Реферат на тему:
Організація обліку розрахунків за претензіями
У процесі роботи підприємство підтримує зв’язки з великою кількістю
партнерів. Відносини між підприємством і його контрагентами регулюються
шляхом укладення договорів, виконання умов яких обов’язкове для обох
сторін, що їх підписали. Однак буває, що в силу різноманітних причин
контрагенти підприємства не дотримуються умов договору, що може
спричинити нанесення збитку. Для його відшкодування на підприємствах
повинна вестися претензійно-позовна робота.
Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні
інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи
пред’явлення їм претензії чи звернення до суду.
У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій
суб’єкт господарювання чи інша юридична особа – учасник господарських
відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою
безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів
має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не
встановлено законом.
У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити
заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред’являється; дата
пред’явлення і номер претензії; обставини, на підставі яких пред’явлено
претензію; докази, що підтверджують ці обставини; вимоги заявника з
посиланням на нормативні акти; сума претензії та її розрахунок, якщо
претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника
претензії; перелік документів, що додаються до претензії.
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи
належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони,
можуть не додаватися до претензії.
Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його
представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним
листом або вручається адресатові під розписку [2].
Юридична служба підприємства або структурний підрозділ, на який
покладено відповідні зобов’язання, реєструє претензію в “Журналі обліку
претензій, пред’явлених підприємством” і у подальшому стежить за строком
її розгляду.
Претензія підлягає розгляду в місячний строк з дня її одержання, якщо
інший строк не встановлено Господарським Кодексом або іншими
законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії
зобов’язаний задовольнити.
При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити
розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення
досудового врегулювання спору. Про результати розгляду претензії заявник
має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується
повноважною особою або представником одержувача претензії та
надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається
йому під розписку.
У разі порушення встановлених строків розгляду претензії або залишення
її без відповіді суд при вирішенні господарського спору стягує в доход
держави з винної особи штраф у розмірі, встановленому законом.
Необхідно зауважити, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України
загальний строк позовної давності становить три роки. Для окремих видів
вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність:
скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах
масової інформації;
3) про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі
порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової
власності;
4) у зв’язку з недоліками проданого товару;
5) про розірвання договору дарування;
6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;
7) про оскарження дій виконавця заповіту [1].
Як уже було зазначено, при пред’явлення претензії в ній повинні бути
наведені докази, що підтверджують вимоги заявника претензії. Виникає
питання: як зібрати необхідні докази? Відповідь проста: в результаті
правильно організованого приймання продукції.
Продукція, що надходить напряму від постачальника або від транспортної
організації, приймається одержувачем за кількістю і якістю. Відповідно
до п. 3 Інструкції № П-6 підприємство-одержувач повинно забезпечити
приймання продукції, що надійшла, за кількістю у точній відповідності зі
стандартами, технічними умовами та умовами поставки, а також іншими
обов’язковими правилами і договором. У випадку, якщо при прийманні
продукції за кількістю виявлено пошкодження або псування вантажу,
невідповідність найменування та ваги вантажу і кількості місць даним,
зазначеним у транспортному документі, то одержувач повинен оформити
результати приймання продукції за кількістю комерційним актом. Акт
повинен бути складений у день виявлення нестачі. Вимоги до змісту даного
акта викладені у п. 25 Інструкції № П-6 [6].
Приймання продукції за якістю означає, що одержувач повинен контролювати
якість продукції починаючи з якості тари, в якій вона доставлена.
Залежно від того, хто доставляє продукцію, необхідно проконтролювати
умови доставки й цілість вантажу при перевезенні. Якщо при прийманні
продукції виявлено, що вона не відповідає вимогам стандартів або тара, в
якій знаходиться продукція, має пошкодження, одержувачу слід призупинити
приймання, скласти акт на продукцію, оглянуту та прийняту, зазначити у
ньому які саме дефекти виявлено, і запросити для приймання представника
постачальника. Якщо за викликом одержувача представник постачальника не
з’явився, то перевірка якості продукції проводиться експертом бюро
товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.
У день закінчення приймання продукції складається акт про фактичну
якість продукції, що підписується всіма особами, які брали участь у
перевірці якості і комплектності продукції. Вимоги до змісту даного акта
наведені у п. 29 Інструкції № П-7 [5].
Бухгалтерський облік розрахунків за претензіями ведеться на субрахунку
374 “Розрахунки за претензіями”. Згідно з Інструкцією про застосування
Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств та організацій, затвердженою наказом
Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, на субрахунку 374
“Розрахунки за претензіями” ведеться облік розрахунків за претензіями,
пред’явлених постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим
організаціям, а також за пред’явленими їм і визнаними штрафами, пенею і
неустойками. На підприємстві за необхідності можна організувати
аналітичний облік пред’явлених претензій у розрізі постачальників, а
також за датами виникнення і погашення заборгованості з метою
своєчасного відображення таких розрахунків у синтетичному обліку. За
кожною претензією слід постійно контролювати стан її досудового
врегулювання з постачальником і строк закінчення позовної давності [7].
На підставі вищевикладеного можна зазначити:
1) своєчасне і правильне документальне оформлення результатів приймання
продукції за кількістю і якістю дозволить одержати достатні докази,
необхідні для задоволення законних вимог підприємства. Одержані у
результаті правильно організованого приймання товару докази також
послужать запорукою вирішення спору на користь підприємства, якщо справа
дійде до її винесення на розгляд у господарському суді;
2) правильна організація претензійно-позовної роботи і своєчасне
відображення її результатів в обліку є запорукою стабільної та
ефективної роботи підприємства.
Література
1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-ІV.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-ІV.
3. Арбітражний процесуальний кодекс України.
4. Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні” (зі змінами і доповненнями).
5. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного
призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена
Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. №
П-7, зі змінами та доповненнями.
6. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного
призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена
Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. №
П-6, зі змінами та доповненнями.
7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.
8. Батищева Н. Облік операцій за претензіями / Все про бухгалтерський
облік. – 2001. – № 36 (582). – с. 5-8.
9. Бєлоусов А. Розрахунки за претензіями: організація
претензійно-позовної роботи, бухгалтерський і податковий облік / Все про
бухгалтерський облік. – 2002. – № 83(750). – с. 3-6.
10. Папиріна О. Пред’явлення претензій і податковий облік / Баланс. –
№ 12 (450). – 2003. – с. 35-38.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
