.

Особливості обліку власного капіталу спільних підприємств (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
560 5891
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості обліку власного капіталу спільних підприємств

На сучасному етапі розвитку економіки однією з найважливіших проблем є
проведення системних досліджень з обліку власного капіталу.

В умовах недосконалості чинного українського законодавства операції щодо
змін власного капіталу СП мають принципове значення як для СП у цілому,
так і для його учасників, особливо іноземних. У першу чергу це
торкається питань зміни структури статутного капіталу СП, які можуть
призводити до втрати статусу підприємства з іноземною інвестицією або до
отримання такого статусу, тобто коли частка іноземного інвестора
змінюється у межах 10 %. Також у процесі збільшення статутного капіталу
СП внаслідок господарської діяльності може відбутися втрата інвестором
суттєвого впливу і первісно зафіксованого рівня контролю.

Історію виникнення капіталу потрібно розглядати у нерозривному зв’язку з
історією бухгалтерського обліку загалом. Цією проблемою займалися багато
визначних науковців, серед яких французький учений Ш. Пангло, німецький
учений І. Шер, представники італійської школи Н. д’Анастасіо та Дж.
Чербоні, англійські вчені Е. Купер і Т. Вальтон, російський професор Я.
Соколов, вітчизняні професори Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, В.В. Сопко та
інші провідні вчені. Проте всі дослідники по-різному трактували поняття
„капітал”.

Така увага науковців-економістів до категорії капіталу пояснюється тим,
що саме капітал відіграє надзвичайно важливу роль у діяльності
підприємства: він перебуває у розпорядженні компанії, використовується
для фінансування інвестицій, характеризує ступінь незалежності та впливу
його власника, показує розмір відповідальності кожного учасника за борги
підприємства. При наданні кредиту перевага надається підприємствам з
меншою кредиторською заборгованістю та більшим власним капіталом.

Метою даної статті є упорядкування методики обліку власного капіталу
спільних підприємств і надання практичних рекомендацій щодо її
удосконалення.

Поняття капіталу у вітчизняній і зарубіжній літературі трактується з
двох поглядів: капітал – це сукупність майнових засобів, що слугують
цілям господарства і виражені в грошовій одиниці (вітчизняний аспект) та
капітал – це різниця між активами та зобов’язаннями підприємства
(зарубіжний аспект). Проте нові підходи до визначення власного капіталу
за П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” [8] змінили це
трактування, а саме: власним капіталом потрібно вважати частину в
активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Із запровадженням нового Плану рахунків змінився склад власного
капіталу, виникли нові синтетичні рахунки (41 „Пайовий капітал”, 42
„Додатковий капітал”, 43 „Резервний капітал”, 45 „Вилучений капітал”, 46
„Неоплачений капітал”). І саме ці нові рахунки дозволили впорядкувати
методику обліку капіталу СП, тому що вони відображають специфіку
створення та функціонування спільного підприємства.

Створення СП у формі відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ)
передбачає випуск певної кількості акцій однакової номінальної вартості,
які можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу
на біржах. На етапі реєстрації ВАТ і формування його статутного капіталу
чинним законодавством регламентуються відповідні бухгалтерські
проведення (табл. 1).

Для початку спільної діяльності з утворенням юридичної особи СП потребує
власних джерел його фінансування. У момент створення СП таку функцію
виконує його початковий капітал, який за своїм матеріальним складом є
сукупністю активів, інвестованих учасниками спільної діяльності. Проте
під час здійснення спільної діяльності СП вступає у відносини зі своїми
контрагентами, утворюючи при цьому поточні зобов’язання, а також у разі
необхідності, використовуючи довгострокові залучені кошти. Отже,
джерелами фінансування СП виступають грошові внески до статутного
капіталу, амортизаційні відрахування, резервний та інші фонди СП, а
також кредити, залучені для формування основного капіталу та оборотних
коштів.

Є.А. Паршина [12], Т.Н. Бабченко [1] підкреслюють, що основний і
оборотний капітал складають статутний капітал СП у вартісному виразі.
При цьому статутний капітал СП вважається тією сумою капітальних
вкладень, яка, на думку засновників, необхідна для організації
господарської діяльності. Ця сума складається із внесків партнерів і
довгострокових кредитів, отриманих СП у вітчизняних і зарубіжних банках.
Як внески до статутного капіталу, можуть виступати грошові кошти,
будівлі, споруди, технологічне устаткування, транспортні засоби та інші
матеріальні цінності. До статутного капіталу можуть бути внесені права
користування землею, водою та іншими природними ресурсами (а також
затрати на відшкодування збитків у разі неналежного використання
природних ресурсів або на усунення можливості таких збитків). Особливе
значення для діяльності СП мають внески до статутного капіталу
немайнових прав, таких як право на використання сучасних технологій і
ноу-хау.

Проте, з погляду облікової концепції, таке тлумачення слід вважати
неточним. Адже основний і оборотний капітал складають не лише статутний
капітал СП у вартісному виразі, вони насамперед виступають ресурсним
забезпеченням створення і функціонування СП (активами), а статутний
капітал є лише одним із джерел формування власного капіталу СП. Цей факт
є важливим у контексті відображення господарських подій в облікових
регістрах.

Таблиця 1

Облік статутного капіталу СП, створеного у формі ВАТ

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків

Дебет Кредит

Відображено розмір статутного капіталу перед початком підписки, після
проведення якої він може коригуватися аналогічною або зворотною
проводкою 46 „Неоплачений капітал” 40 „Статутний капітал”/Ап

Оплачено 10 % вартості акцій, на які проведено підписку з розрахунку
номінальної вартості акцій 301 „Каса в національній валюті”

311 „Поточні рахунки в національній валюті” 46 „Неоплачений капітал”

Відображено різницю між продажною і номінальною вартістю первинно
розміщених акцій (емісійний дохід) 301 „Каса в національній валюті”

311 „Поточні рахунки в національній валюті” 421 „Емісійний дохід”

Проведено обмін тимчасових свідоцтв на сертифікати акцій 40 „Статутний
капітал”/Ап 40 „Статутний капітал”

Відображено справедливу вартість отриманих матеріальних цінностей у
частині номінальної вартості акцій 10 „Основні засоби”

11 „Інші необоротні матеріальні активи”

12 „Нематеріальні активи”

20 „Виробничі запаси”

22 „МШП”

26 „Готова продукція”

28 „Товари” 46 „Неоплачений капітал”

Відображено додатну різницю між справедливою вартістю майна і
номінальною вартістю акцій 10 „Основні засоби”

11 „Інші необоротні матеріальні активи”

12 „Нематеріальні активи”

20 „Виробничі запаси”

22 „МШП”

26 „Готова продукція”

28 „Товари” 421 „Емісійний дохід”

Отримано грошові кошти в іноземній валюті 312 „Поточні рахунки в
іноземній валюті” 46 „Неоплачений капітал”

Відображено дохід на суму додатної курсової різниці 46 „Неоплачений
капітал” 744 „Дохід від неопераційної курсової різниці”

Відображено витрати на суму від’ємної курсової різниці 974 „Втрати від
неопераційних курсових різниць” 46 „Неоплачений капітал”

Тобто концептуальною основою відображення економіко-методичних засад
створення та функціонування СП на території України і, відповідно,
побудови обліку капіталу і зобов’я-зань СП, слід вважати саме
фундаментальну облікову модель, яку при цьому необхідно модифікувати
щодо форми організації спільної діяльності. Враховуючи специфіку
економіч-ного механізму функціонування СП та з метою виокремлення
об’єктів обліку пасивів СП, пропонується фундаментальна облікова модель
(активи = капітал + зобов’язання) модифікувати так (формула 1):

Активи Власні Запозичені

СП = внески + кошти +
Зобов’язання СП (1)

учасників СП
учасників СП

Тільки така модель може давати інформацію про зміни у власному капіталі
або зменшенні чи збільшенні зобов’язань внаслідок збільшення (зменшення)
балансової вартості фінансових інвестицій у спільну діяльність і
забезпечувати правильне розуміння механізму створення і функціонування
СП. Водночас у межах такої розширеної облікової моделі можна
спостерігати подвійний економічний вплив кожної операції, пов’язаної як
з обліком внесків учасників у вигляді фінансових інвестицій за методом
участі в капіталі (активів), так і з обліком змін у власному капіталі СП
та по сумах зобов’язань і контролюючих учасників, і об’єкта інвестування
(пасивах).

Як видно з формули 1, специфічною ознакою методики обліку капіталу та
зобов’язань СП виступає той методологічний аспект, що з’являється
додатковий об’єкт обліку, а саме: зобов’язання учасників СП. Адже, якщо
формально власний капітал СП складається лише з внесків учасників, то
зобов’язання можуть мати і учасники спільної діяльності (перед СП), і
сам об’єкт інвестування (перед іншими суб’єктами господарювання). При
цьому зобов’язання учасників СП можна вважати і неоплаченим капіталом
СП, і зобов’язаннями. Тому методика обліку капіталу і зобов’язань СП, у
першу чергу, повинна опиратися на цей логічний взаємозв’язок між зміною
балансової вартості активів та зміною загальної величини власного
капіталу та зобов’язань. Це рівняння показує визначену на конкретну дату
вартість частки активів СП, яка залишається у власності його засновників
за умови погашення боргів і виступає базою для загального визначення
поняття капіталу СП. Проте ця формула не дає інформації про структуру
самого власного капіталу, оскільки визначає непрямий метод його
обчислення на підставі показників активів і зобов’язань учасників СП і
об’єкта інвестування, які не є складовими власного капіталу.

Під час побудови даної схеми враховувався той методологічний аспект, що
джерела формування капіталу СП поділяються залежно від того, є він
вкладеним чи накопиченим.

Як зазначають науковці А.Д. Голубович [5], Г.І. Мікерін [7], до
найважливіших економічних питань, що розглядаються партнерами при
формуванні статутного капіталу СП, можна віднести:

– вартісну оцінку внесків до статутного капіталу в умовах певних
розбіжностей у системах ціноутворення;

– можливості розширення внеску до статутного капіталу і його джерела;

– співвідношення статутного капіталу і кредитів, отриманих СП для
фінансування початкових етапів його діяльності.

Реалізація зазначених вище питань є важливою, і тому СП повинні
застосовувати системи таких механізмів управління формуванням власного
капіталу, як механізм управління формуванням прибутку, механізм
управління максимізацією прибутку; механізм розподілу чистого прибутку;
механізм управління амортизаційними відрахуваннями; механізм управління
залученням зовнішніх джерел власних фінансових ресурсів. Розглянемо
більш детально облікові аспекти формування і використання капіталу СП.

Відповідно до П(С)БО 2 „Баланс” [9] власний капітал будь-якого суб’єкта
підприємницької діяльності може включати такі основні елементи, як
статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший
додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Крім цих
основних елементів власного капіталу, П(С)БО 2 „Баланс” [9] визначає
також коригуючі показники, які відображають рух власного капіталу у
процесі його формування та управління цим капіталом, а саме це
торкається неоплаченого і вилученого капіталу.

Вивчення літературних джерел і нормативної бази [2, 3, 4, 8, 9] дозволяє
сформувати наступну структуру власного капіталу СП, до якої повинні
включатися такі елементи:

– статутний капітал, який відображає зафіксовану у контрактній угоді
загальну вартість активів і фінансових інвестицій, що є внеском
учасників спільної діяльності до об’єкта інвестування у вигляді СП;

– додатковий вкладений капітал, який відображає зміни балансової
вартості фінансових інвестицій пропорційно участі інвестора в капіталі
СП;

– інший додатковий капітал, який відображає суму дооцінки необоротних
активів та зміни чистої вартості реалізації оборотних активів СП;

– резервний капітал, який відображає суму резервів, створених за рахунок
чистого прибутку СП відповідно до чинного законодавства на випадок
непередбачених подій;

– нерозподілений прибуток (непокритий збиток), який відображає суму
прибутку, яка реінвестується у СП, та зміни загальної величини власного
капіталу СП внаслідок зміни частки капіталу інвестора, або учасника, що
має суттєвий вплив;

– неоплачений капітал, який відображає суму заборгованості учасників
спільної діяльності за внесками до статутного капіталу СП, а також може
відображати перевищення суми зменшення частки капіталу інвестора в
загальній величині власного капіталу СП над сумою власного капіталу
інвестора;

– вилучений капітал, який відображає зменшення частки капіталу інвестора
в загальній величині власного капіталу СП.

Розглянемо основні етапи обліку елементів власного капіталу СП,
починаючи з його формування і закінчуючи використанням прибутку.

Облік статутного капіталу СП повинен починатися після укладення
контрактної угоди про спільну діяльність і проведення установчих зборів
і реєстрації статуту. Таким чином, методика обліку формування капіталу
СП починатиметься з відображення у облікових регістрах суми
зареєстрованого статутного капіталу СП.

Для подальшого обліку слід ураховувати той факт, що після проведення
установчих зборів і реєстрації статуту СП в установленому чинним
законодавством порядку попередні внески переходять з розряду
заборгованості до категорії власного капіталу, створеного СП. Ця зміна
взаємних прав та обов’язків відображається в обліку шляхом списання
кредиторської заборгованості СП перед учасниками контрактної угоди на
зменшення їхньої заборгованості як акціонерів зі сплати внесеного
капіталу.

При цьому потрібно додати, що якщо інвестор на правах контролюючого
учасника вносить активи СП і передає значні ризики та вигоди, пов’язані
з їхнім володінням, бухгалтерські проведення зі списання сум, отриманих
на зменшення неоплаченого капіталу, будуть однаковими як для
контролюючого, так і для інших учасників.

Як зазначалося вище, другим елементом структури власного капіталу СП
виступає додатковий вкладений капітал, який формується у ході
господарської діяльності. Розглянемо методику обліку додаткового
вкладеного капіталу. З цією метою звернемося до П(С)БО 12 „Фінансові
інвестиції” [11], а саме: до п. 12, який вказує на те, що „балансова
вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку
інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта
інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку
(збитку) із включенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового
капіталу інвестора або до додаткового вкладеного капіталу (якщо зміна
величини власного капіталу об’єкта інвестування виникла внаслідок
розміщення (викупу) акцій (часток), що призвело до виникнення
(зменшення) емісійного доходу об’єкта інвестування).

Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної
величини власного капіталу об’єкта інвестування (крім змін за рахунок
чистого збитку) більше іншого додаткового капіталу або додаткового
вкладеного капіталу інвестора (якщо зменшення величини власного капіталу
об’єкта інвестування виникло внаслідок викупу акцій (часток), що
призвело до зменшення емісійного доходу об’єкта інвестування), то на
таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток
(непокритий збиток)”.

Розглядаючи інший додатковий капітал, доцільно зупинятися на питанні
обліку переоцінки активів, що пов’язано з внесками та продажем
інвестором активів спільному підприємству і можливістю передавання
інвестором значних ризиків і вигод, пов’язаних із їхнім володінням.

Діяльність СП завжди пов’язана з високим рівнем ризику, найпоширенішими
з яких є ризики будівельного характеру, ризики експлуатаційні, ризики,
пов’язані з реалізацією продукції СП. При цьому діяльності СП можуть
загрожувати: відмова партнера від узятих на себе зобов’язань або
одностороннє анулювання ним договору; конфіскація або націоналізація
майна; валютна блокада з боку уряду; введення урядом законодавчих актів,
які можуть унеможливити виконання контрактних угод.

Отже, важливим етапом методики обліку капіталу СП виступає облік
формування та використання резервного капіталу. Адже, розподіляючи
прибуток, СП необхідно дотримуватися чинного законодавства, яким
визначено, що ВАТ повинні створювати резервний капітал у розмірі,
передбаченому його установчими документами, але не менше 25 % від
розміру статутного капіталу. При цьому розмір щорічних відрахувань до
резервного капіталуповинен визначатися контрактною угодою, але не менше
ніж 5 % прибутку після сплати податку на прибуток.

Розгляд п. 12 П(С)БО 12 „Фінансові інвестиції” [11] дозволяє сформувати
перелік методичних правил, яких потрібно дотримуватися при обліку
додаткового капіталу СП, застосовуючи метод участі в капіталі:

– збільшення власного капіталу СП відбувається внаслідок збільшення
справедливої вартості фінансової інвестиції (виняток становлять зміни,
які є результатом внутрішніх операцій між інвестором, що має суттєвий
вплив і СП);

– зменшення власного капіталу СП відбувається внаслідок зменшення
справедливої вартості фінансової інвестиції (виняток становлять зміни,
які є результатом внутрішніх операцій між інвестором, що має суттєвий
вплив та СП);

– збільшення власного капіталу СП відбувається на суму балансової
вартості фінансової інвестиції, що відповідає частці інвестора;

– зменшення власного капіталу СП відбувається внаслідок розподілу
прибутку через дивіденди;

– зменшення власного капіталу СП відбувається через зменшення балансової
вартості фінансової інвестиції на суму, що відповідає частці інвестора;

– збільшення власного капіталу СП відбувається внаслідок отримання ним
чистого прибутку;

– зменшення власного капіталу СП відбувається внаслідок отримання ним
збитку;

– збільшення власного капіталу СП через інші події відбувається шляхом
збільшення іншого додаткового капіталу або додатково вкладеного капіталу
інвестора;

– зменшення власного капіталу СП через інші події відбувається шляхом
зменшення іншого додаткового капіталу або додатково вкладеного капіталу
інвестора;

– зменшення власного капіталу СП шляхом зменшення нерозподіленого
прибутку відбувається внаслідок зменшення частки капіталу інвестора в
загальній величині власного капіталу СП;

– зменшення власного капіталу СП шляхом збільшення непокритого збитку
відбувається внаслідок перевищення суми зменшення частки капіталу
інвестора в загальній величині власного капіталу СП над сумою власного
капіталу інвестора;

– міжнародної практики. До переходу України на національні стандарти
власний капітал СП не змінюється, якщо зменшення балансової вартості
фінансових інвестицій досягає нульової вартості.

П(С)БО надають свободу вибору відповідних методів обліку, у зв’язку з
чим бухгалтерські записи будуть залежати від обраного підприємствами
методу, що також фіксується в наказі про облікову політику. Але
сьогоднішня методологія реформування обліку в першу чергу впровадила
концепцію використання – облік вівся згідно із затвердженим шаблоном.
Однак сьогодні немає чіткого шаблону, в який бухгалтер міг би
підставляти суми. Відображаючи ту чи іншу операцію, потрібно аналізувати
її економічний зміст, від чого буде залежати визнання і відображення її
у звітності.

Тому відповідно до наведених вище методичних правил, викладених згідно з
п. 12 П(С)БО 12 „Фінансові інвестиції” [11], а також для відображення
операцій між об’єктом інвестування та учасниками СП щодо руху власного
капіталу пропонується використовувати такий обліковий шаблон (табл. 2).

Останнім аспектом облікової концепції руху власного капіталу СП
вважається розгляд положень щодо отримання ним доходів. Згідно з П(С)БО
1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” [8] під доходами потрібно
розуміти збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або
зменшення зобов’язань, що призводять до зростання власного капіталу (за
винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Таблиця 2

Облік руху власного капіталу СП

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків

Дебет Кредит

Відображено суму зареєстрованого статутного капіталу СП у формі ВАТ 46
„Неоплачений капітал” 40 „Статутний капітал”

Відображено суму внеску вітчизняного учасника СП 311 „Поточні рахунки в
національній валюті”

+

Рахунки матеріальних цінностей 46 „Неоплачений капітал”

Відображено суму внеску іноземного учасника СП 312 „Поточні рахунки в
іноземній валюті”

+

Рахунки матеріальних цінностей 46 „Неоплачений капітал”

Відображено суми ризиків та вигід, пов’язаних з володінням активами
учасниками СП 682 „Внутрішні розрахунки” 46 „Неоплачений капітал”

Відображено позитивну різницю між справедливою вартістю фінансової
інвестиції та номінальною вартістю 141 „Інвестиції пов’язаним сторонам
за методом участі в капіталі” 425 „Інший додатковий капітал”

Відображено від’ємну різницю між справедливою вартістю фінансової
інвестиції та номінальною вартістю 425 „Інший додатковий капітал” 141
„Інвестиції пов’язаним сторонам за методом участі в капіталі”

Відображено збільшення власного капіталу СП на частку контролюючого
учасника 141 „Інвестиції пов’язаним сторонам за методом участі в
капіталі” 422 „Інший вкладений капітал”

Відображено зменшення власного капіталу СП на частку контролюючого
учасника 422 „Інший вкладений капітал” 141 „Інвестиції пов’язаним
сторонам за методом участі в капіталі”

Відображено інші події,

що позитивно вплинули на зміну
власного капіталу СП 68 „Розрахунки за іншими операціями” 425 „Інший
додатковий капітал” або

422 „Інший вкладений капітал”

Відображено інші події, що негативно вплинули на зміну власного капіталу
СП 425 „Інший додатковий капітал”

або

422 „Інший вкладений капітал” 68 „Розрахунки за іншими операціями”

Переоцінено активи, внесені учасниками СП на суму отриманих вигід 423
„Дооцінка активів” 40 „Статутний капітал”

Переоцінено активи, внесені учасниками СП на суму отриманих ризиків 40
„Статутний капітал” 423 „Дооцінка активів”

Сформовано резерв 441 „Прибуток нерозподілений” 43 „Резервний капітал”

Використано резерв на покриття збитків звітного періоду 43 „Резервний
капітал” 442 „Непокриті збитки”

Використано резерв на виплату дивідендів за привілейованими акціями 43
„Резервний капітал” 671 „Розрахунки за нарахованими дивідендами”

Фінансові результати діяльності СП залежать від прийнятої ним системи
обліку та звітності. Документи, що регулюють окремі аспекти
обліково-аналітичної діяльності СП, враховують певні їхні особливості,
зокрема щодо складу витрат, які формують собівартість продукції. Так, в
Україні до собівартості продукції СП додатково включаються витрати,
пов’язані з особливостями складу витрат виробництва та обігу для
підприємств з іноземни-ми інвестиціями:

– платежі на страхування іноземних інвестицій і ризиків
зовнішньоекономічних операцій;

– амортизаційні відрахування зі створених за рахунок нових інвестицій в
основних фондах та на імпортному устаткуванню, які використовуються для
виробництва експортних товарів;

– витрати на службові відрядження, пов’язані з виробничо-комерційною
діяльністю, у межах норм, встановлених законодавством для працівників
вітчизняних підприємств.

Прибуток СП розподіляється згідно з чинним законодавством і статутом
підприємства. Він спрямовується як на сплату податків, так і на виплату
відсотків за довгостроковим кредитом, доходів засновникам, власникам
цінних паперів, формування резервів, дивідендів за акціями.

Отже, при обліку використання прибутку СП буде проявлятися така
специфіка:

– прибуток розподіляється між вітчизняними та іноземними учасниками або
пропорційно їхнім внескам до статутного капіталу, або в іншій пропорції,
зафіксованій установчими документами. Однак під час ліквідації СП майно
розподіляється лише пропорційно внескам учасників до статутного
капіталу. У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний партнер
має право на повернення своїх внесків не пізніше шести місяців від дня
припинення цієї діяльності;

– іноземним інвесторам законодавчо гарантується компенсація і
відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду і моральну шкоду,
завдану їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання
державними органами чи їхніми посадовими особами передбачених
законодавством обов’язків щодо підприємства з іноземними інвестиціями.
Усі понесені витрати та збитки повинні відшкодовуватися на основі
поточних ринкових цін або обґрунтованої оцінки, підтвердженої аудитором.
Компенсація, що виплачується іноземному інвестору, повинна бути швидкою,
адекватною і ефективною. Вона визначається на час фактичного здійснення
рішення про відшкодування збитків. Суму компенсації потрібно виплачувати
у валюті, в якій були здійсненні інвестиції, чи в будь-якій іншій,
прийнятній для іноземного інвестора. З моменту виникнення права на
компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються
відсотки згідно з середньою ставкою процента, за яким лондонські банки
надають позики першокласним банкам на ринку євровалют (LIBOR);

– після фактичної виплати доходу нерезиденту з нього стягується
додатковий 15-процент-ний податок на репатріацію, що певною мірою
стимулює реінвестування [1, с. 112].

У цілому передбачаються різні варіанти використання прибутку зарубіжного
учасника: трансферт (репатріація) всього або частини прибутку, купівля
товарів для власних потреб; по імпортозамінній продукції – трансферт
прибутку через закупівлю товарів або згідно з конкретними
домовленостями. У зарубіжних спільних корпораціях часто існують
обмеження, що накладаються на суму нерозподіленого прибутку з метою
розширення підприємства. При цьому основні принципи розподілу чистого
прибутку СП повинні бути закріплені його контрактною угодою. Облікову
концепцію щодо розподільчих відносин СП наведено у табл. 3.

Таблиця 3

Облік прибутку спільного підприємства

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків

Дебет Кредит

Проведено розподіл прибутку через дивіденди 441 „Прибуток
нерозподілений” 443 „Прибуток, використаний у звітному році”

Отримано чистий прибуток СП 79 „Фінансові результати” 441 „Прибуток
нерозподілений”

Отримано збиток СП 442 „Непокриті збитки” 79 „Фінансові результати”

Зменшено нерозподілений прибуток на суму зменшення частки контролюючого
учасника 441 „Прибуток нерозподілений” 141 „Інвестиції пов’язаним
сторонам за методом участі в капіталі”

Віднесено перевищення суми зменшеної частки контролюючого учасника над
сумою його внеску 442 „Непокриті збитки” 141 „Інвестиції пов’язаним
сторонам за методом участі в капіталі”

Відраховано до резерву 441 „Прибуток нерозподілений” 43 „Резервний
капітал”

Нараховано доходи майбутніх періодів від операцій між СП та
контролюючими учасниками 682 „Внутрішні розрахунки” 69 „Доходи майбутніх
періодів”

Визнано прибутком СП доходи майбутніх періодів 69 „Доходи майбутніх
періодів” 70 „Доходи від реалізації”

Узагальнюючи сказане вище, потрібно наголосити на необхідності уточнення
та упорядкування існуючого методологічного забезпечення обліку капіталу
СП, і з цією метою пропонується створити зрозумілі для бухгалтерів
облікові шаблони, що дозволить їм забезпечувати, згідно з
Концептуальною основою Міжнародних стандартів фінансової звітності,
якісні характеристики консолідованих звітів, таких як: зрозумілість,
доречність, достовірність і зіставність.

Література:

1. Бабченко Т.Н. Учет внешнеэкономической деятельности. – М.: Финансы и
статистика, 2003. – 201 с.

2. Бухгалтерський облік і прийняття рішень: Навч. посібник. / За ред.
П.С. Смоленюка. – Хмельницький: НВП „Евріка” ТОВ, 2001. – 380 с.

3. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спец. „Облік
і аудит” / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 6-те вид., доп. і перероб. – Житомир:
ПП „Рута”, 2005. – 756 с.

4. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними
стандартами: приклади та коментарі: Практ. посібник. – К.: Лібра, 2001.
– 840 с.

5. Голубович А.Д., Кулагин М.В. Валютные операции в коммерческих банках.
– М.: АО „Менатеп–Информ”, 1994. – 250 с.

6. Ключников С.В., Мездриков Ю.В. Учетно-аналитическое обеспечение
совместной деятельности / Под ред. В.И. Бариленко. – Саратов: СГСЭУ,
2003. – 154 с.

7. Мікерін Г.І Бухгалтерский учет и финансовый анализ. – СПб.:
Литера-Плюс, 1994. – 272 с.

8. Наказ Міністерства фінансів України „Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” від
31.03.1999 р. № 87 // Електронна база даних „Законодавство”.

9. Наказ Міністерства фінансів України „Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 2 „Баланс” від 31.03.1999 р. № 87 // Електронна
база даних „Законодавство”.

10. Наказ Міністерства фінансів України „Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал” від 31.03.1999 р. №
87 // Електронна база даних „Законодавство”.

11. Наказ Міністерства фінансів України „Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 12 „Фінансові інвестиції” від 26.04.2000 р. № 91
// Електронна база даних „Законодавство”.

12. Паршина Є.А. Финансовая отчетность. – М.: Омега-Л, 2001. – 354 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020