.

Протирадіаційний захист продуктів харчування та протирадіаційні засоби в продуктах харчування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
559 5531
Скачать документ

Реферат на тему:

Протирадіаційний захист продуктів харчування та протирадіаційні засоби в
продуктах харчування

Мільйонні контингенти населення, що мешкають на територіях, забруднених
внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС довгоживучими штучними
радіонуклідами, до 95% дози опромінення іонізуючою радіацією одержують
за рахунок внутрішнього опромінення радіонуклідів, які надходять до
організму з продуктами харчування [8]. Саме тому основним прийомом
протирадіаційного захисту слід вважати мінімізацію вмісту радіонуклідів
у раціоні людини. З одного боку це досягається за рахунок виробництва
продукції рослинництва та тваринництва і, відповідно, продуктів
харчування з використанням технологій, котрі дозволяють знизити в них
вміст радіонуклідів, а з іншої – за рахунок застосування засобів, які
обмежують перехід радіонуклідів в організм [1,4,15].

Натепер перше місце у стратегії протирадіаційного захисту відводиться
мінімізації надходження в організм радіонуклідів – радіоблокуванню.
Серед речовин, що блокують перехід радіонуклідів в організм, можна
виділити три основні групи: антагоністи-конкуренти радіонуклідів,
сорбенти радіонуклідів (сорбенти 1, або ентеросорбенти) і
комплексоутворюючі речовини (комплексони 1), які утворюють з
радіонуклідами важкорозчинні сполуки комплексонати. Блокування
радіонуклідів може бути ефективним не тільки на етапі продукти
харчування-людина, але й на значно ранішніх ланках трофічного ланцюга:
ґрунт-сільськогосподарські рослини, сільськогосподарські рослини
(корми)-тварини, продукція рослинництва і тваринництва–продукти
харчування.

Радіозахисні заходи на ланці ґрунт-

сільськогосподарські рослини

На етапі ґрунт-рослина до радіоблокаторів першої групи слід віднести
вапнування та гіпсування ґрунтів, а також внесення калійних добрив;
другої – внесення фосфорних добрив і третьої – внесення цеолітів,
бентонітів, деяких інших природних чи спеціально підготовлених сорбуючих
матеріалів.

Основним компонентом вапна і гіпсу є кальцій – хімічний аналог стронцію.
Тому внаслідок антагонізму між ними надходження в рослини 90Sr
зменшується. Вапнування застосовується, звичайно, на підзолистих,
дерново-підзолистих та деяких болотних і торфових, як правило, кислих
ґрунтах. У кислому середовищі рухомість іонів, в тому числі і
радіонуклідів, підвищена, тому доведення реакції до нейтральної сприяє
зменшенню переходу в рослини багатьох іонів, в тому числі і
радіоактивних. Але надходження, як правило, 90Sr зменшується у більшій
мірі.

За даними різних авторів, одержаними за роки після аварії, внесення
вапна чи вапняних матеріалів (вапняки, доломіт, мергель) у кислий
дерново-підзолистий ґрунт знижувало вміст 90Sr в зерні злаків та
зернобобових культур в 2-4 рази, в бульбах картоплі – в 5-10, в овочах –
в 4-6, у сіні бобових трав – в 6-8 разів. Для 137Сs ці величини дещо
менші.

Зрозуміло, що внесення вапна та вапняних матеріалів можливе лише на
кислих ґрунтах. Що стосується лужних ґрунтів, то збагачення їх на
кальцій може проводитися за рахунок гіпсування. На нейтральних ґрунтах
можна вносити збалансовані кількості вапняних матеріалів та гіпсу.

Аналогічні антагоністичні взаємодії відбуваються між цезієм і калієм.
Надходження 137Сs в рослини та нагромадження його в урожаї у значній
мірі визначається вмістом в ґрунті і в самих рослинах його хімічного
аналогу – калію. З підвищенням кількості калію в ґрунті зменшується
надходження 137Сs в рослини. Тому внесення калійних добрив у підвищених
кількостях, особливо під рослини калієфіли, є одним з головних засобів
зменшення вмісту цього радіонукліду в продукції рослинництва.

Досвід вивчення впливу калійних добрив на надходження 137Сs в
сільськогосподарські рослини величезний. Він однозначно свідчить про те,
що їх внесення на бідних на калій ґрунтах завжди приводить до суттєвого
зменшення вмісту цього радіонукліду в урожаї: в овочах і картоплі – в
4-8 разів, в зерні злаків і зернобобових – в 3-6 разів, в кормових
травах – в 3-7 разів.

Солі фосфорних кислот здатні утворювати зі стронцієм слабо розчинні чи
навіть практично нерозчинні комплексні сполуки типу вторинних і
третинних фосфатів. Тому цілком слушно було припущено, що внесення в
ґрунт фосфорних добрив має зменшувати перехід 90Sr в рослини. І досить
великий масив науково-дослідницьких і виробничих даних свідчить про те,
що внесення фосфорних добрив в будь-яких формах на будь-яких
відмінностях зменшує нагромадження 90Sr практично всіма видами рослин в
2-6 разів.

В рази зменшує надходження у рослини багатьох радіонуклідів, в тому
числі 239Рu і 241Аm, внесення в ґрунт амінополікарбонових кислот та їх
похідних. Ці речовини утворюють з радіонуклідами комплексні водорозчинні
сполуки, сприяючи їх швидкому вимиванню. Однак, цей спосіб належить до
дуже дорогих заходів і поки що не одержав розповсюдження.

У якості адсорбентів найбільше розповсюдження одержали деякі природні
мінерали, які мають високу сорбційну здатність щодо радіонуклідів,
зокрема, цеоліти, поклади яких виявлені у Карпатах. Міцно і у великих
кількостях сорбують 90Sr і 137Сs іліти та вермікуліти, дещо слабкіше –
монтморилоніти та каолініти. Ефективними сорбентами вважаються такі
мінерали, як флігопіти, гідрофлогопіти, глауконіти, гумбрини, бентоніти.

Здійснення цих радіозахисних заходів дозволяє у підсумку зменшити
надходження радіонуклідів в продуктивні сільськогосподарські рослини, і,
відповідно зменшити дозу опромінення не тільки рослин, але й тварин і
людини, що їх споживає, у декілька разів (таблиця 1).

Радіозахисні заходи на ланці рослини(корми)-сільськогосподарські тварини

На цьому етапі також не слід нехтувати кальцій-, калій- та
фосфоровмісними препаратами. Кальцій в організмі хребетних тварин грає
особливу роль, складаючи основу скелета, а у ссавців – ще й головний
мінеральний компонент молока. При дефіциті в організмі кальцію його
місце можуть посідати хімічні аналоги – в першу чергу елементи другої
групи періодичної системи, серед котрих належить і стронцій. Саме тому
порушення кальцієвого живлення може призводити до збільшення накопичення
в організмі тварин і людини 90Sr. У той же час збагачення раціону
кормами, які містять кальцій, наприклад, бобовими травами, додавання
мінерального підкорму у вигляді солей кальцію, особливо фосфорнокислих,
являє собою ефективний спосіб блокування переходу 90Sr із
шлунково-кишкового тракту до продукції тваринництва. Так, включення
кальцію до раціону корів знижує кількість 90Sr в молоці у 8-12 разів.

Таблиця 1. Ефективність радіозахисних заходів у рослинництві щодо
зменшення вмісту 137Cs і 90Sr в рослинах [2,6,7,9,14,15,20]

Захід Тип ґрунту Кратність зниження

137Cs 90Sr

Вапнування Дерново-підзолистий

Сірий-лісовий, торф’яний 1,5-4

1,5-2,5 2-5

Внесення підвищених норм калійних добрив Дерново-підзолистий,

Сірий лісовий, торф’яний 2-4

1,5-2,5 1,5-2

Внесення підвищених норм фосфорних добрив Дерново-підзолистий,

Сірий лісовий, торф’яний 1,5-2

1,5 1,5-2,5

Внесення природних

мінералів-сорбентів Дерново-підзолистий 1,5-2,5 1,5-2

Спільне застосування

вапна та добрив Дерново-підзолистий,

сірий лісовий 2-5 2-6

Як не дивно, в літературі є дуже мало даних про вплив калійного живлення
на нагромадження 137Сs в організмі тварин. Незважаючи на це, але
враховуючи виключно важливе значення калію у функціональній діяльності
багатьох фізіолого-біохімічних систем всіх організмів, зокрема клітинних
мембран, вуглецевого обміну, синтезу багатьох ферментів, гормонів, можна
стверджувати, що збагачення раціону за рахунок кормів, які містять
підвищену кількість калію, буде сприяти зниженню в них накопичення
137Сs. Це в першу чергу кукурудзяний силос, картопля, кормові буряки.

Значна роль у зменшенні надходження радіонуклідів в організм
сільськогосподарських тварин, а також у підвищенні їх стійкості до
іонізуючих випромінювань належить мікроелементам. Особливо це стосується
регіонів Полісся, ґрунти яких і, відповідно, корми, бідні не тільки за
вмістом основних макроелементів, але й більшості біологічно важливих
мікроелементів, таких як йод, флуор, цинк, кобальт, марганець, мідь,
селен та інших.

Необхідно також враховувати, що застосування прийомів, спрямованих на
зменшення надходження радіонуклідів в рослини, зокрема проведення
вапнування луків і пасовищ, збільшення доз фосфорних добрив призводить
до зв’язування багатьох мікроелементів в ґрунті і зменшення їх кількості
в рослинах, а, відповідно, і в раціоні тварин. Це може стати причиною
ряду захворювань тварин, відомих під загальною назвою
гіпомікроелементозів. Тому слід періодично на основі даних про вміст
мікроелементів в кормах, воді, молоці, крові, м’ясі, уточнювати їх
кількості у раціоні тварин. Збагачення раціону тварин солями цих
елементів може стати важливим заходом в системі ведення тваринництва на
забруднених радіонуклідами територіях.

Відомі речовини, які здатні знижувати перехід радіонуклідів з кормів до
тканин тварин. До них належить велика група різних за хімічною будовою
сполук, котрі при додаванні до раціону зв’язують радіонукліди у
шлунково-кишковому тракті, зменшуючи їх всмоктування. Вони одержали
назву ентеросорбентів, або просто сорбентів. Таку дію мають солі
альгінових кислот – альгінати калію, кальцію, натрію, які виділяють з
деяких видів бурих водоростей. Додавання альгінатів і навіть самих
водоростей до раціону знижує відкладання 90Sr у тканинах у 1,5-2 рази.
Близький ефект мають пектинові речовини, яких багато містять коренеплоди
і особливо буряки, в тому числі й кормові, гарбуз, плоди фруктових
порід.

Надзвичайно високою ефективністю щодо обмеження всмоктування 137Сs у
шлунково-кишковому тракті не тільки ссавців, але й птиці, відзначається
фероцин – речовина, відома під назвою берлінської лазурі, та його
похідні – фероціаніди заліза, кобальту, нікелю. Маючи специфічну
кристалічну структуру, фероцин вибірково зв’язує ізотопи цезію,
утворюючи з ним нерозчинні комплексні сполуки, які не проникають через
стінки шлунку і кишок, транзитом проходить всі відділи
шлунково-кишкового тракту і виводяться з організму з продуктами обміну.

Фероцин вводять тваринам у вигляді порошку з кормом, з різними
наповнювачами, у складі кормосумішей, брикетів-лізунців. Широке
застосування у скотарстві знайшли спеціальні великі воскові пілюлі з
фероцином – болюси. Кожній корові на початку пасовищного періоду через
рот за допомогою простого пристосування – болюсоін’єктора – вводиться
2-3 болюси. При їх терті фероцин поступово вивільнюється, змішується з
кормом, який зв’язує радіонуклід, не даючи йому всмоктуватися у кров.
Болюси утримуються у ротовому рубці 2-3 місяці, після чого вводяться
нові.

При згодовуванні фероцину коровам у кількості від 1 до 20 г на добу
зниження кількості 137Сs в молоці спостерігається вже через 3-5 діб, а
максимальний ефект досягається через 2-4 тижні. В цілому додавання
фероцину до раціону дозволяє знизити перехід 137Cs в молоко і м’ясо в
6-8 і більше разів.

Як ефективні ентеросорбенти використовуються і цеоліти у вигляді
розмеленого мінералу (кліноптилоліт) і модифікованого шляхом спеціальної
обробки (хумоліт), котрі додаються до концентрованих кормів у кількостях
до 10 %. Це забезпечує зниження вмісту у молоці і м’ясі 137Сs в 1,5-4
рази.

??z

|

uuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuooooee

gd”_oe

вим вмістом радіонуклідів (таблиця 2).

Зрештою, певні прийоми застосовуються на етапі продукти
харчування-людина. Тут вони не розглядаються, хоча мало чим
відрізняються від етапу корми-тварини. Втім, мають певні особливості,
суть яких зводиться до того, що вводяться в організм, як правило, у
вигляді фармакологічних засобів, харчових добавок, спеціальних
препаратів. Як приклад, можна навести альгінати – солі альгінових
кислот, що зв’язують у шлунково-кишковому тракті стронцій.

Таблиця 2. Ефективність радіозахисних заходів щодо зниження вмісту 137Cs
і 90Sr в продукції тваринництва [1,2,6,11,16,17]

Захід Кратність зниження

137Cs 90Sr

Поверхневе покращення луків і пасовищ 1,5-6 1,5-5

Докорінне покращення луків і пасовищ 2,5-10 2,5-6

Мінеральні підкорми 1,5-2 2-3

Додавання до кормів цеолітів (кліноптилоліту) 1,5-3 1,5-2

Додавання до кормів хумоліту 2-4 1,5-3

Додавання до кормів фероцину 2-8 –

Додавання до кормів пектинових речовин – 1,5-2,5

Радіозахисні заходи на ланці продукція рослинництва і

тваринництва–продукти харчування

Низка загальноприйнятих технологій переробки продукції рослинництва і
тваринництва дозволяє зменшити вміст радіонуклідів в продуктах
харчування людини. Деякі з них, які достатньо широко застосовуються у
сільськогосподарському виробництві і побуті, наведені в таблиці 3.

Таблиця 3. Ефективність технологічних переробок продукції рослинництва і
тваринництва щодо зменшення вмісту 137Cs і 90Sr в продуктах харчування
[2,6,15,16]

Захід Кратність зниження

137Cs 90Sr

Виварювання картоплі і овочів (10 хв.) 1,5-2 –

Дворазове виварювання грибів (по 10 хв.) 2-4 –

Переробка картоплі і зерна на крохмаль 10-15 10

Переробка олійних рослин (соняшнику)

на олію 100-200 100-200

Переробка вуглеводів у спирт 500-1000 500-1000

Переробка молока на вершки 6-12 5-10

Переробка молока на сири 6-10 –

Переробка молока на масло 50 50

Виварювання м’яса і риби (10 хв.) 2-4 –

Вимочування м’яса у харчових кислотах

(1 доба) 2-3 –

Безперечно, у загальній стратегії протирадіаційного захисту і сьогодні
певна роль належить радіопротекторам. Але в умовах хронічного
опромінення у малих дозах багатомільйонних мас людей не може йти мова
при застосування спеціальні фармакологічних препаратів, а, скоріше, про
раціональне харчування з дотриманням деяких рекомендацій і зосередженням
уваги на певних продуктах.

Те ж саме стосується і терапевтичних засобів, зокрема прискорення
виведення з організму інкорпорованих радіонуклідів. Відомо немало
синтетичних фармакологічних препаратів, які можуть значно прискорювати
цей процес: альгісорб, цинкацин, пентацин, тетацин та інші. Вони успішно
застосовуються у клінічній практиці при надходженні в організм великих
кількостей тих чи інших радіонуклідів. Проте в зв’язку з певною
токсичністю вони непридатні для умов тривалого застосування.

Це ж можна сказати і про ростові фактори, які прискорюють процеси
післярадіаційного відновлення, детоксикацію організму від шкідливих
метаболітів, що можуть виникати в ураженому радіацією організмі
внаслідок порушення певних процесів обміну речовин.

В таблиці 4 поряд з вище перерахованими протирадіаційними біологічними
засобами наводиться деяка їх розшифровка у вигляді хімічних речовин, які
можуть представляти ці засоби, а також їх джерела серед продуктів,
переважна більшість яких складає певну частину раціону пересічного
жителя України. Безперечно, це не категорична вказівка щодо забезпечення
протирадіаційного захисту. Її можна розглядати лише як обережну
рекомендацію щодо раціонального харчування в умовах підвищеного
радіаційного тиску. І головний принцип, яким керувався автор, – „не
нашкодь”. І якщо у когось може виникнути сумнів щодо радіозахисної
ефективності певних заходів, то щодо додержання цього принципу сумнівів
не повинно виникнути ні в кого.

Деякі з речовин, наприклад, вітаміни, мікроелементи, клітковина, пектини
фігурують не тільки у різних засобах, але й навіть під різними типами
дії. Це тільки підкреслює їх багатогранну функціональну роль у
забезпеченні життєвих процесів і процесах протирадіаційного захисту.

Отже, збагачуючи раціон певними продуктами харчування можна
цілеспрямовано впливати на вміст або синтез в організмі певних речовин,
що мають радіозахисну дію, формуючи так званий „ендогенний фон
радіорезистентності” [3]. Цей „фон” з одного боку зменшує рівень
надходження в організм радіонуклідів, послаблює дію як зовнішнього
опромінення, так і випромінювання радіонуклідів, що надійшли і
включились в тканини і органи (інкорпорувались), а з іншого, сприяє
прискоренню виведення останніх і відновленню ушкоджених радіацією клітин
і структур.

Таблиця 4. Протирадіаційні засоби в продуктах харчування
[5,10,12,13,18,19]

Засіб Тип дії Речовини Джерело*

1 2 3 4

Радіобло-катори Антагоністи-конкуренти радіонуклідів стронцію і цезію
Кальцій Молоко і молочні продукти, горох, квасоля, боби, яйця, капуста,
гречка, салат

Магній Горох, квасоля, вівсяні пластівці, хліб, гречка, сир, пшоно,
салат, картопля

Калій Квасоля, горох, картопля, м’ясо, гречка, риба, капуста, щавель,
вівсяні пластівці, кукурудза, буряки, яблука

Натрій Сир твердий, хліб, морська риба і молюски, соління, маринади

Цинк Печінка, м’ясо, горох, яйця, пшоно, гречка, салат-латук, буряки,
квасоля, вівсяні пластівці

Кобальт Морська риба і молюски, печінка, яйця, пшоно, огірки,
салат-латук, капуста, горіхи, помідори, картопля

Мідь Морська риба і молюски, печінка, молоко, дріжджі, помідори, морква,
буряки, салат-латук, боби

Марганець Фундук, хліб, гречка, рис, буряки, вівсяні пластівці

Сорбенти 1

(ентеро-

сорбенти) Клітковина Вівсяні пластівці, рис, боби, горох, соя, малина,
листові овочі, фрукти

Крохмаль Картопля, хліб, кукурудза, киселі

Комплексони 1

(препарати, що утворюють нерозчинні комплекси з радіонуклідами) Фосфати
Сири, горох, гречка, риба,

Альгінати Морська капуста (мармелад, морозиво)

Пектинові речовини Зелений горошок, вишня, аґрус, буряки, морква, слива,
смородина, гарбуз, яблука, груші, абрикос, журавлина, персик, суниця,
айва

Радіопро-тектори

Антиоксиданти Амінокислоти М’ясо, риба, горох, квасоля,

молоко і молочні продукти, соя, хліб, рис, гречка, вівсяні пластівці

Аміни Сир, риба, печінка, помідори, банани, апельсини, сливи

Антоціани Чорна смородина, чорна горобина, чорна шовковиця,

ожина, темні сорти винограду, малини

Катехіни

(вітамін Р) Чай, какао, смородина, шипшина, чорноплідна горобина,
цитрусові

Кверцетин Гречка, чай, виноград, хмель

Вітамін С Шипшина, смородина, капуста, помідори, суниці, грецькі горіхи,
печінка

Вітаміни Е Олія, салат, горіхи, петрушка, зелений горошок печінка, яйця,
масло

Вітамін U Капуста-броколі, всі види рослин родини капустяних, спаржа,
помідори

Селен Хліб, горох, квасоля, гриби, м’ясо, сир, капуста, морква,
салат-латук, цибуля

Стабілізатори ДНК і мембран Залізо Печінка, нирки, м’ясо, риба, горох,
яйця, гриби, гречка, цибуля, петрушка, яблука, соя, шпинат, салат-латук,
горіхи, вівсяні пластівці

Цинк Див. вище

Кобальт Див. вище

Марганець Див. вище

Нікель Морська риба і молюски, салатні овочі, квасоля, хліб, огірки,
вівсяні пластівці

Ліпіди Жири, м’ясо, риба, молоко і молочні продукти

Природні метаболіти Амінокислоти Див. вище

Вітамін B1 Дріжджі, горох, вівсяні пластівці, м’ясо, гречка, картопля,
капуста, печінка, нирки, хліб, рис

Вітамін В2 Дріжджі, печінка, нирки, сир, м’ясо, молоко, горох, яйця,
капуста, морква

Вітамін В6 Дріжджі, печінка, нирки, м’ясо, кукурудза

Вітамін В12 Печінка, нирки, серце, м’ясо, риба, молоко, яйця

Вітамін К Капуста, шпинат, горох, шипшина, морква, картопля, печінка,
яйця

Вітамін РР Дріжджі, печінка, нирки, риба, гречка, м’ясо, молоко, горох,
хліб, картопля,

Адаптогени Імуностимулятори Морська капуста, морська риба і молюски

Пептиди М’ясо, риба, молоко і молочні продукти, хліб, рис

Вітамін В1 Див. вище

Вітамін С Див. вище

Селен Див. вище

Фітомікстури Квітково-трав’яні настої, фіточаї

Рослинні жири Олія, горіхи, соняшникове насіння

Радіоде-

корпоранти Сорбенти 2 Альгінати Див. вище

Комплексони 2

(препарати, що утворюють розчинні комплекси з радіонуклідами) Антоціани
Див. вище

Катехіни

(вітамін Р) Див. вище

Кверцетин Див. вище

Кофеїн Чай, кофе, какао

Таніни Чай, кофе

Ростові фактори

Активатори регенерації Кініни, гормони Зародки насіння, проростки
злаків, дріжджі

Вітамін А Див. вище

Вітамін В6 Див. вище

Вітамін В12 Див. вище

Залізо Див. вище

Цинк Див. вище

Мідь Див. вище

Кобальт Див. вище

Марганець Див. вище

Селен Див. вище

Йод Морська капуста, морська риба і молюски, салат, горіх грецький,
цибуля, часник, соя, буряки, капуста, огірки

Антидоти, детоксиканти Казеїн Молоко

Клітковина Див. вище

Пектинові речовини Див. вище

* вказані лише деякі зі звичайних продуктів, які за даними літератури
містять найбільші кількості відмічених речовин

Таким чином, стратегія протирадіаційного захисту людини являє собою
багатоешелонований комплекс заходів, який включає блокування переходу
радіонуклідів в організм на всіх етапах трофічного ланцюга, захист від
зовнішнього і внутрішнього опромінення, прискорення виведення
радіонуклідів з організму і активацію процесів післярадіаційного
відновлення. Основна роль при цьому в умовах радіаційної ситуації, що
склалась на забруднених радіонуклідами територіях, належить мінімізації
їх надходження в організм.

Література:

Анненков Б.Н., Егоров А.В., Ильязов Р.Г. Радиационные аварии и
ликвидация их последствий в агросфере. – Казань: Изд-во АН РТ, 2004. –
408 с.

Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення
території України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період
1998-2002 рр. (Методичні рекомендації). – К.: МінАПК, 1998. – 102 с.

Гончаренко Е.Н., Кудряшов Ю.Б. Гіпотеза ендогенного фона
радиорезистентности. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 176 с.

Гудков І.М. Сучасна радіаційна ситуація в аграрній сфері на території
України, Росії та Білорусі в зоні впливу аварії на Чорнобильській АЕС /
Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на
Чорнобильській АЕС. – Житомир: Вид-во ДАУ. – 2003. – С. 21-27.

Гудков И.Н. Стратегия биологической противорадиационной защиты:
радиопротекторы, радиоблокаторы, радиодекорпоранты / Проблеми безпеки
атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2005. – Вип. 3, частина 1. – С.
133-139.

Гудков І.М., Віннічук М.М. Сільськогосподарська радіобіологія. –
Житомир: Вид-во ДАУ, 2003. – 472 с.

Гудков І.М., Лазарєв М.М. Особливості ведення сільського господарства на
забруднених радіонуклідами територіях Лісостепу // Наукове забезпечення
сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України. Т. 1. –
К.: Вид-во ТОВ “Алефа”. – 2003. – С. 747-775.

Двадцять років Чорнобильської катастрофи: погляд у майбутнє (Національна
доповідь України). – К.: Атіка, 2006. – 224 с.

Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та
лісовому господарстві – 20 років після аварії на ЧАЕС. – Житомир: Вид-во
ДАУ, 2006. – 318 с.

Корзун В.Н. Харчові продукти і домішки як засоби мінімізації променевих
навантажень організму / Радіаційна безпека в Україні (Бюлетень НКРЗУ). –
2001. – № 1-4. – С. 70-79.

Корнеев Н.А., Сироткин А.Н. Основы радиоэкологии сельскохозяйственных
животных. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 208 с.

Молчанов Г.И., Сучков И.Ф., Лукьянчиков М.С. Радиация: питание и
фитотерапия. – М.-С.Пб.: Парамедикл, 1992. – 80 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020