорій об’єкта оподаткування і платника. З одного боку, виникає
досить складна ситуація при визначенні оподатковуваної бази, оскільки її
непросто виділити при різноманітті доходів як за межами держави, так і в
її межах. З іншого боку, розмежування платників на резидентів і
нерезидентів вимагає своєрідної системи обліку доходів і, відповідно,
податкових платежів.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про систему оподаткування» від
18 лютого 1997 року, що регулює усунення подвійного оподаткування, сума
доходу, отримана за кордоном, зараховується до загальної суми доходу, що
підлягає оподатковуванню в Україні і враховується при визначенні розміру
податку. При цьому розмір зарахованих сум не може перевищувати суму
податку, що підлягає сплаті в Україні. У такому разі обов’язковим є
письмове підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави
про факт сплати податку і наявності міжнародних договорів про усунення
подвійного оподаткування.
Подвійне оподаткування не обов’язково означає буквальне використання
однакових податкових важелів, воно можливе й за часткового накладення
одного об’єкта на інший, причому це може відбуватися як у межах однієї
держави, так і у різних податкових системах. Важливо зазначити, що
подвійне оподаткування стосується суперечностей, що складаються в
однотипних податкових механізмах (наприклад, у системі прямих чи у межах
непрямих податків), але не при оподаткуванні об’єктів різних за типом
податків (прямих і непрямих).
2. Види подвійного оподаткування
Виділяють кілька видів подвійного оподаткування, серед яких найбільш
поширені:
1.Внутрішнє — подвійне оподаткування в країнах, де той самий податок
стягується на рівні різних адміністративно-територіальних одиниць. Воно
може бути
вертикальне — сплата однакового податку на місцевому і державному рівнях
(у Швеції, наприклад, сплачують місцевий і державний прибутковий
податки);
горизонтальне — оподаткування на одному адміністративному рівні за
рахунок розбіжностей у визначенні об’єкта оподаткування (у США при
сплаті прибуткового податку в деяких штатах вважаються доходом тільки
доходи громадян, отримані в межах цього штату; в інших — тільки доходи,
отримані за межами штату; у третіх — усі види доходів).
2.Зовнішнє (міжнародне) — оподаткування, за якого зіштовхуються
національні законодавства у визначенні об’єкта оподаткування чи
платника, розглядаючи його як зобов’язану особу за аналогією з
законодавством іншої держави.
3. Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування
Подвійне оподаткування можна усунути двома шляхами:
односторонньо — зміною національного податкового законодавства;
двосторонньо (багатосторонньо) — на основі міжнародних угод, шляхом
приведення у певну відповідність національних податкових законодавств.
Для усунення подвійного оподаткування використовують кілька методів.
Відрахування — обидві договірні країни обкладають доход податком, але за
умови вирівнювання до рівня податку в країні з меншим розміром податку.
Звільнення — означає право на оподаткування певного виду доходу, що
належить одній з договірних сторін. При цьому перераховують доходи,
оподатковувані в одній країні та звільнені від обкладання в іншій.
Кредит (зовнішній податковий кредит) — залік сплачених податків за
кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов’язань.
Знижка — розглядають податок, сплачений за кордоном, як витрати, на які
зменшується сума доходів, що підлягаютьоподаткуванню1. Кредит і знижка
дуже схожі, хоча між ними існує принципова різниця: кредит зменшує
розмір податку, що підлягає сплаті, а знижка зменшує об’єкт
оподаткування.
4. Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподаткування.
Міжнародний договір є найважливішим джерелом міжнародного податкового
права. Податкова угода (у цій праці ми не зупиняємося на різниці між
договором, угодою, конвенцією), як зазначає С.Г. Пепеляев, має подвійну
природу. Дійсно, з одного боку, вона регулюється міжнародним правом, з
іншого — після її інкорпорації в національне податкове право стає
елементом внутрішньодержавного податкового законодавства.
За юридичною силою міжнародні податкові угоди бувають двох видів.
— які мають більшу юридичну силу порівняно з національними податковими
законами. Наприклад, в Україні, Російській Федерації, де міжнародні
договори мають більшу юридичну силу, ніж національні закони, незалежно
від того — раніше чи пізніше їх було прийнято (ст. 19 Закону України
«Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР).
— які мають рівну юридичну силу (США, Великобританія). Така ситуація
породжує багато суперечностей, в основі яких лежить зіткнення окремих
положень рівних за силою національних і міжнародних норм, хоча після
затвердження міжнародний договір стає актом, рівним національному, і за
особливостями використання мало чим відрізняється від знов прийнятого
національного закону.
Міжнародні угоди, що регулюють податкові відносини, можна об’єднати в
три групи.
Умовно податкові — угоди, в яких питання оподаткування регулюються поряд
з іншими, які не входять до предмету податкового чи фінансового права.
Загальноподаткові — угоди, присвячені загальним, основним проблемам
оподаткування між договірними країнами(угоди про усунення подвійного
оподаткування).
Обмежено-податкові — угоди, що обумовлюють застосування механізму
оподаткування щодо конкретного виду податку, платника чи об’єкта
оподаткування.
Завдання податкових угод (усунення подвійного оподаткування і механізм
цього процесу, захист національного платника, доступ договірних сторін
до необхідної інформації) реалізуються при розгляді чотирьох груп
проблем:
а) сфери застосування договору;
б) закріплення конкретних видів податків за державами;
в) усунення подвійного оподаткування і механізму, що його забезпечує;
г) поведінка договірних сторін.
Загальна податкова угода про усунення подвійного оподаткування доходів і
капіталу (майна) звичайно складається з трьох частин: у першій
встановлюється сфера дії угоди, у другий визначаються податкові режими,
у третій передбачаються методи і порядок виконання угоди.
Перша частина складається, як правило, з двох статей, що визначають коло
осіб, охоплюваних угодою, і податки, про які йдеться в угоді.
До другої частини включено статті, що регулюють межі юрисдикції кожної
країни з обкладання конкретних видів доходів і капіталу (майна). Ці
статті можна умовно поділити на три групи: статті, що стосуються доходів
від «активної» діяльності (тобто пов’язаної з присутністю на території
іншої держави); статті, що регулюють режим обкладання «пасивних»
доходів; статті про оподаткування капіталу (майна). Крім того, сюди ж
включено статті, що дають визначення деяких термінів, що вживаються в
угоді.
У третій частині згруповано статті, які визначають порядок відносин і
співробітництва між компетентними органами з виконання угоди, а також
дуже важливі статті про погоджений між сторонами метод усунення
подвійного оподаткування і статті про вступ у силу і припиненні дії
угоди.
Література
Конституція України. – К.: Преса України, 1997.
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с
Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут
після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. —
2001. — 339 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
