Людина – як біоенергетична система (реферат)

Реферат на тему:

Людина – як біоенергетична система

Життя є формою існування матерії, яка характеризується системним
керуванням, обміном речовин, самовідновленням і саморозвитком живих
істот. Людина, яка є елементом біосфери, існує в ній у виді біологічного
суб’єкта. По своїй структурі і фізіологічних функціях людина належить до
теплокровного тваринного світу. Подібність між людиною і тваринами
визначається складом речовин, будівлею і функціональними
характеристиками організмів. У людини і в даний час присутні
рудиментарні органы, що виконували важливі функції у тварин, хоча в
даний час вони практично функціонально не задіяні.

Визначення «людина», як біологічна категорія, указує на якісну
відмінність людей від тварин і характеризує загальні, властиві усім
людям, якості й особливості, що визначені в терміні «Homo sapiens» –
«істота мисляча».

Одним з основних, характерних ознак людини, є свідомість. Причому,
свідомість оцінюється в цьому випадку не тільки в плані розуміння
життєвої ситуації, але й у пізнанні навколишньої дійсності. Виходячи з
цього, випливає, що головною відмінністю людини від тварин є спосіб
життя, який взаємозалежний з рівнем свідомості. Життя тварин протікає
природним шляхом, а у людини визначається суспільними і соціальними
умовами, і розглядається як категорія – життєдіяльність.

Діяльність є специфічною формою відношення людини до навколишнього
світу. Вона поєднує біологічні, соціальні і духовно-культурні аспекти
існування людини в суспільстві. Діяльність у своїй сутності
представляється як засіб перетворення людиною елементів природи на
предмети споживання, витвори культури і т. п.

Таким чином, діяльність – це активна взаємодія людини з навколишнім
середовищем, для досягнення свідомо поставленої мети, яка виникла в
нього внаслідок прояву визначених потреб. Такі потреби можуть бути як
матеріальні, так і моральні.

Потреба – це необхідність для людини тих елементів середовища існування,
які забезпечують його існування, як із фізичних, так і з психологічних
позицій.

Однією із специфічних форм діяльності, що присущі людині, є праця. Праця
це процес, який відбувається між людиною й елементами біосфери.
Перетворюючи елементи біосфери, людина перетворює, вдосконалює і себе. У
процесі праці розвиваються фізичні і професійні здібності людини,
удосконалюється його мислення, чуттєве сприйняття світу.

Таким чином праця – це цілеспрямована діяльність людини, у процесі якої
він впливає на біосферу і використовує її з метою виробництва
матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх фізіологічних,
моральних та психологічних потреб.

Кожна людина характеризується рівнем розвитку трьох основних систем:
біологічної, психічної і соціальної.

Біологічна система визначається рівнем розвитку фізичних і фізіологічних
характеристик людини.

Під психічною системою мається на увазі внутрішній духовний світ людини
– його емоційність, воля, переживання, пам’ять, характер і т. п.

Соціальна система визначається соціальним статусом людини в суспільстві
і рівнем розвитку цього суспільства.

1/4

3/4

&

4

6

THr)th+¶.////////////eeeeeeeeeeeeeee

????????Аналізуючи істоту психологічної і соціальної систем людини
випливає, що вони є взаємозалежними і, на додаток до цьому,
опосередковано впливають і на розвиток його біологічної системи.

Таким чином, людина являє собою об’єктивну єдність біологічної,
психологічної і соціальної систем. При цьому кожна людина являє собою не
арифметичну суму характеристик біологічної, психологічної і соціальної
систем, а їхнє інтегральне сполучення, що є основою до виникнення нової
якісної ступіні – особистості кожної людини.

Виходячи їх вищевикладеного випливає, що особистість – це міра рівнів
розвитку біологічної, психічної і соціальної систем людини, яка включає
безліч їхніх взаємозалежних характеристик і елементів. При цьому
головною характеристикою особистості, що формується в процесі розвитку
його систем, є світогляд, а її основним компонентом виступає мораль.

Ціль життя людини, як особистості, формується в різних видах діяльності
– у праці, вихованні, сімейному житті, захопленні наукою, літературою і
мистецтвом, в активному громадському житті і т. д.

При цьому праця є не самоціллю, а використовується як основа для
створення об’єктивних умов життєдіяльності людини, з обліком його
конкретних потенційних і реальних здібностей.

Список літератури

Бакка М.Т., Мельничук А.С, Сівко В.К. Охорона і безпека життєдіяльності
людини: Конспект лекцій. – Житомир: Льонок, 1995.

Барабаш В.И., Шкрабак В.С. Психология безопасности труда. – С-Пб., 1996.

Безопасность жизнедеятельности; Учебник / Под ред. проф. Э.А.
Арустамова. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд. дом «Дашков и К», 2000.

Безопасность жизнедеятельности. Уч. пособие / Под ред О.Н. Русака. –
ЛТА, С- Пб., 1996.

Белов С.В. Безопасность жизнедеятельности. М.: Высш. шк. 2001 г.

Безопасность труда в промышленности / К.Н. Ткачук, П.Я. Галушко, Р.В.
Сабарно и др. – К.: Техніка, 1982.

Безпека життєдіяльності / За ред. Я. Бедрія. – Львів: Афіша, 1998.

Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша,
1999.

Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності / Опорний конспект лекцій. –
К.: КДТЕУ, 1999. – 208 с.

Жидецький В.Ц., Джигірей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. 2-ге
вид. стереотипне. – Львів: Афіша, 2000.

Заверуха Н. М. Безпека життєдіяльності. – К.: Комерційний коледж, 1998

Коржик Б.М. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Навч. посібник –
Харків, 1995. – 107 с.

Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник. 2-е
видання. – Львів: Львівський банківський коледж; К.: Т-во Знання, КОО,
1999.

Пістун І.П. Безпека життєдільності: Навч. посібник. – Суми: Вид-во
«Університетська книга», 2000.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *