Соціально-політичне середовище життєдіяльності (реферат)

Реферат

на тему:

“Соціально-політичне середовище життєдіяльності” Життєве середовище —
другий елемент системи «людина — життєве середовище». Життєве середовище
є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина
і функціонують системи її життєзабезпечення.

У цьому розумінні воно не має постійних у часі і просторі кордонів, його
межі визначаються передусім рівнем системи, тобто тим, що в даному разі
розуміється під терміном «людина».

Життєве середовище людини складається з трьох компонентів — природного,
соціального, або соціально-політичного, та техногенного середовищ.

Виділяють такі сфери суспільного життя:

* матеріальна — охоплює процеси матеріального виробництва розподілу,
обміну, споживання;

* соціально-політична — включає соціальні та політичні стосунки людей у
суспільстві — класові, національні, групові міждержавні тощо. Саме ця
сфера охоплює такі явища и процеси, як революція, реформа, війна,
класова боротьба У цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як
партія держава, громадські організації;

* духовна — це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень тобто весь
спектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції до
іншої (засоби масової інформації), перетворення на індивідуальний
духовний світ людини;

* культурно-побутова — це такі явища, як виробництво культурних
цінностей, життя сім’ї, побутові проблеми (організація відпочинку,
вільного часу), освіта, виховання тощо.

Усі сфери суспільного життя взаємопов’язані. Важливу роль у суспільстві
відіграють соціальні відносини. Соціальні відносини виникають між людьми
у процесі їхньої діяльності та спілкування.

Вони характеризують життєдіяльність людини і поділяються на економічні,
соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші.

Соціальні відносини — це:

Норми життя суспільства: економічного, політичного, правового,
морального.

Суспільні правила життя й поведінки людей.

В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтереси і
потреби людей. В суспільстві постійно виникають і вирішуються
різноманітні суперечності, зіткнення інтересів і суспільних цінностей,
відносин. Завершальним етапом механізму вирішення суперечностей у
системі суспільних відносин є конфлікт.

Таблиця 1. Основні типи конфліктів між людьми

Соціальні конфлікти

за учасниками за сферами за характером

• внутріособистісні

• міжособистісні

• між особою і суспільством

• між групами

• міждержавні • економічні

• політичні

• ідеологічні

• міжнаціональні

• релігійні

• побутові тощо • справжні

• випадкові

• давні

Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьому
зв’язку конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою
співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі
інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфліктують з
різних причин — економічних, політичних, соціальних, екологічних,
моральних, релігійних, ідеологічних тощо. Конфлікти бувають різними: між
країнами і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та
установами, робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами,
студентами й викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим
поколінням.

Своєчасне нерозв’язання конфліктів може призвести до соціальної напруги
у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзвичайних
ситуацій соціально-політичного характеру, надзвичайних подій, що
загрожуватимуть безпеці суспільства.

Люди в процесі життєдіяльності об’єднуються в соціальні групи. Соціальна
група — це сукупність певного числа людей, об’єднаних спільним інтересом
чи спільною справою. Об’єднання людей у соціальні групи відбувається на
засадах не лише матеріальних інтересів. Деякі групи (релігійні)
ґрунтуються на засадах духовності. Є групи, в основі яких лежать
кровородинні зв’язки, взаємодопомога, відповідальність (рід, сім’ї
тощо). Людей єднають також спільні етнічні особливості (народ, нація),
соціально-політичні інтереси (партія, держава), громадсько-моральні та
культурні пристрасті (суспільні організації, братства, спілки тощо).

Слід розрізняти малі, середні й великі соціальні групи.

* Малі соціальні групи — це групи, що об’єднують до декількох десятків
осіб: сім’я, первинні виробничі об’єднання (бригади), сусідські
спільності, дружні (товариські) компанії, шкільний клас тощо.

* Середні соціальні групи — цим терміном позначають жителів одного села
чи міста, працівників одного заводу викладачів одного навчального
закладу.

* Великі соціальні групи — класи, етнічні спільності (нація, народність,
плем’я), вікові групи (молодь, пенсіонери), статеві об’єднання
(чоловіки, жінки) — це численні об’єднання людей (до декількох десятків
і com мільйонів).

Якісний стан компонентів соціально-політичного середовища буття людини
значною мірою впливає на її здоров’я, життєдіяльність та тривалість
життя.

Використана література:

1. Безпека життєдіяльності. Підручник для ВУЗів. – Київ, 2000.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *