Валеологія. Здоров\’я майбутніх батьків і дитини (реферат)

Тема 11

Здоров’я майбутніх батьків і дитини

Здоров’я майбутнього покоління багато в чому залежить від
підготовленості молодих людей, котрі укладають шлюб, до створення
міцної, здорової сім’ї, народження та виховання дитини.

Елементи знань потенційних молодих батьків у галузі фізіології та
гігієни людини, психології дитини, а також правильне уявлення про
взаємини з майбутнім малюком допоможуть їм виховати здорову дитину.
Спланована й усвідомлена підготовка майбутніх батьків до народження
дитини позитивно вплине на розв’язання багатьох проблем молодої сім’ї.
Уявлення про фізіологічне зрілу та незрілу дитину, а особливо про
передумови стану фізіологічної незрілості дітей допоможуть запобігти
виникненню такого стану або частково вплинути на нього у позитивному
напрямку.

11.1. ЩО ТРЕБА ЗНАТИ МАЙБУТНІМ БАТЬКАМ

На дитину однаково радісно чекають і мати, і батько. Майбутні батьки
повинні знати, що залежить від них, щоб початок даного ними нового життя
був благополучним.

На формування зародка впливають спадковість і, звичайно, умови, в яких
він розвивається; серед них екологія місцевості, де мешкає сім’я,
харчування майбутньої матері, умови праці й уклад життя сім’ї.

Частина умов не залежить від нас, а деякі обставини бувають нам не
завжди підвладні. Однак розумні батьки можуть до деякої міри змінити їх
на краще.

Старий звичай говорить, що для благополуччя та здоров’я сім’ї, а також
майбутньої дитини краще не багате й хмільне застілля традиційного
весілля, а весільна подорож. Адже початок життя дитини мусить збігатися
з найрадіснішими та найсвітлішими днями матері та батька.

Учені стверджують, що психологія небажаної дитини травмована ще до її
народження. За тривалих стресових станів у крові матері утворюється
надлишкова кількість гормонів, які негативно впливають на мозок дитини,
котрий формується.

Спеціалісти вважають, що дев’ять місяців очікування дитини постійних
роздумів про малюка, його майбутнє – це не тільки гормональний, а й
біологічний вплив, який виявляється в усьому подальшому житті дитини.
Добрі думки, почуття, слова батьків допомагають формуванню позитивної
психіки дитини. І одне із завдань чоловіка та близьких родичів вагітної
жінки – бути особливо поблажливими, добрими, уважними до неї, думати і
говорити більше про приємне, світле, хороше.

Щоб дитина народилася фізіологічне зрілою, майбутній мамі слід правильно
харчуватися, але не переїдати. Якщо майбутня мама не встигла вчасно
пообідати, її кров стає «голодною» і дитина відразу ж нагадує про себе,
починаючи «штовхатись» (рухатися), її серце б’ється частіше,
збільшується кровообіг організму, забезпечуючи останньому надходження
великої кількості поживних речовин. Отримавши необхідне харчування,
дитина на деякий час заспокоюється. Під час «штовхання» ж в організмі
матері вона розвивається фізично, а отже, дозріває фізіологічне.

Майбутнім батькам не можна забувати також про необхідність достатньої
рухливості матері. Найдоступнішим і найпростішим для оптимальної
рухливості майбутньої матері може бути біг, спочатку протягом 10–15
хвилин із наступним збільшенням його тривалості до 30–40 хвилин. До того
ж, молода жінка почуватиме себе впевненіше, якщо в таких активних
прогулянках її буде супроводити чоловік. Через два-три нелегких тижні
мати відчує фізичну витривалість, так необхідну в її стані. Такі
пробіжки можна здійснювати у будь-який час дня (коли зручно та приємно),
але не менше ніж тричі на тиждень. Для оптимізації рухової активності
майбутня мати може танцювати, ходити на лижах, грати у волейбол,
баскетбол, їздити на велосипеді тощо. Проте при цьому потрібно
дотримуватись певної обережності, щоб не нашкодити своєму станові. Слід
запам’ятати, що обмеження рухливості матері є шкідливим для майбутньої
дитини.

Молодим людям, які готуються стати батьками, необхідно для щастя своєї
дитини і власного блага переборювати свої згубні нахили та звички. Ви
знаєте, наскільки шкідливі для здоров’я організму людини тютюн,
алкоголь, наркотики. Усе це, звичайно, неприпустиме в сім’ї, де чекають
на дитину. Особливо ж страшним є запліднення, що відбувається у
нетверезому стані будь-кого із батьків. Нагадаємо, що матері-п’яниці
народжують до 75% дефективних дітей. За доброю традицією у давніх
слов’ян молодята не доторкувалися до хмільного. Гадаємо, що заради
родинного щастя та благополуччя, а також здоров’я вашої дитини тверезе
запліднення стане законом вашого життя.

По змозі майбутня мати, а згодом і мати-годувальниця повинна уникати
прийому ліків. Навіть найбезвинніші препарати, які вживає жінка в такий
відповідальний період життя, можуть у майбутньому негативно позначитись
на стані здоров’я її дитини.

Б.П. Нікітін казав: «Переважна більшість хвороб дитини створюється
самими дорослими. І вам необхідно докладати зусиль уже зараз для
запобігання хворобам, змінюючи звичаї, умови та стиль життя з дітьми,
наближаючись і чинячи в тон і такт природі».

Уважно прочитайте та вивчіть рекомендації Б.П. Нікітіна (додаток 6).

11.2. ФІЗІОЛОПЧНО ЗРІЛА ТА НЕЗРІЛА ДИТИНА

Кожна дитина має притаманні тільки їй характер, моральне обличчя,
нахили, багато в чому зумовлені генетично і певним чином сформовані вже
в перші дні, тижні, місяці, роки її життя і навіть деякою мірою під час
внутрішньоутробного розвитку.

Закладені таким чином якості надалі розвиваються, удосконалюються,
шліфуються. На процес формування особистості впливають умови життя,
спосіб життя батьків. Особливо ці фактори позначаються на немовлятах і
дітях, які ось-ось мають з’явитися на світ. Дев’ять місяців
внутрішньоутробного розвитку багато в чому визначають майбутній стан
здоров’я людини.

Спеціалістами розроблена класифікація народжуваних дітей за
фізіологічним принципом. Відповідно до цієї класифікації, новонароджених
розподіляють на фізіологічне зрілих і фізіологічне незрілих.

Фізіологічне зріла дитина – це дитина, організм якої в усі вікові
періоди життя можна вважати досконалим, і зрілим відповідно до періоду
його розвитку. Його фізіологічні функції адаптивно відповідають
календарному віку малюка і тим специфічним умовам середовища, з якими
дитячий організм має взаємодіяти.

Для фізіологічне зрілого новонародженого характерним є високовиражені
ознаки нормального м’язового тонусу у поєднанні з нормальною руховою
активністю. У нього також добре виражені рухові рефлекси (і насамперед,
«хапальний рефлекс»). Хапальний рефлекс і пов’язане з ним підвищення
м’язового тонусу можуть настільки сильно виявлятись, що новонародженого,
котрий ухопився за пальці дорослого, можна підняти, бо його хватка
здатна витримати вагу власного тіла.

Показником фізичної зрілості може бути підошовний рефлекс. Викликається
він штриховим подразненням поверхні шкіри внутрішнього краю стопи та
характеризується розгинанням великого пальця і згинанням решти пальців.
Така рефлекторна реакція одночасно поєднується зі згинанням нижніх
кінцівок у колінному та кульшовому суглобах, а також з посиленням
скорочувальної активності решти м’язів тіла новонародженого.

Легко можна визначити фізіологічну зрілість дитини, перевіривши рефлекс
під назвою «феномен повзання»: у положенні на животі дитина рефлекторно
відштовхується ніжками від приставленої до неї долоні.

При спробі поставити дитину на поверхню столу вона підгинає ніжки та
підтягує їх до живота. Цей рефлекс вказує на згинальний м’язовий тонус.
Його можна назвати негативною реакцією опори.

Слід пам’ятати, що під час годування малюка перевіряти його рефлекси не
можна.

Ще одним показником фізіологічної зрілості дитини є її спонтанна рухова
активність під час сну (напр., здригання ручок, ніжок або ж розгинальна
активність, у якій бере участь уся скелетна мускулатура організму).

У фізіологічне зрілого новонародженого з перших же днів його життя
встановлюється повноцінна терморегуляція. Голою дитина може перебувати
на столі 20–30 хвилин, протягом яких вона зберігає постійну температуру
тіла.

Частота серцевих скорочень – також яскравий показник фізіологічної
активності дитини. Вона коливається в межах 135–140 скорочень на
хвилину, частота дихання – 35–42 вдихів-видихів на хвилину.

Отже, ознайомившись із простими методами виявлення фізіологічної
зрілості дитини, ви можете легко її перевірити, проте слід усвідомити,
що фізіологічна зрілість новонародженого не є чимось даним раз і
назавжди. Вона може бути втрачена внаслідок невідповідності гігієнічних
умов і режиму утримання малюка особливостям його фізіології.

Фізіологічна незріла дитина – це дитина, організм якої характеризується
не тільки відставанням, у розвитку відповідних фізіологічних функцій, що
виникають ще у внутрішньоутробному періоді, але й пізнішим,
послабленням, їхньої інтенсивності порівняно з такими самими функціями
фізіологічно зрілого новонародженого.

Фізіологічне незрілі діти відрізняються від фізіологічно зрілих дітей не
ступенем доношеності чи недоношеності і не вагою тіла під час
народження. Вони відрізняються особливостями своєї фізіології, зміненої
негативним впливом організму майбутньої матері, яка перебуває в умовах,
несприятливих для вагітності.

Основні ознаки фізіологічної незрілості новонароджених – це їхній
слабкий м’язовий тонус і мала рухова активність. Про слабкий м’язовий
тонус можна судити за незначним проявом або відсутністю вищезазначених
рухових рефлексів у малюка.

Симптомами вродженої фізіологічної незрілості є, наприклад, понижена
температура тіла, зниження ЧСС (частоти серцевих скорочень), що складає
30–70 скорочень на хвилину.

Фізіологічна незрілість є, крім того, передумовою для виникнення
багатьох станів фізіологічної неповноцінності та духовної спустошеності.

Гадаємо, що діагностика як фізіологічної зрілості, так і фізіологічної
незрілості новонародженого проста та доступна для всіх молодих батьків.

11.3. МЕТОДИКА КОМПЕНСАЦІЇ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ НЕЗРІЛОСТІ

Фізіологічну незрілість новонародженого не можна вважати патологією,
хоча вона і є відхиленням від норми. Фізіологічну незрілість організму
можна повністю усунути за умов компенсуючих заходів. Для цього потрібно
передусім вивести організм дитини зі стану пониження м’язового тонусу,
ослаблених скелетно-м’язових рефлексів і створити умови для нормальної
рухової активності. Як стверджують спеціалісти, цього можна досягти лише
з допомогою холодових впливів на організм. Такі впливи є єдиною
специфічною формою подразнення, що рефлекторно стимулює скорочення
скелетної мускулатури новонароджених з ознаками фізіологічної
незрілості. Холодовий вплив, який обов’язково повинен характеризуватися
значним температурним перепадом, вважається добрим стресовим
подразником. І. Аршавським та іншими ученими доведено, що на правильно
дозований холодовий вплив дитина не реагує негативно («плач
незадоволення»). Міміка малюків, якщо можна так висловитись щодо
новонародженого, швидше передає «задоволення». Це – природно, адже при
зазначених холодових впливах дитина все ж зігрівається. Зігріти
фізіологічно незрілих новонароджених можна, як доводить практика, не
теплом, а тільки холодом: під час холодових впливів підвищується
м’язовий тонус, а також частота серцевих скорочень і частота дихання.
Слід уточнити, що відбувається збільшення, а не зменшення числа серцевих
скорочень, як це спостерігається у фізіологічно зрілих новонароджених
під час загартовувального впливу холоду (у методично правильних межах).

Під час холодового впливу на організм малюка підвищується його тонус і
збільшується теплопродукція. У зв’язку з цим після короткочасного
звуження судин шкіри відбувається їхнє розширення. Шкіра при цьому
набуває рожевого забарвлення.

На відміну від фізіологічно зрілих, незрілі діти не нагадують криком про
те, що їхній шлунок пустий. Це визначається за зміною міміки, яка
передає незадоволення. Помітивши це, мати повинна підготувати малюка до
чергового годування таким чином. Після того як мати розповила дитину, її
треба піднести до крана з холодною водою (обов’язково холодною) і не
тільки підмити, але й обливати нею доти, доки малюк не хоче відповідати
підвищенням м’язового тонусу або виявляти силу. Таку реакцію організму
може відчути пальцями кожна мати, котра тримає в руках під краном свого
малюка. Цю процедуру слід повторити протягом дня не менше трьох-чотирьох
разів. Мати повинна знати, що це єдиний ефективний спосіб зігрівання
дитини.

Витерту фланелевою пелюшкою й одягнену у вільний одяг дитину потрібно
нагодувати. Потім малюка, якого поклали у ліжечко, слід загорнути в
легку ковдру таким чином, щоб не обмежувати його рухової активності.

Смисл холодових впливів на організм полягає у рефлекторній стимуляції
м’язового тонусу і рухової активності (тобто статичного та динамічного
навантажень на скелетну мускулатуру). Це сприяє росту, подальшому
підвищенню рухової активності й імунітету.

Необхідна тривалість холодового впливу забезпечена одночасним
обливанням. Користуючись же холодним струменем води з крана, досить
просто дозувати температуру за адаптивними можливостями дитини.

При використанні зазначених заходів загартування уже наприкінці першого
місяця життя дитини спостерігається яскраво виражена компенсація
фізіологічної незрілості. У такого малюка на кінець періоду
новонародженості (це перші 28 днів життя після народження) достатньо
добре виражені описані вище рефлекси. Він спирається ніжками об опору,
лежить на животі, піднімає голову та довго утримує її у піднятому стані.

Як звичайно, для підвищення показників імунітету достатньо проведення
загартовувальних процедур протягом місяця. Спостерігаючи за такими
дітьми (і протягом першого місяця, і до року, і пізніше), спеціалісти не
виявили будь-яких захворювань у більшості з них.

Метод загартовування й оптимальне забезпечення гігієнічних умов
середовища – це не тільки ефективна компенсація фізіологічної незрілості
дитини, але й профілактика різноманітних захворювань, причому не тільки
в період новонародженості, а й у майбутньому.

Література:

Аршавский И. А Ваш малыш может не болеть. -М.: Советский спорт, 1990.
-ЗО с. (Физкультура для здоровья).

Велитченко В.К., Велитченко Н.В. Советы будущей маме. -М.: Советский
спорт, 1990. — 56с. (Физкультурная библиотечка родителей).

Глушанюк Т.Г., Волкова Л.К. Тайна здоровья ребенка. — С.-Петербург:
Интерспектр. — 304 с.

Єренков В.А. Батькам про дітей — здорових та хворих: Мала популярна
енциклопедія. — Київ: Здоров’я, 1994. -416с.

Марьясис Е.Д., Скрипкин Ю.К Азбука здоровья семьи. — М.: Медицина, 1992.
-208 с. (Научно-популярная мед. литература).

Никитин Б.П. Первые уроки естественного воспитания или детство без
болезней. — 2-е изд., испр. — С.-Петербург: Нева-Ладога-Онега, 1991. —
159 с.

СпокБ. Ребенок и у ход за ним: Пер. с англ. Н. А. Перовой/Вступ, ел.
Ю.П.Азарова: «Что нужно знать и делать?» — М.: Пресса, 1992. — 608 с.

Шкіряк-Нижник З.А., Непосатова-Курашкевич Е.І. Ми чекаємо дитину. -Київ:
Видавництво т-ва «Знання» України, 1991. — 34 с. (Сер. 5, Вдумливим,
допитливим, кмітливим. №6)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *