Основні законодавчі документи з охорони праці. Спеціальні розслідування нещасних випадків. Штучне освітлення, його розрахунок. Категорія приміщень і с

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Основні законодавчі документи з охорони праці. Спеціальні розслідування
нещасних випадків. Штучне освітлення, його розрахунок. Категорія
приміщень і споруд по вибухопожежонебезпеці згідно ОНТП, 24-86. Аналіз
можливих схем вімкнення людини в електричну мережу

План

1.Основні законодавчі документи з охорони праці.

2.Спеціальні розслідування нещасних випадків.

3.Штучне освітлення, його розрахунок.

4.Категорія приміщень і споруд по вибухопожежонебезпеці згідно ОНТП,
24-86.

5.Аналіз можливих схем вімкнення людини в електричну мережу.

6.Задача.

1.Основні законодавчі документи з охорони праці.

Законодавство України про охорону праці являє собою систему
взаємозв’язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі
реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і
лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на збереження здоров’я і

працездатності людини в процесі праці. Воно складається із загальних
законів України та спеціальних законодавчих актів.

Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони
праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон
України “Про охорону праці”.

Конституція України постає як основний, головний закон держави, який
регулює найважливіші з погляду держави суспільні відносини. До яких
належать засади суспільного ладу й політики, правового становища особи,
державного устрою, організації та діяльності органів держави.

Конституція України закріплює засадничі принципи державної політики щодо
особи, людини, громадянина. Людина, її життя і здоров’я, честь і
гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою цінністю в
суспільстві. А тому права та свободи людини, їх гарантії є тим, що
становить зміст і спрямованість діяльності держави. Саме в конституції
закріплено, що держава несе відповідальність за свою діяльність перед
людиною.

Кодекс законів про працю України затверджено Законом Української РСФ від
10 грудня 1971 року і введено в дію з 1 січня 1972 року. До нього
неодноразово вносилися зміни і доповнення. Правове регулювання охорони
праці не обмежується главою (( “Охорона праці”. Норми щодо охорони праці
містяться в багатьох статтях інших глав КЗпП України : “Трудовий
договір”, “Робочий час”, “Час відпочинку”, “Праці жінок”, “Прая молоді”
та інші.

Закон України “Про охорону праці” є одним із найважливіших актів
законодавства про охорону праці.

Інші законодавчі акти України, які регулюють правові відносини у галузі
охорони праці містяться в наступних законодавчих актах України: Закон
України “Про підприємництва в Україні” (ст.25); Закон України про
колективні договори і угоди (ст.7,8); Цивільний кодекс України
“Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди” (глава 40);
Повітряний кодекс України (ст.36).

2.Спеціальні розслідування нещасних випадків.

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки :

-Із смертельним наслідком;

-Групові, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно
від тяжкості ушкодження їх здоров’я.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком
власник зобов’язаний негайно передати повідомлення за встановленою
формою:

-віповідному місцевому органу державного нагляду за охороною проці;

-прокуратурі за місцем виникнення нещасного випадку;

-органу, до сфери управління якоготналежить це підприємство (у разі його
відсутності – місцевому органу виконавчої влади);

-санепідстанції у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);

-профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

-вищестоящому профспілковому органу;

-місцевому штабу цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій та іншим
(уразі необхідності).

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку
із смертельним наслідком організовує власник, а а рослідування
проводиться комісією, яка призначається наказом керівництва
територіального органу державного нагляду за охороною праці за
погодженням з органами, представники яких входять до складу комісії з
розслідування.

До складу комісії з розслідуваня входять: посадова особа державного
нагляду за охороою праці (голова комісії), представники органу до якого
належить підприємство, а у разі його відсутності – місцевого органу
виконавчої влади, власника, профспілкової організації, членом якої є
потерпілий, представник з питань охорони праці її вищестоящого
профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань
охорони праці, якщо потерпілий є чсленом профспілки, а у разі
розслідуваня професійних захворювань (отруєнь) – також спеціаліст
санепідстанції.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого
загинуло 2-4 особи, проводиться комісією із спеціального розслідування,
яка призначається наказом керівника територіального органу державного
нагляду за охороною праці або Держнаглядохоронпраці за погодженям з
органами, представники яких входять до складу комісії.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого
загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться
комісією із спец.розслідування, призначеного наказом
Держнаглядохоронпраці, якщо не було прийнято спец.рішення Кабінету
Міністрів України.

Спец.розслідування нещасних випадків проводяться протягом 10 робочих
днів. У разі необхідності термін може бути продовженим органом, який
призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціальної форми, а також
оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 42 Положення, у тому
числі карта обліку проф.захворювання.

Під час розслідування власник зобов’язаний:

Зробити у разі необхідності фотознімки, а також надати тех.документацію
та інші необхідні матеріали;надати транспорт, засоби зв’язку,службові
приміщення для комісії; по необхідності обстеження працівників
п-ства в разі отруєння; проведення необхідних лаб.досліджень, технічних
розрахунків та інше;

Власник у п’ятиденний строк з моменту підписання акту зобов’язаний
видати наказ про здійснення заходів щодо запобігання причинам подібних
випадків, а також притягнути до відповідальності винних. Також власник
повинен вислати Прокуратурі та іншим відповідним органам державного
нагляду по охороні праці матеріали, зазначені 42 пунктом цього
Положення.

Міністерство або інший центральний орган виконавчої влади, до сфери
управління якої належить п-ство, а у разі його відсутності місцеві
органи виконавчої влади після одержання матеріалів повинні розглянути
обставини і причини смертельного нещасного випадку і за результатами
розгляду розробити заходи щодо запобігання подібних випадків.

Органи прокуратури надають територіальним органам Держнаглядохоронпраці
інформацію про прийняті рішення щодо порушення кримінальної справи або
про відмову в цьому.

3.Штучне освітлення , його розрахунок.

Зоровий аппарат людини бере участь у будь-якому трудовому процесі.
Успішність зорової роботи в основоному залежить від умов освітлення.
Виходячи з особливостей роботи зорового апарату, до освітлення
виробничих приміщень висуваються такі вимоги:

Освітлення повинно створювати достатню освітленність робочих поверхонь.

Освітленність робочих поверхонь повинна бути достатньо рівномірною.

Повинен бути л\достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що
освітлюється.

Не повинно бути засліплюючої дії, як від джерел освітлення, так і від
відбитої робочої поверхні.

Освітлення повинно забезпечити безпеку праці.

Норми штучного освітлення виробничих приміщень передбачають рівні
освітленності, які повинні бути забезпечені для різного характеру
робочих поверхонь залежно від фону, контрасту зорової роботи за
розмірами деталі, що розглядається (табл,1).

Табл.1 Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень
(витяг з буд.норм та правил

– СНиП 23-05-95 ).

Характеристика зорової роботи Наймеший чи еквівалентний розмір об’кту
розпізнавання

мм. Характеристика зорової роботи Щоденне освітлення Природнє освітлення
Суміщене освітлення

Освітленість

При системі комбінованого освітлення При системі загального освітлення
КПО %

всього В т.ч. від загаль-ного

При верхньому чи комбінованому освітленні При боковому освітлені При
верхньому чи комбінованому освітленні При боковому освітленні

Високої точності

Сетедньої точності

Малої точності

Загальне спостереження за ходом виродничого процесу

0,30-0,50

0,50–1,0

1-5

ІІІ

ІV

V

VIII

2000-400

750-400

400*

200

200

200*

500-200

300-200

300-200*

200-50

4

3

3**

1.5

1

1**

3.0

2.4

1.8

1.8**

1.2

0.9

0.6

0.6**

* Норматитив стосується роботи при незначному контрасті об’екту з
фоном і і темним фоном.

** При постійному спостереженні за процесом.

? ? ae p

Z

o

&

??

A

??

я захисту очей від засліплюючої дії незахищених ламп застосовується
освітлювальна арматура, яка призначена захищати лампу від пилу, бруду,
атмосферних опадів і механічних ушкоджень.

Освітлювальну апаратуру разом з лампою називають світильником. За
світлорозподіленням вони поділяються на три групи : світильники прямого,
розсіяного та відбитого світла. Перші посилають не меншне 90% світлового
потоку на освітлювальну поверхню. Світильники відбитого світла
спрямовують світловий потік на стелю, а звідти, відбившись, потік
розподіляється по приміщенню; в них мала економність.

Світильники розсіяного світла посилають частини світлового потоку на
робочу поверхню, частину – на стелю та стіни.

Захист очей здійснюється завдяки присутності в арматурі так званого
захисного кута. Чим більший захисний кут, тим більше захищені очі від
освітлюючої дії світла.

4. Аналіз можливих схем вімкнення людини в електричну мережу.

Суттєвим для наслідків ураження є шлях проходження струму. Т ак, якщо на
шляху струму опиняються життєво важливі органи – серце, головний мозок,
печінь, то небезпека ураження дуже висока, оскільки струм безпосередньо
дії на органи.

Якщо ж струм проходить іншими шляхами, то його дія на життєво важливі
органи може бути лише рефлекторною, а не безпосередньою.

Можливих шляхів проходження струму в тілі людини дуже багато , але
характерними, які частіше зустрічаються на практиці, є не більше як 15
петель. Найбільш поширені з них – рука-рука, права рука – ноги, ліва
рука – ноги. Найбільш небезпечними є петлі голова – руки та голова –
ноги, коли струм може проходити через головний і спинний мозок. Але ці
петлі на практиці виникають відносно рідко. Наступний по безпеці шлях —
права рука – ноги, який по частоті утворення займає друге місце. Найменш
небезпечний шлях — нога – нога, який виникає під час дії на людину так
званої напруги кроку. Напруга кроку навіть відносно невеликих значень
(50-80В) викликає мимовільні судорожні скорочення м’язів ніг і як
наслідок — падіння людини на землю.

В цей момент припиняється вплив на людину напруги кроку і виникає більш
тяжка ситуація :замість нижньої петлі в тілі людини утворюється новий,
більш небезпечний шлях, як правило, від рук до ніг.

Оскільки в такому положенні людина доторкається одночасно точок землі,
віддалеих одна від одної на відстань, що перевищує довжину кроку,
напруга, що діє на неї, як правило, більше за напругу кроку. В
результаті створюється загроза смертельного ураження.

5.Категорія приміщень і споруд по вибухопожежонебезпеці згідно ОНТП
24-86.

Категорія приміщень і споруд по вибухопожежонебезпеці згідно ОНТП 24-86.

Вимоги щодо конструкції та планування рішень промислових об’єктів, а
також інших питань забезпечення їхньої пожежо – та вибухобезпеки з
певною мірою визначає категорію приміщеннь та будівель за вибухопожежною
та пожежною небезпекою.

Визначення категорії приміщень проводиться з урахуванням показників
пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться та
їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та
пожежною небезпекою поділяються на п’ять категорій (А, Б, В, Г,Д).

Категорія А — використовується горючі гази з НКМ до 10% це об’єм
повітря, (ЛЗР) лехкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше
28°С в такій кількості, що можуть утворити вибухонебезпечні
парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається
розрахований надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5к Па.
Речовини та матеріали здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою,
киснем або одне з одним в такій кількості, що надлишковий розрах.тиск
вибуху в приміщенні перевищує 5н Па.

Кабегорія Б — використовуються горючі гази з НКМ>10% до об’єкту
повітря, горючий пил або волокна (НКМ<65%), ЛЗР з температурою спалаху 28-61°С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворити вибухонебезпечні пилоповітряні, або пароподібні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий, надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.категорія В — (пожежонебезпеечна) використовуються горючі рідини з температурою спалаху більше 60°С. пил з НКМ більше 65 г/м3 (аерозолі). Тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали здатні при взаємодії з водою, киснем, повітрям, (а також горючі та важкогорючі рідини) або одне з одним лише горіти і не відповідає до категорії А і Б. Категорія Г — негорючі речовини та матеріали в горячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням тепла, іскор, полум’я, горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо. Категорія Д — негорючі речовини та матеріали в холодному стані. В основу розрахунку методу визначення категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки полягає в оцінці розрахунків надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимими. Розрахунок максимально-можливих надлишкових тисків, що виникають при згорянні, визначається за формулою : Hi * Po * Z * m 1 ?P = ———————————————— * —— , кПа V3 * Cp * ? * K * T0 Kн де Нт – теплота згоряння горючої речовини Дж/кг – (для категорії розчинників Нт – 40*10 *3 Z - коофіцієнт, що характеризується ступенем горючої речовини в утворенні вибухонебезпечні суміші. m – маса горючої речовини, кг; V3 – вільний об’м приміщення, м2 . Ср – питома теплоємність газової суміші в приміщенні. ? - густина газового середовища в приміщенні кг/м2 (дорівнює густині повітря при заданній температурі); Задача В цеху всатовлені 4 однакові промивні ванни /n=4/. Поверхня водного дзеркала кожної F=3м3. Температура води 60°С. температура в цеху tц = 20°С, повітря, яке подається вентиляцією в приміщення цеху, tзовн.=15°С. Швидкість руху повітря над поверхнею рідини, яка знаходиьтся в ванні, V=0.2 м/с. Кількість працюючих в цеху n1 = 20 чол. Робота важка. Визначити кількість повітря, яке необхідно подати в цех для виведення надлишків вологи, якщо відносна вологість повітря в цеху ?вн = 80%, повітря, що поступає, ?зовн = 40%. Розрахунок Кількість повітря, необхідного для виведення надлишків вологи, визначають за допомогою /19/, м3 род: ( W L = —————————————————————————————————————————————— , ?вн. ?зовн. ?вн. (———— * dвн. - ———— * dзовн.) 100 100 де W – кількість вологи, яка виділяється всіма джерелами г/год; ?вн. – питома вага повітря, яке виводиться, кг/м3; dвн. і dзовн. - вміст вологи в повітрі, відповідно, що виводиться і надходить,%. Кількість вологи, яка виділяються з вільної поверхні промивних ванн, кг/год. W = Fn (а + 0.0174 V)(P2 – P3), де а – фактор гравітаційного руху навколишнього середовища, за табл. д6 при температурі 20?С і повітр’я в цеху 20?С, дорівнює 0,037; Р2 — парціальний тиск водяних парів, що насичують повітря при температурі рідини в паскалях, приймають за табл.Д5 (II); при температурі 60*С Р2= 148,79 млм.рт.ст.; Р1 — парціальний тиск водяних парів, які насичують повітря за табл.Д5 (II) при температурі 20*С пружність водяних парів складає 17,39 мм.рт.ст.;F, n, v — див.в умові. Підставивши в формулу числові значення отримаємо W= 3*4 (0,037-0,0174*0,2)(146,79-17,39)= 54,06кг/год. Кількість вологи, яку виділяє організм людини в процесі роботи, г/год. Wр=n1*w1, де n – кількість працюючих; W – кількість вологи, яка виділяється в організмі однієї людини протягом години; для даного випадку при температурі вцеху 20*С і важкій роботі вона складає 20г/год.(12). Таким чином, Wр= 20*200=4000 г/год=4 кг/год. Загальне вологовиділення в цеху Wу=Wв+Wр=52,854+4=56,854 кг/год. Вміст вологи у повітрі, що виводить і надходить, береться табл.Д5 (II). Для приведених умов вологовмісту в вивідному повітрі dз=10,5 г/кг. Таким чином, кількість повітря, яке необхідне для виведення лишків вологи в цеху, 58060 L= ————————————————————— = 6582 м2/год 1,205 (0,8*14,4-0,4*10,5) В И К О Р И С Т А Н А Л І Т Е Р А Т У Р А : 1.Держнагляд охорони праці. Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Київ «Основа» 2001р. 2.Гажаман В.І. «Електробезпека на виробництві» Київ 1998р. 3.Грантенборг І.М.; Коршун М.М.Чабанова О.В. Гігієна праці та виробнича санаторія» Київ 1997р. PAGE 1 PAGE 13

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *