Облік праці і заробітної плати на прикладі психоневрологічного інтернату (курсова)

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

„Облік праці і заробітної плати на прикладі психоневрологічного
інтернату”

ЗМІСТ

Вступ

1. Економічна сутність праці та заробітної плати у бюджетній установі

1.1.Огляд літературних джерел по темі дослідження

1.2.Види та форми заробітної плати в бюджетній установі

1.3.Документальне оформлення заробітної плати і праці

1.4.Синтетичний та аналітичний облік оплати праці

1.5.Облік утримань та відрахувань з заробітної плати

2.Організація обліку та аналізу праці і заробітної плати у

Слов’янському психоневрологічному інтернаті

2.1.Коротка характеристика СПНІ

2.2.Оцінка системи бухгалтерського обліку в інтернаті

2.3.Організація кадрового обліку праці заробітної плати у

Слов’янському психоневрологічному інтернаті

2.4.Організація розрахунків з робітниками з оплати праці

у СПНІ

2.4.1.Документальне оформлення заробітної плати і праці

2.4.2.

2.5.Заходи по удосконаленню системи обліку праці і

заробітної плати

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми полягає у тому, що кожен підприємиць, починая свою
діяльність, повинен ясно уявити потребу на перспективу у фінансових,
матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсах, а також вміти чітко
розраховувати ефективність використовування ресурсів у процесі праці
закладу. У ринковій економікі підприємці не можуть добитися стабільного
успіху, якщо чітко та ефективно не будуть планувати свою діяльність,
постійно збирати та акумулірувати інформацію як по стану цільових
ринків, положені на них конкурентів, так і о власних перспективах та
можливостях.

Запорука виживання підприємства – його стабільність на ринкі. Щоб
підприємство могло ефективно функціонувати та розвиватися, йому поперше
потрібна стійкість грошової виручки, достатньої для розрахунків з
постачальниками, кредиторами, своїми підлеглими, місними органами
влади,державою. Після розрахунків та виконання обов’язків необхіден ще
прибуток, об’єм якого повинен бути, не нижче запланованого.

Намагаючись вирішити постійно конкретні питання, отримати кваліфіковану
оцінку фінансового стану, керівник підприємства все частіше удається до
данних обліку та, як в наслідок, до данних фінансового та
управлінческого аналізу. При цьому вони, як правило, не вдовольняються
констатацією розміру показників звітності, розраховують отриманий
висновок о засобах, нормальних відношеннях власного та заємного
капіталу, задоволенність швидкості обороту капіталу.

У цих умовах змінюється роль бухгалтерії, у чиїї функції входить не
тільки забезпечення данного обліку та складання звітності, але й аналіз
фінансового положення у цілях ефективного управління підприємством.
Задовольнити нові запроси адміністрації має можливість тільки
бухгалтер-аналітик, здатний розібратися в економіці підприємства,
виявити її болючі місця на основі фінансово-облікових данних, здійснити
податкове планування. Досконало очевидно, що фінансове благополуччя
закладу прямо пропорційно рівню організації у ньому системі
управлінческого обліку.

Задачою реалізації данного завданя є реальна база цієї теми. Такою
базою є облікова політика підприємства, розробка та реалізація облікової
політики зв’язана з практичним здійсненням бухгалтерського обліку на
підприємстві. У загальному вигляді облікову політику можно визначити як
сукупні засоби ведення бухгалтерського обліку, обраним закладом якісті
найбільш відповідних умов його господарювання. Іншими словами, це
порядок здійснення первісного спостерігання, стоимосного вимірювання,
текучої груперовки та останнього узагальнення фактів господарської
діяльності закладу, тобто реалізація методу бухгалтерського обліку.

Об’єктом обліку цієї теми є заробітна плата займає одне з центральних
місць у системі бухгалтерського обліку на підприємствах (закладів,
організацій).

Ціль полягає у тому, що розмір заробітної плати залежить від складності
та умов виконаної праці, професійно-ділових якостей працівника,
результатів його праці та результатів господарської діяльності
підприємства (закладу, організації). Форми, системи та розмір оплати
праці працівника, а також інші види їх прибутків встановлюється закладом
самостійно, вихідне з принципу матеріального заохочення кожного
працівника. Целесообразність застосування тих чи іних форм та систем
оплати праці висловлюється їх стимулюючою роллю у підвищені ефективності
праці кожного маєтка або закладу в цілому. Із заробітної плати працюючих
та підлеглих можуть прозводитись тільки дозволені законом утримання та
нарахування. Нарахована заробітна плата відноситься на витрати тих
маєтків виробництва

або закладу, де зайняті ті чи інші категорії працівників, для врахування
її до собівартості продукції (робіт, послуг).

Основною метою більшості підприємств та організацій державної
(бюджетної) форми власності є отримання максимального прибутку, деякі з
них прагнуть задовільнити інтереси держави. На багатьох таких закладах
застосовується система та рівень оплати праці, який значно перевищує
рівень оплати праці за виконання аналогічних функцій у недержавних
організаціях. Поряд з цим широко використовуються й інші форми
збільшення доходів: колективне страхування, організація безкоштовного
харчування, виплата премій та допомог у розмірах, регламентованих
засновницкими документами, застосування підвищених процентних ставок по
депозитах та ін. Держава також не може байдуже ставитись до того, як
ведуться справи на підприємствах і в організаціях (закладах) державного
сектору економіки. В Україні в цьому секторі зосереджена велика частина
національного багатства, яке в значній мірі безкоштовно або за пільговою
ціною перейшло сюди із державної власності. Облік праці та заробітної
плати в бюджетній установі ми проведимо на основі зазначеного закладу.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Огляд літературних джерел

У ході написання випускної роботи на тему: “Облік праці та заробітної
плати в бюджетній установі”, було використано багато різноманітних
літературних джерел, законів, указів, положень, інструкцій.

Одними з таких літературних джерел були підручники: Грабова Н.Н.,
Добровский В.Н. – Бухгалтерский учет в производственных и торговых
предприятиях, 2000 – 624 с.; Ниделз Б., Андерсон Х., Колдуэлл Д. –
Принципы бухгалтерского учета: Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова –
М.: Финансы и статистика – 1993. Ці підручники написано з програмою
курса “Бухгалтерського обліку” учбового плану, яке стверджено
Міністерством освіти України. Вони розкривають теоретичний зміст
основних категорій та принципів веденя бухгалтерського обліку, також
питання методіки та техніки бухгалтерського та податкового обліку
принципово з діючим законодавством, та нормативними актами в області
обліку та обліку заробітної плати. Ці літературні джерела спрощують та
допомогають при написанні випускної роботи.

Були використані ще такі підручники, як: Голов С. – Трансформация
отчетности украинских предприятий в соответствии с Международными
стандартами учета – Ж. Бухгалтерский учет и аудит № 4, 5, 2003. У
предложеній обаченню нам публікації автор всестороннє розкриває проблеми
управлінського, а також деякі аспекти фінансового обліку, розкриває їх
відрізняючі риси, приводить приклади обліку праці та заробітної плати.
Ця публікація особливо актуально в умовах риночних перетворинь в
Україні, коли підвищується роль облікової інформації в управлені
закладом.

У підручнику: Бланк И.А. – Управление прибылью. – К.: 1998 – 544 с.,
була використана інформація досліджень природи обліку та середи, у якій
вони функціонували, особливе значення призначено на використання
бухгалтерської інформації, на роль бухгалтеров у суспільстві, а також на
заклади, які чинили вплив на бухалтерську практику. У використаному
підручнику представлені чотири основні фінансові звітності, концепція
вимірювань у обліку та розповедено о впливі господарських операцій на
фінансове положення.

Підручник: Савицкая Г.В. – Учет хозяйственной деятельности предприятия.
– Мн.: 1999, розповідає нам про розглядані виміри в обліку, зусереджує
погляд на питаннях ідентифікації, оцінки та класифікації, а також про
те, як вони розв’язуються при регістрації господарських операцій.

Використання підручника: Сахарцева И.И. – Управление издержками
предприятия – это умение экономить ресурсы и максимализировать отдачу от
них. – К.: 2003, дає змогу розглянути опис бухгалтерської концепції
прибутку від ведення діла, обгрунтовується роль трансформаційних записів
при її виявленню та показує, як складаються фінансові звітності.

Закони, укази, положення, інструкції, які ми використовували при
написанні випускної роботи, дають змогу нам побачити стан сучасних
вказівок діючого законодавства, ці правові документи стверджують
сутність підручніків, а вони у свою чергу доповнюють та розкривають
законодавчі акти.

Якщо дотримуватись цих істочників, можно уникнути багатьох помилок при
ведені бухгалтерського обліку, як у державному закладі, так і в інших
організаціях.

Види та форми організації обліку праці та заробітної плати в
бюджетній установі

До закладу невиробничої сфери (бюджетний заклад), відносять заклади,
основна діяльність яких повністю чи частично фінансується за рахунок
коштів бюджета на базі кошторису прибутків та витрат (у бюджетному
кошторису).

Обов’язково для відкриття бюджетних підприємств треба відкрити
фінансування по кошторису і відення бухгалтерського обліку та звітності
у порядку передбаченному для бюджетних організацій. Заклади фінансіруємі
у кошторисному порядку називаються бюджетними. До бюджетних закладів
відносять заклади освіти, заклади охорони життя, соціального
забезпечення, культури, виконавчої влади та т. п.

Бухгалтерський облік охоплює всі сторони економічної та господарської
діяльності, як внутрішній заклад невиробничої сфери перебуваючи на
бюджеті, так і їх взаємозв’язку з іншими господарськими закладами і з
фінансовою кредитною системою. Добре поставленний бухгалтерський облік
дозволяє правильно та економічно використовувати засоби у відповідності
з відкриттям кредиту по закладам кошторисних витрат.

Задачами бюджетного закладу є:

точне виконання утвердженого бюджету;

дотримуватись фінансовобюджетної дісципліни та дотримуватись суворого
режиму економії до витрат засобів;

збереження бюджетного майна.

Потреба до засобів відображається у кошторисах витрат. На основі
ствердженого кошторису, бюджетні заклади отримують грошові засоби, для
здійснення своєї діяльності.

Кошториш витрат – основний плановий та фінансовий документ,
відображаючий об’єм цільового напряму та розподіл засобів виділених з
бюджету на утримування закладу. Не допускається розподіл витрат
непередбачуваних кошторисом, та зверх виділених кошторисом сум.

Враховуючи напруженість бюджета, для зменшеня різниці між фактичними
потребами бюджета та існуючими можливостями їх фінансування, закладам
невиробничої сфери дозволена господарська розрахункова діяльність. За
допомогою зароблених бюджетом коштів з’являється можливість підвищення
норми витрат, удосконалення оплати труда, упровадження фондів
матеріального заохочування та соціального розвитку. Використання
бюджетних осигнованій та господарських розрахункових засобів –
ураховується у єдиному балансі. Кошти, отриманні окрім осігнованій
бюджета, називаються внебюджетними або бюджетними фондами. [ 12, с. 3 ]

Заробітна плата займає одне з центральних місць у системі
бухгалтерського обліку на підприємствах. Основою організації оплати
труда на підприємствах є тарифна система, яка охоплює: тарифні сітки,
тарифні ставки, схеми посадних окладів та тарифно-кваліфікаційні
характеристики. Тарифні системи оплати труда використовуються для
розподілу робіт у залежності від їх складності, а робітників – у
залежності від їх кваліфікції та відповідальності по розрядам тарифної
сітки. Вони являються основою формування і дифференціації розміру
заробітної плати.

Підприємства і організації при укладенні трудового договору встановлюють
кожному робітнику розмір тарифної ставки (посадних окладів), види доплат
та гарантійних виплат, передбачуванних законодавством.

Відповідно зі ст. 1 Закона України “Об оплаті праці” заробітна плата –
це винагорода, ізчислена, як правило, в грошовому вимірюванні, котре,
згідно працьовій згоді, власник чи упоряджений їм орган виплачує
працівнику за виконану роботу.

Розмір заробітньої плати залежить від складності та умов виконаної
праці, професійно-ділових якостей робітника, результатів його праці та
результатів господарської діяльності підприємства.

Відповідно з Законом України “Об оплаті праці” розрізнюють: основну
заробітну плату, додаткову заробітну плату, інші заохочення та
компенсійні виплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану працю згідно
установленим нормам (норми часу, виробки, обслуговування, посадкових
окладів). Вона установлюється у вигляді тарифних ставок, відрядних
розцінок для працюючих та посадкових окладів для підлеглих.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю зверх встановленних
норм, за працьові досягнення та винаходи, а також особливі умови праці.
Вона враховує доплати та надлижки до тарифних ставок та посадкових
окладів у розмері, передбаченим діючим законодавством; премії
працівникам, керівникам, фахівцям та іншим підлеглим за виробничі
результати, включно премії за економію особливих видів матеріальних
ресурсів; винагорода за вислугу років або стаж праці; оплату щорічних та
додаткових відпусток згідно законодавства, компенсації заневикористану
відпустку та інше.

До інших заохочуваних та компенсаційних виплат відносять: надлишки та їх
приплати, непередбачені законодавством і зверх встановленних розмірів;
винагороди по підсумкам праці за рік; премії за їх

сприяння винаходів та раціоналізації, за створення, освоєння та
упровадження нової техніки; за своєчасне постачання продукції на
експорт; одночасні заохочення окремих працівників за виконання особливо
важливих виробничих завдань та т. п.

Не враховуються у фонд оплати праці та відображаються в обліку окремо:

-допомога по соціальному страхуванні (по тимчасової непрацездатності; по
оплаті декретних відпусток; при народженні дитини та інші виплати за
рахунок коштів соціального страхування);

-виплати допомог громадянам, постраждавшим у разі Чернобильської
катастрофи;

-допомога матерям по догляду за дітьми до 3-х років (виплачують за
рахунок коштів, відчислених у Пенсійний фонд); допомога матерям по
догляду за 3-мя та більш дітьми до 16-ті років; по догляду за
дитиною-калікою; допомога на дітей одиноким матерям; тимчасова допомога
на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від уплати аліментів
(відраховуються органами соціального захисту населення за рахунок
міського бюджету відповідно з постановою Кабінета Міністрів України від
02.06.93 № 392);

-суми відшкодування збитків, заподіяного здоров’ю працівника при
виконанні працьових обов’язків;

-одночасна допомога та добові, сплачуємі при переказі та направлення на
працю в іншу місцевість; добові по відрядженням;

-вартість путівок на лікування та відпочинок, придбаних за рахунок
коштів соціального розвітку (або суми компенсацій на їх придбання);

-прибутки (дівіденти, відсотки) по акціям, облігаціям та іншим цінним
паперам і деякі інші виплати.

Вичерпний перелік основної та додаткової заробітньої плати та інших
заохочуваних та компенсаційних виплат приведен в Інструкції по
статистиці заробітньої плати, стверджено указом Міністерства статистикі
України від 11.12.03 № 323. [9, с.221]

Усі державні, комерційні підприємства та господарські товариства повинні
вести роздільний облік фонда заробітньої плати працівників і підлеглих:

-списочного складу;

-несписочного (позаштатного) складу;

-разових та інших премій, які не входять до складу фонда заробітньої
плати;

-інших грошових та натуральних виплат працівникам та підлеглим.

Джерелами коштів на оплату праці у підприємствах є кошти, одержані у
разі їх господарської діяльності; у бюджетних установах – бюджетні
асигнування, а також частка прибутку, одержаних у разі господарської
діяльності.

До недержавних підприємств та об’єднань громадян (кооперативах,
совмісних підприємствах з іноземними інвестиціями, акціонерних та інших
господарських товариств) оплата праці здійснюється відповідно з
положеннями, передбаченими установчими документами, з дотриманням
мінімальних норм та гарантій у оплаті праці відповідно діючого
законодавства.

Держава відповідно Закону України “Об оплаті праці” здійснює регулювання
оплати праці працівників підприємств усіх форм власності чином:
визначення розміру мінімальної заробітної плати, інших норм та гарантій;
визначення умов та розмерів оплати праці керівників підприємства,
заснованних на державній та комунальній власності; працівників
підприємств, закладів та організацій, які фінансуються з бюджету;
регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, а
також прогресивного оподаткування прибутків громадян.

Мінімальна заробітна плата є законодавчо установленним розміром
заробітньої плати за простої неквалифіковану працю, нижче якої неможе
здійснюватись оплата за виконану роботу. Мінімальна заробітна плата є
державна соціальна гарантія, обов’язково для підприємств усіх форм
власності та господарювання. У мінімальну заробітну плату не
враховуються приплати, надлишки, заохочування та компенсаційні виплати.
[10, с.15]

Форми та системи оплати праці. Форми, системи та розмір оплати праці
працівників, а також інші види їх прибутків встановлюються підприємством
самостійно, вихідне з принципу матеріального заохочування кожного
працівника.

У залежності від основоположної ознаки (кількості праці або часу)
розрізнюють дві форми оплати праці:

-відрядна, коли в основу розрахунка заробітньої плати береться кількость
виконаної роботи;

-повсечасна, при якій згідно тарифної ставки за годину праці або оклада
сплачується затрачений на підприємстві час.

Застосування відрядної форми оплати праці, можливо технічне
обгрунтовання нормірування виробки та точне визначення кількості та
оплати праці за виготовлену продукцію (виконання роботи, послуги).

Повсечасна форма оплати праці застосовується для оплати труда тих
категорій працівників, праця яких не подається доцільному обліку та

нормируванню, або коли відрядна оплата праці не
забезпечує зрост виробничості праці (наприклад, на маєтках участка з
регламентируванним режимом праці, для оплати праці керивничих
працівників, фахівців, молодшого обслуговуючого персоналу і т. п.).

Кожне з цих форм має різновидності (системи). Так, відрядна форма оплати
праці має системи: пряма відрядна, відрядна-преміальна,
відрядна-прогресивна, акордна.

При прямій відрядній системі оплата труда робиться за кожну одиницю
виобленої продукції по незмінній відрядній розцінки. Відрядно-преміальна
система характеризує те, що працівники, окрім основного заробітка,
нараховують премії (за виконану та перевиконану норму виробки, економію
матеріалів, палива, якості продукції та т. п.). Ця система стимулює
полібшення кількосних чи якісних показників праці, а тому
широкозастосовуються на підприємстві. При відрядно-прогресивній системі
виконання праці сплачується у межах норм – по твердим розцінкам, зверх
норми – по звишенним прогресивно-зростаючим розцінкам. Ця система має
обмежене застасування (найважливіших маєтках господарської діяльністі),
оскільки при її застасуванні зрост заробітної плати може випереджувати
зрост виробничості праці, що може викликати перерасхід фонду оплати
праці та зростання собівартості продукції. При акордної системі оплати
праці норма та розцінка встановлюється на весь комплекс виконаної праці
з обліком строку їх виконання (зібраний вузел, відремонтований об’єкт та
т. п.)[7, с.123].

Повсечасна форма оплати праці має дві системи: проста повсечасна та
повсечасна-преміальна. При простій повсечасній системі праця працівників
оплачується тільки з кількості відпрацьованого часу та тарифної ставки
(посадкового окладу) у зв’язку з їх кваліфікацією. При
повсечасно-преміальній системі до повсечасної ставці для посилення
матеріального стимуваня за досягнення встановлених показників
працівникам виплачується премія.

Економічна целісообразність застосування тих чи іних форм та систем
оплати праці висловлюється їх стимулюющей роллю у підвищенні
ефективності роботи кожного маєтка та підприємства цілком[38, с. 99].

1.3. Документальне оформлення заробітної плати і праці

Документальне оформлення обліку розрахунків з робітниками по оплоаті
праці регламентується Типовими формами первинного обліку по разрахункам
з працівниками та підлеглими по заробітної платі, ствердженний наказом
Мінстату Украіни від 22.05.96 №144.Облік персонального складу робітників
підприємства ведеться відділом кадрів (або обличчам, призначеним наказом
руководства підприємства), який на кожного прийнятого на роботу
працівника (постійно, тимчасово, сезоно) заповнює картку(особистий
листок) а далі у неї на основі наказу руководства робе відмітки о
призначенні, переміщенні працівника, надання відпустки, звільнення.

Бухгалтерія на кожного працівника відкриває картку-довідку з зазначенням
довідкових даних о працівникє з послідовним нагромадженням інформації о
нарахованої заробітної платі, утримання з неї, виплачених сумах.
Оперативний облік робочого часу ведеться в табелі обліка використання
робочого часу (ф. № П-12, № П-13).Данні табельного обліку
використовуються бухгалтерієй принарахуванні заробітної плати
працівникам.

Форми первинних документів та порядок їх використання для обліку виробки
залежать від особливостей організації та технології виробництва. У
любому випадку документі повинно бути зафиксованно: у якому виробництві
, що вироблено (зроблено), скільки та якої якості; розцінка за одиницю
виробки; причітающаяся заробітна плата;час по нармі фактично затрачене
[9,с.225-226].

В індивідуальних та мелкосерійних виробництвах для обліку вирабки широко
застосовується система нарядів.У залежності від виду наряди
підрозділяються на індивідуальні (для одного працівника) і бригадні, а
по терміну дії – на зміну або більш довгий період у межах місяця. По
закінченню праці у наряді вказується прийнята кількість виробленої
продукції, її якості (гідні, брак) та витрата нормируваного часу.Форма
наряду, найбільш поширена в отраслях виробництва. Якщо робота
виконувалась бригадою, то на звітному боці наряду у відповідних графах
вказується розряд члена бригади та фактично відпрацьоване їми часу, що
необхідно для розподілу загальної суми заробітка між членами бригади.

У серійних виробництвах, де тривалість обробки деталей не привищує одну
зміну, застосовується рапорт о виробці та прийманні праці за зміну (ф. №
П-22). Він призначен для обліку виробки та підрахунку заробітка групи
працівників. У ньому відмічають виробку кожного працюющого за зміну.

Більш раціональним є облік виробки на основі маршрутних листів,
застасування яких можливо не тільки у серійному, але й в індивідуальному
та мелкосерійному виробнцтві. Маршрутний лист виписується на партію
деталей та супроводжує її по усьому технологічному процесу обробки,
починая з першої операції та закінчуя останній. Це дозволяє
використовувати маршрутні листи для контроля за движенням деталей у
виробництві.

Умасово-поточному виробництві різних отраслей промисловості на поточних
лініях з нерегламентируванним режимом праці широко застосовується облік
по результату прийомки продукції на останній операції. Основною умовою
для застосування данної системи є створення виробничих бригад, у яких
виконані технологічні операції закреплюються за конкретним працівником
та конкретним обладнанням. Праця бригади виконується по єдиному наряду.
Загальна сума заробітка бригади розподіляється між її членами
пропорційно підроботаному часу і розрядом працівників.

Облік виробки по кінцевої операції значно спрощується на поточних лініях
з регламентуємим режимом, де виробка окремих працівників знаходиться у
суворій відповідності з кількостью виготовленних виробів. Оскільки
працівники зазделегідь закріплюються за конкретними технологічними
операціями та зазделегідь відомі норми часу та розцінки по кожній з них,
то для визначення заробітка окремих працівників достатньо вести щосмінно
облік продукції, отриманної з конвеєра.

В ціх умовах з цілью досконалості обліку виробки більшість підприємств
застосовують повсечасно – преміальну систему оплати праці з
встановленням нормируваного завдання: при цій системі праці робітникам
сплачується з тарифа розряду (а не по розцінці, як при здільної оплаті)
та преміальних виплат за виконання нормируванних завдань.

Облік оплати праці у зв’язку з відхиленням від нормальних условій праці.
Додаткові роботи, непередбачені технологічним процесом (в зв’язку з
зміною матеріалів, обладнання і т. п.), оформлюється листком доплати (ф.
№ П – 48). Він виписується фахівцем та стверджується директором цеха або
іншим посадковим лицем підприємства. У листі вказується найменуваня
додаткових виконаних операцій, причина та винуватець доплати, втрачений

час, розцінка, сума к доплаті.

Простої не по провині працюючих сплачуються на основі листків о простої
(ф. № П – 16). В них вказується фамілія та табельні номера працюючих,
причина, винуватець та продовжність простоя, належну заробітну плату.
Час простоя сплачується в заниженому розмірі. Простої по провині
працівника не сплачуються [1, с. 73].

Праця, виконана у понаднормований час, оформлюється нарядом на
понаднормовану роботу. При цьому за перші дві години понаднормованої
роботи (окрім заробітка по спільним розцінкам) доплачується 50% тарифної
ставки погодинщика, а за кожен послідуючу годину – 100%. При повсечасній
формі оплати праці перші дві години понаднормованої праці оплачується у
полуторному розмірі, а кожна послідуюча година – у двойному розмірі
тарифної ставки. Припущений у виробництві остаточний (неісправний) брак
оформлюється актом о браках (ф. № П – 46) або відомостью о браках.
Остаточний брак, заподіяний не по провині працюючого, оплачується, як
правило, у заниженому порівняно з гідною продукцією розмірі. Остаточний
брак по провині працівника не оплачується, а за заподіяниу шкоду
призводяться утримання із його заробітної плати.

Підрахунок заробітної плати, стасовно працюючих та підлеглих.

Порядок начислення заробітної плати, стасовно працюючих підприємства,
залежить від застосування форм та систем оплати праці і організації
виконаних робіт (в індівідуальной черзі або бригадою). При повсечасній
оплаті праці основним документом, служащім для начислення заробітної
плати, є табель. У цьому випадку для розрахунка повсечасного заробітка
працівника достатньо знати його розряд,погодинну тарифну ставку данного
розряду та кількість відработаних годин по табелю. При розрахункі

заробітної плати по посадковому окладу останній зберігається при
відроботкі усіх робочих днів місяця. При відроботкі неповній кількості
робочих днів середньодневний заробіток помножується на кількость
відроботаних днів.

При суспільній оплаті праці та індівідуальному виконанні робіт заробіток
працюючого установлюється помноженням кількості виготовленої продукції
(об’єма виконаних робіт, послуг), вказаних у відповідних первісних
документах, на встановлену розцінку за одиницю праці. В умовах бригадної
форми організації праці заробітна плата та заохочення начислюють всій
бригаді, а потім зчислена сума розподіляється між членами бригади
пропорційно кількості відробленого кожним працюючим часу з обліком його
кваліфікації. Для цього роблять вирахування у такой послідовністі:

спочатку помноженням відроботаної кількості годин кожним працюючим на
їх повсечасні тарифні ставки та складанням цих добуток знаходять
заробіток бригади по тарифним ставкам;

потім з’ясовується відношення суми суспільного заробітка бригади до
заробітної плати її членів по тарифним ставкам (коефіцієнт приробка);

помноженням заробітка по тарифній ставці ожного члена бригади за
фактично відроботаний час на коефіцієнт приробка знаходять суспільний
заробіток окремих членів бригади.

В цілях повного обліка вложення кожного працюючого у результати праці
бригади зі згодою її членів можуть застосовуваться коефіцієнти
працюючої участі (КПУ), зображаючі суспільну кількісну оцінку працюючого
вложення кожного члена бригади (у залежності від виробництва та якості
праці, об’єднання фахів, виконання більш складної праці і т. п.). З
використанням КПУ розподіляється суспільний приробіток, заохочення,
економия по фонду оплати праці (отримана у разі поєднання професії і т.
п.). В якості базового значення КПУ приймається як одиниця. При
розподілу відрядного приробка він може коливатися вид 0,5 до 1,5; при
розподілу колективного заохочення – від 0 до 1,5.

У підрахунок середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, а
також при виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплаті
відпусток по вагітності та пологам включаються: основна заробітна плата;
приплати та надбавки (за працю у наднормовий час та працю у нічний час;
поєднання професій, керівництво бригадою та ін.); виробничі
заохочення;винагороди по підсумкам роботи підприємства за рік та вислугу
років та ін. Щомісячні заохочення включаються у заробіток того місяця,
на який вони приходяться згідно данним разрахункової відомості на
заробітну плату. Заохочення, сплачуємі за більш довгий час, включаються
у частку, приходящуюся на розрахунковий період.

Розрахунок середньої заробітної плати для визначення розміру шкоди,
заподіяної робітнику увєчьєм здорв’я при виконанні службових обов’язків
здійснюється у відповідності з Правилами відшкодування власником
підприємства, закладу або організації чи упровадженим їми органом шкоди,
заподіяного ушкодженням здоров’я, зв’язаним з виконанням їм працьових
обов’язків, ствердженним постановою Кабінета Міністрів України 23.06.93
№ 472 (зі змінами, внесенними постановою від 03.10.97 № 1100) [ 21,
с.55].

Розрахунок заробітньої плати за час відпустки. Статей 6 Закону України
“Об відпустках “ передбачена щорічна основна відпустка тривалістю не
меньш 24 календарних днів.Переклад робочих днів у календарні
виробляється по такому принципу. Тривалість відпустки у робочих днях
змножуеться на 7 (тривалість тиждня у календарних днях ділиться на 6
(тривалість тиждня у робочих днях). Праздничні та неробочі дні при
визначенні тривалісті відпустки не враховуються (відпустка продовжується
на кількість таких днів).Оплата календарних днів відпустки виробляється
у зв’язку з постановою КМУ від 24.02.97 №185.

Виходя з утвердженного Порядку зчислення середньої заробітної плати, при
нарахуванні оплати за час чергового та додаткового відпусток у
календарних днях чи за час відпустки у зв’язку з навчанням без відриву
від виробництва, наданих у календарних днях, зходять із сумарного
заробітка за останні перед наданням відпустки 12 місяців (чи меньший
фактичний відпрацьований період). У підрахунок середнього заробітка
включаються всі види основної та додаткової заробітної плати,
заохочувальні виплати (у тому числі одночасні заохочення особливо
відзначившихся робітників за виконання важливих виробничих завдань,
винагороди по результатам роботи підприємства по підсумкам року), а
також допомоги по тимчасової непрацездатності (за вийнятком виплат,
передбачених п.4 Порядку зчислення середньої заробітньої плати). Шляхом
ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12
місяців (чи меньший фактичний відпрацьований період на відповідну
кількость календарних днів року (чи меньший відпрацьований період), за
винятком праздничних та не робочих днів, встановленних законодавством,
та помноженням на кількість календарних днів відпустки – визначають
заробітну плату працівнику за час відпустки.

Розрахунок заробітної плати в інших випадках збереження середнього
заробітка. В інших випадках середньої заробітньої плати (оплата часу при
виконанні державних та суспільних обов’язків; перерв в праці матерів,
годуючих грудних дітей; пільгових годин підлітків та ін.), а також
нарахування допоміг по тимчасової непрацездатності, оплаті декретних
відпусток середньомісячної заробітної плати зчислюється виключно з
виплат за останні два календарних місяця. Працівникам, відпрацювавшим на
підприємстві менш двух місяців,середня заробітна плата зчислюється
виключно з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо під час останніх
двух місяців робітник не працював, заробітна плата зчислюється виключно
з виплат за попередні два місяці праці. Час, який у зв’язку з діючим
законодавством або інших поважних причин робітник не працював та за ним
не залишався заробіток або залишався частково, із розрахункового періода
вилучається.

Окрім того, не враховуються виплати за час, якого зберігався середній
заробіток працівника (за час виконання державних обов’язків, щорічної
або додаткової відпустки та т. п.), а також допомоги по тимчасовій
непрацездатністі. Якщо при надходженні тимчасової непрацездатності (а в
інших випадках, коли нарахування виробляються по середньому заробітку)
працівник не мав заробітка, розрахунок виробляється виключно з
встановленого йому у трудовому договорі посадкового окладу або тарифної
ставки.

Нарахунок виплат, зчислених за два останні місяця, робиться шляхом
множення середньоднівного заробітка на кількість працюючих днів.
Середньоднівний заробіток з’ясовується діленням заробітної плати за
фактично відпрацьоване під час двух місяців працюючих днів на кількість
працюючих днів (часів) за цей час, якщо звищення тарифних ставок
посадкових окладів згідно законодавчим актам в межах, під час яких за
робітником зберігається середній заробіток, виробляється коректировка
заробітка на коефіцієнт його звищення.

Час виконання державних та суспьльних обов’язків оформлюється табелем
обліку працюючого часу та підтверджується довідками закладу або
підприємства, де вони виконувались. Воно сплачується по середньочасовому
(або середньоднєвному)заробітку у разрахункі останніх двух календарних
місяців праці [36, с.82-83].

Додаткові перерви у праці матерей, годуючих грудних дітей, оформлюються
довідками медичних закладів. Перерви повинні бути не менш чим через три
години та довгістю не менш 30 хвилин кожна. В основу середнього
заробітка положен принцип максімального приближення до заробітка, який
працівниця отримувала би, продовжуя працювати. Середньогодинний
заробіток з’ясовується з середнього заробітка за останні два календарних
місяця.

Сплата пільгових часів підлітків. Діючим законодавством для
працівників-підлітків встановлена тривалість робочего часу на тиждень:
віком від 16 до 18 років – 36 годин, віком від 15 до 16 років – 24
години. Пільгові години сплачуються: робочім-здільникам – по тарифній
ставці робочого-здільника певного розряду, працюючим-почасовникам – по
тарифній ставці працюючого-почасовника певного розряду.

При звільнені працівників або виході на пенсію з ними виробляється
кінцевий розрахунок як по заробітній платі за відпрацьований час у
звітньому місяці, так і за час відпустки, яка до звільнення не була
витрачена, — пропорційно кількості відпрацьованих місяців з часом
останньої відпустки та у залежності від кількості календарних днів
встановленої щомісячної відпустки (так, при місячній відпусці 24
календарних днів – по двухднівному середньому заробітку за кожен день
відпустки і т. п.).

Розрахунок вихідної допомоги. Вихідною допомогою називається сума
коштів, щочасно виплачуєма працівнику при його звільнені у зв’язку з
реорганізацією підприємства, скороченням штату, прикликом до армії і т.
п. Сума вихідної допомоги зчислюється по середньоднівному заробітку двух
календарних місяців, перед звільненням. Якщо у останніх двух календарних
місяцях перед звільненням робітник не працював, середня заробітна плата
зчислюється з виплат за попередні два місяці праці. В зв’язку з тим, що
працівник не мав заробітка та в ці два календарних місяцях, то
розрахунок вихідної допомоги виробляється з встановленому йому у
трудовому договорі посадкового (місячного) окладу або тарифної ставці.

При звільнені працівника у зв’язку зі змінами організації виробництва (у
тому числі ліквідації, реорганізації, скорочення кількості працівників)
за звільненим працівником згідно п. 1 ст. 40 КЗоТ зберігається заробітна
плата на період працевлаштування, але не більш ниж за три місяці зі дня
звільнення з обліком вихідної допомоги, а також зберігається непреривний
трудовой стаж, якщо перерва у праці опісля звільнення не перевищує трьох
місяців.

У випадку звільнення працівника у разі порушення власником
(упорядкованним органом) законодавства о праці, умов колективного та
трудового розміру не менш середньомісячного заробітка (ст. 39 КЗоТ). При
вступу працівника на тимчасову службу, направлення на альтернативну
службу (п. 3 ст. 36) вихідна допомога сплачується у розмірі неменш
2-місячного заробітка. Вихідна допомога не облагається прибутковим
податком та ніякі інші заклади з нього не прозводяться.

При розрахункі середньомісячної заробітної плати згідно зі ст. 65 Закона
України “О пенсійному забезпеченні” по вибіру лиця, звернувшегося за
пенсією, вибірка заробітної плати може відбуватися за 24 останніх
календарних місяців праці підряд перед зверненням за пенсією, або 60
календарних місяців праці під час трудової діяльності перед зверненням
за пенсією, незалежно від перервів на роботі [21, с.47 – 48].

1.4. Синтетичний та аналітичний облік оплати праці

Синтетичний облік розрахунків з працюючими та підлеглими по оплаті праці
підприємство здійснює на пасивнім рахункі 66 “Розрахунки по оплаті
праці” по субрахунках: 661 “Розрахункі по заробітній платі”, 662
“Розрахунки з депонентами”.

По кредіту рахунка 661 “Розрахункі по заробітній платі” на основі
Звідних відомостей відображаються суми начисленої робітникам основної та
додаткової заробітної плати, заохочення, допомоги по тимчасовій
непрацездатності, а по дебіту – утримання із заробітної плати
(прибутковий податок, збори у Пенсійний фонд, у Фонд соціального
страхування на випадок безробіття, по виконодавчим паперам та інші
утримання), суми виплаченої заробітної плати, а також депонірована
заробітна плата. Начислена заробітна плата відноситься на витрати тих
маєтків виробництва, де зайняті ці та інші категорії працівників, для
включенняїї у собівартість виробів (праці, послуг). У бухгалтерському
обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредіту
рахунка 661 “Розрахунки по заробітній платі” та дебіту рахунка:

23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні
витрати”, 93 “Витрати на збут” та інші (на суму нарахованої основної та
додаткової заробітної плати та заохочень, сплачуємих з фонда заробітної
плати);

652 “По соціальному страхуванні” (на суму допомоги по соціальному
страхуванні, нарахованої на рахунок коштів соціального страхування) та
інше.

Суми утримань з заробітної плати працівників підприємства відображають
по дебіту рахунка 661 “Розрахункі по заробітній платі” у кориспонденції
з кредітом рахунків:

641 “Розрахункі по податкам” (на суму утриманого прибуткового податку,
належачого перечисленню у бюджет);

651 “По пенсійному забезпеченню” (на суму утримань збору у Пенсійний
фонд);

653 “По страхуванню на випадок безробіття” (на суму утримань збору в
фонд соціального страхування на випадок безробіття);

685 “Розрахунки з різними кредіторами” (на суму утримань по виконодавчим
документам) і т. п.

Сума заробітної плати, заохочувань та інших виплат працюючим та
підлеглим, сплачені з каси підприємства, відображається записом по
дебіту рахунка 661 “Розрахунки по заробітній платі” та по кредіту
рахунка 30 “Каса”.

Депонірована заробітна плата (своєчасно не сплачена) оформлюється
записом:

Д-т р. 661 “Розрахунок по заробітній платі”;

К-т р. 662 “Розрахунки з депонентами”.

У послідуючому, при виплаті працюючим та підлеглим заробітна плата,
раніш зарахованої на депоненти, роблять запис по дебіту рахунка 662
“Розрахунки з депонентами” та по кредіту рахунка 30 “Каса” [9, с. 249 –
250].

Аналітичний облік розрахунків з працюючими та підлеглими по оплаті праці
ведеться у картках лицевих рахунків (ф. № П – 54 та № П – 54а), в яких
зусереджується інформація о нарахованій заробітній платі, утриманнях,
виплат. Ця інформація у послідуючому використовується для розрахунка
середньої заробітної плати (при нарахуванні відпусток, допоміг по
тимчасовій непрацездатності та інше), а також при отриманні різного роду
довідок. Аналітичний облік депонірованої заробітної плати ведеться по
кожній неотриманій сумі безпосередньо у реєстрі або підручнику
депонірованої заробітної плати. Депонірована заробітна плата, по якій
минули строки іскової давнини (3 роки), належаща перерахуванню у бюджет,
у бухгалтерському обліку відображається записом:

Д-т р. 662 “Розрахунки з депонентами”

К-т р. 64 “Розрахунки за податками й платежами”.

При перерахуванні вказаної суми у бюджет роблять запис:

Д-т р. 64 “Розрахунки за податками й платежами”

К-т р. 31 “Рахунки в банках” [27, с. 197].

Облік забезпечення сплати відпусток працівникам. Деякими особливостями
розпізнаються облік заробітньої плати заробітників за час відпустки.
Відпустка працівникам надається у рік, як правило, неровномірно (в
особливості у сезон виробництва).

Для ровномірного віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг)
заробітної плати на сплату майбутніх відпусток працівникам підприємства
у співвідношені з Положенням об організації бухгалтерського обліку та
звітності в Україні дозволено створювать для цієї мети резерв. Вказаний
резерв створюється за рахунок щомісячного включення рівними сумами
(зчисленими в плановому проценті до фактично начисленої заробітної
плати) майбутніх витрат на оплату відпусток. При цьому резерві
створюється виплата передбаченого законодавства винагорода за вислугу
років, включно відрахування збора на соціальне страхування та у
пенсійний фонд з цих сум. На суму створеного резерва на сплату майбутніх
відпусток працівникам підприємства у обліку робиться запис:

Д-т р. 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92
“Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збит” і т. п.;

К-т р. 471 “Забезпечення виплат відпусток”.

По мірі надання працівникам відпусток нарахована їм заробітна плата
відноситься у зменшені раніш створеного резерва запису:

Д-т р. 471 “Забезпечення виплат відпусток”,

К-т р. 661 “Розрахунки за заробітною платою”.

В кінці року робиться інвентаризація забезпечення оплати відпусток
працівникам, з цією метою по данним відділа кадрів створюють перелік з
вказаними прізвищами кожного працівника, по який період не використана
відпустка; кількість днів відпустки; кількість місяців, за які треба
резервірувать сплату відпустків; кількість днів використаної на 1 січня
відпустки, помноження заробітної плати працівника на кількість днів
використаної відпустки визначують суму резерва за невикористану
відпустку. Ця сума повинна дорівнюваться кредитовому сальдо рахунка 471
“Забезпечення виплат відпусток”.

Якщо на підприємстві неприйнято створювать резерв на сплату відпусток
працівникам, то заробітна плата за час відпустки відноситься на витрати
виробництва, відображається записом:

Д-т р. 23 “Виробництво” та інших рахунків по обліку витрат виробництва;

К-т р. 661 “Розрахунки за заробітною платою”.

Існують три вида обов’язків, зв’язаних з обліком заробітної плати: 1)
заборгованість по виплаті заробітної плати; 2) заборгованість по
податкам, відрахованих з заробітної плати; 3) заборгованість по іншим
утриманням.

Таблиця 1. Основні бухгалтерські проводки, використовуємі при облікі
розрахунків по сплаті праці

Зміст господарської операції Дебіт рахунка Кредіт рахунка

1 2 3

Нарахування основної та додаткової заробітної плати (включно допоміг з
фонда заробітної плати):

працівникам основного та допоміжного виробництва за працю виготовленої
продукції (виконання робіт, послуг)

працівникам основного та допоміжного виробництва за працю по виправленню
браку

працівникам виробничих цехів, зайнятих на праці по утриманню та
експлуатації машин і обладнання

інженерно-технічного персоналу, підлеглим, молодшому обслуговуючому
персоналу основного та допоміжного виробництва

1

працівникам за час простоїв, включно доплату за виконання
кваліфікаційної праці; заробітна плата, нарахована за час відпустки;
компенсації, нарахованої за дні невитраченої відпустки працівників
цехів; винагорода за вислугу років; оплата пільгових часів підлітків;
перервів у праці матерей, годуючих грудних дітей, та інші аналогічні
витрати цехів згідно діючої номенклатурі

23

24

91

91

2

91

661

661

661

661

3

Адміністративно-управлінчіському, господарському та обслуговуючому
персоналу підприємства; працівникам підприємства за час перебування у
відрядженні; за час освіти та повищення кваліфікації в учбових закладах;
працівникам за виконання робіт, зв’язаних з доставкою основних засобів,
отриманих безоплатно; заробітна плата, чергові відпустки, компенсація за
невикористану відпустку; за виконання державних та суспільних обов’язків
та інші виплати, передбачені діючим законодавством

92

661

Нарахування заробітної плати персоналу, утриманному за рахунок коштів
цільового фінансування

949

661

Нарахування заробітної плати працівникам підприємства за час відпустки у
сумі виплат, включаючих у фонд заробітної плати:

якщо резерв створюється

якщо резерв не створюється

471

23,91,93 та інші

661

661

Нарахування допоміг по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів
соціального страхування:

якщо резерв створюється

якщо резерв не створюється

471

652

661

661

Нарахування допоміг працівникам за часткову втрату працездатності по
провині підприємства

92,93

661

Утримання та відрахування із заробітної плати, депоніровання та виплати
готівкою та продукцією власного виробництва

Суми утриманого прибуткового податку із заробітної плати, підлежащого
перерахуванню у бюджет

661

641

Утримання із заробітної плати зборів у Пенсійний фонд 661 651

Утримання із заробітної плати збора на соціальне страхування на випадок
безробіття

661

653

Суми, утримані із заробітної плати працівників на користь третіх осіб
(аліменти та т. п.)

661

685

Суми, утримані із заробітної плати винуваться у відшкодування втрат від
браку

661

24

Суми, утримані у відносені з діючим законодавством у відшкодуванні
матеріального збитку, по недоліку, крадіжкам, інших матеріальних
цінностей

661

375

Суми, утримані із заробітної плати підзвітних осіб у погашені
заборгованості по неотриманим авансам, виданим на відряджені та
господарські нужди

661

372

Виплати з каси підприємства готівкою належних сум:

заробітна плата, допомога по тимчасовій непрацездатності

одночасні допомоги за рахунок коштів соціального страхування

661

652

30

30

Виплати заробітної плати продукцією власного виробництва по відпускним
цінам

661

701

Списання собівартості, виданої у рахунок заробітної плати продукції
власного виробництва

901

26

Зачислення на рахунок депонентів своєчасно неотриманої (у 3-х днях)
заробітної плати

661

662

Виплати з каси підприємства раніш зарахованої на рахунок депонентів
заробітної плати

662

30

Відображення суми депонірованої заробітної плати, поякій минули строки
іскової давнини (3 роки), належна перерахуванню у бюджет

662

64

Система обліку заробітної плати має потребу у строгім контролі та
ефективного оброблення данних, а також у регулярному інформуванні
відповідних фінансових органів [19, с.251 – 255].

1.5. Облік утримань та відрахувань з заробітної плати

З заробітної плати працюючих та підлеглих можуть вироблятись тільки
дозволені законом утримання: прибутковий податок (із суми звише
необлагаємого мінімума прибутків); утримання збору, належного
перерахуванню у Пенсійний фонд; збору на соціальне страхування на
випадок безробіття; по судебно-виконавчим докуменам (аліменти, штрафи і
т. п.); по рішенню адміністрації (у відшкодування втрат від браку,
збитки інструменту та т. п.).

У зв’язку з Законом України “Об оплаті праці” загальна сума утримань не
повинна перевищувати 20% суми заробітку, яка залишається після відняття
прибуткового податку, зборів у Пенсійний фонд та збору на соціальне
страхування на випадок безробіття. Ці межи не поширюються на утримання з
заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправленних праць,
а також стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Не дозволяється
утримувати з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат [13, с.
3].

Значну частину витрат більшості підприємств складає заробітна плата.
Значення обліку заробітної плати полягає в тому, що керівник повинен
вести звітність, підтверджуючу обов’язки по нарахуванню заробітної плати
та утримання з неї. Система обліку заробітної плати часто є об’єктом
скарг та можливих злочинів. Кожен працівник повинен отримувати заробітну
плату у строк та мати пояснення по нарахованій йому сумі. Система обліку
заробітної плати потребує строгий контроль та ефективну обробку данних,
а також у регулярному інформуванні відповідних фінансових органах.

Обов’язки по утриманням та відрахуванням заробітної плати працюючих та
підлеглих. Як правило, остання сума, виплачуєма працівникам та
підлеглим, менш нарахованої їм заробітної плати, тому що керівник по
існуючому законодавству повинен утримати частину заробітка своїх
підлеглих (податки) на користь державних органів. Утримання прозводяться
також у інтересах самих працюючих або підлеглих та нерідко по їх
проханню [29, с. 187-189].

Прибутковий податок з прибутків громадян утримується у зв’язку з
Декретом Кабінету Міністрів України “О прибутковому податку з громадян”
та Інструкцією о прибутковому податку з громадян, а також Законом
України від 01.01.2004 “О внесенні змін у Декрет Кабінету Міністрів
України “О прибутковому податку з громадян””.

Об’єктом податкообкладення прибутків громадян, маючих постійне місце
проживання в Україні, є суспільний податкообкладний прибуток за
календарний рік (який складається з місячних суспільних
податкообкладених прибутків), отриманий з усіх істочників як на
теріторії України, так і за її межами. Об’єктом податкообкладення
громадян, не маючих постійного місця проживання в Україні, є прибуток,
отриманий з істочників в Україні.

В зв’язку з Законом України прибутковий податок з суспільного
податкообкладеного прибутку громадян по місцю основної праці (служби,
навчання) зчислюється по ставкам (табл. 1).

При висловленні суспільного податкообкладенного податку враховують
прибутки, отримані як готівкою, так і в натуральній формі. При цьому
прибутки, отримані у натуральній формі, зараховуються у суспільний
податкообкладений прибуток за календарний рік по вільним ринковим цінам,
окрім прибутків, отриманих від господарських підприємств, які
з’ясовуються по цінам продажу державі.

Забороняється сплатаприбуткового податку з громодян за рахунок коштів
підприємств, закладів та оранізацій, а також суб’єктів підприємської
діяльності, окрім колективних господарських підприємств. Колективні
господарські підприємства, враховуючи риболовецькі колгоспи, суми
прибуткового податку з громадян сплачують за рахунок прибутку,
залишеного у розпорядженні підприємства, по ставкам відповідно з діючим
законодавством.

Не враховуються у суспільний податкообкладний прибуток суми, згідно п. 1
ст. 5 Декрету:

допомоги за рахунок коштів державного соціального страхування та
державного соціального забезпечення (окрім допоміг по тимчасової
непрацездатності);

суми отриманих аліментів;

— державні пенсії, а також додаткові пенсії, виплачумі при умові
добровільного страхування пенсії;

компенсаційні виплати у грошовій та натуральній формі у межах норм,
передбачених діючим законадавством;

прибутки громадян від продажу вирощеної на власному маєтку продукції
рослиноводство та бджільнцтво;

виграши по облігаціям державного займу та державних лотерей, відсотки та
виграши по вкладенням у заклади банків, по ощадним сертифікатам та
державним козначейським обов’язків;

суми, отримані громадянами по обов’язковому та добровільному
страхуванні;

суми, перераховані по заявам громадян (у тому числі суб’єктами
підприємницької діяльності) у відділення добродіяльних та екологічних
фондів у межах 12 мінімальних заробітних плат на рік;

суми, отримані робітниками у відшкодування збитку, заподіяного їм
ушкодженням здоров’ю, зв’язаного з виконанням їми трудових обов’язків, а
також у зв’язку з втратою годувальника;

вартість путівок на лікування, відпочинок та у дитячі оздоровчі лагеря
(окрім туристичних міжнародних) та деякі інші прибутки, передбачені
Декретом [ 8, с.12-13].

Сукупний податкообкладний прибуток зменьшується:

на суму встановленого діючим законодавством розміру необкладного
мінімума;

на суму необкладного прибутку громодян одному з батьків на кожну дитину
до 16 років, якщо місячний сукупний податкообкладний прибуток не
перевищує 10 мінімальних плат;

3) на 5 необкладних мінімумов:

громадянам, постраждавших від Чернобильської катастрофи та віднесених до
3 та 4 категоріям;

інвалідам з дитинства, інвалідам 1 та 2 груп;

батькам або одному з супругів воєннозобов’язаних, погибших або пропавших
без відому при виконанні службових обов’язків;

одному з батьків, виховуючому інваліда з дитинства;

на 10 необкладних мінімуов:

громадянам, постраждавшим від Чернобильської катастрофи та віднесених о
1 та 2 категорії;

на 15 необкладних мінімумов:

учасникам бойових дій;

інвалідам війни;

учасникам війни;

лицям, маючим особливі заслуги перед Батьківщини.

Встановлена пільга на прибутковий податок у вигляді зменшення податкової
ставки на 50% для працівників атомної енергетіки та виробництва. З
прибутків, отриманих громадянами не по місцю основної праці, у тому
числі по сполученню, за виконання разових та інших робіт на основі
договору громодянсько-правового характеру прибуткового податку
зчислюється по ставкі 20% до суми заробітку.

Прибутки, отриманні громадянами у вигляді дивідентів за акціями,
прибутовим податком не обкладаються. З прибутків громадян, займаючихся
підприємською діяльністю без створення юридичного лиця (ремонт будинку,
торівля на вулиці, пошив одягу і т. п.), прибутковий податок взимається
з чистого прибутку, створюючого собою різницю між валовим прибутком
(виручкою) та документально підтвердженими витратами, безпосередньо
зв’язаними з отриманням прибутків. Якщо такі витрати не можуть бути
підтверджені документально, то вони висловлюються податковою інспекцією
при проведені останніх розрахунків за рік по встановленим нормам [43, с.
24-25].

При предоставленні працівнику послідуючої відпустки прибутковий податок
утримується у такій черзі: окремо отримується податок за минулий місяць;
окремо – із відпускної суми та заробітка за текучий місяць,якщо
працівник буде перебувати у відпусткі до кінця місяцю. З сум відпускних,
які приходяться на неповний майбутній місяць, при уході працівника у
відпустку податок не утримується. Податок з цих сум утримується після
повернення працівника з відпустки по сукупності з заробітком за весь
данний місяць у загальному порядкі.

При звільненні працівника з основного місця праці бухгалтерія
підприємства повинна скласти кінцевий розрахунок за відпрацьований
період та надати довідку ф. № 3 о сумі сукупного прибутку, нарахованого
у текучому році, або утриманні суми прибуткового податку. Цю довідку
працівник повинен предоставити у бухгалтерію по новому місцю праці.
Після закінчення року перевірка утриманого податку проводиться на новому
місці праці з обліком отриманих прибутків та утриманого податку по
попередньому місцю праці.

Утримання аліментів з заробітної плати здійснюється з усіх видів
основної та додаткової заробітної плати, а також з допоміг по тимчасовій
непрацездатності нарахованих на звітний місяць, після утримань з них
прибуткового податку, збору у Фонд соціального страхування на випадок
безробіття та у Пенсійний фонд.

Основою для утримань аліментів служать виконавчі листи або письмові
заяви громодян о добровільній сплаті аліментів які у бухгалтерії
підприємства регеструються у окремому журналі або карточкі [40, с. 329].

Відрахування з заробітної плати. Об’єктом податкообкладення згідно п. 1
ст. 2 Закону є фактичні витрати на оплату праці працівників, які
враховують витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати та
інших видів заохочень та виплат згідно з тарифними ставками, у вигляді
заохочень, допоміг.

До цих витрат не відносять витрати на сплату допоміг по соціальному
страхуванню, аліментів, компенсаційних та інших виплат, які не
враховуються при зчисленню середньомісячної заробітної плати для
призначення пенсій згідно Переліку видів оплати праці та інших виплат,
на які не нараховується збор на обов’язкове державне пенсійне
страхування та які не враховуються при зчисленні середньомісячної
заробітної плати для призначення пенсії. Допомога по тимчасовій
непрацездатності нараховується згідно з загального працьового стажу
праці: до 5 років – 60%, від 5 до 8 років – 80% та звише 8 років – 100%
заробітка.

Нарахування допомого для відшкодування збитку, заподіяного працівнику
ушкодження здоров’ю, зв’язаного з виконанням їм трудових обов’язків,
прозводиться у зв’язку з Правилами відшкодування власників підприємства,
закладу та організації або упорядженим їм органом шкоди, заподіяного з
виконання їх трудових обов’язків, зтверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 23. 06. 1999 № 472. У вийнятку з бажання
потерпілого такий розрахунок прозводиться або за 12, або за 3 останні
повних календарних місяців праці.

Поквартальні сплачувальники збору створюють та подають Фонду соціального
страхування Розрахункові звітності, використаних та сплачених коштів
збору на соціальне страхування.

Страхування по безробіттю передбачає матеріальне забезпечення: допомога
по безробіттю; витрати, зв’язані з професійною підготовкою; матеріальна
допомога безробітному або членам його родини. Порядком зчислення збору
на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття встановлені
ставки:

для суб’єктів підприємничої діяльності, незалежно від форм власності,
використовуючих працю найманих працівників – 1,9% від суми витрат на
оплату праці, належного податкообложенню прибутковим податкам з
громадян;

для фізичних лиць – суб’єктів підприємничої діяльності, не
використовуючих працю найманих працівників, а також адвокатів, їх
допоміжників та часних нотаріусів – 0,5% від суми податкообкладеного
прибутку та документально підтвердженими витратами, зв’язаними з
отриманням прибутку;

для фізичних лиць, працюючих на умовах трудового або
громадянсько-правового договору – 1,9% від сукупного податкообкладеного
прибутку.

Облік розрахунків по збору на соціальне страхування на випадок
безробіття ведуть на рахунку 653 “За страхуванням на випадок
безробіття”. На суму нарахованого збору роблять запис:

К-т р. 653 “За страхування на випадок безробіття”;

Д-т р. 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92
“Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збит”, 31 “Рахунки у банках” і
т. п. [42, с. 99]

Ставки збору на пенсійне страхування у таких розмірах:

Для суб’єктів підприємчої діяльності, використовуючих працю найманих
працівників – 32% від фактичних витрат на оплату праці, включно витрати
на сплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів
заохочень.

Для підприємств, організацій та закладів, депрацюють інваліди – 4%, та
32% — для інших працівників цього підприємства.

Для фізичних лиць, не використовуючих працю найманих працівників, а
також для адвокатів, їх підлеглих – 32% від суми податкообкладного
прибутку, який зчислюється у черзі, встановленій КМУ.

З прибутку, отриманого громадянами по трудовому договору та договору
громадянсько-правового характеру – 2,9%.

У випадку сплати заробітної плати із грошових коштів, отриманих з
прибутку від реалізації продукції, а також натуроплатою, послідуючого
дня після кожної з цих виплат сплачувальники забов’язані перерахувати у
Пенсійний фонд приналежні суми збору.

Збор зчислюється та сплачується поквартально з сум фактично отриманого
прибутку за звітний квартал не пізніше 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня та
1 лютого послідуючого за звітний рік. Облік розрахунків по збору на
пенсійне забезпечення здійснюється на пасивному рахунку 65 “Розрахунки
по страхуванню”, субрахунок 651 “За пенсійним забезпеченням”. По кредиту
вказаного рахунку відображають суму нарахованого збору за пенсійним
забезпеченням у кориспонденції з дебетом рахунків:

23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні
витрати”, 93 “Витрати на збит”;

661 “Розрахунки по заробітній платі” – на суму збора, зчисленого по
встановленим ставкам з прибутку, отриманого громадянами за трудовим
договором.

Таблиця 2. Основні бухгалтерські проводки, використані при обліку
розрахунків відрахувань

Зміст господарської операції Дебет рахунку Кредит рахунку

1 2 3

Нарахування суми збору на обов’язкове державне соціальне страхування,
зчисленої по встановленим ставкам до витрат на оплату праці та інших
виплат:

-виробничих працівників, зайнятих виготовленням продукції, виконанням
праці та послуг

-інженерно-технічним працівникам та іншому персоналу загальновиробничих
підрозділів

-адміністративно-управлінческому персоналу

-працівникам, зайнятим реалізацією (збитом) продукції (праці, послуг)

-працюючих, зайнятих капітальним будівництвом, придбанням основних
засобів та інших необоротних матеріальних активів

23

91

92

93

15

652

652

652

652

652

Нарахування допоміг працівникам по тимчасовій непрацездатності за
рахунок коштів соціального страхування

652

661

Відрахування з каси тимчасових допоміг за рахунок коштів соціального
страхування

652

30

Перерахування з поточного рахунку підприємства у фонд соціального
страхування

652

31

Нарахування суми збору на обов’язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття, зчислені по встановленим ставкам до витрат на оплату
праці та іншим відрахуванням:

-виробничих працівників, зайнятих виготовленням продукції

-інженерно-технічним працівникам та іншому персоналу загальновиробничих
підрозділів

-адміністративно-управлінческому персоналу

-працівникам, зайнятих реалізацією (збитом) продукції

-працюючим, зайнятим капітальним будівництвом, придбанням основних
засобів та інших необоротних матеріальних активів

23

91

92

93

15

653

653

653

653

653

Утримання по встановленій ставці від суми сукупного податкообкладного
прибутку фізичних лиць, працюючих на умовах трудового або
громадянсько-правового характеру у Фонд соціального страхування на
випадок безробіття

661

653

Перерахування з поточного рахунку підприємства належної суми у Фонд
соціального страхування на випадок безробіття

653

31

Нарахування суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування,
зчислені по встановленим ставкам до суми витрат на оплату праці та іншим
відрахуванням:

-працівникам основного виробництва

-інженерно-технічним працівникам та іншому персоналу загальновиробничих
підрозділів

-адміністративно-управлінческому персоналу

-працівникам, зайнятих реалізацією продукції

-працівникам, зайнятих капітальним будівництвом, придбанням основних
засобів та інших необоротних матеріальних активів

23

91

92

93

15

651

651

651

651

651

Нараховані суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування по
встановленим ставкам до об’єкту податкообкладення:

-з операції придбання-продажу валюти

-по продажу легкових автомобілей

-по продажу недвижумого майна

93

92, 93

93

651

651

651

Відображення утримань з заробітної плати фізичних лиць суми збору на
обов’язкове державне пенсійне страхування, зчислених по встановленим
ставкам до суми прибутку, отриманим громадянами по трудовому договорі

661

651

Перерахування з поточного рахунка підприємства органу Пенсійного фонду
належащіх сум на обов’язкове державне пенсійне страхування

651

31

Відображення збору по додатковому пенсійному забезпеченню:

а)добровільні взноси, належащі перерахуванню на пенсійні рахунки
працівників:

-за рахунок прибутків працюючих

-за рахунок коштів підприємця-керівника

б)перерахування вказаних коштів з рахунка підприємства на пенсійні
рахунки працюючих

661

23,92,93

472

472

472

31

З заробітної плати працюючих та підеглих можуть утримуватись та
відраховуватись тільки дозволені встановленим діючим законодавством
утримання та відрахування. Облік розрахунків по соціальному та
пенсійному страхуванню знаходиться у тісному зв’язку з заробітною
платою.

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ У СПНІ

Коротка характеристика СПНІ

Заклад невиробничої сфери, основна діяльність яких повністю чи частично
фінансується за рахунок коштів бюджета на базі кошторису прибутків та
витрат. Обов’язково треба відкривати фінансування по кошторису і
віддання бухгалтерського обліку та звітності у порядку передбаченному
для бюджетної організації. До бюджетних закладів відносять Слов’янський
психоневрологічний інтернат.

Згідно довідки з 06.11.97 року № 03190231 “О включенні у Єдиний
Державний реєстр підприємств та організацій України” СПНІ знаходиться за
адресою:

Поштові реквізити:

Індекс/84108

Донецька область,

м. Слов’янськ,

вул. Академіка Курчатова, 72,

Україна

Телефон: 25583

Факс: 24853

Слов’янський психоневрологічний інтернат здійснює свою діяльність на
основі “Положення о Слов’янськім психоневрологічнім інтернаті”,
ствердженим заступником начальника ДУСЗН Донецької області
облдержадміністрації від 28.08.98 року.

Положення ухвалено:

СПНІ є стаціонарним соціальномедицинським закладом, призначеним для
постійного мешкання громадян з психоневрологічними захворюваннями,
потребуючі сторонній допомоги, догляду, побутового та медичного
обслуговування.

Інтернат створюється, перепрофілюється та ліквидується у положенні з
наказом ДУСЗН Донецької держадміністрації з рішенням Міністерства праці
та соціальної політики України.

Відомствіна підлеглість:

Головне правління соціального захисту населення Донецької
облдержадміністрації;

Місьради міста Слов’янська.

Слов’янський психоневрологічний інтернат забезпечує:

Соціально-побутове обслуговування, опалення, освітлювання,
радіомовлення, тепло- та водопостачання та інше у межах норм,
ствердженних у встановленному порядку;

Добове медичне обслуговування, постійний догляд та забезпечує медичними
препоратами;

Жилою площою у межах встановленних норм санітарних та розважального
комплексу;

Всесизонним одягом, взуттям та м’яким, побутовим інвентарьом відповідно
нормам;

Раціональним та правельним чотирьохразовим харчуванням, у тому числі
дієтичним.

Слов’янський психоневрологічний інтернат є юридичним лицем, має
самостійний баланс, розрахунковий та інший рахунок у закладах банків,
печать та штамп зі своїм найменуванням. Фінансування здійснюється із
обласного бюджету.

Відповідно Положенню структурними підрозділами інтерната є підсібне
господарство та лікувально-працьова майстерня ( швацька майстерня,
гаражи, склади.

Слов’янський психоневрологічний інтернат здійснює усі види діяльності,
передбаченні Положенням.

У закладі загальним засіданням працьового колектива СПНІ від 25.06.99
року, прийнят колективний договір на 2000 – 2004 рік. Договір стверджен
заступником Слов’янського міського голови ( регістраційний номер 961 від
27.08.2000 року.)

Форма власності комунальна.

Складовою частиною колективного договору є Положення о преміюванні
співробітників Слов’янського психоневрологічного інтернату.

По типовому проєкту СПНІ розрахован на 320 койко-місць.

По стану списочного складу підлеглих 325 чоловік, у тому числі:

на харчування – 314 чоловік;

у відпусці – 6 чоловік;

у лікарні – 5 чоловік.

Інтернат устаткован центральним опаленням, холодним та горячим
водопостачанням, каналізацією, без виходу у міський колектор. На
теріторії Слов’янського психоневрологічного інтернату знаходиться гараж,
пральня, котельна, які рахуються на балансі підприємства “
Слов’янськтеплосіть”.

Штатний розклад стверджено начальником ДУСЗН Донецької
місьдержадміністрації у кількості 184.5 штатних одиниць та місячних
фондів заробітної плати 27833.34 гривнів. До штатного розкладу приложена
відомість зміни посад, на основі якої штати откоректировані.
Зверхнормотивних одиниць нема.

Аналіз системи обліку у Слов’янському психоневрологічному інтернаті

Заклад призначен для надання послуг громадянам з психоневрологічними
захворюваннями, які потребують сторонній допомоги, догляду, побутового
та медичного обслуговування. Одна з найбільш можливих рис сфери послуг,
полягає у характері проєктування цих послуг та у процесі, використовуєму
за для їх створення.

СПНІ зі своєю сферою послуг має ряд важливих характеристик:

-тут споживач присутній у виробничому процесі, тобто має більш тісний
зв’язок з споживачем, ніж у сфері виробництва;

-праця у сфері послуг заздалегідь більш працейомка;

-у сфері послуг потребується більш високий рівень обслугу споживачів.

Ці три особливості роблять керування операціями у сфері послуг більш
важчими з точки зору забезпечення ефективності. Дійсно, чим вишчий
взаємозв’язок з споживачами, чим вишча працейомкість процесу, тим важче
забезпечити його високу економічну ефективність.

При розробці системи сфери послуг у СПНІ необхідно враховувати такі
важливі фактори:

1.Місце розтосування інтернату;

2.Потреби та бажання споживачів ідуть у перед ефективності;

3.Календарне планування робіт залежить від споживачів;

4.Визначення та вимірювання якостей може бути заважким;

5.Працівники повинні владіти гарними навиками спілкування з споживачами;

6.Виробничі мощності зараховуються по піковому попиту з боку споживачів,
а не по середньому рівню попиту;

7.Ефективність роботи підлеглих важко піддається розмірам, оскільки
низька виробничість може бути обусловлена відсутністю попиту з боку
споживачів, а не паганою працею підлеглого;

8.Маркетинг СПНІ та виробництво іноді важко відокремити.

Фактори, присутні Слов’янському психоневрологічному інтернату, заважають
забезпеченню ефективності операції, але присутній ряд методів завищення
виробництва. Ці методи спрямовані на рост не тільки ефективності, але й
конкурентності путьом внесення різномонітності у послуги.

Слов’янський психоневрологічний інтернат за своїм “Наказом об обліковій
політиці”, фінансується у кошторисній черзі, тому що цей заклад
знаходиться на бюджеті держави.

Потреба у засобах інтернату відображається у кошторисі витрат. На основі
ствердженого кошториса СПНІ отримує грошові засоби, для здійснення своєї
діяльності. Кошторис витрат та прибутків, це основний плановофінансовий
документ, визначаючий об’єм, цільовий напрямок та поквартальний розклад
коштів виділених з бюджету на утримування інтернату.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2001, стверджен
положенням о порядкі складення єдиного кошториса.

Кошторис прибутків та витрат є основним документом на СПНІ. Формування
кошториса здійснюється на основі лімітної довідки об осігнуванні
бюджету, які зверхній інстанції відокремлюють інтернату у двох тижневий
строк, після ствердження бюджету, з якого будуть здійснювати
фінансування закладу.

На основі облікової політиці СПНІ, зверхній інстанції при формуванні

лімітів витрат, повинні враховувати об’єктивну та загальну необхідність
у коштах, витягом з основних виробничих показників, об’ємів виконаних
робіт та виплат підлеглим (працюючим), штатної кількості та наявних дій
і засобів для скорочення витрат у плановому періоді.

Насамперед повинні бути виконані вимоги для забезпечення фінансовими
ресурсами витрат на заробітну плату, нарахування соціальному
страхуванню, а також господарські заклади.

Згідно Наказу об обліковій політиці Слов’янського психоневрологічного
інтернату – кошторис прибутків та витрат створюється закладом на
календарний рік, та затверджується власником інтернату. Одночасно з
кошторисом на ствердження, власнику подається штатний розклад закладу,
включно її структурні підрозділи, які утримуються за рахунок спеціальних
або інших окрім бюджетних коштів.

Зміни, ствердженого кошториса та штатного розкладу в обігі його
виконання, можливі заноситися тільки з дозволу лиця, який стверджував
кошторис позаштатного розкладу, тобто директор СПНІ.

У прибутковій частині фінансового кошториса встановлюються планові
об’єми бюджетних асігнувань, які відокремлюють на утримання
Слов’янського психоневрологічного інтернату, а також надходження інших
джерел, які заплановані згідно нормативно-плановим актам та обліковій
політиці.

Наказ об обліковій політиці СПНІ передбачає у загальній сумі витрат
розділ витрат по їх категоріям, економічної класіфікації, яка планується
за рахунок бюджетних асігнувань, які у свою чергу планують прозвести за
рахунок інших бюджетних надходжень.

Заплановані у витратній частині одиниці кошторису прибутків та витрат
СПНІ, асигнування повинні забезпечувати повне фінансування витрат
закладу.

Витрати Слов’янського психоневрологічного інтернату плануються
відповідно з нормативно-правовими актами, які визначають порядок
формування об’єма витрат по їх категоріям, кожну з яких обов’язково
підтверджують відповідними розрахунками та документами.

Розроахунки по кожній категорії витрат позабюджетних коштів прозводяться
з обліком особливостей діяльності СПНІ.

Наданні первичні документи у бухгалтерію реєструються графіком
документообігу. Усі бухгалтерські документи зв’язані з виконанням
кошторису витрат підписуютьсякерівником та головним бухгалтером.

Первичні документи повинні складатися своєчасно, як правило у межах
здійснення операції і мати достовірні данні. Первичні документи можуть
бути як разовими, призначенними для оформлення окремих господарських
операцій, так і груповими, призначенними для оформлення ряду операцій за
окремий період.

До задач Слов’янського психоневрологічного інтернату відноситься точне
виконання утвердженого бюджету, дотримування фінансовобюджетної
дісціпліни та суворого режиму економії до витрат, збереження бюджетного
майна.

Організація кадрового обліку праці заробітної плати у Слов’янському
психоневрологічному інтернаті

Основними показниками обліку праці є:

1.Кількість працюючих;

2.Витрати робочого часу;

3.Кількість наданих послуг;

4.Розмір фонду оплати праці по видам нарахувань;

5.Заохочувальні виплати;

6.Розмір сум нарахованих та використаних на оплату відпустки;

7.Розмір відрахувань у соціальні фонди.

Забезпечення трудовими ресурсами, визначається порівнення фактичної
кількості працюючих по категоріям та фахом – з плановою залежністю. При
оцінці співвідношення фаху працюючого, важкого виконання праці
порівнюють середні тарифні розряди праці та працюючих, працюючих по
середньозваженій арифметичній.

Окрім цього необхідно перевірити співвідношення фактичного рівню освіти
кожного працюючого, та визначити питання зв’язані з підбором кадрів, їх
підготовкою та звишенням кваліфікації. Кваліфікаційний рівень в
більшості залежить від їх повернення, стажу праці, освіти, особистих
якостей працівника.

При аналізі необхідно вивчити обставини звільнення підлеглих, з’ясувати
резерви зменьшення кількості. Аналіз забезпечення трудовими ресурсами
проводиться у тісному зв’язку з вивченням виконання плану соціального
розвітку Слов’янського психоневрологічного інтернату, по слідуючим
групам показників:

звишенням кваліфікації працюючих;

покрашенням умов праці та поліпшення здоров’я працюючих;

поліпшення соціально-культурних та житловопобутових умов;

соціальна захищенність членів працюючого колективу.

Для оцінки заходів по покрашенню умов праці та поліпшення здоров’я
працюючих, у СПНІ використовують слідуючі показники:

1.Забезпечення підлеглих санітарнопобутовим приміщенням;

2.Рівень санітарних умов;

3.Рівень частоти травматизму у праці, у розрахунку на сто чоловік;

4.% працюючих маючих професійні захворювання;

5.% загального захворювання працюючих;

6.Кількість днів часу непрацездатності на сто чоловік.

Також у Слов’янському психоневрологічному інтернаті виконують заходи
зв’язані з охороною праці та технікі безпеки.

Документальне оформлення у СПНІ обліку розрахунків з робітниками по
оплаті праці регламентується Типовими формами первинного обліку по
разрахункам з працівниками та підлеглими по заробітній платі,
ствердженний наказом Мінстату України від 22.05.96 № 144.

Облік персонального складу робітників інтернату ведеться відділом
кадрів, який на кожного прийнятого на роботу працівника (постійно,
тимчасово, сезонно) заповнює картку (особовий листок) [Додаток № 4], а
далі у неї на основі наказу руководства робе відмітки о призначенні,
переміщенні працівника, надання відпустки, звільнення.

Бухгалтерія на кожного працівника відкриває картку-довідку з зазначенням
довідкових данних о працюючем з послідовним нагромадженням інформації о
нарахованій заробітній платі, утримання з неї, виплачених сум.
Оперативний облік робочего часу ведеться у табелі обліку робочего часу
[Додаток № 3]. Данні табельного обліку використовуються бухгалтерієй при
нарахуванні заробітної плати працівникам.

Форми первинних документів та порядок їх використання для обліку виробки
залежить від особливостей організації та технології Слов’янського
психоневрологічного інтернату. Документи повинні бути зафіксовані, а
також у них повинна бути зафіксована інформація: де, коли та скільки
було зроблено у певний час, скільки причітається заробітка за певні
оказані послуги.

Для прийому на основне місце праці громадянин повинен оформити заяву
[Додаток № 5], згідно якої, Наказом по інтернату, він зараховується до
штату працівників. На кожного працівника заповнюється особова картка
[Додаток № 4], ця картка є первинним документом по обліку кадрів. У цій
картці знаходиться така інформація, як:

1.Загальні відомості працюючого;

2.Продовження терміну перебування на державній службі;

3.Просування по службі у державному органі;

4.Відпустки;

5.Автобіографія;

6.Дисциплінарна відповідальність;

7.Заохочення, нагороди, почесті, звання;

8.Зарахування до кадрового резерву;

9.Підвищення кваліфікації;

10.Відомості про військовий облік;

11.Довідкові відомості;

12.Причина звільнення.

Картка постійного строку зберігання, зберігається не меньш 75 років –
вказується посада, оклад, нарахування, утримання. Картка відкривається
на 1 рік. Нарахування відображаються у меморіальному ордері № 5 [Додаток
№ 1].

Облік використування робочого часу, ведеться у табелі [Додаток № 3] на
основі явок, неявок та інших документів (листок тимчасової
непрацездатності, звітність о відрядженні або інші документи).

Кількість здійсненних послуг відображаються у слідуючих первинних
документах: рапорті виконання, наряді, маршрутному листі та інших.

Численність працюючих регулюється Наказами по Слов’янському
психоневрологічному інтернаті (о прийомі, о звільненні і т. п.).
Тривалість та порядок робочого дня, вихідні дні, відрядження, відпустки
та інші умови праці визначаються у Правилах внутрішнього розпорядку,або
у Наказі об обліковій політиці.

Організація розрахунків з робітниками з оплати праці у Слов’янському
психоневрологічному інтернаті

Порядок начислення заробітної плати, стасовно працюючих інтернату,
залежить від застасування форм та систем оплати праці і організації
виконаних робіт (в індівідуальній черзі або бригадою).

При повсечасній оплаті праці на СПНІ основним документом, служащім для
нарахування заробітної плати, є табель обліку робочего часу. У цьому
випадку для розрахунка повсечасного заробітка працівникам достатньо
знайти його розряд, погодинну тарифну ставку данного розряду та
кількість відпрацьованих годин по табелю. При розрахункі заробітної
плати по посадковому окладу останній зберігається при відроботкі усіх
робочих днів місяця. При відроботкі неповній кількості робочих днів
середньодневний заробіток помножується на кількість відпрацьованих днів.

При суспільній оплаті праці та індівідуальному виконанні робіт у
Слов’янському психоневрологічному інтернаті, заробіток працюючого
встановлюється помноженням кількості наданних послуг, вказаних у
відповідних первісних документах, на встановлену розцінку за одиницю
праці. В умовах бригадної форми організації праці заробітна плата та
заохочення нараховують всій бригаді, а потім зчисленна сума
розподіляється між членами бригади пропорційно кількості відробленого
часу кожним працюючим з обліком його кваліфікації.

Задачами обліку праці та заробітної плати є:

контроль за кількостю, контроль за якістю затраченої праці, контроль за
численістю працівників та контроль за виконанням робочого часу;

своєчасне та правильне здійснення усіх розрахунків по заробітній платі
та відрахуванням органам соціального страхування;

контроль за використовуванням заробітної плати та інших грошових засобів
виданих працюючим.

Фонд заробітної плати Слов’янського психоневрологічного інтернату
планується та враховується у кошторисі прибутків та витрат, по коду 1110
“Заробітна плата”, до которої відносять витрати по виплаті заробітної
плати, відповідно з встановленими окладами, штатним списком.

Основним документом для нарахування заробітної плати є наказ по СПНІ о
зарахуванні, переміщенні та звільненні підлеглих, та табель робочего
часу.

Меморіальний ордер № 5 – записуються усі разрахунково-платіжні
звітності, відображається кориспонденція рахунків:

Нараховано по лікарському листу: Д-т р. 652 – К-т р. 661

Нарахована заробітна плата: Д-т р. 802 – К-т р.
661

Нарахована допомога з соцстраху: Д-т р. 652 – К-т р. 661

Утриман прибутковий податок: Д-т р. 661 – К-т р. 641

Утриман пенсійний взнос: Д-т р. 661 – К-т р.
651

Утриман профспілковий взнос: Д-т р. 661 – К-т р. 666

Медиче страхування: Д-т р. 661 – К-т
р. 655

Утримані взноси по безробіттю: Д-т р. 661 – К-т р. 653

Інші виплати з каси: Д-т р.
661 – К-т р. 301

Утримано по виконавчим листам: Д-т р. 661 – К-т р.
658

Утримані взноси в соцстрах: Д-т р. 661 –
К-т р. 652

Перерахунок прибуткового податку: Д-т р. 661 – К-т р.
641

Утриман борг по заробітній платі: Д-т р. 661 – К-т
р. 675

Нараховано у пенсійний фонд: Д-т р. 802 – К-т
р. 651

Нараховано у фонд безробіття: Д-т р. 802 – К-т
р. 653

Нараховано у фонд соцстраху: Д-т р. 802 – К-т
р. 652

Нараховано у соцстрах нещасний випадок: Д-т р. 802 – К-т р. 654

У Слов’янському психоневрологічному інтернаті, відповідно з Законом
України “Об оплаті праці” та його Наказом “Об обліковій політиці”
інтернату розрізнюють: основну заробітну плату, додаткову заробітну
плату, інші заохочення та компенсійні виплати.

Основною заробітною платою у СПНІ називають винагороду за виконану працю
згідно встановленим нормам. Форми нарахування заробітної плати
інтернату:

1.Нарахування працівникам з погодинною оплатою

Заробітна плата = оклад х коефіцієнт враховуючий категорію

працівника х кількість відпрацьованого часу по табелю

2.Нарахування працівникам з суспільною оплатою

Заробітна плата = виробка х розцінка за виконання послуг

3.Нарахування основної заробітної плати фахівцю за повний робочий
місяць. Заробіток визначається на основі встановленого окладу, згідно
штатному розкладу

4.Нарахування працівникам з тарифною оплатою праці

Заробітна плата = тариф х кількість часу у робочій зміні.

Додатковою заробітною платою у Слов’янському психоневрологічному
інтернаті називають винагороду за працю зверх норми,

за працьові досягнення та винаходи, а також особливі умови праці. Вона
враховує доплати та надлишки до тарифних ставок та посадкових окладів у
розмері, передбаченим діючим законодавством та обліковою політикою СПН
інтернату, премії працівникам, керівникам, фахівцям та іншим підлеглим
за оказані послуги, включно премії за економію особливих видів
матеріальних ресурсів, винагорода за вислугу років або стаж праці,
оплата щорічних та додаткових відпусток згідно законодавства діючого у
Слов’янському психоневрологічному інтернаті, компенсації за
невикористану відпустку та інше.

Всі форми додаткової заробітної плати зчислюються по середньому
заробітку, по табелю та відповідним документам.

До інших заохочуваних та компенсаційних виплат у СПНІ відносять:
надлишки та їх приплати, непередбачені політикою інтернату та зверх
встановлених розмірів; винагороди по підсумкам праці за рік; премії за
сприяння винаходів та раціоналізації, за створення, освоєння та
упровадження нової техніки; за своєчасне надання послуг; одночасні
заохочення окремих працівників за виконання особливо важливих завдань та
інше.

З заробітної плати працюючих та підлеглих можуть відраховувати тільки
дозволені законом утримання та нарахування: нарахування допомоги з
соцстраху, нарахування по лікарському листу, нарахування у пенсійний
фонд, нарахування у фонд безробіття, нарахування у соцстрах нещасний
випадок, утримання прибуткових податків, утримання пенсійних взносів,
утримання по виконавчим листам, утримання боргів по заробітній платі та
інші утримання та нарахування. Загальна сума утримань неповинна
перевищувати певного % суми заробітка підлеглого.

У тісному зв’язку знаходяться усі нарахування та утримання, з заробітною
платою. Від розміру заробітної плати, залежить розмір утримань та
відрахувань.

Розмір усіх страхових взносів, в залежності від його виду, щорічно
встановлюється Верховною Радою України у відсотках. Потім на базі цих
Наказів, будується політика обліку у Слов’янському психоневрологічному
інтернаті, відповідно цей відсоток відраховується з загальної суми
заробітка підлеглих.

Виробничі потреби, визначаються у кошторисі СПНІ, які передбачають собою
початковий пункт для створення кошториса витрат на оплату праці. Щоб
оцінити загальні витрати по заробітній платі, необхідно кількість
відпрацьованих у наданні послуг годин помножити на середній рівень
погодинної оплати праці.

Розмір прямих витрат праці повинен бути пільно скоординован з мающимся у
наяві трудовими ресурсами з тим, щоб забезпечити достатнє використання
праці у наданні послуг. Ефективна організація виробничого процесу
дозволяє мінімізірувати простої та відстранити неявність трудових
ресурсів.

2.5. Заходи по удосконаленню системи обліку праці і заробітної плати

Слов’янський психоневрологічний інтернат відноситься до закладів
невиробничої сфери, тоб то бюджетний заклад, він фінансується за рахунок
коштів бюджета , на базі кошториса витрат та прибутків.

Для реалізації заходів по удосконаленню системи обліку праці і
заробітної плати, треба вжити заходів по більш чіткої розробці
розрахунків по заробітній платі, та встановити більш об’єктивну політику
обліка у інтернаті. Насамперед повинні бути виконані вимоги для
забезпечення фінансовими ресурсами витрат на заробітну плату,
нарахування соціальному страхуванню, а також господарські заклади.

Кошторис прибутків та витрат Слов’янського психоневрологічного інтернату
створюється на календарний рік, треба більш прогматичніше ставитись до
цього, планувати та розробляти стратегії, незважаючи на строки,
планувати і на майбутнє.

Треба розмір прямих витрат праці СПНІ пільно скоординовувати з мающімися
у наяві трудовими ресурсами з тим , щоб забезпечити достатнє
використання праці у наданні послуг.

Ефективна організація виробничого процессу дозволяє мінімізувати простої
та відстранити неявність трудових ресурсів.

Посилити контроль над якістю затраченої праці, за її кількістю,
контролем за численністю працівників та контроль виконання робочего
часу. Робити своєчасне та правильне здійснення усіх розрахунків по
заробітній платі.

У Слов’янському психоневрологічному інтернаті було би непогано вжити
таких заходів по покращенню умов праці та укріплення здоров’я працюючих
уньому працівників:

забезпечити працюючий персонал кращіми санітарнопобутовими умовами;

забезпечити робочих житлом;

виконувати заходи по будівництву нового житла;

найменування та будування об’єктів соціально-культурного побуту та
заходів;

забезпеченння дітячими закладами для робочего персоналу;

більше приділяти питанням соціального захиста населення;

сохрані робочіх місць;

неприпущенні масових звільнень та фінансовій підтримці звільнених.

ВИСНОВКИ

Облік у Слов’янському психоневрологічному інтернаті ведеться непорушно
зі дня його реєстрації до його ліквідування. Тому, питання, що до
організації бухгалтерського обліку на підприємстві є компітенцією
власників, та частково держави. Відповідальність за організацію обліку
та забезпечення фіксування господарських фактів, а також збереження
оброблених документів, та регістрів, протягом встановленого строку несе
власник інтернату.

На основі цієї випускної роботи, ми з’ясували, що заробітна плата займає
одне з центральних місць у системі бухгалтерського обліку та його
політиці у СПНІ. В ході розгляду такого питання, як “Облік праці та
заробітной плати в бюджетній установі”, ми з’ясували, що задача обліку
праці та заробітної плати, полягає у контролі за кількостю, контролі за
якістю затраченої праці, контролю за численістю працівників та контролю
виконання робочого часу. Вивчили своєчасне та правильне здійснення усіх
розрахунків по заробітній платі та відрахування органам соціального
страхування, на базі цього ми будували політику Слов’янського
психоневрологічного інтернату. Також здійснювали контроль за
використуванням заробітної плати та інших грошових засобів, виданних
працюючим.

Ознайомилися з кошторисом прибутків та витрат, завдяки якому планується
та враховується фонд заробітної плати СПНІ.

Стабільність на ринкі послуг, є запорукою виживання Слов’янського
психоневрологічного інтернату. Для того, щоб цей заклад міг ефективно
функціонувати та розвиватися, йому поперше потрібна стійкість грошової
виручки, що в данному випадку здійснює частково державний уряд, ця
стійкість повинна бути достатня для розрахунків з постачальниками,
кредиторами, своїми підлеглими, міськими органами влади. Після всіх
розрахунків та виконання обов’язків необхіден ще незчерпний ліміт.

У ході виконання випускної роботи ми встановили, що існує додаткова
заробітна плата, основна заробітна плата та інші заохочувальні і
компенсаційні виплати, також утримання та відрахування з заробітної
плати. Вивчили та реалізували їх види, форми та засоби нарахування. Все
це ми використали на прикладі Слов’янського психоневрологічного
інтернату.

Основним висновком полягає те, що розмір заробітної плати залежить від
складності та умов виконаної праці, також професійно-ділових якостей
працівника, результатів його праці та результатів господарської
діяльності СПНІ. Форми, системи та розмір оплати праці працівника, а
також інші види їх прибутків встановлюється кошторисом, який базується
на Постанові Кабінету Міністрів України, вихідне з принципу
матеріального заохочення кожного працівника.

Економічна целесообразність застосування тих чи інших форм та систем
оплати праці висловлюється їх стимулюючою роллю у підвищені ефективності
праці кожного маєтка або інтернату вцілому. З заробітної плати працюючих
та підлеглих можуть прозводитись тільки дозволені законодавством
утримання та нарахування.

Держава не може байдуже ставитись до того, як ведуться справи у
Слов’янському психоневрологічному інтернаті. Піклуючись про цей заклад,
держава піклується про безпеку та особисте життя усього міста.

Збільшення великих цілей, наприклад, стабільне положення на ринці

послуг, достатнє фінансування усіх потреб, можливе тільки при умові
плодотворної праці колектива Слов’янського психоневрологічного
інтернату.

Тому треба організовувати діяльність персоналу, згоджувати їх усилля та
враховувати інтереси підлеглих, стимулювати та заохочувати їх достатньою
та своєчасною заробітною платою.

Це все буде запорукою гарного розвітку Слов’янського психоневрологічного
інтернату.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Закон України “Об оплаті праці”

2.Закон України “Об відпустках”

3.Кодекс Законів о Праці

4.Закон України “О пенсійнім забезпеченні”

5.Закон України “О внесенні змін у Декрет Кабінету Міністрів України “О
прибутковому податку з громадян”” від 26.12.04 № 13-22

6.Закон України “О внесенні змін у деякі законодавчі акти України” від
23.06.99 № 539-14

7.Закон України “О бухгалтерській та фінансовій звітності в Україні” від
16.07.03 № 996-14

8.Декрет Кабінету Міністрів України “О прибутковому податку з громадян”
від 26.12.04 № 13-22

9.Положення об організації бухгалтерського обліку в Україні від 07.05.03
№ 25 зі змінами та додатками

10.Порядок нарахування середньої заробітної плати, стверджено Постановою
Кабінету Міністрів України від 08.07.04 № 100

11.Інструкція по статистиці заробітної плати, стверджена приказом
Міністерства статистиці України від 11.12.03 № 323

12.Постанова Кабінету Міністрів України “О додаткових мірах у зв’язку з
повищенням заробітної плати” від 21.03.02 № 140

13.Інструкція о прибутковому податку з громадян від 21.12.04 № 12

14.Інструкція о застосуванні Плану рахунків бухгалтерського обліку від
30.11.02 № 291

15.Бланк И.А. Управление прибыли. – К. «Ника-Центр», 1998. – 544 с.

16.Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К. 2000

17.Баканов М.И., Шермет А.Д. Теория экономического анализа. – 4-е
издание, доп. и перераб. – М: Финансы и статистика, 2001 – 416с.

18.Беристайн Л.В. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и
интерпретация – 1996 – 624с.

19.Грабова Н.Н., Добровский В.Н. – Бухгалтерский учет в производственных
и торговых предприятиях, 2000: Учебное пособие для вузов – К.: А.С.К.,
2000 – 624с.

20.Волков О.Н. Экономика предприятия: Учебник М: ИНФРА, 1998 – 416с.

21.Голов С.Ю. «Трансформация отчетности украинских предприятий в
соответствии с Международными стандартами учета» – Ж. Бухгалтерский учет
и аудит № 4, 5, 2003

22.Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: — М: МН «Сувенир»,
1995

23.Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. К. – 2000.

24.Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. К.
– 2000

25.Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капитала. Выбор
инвестиции. Анализ отчетности. – 2-е издание – 1998

26.Круглов М.И. Стратегическое управление предприятия – М.: Русская
деловая литература, 1998

27.Любушин Н.П., … Анализ финансово-экономической деятельности
предприятия. М – 1999 – 471с.

28.Макарова В.Д., Кравченко Н.А. Бизнес-планирование: Практическое
пособие. – Новосибирск, 1994

29.Невгод Л.А., Петрусенко И.О. Вестник налоговой службы Украины, — К.:
2001 – 148с.

30.Нидлз Б., Андерсон Х., Колдуэлл Д. Принципы бухгалтерского учета:
Пер. с англ./Под ред. Я.В. Соколова. – М.: Финансы и статистика – 1993

31.Павлова Л.Н. Финансы предприятий: Учебник для вузов – М.: Финансы
ЮНИТИ, 1998

32.Пярнигс Ю.Э., Савинкова Т.И. Стратегия и тактика гибкого управления –
М.: Финансы и статистика, 1991

33.Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент – М.: Перспектива, 1995

34.Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Мн. –
1999

35.Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятия: прикладные вопросы с
анализом деловых ситуаций. – К.: Максимум, 2001 – 600с.

36.Сахарцева И.И. Управление издержками предприятия – это умение
экономить ресурсы и максимализировать отдачу от них. – К.: 2003

37.Романенко И.В. Экономика предприятия. – 2-е издание доп. – М.:
Финансы и статистика, 2002 – 208с.

38.Уткин Э.И. Финансовый менеджмент – К.: 1999

39.Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник/Под ред. – Фихта
Е.С. – М.: «Перспектива», 1998

40.Финансы. Денежное обращение. Кредит.: Учебник для вузов/Л.А.
Дробозина, Л.П. Окунева, Л.Д. Андросова – М.: ЮНИТИ, 1997

41.Харитонова Н. «Чтобы получить налоговый кредит, готовимся с начала
года» – Ж. Все о бухгалтерском учете № 4, 2004

42.Хилинский Ю. «Может ли налоговый орган требовать ликвидации
предприятия, если оно не выполняет свои обязательства» – Ж. Все о
бухгалтерском учете № 3, 2004

43.Хелферд Э. Техника финансового анализа: Пер. с англ./Под ред. Л.Н.
Белых – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996 – 461с.

44.Шермет А.Д., Сайфуллин Р.С. Методика финансового анализа – М.: ИНФРА
– М, 1995 – 176с.

45.Шермет А.Д. Финансы предприятия. К, 1999

46.Яновская Н. «Сокращенная и полная декларации по НДС: сходства и
отличия» – Ж. Все о бухгалтерском учете № 3, 2004

Додаток № 1

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 5

березень 2004 р.

Свод розрахункових відомостей по заробітній платі та допомогам

Нарахована допомога з соцстраху (діт. піс-і до 3 рок.) 652 661
656,77

Нарахована допомога по народженню дитини 652 661 320,00

Приплата допомоги по народженню дитини до 684 грн. 652 661 1456,00

Нарахована заробітна плата калікам 802 661 2134,01

Нарахована заробітна плата 802 661 45175,42

Нараховано 2% по медстрахуванню 655 661 16,92

Нараховано по лікарському листу 652 661 3471,1

Ітого:
53230,22

Утриман прибутковий податок 661 641 4884,66

Утриман пенсійний взнос 661 651 1016,19

Утриман профспілковий взнос 661 666 505,95

Медичне страхування 661 655 801,00

Утримані взноси по безробіттю 661 653 160,58

Інші виплати з каси 661 301 20430,00

Інші виплати з каси (дітяча допомога) 661 301 976,77

Утримано по виконавчим листам 661 658 147,7

Утримані взноси в соцстрах 661 652 230,3

Перерахунок прибуткового податку 661 641 -2959,52

Утриман борг по заробітній платі 661 675 169,8

Ітого:
26363,43

До видачі на руки:
26866,79

Нарахування на заробітну плату:

Пенсійний фонд 32% 802 651 15566,89

Пенсійний фонд 4% 802 651 86,04

Фонд безробіття 1,9% 802 653 899,2

Соцстрах нещасний випадок 0,2% 802 654 94,65

Фонд соціального страхування 2,9% 802 652 1372,46

Соцстрах нещасний випадок 0,2% коректир.08.2003р. 802 654 -168,11

Ітого:
17851,13

Ітого по м/о № 5:
97444,78

Бух.

Додаток № 2

Мінистерство праці та соціальної політики України

Психоневрологічний інтернат

НАКАЗ

1 березня 2004 р. м. Слов’янськ №
18

“Об встановленні надбавок”

Згідно наказу міністерства праці та соціальної політики України №
161/137 від 06.04.2001р., п. 5,4

НАКАЗУЮ:

Встановити надбавки до посадкового окладу, за складністю та
навантаженністю у праці з 01.03.2004р. до 01.04.2004р. у слідуючих
розмірах основних посадкових окладів:

1.САФОНОВОЙ З.Д. – зам. директора — 35%

2.МІХАЙЛОВОЙ С.В. – гл. бухгалтеру — 35%

3.АБРОСІНОЙ Н.В. – бухгалтеру — 30%

4.СУЧКОВОЙ Н.О. – бухгалтеру — 25%

5.ВАСІЛЬЧЕНКО О.І. – бухгалтеру — 25%

6.ГАРКУШЕ С.С. – бухгалтеру —
25%

7.САМОЙЛЕНКО Ю.С. – інженеру — 25%

8.ЗОРІ З.І. – секретарю-машин.
— 25%

9.НОМАКОНОВОЙ Т.В. – бухгалтеру підгос. — 25%

10.КОВАЛЬОВОЙ Н.Н. – зав. підгос. — 25%

Головному бухгалтеру Міхайловой С.В. оплату прозвести з фонду економії
заробітної плати, не перевищуя економії за кожен місяць окремо.

Директор інтернату:
Т.О. Удовєнко

Табель обліку робочего часу сторожевої охорони СПНІ

за березень 2004 року

Стверджую:

Директор СПНІ

Т.О. Удовєнко

№ П.І.Б. Профе

сія Дні місяця Дні явок
вихідні відпрацьовано

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 Фактично Простої

нічних

1 Шеремет Н.К. Сторож 8 8 8 8 7

8 8 8 7

8 8 8 8 7

8 8 8 8 7

8 8 8 1 7 6

2 Бредіхін С.О. Сторож

7 8

7 8

7 8 8 7 8

7 8

7 8

7 8

7 8 9 7 8

7 8 9 1 7 6 7 80

3 Таран О.О. Сторож 8

7 8

7 8

7 8 9 7 8

7 8

7 8

7 8

7 8 9 7 8

7 8 1 7 6

86

4 Федоров О.В. Сторож 7 8

7 8

7 8 6 7 8

7 8

7 8

7 8

7 8 6 7 8

7 8 7 7 1 7 6 8 82

5 Нежиденко О.М. Сторож

7 9 9 9

9 9

9 9

9 9

8 8 9

Завгосп.

Т.Н. Середняк

Додаток № 3

PAGE

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *