.

Алкоголізм (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
553 2970
Скачать документ

Реферат на тему:

Алкоголізм

Алкоголізм – тяжка хронічна хвороба здебільшого важко виліковна.

Чистий спирт почали добувати араби в VI – VII століттях араби й назвали
його „аль коголь”, що означає „ одурманюючий”. Сирий етиловий спирт
(сирець) має багато домішок, у тому числі отруйних сивушних масел.
Спирт-сирець потім очищають перегонкою в особливих апаратах. Але й у
добутому таким способом спирті – ректифікати залишається все-таки
частина шкідливих для організму речовин. А в тім, шкідливі домішки є й
вині. Патофізіологічний вплив їх на організм зумовлюється не тільки
міцністю

(процентом спирту), а й численними, значно шкідливішими домішками. Одним
із супутників вина є метиловий спирт. Метиловий спирт – нервово судинна
отрута, і його доза 100 г смертельна для людини. Навіть невеликі
кількості цього спирту уражають зоровий нерв і сітківку ока. Ще не
безпечніший дихлоретан (хлористий етилен), 10-15г якого спричиняють
необоротні зміни в печінці і нирках.

Приводи першого прилучення до алкоголю дуже різноманітні. Але
простежуються їхні характерні зміни залежно од віку. До 11 років перше
знайомство з алкоголем відбувається,

або випадково, або його дають „для апетиту”, „лікують вином”, або ж
дитина сама з цікавості куштує спиртне (мотив, притаманний здебільшого
хлопчикам). У дещо старшому віці мотивами першого вживання алкоголю
стають традиційні приводи: „свято”, „день народження”, „гості” і т. ін.
З 14-15 років з’являються такі приводи, як „незручно було відстати од
хлопців”, „друзі умовили”, „за компанію”, „для хоробрості” тощо. Хлопцям
властиві усі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем. Для
дівчаток типова в основному друга, „традиційна” глупа мотивів.

Часто деякі люди з гордістю відзначають у своїх товаришів підвищену
стійкість до спиртного, вважаючи що це пов’язано з фізичним здоров’ям. А
насправді підвищена стійкість до горілки – перша ознака алкоголізму, що
починається, симптом серйозного захворювання. Для алкоголіка, що чарка,
що склянка, що пляшка вина – все одно. Уже від чарки спиртного він
проходить у своєрідний стан ейфорії – збудження, яке тільки посилює
прагнення випити, а дальші дози мало змінють його зовнішній вигляд, хоча
в організмі відбуваються помітні зрушення. Спочатку алкоголік виявляє
надзвичайну активність, намагаючись „поза чергою” випити чергову дозу,
починає буйствувати або дуріти. Та ось остання крапля переповнює межі
стійкості, і алкоголік „відключається” від зовнішнього світу, впадаючи в
забуття. Втрата контролю за кількістю випитого, надмірна жадібність до
спиртного і неконтрольована розв’язна, часто цинічна поведінка при цьому
– стійкі ознаки алкоголізму. У п’яниці ослаблена воля – і не тільки
щодо обмеження кількості вживання алкоголю, а й щодо інших, ділових
сторін повсякденного життя.

Алкоголізм – неминучий супутник капіталістичного ладу. Соціальне коріння
алкоголізму яскраво викрив Фрідріх Енгельс у своїй праці „ Становище
робітничого класу в Англії ”,вказавши, що пияцтво – неминучий наслідок
експлуатації, зубожіння і безправ’я трудящих. Стомлений і виснажений
робітник іде до шинку ,щоб забути, хоч на кілька годин, злидні, своє
тяжке існування. Експлуататорські класи всіляко намагаються поширювати
алкогольні напої серед трудящих, щоб задурманити їх і відвернути від
класової боротьби.

В свідомості і побуті деяких громадян нашої країни ще цілком не
викоріненні. Сюди належить зловживання алкогольними напоями, куріння. У
ряді випадків люди систематично вживають спиртні напої, тому що не
знають, якої шкоди їхньому здоров’ю алкоголь. Більше того, поширена
думка ніби алкоголь має лікувальні властивості при деяких захворюваннях,
що спиртні напої підвищують працездатність. Ці неправильні твердження
давно відкинуті медициною і засуджені в літературі. Так, Джек Лондон
писав, що хмільне завжди простягає нам руку, коли ми зазнаємо невдачі,
коли ми слабшаємо, коли ми стомлені. Але обіцянки його брехливі:
фізична, сила яку воно обіцяє, примарна, душевне піднесення обманливе.
Отож міркування про користь алкоголю – це досить поширені хибні думки.
Візьмемо хоча б факт збудження апетиту після чарки горілки чи сухого
вина. Але це тільки на короткий час, поки спирт викликав „запальний
сік”. Далі ж пиття алкоголю, у тому числі й пива, тільки шкодить
травленню. Адже спиртне паралізує діяльність таких важливих органів, як
печінка і підшлункова залоза. Як і в будь якій хімічній отруті,
наркотикові, алкоголю притаманний власний тип отруєння, він специфічно
діє на особистість. При цьому у багатьох людей, що стали алкоголіками,
з’являються схожі риси, подібно до того як це буває при психічних
захворюваннях.

Обов’язок нашої громадськості і, в першу чергу медичних та культурно –
освітніх установ – поширювати серед населення науково обґрунтовані дані
про згубний впливалкоголю на здоров’я людини.

Звичайний спирт, вино та інші спиртні напої можуть викликати сп’яніння,
але через 10-12 годин після їх вживання з’являються ознаки тяжкого
отруєння: головний біль нудота, блювання, хитка хода, слабість (або
короткочасне збудження), потьмарення або навіть цілковита втрата
свідомості. Смерть настає від мозкових розладів (через 1-2 доби) або
ураження нирок (через 1-2 тижні).

Під час вжиття великої кількості спиртного в людини може з’явитись біла
гарячка. Біла гарячка – алкогольний психоз, що трапляється найчастіше.
Вона викликає звичайно в стані похмілля, коли в п’яниці з’являються
підсвідомий страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари (погоні, напади і т.
ін.), слухові й зорові обмани у вигляді шумів, дзвінків, руху тіней. Це
провісники білої гарячки. Її симптоми особливо виражені вночі. У хворого
з’являються яскраві переживання страхаючого характеру. Він бачить
повзучих довкола комах, пацюків, страховищ і бандитів, які нападають на
нього, відчуває біль від укусів, ударів, чує погрози. Він бурхливо
реагує на свої галюцинації, захищає або тікає, рятуючись від
переслідування. У день галюцинація трохи затухає, хоча хворий
залишається збудженим, у нього тремтять руки, він метушливий і не може
сидіти на одному місці.

У жінок одним із характерних наслідків алкоголізму є нездатність
вигодовувати дітей груддю. В питущих жінок частіше бувають
мертвонароджені діти й викидні. А коли діти народжувалися живими, то
часто вони відставали в розвиткові і росли розумово неповноцінними.

Не випадково закони Стародавньої Греції і Риму забороняли молодим людям
пити спиртне. Заборонялося п’яному чоловікові наближатися до дружини.
Було видано закон про недопустимість уживання вина щойно одруженими. На
Русі також з давніх часів вважалося поганою ознакою пити вино на
власному весіллі. Зв’язок здоров’я дітей із станом батьків помітили і в
інших країнах.

Алкоголь, що потрапляє в дитячий організм з материним молоком, спричиняє
нервові розклади (зокрема порушення психіки, розумову відсталість),
захворювання органів травлення (переважно печінки), серцево-судинної
системи тощо.

У стані сильного сп’яніння пригнічуються не тільки гальмівні, а
збуджувальні процеси в корі головного мозку, що спричиняється до
в’ялості, сонливості і сну, близького до наркотичного. Саме такі п’яні
замерзають на великому морозі, задушуються в подушці, топляться в
калюжі, захлинаються у власній блювоті. П’яна людина гірше розрізняє
кольори, погано реагує на зміну червоного і зеленого кольорів
світлофора.

Слід знати, що алкоголь дуже шкідливо діє на нервову систему людини. У
хронічних алкоголіків настає розлад сну, збудливість, послаблення
пам’яті та уваги, підвищена стомлюваність. Алкоголізм може спричинити
психічні захворювання.

Дуже чутливе до алкогольного отруєння серце. При хронічному отруєнні
алкоголем серце зазнає так званого жирового переродження, тобто м’язові
волокна серця перетворюються в жирову тканину. При цьому серце значно
збільшується в об’ємі, іноді вдвічі порівняно із здоровим, і стає
дряблим. Працездатність такого ожирілого, розширеного серця слабшає, і
внаслідок цього настає задишка навіть при незначному фізичному
напруженні, наприклад, під час підіймання на гору або по сходах,
виникають неприємні відчуття в ділянці серця, можуть з’явитись набряки
спочатку на ногах, а далі вони можуть поширюватись і на інші частини
тіла. Алкоголь відіграє також певну роль у розвитку так званої
гіпертонічної хвороби. Це захворювання полягає в тому, що в артеріях,
тобто в судинах, по яких тече кров з серця до всіх органів і тканин,
живлячи їх, підвищується кров’яний тиск, що визначається за допомогою
особливих апаратів. Гіпертонічна хвороба набуває вираженого характеру з
появою головного болю, запаморочення, болів у ділянці серця тощо. Коли
до цієї хвороб приєднується атеросклероз судин, можуть настати особливо
серйозні ускладнення: ослаблення серцевої діяльності, ниркова
недостатність, тяжкі мозкові явища тощо. Відомо, що при білій гарячці в
алкоголіків спостерігається підвищення артеріального тиску крові до
200мм і вище. В алкоголіків, навіть у молодшому віці, вона зустрічається
майже в 3%, у середньому – в 15%, у старшому – в 25%, і в похилому – в
40%.

Під впливом алкоголю насамперед порушується нервова регуляція діяльності
шлунка. Крім того, будучи збудником секреції шлункового соку, алкоголь
при частому його вживанні подразнює залозний апарат шлунка, порушує
діяльність залоз, які виділяють шлунковий сік. Деякі вчені вважають, що
алкоголізм сприяє також розвитку ракових захворювань. При тривалому
вживанні алкоголю він несприятливо впливає і на роботу кишечника.

Печінку справедливо вважають головною хімічною лабораторією організму.
Саме печінка виявляється найбільш уразливою при дії алкоголю. Тривале
вживання алкоголю приводить до розвитку запального процесу в печінці, до
захворювання на гепатит. З’являється біль у правому підребер’ї, здуття
живота, гіркий смак у роті, іноді стають жовтуватими білки очей. При
захворюваннях печінки часто уражається і підшлункова залоза. Під
впливом алкоголю діяльність підшлункової залози в ряді випадків
виснажується, розвивається захворювання на так званий панкреатит, при
якому бувають значні кишкові розлади та інші серйозні порушення.

Негативно впливає алкоголь і на систему органів дихання, бо він у
значній мірі виділяється через легені і верхні дихальні шляхи,
подразнюючи при цьому їх слизову оболонку, внаслідок чого можуть
виникати ларингіти (катари гортані ), бронхіти. Оскільки алкоголь при
тривалому його вживанні руйнує еластичну тканину легень, то може
розвиватись емфізема легень і пневмосклероз. Усі ці захворювання
спостерігаються в алкоголіків значно частіше, ніж у тих, що не п’ють.

PAGE

PAGE 7

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020