Облiк розрахункiв з бюджетом вплив на мiмiзацiю податкового навантаження пiдприємства (курсова)

ЗМІСТ

ВСТУП

І. ВПЛИВ системИ оподаткування НА ФІНАНСОВЕ СТАНОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВА.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ПО
ПОДАТКАМ З БЮДЖЕТОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

Податок на прибуток;

Податок на додану вартість;

Нарахування на соціальні заходи та прибутковий податок;

Інші податки та збори.

ІІІ. АНАЛІЗ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ З МЕТОЮ ЙОГО
МІНІМІЗАЦІЇ.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

додатки

Вступ

Рівень розвитку кожного підприємства в значній мірі залежить від обсягу
податків, які воно має сплатити до державного бюджету.

Податкова політика держави — це сукупність заходів держави щодо
впровадження системи податків і конкретних форм та методів їх
справляння, що відповідають конкретним історичним умовам і враховують
традиції та менталітет нації.

Перехід України до економіки ринкового типу зумовлює потребу формування
нової податкової політики та податкового законодавства. Це конче
необхідно сьогодні, бо яскраво відчувається негативний вплив податкової
політики держави на ефективність господарської діяльності підприємств.
Головною метою формування податкової системи повинно бути поліпшення
фінансового стану підприємств усіх форм власності, особливо пріоритетних
напрямів виробництва.

Регулювання нових економічних відносин потребує гнучкої податкової
політики, яка дала б змогу оптимально пов’язати інтереси держави з
інтересами товаровиробників, рядових платників податків, тобто
мінімізувати податкове навантаження. При переході до ринкової економіки
мають змінюватись як податкова система, так і методи розрахунків та
сплати податків. При цьому не варто кидатися від однієї крайності до
іншої. Не можна накладати податкову систему країн з розвинутою ринковою
економікою на нашу дійсність. У цьому зв’язку необхідно проаналізувати
формування доходів бюджету та запровадження нової податкової системи.

Введення нових податків, навіть державних, не стимулює діяльності
підприємств жодної форми власності. Податковий тиск веде до згортання
виробництва і призводить зрештою до значного зменшення доходів бюджетів
усіх рівнів.

На теперішній час, враховуючи специфічні особливості економіки
та

традиції, Україні необхідно провести глибоку податкову реформу, створити
таку податкову систему, яка реально стимулювала б економічну діяльність
, захищала б інтереси держави – це не тільки захист бюджету, але й
захист інтересів підприємця.

Таким чином, юб’єктом вивчення курсової роботи є податки.

Завданням даної роботи є вивчити законодавчу базу оподаткування в
Україні.

Мета – визначення шляхів мінімізації податкового навантаження
підприємств.

І. ВПЛИВ системИ оподаткування НА ФІНАНСОВЕ СТАНОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВА.

Загальновідомо, що кожна держава для забезпечення виконання
своїх функцій зобов”язана мати відповідні кошти, які концентруються в
бюджеті. Через прибутки та видатки Центрального уряду і місцевої влади,
тобто через бюджетну систему здійснюється пряме державне регулювання
економіки.

Джерелом формування коштів бюджету є:

по-перше, власні доходи держави, тобто надходження платежів за ресурси,
що належать їй відповідно до законодавства;

по-друге, податки, які сплачують юридичні та фізичні особи зі своїх
доходів.

Перехід до ринкових відносин, розвиток нових форм власності
зумовлюють втрату державою значної частини власних доходів. У результаті
податки стають основним джерелом формування коштів бюджету.

Податки – це обов’язкові платежі, що їх встановлює державадля юридичних
і фізичних осібз метою формування централізованих фінансових ресурсів,
які забезпечують фінансування державнихвитрат.

Обов’язкові платежі перераховуються в бюджет держави, а також в інші
цільові державні фонди. Вони можуть здійснюватися в кількох формах:
податки, плата за ресурси, цільові відрахування.

Державні цільові фонди – це фонди, які створені відповідно до законів
України і формуються за рахунок визначених законами України податків та
зборів обов`язкових платежів юридичних осіб незалежно від форм власності
та фізичних осіб.

Суспільне призначення податків виявляється у тих функціях, які вони
виконують. У спеціальній літературі різні автори називають різні функції
податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні
функції: фіскальну та регулюючу.

Фіскальна функція податків полягяє в мобілізації коштів у розпорядження
держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для виконання
державних функцій. Вона реалізується через розподіл частини валового
національного продукту.

Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики податків, їх
суспільного призначення. Для здійснення цієї функції важливе значення
має постійність і стабільність надходження коштів.

З підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої функції податків.
Ця функція реалізується через вплив податків на різні сторони діяльності
суб’єктів господарювання.

Використання податків у цій функції є достатньо складним прцесом і
залежить від правильного вирішення таких питань:

Визначення об’єкта оподаткування. Згідно з чинним законодавством
оподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість майна, сума заробітної
плати, вартість товарної продукції, обсяг реалізації та ін.

Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути:
прибуток (при стягненні податків за землю, на транспортні засоби, на
нерухоме майно тощо), собівартість (відрахування на соціальні потреби в
цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів), частина
виручки від реалізації продукції (сплата акцизного збору, податку на
додану вартість, мита).

Установлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку. Ставки
податків є дуже складною проблемою оподаткування. Вони істотно впливають
на прояв регулюючої функції податків. Податкові ставки можуть бути
універсальними і диференційованими. Вони можуть встановлюватися в
грошовому вираження на одиницю оподаткування, а також у відсотках до
об’єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути:
пропорційними (не залежать від розміру об’єкта оподаткування),
прогресивними (зростають зі збільшенням об’єкта оподаткування),
регресивними (знижуються зі збільшенням об’єкта оподаткування).

Установленням термінів сплати податків. Для різних податків вони різні і
залежать від об’єкта оподаткування, розміру податків і джерел сплати.
Для уникнення негативного впливу податків на фінансово-господарську
діяльність важлива значення має запобігання іммобілізації оборотнього
капіталу підприємства для сплати податків.

Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають на прояв регулюючої
функції податків і можуть надаватися окремим платникам податків, а також
визначатися для окремих об’єктів оподаткування.

Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства
суб’єктами господарювання.

У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на
такі показники фінансово-господарської діяльності підприємств:

Собівартість продукції;

Прибуток від реалізації;

Балансовий прибуток;

Обсяг реалізації;

Виручка від реалізації;

Чистий прибуток;

Швидкість обертання оборотних коштів;

Платоспроможність;

Фінансова стійкість;

Іммобілізація оборотніх коштів;

Обсяг отриманих кредитів.

Таким чином, сукупність податків і зборів (обов`язкових платежів) до
бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у
встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою
політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні
самостійно, відповідно до завдань соціально-економічного розвитку.

Головними критеріями податкової політики є економічна ефективність і
соціальна справедливість. З одного боку, податки мають забезпечити сталу
фінансову базу держави, а з іншого – залишити достатньо коштів
підприємствам і громадянам з метою збереження максимальної
заінтересованості в результатах діяльності.

Принципами побудови та призначення податкової системи оподаткування
згідно ЗУ “Про систему оподаткування України” є:

Стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення
виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок
високотехнологічної продукції;

Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної
активності;

Обов`язковість;

Рівнозначність та пропорційність;

Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

Соціальна справедливість;

Стабільність;

Економічна обгрунтованість;

Рівномірність сплати;

Компетенція;

Єдиний підхід;

Доступність.

У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування
юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.

Згідно Закону України “Про систему оподаткування” в Україні
справляються:

загальнодержавні податки і збори (обов`язкові платежі)

місцеві податки і збори (обов`язкові платежі)

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов`язкові
платежі):

(податок на додану вартість;

(акцизний збір;

(податок на прибуток підприємств;

(податок на доходи фізичних осіб;

(мито;

(державне мито;

(податок на нерухоме майно;

(плата (податок) за землю;

(рентні платежі;

(податок на промисел;

(збір за геолорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету;

(збір за спеціальне використання природних ресурсів;

(збір за забруднення навколишнього середовища;

(збір на обов`язкове соцальне страхування;

(збір на обов`язкове державне пенсійне страхування;

(збір до Державного інноваційного фонду;

(плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

(фіксований сільськогосподарський податок;

*збір на розвиток виноградірства, садівицтва, хмелярства;

Місцеві податки і збори (обов`язкові платежі):

(податок з реклами;

(комунальний податок;

(готельний збір;

(збір за паркування автотранспорту;

(ринковий збір;

(збір за видачу ордера на квартиру;

(курортний збір;

(збір за участь у бігах на іподромі;

(збір за виграш на бігах на іподромі;

(збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі;

(збір за право використання місцевої символіки;

( збір за право проведення кіно- і телезйомок;

(збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і
лотерей;

(збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що
прямує за кордон;

(збір за видачу дозволу на розміщення об”єктів торгівлі та сфери послуг;

(збір з власників собак.

Серед усіх доходів державного бюджету, надходження від платників
податків складають біля 87%, що показує, що без податків наша держава
просто би не могла існувати.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів
(обов`язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та
іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Податкова політика повинна забезпечии вирішення двоєдиного завдання. З
одного боку – це встановлення оптимальних податів, які не стримуватимуть
розвиток підприємництва, з іншого – забезпечення надходження до бюджету
коштів, достатніх для задоволення державних потреб.

Рівень податків на прибуток і доходи визначає майбутній обсяг
державних витрат, які спрямовуються на розв’язання гострих соціальних
проблем, регулювання «ефективного попиту». Тому при встановленні
податкових ставок держава враховує дві обставини: з одного боку,
надмірне податкове навантаження на підприємства створює структуру цін,
веде до згортання виробництва, а з іншого — зменшення податкових
ставок сприяє пожвавленню виробництва і економічному зростанню, а в
кінцевому рахунку веде до зростання доходів підприємств, населення,
держави і нації в цілому.

Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення і розвитку дає
змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні.

По-перше, це нестабільність податкої системи. Часті зміни в законодавчих
актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток
підприємницької діяльності.

По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи,
недостатня регулююча функція основних податків.

По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків
невиправдано ускладнені.

Держава так повинна будувати свою систему оподаткування,

щоб охопити податками різні види доходів і ефективно впливати на їх
формування. При цьому слід застосувати принцип: однакові доходи
обкладаються однаковими податками. Це дає змогу реалізувати один із
аспектів соціальної справедливості: хто більше одержує доходів, той
більше віддає на фінансування суспільних потреб. Тому держава
застосовує такий принцип оподаткування, як прогресивний податок.

На думку фахівців, неможливо відокремити функції збирання податків від
розробки і впровадження податкового законодавства. Раніше вже
відзначалося, що податкова політика справляє найбільш безпосередній
вплив на рівень економічного розвитку суб”єктів господарювання. Ефект
цього впливу можна визначити лише при безпосередній роботі з платником.
Тільки при здійсненні контрольної функції можна визначити ступінь
досконалості того чи іншого законодавчого акта, оцінити, які саме його
недоліки використовують платники для ухилення від оподаткування,
запропонувати дієві заходи щодо уникнення ситуації.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ПО
ПОДАТКАМ З БЮДЖЕТОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

За новими стандартами бухгалтерського обліку, на які всі підприємства
повинні перейти до 1 січня 2001 року, для обліку розрахунків підприємств
за всіма видами платежів до бюджету використовується рахунок 64
«Розрахунки за податками й платежами». Цей рахунок призначено для
узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами
платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за
фінансовими санкціями, що справляються у дохід бюджету.

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами»
відображаються нараховані платежі до бюджету (податкові зобов”язання),
за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата,
списання тощо. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства
перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до
бюджету. Дебетове сальдо за рахунком №64 означає переплату бюджету
(податковий кредит), тобто надлишково перераховану суму до бюджету, яку
необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути
підприємству.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» має такі субрахунки:

641 «Розрахунки за податками»

642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»

643 «Податкові зобов’язання»

644 «Податковий кредит»

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які
нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства
(податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).

На субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» ведеться облік
розрахунків за зборами (обов’язковими платежами), які справляються
відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться

на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням». До обов`язкових платежів
відносяться податок на додану вартість, акцизний збір, податок на
прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, мито та інші.

На субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» ведеться облік суми податку
на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів
(попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні
цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають
відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми податку на
додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове
зобов’язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх
видами. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним
видом платежу.

Принципово новим є рахунок 54 «Відстрочені податкові зобов’язання», який
призначений не для обліку сум податкової заборгованості, строк сплати
якої відстрочено згідно із законодавством, а для відображення тимчасової
різниці в сумі податку на прибуток, яка виникає внаслідок незбігання
суми прибутку за даними бухгалтерського обліку та прибутку, який є
об’єктом оподаткування. Цей рахунок тісно пов’язаний з рахунками 17
«Відстрочені податкові активи» та 98 «Податки на прибуток».

На рахунку 17 «Відстрочені податкові активи» ведеться облік суми
податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних
періодах внаслідок:

• тимчасові різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та
оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою
оподаткування;

• перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку
на прибуток у звітному періоді.

За дебетом рахунку 17 «Відстрочені податкові активи» відображається сума
перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному
періоді, над витратами, пов’язаними з нарахуванням

податку на прибуток у поточному звітному періоді,за кредитом —
зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов’язаних
з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді.

Сума відстроченого податкового активу визначається згідно з Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податки на прибуток».
Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеться за видами
активів або зобов’язань, між оцінками яких для відображення в

балансі та з метою оподаткування виникла різниця.На рахунку 54
«Відстрочені податкові зобов’язання» ведеться облік суми податків на
прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок

виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або
зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується
з метою оподаткування.

За кредитом рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання»
відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх
періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, за

дебетом — зменшення відстрочених податкових зобов’язань за рахунок
нарахування поточних податкових зобов’язань.

Визначення суми відстроченого податкового зобов’язання здійснюється
згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податки на
прибуток».

Так, наприклад, 1998 р. підприємство отримало дохід від реалізації в
сумі 500 тис. грн. та аванси від покупців у сумі 80 тис. грн.

У 1999 р. дохід від реалізації становив 600 тис. грн. (у тому числі в
рахунок авансів, отриманих в 1998 р.), а аванс, сплачений
постачальникам, —100 тис. грн.

У цьому разі податок на прибуток, що підлягає сплаті в 1998 р. за
ставкою 30 відсотків, дорівнює 174 тис. грн. (580 • 0,3), але обліковий
податок на прибуток дорівнює лише 150 тис. грн. (500-0,3).

Отже, виникає відстрочений податковий актив в сумі 24 тис. грн. (174 —
150), який зменшить оподатковуваний прибуток у 1999 р. Це буде
відображено записом, тис. грн.:

Д-т рахунку 98 «Податки на прибуток»
150

Д-т рахунку 17 «Відстрочені податкові активи»
24

К-т рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» 174

У 1999 р. податок на прибуток, що підлягає сплаті, становитиме 126 тис.
грн. [(600 — 80 — 100) • 0,3], але на витрати 1999р. слід віднести 180
тис. грн. (600 • 0,3). Тому бухгалтерський запис матиме такий вигляд,
тис. грн.:

Д-т рахунку 98 «Податки на прибуток»
180

К-т рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» 126

К-т рахунку 17 «Відстрочені податкові активи»
24

К-т рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання»
30

Такий підхід до обліку податків з прибутку передбачений МСБО 12

«Податки на прибуток» і в проекті однойменного національного Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 17.

Розглядаючи діяльність ТОВ “Крокус МГ”, яке є підприємством,
щозаймається торгівельною діяльністю (зокрема роздрібною торгівлею),
слід відмітити, воно у 2000 році воно сплачувало такі податки і збори
(обов`язкові платежі):

податок на прибуток;

ПДВ;

Відрахування до державного інноваційного фонду;

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

Комунальний податок;

Прибутковий податок з громадян;

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

Збір на обов’язкове соціальне страхування;

Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Слід відмітити, що дане підприємство обрало комп’ютерну форму
бухгалтерського обліку, яка дозволила автоматизувати робоче місце
бухгалтера і підняти на новий рівень процес реєстрації господарських
операції. За її допомогою протягом місяця формуються Журнал
господарських операцій, структура синтетичних і аналітичних рахунків
тощо. У кінці місяця бухгалтер на запит отримує результат за звітний
період або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць,
довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням наекрані дисплею
потрібної інформації.

Облік розрахунків з бюджетом по податку на прибуток.

Для того, щоб зрозуміти як обліковує ТОВ “Крокус МГ” податок на
прибуток, потрібно вияснити декілька загальних, але дуже важливих
питань.

У світовій практиці податок на прибуток є однією з основних частин
бюджету будь-якої країни.

В Україні ставка податку на прибуток є незмінною – 30%, але змінюється
підхід до визначення об`єкту оподаткування, тобто прибутку.

Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
№283/97 ВР від 22 травня 1997 р., прибуток визначається шляхом зменшення
суми валового доходу (виручка у грошовій та натуральній формах) звітного
періоду на суму валових витрат платника податку, а також на суму
амортизаційних відрахувань. Джерелом сплати податку на прибуток є
прибуток підприємства:

Дт 98 «Податки на прибуток» Кт 64

Валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів
діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в
грошовій, матеріальній або нематеріальних формах як на території
України, так і за її межами.

Валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника
податку у грошовій матеріальній та нематеріальній формах, здійснюваних
як компенсація вартості товарів, робіт, послуг, придбаних (виготовлених)
таким платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.

Вивчення валових витрат виробництва й обігу, особливостей їх формування
дає змогу зробити висновки, що за складом і обсягом вони перевищують
витрати, які підприємство включає у собівартість, що зменшує суму
оподатковуваного прибутку.

Це досягається у зв’язку з віднесенням до складу валових витрат:
сплачених податків за землю та з власників транспортних засобів;
використання прибутку на благодійну діяльність; використання прибутку на
фінансування соціальної інфраструктури підприємств.

Зменшення оподатковуваного прибутку також досягається внаслідок
збільшення суми амортизаційних відрахувань, які виключаються зі
скоригованого валового доходу. Під терміном “амортизація” основних
фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення
витрат на придбання, виготовлення або поліпшення їх, на зменшення
скоригованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних
відрахувань.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості
кожної з трьох груп основних фондів на початок звітного (податкового
періоду).

Зниження податкового тиску на суб’єктів господарювання сприятиме така
особливість оподаткування прибутку.

Якщо у платника податку з числа резидентів об’єкт оподаткування за
результатами звітного (податкового) періоду має негативне значення (з
урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється відповідне
зменшення об’єкта оподаткування у наступному звітному (податковому)
кварталі, а також протягом кожного з наступних двадцяти звітних
(податкових) кварталів до повного погашення негативного значення об’єкта
оподаткування.

До валових витрат ТОВ “Крокус МГ” відносить:

Усі витрати, сплачені протягом звітного періоду у зв`язку з
підготовкою, організацією, веденням торгівельної діяльності (тобто: Дт
28 «Товари» )

Суми внесених податків (комунальний податок, інші) та внесків до
позабюджетних фондів (збір до Державного інноваційного фонду, податок на
дороги)

На ТОВ “Крокус МГ” податок на прибуток обліковується на Кт 98
«Податки на прибуток» :

Дт 98 «Податок на прибуток» Кт 64 “Розрахунки з бюджетом по податку на
прибуток”

Дт 64 “Розрахунки з бюджетом по податку на прибуток”

Кт 31 «Рахунки в банках»

Валові доходи (витрати) враховуються у податковому обліку за подією, яка
сталася раніше: відвантаження продукції, чи отримання грошей за неї,
отримання товарів чи оплата до. Але тут присутній негативний фактор:
здійснюючи такі операції , вилучаються кошти підприємства з обігу, що є
негативним для підприємства.

Згідно Декларації про прибуток підприємства ТОВ “Крокус МГ” за 2000 рік
(Див. Додаток 1), дане підприємство отримало у звітному році прибуток у
розмірі 1,4 тис. грн. Але за рахунок того, що за попередні податкові
періоди воно було збиткове, то з урахуванням суми збитку товариство і у
звітному році залишилося збитковим, тобто податок на прибуток не
сплачувало.

Облік розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість

Суб’єкти підприємницької діяльності у процесі виробництва і іншої
підприємницької діяльності створюють нову вартість, яка за сучасних умов
в Україні складається з фонду оплати праці, прибутку (частина якого
вилучається до бюджету), а також ПДВ і акцизний збір, які в повному
обсязі підлягають вилученню на загально-державні потреби, тобто до
державного бюджету.

Податок на додану вартість – це частина новоствореної вартості, яка
сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва і
реалізації товарів (за винятком їх внутрішньо-господарського
переміщення), виконання робіт, надання послуг.

Головна особливість цього податку полягає у тому, що його платниками по
суті є кінцеві споживачі товарів і послуг, при чому як споживачі товарів
і послуг виробничо-технічного призначення, так і споживачі товарів і
послуг особистого призначення.

За допомогою цього податку між кінцевими споживачами рівномірно
розподіляється та частина створеного у суспільстві продукту, яка має
централізуватися і задовільняти загально-державні потреби.

ПДВ має широку податкову базу, практично охоплює всі види товарів і
послуг.

Об’єктом оподаткування є операції зв’язані з продажем товарів (робіт,
послуг) усередині держави, їх імпортом чи експортом.

ЗУ “Про ПДВ” встановлена єдина ставка ПДВ 20%.

Особливістю ПДВ є так звана нульова ставка, за якою оподатковуються
операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником
податку за межі митної території України, а також з продажу робіт
(послуг), призначених для використання та споживання за межами митної
території України; з продажу товарів підприємствами роздрібної торгівлі,
розташованих на території України в зонах митного контролю; з продажу
вугілля та продуктів його збагачення; з продажу електроенергії тощо.

Суми сплаченого постачальникам податку повинні відшкодовувати платникам
або за рахунок ПДВ, що їм надходить від їх покупців, або за рахунок
бюджету.

З цієї причини у ЗУ “Про ПДВ” визначено, що суми ПДВ, сплачені у зв’язку
з придбанням товарів називаються податковим кредитом. При реалізації
товарів підприємство, виступаючи як продавець, одержує від покупців на
внутрішньому ринку України суми ПДВ за тією ж ставкою 20%. У разі
реалізації товарів за межі митної території України застосовується
“нульова” ставка ПДВ.

Кошти у сумі ПДВ, які одержує підприємство, виступаючи на ринку як
продавець товарів, повинні перераховуватися до державного бюджету, тобто
при одержанні цих коштів у підприємства виникає зобов”язання сплатити їх
до бюджету (податкові зобов”язання).

Підставою для включення ПДВ у податковий кредит є податкова накладна, що
передається покупцеві продавцем товарів (робіт, послуг).

Перерахування у бюджет ПДВ кожне підприємство – платник податку здійснює
у розмірі, що дорівнює різниці між сумою податкового зобов”язання і
сумою податкового кредиту за податковий період.

Сплата ПДВ проводиться більшістю підприємств щомісячно.

ТОВ “Крокус МГ” сплачує податок на додану вартість за ставкою 20% від
виручки від реалізації товарів.

ТОВ “Крокус МГ” використовує рахунок № 64 `Розрахунки за податками і
платежами`. Коли товариство придбаває товар, то ПДВ відображається
проведенням:

Дт 64 “Розрахунки з бюджетом по ПДВ” Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними
постачальниками”.

Підставою для цього є податкова накладна.

Податок на додану вартість сплачується по першій події. Тобто уже при
отриманні продукції, покупець-підприємець платить ПДВ. А потім,
реалізувавши цей товар, або виготовлений з цієї продукції товар,
підприємство повинно сплатити ПДВ від реалізованої продукції, та держава
дозволяє від нарахованого ПДВ від реалізації відняти ПДВ, який
підприємство сплатило при придбанні товарів.

При продажі товару у товариства виникає податкове зобов’язання, яке
відображається проведенням:

Дт 702 “Дохід від реалізації товарів” Кт 64 “Розрахунки з бюджетом по
ПДВ”

Аналізуючи діяльність товариства протягом 2000 року слід відмітити, що
протягом року сума податкового зобов’язання склала 40224 грн., а
податкового кредиту – 36581 грн. Отже, до сплати – 3643 грн. У І-му
кварталі товариство сплатило 700 грн., у ІІ-му кв. – 2700 грн., у ІІІ-му
кв. – 650 грн., а у ІV кв. платежі не сплачувалися. Розглянемо графічно:

Як бачимо, найбільше податкове навантаження по ПДВ було у ІІ кварталі і
склало 66,67% від сплаченої за рік суми., у І кв. – 17,28%, у ІІІ кв. –
16,05%, і найменший податковий тиск – у ІV кв. – 0%.

Щомісячно підрпиємство подає до податкових органів Податкову декларацію
з податку на додану вартість в якій вказуються суми податкових
зобов’язань і податкового кредиту за звітний місяць (Див. Додаток 2).

Нарахування на соціальні заходи та прибутковий податок.

ЗУ “Про систему оподаткування” встановлює участь суб’єктів
господарювання у формуванні централізованих державних цільових фондів.
Ця участь здійснюється у вигляді обов’язкових зборів, внесків, порядок
обчислення яких визначений окремими нормативними документами.

Відрахування в цільові державні фонди сьогодні становлять значні за
обсягом суми коштів, що суттєво впливає на фінансово-господарську
діяльність підприємств. Цей вплив виявляється в такому:

По-перше, через формування валових витрат, які виключаються із суми
скоригованого валового доходу. Відтак відрахування в цільові державні
фонди зменшують оподатковуваний прибуток, а отже, і суму податку на
нього.

.

0

p

r

?

oieUUUUUIIIIICI??????

SzScSIS?S8TXT T/eeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeee

dh ¤x`„?

OJQJ

uuuuuuuuuuuunaeaeaeaeaeaeaeaeaeOaeae

&

&

&

&

„? ¤x`„?

???????????По-друге, через формування собівартості (витрат). Указані
відрахування збільшують собівартість, що відповідно може зменшити
прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) або збільшити їх
вартість, а отже, створити проблеми зі збутом продукції.

По-третє, через використання прибутку. Це має місце тоді, коли
відрахування (збори) здійснюються за рахунок прибутку підприємства.

Отже, вплив названих відрахувань на фінансово-господарську діяльність
підприємств є суперечливим. Можливість підприємств впливати на
формування абсолютної суми відрахувань у цільові фонди обмежена. Це
пояснюється тим, що нормативи відрахувань визначені законодавчо, і є
однаковими для всіх суб’єктів господарювання. Кількість суб’єктів
господарювання, які користуються пільгами щодо таких зборів обмежена.
Можливість впливати на розмір зборів з боку суб’єктів господарювання
зв’язана з формуванням показників, стосовно яких встановлено нормативи
відрахувань (сплачена сума заробітної плати, валовий дохід, вартість
товарної продукції та ін.).

Облік розрахунків за страхування здійснюють на рахунку 65 “Розрахунки за
страхуванням”.

Рахунок має такі субрахунки:

№651 “За пенсійним забезпеченням”;

№652 “За соціальним страхуванням”;

№653“За страхуванням на випадок безробіття”;

№654“За індивідуальним страхування”;

№655“За страхуванням майна”.

Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів, по страхувальниках та
окремих договорах страхування.

Нарахування на заробітну плату на ТОВ “Крокус МГ” відображається
проведенням:

Дт 93 “Витрати на збут” Кт 65 “Розрахунки за страхування”

Утримання із заробітної плати:

Дт 66 “Розрахунки з оплати праці” Кт 65

Перерахування коштів до фондів:

Дт 65 Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Порядок визначення відрахувань встановлений ЗУ “Про збір на обов’язкове
державне пенсійне страхування ”.

Суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні і фізичні особи), які
використовують працю найманих працівників для визначення суми збору,
беруть фактичні витрати на оплату їх праці, що підлягають оподаткуванню
прибутковим податком: витрати на виплату основної і додаткової
заробітної плати, інші види заохочень і виплат, виходячи з тарифних
ставок; премії, заохочення.

Не беруть у розрахунок для обчислення збору витрати на виплату доходів у
вигляді дивідендів, відсотків, інші витрати, що не враховуються за
обчислення середньомісячної зарплати з метою призначення пенсій.

Суб’єкти підприємницької діяльності – платники збору зобов”язані
зареєструватися в органах Пенсійного фонду України.

Ставки збору встановлено і диференційовано за категоріями платників. Для
суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних і фізичних осіб, що
використовують працю найманих працівників, затверджено ставку 32% від
від згаданого вище об”єкту оподаткування.

Щоквартально підприємства повинні подавати до органів пенсійного фонду
Звіт про нарахування збору на обов”язкове державне пенсійне страхування
й інших надходжень та витрачання коштів пенсійного фонду (Див. Додаток
3).

У бухгалтерському обліку на ТОВ “Крокус МГ” здійснюється запис:

Дт 93 “Витрати на збут” Кт 651 “За пенсійним забезпеченням”.

Збір з фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору
утримується у розмірі:

По нарахованій зарплаті до 150 грн. – 1%;

По парахованій зарплаті понад 150 грн. – 2%.

У бухгалтерському обліку відображається проведенням:

Дт 66 “Розрахунки з оплати праці” Кт 651.

Проаналізуємо динаміку по Збіру на обов’язкове державне пенсійне
страхування. У 2000 році підприємство утримало із зарплати збір по
ставці 1% — 81 грн., 2% — 163 грн, і сплатило 1% — 98 грн., 2% — 177
грн. Нарахування по ставці 32% склали 5195 грн., а було сплачено 5718
грн.

Покажемо динаміку податкового навантаження на підприємство (по ставці
32%).

Як бачимо у ІІ та ІІІ кв. податкове навантаження найбільше і приблизно
однакове, і займає питому вагу 28,29% та 28,21% від всього сплаченої
суми. Дещо менше – у ІV кв. – 26,76%, і найменший податковий тиск у І
кв. – 16,73%.

Збір на обов’язкове соціальне страхування.

Порядок визначення збору встановлений ЗУ “Про збір на обов’язкове
соціальне страхування”. Особливість збору полягає в тім, що він включає
і збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

У 2001 році було введено нові ставки збору. Але, у зв’язку з тим, що
дані підприємства аналізуються за 2000 рік, то для визначення сум збору
застосовувалися ставки, що діяли до 2001 року.

Для суб”єктів підприємницької діяльності -юридичних і фізичних осіб, які
використовують працю найманих працівників, ставку збору передбачено у
розмірі 5% від об”єкта оподаткування. У складі загального нормативу 2,5%
становить збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок
безробіття.

Щоквартально підприємства повинні подавати до органів Фонду соціального
страхування Звіт про нараховані внески та витрати, пов”язані з
загальнообов”язковим соціальним страхуванням у зв”язку з тимчасовою
втратою працездатності (Див. Додаток 4) та Розрахункову відомість про
нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду
загальнообов”язкового державного соціального страхування України на
випадок безробіття (Див. Додаток 5).

Убухгалтерському обліку товариства відображається записом:

Дт 93 Кт 652 “За соціальним страхуванням” (2,5%);

Дт 93 Кт “За страхуванням на випадок безробіття” (2,5%).

Суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих
працівників, збір на обов’язкове соціальне страхування включають до
складу валових витрат під час обчислення оподатковуваного прибутку, а
також відносять на собівартість.

Із суми сукупного оподатковуваного прибутку фізичних осіб, які працюють
за трудовим договором чи виконують роботи (послуги), згідно з
цивільно-трудовими договорами, збір нараховується у розмірі:

За соціальним страхуванням:

По нарахованій зарплаті до 150 грн. – 0,25%;

По парахованій зарплаті понад 150 грн. – 0,5%.

За страхуванням на випадок безробіття – 0,5%

У цьому разі утримання збору здійснюється за рахунок нарахованого
доходу (заробітної плати).

Відображається проведенням:

Дт 66 Кт 652, 653.

У 2001 році було створено новий фонд – Фонд страхування від нещасних
випадків на виробництві відрахування у який здійснюються по шкалі від
фонду оплати праці в залежності від діяльності підприємства.

Проаналізуємо динаміку по Збіру на обов’язкове соціальне страхування. У
2000 році підприємство нарахувало по ставці 4% збір 704 грн., а було
сплачено 422 грн. Утримання із зарплати до 2000 року не проводилися до
фонду.

Покажемо динаміку податкового навантаження на підприємство (по ставці
4%).

Як бачимо у ІІ та ІІІ кв. податкове навантаження найбільше і займає
питому вагу 47,15% та 33,88% від всього сплаченої суми. Дещо менше – у І
кв. — 18,96 кв., і зовсім відсутнє податкове навантаження у ІV кв.

Що стосується збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок
безробіття, то у 2000 році підприємство утримало із зарплати збір по
ставці 0,5% — 81 грн., і сплатило — 94 грн. Нарахування по ставці 1,5%
склали 240 грн., а було сплачено 280 грн.

Покажемо динаміку податкового навантаження на підприємство (по ставці
1,5%).

Як бачимо у ІІ кв. податкове навантаження найбільше і займає питому вагу
31,43%, у ІІІ та ІV кв. приблизно однакове, і займає питому вагу 26,43%
та 25,71% від всьої сплаченої суми. Дещо менше – у ІV кв. – 16,07%.

Облік розрахунків з бюджетом по прибутковому податку з громадян

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з
громадян” від 26.12.92 та Інструкції про прибутковий податок з громадян
платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни
та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті,що не мають
постійного місця проживання в Україні.

Об`єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний дохід за календарний
рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів)
одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.

До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем
основної роботи (служби, навчання) доходи, за виконання трудових
обов”язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за
договорами підряду, доходи у формі дивідендів за акціями, доходи,
одержані внаслідок розподілу прибутку підприємств, а також інші доходи,
що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств своїм
працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій та натуральній
формах.

Сукупний опопдатковуваний дохід для обчислення прибуткового податку
приймається у цілих гривнях, десяті та соті частини гривні відкидаються.

Для визначення прибуткового податку з громадян слід прийняти до уваги,
що в залежності від розміру сукупного оподатковуваного доходу ставки
та розміри податку змінюються. Це можна легко побачити у наступній
таблиці:

Розмір сукупного оподатко-вуваного доходу Ставки та розміри податку

До 17 грн Не оподатковується

Від18 до 85 грн 10% суми доходу, що перевищує 17 грн

Від 86 до 170 грн 6,80 грн + 15% суми доходу, що перевищує 85 грн

Від 171 до 1020 грн 19,55 грн + 20% суми доходу, що перевищує 170 грн

Від 1021 до 1700 грн 189,55 + 30% суми доходу, що перевищує 1020 грн

Від 1701 грн і більше 393,50 + 40% суми доходу, що перевищує 1700 грн

Наприклад, працівнику нараховано сукупний доход у сумі 320 грн. Тоді
прибутковий податок буде нараховуватись 20% від суми (320грн — 170 грн)
150 грн, а значить 19,55 грн + 30 грн = 49,55 грн

Слід замітити, що прибутковий податок з громадян не за місцем основної
роботи нараховується у розмірі 20% від сукупного оподатковуваного
доходу громадян, але незалежно від усіляких пільг.

Нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку
здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм
власності та фізичними особами – суб”єктами підприємницької діяльності,
які проводять виплати доходів.

По закінченні календарного року визначається сума сукупного
оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу
визначається з середньомісячного доходу, з урахуванням сплаченого
протягом року податку з місячних доходів. Обчислення та перерахування
податку проводиться підприємствами, установами, організаціями та
фізичними особами — суб”єктами підприємницької діяльності до 1 лютого
наступного за звітним року, а до 15 лютого ці відомості за встновленою
формою подаються ними до податкової інспекції за місцем проживання
платника.

До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період,
за який здійснюється оподаткування, не включаються:

допомога по державному соціальному страхуванню і державному соціальному
забезпеченню, крім допомоги по тимчасовій непрацездатеості (в тому числі
допомога за хворою дитиною), зокрема:

допомога по вагітності і пологах;

одноразова допомога принародженні дитини;

допомога по догляду за дитиною;

грошові виплати матерям (батькам), зайнятих доглядом трьох і більше
дітей віком до 16 років;

допомога по догляду за дитиною-інвалідом;

допомога на дітей віком до 16 років (учнів – до 18 років);

допомога на дітей одиноким матерям;

допомога на дітей військовослужбовців строкової служби;

допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням;

тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від
сплати аліментів, або коли стягнення аліментів неможливе;

допомога на поховання, у тому числі, яка надається за рахунок фізичних
або юридичних осіб;

суми одержуваних аліментів;

державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються за умовами
добровільного страхування пенсій;

інші.

Вирахування із заробітної плати громадян прибуткового податку
відображається у бухгалтерському обліку проведенням :

Дт 66 “Розрахунки з оплати праці” Кт 64 “Розрахунки з бюджетом по
прибутковому податку з громадян”.

Перерахування коштів до бюджету відображається записом:

Дт 64 Кт 31.

Щоквартально до органу державної податкової служби подається Довідка про
суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб (Див.
Додаток 6).

За 2000 рік товариство вирахувало прибутковий податок з громадян на суму
2109 грн., а сплатило – 2360 грн. Сплачена сума більша за рахунок того,
що проводилася виплата заробітної плати за попередній рік, тобто сума
прибуткового податку вже була нарахована у попередньому році.

Покажемо динаміку даного податку поквартально.

Як бачимо, найбільшу суму було сплачено підприємством у ІІ кв. – 829
грн., яка склала 35,13% від всієї сплаченої суми, дещо менше було
податкове навантаження по даному податку у ІІІ-му та ІV-му кв. – 601
грн. та 561 грн, або – 25,46% та 23,77%. Найменшим був податковий тиск у
І кв. – 369 грн. або 15,63%.

Інші податки та збори.

До інших податків та зборів, які сплачує ТОВ “Крокус МГ” належать:

Відрахування до державного інноваційного фонду;

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

Комунальний податок;

Відрахування до державного інноваційного фонду.

Державний інноваційний фонд створено для фінансування та
матеріально-технічної підтримки заходів із забезпечення розвитку і
використання досягнень науки і техніки.

Відрахування у даний фонд було відмінено у 2001 році.

Підприємства відраховували до даного фонду кошти у розмірі 1% обсягу
реалізації продукції (робіт, послуг), за винятком ПДВ і АЗ.

Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові й торгівельні організації
визначали суми відрахувань з обсягу валового доходу.

У бухгалтерському обліку товариства відрахування відображалися
проведенням:

Дт 93 Кт 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”

А оплата: Дт 642 Кт 311

За 2000 рік товариство нарахувало відрахувань до Державного іноваційного
фонду 149 грн., а сплатило – 145 грн.

Покажемо динаміку відрахувань до Державного іноваційного фонду
поквартально.

Як бачимо, найбільшу суму було сплачено підприємством у ІІ кв. – 100
грн., яка склала 68,97% від всієї сплаченої суми, а зовсім не було
податкового навантаження по даному податку у ІІІ-му та ІV-му кв.,
незважаючи на те, що нарахування товариство здійснювало.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Суб”єкти підприємницької діяльності, які реалізують алкогольні напої та
пиво в оптово-роздрібній торгівельній мережі з 1999 року стали
платниками даного збору.

Об”єктом обкладення збором є виручка, отримана на кожному етапі
реалізації пиво в оптово-роздрібній мережі та у мережі громадського
харчування алкогольних напоїв і пива, які включаються у суму
торгівельного обороту.

Ставка збору складає 1% від виручки, яка отримується від реалізації в
торгівельній мережі алкогольних напоїв і пива.

Щомісячно платники збору повинні подавати до Державної податкової
інспекції Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства,
садівництва і хмелярства (Див. Додаток 7).

В обліку товариства відображається на рахунку №641 “Розрахунки за
податками / Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.”
Записом Дт 93 Кт 641.

За 2000 рік товариство нарахувало Збір на розвиток виноградарства,
садівництва і хмелярства на суму 726 грн., а сплачено – 712 грн.

Покажемо динаміку збору поквартально.

Як бачимо, найбільше податкове навантаження по збору було у ІІ кварталі
– 245 грн. і склало 34,41% від сплаченої за рік суми., у І кв. – 22,61%,
у ІІІ кв. – 27,39%, і найменший податковий тиск – у ІV кв. – 15,59%.

Комунальний податок.

Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних
установ, організацій, планово-дотаційних та сільсько-господарських
підприємств. Об`єктом оподаткування комунального податку є виробниче і
невиробниче майно, що є у власності підприємства. Розмір комунального
податку не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці,
обчисленого з розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Введення комунального податку має на меті поставити формування доходної
частини місцевих бюджетів у залежність від кількості працівників на
підприємстві, розташованому на даній території. Адже більша частина
доходів місцевих бюджетів спрямовується на вирішення
соціально-культурних проблем, обсяг витрат на які безпосередньо
зумовлений кількістю населення даної територіально-адміністративної
одиниці.

Розрахунок комунального податку нараховується поквартально.

Облік по комунальному податку здійснюється на рахунку 641 “Розрахунки за
податками”.

Нарахування здійснюється записом:

Дт 93 Кт 641 “Розрахунки за податками / комунальний податок”.

У Державну податкову адміністрацію щоквартально подається Розрахунок по
комунальному податку. У додатку 8 наведено розрахунок ТОВ “Крокус МГ” за
4-ий кв.2000 року.

За звітний рік по комунальному податку було нараховано суму 185 грн., а
сплачено – 173 грн.

Покажемо динаміку графічно по кожному кварталу.

Найбільше податкове навантаження було у ІІ кв. – 61грн, що склало 33,15%
від суми сплаченої за рік. У І кв. та ІV кв. було сплачено однакову суму
– 48 грн., що становить 26,09%, і найменший податковий тиск – у ІІІ-му
кв. – 27 грн. або 14,67%.

Таким чином, розглядаючи структуру податків на ТОВ “Крокус МГ”можна
дійти висновку :

При розгляді податку на прибуток: підприємство у даному році було
прибутковим. Уминулих звітних періодах воно мало збитки. Це було за
рахунок високої купівельної вартості товарів, значних
транспортно-заготівельних витрат, витрат на оплату праці тощо. Тому у
цьому і наступних звітних періодах товариству потрібно таким чином
спрямувати свою діяльність, щоб покрити ці збитки і стати прибутковим.

У цьому випадку, підприємству доцільно розглянути такі заходи, щодо
збільшення виручки та заохочення покупців:

вивчення попиту на товари;

розширення асортименту товарів;

зниження цін на товари. Це можливо завдяки двом наступним заходам:

зниження торгівельної націнки;

зниження купівельної вартості товарів;

постійний пошук постачальників-виробників, минаючи посередників;

знижки на товари, що не користуються попитом та сезонні знижки;

підвищення рівня обслуговування покупців;

реклама та проведення акцій.

ПДВ : у зв’язку з тим, що даний податок вилучається у повному обсязі до
бюджету, то підприємство не може впливати на мінімізацію його. У всякому
випадку при збільшенні оборотів сума податку буде збільшуватись і
навпаки. Підприємство податок буде сплачувати або при покупці товару
або, безпосередньо в бюджет (як різницю між податковими зобов’язаннями і
податковим кредитом).

Нарахування на соціальні заходи:

вплив відрахувань на фінансово-господарську діяльність підприємств є
суперечливим. Можливість підприємств впливати на формування абсолютної
суми відрахувань у цільові фонди обмежена. Це пояснюється тим, що
нормативи відрахувань визначені законодавчо, і є однаковими для всіх
суб’єктів господарювання. Можливість впливати на розмір зборів з боку
товариства зв’язана з формуванням показників, стосовно яких встановлено
нормативи відрахувань (сплачена сума заробітної плати, валовий дохід,
вартість товарів та ін.).

Прибутковий податок: визначається по шкалі, якщо працівник працює за
основним місцем роботи, і за ставкою 20% — по сумісництву. Даний податок
утримується із доходу працівника, тому він не є обтяжливим для
підприємства.

Відрахування до державного інноваційного фонду: відмінено, тому
податкове навантаження не здійснює.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства: так як ставка
збору визначена законодавчо, Можливість впливати на розмір зборів з боку
товариства зв’язана з формуванням показника, стосовно якого встановлено
норматив збору, тобто виручки, яка отримується від реалізації в
торгівельній мережі алкогольних напоїв і пива.

Комунальний податок: також ставко встановлена законодавчо в залежності
від кількості працівників, які працюють за основним місцем роботи. Тому
вплинути на розмір податку можна лише за рахунок зменшення кількості
працюючих за основним місцем роботи.

ІІІ. АНАЛІЗ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ З МЕТОЮ ЙОГО
МІНІМІЗАЦІЇ.

Аналіз податкового навантаження – це дослідження системи оподаткування,
яке полягає в уявному розчленуванні цілого на складові частини і
відділення окремих сторін, властивостей, зв’язків.

Проаналізуємо податкове навантаження на ТОВ “”Крокус МГ”, яке займається
роздрібною торгівлею. За аналізований період візьмемо 2000 рік.

Охарактеризуємо, який обсяг податків було сплачено у звітному році.

Показники Сума Питома вага

1.Податок на прибуток — —

2.ПДВ 4050 29,2

3.Прибутковий податок з громадян 2360 17,0

4.Збір на обов. держ. пенсійне страхування 5718 41,3

5. Збір на обов. соціальне страхування 422 3,0

6. Внески до Фонду сприяння зайнятості населення 280 2,0

7.Збір до державного інноваційного фонду 145 1,1

8.Комунальний податок 173 1,3

9.Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства 712 5,1

Разом податків та зборів 13860 100,0

Як бачимо, підприємство у звітному році сплатило податків на суму 13860
грн. Найбільшу питому вагу у цій сумі зайняли Збір на обов’язкове
державне пенсійне страхування (41,3%) та ПДВ (29,2%).

Також значним був прибутковий податок з громадян (17%). Суми інших
податків та зборів займали незначну питому вагу і разом склали 12,5%.

Розглянемо, яку питому вагу у товарообороті і у новоствореній вартості
склала сума сплачених податків.

Показники Обсяг сплачених податків Питома вага у товарообігу Питома вага
у новоствореній вартості

Товарооборот 253441

Обсяг новоствореної (доданої) вартості у товарообороті 49043 19,3

Всього податків та зборів

У тому числі: 13860 5,5 28,3

1.Податок на прибуток — — —

2.ПДВ 4050 1,6 8,3

3.Прибутковий податок з громадян 2360 0,9 4,8

4.Збір на обов. держ. Пенсійне страхування 5718 2,2 11,7

5. Збір на обов. Соціальне страхування 422 0,2 0,9

6. Внески до Фонду сприяння зайнятості населення 280 0,1 0,6

7.Збір до державного інноваційного фонду 145 0,1 0,3

8.Комунальний податок 173 0,1 0,3

9.Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства 712 0,3 1,4

Побудуємо діаграму:

Отже, товарообіг у звітному році склав 253441 грн., у тому числі 49043
грн. новоствореної вартості. Питома вага у товарообороті склала 5,5%, а
у обсязі доданої вартості – 28,3%.

Найбільшу питому вагу у у товарообороті склали: Збір на обов. держ.
пенсійне страхування (2,2%), ПДВ (1,6%), Прибутковий податок з громадян
(0,9%). Питома вана інших податків та зборів, які не названі вище, у
товарообігу дуже мала і коливається від 0,1% до 0,3% і складає у сумі
0,8%,

Таким чином, головною метою формування податкової системи повинно бути
поліпшення фінансового стану підприємств усіх форм власності, особливо
пріоритетних напрямків виробництва.

Регулювання нових економічних відносин потребує гнучкої податкової
політики, яка б дала змогу пов”язати оптимально інтереси держави з
інтересами товаровиробників, рядових платників податків.

Найгострішою проблемою для економіки України є реформування існуючої
податкової системи, надання їй нормальної цивілізованої якості.

Підходи до реформування податкової системи різні. Одні пропонують
провести корекції нині діючих податків. Інші – зовсім змінити модель
податків.

Проблема може вирішуватись тим чи іншим методом, але вона не дасть
якісних результатів, якщо оподаткування не буде справедливим. Адже нині
одні сплачують непосильні податки, а інші так чи інакше ухиляються від
їх сплати.

Згідно з Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування,
обліку і звітності суб”єктів малого підприємництва” з 1 січня 1999 року
запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку і звітності для
суб”єктів малого підприємництва.

Переведення на спрощену систему оподаткування суб”єктів малого бізнесу
перш за все пов”язано з метою спрощення ведення бухгалтерського та
податкового обліку, проведення розрахунків з бюджетами за різними
платежами.

На спрощену систему оподаткування можуть перейти юридичні особи —
суб”єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової
форми та форм власності у яких за рік середньо облікова чисельність
працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Суб”єкт підприємницької діяльності – юридична особа, який перейшов на
спрщену систему оподаткування самостійно обирає одну знаступних ставок
єдиного податку:

6% суми виручки від реалізації продукції без урахування АЗ у разі сплати
ПДВ;

10% суми виручки від реалізації продукції за винятком АЗ у разі
включення ПДВ до складу єдиного податку.

При сплаті єдиного податку не сплачуються такі види податків: податок
на прибуток, прибутковий податок з громадян, збір на обов’язкове
державне пенсійне страхування, збір на бов’язкове соціальне
страхування, внески до Фонду сприяння зайнятості населення, збір до
державного інноваційного фонду, комунальний податок та інші. та ПДВ,
крім тих, хто сплачує єдиний податок за ставкою 6%.

Єдиний податок за ставкою 6% нараховується із суми виручки від
реалізації товарів, фактично отриманої суб’єктом на розрахунковий
рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу товарів з
урахуванням ПДВ.

Припустимо, що ТОВ “Крокус МГ” з 1 січня 2000 року перейшло на спрощену
систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6%.

Проаналізуємо, яку суму податків воно сплатило б у цьому випадку.
Розглянемо таблицю.

Показники При спрощеній системі оподаткування При звичайній системі
оподаткування

Товарооборот, грн. 253441 253441

6% від товарообороту 15206 —

ПДВ, яке сплачує підприємство 4050 4050

Сума інших податків, що сплачуються 712 9810

Сума податків, що не сплачує підприємство 9098 —

Разом податків,які сплатило підприємство 19968 13860

Сума єдиного податку, яку підприємство мало б сплатити, склала 15206
грн. Крім того товариство мало б сплатити ПДВ (4050 грн.) та інші
податки на суму 712 грн. (Збір на розвиток виноградарства, садівництва
і хмелярства).

Отже, при спрощеній системі оподаткування і ставці податку 6% товариство
мало б сплатити до бюджету 19968 грн., що перевищує суму сплачених
податків при звичайній системі оподаткування на 6108 грн.

Для порівняння розглянемо випадок, коли б товариство сплачувало єдиний
податок у розмірі 10%.

Показники При спрощеній системі оподаткування При звичайній системі
оподаткування

Товарооборот, грн. 253441 253441

10% від товарообороту 25344 —

ПДВ, яке сплачує підприємство — 4050

Сума інших податків, що сплачуються 712 9810

Сума податків, що не сплачує підприємство 12968 —

Разом податків,які сплатило підприємство 26056 13860

При 10-процентній ставці податку сума податку складає 25344 грн, сума
інших податків залишаєтьсяя така сама як і при ставці 6%.

Отже, всього було б сплачено 26056 грн., або на 12376 грн. більше ніж
при звичайній системі оподаткування.

Таким чином, порівнюючи податкове навантаження у трьох вище наведених
випадках можна відмітити, що при спрощеній системі оподаткування і
ставці єдиного податку 6% сума сплачених податків збільшилася б на 46%,
а при ставці податку 10% — на 90,5%. Відхилення суми податків при ставці
10% відносно 6% складає 6088 грн. або 30,5%.

Отже, можна зробити висновок, що ТОВ “Крокус МГ” не доцільно було
переходити на спрощену систему оподаткування. При 6% — воно вилучило б
більше з обігу `майже на половину обігових коштів відносно суми
сплачених податків при звичайній системі, а при 10% — майже

на 100% більше.

Звичайна система оподаткування, у даному випадку є найбільєфєктивною.

Висновки

Аніліз податкового навантаження в торгівлі повинен акцентувати увагу на
важливі проблеми і знаходити шляхи їх вирішення. Це стосується
реформування податкової системи, що є важливим завданням на етапі
формування ринкового середовища і створення сприятливих умов для
зниження податкового тиску та виконання доходів бюджету. Тому проблему
зниження податкового навантаження слід вирішувати комплексно і
поступово, з обов”язковим забезпеченням стабільного виконання доходів
бюджету, з одночасним підвищенням рівня відповідальності платників
податків у разі їх несплати та заниження об’єктів оподаткування.

Комбінація значної кількості звільнених від податків категорій платників
та дуже високих ставок податків призводить до значного стимулювання
уникнення сплати податків. Обтяжливою особливістю є вимога здійснювати
щомісячні платежі з відповідними вимогами щодо реєстрації.

Тому у процесі реформування податкового законодавства і прийняття
Податкового кодексу України необхідно, з одніє сторони, закласти
стимулюючі важелі державного впливу на підприємства, а з іншого – більшу
відповідальність для усіх суб”єктів податкових відносин у разі порушення
податкового законодавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України “Про систему оподаткування в Україні”

Декрет кабінету міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”
Спеціальний додаток до “Галицьких контрактів” №47, 1999

С.В.Голов, В.М.Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними
стандартами, К.1999.

Науково-практичний журнал «БО і аудит» №1/2000.

Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навчальний посібник. –
К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. – стор. 80

Огонь Ц.Г. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ
УКРАЇНИ. “Фінанси України”, 1”99

Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними
формами власності: Навч. Посібник. – 3-тє вид. Доп. І перероб. – К.:
А.С.К., 1998.

Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д”яконова І.І. Бюджет і фінансова політика
України. Київ, видавництво “Наукова думка”, 1997.

Азаров М.Я. та інші. Все про податки: Довідник / Азаров М.Я, Кольга
В.Д., Онищенко В.А. – К.: Експерт-Про, 2000.

Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф.
А.М. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 1999.

Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними
формами власності: Навч. Посібник. – 3-тє вид. Доп. І перероб. – К.:
А.С.К., 1998.

Декрет кабінету міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”
Спеціальний додаток до “Галицьких контрактів” №47, 1999

PAGE

PAGE 46

PAGE

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *