Джерела небезпеки життєдіяльності та породжені ними фактори (реферат)

Реферат на тему

Джерела небезпеки життєдіяльності та породжені ними фактори

План

1. Природні небезпеки

2. Основні заходи, спрямовані на попередження та мінімізацію наслідків
природних небезпек

Література 1. Природні небезпеки

Природні небезпеки пов’язані з природними процесами космічного,
літосферного, гідросферного, атмосферного, біосферного характеру або
кількох процесів одночасно і відбуваються незалежно від участі людини.

Природні процеси – процеси, які безперервно змінюючись розвиваються у
природному середовищі під дією сонячної та внутрішньої енергії Землі.

Події природного походження або результат діяльності природних процесів,
які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю, можуть
становити безпосередню небезпеку для здоров’я людини, відносяться до
небезпечних природних явищ або стихійних лих.

Стихійні явища, як правило, взаємопов’язані між собою та обумовлені
фізичними законами розвитку Землі. Вони в основному виникають в
комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Виникнення одного
небезпечного явища може викликати серію інших, навіть більш небезпечних,
утворюючи “ланцюг” взаємодії між собою.

Стихійні явища істотно різняться між собою, але підпорядковуються
загальним закономірностям: для кожного виду може бути встановлена
специфічна пристосованість у просторі; визначена повторюваність (чим
більша інтенсивність явища, тим воно менше повторюється зі значною
силою); залежність руйнівного ефекту стихійного лиха від розмаху і
тривалості та інтенсивності геологічних та гідрометеорологічних
процесів.

При всій несподіваності того чи іншого виду стихійного лиха, ймовірність
його виникнення може бути передбачена. Водночас, частина особливо
небезпечних явищ може активізуватися під впливом господарської
діяльності.

Деякі з них розвиваються локально, інші охоплюють великі регіони, окремі
держави та материки. Незалежно від джерела зародження, стихійні явища
характеризуються значною потужністю і різною тривалістю – від декількох
до декількох годин, діб, місяців.

Їх можна поділити на прості, що включають один компонент та складні, що
включають декілька одночасно діючих компонентів у поєднанні з
техногенними факторами.

Аварії природного характеру можна класифікувати за такими основними
ознаками:

— за масштабністю наслідків відповідно до територіального поширення;

— за розмірами заподіяних економічних збитків та людських втрат;

— за кваліфікаційними ознаками надзвичайних ситуацій.

Природні небезпеки поділяються на абіотичні та біотичні.

Абіотичні небезпеки зумовлюються дією неживої природи.

Біотичні небезпеки зумовлюються дією одних організмів на інші.

Абіотичні небезпеки за місцем виникнення поділяються на:

— літосферні (землетруси, виверження вулканів, зсуви, гірські обвали,
викиди гірських порід, карстові провалля, ерозія грунтів тощо);

— гідросферні (цунамі, повені, снігові лавини, льодові затори, шторми
тощо);

— атмосферні (урагани, зливи, град, тумани, блискавки, ожеледь тощо);

— космічні (падіння великого космічного тіла, сонячне та космічне
випромінювання).

Біотичні небезпеки створюються небезпечними рослинами, тваринами,
рибами, комахами, грибками, бактеріями, вірусами.

Природними джерелами небезпек породжуються такі небезпечні та шкідливі
фактори: підвищені та понижені температури; каменепад; слизькі поверхні;
природне іонізуюче та ультрафіолетове випромінювання; токсичні речовини;
хворобливі мікроорганізми тощо.

Під час дії природних небезпек можуть виникати вражаючі фактори:

— при землетрусі – сейсмічний (сейсмічний удар, деформація порід тощо)
та фізичний (електромагнітне поле);

— при виверженні вулкану:

динамічний (струс та деформація поверхні, викид та рух лави, продуктів
виверження),

термічний (лава, пар, гази),

хімічний (забруднення атмосфери, грунтів, гідросфери),

фізичний (грозові розряди).

при зсуві, обвалі – динамічний та гравітаційний (зміщення, рух порід,
струс, удар).

при повені – гідродинамічний та гідрохімічний (потік води, забруднення
грунтів, води);

при штормі, шквалі, урагані – аеродинамічний (вітрове навантаження,
тиск, вібрація);

— при снігопадах — гідродинамічний (снігове навантаження, снігові
замети);

— при заморозку чи засусі – тепловий (охолодження чи нагрів грунтів,
повітря);

— при грозі – електрофізичний (електричні розряди).

Природні джерела небезпеки справляють на людину та системи її
життєдіяльності такий вплив (за параметрами показників впливу):

— чисельність уражених чи потерпілих людей;

тривалість дії факторів ураження, хв., год., діб;

площа впливу, ураження, км.кв;

площа зони відселення населення, км.кв , га;

витрати на проведення аварійних і рятувальних робіт, млн. грн.;

економічна шкода, млн. грн.;

соціальні збитки, млн. грн.

2. Основні заходи, спрямовані на попередження та мінімізацію наслідків
природних небезпек

До основних заходів, спрямованих на попередження та мінімізацію
наслідків природних небезпек відносять:

а) у режимі повсякденної діяльності:

ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля;

B

D

& ( < >

o

u

? TH v

Ooooooooccooooooooooooooooo

OA ?» $B$e$$%’%E%r& ‘E’l)A*&+f+A+@,z,?,f-6.?./<8oooeooooYYYNoYYYYYYooeoo & F можливих матеріальних втрат; вдосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованих їм сил; організація навчання населення методів і користування засобами захисту, правильних дій у цих ситуаціях; створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації наслідків природних небезпек; оцінка загрози виникнення природних небезпек та можливих їх наслідків. б) у режимі підвищеної готовності: здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково: формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення природних небезпек, підготовка відповідних пропозицій; посилення роботи, пов’язаної з веденням спостереження та здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території, прогнозування наслідків і масштабів природних небезпек; розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об’єктів економіки; приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дій. Основними заходами по попередженню та мінімізації конкретних природних небезпек є: Землетрус. Найважливішими завданнями сьогодення є першочергові заходи по підвищенню сейсмостійкості небезпечних промислових об’єктів, на основі різносторонньої експертної оцінки, а також підготовка населення до дій при землетрусах і викликаних ними аваріях і катастрофах. Зсуви. Протизсувними заходами є відведення поверхневих вод, деревонасадження, улаштування різних підтримуючих інженерних споруд тощо. Важливим є прогнозування зсувів з використанням так званого методу ритмічності, який оснований на виявленні періодів активізації зсувів, що пов’язані з опадами та іншими метеорологічними елементами. Селі (потоки води, піску, глини, каміння). Враховуючи, що важливим фактором утворення селі є кліматичний, тобто він створює оптимальні умови для формування рідкої і твердої складових селі, вчені підтвердили можливість і необхідність їх прогнозування по результатах спостереження за минулі роки і за даними очікуваної погоди. Для захисту від селі використовують комплексний метод, який включає організаційно-адміністративні, агротехнічні, лісомеліоративні, гідротехнічні заходи. Снігові лавини. Для захисту від снігових лавин будують лавинорізи, галереї, вітрові щити, на схилах гір висаджують дерева, проводять обстріл схилів. Ураган – вітер величезної руйнівної сили. Велике значення для безпеки життєдіяльності має прогнозування ураганів, яке виконується шляхом аналізу всіх особливостей метеорологічного режиму в районах, де вони виникають, детального вивчення їх дій за довготривалий період. Сучасні засоби дозволяють лише зафіксувати виникнення урагану, бурі, вказати можливий напрямок їх поширення, можливу потужність та час підходу до певних районів. Повені. Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів і зниження збитків. Основний напрямок боротьби з повенями полягає в перерозподілі стоку води в часі (насадження лісозахисних смуг, збереження узбережних смуг, рослинності, влаштування водосховищ, дамб). Епідемії (масове поширення інфекційних захворювань серед людей). Епізоотії (значне поширення хвороб тварин). Епіфітотії (масштабні захворювання рослин). Велике значення має раннє діагностування інфекційних хвороб, наявність необхідних засобів колективного та індивідуального захисту (вакцини, сироватки, антибіотики). Для попередження поширення інфекції встановлюється карантин та вводиться режим обсервації. Література Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності – Львів, Афіша, 1999. Васильчук М.В., Медвідь М.К., Сачков Л.С., Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. Київ – 2000. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини – Львів, Афіша, 2000. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона, Львів, Афіша, 2000. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц., Безпека життєдіяльності – Львів, Афіша, 2000. Дубицький А.Е. Медицина катастроф М. 1994. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник, Київ «Каравела» 2001, Львів, Новий світ, 2000. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Основи охорони праці – Львів, Афіша, 2000. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності – Київ, КДТЕУ, 1997. Захарченко М.В. Безпека життєдіяльності – Львів, За вільну Україну, 1997. Збірник документів з питань безпеки життєдіяльності в системі освіти – Львів, 1997. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти, Суми. Університецька книга, 2000. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини – Львів, Банківський коледж, 1999. Лозниця В.С. Психологія та педагогіка – Київ, ЕксОб, 2000. Методичний посібник з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, Київ, 1997. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі – Кіровоград, 1998.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *