Форми бухгалтерського обліку

2

Реферат

Курсова робота містить 36 сторінок, 3 рисунки, 4 таблиці, 18 джерел.

Об’єкт дослідження: форми бухгалтерського обліку.

Мета роботи: дослідження форм бухгалтерського обліку.

Методи дослідження: аналіз, синтез, опис.

У курсовій роботі здійснено дослідження форм бухгалтерського обліку.
Розглянуто історію розвитку форм бухгалтерського обліку. Виділені
особливості меморіально-ордерної та журнально-ордерної форми обліку.
Розглянуто особливості спрощеної та автоматизованої форми
бухгалтерського обліку.

Актуальність дослідження: кожне підприємство самостійно обирає
відповідну форму обліку, враховуючи конкретні умови та особливості
господарської діяльності й технології обробки облікових даних. Вибір
форми обліку зумовлюється також обсягами облікових робіт, їх складністю,
наявністю кваліфікованих кадрів бухгалтерів, можливостями використання
автоматизованих систем обробки даних, обчислювальної техніки.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку
використаних джерел.

Форма, бухгалтерський облік, регістр, меморіально-ордерний,
журнал-головна, журнально-ордерний.

Зміст

Вступ

Розділ 1. історія розвитку форм бухгалтерського обліку

1.1 Сутність поняття «форма обліку»

1.2 Історія розвитку форм бухгалтерського обліку

Розділ 2. Форми бухгалтерського обліку

2.1 Меморіально-ордерна форма обліку

2.2 Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна

2.3 Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку

2.4 Спрощена форма бухгалтерського обліку

2.5 Механізовані й автоматизовані форми ведення бухгалтерського обліку

Розділ 3. Практична частина

3.1 Відкрити рахунки у Головній книзі (таблиця 3.1) з перенесенням до
неї сальдо, наведених у таблиці 3.2

3.2 У журналі кореспондентських рахунків (таблиця 3.3) записати всі
операції (таблиця 3.6) з вказівками їх номера і кореспонденції (вказати
тип операції)

3.3 Відобразити всі господарські операції на синтетичних рахунках
(таблиця 3.4), — в журналах-ордерах — при журнально-ордерній формі
обліку, або у відомостях — при використанні форми обліку для малих
підприємств (на вибір студента)

3.4 Підрахувати обіг у журналі кореспондентських рахунків, на
синтетичних рахунках, у журналах-ордерах і відомостях. Вивести залишки
на кінець звітного періоду

3.6. Скласти обігову відомість (таблиця 3.5)

3.7. Скласти баланс на початок та кінець звітного періоду.

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Раціональна організація обліково-аналітичної роботи на підприємстві
передбачає застосування ефективної форми бухгалтерського обліку, його
технічної оснащеності.

Форма бухгалтерського обліку — це певна система регістрів
бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення
інформації в них з дотриманням єдиних засад бухгалтерського обліку [1,
с.17].

Форма бухгалтерського обліку відображає відповідну технологію облікового
процесу. Кожна форма обліку завжди передбачає відповідне групування
господарських операцій та дотримання встановленої послідовності їх
відображення, порядок записів у регістрах синтетичного й аналітичного
обліку, складання та представлення облікових даних у вигляді звітності
для потреб користувачів.

Основними відмітними ознаками, що визначають особливості окремих форм
бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд, будова і кількість
облікових регістрів; поєднання регістрів хронологічного і систематичного
обліку, синтетичного й аналітичного обліку; послідовність і техніка
облікової реєстрації.

Форма бухгалтерського обліку як відображення певного рівня технології
облікового процесу має відповідати таким вимогам [2, с.108]:

забезпечення повноти та реальності в облікових регістрах господарських
операцій;

забезпечення раціонального розподілу облікових робіт між окремими
працівниками для своєчасного їх виконання;

забезпечення управлінців даними про виконання бізнес-планів у цілому на
підприємстві й за кожним структурним підрозділом;

забезпечення необхідними даними процесу складання звітності, здійснення
контролю й економічного аналізу;

забезпечення економічності облікового процесу шляхом його автоматизації
та наукової організації праці обліковців.

Об’єкт дослідження: форми бухгалтерського обліку.

Мета роботи: дослідження форм бухгалтерського обліку.

Завдання для досягнення мети: визначити сутність поняття «форма обліку»;
розглянути історію розвитку форм бухгалтерського обліку; розглянути
меморіально-ордерну форму обліку; розглянути форму бухгалтерського
обліку Журнал-головна; розглянути та виділити особливості
журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку; розглянути спрощену
форму бухгалтерського обліку; розглянути механізовані та автоматизовані
форми ведення бухгалтерського обліку; виконати практичні завдання.

Розділ 1. історія розвитку форм бухгалтерського обліку

1.1 Сутність поняття «форма обліку»

Визначна роль обліку і контролю за умов ринкової економіки закономірно
потребує постійного вдосконалення їхніх форм і методів. Кожне
підприємство самостійно вибирає відповідну форму обліку, виходячи з
конкретних умов власної роботи та перспектив дальшого розвитку, з обсягу
виробничо-господарської діяльності, якою зумовлюється й обсяг облікових
робіт, наявності облікових кадрів та рівня їхньої кваліфікації,
можливостей використання обчислювальної техніки в обліковому процесі.

Під формою обліку розуміють систему взаємозв’язку встановлених облікових
регістрів певної форми і змісту, призначених для відображення наявності
й руху засобів підприємства, джерел їх утворення та процесів
господарської діяльності, а також способи запису операцій в облікових
регістрах.

Кожна форма обліку завжди передбачає відповідне групування господарських
операцій та дотримання встановленої послідовності їх відображення,
порядок ведення (запису) в регістрах синтетичного й аналітичного обліку.
Отже, будь-яка форма відображає відповідну технологію облікового
процесу. З цього погляду розвиток та вдосконалення бухгалтерського
обліку в цілому найбільш чітко простежується в змінах форм його ведення
[1, с.18].

Головними ознаками, що відрізняють одну форму обліку від іншої, є:
зовнішній вигляд, будова та кількість облікових регістрів; поєднання
регістрів хронологічного, систематичного, синтетичного й аналітичного
обліку; послідовність і способи запису господарських операцій у
облікових регістрах.

1.2 Історія розвитку форм бухгалтерського обліку

За час існування бухгалтерського обліку застосовувались різні форми. На
самому ранньому ступені розвитку облік вівся самим власником
господарства для організації спостереження і контролю за збереженням
його майна та розміром одержуваного доходу. Відомо, що самою ранньою
була стара італійська форма, описана італійським вченим-математиком
Лукою Пачолі в його роботі «Трактат про рахунки і записи», виданій в
1494 р. у Венеції. В ній він писав, що для зручності і легкості потрібні
три книги: Меморіал (Пам’ятна книга). Журнал і Головна книга. Операції
записувались із слів власника або з його Пам’ятної книги (вона
замінювала собою документи) в хронологічний регістр-Журнал (де
зазначались кореспондуючі рахунки), а потім в систематичний регістр —
Головну книгу. Рахунки в Головній книзі велись як індивідуальні, їх
відкривали на кожний об’єкт обліку (наприклад, рахунок Коштів, рахунок
Зерна, рахунок купця Мозиря тощо). За даними Головної книги складався
баланс.

Таким чином, наприкінці XIV століття вперше була описана книжкова форма
обліку. Вона задовольняла потреби купців і дрібних ремісників. Проте із
зростанням обсягу діяльності, збільшенням кількості господарських
операцій виникла потреба в узагальнених (синтетичних) показниках. Тоді
Головна книга перетворилася в регістр синтетичного обліку, паралельно
якому став вестись аналітичний облік в окремих допоміжних книгах. Так
наприкінці XIV століття появилась нова італійська форма бухгалтерського
обліку [1, с. 19].

У другій половині XVIII століття стали застосовувати меморіально-касову
або німецьку форму обліку, при якій суворо розмежовувались касові і
некасові операції. Для цього Журнал було поділено на кілька
хронологічних регістрів — Касовий журнал. Меморіал тощо. Ця форма з
середини XIX століття застосовувалась і в Росії [3, 117].

Розвиток виробництва, торгового капіталу, банківських операцій
потребував дальшого розподілу праці облікових працівників. Для цього
була розроблена багатожурнальна або французька форма бухгалтерського
обліку, при якій хронологічні записи здійснювались в декількох журналах
(касовому журналі, журналах обліку товарів, продажу, купівлі тощо). Від
щоденних записів у Головну книгу перейшли до записів в неї місячними
підсумками, для підготовки яких було введено зведений журнал (що
складався шляхом вибірок з щоденних журналів). Поступово для
обґрунтування записів в регістри почали використовувати документи [1,
с.21].

Отже, форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це
зумовлено загальним розвитком народного господарства, ускладненням
економічних відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку,
удосконаленням практики самого обліку, а також впровадженням
високопродуктивної обчислювальної техніки для механізації й
автоматизації обчислювальних робіт. Прогресивною вважається така форма
обліку, яка на основі впровадження обчислювальної техніки забезпечує
своєчасне одержання якісної інформації, необхідної для управління, а
також системи показників звітності — при мінімальних затратах праці і
засобів на ведення обліку.

Розділ 2. Форми бухгалтерського обліку

2.1 Меморіально-ордерна форма обліку

На підприємствах тривалий час застосовувалася меморіально-ордерна форма
обліку, при якій складалися книжкові й карткові облікові регістри.

Нині цю форму обліку використовують переважно на невеликих підприємствах
(рис.2.1). Синтетичний облік при цій формі ведеться у книгах або
відомостях [4, 187].

Для аналітичного обліку використовують книги, відомості, картки.
Бухгалтерські проводки оформлюють меморіальними ордерами, які
складаються за звітний період і реєструються у реєстраційних журналах.
Облік наявності грошових коштів ведеться у спеціальній касовій книзі.

2.2 Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна

Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна є спрощеним варіантом
меморіально-ордерної форми і застосовується на невеликих за обсягом
діяльності підприємствах і в організаціях, план рахунків яких передбачає
незначну кількість рахунків синтетичного обліку (рис.2.2).

Свою назву ця форма обліку одержала від основного її регістру
синтетичного обліку — книги Журнал-головна [4, 119].

Особливістю форми бухгалтерського обліку Журнал-головна є суміщення
хронологічного і систематичного обліку по синтетичних рахунках в одному
комбінованому обліковому регістрі — книзі Журнал-головна, яка поєднує у
собі реєстраційний журнал і Головну книгу. У лівій частині книги (перші
чотири графи) ведуть хронологічну реєстрацію здійснюваних господарських
операцій, оформлених відповідними документами. В них записують дату,
номер, зміст операції, суму. Ця частина книги замінює реєстраційний
журнал. Права частина книги поділена на кілька подвійних граф і
призначена для систематизації зареєстрованих господарських операцій по
дебету і кредиту відповідних синтетичних рахунків. Ця частина книги
заміняє головну книгу.

Кожну господарську операцію (або кілька однорідних згрупованих операцій)
на підставі виправдних документів або меморіальних ордерів записують у
книгу Журнал-головна, причому суму записують в одному рядку тричі: у
графі оборотів, на дебет одного рахунка і кредит — іншого. Якщо запис
складний, то суму дебетового або кредитового обороту записують на
кількох рахунках, але загальна сума дебетових записів повинна
дорівнювати загальній сумі кредитового запису (або навпаки), а також
сумі, зазначеній у графі оборотів.

Аналітичний облік при формі Журнал-головна ведуть на картках або в
книгах. Господарські операції в них записують на підставі виправдних
документів, доданих до меморіальних ордерів. Наприкінці місяця за даними
карток (книг) складають оборотні відомості по рахунках аналітичного
обліку, підсумки яких порівнюють з оборотами і залишками відповідних
синтетичних рахунків, що містяться у книзі Журнал-головна, і
встановлюють правильність відображених господарських операцій в
облікових регістрах. За даними книги Журнал-головна складають
бухгалтерський баланс [4, 121].

Основною перевагою форми бухгалтерського обліку Журнал-головна є
простота і наочність записів синтетичного обліку.

Проте при використанні великої кількості синтетичних рахунків Ця форма
втрачає наочність записів. Окрім цього, ведення обліку У книжкових
регістрах утруднює використання обчислювальної техніки при опрацюванні
облікової інформації.

2.3 Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку

Заснована на використанні принципу систематизації та накопичування даних
первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і
синтетичного обліків відповідно до чинного Положення про організацію
бухгалтерського обліку і звітності в Україні [5, с. 208].

Записи в накопичувальних регістрах виконують по показниках, необхідних
для управління і контролю за фінансово-господарською діяльністю
підприємства, а також для складання періодичної та річної бухгалтерської
звітності. Основними регістрами при цій формі обліку є журнали-ордери,
що ведуться по кредиту синтетичних рахунків (синтетичного обліку) і
дебету кореспондуючих рахунків (рис.2.3).

Використовують також регістри аналітичного обліку — відомості, таблиці,
книги і картки.

Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із
журналів-ордерів переносять до Головної книги, в якій підраховують
обороти по дебету кожного рахунка. Головну книгу використовують для
узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених
записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти і сальдо
на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) по кожному
синтетичному рахунку. За методом подвійного запису суми дебетових і
кредитових оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо мають бути
відповідно між собою рівними. Головна книга відкривається на рік.

Порядок ведення обліку за журнально-ордерною формою для великих
промислових підприємств 17 журналів-ордерів визначено Інструкцією з
використання єдиної журнально-ордерної форми обліку № 63, затвердженою
Міністерство фінансів СРСР 8 березня 1960 р. з подальшими змінами. Для
малих підприємств порядок ведення обліку за скороченою
журнально-ордерною формою (8 журналів-ордерів) затверджено Інструкцією
Мінфіну від 6 червня 1960 р [6,441].

2.4 Спрощена форма бухгалтерського обліку

Спрощена форма бухгалтерського обліку рекомендована до застосування
виключно на малих підприємствах і в обліковому процесі бюджетних установ
не використовується.

Спрощена форм бухгалтерського обліку, відповідно до способу реєстрації
облікових даних може вестись вручну чи за допомогою комп’ютерної
техніки.

Мале підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку,
виходячи з потреб свого виробництва і управління, їх складності та
чисельності працівників [5, с.210].

Підприємствам, що зайняті у матеріальній сфері виробництва,
рекомендується використовувати регістри, передбачені журнально-ордерною
формою бухгалтерського обліку.

Підприємства торгівлі, громадського харчування і
постачальницько-збутових видів діяльності можуть використовувати
регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку.

Виходячи з потреб виробництва й управління, мале підприємство може
пристосовувати регістри бухгалтерського обліку відповідно до специфіки
своєї роботи з дотриманням вимог [7, с.123]:

єдина методологічна основа (принцип подвійного запису);

взаємозв’язок даних аналітичного і синтетичного обліків;

суцільне відображення всіх господарських операцій в регістрах обліку на
підставі первинних облікових документів;

накопичення і систематизація даних первинних документів у розрізі
показників, необхідних для управління і контролю за господарською
діяльністю малого підприємства, а також для складання і подання
бухгалтерської звітності та декларації з оподаткування.

Початковим етапом бухгалтерського обліку на малому підприємстві є
суцільне документування всіх господарських операцій.

Малі підприємства для документування операцій можуть використовувати
типові міжвідомчі форми первинної облікової документації та відомчі
форми.

Наступним етапом обліку є:

реєстрація відомостей, відображених у первинних документах, у
застосовуваних регістрах бухгалтерського обліку;

складання фінансової звітності;

використання даних бухгалтерських регістрів для одержання іншої
інформації, яка необхідна для самого підприємства і зовнішніх
користувачів.

Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовуватися за двома
видами:

проста форма (без використання регістрів обліку майна малого
підприємства);

форма бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна
малого підприємства.

Проста форма бухгалтерського обліку [8, с.219]

Малі підприємства, які здійснюють не більше 100 господарських операцій
на місяць, не мають виробництва продукції і робіт, пов’язаних з великими
матеріальними витратами, застосовують просту форму бухгалтерського
обліку.

При простій формі обліку реєстрація первинних облікових документів,
відображення операційна рахунках, визначення собівартості продукції і
фінансового результату ведуться в одному бухгалтерському регістрі —
Книзі обліку господарських операцій за формою № К-1.

Поряд з Книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків з
оплати праці з працівниками і бюджетом по прибутковому податку мале
підприємство веде Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8 [9].

Книга обліку господарських операцій (форма № К-1) містить усі
застосовувані малим підприємством бухгалтерські рахунки, є комбінованим
регістром аналітичного і синтетичного обліку, на підставі якого є
можливість визначити наявність господарських засобів та їх джерел на
визначену дату і скласти бухгалтерську звітність.

Книга має бути прошнурована й пронумерована. На останній сторінці
зазначається кількість пронумерованих сторінок, що засвідчується
підписами керівника і головного бухгалтера, а також печаткою.

Книга відкривається записами сум залишків на початок року (початок
діяльності підприємства) за кожним видом засобів і джерел.

У графі 3 «Зміст операції» в хронологічній послідовності позиційним
способом відображуються на підставі первинних документів всі
господарські операції поточного місяця.

Суми по кожній операції, зареєстрованій у Книзі, відображуються методом
подвійного запису одноразово у графах «Дебет» і «Кредит» рахунків обліку
відповідних видів коштів та їх джерел.

2.5 Механізовані й автоматизовані форми ведення бухгалтерського обліку

В умовах використання обчислювальних машин створено принципово нові
механізовані й автоматизовані форми бухгалтерського обліку, при яких
обліково-обчислювальні роботи виконуються автоматично на обчислювальних
машинах.

Новий підхід до організації бухгалтерського обліку при комплексній його
механізації в умовах використання електронно-обчислювальних машин виявив
нові форми бухгалтерського обліку — автоматизовані. В основу комплексної
механізації (автоматизації) бухгалтерського обліку закладено принцип
безперервності обробки облікової інформації [10, с. 197].

Синтетичними й аналітичними обліковими регістрами при механізованих і
автоматизованих формах бухгалтерського обліку є машинограми.

На сучасному етапі дедалі більше використовують сучасну обчислювальну
техніку — ЕОМ.

Створення і впровадження в практику обліку ЕОМ привело до розробки нової
форми бухгалтерського обліку — таблично-автоматизованої. При цій формі
здійснюється повна автоматизація збору, передачі, систематизації й
обробки інформації; крім паперових носіїв бухгалтерської інформації
використовуються машинні носії (магнітні стрічки, магнітні диски).

При таблично-автоматизованій формі бухгалтерського обліку здійснюються
інтеграція обліку на основі одноразового введення і багаторазового
використання первинної інформації, а також програмне групування
дебетових і кредитових оборотів на рахунках на основі принципу
подвійного запису; провадиться автоматизація логічних операцій
бухгалтерського обліку; вирішуються задачі бухгалтерського обліку у двох
режимах — регламентному і запитовому; вихідну інформацію отримують у
вигляді друкованих регістрів і відеограм, а також існує можливість
розшифровки результативних показників за запитами користувачів.

При загальному скороченні обсягу наданої користувачу інформації
підвищується інформативна цінність таблично-автоматизованої форми. Вона
також передбачає контроль вихідної бухгалтерської інформації, що
позитивно впливає на дієвість даних бухгалтерського обліку.

Автоматизована форма обліку [11, с.507]

В період переходу до повноцінної ринкової економіки автоматизація
бухгалтерського обліку, точність і оперативність інформації є
вирішальними факторами успішного розвитку економіки України. При цьому
необхідно враховувати значну різницю у змісті бухгалтерського обліку в
Україні і в країнах з розвинутою економікою. Якщо в Україні
бухгалтерська справа обмежувалася обліково-реєстраційними завданнями, то
в країнах з розвинутою ринковою економікою вони не є основною частиною
бухгалтерського обліку основна увага приділяється фінансовому аналізу та
прогнозуванню. Тому дуже важливо оцінити завдання й цілі автоматизації
бухгалтерського обліку.

Завдання автоматизації — підвищення якості роботи як бухгалтерів, так і
бухгалтерії в цілому. Комп’ютер — це тільки інструмент, що дозволяє
максимально повно використовувати кваліфікацію спеціаліста й максимально
спрощувати повсякденну рутинну роботу.

Перехід до автоматизованого бухгалтерського обліку вимагає не лише
бажання і коштів, а й значної підготовчої роботи як організаційної, так
і методичної. Перехід потрібно організовувати плавно, поетапно, краще за
все до початку звітного періоду (кварталу, року). Звірений баланс,
залишки, звітність за попередній період необхідні як вхідна інформація
для введення в комп’ютер. Потрібно також правильно оцінити склад і обсяг
необхідного документообігу, визначити, які документи будуть вестись в
електронному вигляді, а які — в паперовому [12]. Для цього насамперед
необхідно точно визначити завдання автоматизації. Звичайно, найбільша
кількість помилок в обліку при паперовій технології виникає на етапі
переносу даних з одного облікового регістру до другого, а також при
складанні різноманітних довідок і звітів. Використання автоматизованого
обліку дасть змогу повністю звільнитися від такого роду помилок,
оскільки як правило при автоматизованому обліку ведеться тільки один
обліковий регістр, всі інші формуються автоматично і ризик помилки при
переносі даних між регістрами обліку дорівнює нулю. Кожний бухгалтер
знає, скільки часу і сил вимагає підготовка тих чи інших довідок,
звітностей та іншої оперативної інформації, що завжди потрібна
терміново.

Використання засобів автоматизації дає змогу практично повністю вирішити
цю проблему, протягом лічених хвилин підготовити найрізноманітніші й
деталізовані бухгалтерські дані. Потрібно також звернути увагу на те, що
правильний вибір засобів автоматизації програмного забезпечення
дозволить легко і швидко адаптувати роботу бухгалтерії до частих змін
правових норм, які вносяться Урядом України. На жаль, подеколи цей вибір
доручається спеціалістам, котрі мають смутну уяву про повсякденну
рутинну роботу і проблеми бухгалтерії й чиї критерії не завжди
збігаються з інтересами бухгалтерії даного підприємства.

Автоматизація не лише підвищує якість обліку, а й якість бізнесу
підприємства. Тому вибір засобів автоматизації завжди має здійснюватися
безпосередньо зацікавленими спеціалістами — бухгалтером і керівником
підприємства. Лише спеціаліст-бухгалтер може правильно оцінити систему
за всіма критеріями, основними з яких є такі [12, с.114]:

1. На створення системи як на специфіку конкретної організації
(незалежно від форми власності), так і на можливі зміни в законодавстві.
Користувачеві має бути надана можливість в мінімальний термін і без
втрат інформації перебудувати не тільки план рахунків, звітні форми,
типові проводки, а й формувати звітність згідно з новими вимогами. Так,
наприклад, підприємства з іноземними інвестиціями як правило надають
своїм зарубіжним партнерам звітність за формами, заснованими на інших,
ніж в Україні, методах.

2. Можливість роботи не тільки в локальних обчислювальних мережах, а й з
іншими джерелами бухгалтерської інформації, такими, як системи зв’язку
«клієнт — банк» для пересилання платіжних документів безпосередньо з
комп’ютера до банку; касові апарати для оперативного обліку і
відображення операцій у роздрібній торгівлі тощо.

3. Наявність з боку розроблювана кваліфікованої підтримки користувача
приблизно за такими напрямками:

а) навчання роботі з програмами, що особливо важливо, оскільки в
багатьох випадках через відсутність необхідних навичок і відпрацьованих
методик навчання бухгалтер не може використовувати програмне
забезпечення;

б) супроводження програмного забезпечення, що необхідно не тільки на
випадок ушкодження програми з різних причин, а й у випадках радикальних
змін у законодавстві;

в) оперативні консультації, оскільки проблеми, що виникають у процесі
роботи, значною мірою зумовлені або порушенням технології роботи з
програмами, або недостатнім знанням можливостей системи.

В Україні використовується значна кількість програмних продуктів для
автоматизації бухгалтерського обліку, найбільш популярними з яких є:
«Парус», «Fin Expert», «БЕСТ», «Lady Fin», «Фінанси без проблем», «1C —
Бухгалтерія — Проф. для Windows» та ін.

Система автоматизації бухгалтерського обліку спільного підприємства
«Парус» призначена для підготовки та обліку фінансово-господарських
документів, накопичення інформації про здійснення господарських операцій
на бухгалтерських рахунках, одержання внутрішньої і зовнішньої звітності
підприємства [13].

Використання даної системи дає змогу:

готувати платіжні документи;

виписувати рахунки на оплату і накладні на відпуск товару;

вести облік основних засобів і нематеріальних активів, здійснювати
розрахунок амортизаційних відрахувань;

вести облік виробничих запасів і товарно-матеріальних цінностей за
матеріально відповідальними особами;

вести облік затрат на виробництво, витрат обігу і реалізації за різними
об’єктами обліку (філіалами, підрозділами та ін);

вести облік грошових коштів;

вести облік розрахунків з дебіторами та кредиторами;

одержувати щомісячну звітність щодо руху засобів за відповідними
рахунками у вигляді книги обліку господарських операцій, відомостей
обліку руху матеріальних цінностей, обліку руху грошових коштів, обліку
розрахунків з дебіторами і кредиторами, відомостей розрахунку
амортизаційних відрахувань;

одержувати баланс підприємства та інші звітні документи для подання у
податкові органи.

Система «Fin Expert 4.1 for Windows tm» — це професійна мережна система
реального часу, яка призначена для великих підприємств з великими
обсягами даних; система «Fin Expert 4.1 Life for Windows tm» розроблена
для середніх підприємств з можливістю роботи в локальному режимі [14].

Основні особливості цієї програми:

ведення синтетичного й аналітичного обліку стосовно потреб підприємства;

можливість ведення кількісного багатоваріантного обліку;

одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів по
синтетичному й аналітичному обліку;

повна настроюваність: можливість доповнювати і змінювати план рахунків
бухгалтерського обліку, систему проводок, ведення аналітичного обліку,
форм первинних документів, форм звітності;

можливість автоматичного друку вихідних (первинних) документів.

Висхідними даними для програми є господарські операції, що вносяться до
Журналу господарських операцій.

Програма «1C — Бухгалтерія — Проф. для Windows» дозволяє вводити
господарські операції декількома способами [15]:

1) ручне введення операцій;

2) використання типових операцій;

3) використання режиму «документи і розрахунки».

На підставі введених господарських операцій програма формує звітність по
синтетичному обліку та різні допоміжні документи, зокрема:

оборотно-сальдову відомість за рахунками і субрахунками;

«шахматку»;

аналіз рахунка за підсумками і кореспонденцією даного рахунка з
відповідними рахунками;

обороти по дебету і кредиту рахунка і відповідне сальдо, також обороти і
сальдо по рахунках за відповідний період; журнал-ордер і відомість, по
рахунку;

зведені проводки-підсумки за відповідною кореспонденцією;

аналіз рахунка за датами;

звіт по журналу операцій — вибірку проводок із журналу операцій за
визначеними рахунками, кореспонденцією та іншими ознаками;

картку рахунка і всі проводки з даним рахунком.

Програма може утримувати відомості за будь-який період часу.

Для ведення аналітичного обліку програма дозволяє вводити необмежену
кількість довідників об’єктів аналітичного обліку (субконто): за видами
продукції, матеріалами, підприємствами, співробітниками та ін. [16].

Усі документи по аналітичному обліку формуються у грошовому, а якщо це
потрібно, то і в натуральному виразі.

Зокрема, видаються такі документи:

оборотно-сальдова відомість, що утримує дані про сальдо та обороти за
об’єктами обліку;

картка субконто, що містить усі проводки з даним об’єктом обліку;

аналіз рахунка за субконто — кореспонденції з різними рахунками кожного
об’єкта обліку;

аналіз субконто — зведення всіх підсумків за даними субконто;

обороти між субконто.

Крім цього, програма дає змогу створювати звіти довільної форми, що
використовують дані не лише синтетичного, а й аналітичного» обліку [17].

Для бухгалтерії перехід до реформування системи бухгалтерського обліку
із застосуванням міжнародних стандартів означає постійне підвищення
вимог до обсягу, якості та оперативності роботи. Дедалі зростають вимоги
до рівня кваліфікації, — вже мало бути лише бухгалтером, необхідні
глибокі знання економічної теорії, права, фінансового аналізу.
Відповідно підвищуються вимоги до автоматизованих систем: це й
можливість надання даних для фінансового аналізу, і поширення
можливостей бухгалтерського діловодства й документообігу, і системи
зведеного обліку та фінансової звітності, яку складають підприємства
різних країн світу і яка має певні відмінності у підходах до змісту
фінансових звітів, необхідних для прийняття рішень в умовах розвитку
міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації
фінансових ринків [18].

Розділ 3. Практична частина

3.1 Відкрити рахунки у Головній книзі (таблиця 3.1) з перенесенням до
неї сальдо, наведених у таблиці 3.2

У зв’язку з великим об’ємом документу Головна-книга (таблиця 3.1),
вважаємо недоцільним її складання, тому що для виконання завдання
практичної частини, зі складання форми Ф-1 Баланс, достатньо регістрів
бухгалтерського обліку, складених у цій курсовій роботі.

Таблиця 3.2

Відомість залишків на рахунках на 01.01.2009 року:

з/пНазва рахункуСума (грн) 10Основні засоби10008840Статутний капітал
246900131Знос основних засобів 2008843Резервний капітал 106088301Каса в
національній валюті 888104Обладнання 20088601Короткострокові позики
банку 1008847Забезпечення майбутніх витрат і платежів 21088441Прибуток
нерозподілений 130088311Поточний рахунок 51508822М Ш П
30088501Довгострокові кредити банку 20008826Готова продукція
40088312Поточний рахунок в іноземній валюті 11508864Розрахунки з
бюджетом 8088631Розрахунки з постачальниками 20088201Матеріали
3008865Розрахунки по соціальному страхуванню 988203Паливо
10088661Розрахунки з оплати праці 20088207Запасні частини
1088681Розрахунки по авансах отриманих 1008823Основне виробництво
30088505Інші довгострокові займи в нац. валюті 12508839Витрати майбутніх
періодів 3088685Розрахунки з кредиторами 55088377Розрахунки з дебіторами
78088

3.2 У журналі кореспондентських рахунків (таблиця 3.3) записати всі
операції (таблиця 3.6) з вказівками їх номера і кореспонденції (вказати
тип операції)

Таблиця 3.3

Журнал кореспонденції рахунків

№ оперЗміст господарських операційКореспон. рахунки

дебет кредитСума (грн) Тип операції1З поточного рахунку в касу отримані
кошти на відрядження301311150012Сировина і матеріали передані в основне
виробництво23201200013На поточний рахунок отримано заборгованість від
дебітора3113771700014З каси видано Сидоренко А.І. на
відрядження372301170015Від покупця отримані кошти від реалізації
продукції3113612400016Оприбутковані матеріали, отримані від
постачальника 201631350037Оприбутковані ОЗ по першоначальній вартості,
отримані від постачальника

поставлено на баланс ОЗ

152

10

631

152

10000

10000

38Нарахована сума зносу на вироб. ОЗ23131180019Отримано паливо від
постачальника2036311200310Отримані запасні частини від
постачальника207631800311Оприбуткована на складі готова продукція,
вироб. основними цехами262315000112Реалізована готова
продукція36170124000113Відображено податкові зобов’язання по ПДВ (в
складі реалізованої готової продукції) 7016414000114Перераховано на
поточні рахунки постачальникам за матеріали, паливо, запасні
частини63131131000415Списано собівартість реал. гот.
продукції9012615000416Нараховано заробітну плату працівникам основного
виробництва236617400317Утримано із з/пл. податок з доходів фіз.
осіб66164950418Собівартість готов. продукції списується на фін.
результат в порядку закриття 90 рах. 79190115000419Дохід від реалізації
готов. продукції та списується на фін. результат в порядку закриття 70
рах. 70179120000220Знаходимо фінансовий результат (прибуток д 791, а
збиток к 791) та закриваємо 791 рах. 79144150002

3.3 Відобразити всі господарські операції на синтетичних рахунках
(таблиця 3.4), — в журналах-ордерах — при журнально-ордерній формі
обліку, або у відомостях — при використанні форми обліку для малих
підприємств (на вибір студента)

Таблиця 3.4

Синтетичні рахунки

10104201ДКДКДКС-до початк. 100088 С-до початк. 20088 С-до початк. 30088
6) 35007) 10000 2) 2000Обіг за місяць100000Обіг за місяць00Обіг за
місяць35002000С-до кінцеве110088 С-до кінцеве20088 С-до кінцеве31588
20320722ДКДКДКС-до початк. 10088 С-до початк. 1088 С-до початк. 30088 9)
120010) 800,00 Обіг за місяць12000Обіг за місяць800,000Обіг за
місяць00С-до кінцеве11288 С-до кінцеве1888,00 С-до кінцеве30088

2326301ДКДКДКС-до початк. 30088 С-до початк. 40088 С-до початк. 888 2)
200011) 150001) 15008) 180015) 150004) 170016) 7400 11) 15000 Обіг
за місяць1120015000Обіг за місяць1500015000 Обіг за місяць15001700С-до
кінцеве26288 С-до кінцеве40088 С-до кінцеве688 311312
377ДКДКДКС-до початк. 515088 С-до початк. 115088 С-до початк. 78088 3)
17000 3) 170005) 24000 1) 1500 14) 31000 Обіг за
місяць4100032500Обіг за місяць00 Обіг за місяць017000С-до кінцеве523588
С-до кінцеве115088 С-до кінцеве61088 3940131ДКДКДКС-до початк. 3088 С-до
початк. 246900С-до початк. 20088 8) 1800Обіг за місяць00Обіг за
місяць00Обіг за місяць01800С-до кінцеве3088 С-до кінцеве 246900С-до
кінцеве 21888

4344147ДКДКДКС-до початк. 106088С-до початк. 130088С-до початк. 21088
20) 5000 Обіг за місяць00Обіг за місяць05000Обіг за місяць00С-до
кінцеве 106088С-до кінцеве 135088С-до кінцеве 21088501505601ДКДКДКС-до
початк. 200088С-до початк. 125088С-до початк. 10088 Обіг за
місяць00Обіг за місяць00Обіг за місяць00С-до кінцеве 200088С-до кінцеве
125088С-до кінцеве 100886316465ДКДКДКС-до початк. 20088С-до початк.
8088С-до початк. 9886) 350017) 950 7) 10000 9) 1200 10) 800 14)
31000 Обіг за місяць3100015500 Обіг за місяць0950 Обіг за місяць00С-до
кінцеве 4588С-до кінцеве 9038С-до кінцеве 988

661681685ДКДКДКС-до початк. 20088С-до початк. 10088С-до початк.
5508817) 950 16) 7400 Обіг за місяць9507400Обіг за місяць00Обіг за
місяць00С-до кінцеве 26538С-до кінцеве 10088С-до кінцеве
55088372361641ДКДКДКС-до початк. С-до початк. С-до початк. 4)
170012) 2400013) 4000 5) 24000 Обіг за місяць17000Обіг за
місяць2400024000Обіг за місяць04000С-до кінцеве1700 С-до кінцеве С-до
кінцеве 4000152701901ДКДКДКС-до початк. С-до початк. С-до початк.
7) 1000013) 400015) 150007) 1000019) 2000018) 15000 12) 24000 Обіг за
місяць1000010000 Обіг за місяць2400024000 Обіг за місяць1500015000С-до
кінцеве С-до кінцеве С-до кінцеве

791ДКС-до початк. 18) 1500019) 200020) 500020000Обіг за
місяць2000022000С-до кінцеве

3.4 Підрахувати обіг у журналі кореспондентських рахунків, на
синтетичних рахунках, у журналах-ордерах і відомостях. Вивести залишки
на кінець звітного періоду

Рахунки 70,79,90 — залишків на мають, закриваємо їх і знаходимо
фінансовий результат

791 “ Фінансовий результат”

Дебіт Кредит

15) 1500019) 2000020) 20000-15000 =5000 прибутоксума оборота = 20000сума
оборота = 20000

3.6. Скласти обігову відомість (таблиця 3.5)

Таблиця 3.5

Обігова відомість за синтетичними рахунками за січень 2009 року

№ рахНазва рахункуСальдо на 01.01.2009Обіг за січень 2009Сальдо на
31.01.2009дебіткредитдебіткредитдебіткредит1234567810Основні
засоби100088 10000 110088 104Обладнання20088 20088 201Матеріали30088
3500200031588 203Паливо10088 1200 11288 207Запасні частини1088 800 1888
22МШП30088 30088 23Основне виробництво30088 112001500026288 26Готова
продукція40088 150001500040088 301Каса в національній валюті888
15001700688 311Поточний рахунок в національній валюті515088
4100032500523588 312Поточний рахунок в іноземній валюті115088 115088
377Розрахунки з дебіторами 78088 1700061088 39Витрати майбутніх
періодів3088 3088 40Статутний капітал 246900 246900131Знос основних
засобів 20088 1800 2188843Резервний капітал 106088 106088441Прибуток
нерозподілений 130088 5000 13508847Забезпечення майбутніх витрат і
платежів 21088 21088501Довгострокові кредити банку 200088
200088505Інші довгострокові займи в національній валюті 125088
125088601Короткострокові позики банку 10088 10088631Розрахунки з
постачальниками 200883100015500 458864Розрахунки з бюджетом (податок з
доходів з фіз. осіб) 8088 950 903865Розрахунки по соціальному
страхуванню 988 988661Розрахунки з оплати праці 200889507400
26538681Розрахунки по авансах отриманих 10088 10088685Розрахунки з
кредиторами 55088 55088372Розрахунки з підзвітними особами 1700 1700
361Розрахунки з покупцями 2400024000 641Розрахунки з бюджетом (ПДВ)
4000 4000152Придбання основних засобів 1000010000 701Реалізована
готова продукція 2400024000 901Собівартість реалізованої готової
продукції 1500015000 791Фінансовий результат 2000020000 Всього:
973944973944210850210850976644976644

3.7. Скласти баланс на початок та кінець звітного періоду.

БАЛАНС

Форма № 1код за ДКУД1801001

АктивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного
періоду1234І. Необоротні активиНематеріальні активи: Первісна вартість
(10,104) 031120176130176Знос (131) 032 (20088) (21888) Усього за
розділом І080100088108288ІІ. Оборотні активиЗапаси: виробничі запаси
(201, 203, 207,22) 1007135274852незавершене виробництво (23)
1203008826288готова продукція (26) 1304008840088Інша поточна дебіторська
заборгованість (377,372) 2107808862788в національній валюті (301,311)
230515976524276в іноземній валюті (312) 240115088115088Усього за
розділом ІІ260850680843380ІІІ. Витрати майбутніх періодів (39)
27030883088Баланс280953856954756

ПасивКод рядкаНа початок звітного періоду На кінець звітного
періоду1234І. Власний капіталСтатутний капітал (40)
300246900246900Резервний капітал (43) 340106088106088Нерозподілений
прибуток (непокритий збиток) 441350130088135088Усього за розділом
І380483076488076ІІ. Забезпечення таких витрат і платежівЗабезпечення
виплат персоналу (47) 4002108821088Усього за розділом
ІІ4302108821088ІІІ. Довгострокові зобовязанняДовгострокові кредити
банків (501,505) 440325176325176Усього за розділом ІІІ.
480325176325176ІV. Поточні зобовязанняКороткострокові кредити банків
(601) 5001008810088Кредиторська заборгованість за товари, роботи,
послуги (631) 530200884588Поточні зобовязання за розрахунками: з
одержаних авансів (681) 5401008810088з бюджетом (64, 641) 550808813038зі
страхування (65) 570988988з оплати праці (661) 5802008826538Інші поточні
зобовязання (685) 6105508855088Усього за розділом
ІV620124516120416Баланс640953856954756Висновки

Об’єкт дослідження: форми бухгалтерського обліку.

Мета роботи: дослідження форм бухгалтерського обліку.

Для досягнення мети були вирішені такі завдання: визначена сутність
поняття «форма обліку»; розглянута історія розвитку форм бухгалтерського
обліку; розглянута меморіально-ордерна форма обліку; розглянута форма
бухгалтерського обліку Журнал-головна; розглянута та виділені
особливості журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку; розглянута
спрощена форма бухгалтерського обліку; розглянуті механізовані та
автоматизовані форми ведення бухгалтерського обліку; виконані практичні
завдання.

Форма бухгалтерського обліку — це технологія та організація облікового
процесу з відповідними способами документування та облікової реєстрації
(спосіб ведення обліку при тих самих елементах методу).

Розвиток форм бухгалтерського обліку має свою історію. Кожен етап
розвитку господарської діяльності характеризується відповідним рівнем
стану обліку, певною формою його ведення. Спочатку форми обліку
базувалися на книгах-журналах, які вважалися головними обліковими
регістрами, призначеними для ведення як систематичного, так і
аналітичного обліку. Пізніше для ведення аналітичного обліку почали
застосовувати картки. Подальший розвиток обліку, необхідність розподілу
праці між працівниками бухгалтерії зумовили широке використання в обліку
окремих листків. В умовах використання ПЕОМ з’явилися нові регістри і
новітня технологія збору й обробки облікових даних.

На сьогодні в Україні 5 основних форм бухгалтерського обліку:

1. Меморіально-ордерна форма обліку

Меморіально-ордерна форма — використовується в бюджетних організаціях, у
банках. Регістр цієї форми — меморіальний ордер.

Порівняно з журнально-ордерною, ця форма більш докладна, але містить
багато дублюючої інформації.

2. Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна

Особливістю форми бухгалтерського обліку Журнал-головна є суміщення
хронологічного і систематичного обліку по синтетичних рахунках в одному
комбінованому обліковому регістрі — книзі Журнал-головна, яка поєднує у
собі реєстраційний журнал і Головну книгу.

3. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку

Основними регістрами при цій формі обліку є журнали-ордери, що ведуться
по кредиту синтетичних рахунків (синтетичного обліку) і дебету
кореспондуючих рахунків.

4. Спрощена форма бухгалтерського обліку

Спрощена форма обліку — для малих підприємств. Малі підприємства з
незначною кількістю господарських операцій можуть вести просту форму
обліку — Журнал обліку господарських операцій і відомість 3-м для
аналітичного обліку розрахунків з оплати праці, з дебіторами і
кредиторами.

5. Механізовані й автоматизовані форми ведення бухгалтерського обліку

Згідно з цими формами обліку порядок заповнення облікових регістрів та
їх формат визначається тією комп’ютерною програмою, яка
використовується. Як правило, всі комп’ютерні програми формують
журнали-ордери або відомості по кожному рахунку, шахову та оборотну
відомості, а також всі форми звітності.

Список використаних джерел

1. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку / Швець В.Г. — К.: Знання,
2004. — 447 с.

2. Лытнева Н.А. Бухгалтерский учет / Лытнева Н.А., Малявкина Л.И.,
Федорова Т.В. — М.: Инфа-М, 2006. — 497 с.

3. Бабаев Ю.А. Бухгалтерский учет / Бабаев Ю.А., Комиссарова И.П.,
Бородин В.А. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. — 527 с.

4. Пономарева Г.А. Самоучитель по бухгалтерскому учету / Пономарева Г.А.
— М.: Приор, 2005. — 362 с.

5. Хендриксен Э.С. Теория бухгалтерского учета / Хендриксен Э.С., Ван
Бреда М.Ф. — М.: Финансы и статистика, 2005. — 576 с.

6. Стражева Н. С Бухгалтерский учет / Стражева Н.С., Стражев А.В. — М.:
Книжный Дом, 2004. — 432 с.

7. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет. От истоков до наших дней / Соколов
Я.В. — М.: Аудит, 2005. — 638 с.

8. Горицкая Н.Г. Особенности бухгалтерского учета в современных условиях
/ Горицкая Н.Г. — М.: Издательство газеты «Бухгалтерия. Налоги», 2004. —
352 с.

9. Бебнева Е.В. Теория бухгалтерского учета / Бебнева Е.В., Богачева
И.В., Соколова Е.С. — М.: ММИЭИФП, 2005. — 403 с.

10. Соколов Я.В. История бухгалтерского учета / Соколов Я.В., Соколов
В.Я. — М.: Финансы и статистика, 2004. — 481 с.

11. Майкл Макиан Финансы и бухгалтерский учет / Майкл Макиан [пер. с
англ. И.О. Гура]. — М.: АСТ, 2006. — 648 с.

12. Мизиковский Е.А. Теория бухгалтерского учета / Мизиковский Е.А. —
М.: Юристъ, 2004. — 400 с.

13. Хорнгрен Ч.Т. Бухгалтерский учет: управленческий аспект / Хорнгрен
Ч.Т. [пер. с англ. В.О. Губачев]. — М.: Финансы и статистика, 2005. —
416 с.

14. Хендриксен Э.С. Теория бухгалтерского учета / Хендриксен Э.С. [пер.
с англ.В. В. Сопко]. — М.: Финансы и статистика, 2005 — 576 с.

15. Борискина И.П. Бухгалтерское дело / Борискина И.П., Лясковская Н.В.
— М.: Тула: НОО ВПО НП «ТИЭИ», 2008. — 473 с.

16. Козлова Е.П. Бухгалтерский учет в организациях / Козлова Е.П.,
Бабченко Т.Н., Галанин Е.Н. — М.: Финансы и статистика, 2003. -752 с.

17. Гусева Т.М. Самоучитель по бухгалтерскому учету / Гусева Т.М., Шеина
Т.Н. — М.: Проспект, 2009. — 502 с.

18. Захарьин В.Р. Теория бухгалтерского учета / Захарьин В.Р. — М.:
ИНФРА-М: ФОРУМ, 2005. — 304 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *