реферат
на тему:
Перша допомога: синці, порізи, рани, кровотечі, забої, вивихи, переломи.
Синці, порізи, рани
Обставини, які приводять до цих травм, відомі усім: вдарив молотком по
пальцю, вдарив сокирою по нозі, порізав руку гострим ножем чи випадково
розбитою банкою, колючки в руці чи нозі, прищемив палець дверима,
поранив осколком скла босу ногу і т. д. Що поробиш, такі травми не можна
попередити. Звісно, треба намагатися, щоб їх було якомога менше…
Для таких випадків необхідно мати хоча б мінімальний набір засобів для
надання першої невідкладної допомоги: настойка йоду, вата, бинт,
бактерицидний пластир, мікропласт для заклеювання невеликих ділянок
пошкодженої шкіри.
Серйозніша травма потребує застосування індивідуального перев’язочного
пакету, кровоспинного джгуту. Коли йоду чи “зеленки” немає, замість них
можна застосувати одеколон.
Запам’ятайте. Водою промивати рану не слід. В ніякому разі не можна
прикладати до неї землю чи брудне листя, це може викликати тяжкі
захворювання, такі, як газова гангрена і правець. Кожне, навіть саме
маленьке пошкодження шкіри, якщо його вчасно не продезинфікувати, може
призвести до виникнення гнійної інфекції. Отже, не можна залишати без
уваги навіть самий маленький поріз, його необхідно одразу
продезинфікувати.
Якщо рана більш глибока чи сильно забруднена, то після накладення
пов’язки потерпілого необхідно одразу доставити в медичну установу. Там
йому нададуть кваліфіковану допомогу.
Кровотечі
Кровотеча – грізний супутник поранень, переломів кісток, а також деяких
захворювань. Найбільш небезпечні артеріальні кровотечі, коли
світло-червона кров витікає із рани поштовхами (пульсує струмками).
Через короткий проміжок часу кровотеча може стати небезпечною для життя
людини. При венозній кровотечі кров має темно-вишневий колір і витікає
переривистими струмками.
Велика втрата крові приводить до порушення життєво важливих цього людина
може втратити свідомість.
В подібних випадках при наданні першої допомоги треба діяти особливо
швидко і рішуче. Основне завдання – негайна зупинка кровотечі і
раціональне перерозподілення циркулюючої крові таким чином, щоб
забезпечити краще кровопостачання головного мозку і серця. Останнє
досягається дуже простим прийомом. Для цього пошкодження кінцівку
необхідно одразу підняти. Тоді кров швидше тече у напрямку головного
мозку і серця.
Невелику кровотечу частіші усього усувають за допомогою тиснутої
пов’язки. Зручніше усього використати індивідуальний перев’язувальний
пакет чи звичайний стерильний бинт. Якщо крізь пов’язку протекла кров
(менше ніж через 15 хвилин), то зверху треба накласти ще одну тиснучу
пов’язку, по можливості більш тугу, ніж перша.
При пошкоджені великої кров’яної судини часткова зупинка кровотечі може
бути здійснена моментально – шляхом притискання судини вище місця
розриву. Судин; до кістки притискають пальцями кулаком чи краєм долоні.
Але цей прийом ефективний лише на 5-10 хвилин, не більше, і є лише
допоміжним засобом короткочасної зупинки кровотечі де накладення джгуту.
При відповідних навичках шляхом ручного при тискання вдається успішно
зупинити кровотечу з плечової стегнової артерії.
Найбільш надійним засобом зупинки сильної кровотечі є накладення
кровоспинного джгуту Правда, його можна накладати тільки на кінцівки.
Джгут накладають вище рани, як можна ближче до пошкодженого місця для
того, щоб обмежити обезкровлення постраждалої кінцівки найменшої
ділянкою. При накладенні джгуту під нього обов’язково підкладають м’яку
матерію або одежу потерпілого, тоді він не буде врізатися і шкіру.
Травмовану кінцівку піднімають, потім джгут розтягують і накладають у
вигляді спіралі з 4-5-6 витків. При цьому самий перший виток має бути
більш тугим. Кінці джгуту фіксують за допомогою присутніх на ньому
спеціальних пластмасових кнопок (ґудзиків).
В польових умовах для цього нерідко приходиться застосовувати
імпровізовані джгути: краватку, ремінь, косинку, шарф і т.д. їх
накладають у виді широкої смужки і зав’язують так, щоб на кінці
утворювалась петля, в яку вводять коротку палку чи що-небудь у цьому
роді, після чого роблять закрутку. Кінець палки слід добре закріпити,
інакше закрутка ослабне і кровотеча знову почнеться.
Вибираючи підручний матеріал для імпровізованого джгуту, намагайтесь не
використовувати мотузки, дріт, шнурки від взуття, так як при затягуванні
вони сильно врізаються в шкіру, можуть привести до омертвіння тканин. До
речі, подібних явищ треба остерігатися і при використанні стандартного
кровоспинного джгуту. Його можна затягувати рівно на стільки, щоб
зупинилася кровотеча та пропав пульс нижче місця накладення, і не більше
того. Через ті ж міркування джгут не можна тримати в затягненому
положенні більше ніж 1, 5-2 години. Щоб не сталося фатальної помилки,
потрібно на видному місці поверх джгуту закріпити записку, в якій
вказати час і дату його накладення. Наприклад: 16 годин 10 хвилин 15
серпня. Якщо за 1, 5-2 години потерпілого не встигли довести до лікарні,
джут необхідно ослабити на 5-20 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб
відділи кінцівок, розташовані нижче пошкодження, отримали деяку порцію
крові необхідну для їх живлення, і тоді омертвіння можна уникнути.
Бувають кровотечі із внутрішніх органів. Одне із самих небезпечних –
легеневе – утворюється внаслідок пошкодження легень, наприклад зламаним
ребром чи ножем, при падінні з висоти. Постраждалий кашляє, виділяючи
пінисту вологу. Одночасно поширюється сильний віддих.
І тут треба діяти швидко і рішуче. У відкриту рану ззовні проникає
атмосферне повітря, яке здавлює легеневу тканину. Від цього людина може
швидко загинути, якщо їй не надати швидку і вірну долікарську допомогу.
На відкриту рану грудної клітини необхідно швидко накласти пов’язку, яка
не пропускає повітря. Для цього можна використовувати наприклад,
прорезинену обгортку індивідуального пакета. Пов’язку слід добре
закріпити лейкопластирем чи бинтом.
O
?
органи: печінка, селезінка, нирки, сечовий міхур. Виникає так звана
внутрішня кровотеча, коли кров з пошкодженого органу починає заповнювати
черевну порожнину.
Свідчити про внутрішню кровотечу може зовнішній вид потерпілого (сильна
блідість шкірного покрову, липкий холодний піт, часте поверхневе
дихання, частий і слабкий пульс).
Людину, яка отримала таку серйозну травму, треба негайно покласти та
надати їй напівсидяче положення. Головне – спокій, любий рух може
посилити кровотечу. На черевну частину потрібно покласти поліетиленовий
пакет з льодом чи снігом, пляшку з холодною водою і т. п., іншими
словами, що буде під руками. Потерпілого необхідно якомога скоріше
доставити в хірургічний стаціонар.
Забої та вивихи
Напевне, цей вид пошкоджень найбільш часто зустрічається в дітей.
Знайомі ситуації: поліз на браму — впав, їхав на велосипеді —
наштовхнувся на стовп, грав в футбол – вдарили по нозі, біг по лісовій
галявині – підвернув ногу, швидко біг по шкільному коридору — вдарився в
двері, просто впав і т.д.
При забоях виникає підшкірний крововилив, який через деякий час
перетворюється на синець. Для зменшення крововиливу, болі та набряку на
травмовану частину слід накласти холодну примочку чи целофановий пакет
із снігом чи льодом. Також допомагає в таких випадках свинцева примочка,
яку завжди можна купити у аптеці. Якщо ж її немає поруч, то можна
використовувати звичайну газету, намочену холодною водою.
При вивиху, так як і при забої, суглоб припухає. Потерпілий відчуває
сильний біль, не може поворушити кінцівкою. Полегшити цей стан можуть
примочки і холод. Крім того треба накласти фіксуючу пов’язку, краще
всього еластичним бинтом, щоб забезпечити нерухомість потерпілого
суглобу. Ні в якому разі не намагайтесь самі виправляти вивих, а,
надавши необхідну допомогу, негайно доставте потерпілого у найближчий
травмопункт.
Іноді при забої голови людина втрачає свідомість, з’являється блювання,
бліде обличчя, хоча ніяких синців може і не бути. Це значить, що у нього
стався струс мозку. Потерпілого необхідно покласти у постіль,
забезпечити йому повний спокій, на голову покласти пакет з льодом і
негайно викликати лікаря.
За зовні не тяжкою травмою можуть ховатися тяжкі пошкодження. І не
тільки струс головного мозку, також тріщини, і переломи. Тобто, щодо
любої травми треба проконсультуватися у хірурга.
Переломи
Розрізняють два види переломів: відкриті (частки кісток проривають шкіру
і їх видно з зовні) і закриті.
Признаки перелому кісток: різкий біль, припухлість, кровопідтік в місці
травми, неможливість створювати нормальні рухи, іноді незвичний вид
пошкодженої кінцівки.
В першу чергу постраждалій кінцівці треба забезпечити нерухомість для
того, щоб не сталося подальшого зміщення кісток. Тим самим виключається
можливість додаткового травмування кровоносних судин і нервових стволів.
Крім того надання нерухомості зменшує біль в кінцівці і запобігає
розвитку шоку у потерпілого.
Якщо вам коли-небудь доведеться надавати першу допомогу при переломі, то
навряд чи під руками будуть стандартні шини. Перелом – це завжди
несподіванка, тому багато буде залежати від вашої винахідливості.
Імпровізованою шиною може стати частина дошки, лижна палка, гілка
дерева, шматок картону і т. д. Шина повинна бути такої довжини, щоб вона
могла захопити не менше двох суглобів – вище і нижче перелому.
Наприклад, при переломі кісток плеча шиною захоплюють плечовий і
ліктьовий суглоби, а при переломі кісток голені вона повинна захопити
колінний і гомілковостопний. Виключення із цього правила – переломи
стегна. Тут зазвичай фіксують три суглоби.
При відкритому переломі перш за все потрібно обробити рану і накласти
пов’язку, тільки потім починати накладати шину.
Під шину обов’язково слід покласти яку-небудь м’яку прокладку – вату,
марлю, чисті ганчірки чи білизну. Це робиться для того, щоб запобігти
неприємному тиску шини на поверхню шкіри.
Може статися, що під руками не буде підходящого матеріалу для
виготовлення шини. Як діяти у цій ситуації? Якщо постраждала рука,
прибинтуйте її до тулуба, а якщо нога – то зв’яжіть її зі здоровою
ногою. Як бачите, людське тіло також може виступати в ролі
імпровізованої шини.
При падінні на спину або з висоти у людини може статися перелом хребта.
В таких випадках іноді пошкоджується спинний мозок з послідуючим
розвитком паралічу обох ніг і усіх кінцівок (в залежності від того, на
якому рівні пошкоджений спинний мозок). Якщо виникає хоча б найменша
підозра про перелом хребта – постраждалого треба покласти на дерев’яний
щит, широку дошку чи двері, а під коліна йому покласти невеликий валик,
наприклад, з одягу. Так само роблять і при переломі тазу. Транспортувати
постраждалого до лікарні можна тільки на такому “ложі”.
Зменшити біль допомагають широко відомі ліки – амідопірин, анальгін,
ацетилсаліцилова кислота. Якщо вони будуть під руками, обов’язково дайте
прийняти їх в першу чергу.
І ще. Перенесення травмованого намагайтесь здійснювати обережно і
акуратно. Носильникам не можна йти в ногу, інакше таке транспортування
перетвориться на справжню муку для постраждалого, від цього він навіть
може втратити свідомість.
Використана література
1. Український реферативний журнал “Джерело”. Сер 1. Природничі науки.
Медицина.- : , 2001.-
2. Олеарчик Андрій Всесвіт хірурга.- Львів: Медицина світу – МС, 2006.-
800 с.
3. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна
№494.- Харків: Основа, 2000.- 93с.- (Медицина; Вип.1)
4. Сердюк Александр Андреевич Глубинная медицина.- Запорожье: Дикое
Поле, 2003.- 216с.
5. Бейн Э.С., Бурлакова М.К., Визель Т.Г. Восстановление речи у больных
с афазией.- М.: Медицина, 1982.- 184с.
6. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я.- Львів: Новий
Світ-2000, 2004.- 376с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
