.

Облік власного капіталу (контрольна робота)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
1888 14839
Скачать документ

Контрольна робота

Облік власного капіталу

1. Поняття капіталу підприємства. Характеристика власного капіталу
(визначення, структура та призначення).

2. Облік власного капіталу.

2.1. Облік статутного капіталу.

2.1.1. Облік статутного капіталу акціонерного товариства.

2.1.2. Облік неоплаченого капіталу.

2.2. Облік інших складових власного капіталу.

2.2.1. Облік пайового капіталу.

2.2.2. Облік додаткового капіталу.

2.2.3. Облік резервного капіталу.

2.2.4. Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

2.2.5. Облік вилученого капіталу.

Під капіталом в бухгалтерському обліку розуміють сукупність майнових
засобів, що призначені для господарських цілей, виражена в грошовій
одиниці.

Структура капіталу характеризується співвідношенням власних і позикових
коштів, які використовуються підприємством в процесі господарської
діяльності. Таким чином, капітал поділяється на дві частини: позиковий
капітал і власний капітал, або капітал у вузькому розумінні цього слова.

Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які
належать йому на правах власності і використовуються ним для формування
його активів.

Позиковий капітал – це залучені для фінансового розвитку підприємства на
оборотній основі грошові кошти або інші матеріальні цінності.

Основні відмінності власного капіталу від позикового наведені нижче
(табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння власного та позикового капіталу

Власний капітал Позиковий капітал

Повне або обмежене право голосу, яке залежить від змісту установчих
документів Відсутнє право голосу

Право на відшкодування кредитів виникає тільки після виконання
зобов’язань по позиковому капіталу Має беззаперечне право вимагати
відшкодування кредиту згідно з умовам, записаним у фінансових документах

Виплати здійснюються у вигляді відсотків або дивідендів тільки у тому
випадку, якщо підприємство приносить прибуток Виплата передбачених в
позикових обов’язках відсотків обов’язкова незалежно від результатів
господарської діяльності

Для початку господарської діяльності будь-яке підприємство потребує
власних джерел її фінансування. У момент створення підприємства таку
функцію виконує його початковий капітал, який за своїм матеріальним
складом є сукупністю активів, інвестованих засновниками (учасниками).

На цьому етапі підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, тому
його власний капітал дорівнює вартості активів підприємства:

Власний капітал = Активи підприємства.

Під час здійснення господарської діяльності підприємство вступає у
відносини зі своїми контрагентами (постачальниками, підрядниками),
утворюючи при цьому поточні зобов’язання за взаємними розрахунками та
заробітною платою, а також перед державою – за податками. Крім поточних
зобов’язань підприємство може використовувати довгострокові залучені
кошти (кредити, облігаційні позики, тощо).

Саме підприємство є власником усього майна та інших активів, набутих ним
на законних підставах. Однак право власності підприємства на набуті ним
активи та право власності засновників (учасників) підприємства
відрізняються за своїм обсягом, оскільки право вимоги щодо активів
підприємства мають також його кредитори. При цьому боргові зобов’язання
перед кредиторами підприємства задовольняються за рахунок активів
підприємства в першочерговому порядку.

Таким чином, власний капітал підприємства (тобто капітал, який належить
власникам підприємства) визначається як різниця між вартістю його майна
(активів) і зобов’язаннями підприємства: К = А – З.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається
після вирахування його зобов’язань.

Сума власного капіталу, відображена у фінансовій звітності, показує лише
облікову, а не ринкову вартість прав власників підприємства, оскільки
цілком залежить від застосованих методів оцінки активів та зобов’язань
підприємства.

Крім того, що власний капітал є основним початковим та умовно
безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності
підприємства, а також джерелом погашення збитків підприємства, він є
одним з найвагоміших показників, що використовуються при оцінці
фінансового стану підприємства, оскільки показує, з одного боку, ступінь
фінансової самостійності підприємства (його незалежності від зовнішніх
джерел фінансування), а з іншого – ступінь кредитоспроможності
підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у
підприємства капіталом засновників).

Залежно від джерела формування власний капітал можна поділити на
вкладений капітал і накопичений капітал.

1. Вкладений капітал – це капітал, внесений власниками підприємства
(статутний капітал, пайовий капітал, додатково оплачений капітал). Сума
вкладеного капіталу може збільшуватися також унаслідок конвертування
боргових зобов’язань підприємства в акції або частки (паї).

2. Накопичений капітал – це капітал, отриманий у процесі діяльності
підприємства. Він включає:

Капітал від переоцінки – додатковий капітал, сформований унаслідок
дооцінки активів, яка здійснюється у випадках, передбачених чинним
законодавством, та відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Дарчий капітал – додатковий капітал, отриманий підприємством від інших
осіб у вигляді безоплатно одержаних активів (додатково отриманий
капітал)

Нерозподілений прибуток – частина чистого прибутку, що не була
розподілена між власниками.

За ступенем фіксації власний капітал можна поділити на:

1. Зареєстрований капітал – умовно постійний капітал, сума якого
визначається в установчих документах (статутний капітал, пайовий
капітал).

2. Незареєстрований капітал – умовно змінний капітал, який включає
додатковий капітал та нерозподілений прибуток.

За окремими видами підприємств існують законодавчо закріплені мінімальні
розміри зареєстрованого капіталу.

За критерієм персоніфікації зареєстрований капітал є персоніфікованим
капіталом (тобто капіталом з визначеними частками та їх власниками), а
незареєстрований капітал є неперсоніфікованим (тобто визначеним лише в
загальній вартості окремих його елементів та належним усім співвласникам
підприємства).

Власний капітал відповідно до П(С)БО 2 “Баланс” включає такі основні
елементи (див. мал. 3):

Статутний капітал.

Пайовий капітал.

Додатковий вкладений капітал.

Іншій додатковий капітал.

Резервний капітал.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Крім цих основних складових елементів власного капіталу П(С)БО 2
визначає також коригуючі показники, які відображають рух власного
капіталу у процесі його формування та управління цим капіталом. До
коригуючих показників власного капіталу відносяться:

Неоплачений капітал

Вилучений капітал

Мал. 3. Відображення власного капіталу на рахунках бухгалтерського
обліку

2.

Загальні визначення елементів власного капіталу набувають специфічних
особливостей залежно від організаційної форми відповідного підприємства.
Ці особливості зумовлені насамперед нормами законодавства, якими
встановлено організаційні форми підприємств, та вимогами щодо порядку
формування та руху власного капіталу цих підприємств.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19.09.91 р. № 1576 XII “Про
господарські товариства” (зі змінами і доповненнями) господарські
товариства можуть існувати в таких організаційно-правових формах:
акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю,
товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне
товариство.

Господарське товариство – це юридична особа (підприємство, установа,
організація), створена на засадах угоди юридичними особами і громадянами
шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою
одержання прибутку.

За видами установчих документів, на підставі яких створюються
господарські товариства, вони поділяються на:

господарські товариства, які створюються і діють на підставі установчого
договору і статуту. До цієї групи відносяться акціонерне товариство,
товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою
відповідальністю;

господарські товариства, які створюються і діють на підставі лише
установчого договору. До цієї групи відносяться повне і командитне
товариство.

Законом визначено, що відомості про склад засновників та учасників,
розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу
прибутків та збитків є обов’язковими елементами установчих документів
будь-якого господарського товариства. Відсутність зазначених відомостей
в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації
товариства.

Вимоги до окремих елементів власного капіталу господарського товариства
встановлені Законом України “Про господарські товариства”.

Для обліку власного капіталу передбачені рахунки, наведені на мал. 3.

Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який
створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є
статутним капіталом.

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовуються для формування стартового
капіталу підприємства (капіталу, що дозволяє здійснювати господарську
діяльність). В залежності від організаційної форми підприємства таким
капіталом може бути статутний або пайовий капітал.

2.1.

Статутний капітал відображає зафіксовану в установчих документах
загальну вартість активів (коштів), які є внеском (в вигляді часток,
акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) власників (учасників) до
капіталу (майна) підприємства. Величина статутного капіталу визначається
за домовленістю між засновниками та реєструється у відповідних органах.

Вкладами учасників та засновників в статутний капітал товариства можуть
бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні
папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами,
будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (у тому
числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, у тому числі в
іноземній валюті. При цьому забороняється використовувати для формування
статутного капіталу бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під
заставу.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір
статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу може бути здійснене
лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати
акцій), крім випадків, передбачених законодавством. Не допускається
зменшення статутного капіталу при наявності заперечень кредиторів
товариства. Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу
набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з моменту (дня)
реєстрації підприємства в Єдиному реєстрі підприємств та організацій
України (державному реєстрі суб’єктів підприємницької діяльності) і
припиняється в день виключення підприємства із Державного реєстру в
результаті завершення діяльності у випадку банкрутства, реорганізації,
ліквідації тощо.

2.1.1.

Найбільш прийнятною організаційно-правовою формою для великих
підприємств з великою кількістю власників (акціонерів) є акціонерне
товариство. Акціонерне товариство – це товариство, яке має статутний
капітал, поділений на визначену кількість акції рівної номінальної
вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки своїм майном.
Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства лише в межах
належних їм акцій.

В Україні розмір статутного капіталу акціонерного товариства не може
бути меншим 1 250 мінімальних заробітних плат і дорівнює сумі
номінальних вартостей випущених акцій.

Право на випуск акцій в Україні мають лише акціонерні товариства.

Якщо кошти засновників та передплатників залучаються до реєстрації
випуску акцій, імовірність подальшого існування створюваного
акціонерного товариства не визначена, а розмір статутного фонду
(капіталу), не закріплений установчими документами, надходження від
потенційних акціонерів (не менше 10 % вартості підписаних акцій) повинні
відображатися по дебету рахунків з обліку активів, переданих акціонерами
відповідно до укладених договорів, та по кредиту рахунка 68 “Розрахунки
за іншими операціями” (субрахунок “Розрахунки з іншими кредиторами”) за
кожним учасником (засновником) окремо.

На суму внесених активів складається запис (до реєстрації статутного
капіталу):

Дебет 10 “Основні засоби”

Дебет 12 “Нематеріальні активи”

Дебет 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”

Дебет 20 “Виробничі запаси”

Дебет 30 “Каса”

Дебет 31 “Рахунки в банках”

Дебет 35 “Поточні фінансові інвестиції”

тощо

Кредит 68 “Розрахунки за іншими операціями”

У випадку, коли особа, яка підписалася на акції, розірвала договір, їй
повертаються зроблені нею внески. Також у випадку коли після закінчення
терміну підписки за рішенням установчих зборів зайва підписка була
повністю або частково відхилена, кошти, внесені особами, яким було
відмовлено в підписці, повертаються.

На суму повернених коштів складається запис:

Дебет 68 “Розрахунки за іншими операціями”

Кредит 30 “Каса”

Кредит 31 “Рахунки в банках”

У разі повернення інших активів на їх оцінну вартість складається запис:

Дебет 68 “Розрахунки за іншими операціями”

Кредит 15 “Капітальні інвестиції”

Кредит 20 “Виробничі запаси”

тощо

Після проведення установчих зборів та реєстрації випуску акцій та
статуту товариства в установленому чинним законодавством порядку
товариство відображає в обліку фактично сформований статутний капітал.

Для обліку статутного капіталу використовуються три основні рахунки:
рахунок 40 “Статутний капітал”, рахунок 46 “Неоплачений капітал” та
рахунок 45 “Вилучений капітал”.

Облік статутного капіталу здійснюється на пасивному, фондовому рахунку
40 “Статутний капітал”, який призначено для обліку та узагальнення
інформації про всі операції, пов’язані з станом та рухом (з формуванням,
змінами, ліквідацією) статутного капіталу підприємства. Записи по
рахунку 40 виконуються тільки у разі збільшення або зменшення статутного
капіталу, які здійснюються в установленому порядку, та після внесення
відповідних змін в установчі документи підприємства. За кредитом рахунка
відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його
зменшення (вилучення), а у Балансі – сальдо по цьому рахунку. Сальдо на
цьому рахунку повинне відповідати розміру статутного капіталу, який
зафіксовано в установчих документах підприємства, і дорівнювати сумарній
номінальній вартості випущених акцій товариства.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу
(наприклад, види акцій) і по кожному засновнику (учаснику), акціонеру.

Облік статутного капіталу здійснюється, як правило, на підставі статуту
підприємства, установчого договору, наказів, довідок та розрахунків
бухгалтерії тощо.

Сума зареєстрованого статутного капіталу відображається записом:

Дебет 46 “Неоплачений капітал”

Кредит 40 “Статутний капітал”

2.1.2.

Сума, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не
внесена засновниками, представляє собою неоплачений, капітал
підприємства. Отже, неоплачений капітал – це сума заборгованості
власників (учасників) по внесках до статутного капіталу. Невнесені кошти
засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу і
в балансі відображаються з від’ємним знаком.

Ураховуючи те, що після проведення установчих зборів та реєстрації
випуску акцій та статуту товариства в установленому чинним
законодавством порядку попередні внески передплатників переходять з
розряду заборгованості до категорії власного капіталу створеного
акціонерного товариства, а самі передплатники набувають статусу
акціонера і втрачають можливість вимагати свої внески у товариства. Ця
зміна взаємних прав та обов’язків відображається в обліку шляхом
списання кредиторської заборгованості товариства перед передплатниками
на зменшення їх заборгованості як акціонерів по сплаті внесеного
капіталу товариства, яка облічується на рахунку 46 “Неоплачений
капітал”.

Списання сум, отриманих за підпискою на зменшення неоплаченого капіталу,
відображається записом (якщо внески були до реєстрації статутного
капіталу):

Дебет 68 “Розрахунки за іншими операціями”

Кредит 46 “Неоплачений капітал”

Рахунок 46 “Неоплачений капітал” регулюючий, призначений для
узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу
підприємства. По дебету рахунка відображається заборгованість
засновників (учасників) господарського товариства за внесками до
статутного капіталу підприємства, а також номінальна вартість розміщених
неоплачених акцій (цей показник формується в момент реєстрації
статутного капіталу підприємства та зменшується при здійсненні
учасниками внесків); по кредиту – погашення заборгованості за внесками
до статутного капіталу і номінальна вартість сплачених акцій. Сальдо
рахунка відображає заборгованість засновників (учасників) за внесками до
статутного капіталу підприємства на кінець звітного періоду і
вираховується при визначенні підсумкової суми власного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених
неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником
(учасником) підприємства.

Облік неоплаченого капіталу здійснюється на підставі статуту, довідок
бухгалтерії, ВКО, ПКО, установчих договорів, накладних тощо.

Фактичне надходження внесків засновників та учасників акціонерного
товариства зменшує їх заборгованість за акції, на які вони підписались,
і в обліку відображається по кредиту рахунка 46. Дебетуються при цьому
рахунки активів відповідно до форми здійснених внесків.

Акції можуть бути видані одержувачу (покупцю) тільки після повної оплати
їх вартості.

Погашення заборгованості засновників та акціонерів з підписки
відображається записом (після реєстрації статутного капіталу):

Дебет 10 “Основні засоби”

Дебет 12 “Нематеріальні активи”

Дебет 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”

Дебет 30 “Каса в національній валюті”

Дебет 35 “Поточні фінансові інвестиції”

Дебет 201 “Сировина й матеріали”

Дебет 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Дебет 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

тощо

Кредит 46 “Неоплачений капітал”

Сальдо рахунка 46 після закінчення розрахунків дорівнюватиме нулю.

2.2.

2.2.1.

Пайовий капітал відображає суму пайових внесків членів спілок та інших
підприємств, що передбачена установчими документами. Таким чином,
пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних та юридичних осіб,
добровільно вкладених (розміщених у товаристві) для здійснення спільної
фінансово-господарської діяльності.

Облік пайового капіталу здійснюється на рахунку 41 “Пайовий капітал”.
Рахунок 41 застосовуються підприємствами, у яких частина власного
капіталу формується у вигляді пайових внесків. До таких підприємств,
зокрема, належать підприємства споживчої кооперації, колективні
сільськогосподарські підприємства, житлово-будівельні кооперативи,
кредитні спілки, інвестиційні фонди та інші. Цей рахунок призначений для
обліку та узагальнення інформації про суми пайових внесків, передбачених
установчими документами таких підприємств.

По кредиту рахунка відображається збільшення пайового капіталу, по
дебету – його зменшення, а у Балансі – сальдо по цьому рахунку.

Аналітичний облік за рахунком 41 ведеться за видами капіталу та
власниками.

Облік пайового капіталу ведеться на підставі накладних, виписок банку,
довідок бухгалтерії, наказів тощо.

2.2.2.

Додатковий капітал складається із емісійного доходу та іншого
додаткового капіталу.

Облік додаткового вкладеного капіталу здійснюється на відповідних
субрахунках рахунка 42 “Додатковий капітал”. По кредиту рахунка 42
відображається збільшення додаткового капіталу, по дебету – його
зменшення.

Облік додаткового капіталу здійснюється на підставі актів
приймання-передачі основних засобів, довідок бухгалтерії, накладних,
виписок банку, наказів, установчого договору, рішень зборів акціонерів.

Розміщення акцій товариства не завжди відбувається за номінальною
вартістю. Особливо це характерно для розміщення акцій другого і
наступних випусків, коли акціонерне товариство вже продемонструвало
результати своєї господарської діяльності і його акції отримали ринкову
вартість. Ринкова ціна акцій товариства відбиває рівень оцінки
інвесторами привабливості інвестицій у власний капітал конкретного
товариства. Безумовно вплив інформації про діяльність товариства може
бути як позитивним, так і негативним. Відповідно ринкова вартість акцій
може коливатися і бути як вищою від номінальної вартості, так і нижчою.

На жаль, у сучасному українському законодавстві можливість неефективного
господарювання акціонерних товариств не передбачена взагалі. Таким
чином, із двох можливих відхилень ринкової вартості акцій від їх
номінальної вартості передбачена тільки додатна різниця, яка називається
емісійним доходом.

Емісійний дохід – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій
перевищує їх номінальну вартість.

Таким чином, при підписці на акції за ціною, вищою за номінальну облік
розрахунків, після реєстрації статутного капіталу буде мати додаткове
відображення різниці між номінальною вартістю розміщених акцій та ціною
їх придбання акціонерами.

Облік емісійного доходу здійснюється на субрахунку 421 “Емісійний
дохід”.

Сума емісійного доходу (згідно з договорами із засновниками
(передплатниками), відображається записом:

Дебет 46 “Неоплачений капітал”

Кредит 421 “Емісійний дохід”

Інший додатковий капітал відображає суму дооцінки необоротних активів,
вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших
юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Облік іншого додаткового вкладеного капіталу здійснюється на відповідних
субрахунках рахунка 42 “Додатковий капітал”.

2.2.3.

Резервний капітал відображає суму резервів (за рахунок яких покриваються
непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при
ліквідації товариства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями
(в акціонерних товариствах) тощо), створених за рахунок чистого прибутку
підприємства відповідно до чинного законодавства (Закон України “Про
господарські товариства”) або установчих документів.

Акціонерне товариство повинне створити резервний (страховий) капітал у
розмірі, передбаченому його установчими документами, але не менше 25 %
від розміру статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до
резервного капіталу визначається установчими документами товариства в
розмірі не менше ніж 5 % прибутку після сплати податку на прибуток.

Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу
підприємства, створеного згідно з діючим законодавством та
засновницькими документами за рахунок нерозподіленого прибутку,
використовується рахунок 43 “Резервний капітал”.

Рахунок пасивний, за кредитом відображається створення резервів, за
дебетом – їх використання. Сальдо цього рахунка кредитове і відображає
залишок резервів (резервного капіталу) на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та
напрямками використання.

Облік резервного капіталу здійснюється на підставі довідок бухгалтерії,
виписок банку, наказів, установчого договору, рішень зборів акціонерів.

Сума відрахування від прибутку в установленому розмірі на створення
(поповнення) резервного капіталу відображається записом:

Дебет 441 “Прибуток нерозподілений”, або 443

Кредит 43 “Резервний капітал”

Основними напрямками використання резервного капіталу є:

а) покриття збитків звітного періоду, не покритих нерозподіленим
прибутком;

б) виплата дивідендів по привілейованих акціях у разі нестачі
нерозподіленого прибутку.

Сума коштів резервного капіталу, спрямована на покриття збитків звітного
періоду, відображається записом:

Дебет 43 “Резервний капітал”

Кредит 442 “Непокриті збитки”

Сума коштів резервного капіталу, використана на виплату дивідендів за
привілейованими акціями, відображається записом:

Дебет 43 “Резервний капітал”

Кредит 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”

2.2.4.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) відображає суму прибутку,
яка реінвестована у підприємство, або суму непокритого збитку.

Нерозподілений прибуток є складовою частиною власного капіталу, тобто це
прибуток, одержаний в результаті господарсько-фінансової діяльності
підприємства, який залишається у розпорядженні підприємства після
виплати доходів власникам та формування резервного капіталу (тобто
зменшений на суму прибутків, використаних у звітному році, включаючи
нарахування податку на прибуток).

Іншими словами, нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку
товариства, не виплачена у вигляді дивідендів його акціонерам.

Нерозподілений прибуток поділяється на асигновану й неасигновану
частини:

асигнована частина (або її ще називають авторизований нерозподілений
прибуток) має певне цільове призначення (наприклад, для фінансування
розвитку компанії, проведення цільових програм тощо);

неасигнована частина (неавторизований нерозподілений прибуток) не має
конкретного призначення.

Головні принципи розподілу чистого прибутку товариства закріплені його
статутом. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та
стратегічної політики, що визначається Спостережною радою і
затверджується загальними зборами акціонерів товариства. Як правило,
одна частина прибутку використовується на виплату дивідендів, а друга –
на розширення та оновлення виробництва, фінансові інвестиції, придбання
нерухомості, створення та поповнення резервних фондів товариства,
соціальні програми та преміювання працівників товариства тощо.

Облік нерозподілених прибутків та/або (залежно від результатів
господарської діяльності) непокритих збитків, а також суми прибутку
поточного та минулого років, що використаний у звітному році (поточному
періоді), ведеться на рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті
збитки)”: 441 “Прибуток нерозподілений” або 442 “Непокриті збитки”
(списання здійснюють за рішенням уповноваженого органу за рахунок
відповідних джерел: нерозподіленого прибутку, резервного чи додаткового
капіталу, а в окремих випадках – статутного капіталу). Розподіл прибутку
в відображається на субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному
періоді”.

По кредиту рахунка відображається збільшення прибутку від усіх видів
діяльності, по дебету – сума непокритого збитку та використання
прибутку.

Оскільки на рахунку 44 може бути як кредитове, так і дебетове сальдо, у
Балансі може бути відображений як додатний (нерозподілений прибуток),
так і від’ємний (непокритий збиток) показник.

Сума нерозподіленого прибутку зменшується за рахунок нарахованих
дивідендів та відрахувань до резервного капіталу.

При цьому сума непокритих збитків вираховується при визначенні підсумку
власного капіталу (тобто зменшує розмір власного капіталу товариства).

Облік нерозподілених прибутків здійснюється на підставі довідок та
розрахунків бухгалтерії, наказів тощо.

2.2.5.

Акціонерне товариство може розміщувати акції серед акціонерів, а потім
викуповувати їх. Такі акції іноді називають “казначейськими”, або
резервними. Викуп акцій у резерв товариства не означає скорочення числа
випущених акцій, а впливає тільки на кількість акцій в обігу.

Викуплені власні акції – це прості або привілейовані акції, що були
продані, а потім викуплені емітентом (акціонерним товариством, що їх
випустило) та не були повторно випущені ним в обіг або анульовані.

Вилучений капітал відображає фактичну собівартість акцій власної емісії
або часток, викуплених товариством у його учасників. Суми вилученого
капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на даний момент
не розміщені серед акціонерів. Показник вилученого капіталу має від’ємне
значення та вираховується при визначенні величини власного капіталу
підприємства.

Вилучений капітал показує, що цей капітал належить підприємству, але не
закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений
капітал повинен бути або перепроданий, або анульований.

Облік вилученого капіталу здійснюється на рахунку 45 “Вилучений капітал”
у випадках:

викупу власних акцій (часток) у акціонерів (учасників) з метою їх
перепродажу;

анулювання акцій (часток) (зменшення статутного капіталу).

Рахунок 45 ніколи не має кредитового сальдо. По дебету рахунка 45
відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток,
викуплених господарським товариством у його акціонерів (учасників), по
кредиту – вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Облік вилученого капіталу ведеться на підставі платіжних доручень, ВКО,
ПКО, виписок банку, довідок бухгалтерії тощо.

Викуплені акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не
більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також
голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів
провадиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних
акцій.

Викуплені акції не є активом. З точки зору бухгалтерського обліку викуп
акцій у резерв означає одночасно і зменшення капіталу власників
компанії, і скорочення її активів, у той час як випуск акцій означає
збільшення і того, й іншого.

Викуп повністю оплачених акцій в акціонерів самим акціонерним
товариством відображається записом:

Дебет 451 “Вилучені акції”

Кредит 672 “Розрахунки за іншими виплатами”

(викуп акцій – за аналітичними рахунками в розрізі відповідних
акціонерів)

Розрахунок з акціонерами, які продали належні їм акції товариству,
здійснюється в порядку, визначеному укладеними з ними угодами.

Здійснення розрахунку за викуплені товариством акції власного випуску
відображається записом:

Дебет 672 “Розрахунки за іншими виплатами”

(викуп акцій – за аналітичними рахунками в розрізі відповідних
акціонерів)

Кредит 30 “Каса”

Кредит 31 “Рахунки в банках”

Формування і зміни статутного капіталу товариства в бухгалтерському
обліку відображається наступними записами:

Д-т 46 “Неоплачений капітал”

К-т 40 “Статутний капітал”

Д-т 10 “Основні засоби”,

20 “Виробничі запаси”

30 “Каса”

31 “Рахунки в банках”

К-т 46 “Неоплачений капітал”

Д-т 46 “Неоплачений капітал”

К-т 40 “Статутний капітал”,

441 “Прибуток нерозподілений”

46 “Неоплачений капітал”

Операції, пов’язані з оплатою учаснику належної йому частки, на рахунках
бухгалтерського обліку відображаються наступним чином:

Д-т 40 “Статутний капітал”

672 “Розрахунки за іншими виплатами”

К-т 672 “Розрахунки за іншими виплатами”

10 “Основні засоби”

20 “Виробничі запаси”

30 “Каса”

31 “Рахунки в банках”

Д-т 441 “Прибуток нерозподілений”

К-т 672 “Розрахунки за іншими виплатами”

Д-т 672 “Розрахунки за іншими виплатами”

К-т 30 “Каса”

31 “Рахунки в банках”

Д-т 40 “Статутний капітал”

672 “Розрахунки за іншими виплатами”

К-т 672 “Розрахунки за іншими виплатами”

“Прибуток, використаний у

звітному періоді”

Для обліку вилученого капіталу акціонерних підприємств призначений
рахунок 45 “Вилучений капітал”.

По дебету рахунку 45 відображається фактична собівартість акцій власної
емісії або часток, викуплених господарським товариством у його
учасників. Оплата одержаних акцій може здійснюватися грошовими коштами,
векселями та з позикових рахунків. По кредиту відображаються вартість
анульованих або перепроданих акцій (часток). Якщо акції анульовані, то
на цю суму зменшується статутний капітал, при перепродажу – показується
зменшення вилученого капіталу та збільшення відповідних активів. При
реалізації акцій своїм акціонерам заборгованість може відображатися на
рахунку 46 “Неоплачений капітал”.

Викуп акцій у акціонерів відображається наступними проводками:

Д-т pax. 451 (вилучені акції), К-т pax. 30 “Каса” – на номінальну
вартість викуплених акцій.

Реалізація викуплених акцій відображається наступним чином:

Д-т 30 “Каса”

31 “Рахунки в банках”

К-т 451 “Вилучені акції”

Д-т 30 “Каса”

31 “Рахунки в банках”

К-т 421 “Емісійний дохід”

Анулювання викуплених акцій в бухгалтерському обліку відображається
наступним чином:

Д-т 40 “Статутний капітал”

К-т 451 “Вилучені акції”

Д-т 30 “Каса”

К-т 451 “Вилучені акції”

Зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів
підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами
власників.

PAGE

PAGE 1

(+) Статутний капітал (рахунок 40)

(+) Пайовий капітал (рахунок 41)

(+) Додатковий капітал (рахунок 42)

(+) Резервний капітал (рахунок 43)

(+, –) Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) (рахунок 44)

(–) Вилучений капітал (рахунок 45)

(–) Неоплачений капітал (рахунок 46)

Власний капітал

відображено заборгованість засновників (учасників) по внесках до
статутного капіталу

погашено заборгованість засновників (учасників) по внесках до статутного
капіталу

збільшено статутний капітал за рахунок нерозподіленого прибутку

відображено суму грошових коштів, вартість матеріальних цінностей, що
внесені учасником до статутного капіталу, які повертаються йому при
виході з ТзОВ

нараховано частину прибутку, що належить учаснику

здійснено виплату учаснику певної частини прибутку (дивіденди)

списано збитки товариства за рахунок внесків учасників

на купівельну вартість акцій

на різницю між продажною і купівельною вартістю

на номінальну вартість

на різницю між купівельною і номінальною вартістю

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020