Ураження радіацією (реферат)

Ураження радіацією

Після опромінення організму людини під час зовнішнього чи внутрішнього
впливу радіації може виникнути тяжке захворювання — променева хвороба. В
її розвитку виділяють ряд синдромів, що свідчать про радіоактивне
ураження окремих фізіологічних систем організму людини.

Церебральний синдром виявляється у вигляді підвищеного психічного та
рухового збудження, інколи супроводжується непритомністю. Ці симптоми
виникають та прогресують внаслідок променевого пошкодження клітин та
судин головного мозку. Збудження поступово змінюється апатією. З часом
людина втрачає здатність координувати рухи, орієнтуватися у просторі та
часі. Далі — судоми, зупинка дихання і смерть.

Шлунково-кишковий синдром виникає внаслідок ураження епітелію, що
вистилає внутрішню поверхню кишечника. Клітини кишечника відповідають за
всмоктування поживних речовин та рідини. Крім того, вони є бар’єром,
який перешкоджає проникненню в кров різних мікроорганізмів, їх загибель
порушує процеси всмоктування, що призводить до зневоднення організму і
його інфікування кишковими бактеріями. Симптоми — біль у шлунку та
кишечнику, швидка втрата маси тіла, нудота, блювання, пронос, під час
якого видаляється багато рідини. Порушується водно-сольовий баланс і
настає смерть.

Кістково-мозковий синдром може бути в результаті різкого порушення
кровотворення і кровообігу. Кістковий мозок відповідає за відтворення
основних структурних компонентів крові — еритроцитів, лейкоцитів,
тромбоцитів. Радіоактивне ураження спричинює різке зменшення кількості
кров’яних клітин, внаслідок чого розвивається анемія, з’являються
кровотечі.

Прояв та тяжкість перебігу променевої хвороби залежать від дози
опромінення. Так, променева хвороба виникає при одноразовому опроміненні
з експозиційною дозою 100 Р (1 грей). Найстрашніше те, що в момент
опромінення людина нічого не відчуває і не знає, що зазнала тяжкої
травми. Розрізняють чотири ступені тяжкості перебігу променевої хвороби,
які залежать від отриманої дози.

І ступінь — легкий. Виникає під час одноразового опромінення дозою в
1—2 грей. ІІ ступінь — середній. Розвивається під дією радіації в 2—4
грей. 77/ ступінь — тяжкий. Спричинюється дією дози в 4—6 грей. Нарешті,
IV ступінь — вкрай тяжкий. Спричинюється одноразовим опроміненням понад
б грей. У перебігу променевої хвороби кожного ступеня можна виділити
чотири періоди.

Період первинної променевої реакції. Виникає відразу після опромінення
або впродовж 1—10 год. і триває від кількох годин до кількох діб.
Характеризується збудливістю, роздратованістю хворого. Потім настає
загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення
температури тіла. Після цього спостерігається пригнічення психічної
діяльності.

Прихований період починається з моменту зникнення симптомів первинної
реакції. Самопочуття хворого поліпшується, але він може скаржитися на
загальну слабкість та зниження апетиту, неспокійний сон. Період
прихованої дії триває кілька днів або тижнів. Чим коротший прихований
період, тим важчі наслідки. В особливо важких випадках цей період
відсутній.

Період загострення променевої хвороби характеризується проявом усіх
ознак ураження: знову з’являються головний біль, безсоння, нудота,
блювання, зростає загальна слабкість, виникають шлунково-кишкові розлади
з сильним болем у животі, проноси, інколи з кров’ю. Температура тіла
підвищується до 40 °С і довго тримається. На шкірі з’являються
крововиливи та виразки. Спостерігаються кровотечі з внутрішніх органів,
а через 2—3 тижні — випадання волосся. У цей період часто виникають такі
інфекційні ускладнення, як ангіна, запалення легенів, сепсис. При
легкому та вкрай тяжкому ступенях ураження цей період триває недовго: у
першому випадку швидко переходить у четвертий період, у другому — настає
смерть.

Період одужання. Першою його ознакою є зменшення кровотеч і підвищення
апетиту. Нормалізується температура, поліпшується загальний стан,
збільшується маса тіла.

Під час опромінень невеликими дозами зовнішньої радіації чи вживання з
їжею великої кількості радіонуклідів може виникнути так звана хронічна
променева хвороба, її перебіг залежить від сумарної дози опромінення та
локалізації радіонуклідів у організмі. Першими симптомами є підвищена
втомлюваність, роздратованість, зниження працездатності, погіршання
пам’яті та порушення сну. Потім з’являються шлунково-кишкові розлади,
кровотечі з ясен і носа, біль у кістках.

Смерть настає у випадку продовження споживання забрудненої
радіонуклідами їжі чи перебування протягом тривалого часу на забрудненій
місцевості. Зміна харчування і евакуація, як правило, сприяють одужанню.

Допомога населенню в разі радіоактивного забруднення місцевості.

Характер захисних заходів залежить від часу, що минув з моменту
виникнення небезпеки радіоактивного зараження. Основні методи захисту
населення від зовнішнього опромінення та надходження радіонуклідів у
організм з повітрям, водою та їжею зводяться до обмеження перебування
людей на забрудненій місцевості, їх можна розмістити у тимчасових
укриттях, герметизованих приміщених, евакуювати. Звичайно, потрібно
виключити вживання продуктів і води, забруднених радіонуклідами. В
ранній період (до однієї доби) необхідно приймати препарати, що містять
Йод (наприклад, йодид калію), оскільки щитовидна залоза дуже швидко
накопичує радіоактивний Іод-132 з періодом напіврозпаду 2 доби. Після
цього терміну вживання препаратів Йоду недоцільне, у деяких випадках
навіть шкідливе. Слід зазначити, що вживання спиртових розчинів йоду не
допоможе, а тільки спричинить зайве подразнення слизових оболонок
шлунка, тому що всі елементи потрапляють в організм лише у вигляді
йонів.

Враховуючи можливість потрапляння радіоактивних речовин з повітрям у
легені, для їх захисту слід використовувати респіратори. Дуже небезпечно
палити у забрудненому повітрі, оскільки паління сприяє надходженню
радіонуклідів у організм. Крім того, тютюн містить речовини, що
посилюють дію радіації (радіосенсибілізатори).

?

oe

X

чника водою. Рекомендується вживання сухого червоного вина по 25—50 мл
на добу, продуктів, що містять Ферум. Уповільнюється всмоктування й
прискорюється виведення Цезію-137 з організму зі збільшенням у раціоні
Калію та Натрію. Стронцій-90 набагато швидше видаляється з організму за
умови частого вживання молока і продуктів, що містять Кальцій.

Рекомендується вживати речовини, що послаблюють чи перешкоджають впливу
радіації на організм (радіопротектори). В основі дії радіопротекторів
лежать різні механізми, наприклад, перехоплення вільних радикалів після
проходження елементарної частинки, подовження періоду поділу клітин
тощо. До таких речовин належать цистеїн, що міститься у жовтку яєць,
каротин А, токоферол Е, який накопичується багатьма овочами. Дуже добре
зв’язує Цезій-137 у шлунку протектор-адсорбент берлінська лазур.

Радіоактивне опромінення має ще один бік своєї підступної дії — так
звані віддалені ефекти. До них належать:

• напрацювання та накопичення в організмі антитіл, що згодом починають
«боротися» з білками організму;

• канцерогенез — втрата контролю за ростом та поділом клітин, що
призводить до виникнення та розвитку ракових пухлин.

На жаль, сучасна медицина не має більш-менш дійових способів зупинення
чи пригнічення цих процесів.

Незважаючи на різкий спад гонки ядерних озброєнь і послаблення загрози
глобальної війни, немає гарантії, що ядерна зброя не буде захоплена і
застосована, скажімо, терористами чи фанатично настроєними
угрупованнями. Адже накопичено її стільки, що можна кілька разів знищити
всю планету.

У зв’язку з цим слід пам’ятати про те, що несе з собою ядерний вибух, і
які заходи необхідно здійснити для зменшення дії уражувальних факторів
ядерної зброї.

Атомні та термоядерні боєголовки ракет і снарядів діють з величезною
руйнівною силою. Вибух проявляється сліпучим спалахом — вогненною кулею,
яка перетворюється на грибоподібну хмару, гуркотом. У місці вибуху
руйнування всіх споруд досягає майже 100 % . Ця територія називається
епіцентром вибуху. Навколишня місцевість, яка також зазнала руйнування,
пожеж, радіоактивного забруднення, називається осередком ядерного
ураження.

Основними уражувальними факторами, що діють під час вибуху, є світлове
випромінювання, ударна хвиля, електромагнітний імпульс, проникна
радіація та слід радіоактивної хмари.

Світлове випромінювання — це сильний потік світла, який має дуже
широкий спектр променів і здатний у разі безпосередньої дії спричинити
опіки різного ступеня, тяжкі ураження очей з тимчасовою чи повною
сліпотою. Якщо під час спалаху очі прикриті, вірогідність їх ураження
незначна. Опіки можуть виникати внаслідок займання одягу чи пожеж.

Електромагнітний імпульс безпосередньої небезпеки для здоров’я людини
не становить. Можливий лише у деяких випадках тимчасовий розлад нервової
і серцево-судинної систем у людей, які мають схильність до відповідних
хвороб. Ураження можливе внаслідок виведення з ладу електричного
обладнання і виникнення у зв’язку з цим пожеж або уражень електричним
струмом, високовольтною дугою.

Ударна хвиля характеризується величиною надлишкового тиску від 20 до
100 кПа. Люди можуть дістати переломи кісток, вивихи, розриви тканин чи
органів, кровотечі, струси мозку або ураження вторинного походження
уламками різних споруд, осколками скла, іншими предметами, що рухаються
з великою швидкістю. Тяжкість уражень зумовлюється віддаленістю від
епіцентру вибуху.

Проникна радіація зумовлена дією потоку нейтронів та у-випромінювання,
що діють у перші 10—15 с після вибуху. Відбувається йонізація живої
тканини, що призводить до порушення функцій організму та розвитку
променевої хвороби.

Слід радіоактивної хмари — радіоактивне зараження місцевості продуктами
ядерного вибуху. Небезпека полягає у зовнішньому опроміненні
у-променями, що йдуть від усіх забруднених предметів, а також
внутрішньому опроміненні (3-променями у разі потрапляння забруднених
частинок усередину організму з повітрям, водою, їжею. Це так само може
призвести до розвитку гострої променевої хвороби.

Подаючи першу медичну допомогу в осередках ядерного ураження, слід
вживати заходи, які забезпечать врятування життя людей. Потрібно
зменшити дію зовнішнього у-випромінювання, для чого всіх направляють у
захисні споруди. Потім здійснюють часткову санітарну обробку та
дезактивацію одягу і взуття. Ця обробка передбачає обмивання чистою
водою або обтирання вологими тампонами і губками відкритих частин тіла.
Потерпілим промивають очі і дають прополоскати рот. Одяг дезактивують з
урахуванням напрямку вітру, при цьому дихальні шляхи людей повинні бути
захищені респіратором, ватно-марлевою пов’язкою чи рушником.

Під час уражень ударною хвилею і світловим випромінюванням, коли
виникають різноманітні ушкодження — кровотечі, вивихи, переломи, опіки
тощо,— постраждалим подається допомога відповідно до характеру уражень.

Для попередження розвитку променевої хвороби слід застосувати
радіозахисні препарати.

ЛІТЕРАТУРА

Білявський Г. О., Паду н М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології.
— К.: Либідь, 1995. — 368 с.

Біологія / А. А. Слюсарев, А. В. Самсонов, В. Н. Мухін та ін./ Під ред.
В. О. Мотузного. — К.: Вища пік., 1991. — С. 6, 241.

Вишневская Е. Л., Барсукова Н. К., Широкова Т. Й. Основы безопасности
жизнедеятельности: Учеб. пособ. для учащихся 9-х кл. общеобразоват. шк.
— М.: Русское слово, 1995. — 62 с.

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 року. — К.: Вікар, 1997. — С. 17—19.

Кучеров І. С. Фізіологія людини і тварин. — К.: Вища шк., 1991. — 327с.

Леони Д.,Режи Б. Анатомия и физиология в цифрах. — М.: Кронпрес, 1995. —
128с.

Лисенков С.Л. Конституція України: Матеріали до вивчення. — К.: Либідь,
1997. — С. 53—54.

Основи медицинских знаний учащихся: Проб. учеб. для сред. учеб.
заведений / Под ред. М. Й. Гоголева. — М.: Просвещение, 1991. — 112с.

Пономарев В. Т. Энциклопедия безопасности. — Д. Сталкер, 1997. — С.
297—391.

Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К.: Вища шк., 1976. — С. 188—189.

Ситников В. П. Основы безопасности жизнедеятельности: Справочник
школьника. — М.: Слово, 1997. — С. 307—444.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *