Дії населення і правила поведінки при аваріях (хімічно небезпечних об\’єктах, при аваріях на атомних енергетичних установках) (реферат)

РЕФЕРАТ

на тему:

Дії населення і правила поведінки при аваріях (хімічно небезпечних
об’єктах, при аваріях на атомних енергетичних установках)

Суб’єкти господарювання, що виробляють або використовують ХНР, такі як
хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші, у
випадку аварійних ситуацій становлять небезпеку для населення.

Найбільшу небезпеку для населення всіх регіонів України внаслідок аварій
з викидом (виливом) у повітря ХНР є суб’єкти господарської діяльності:
м’ясної, молочної та переробної промисловості, насосні станції
водозабезпечення та очисні споруди, холодильники, бази та склади
хімічної продукції та інші.

Аварії (катастрофи) можуть супроводитися викидом (виливом) сильнодіючих
отруйних речовин в атмосферу і на поверхню підстилки. Вдихання
зараженого повітря може привести до ураження органів дихання, а також
очей, шкірних покровів та інших органів.

Найрозповсюдженішими ХНР на Україні є хлор, аміак, різні хімікати,
пестициди, кислоти та інші хімічні сполуки.

ХЛОР — це газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом.
Важчий за повітря. При випаровуванні і з’єднанні з парою води в повітрі
стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору, може
проникати в нижчі і підвальні приміщення будинків і споруд. При виході в
атмосферу з несправних ємностей димить. Пара сильно подразнює органи
дихання, очі і шкіру.

Ознаки отруєння: різка біль у грудях, сухий кашель, блювання, порушення
координації руху, задуха, різь в очах, сльозотеча. При вдиханні великих
концентрацій можлива смерть.

Засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, камери
захисні дитячі, а при їх відсутності — ватно-марлева пов’язка або
рушник, попередньо змочені водою або 2-%-вим розчином питної соди.

АМІАК — це безбарвний газ із різким задушливим запахом. Легший за
повітря. Добре розчиняється у воді. При виході в атмосферу з несправних
ємностей димить. Небезпечний при вдиханні. Пара сильно подразнює органи
дихання, очі і шкіру.

Ознаки отруєння: прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу,
нежить, кашель, різь в очах і сльозотеча, важке дихання, а при тяжкому
отруєнні — нудота і порушення координації руху, маревний стан. При
високих температурах можлива смерть.

Засоби індивідуального захисту на об’єктах, що використовують аміак:
промислові марки КД і М, ізолюючі і киснево-ізолюючі протигази. При їх
відсутності — ватно-марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені
водою або 5% розчином лимонної кислоти.

Дії населення при оповіщенні про хімічне зараження.

Отримавши інформацію про викид в атмосферу ХНР і про небезпеку хімічного
зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів
дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути
район аварії.

Якщо засоби індивідуального захисту відсутні і вийти з району аварії
неможливо, залишайтесь у приміщенні, включіть гучномовець місцевого
радіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень відділу
(управління) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту
населення (району, міста обласного підпорядкування, області). Щільно
закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки. Вхідні двері
завіште шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини.
Заклейте щілини у вікнах і стики рам плівкою, лейкопластирем або
звичайним папером від проникнення у приміщення парів (аерозолів) ХНР.

Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть
з собою особисті документи, необхідні речі, одягніть протигаз або
ватно-марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.

Виходьте із зони хімічного зараження у бік, перпендикулярний напрямку
вітру. Обходьте переходи через тунелі, яри, лощини -у низьких місцях
може бути висока концентрація ХНР.

Почувши розпорядження про евакуацію, будьте уважні до вказівок
управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та
цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування,
району) і ретельно виконуйте їх.

При евакуації транспортом уточніть час і місце посадки. Не запізнюйтесь
і не приходьте раніше призначеного строку. Попередьте про евакуацію і
від’їзд сусідів.

Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на
вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і
прополощіть рот.

При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними речовинами виключіть
будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай,
молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний
заклад.

Дії населення при аваріях на залізничному і автомобільному транспорті
при перевезенні небезпечних вантажів. Загорання, витік небезпечного
вантажу, пошкодження тари або рухомого складу (ємності, які встановлені
на транспорті) з небезпечним вантажем можуть призвести до вибуху,
пожежі, опіків, отруєння, захворювання людей і тварин.

Інформацію про аварії і про те, що необхідно робити в кожному
конкретному випадку, ви отримаєте з повідомлення, яке передається
управлінням (відділом) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного
захисту населення області (міст обласного підпорядкування або сільських
районів) через радіотрансляційну мережу або через гучномовний зв’язок
служби охорони громадського порядку (міліція).

Основний спосіб захисту — своєчасно покинути небезпечну зону або
осередок ураження.

Якщо ви не змогли покинути приміщення до підходу отруйної хмари,
залишайтесь у приміщенні, зробіть герметизацію вікон, дверей,
вентиляційних отворів, вдягніть простіші засоби захисту (ватно-марлеву
пов’язку, рушник), змочені водою.

Про можливість повернення до місця проживання (роботи) вас повідомлять
після ліквідації наслідків аварійної ситуації з використанням
електронних засобів інформації.

Надання медичної допомоги при ураженні хімічно небезпечними речовинами.
У першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії
отруйних речовин.

На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватно-марлеву пов’язку,
попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2-%-вим розчином
питної соди, а при отруєнні аміаком — водою або 5-%-вим розчином
лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження. У випадках
отруєння ХІІР потерпілому слід забезпечити спокій і тепло.

При виході із зони зараження вимийте очі і відкриті ділянки тіла (чаєм,
молоком і т. д.) і зверніться за допомогою до медичного працівника або
до медичного закладу.

При отруєнні аміаком винесіть потерпілого із зони зараження, шкіряні
покрови, очі, ніс, рот вимийте водою. В очі закапайте дві-три краплі
30-%-го розчину альбуциду, у ніс — оливкове масло.

При отруєнні хлором винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці
дихання зробіть штучне дихання. Шкіряні покрови, рот, ніс вимийте
2-%-вим розчином питної соди або водою.

При отруєнні метаном винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці
дихання зробіть потерпілому штучне дихання.

При отруєнні чадним газом винесіть потерпілого із зони зараження,
розстебніть комірець одягу. При необхідності зробіть штучне дихання. При
необхідності зверніться за допомогою до медичного працівника або
відправте потерпілого у медичний заклад.

Дії населення і правила поведінки при аваріях на атомних енергетичних
установках

Виникнення аварій (катастроф) на атомних енергетичних установках може
призвести до радіоактивного зараження повітря і довкілля, що становить
серйозну небезпеку для населення усієї України.

Радіаційними небезпечними об’єктами для населення України є: * атомні
електростанції; * об’єкти господарської діяльності, які використовують у
виробничій та іншій діяльності; «прилади та устаткування на основі
радіоізотопів.

Оповіщення про аварію (катастрофу) на радіаційне) небезпечному об’єкті
проводить управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту
населення області (МЫС України). З цією метою по обласній (міських і
районних) радіотрансляційній мережі буде передано спеціальне
повідомлення. Дублювання повідомлення буде здійснюватися за допомогою
радіо, телебачення і рухомих звукомовних установок, а також працівниками
суб’єктів господарювання і житлових експлуатаційних контор.

Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколишнього
середовища. Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного
зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх
відсутності — ватно-марлеву пов’язку, дітей віком до півтора року
помістіть у камери захисні дитячі та ідіть в захисну споруду.

Якщо захисна споруда далеко і у вас нема протигазу (камери захисної
дитячої для дитини), залишайтесь у приміщенні. Увімкніть радіоточку
(радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень
управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного
захисту населення області (району, міста), закрийте вікна, двері,
вентиляційні отвори (люки), виконайте герметизацію приміщення.

З метою захисту під дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання
повідомлення про радіоактивне зараження негайно розпочати проведення
йодної профілактики. Для цієї мети протягом 7 днів кожний день приймайте
по 1 таблетці (0,25 г) йодистого калію і давайте дітям віком до 2 років
1/4 таблетки, дітям віком від 2 до 14 років — половину таблетки.
Таблетки необхідно придбати в аптеці або отримати в
лікувально-профілактичному закладі в перші години після аварії
(катастрофи). Можна використати йодистий калій з аптечки індивідуальної
А1-2. Йодну настойку можна приготувати самому: 3-5 крапель розчину йоду
на склянку води, дітям віком до 2 років — 1-2 краплі.

Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше перебування людей у
будинку (на вулиці) небезпечно, тоді проводиться евакуація населення.
Слідкуйте за повідомленнями управління з питань надзвичайних ситуацій та
цивільного захисту населення області (відділу з НС та ЦЗН міста
обласного підпорядкування або району). Уточніть час початку евакуації,
місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), вимкніть
джерела електроенергії, візьміть з собою документи, гроші, необхідні
речі, вдягніть протигаз (респіратор або змочену ватно-марлеву пов’язку),
накидку або плащ, гумові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про
початок евакуації.

Після прибуття до нового місця проживання, необхідно провести
дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну
обробку покровів шкіри на обладнаному санітарному обмивочному пункті
(СОП) або самостійно. Самостійна обробка полягає у видаленні
радіоактивних речовин з відкритих часток шкірних покривів тіла, одягу,
взуття і засобів захисту. Послідовність дії така: зняти накидку (плащ,
пальто і т. д.) і, ставши спиною проти вітру, витрусити її. Після того
повісити одяг на перекладину (мотузку) і віником (щіткою) змести з неї
радіоактивний пил.

Після цього потрібно почистити взуття щіткою або будь-яким підручним
засобом і вимити водою. Після цього обробити відкриті частини шкіри
водою або розчином з індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8). Для
обробки шкіри можна використовувати сухі тампони, рушник і т. д.

У подальшому проводиться повна санітарна обробка на мийних пунктах
(бані, пральні і т. д.) з заміною одягу.

Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно
пройти дозиметричний контроль.

Дії населення при проживанні на місцевості з підвищеним радіаційним
фоном. При аваріях (катастрофах) на радіаційне небезпечних об’єктах
частина території області може опинитися в умовах підвищеного
радіаційного зараження.

У цій обстановці треба суворо дотримуватися заходів радіаційної безпеки
і санітарної гігієни.

Головну небезпеку для людей на такій території, забрудненій
радіоактивними речовинами, становить внутрішнє опромінювання внаслідок
потрапляння радіоактивних речовин всередину організму з повітрям, що
вдихається та при прийомі харчів і води.

Ось чому необхідно захистити органи дихання від радіоактивних речовин,
підготувати своє житло, дотримуватися правил поведінки на зараженій
території.

Захист органів дихання і покровів шкіри. Для захисту органів дихання
використовуйте респіратор типу «пелюсток», респіратори Р-2, У-2К (для
дорослого населення), ватно-марлеві пов’язки, маски від пилу ПТМ-1 з
тканини, а також цивільні протигази.

Засоби індивідуального захисту можна не використовувати при перебуванні
в житлових і адміністративних будинках, в тиху безвітряну погоду і після
дощу.

Для уникнення ураження шкіряних покровів необхідно використовувати плащі
з капюшонами, накидки із щільної тканини або поліетиленової плівки,
комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а при наявності і захисний
спеціальний одяг.

Захист житла, джерел води і продуктів харчування. Усі вікна в домі
закрийте плівкою, вхідні двері обладнайте м’якими шторами.

Закрийте димоходи, вентиляційні отвори (люки). Килимові доріжки і килими
зверніть.

М’які меблі накрийте чохлами, столи накрийте плівкою або клейонкою.
Перед вхідними дверима поставте ємність з водою і поруч розстеліть
килимчик.

Водорозбірні колонки обладнайте наметами і відмістками. Продукти
зберігайте у скляній тарі або поліетиленових пакетах, в холодильниках.

Дотримання правил радіаційної безпеки і особистої гігієни. Для
попередження або послаблення дії на організм радіоактивних речовин та
можливого уникнення захворювання променевою хворобою:

максимально обмежте перебування на відкритій території, при виході з
приміщення використовуйте засоби індивідуального захисту (респіратор,
пов’язку, плащ, гумові чоботи);

при перебуванні на відкритій території не роздягайтесь, не сідайте на
землю, не паліть;

перед входом у приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою
ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистіть вологою щіткою;

суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;

у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожний день
робіть вологе вбирання, бажано з використанням миючих засобів;

приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, ретельно мийте руки з
милом перед їжею;

воду вживайте тільки з перевірених джерел;

сільськогосподарські продукти з індивідуальних господарств, особливо
молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями
органів охорони здоров’я;

відмовтесь від купання у відкритих водоймах до перевірки ступеня їх
радіоактивного забруднення;

не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ

Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник
для вузов. — М.: Высшая школа, 1986.

Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и
оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных
электростанций. — М., 1989.

Губський А. І. Цивільна оборона. — К., 1995.

Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства
от оружия масового поражения. Справочник. — К., 1989.

Деміденко Г.П., Захист об’є ктів народного господарства від зброї
масового ураження. — К., 1996.

Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За
редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. — Львів: Афіша, 2001.

Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. — К., 1997.

Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах
харчування (ДР-97). МОЗ України. — К., 1997.

Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних
виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного
походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України
С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. — К.: НАНУ, 1995.

Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. — К., 1999.

Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими
ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных
объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і
катастрофах. — М., 1990.

Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта
В.Ф. Гречанінова. — К., 1997.

Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. — M.; Воеииздат, 1978.

Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и
экологического характера. В 3-х частях. — М., 1990.

Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. — М.:
Воениздат, 1986.

Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом
генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *