1. Зміна хімічного складу повітря у виробничих приміщеннях аптеки. 2. Шляхи запобігання алергізуючого впливу лікарських речовин. 3. Санітарна охорона

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з БЖД

ПЛАН

Зміна хімічного складу повітря у виробничих приміщеннях аптеки.

Шляхи запобігання алергізуючого впливу лікарських речовин

Санітарна охорона атмосферного повітря

1. Зміна хімічного складу повітря у виробничих приміщеннях аптеки

Повітря має такий хімічний склад: азоту-78,08 %, кисню-20,94 %, інертних
газів-0,94 %, діоксиду вуглецю-0,04 %. Ці показники у звичних умовах
можуть коливатися в незначних межах. Людині головним чином потрібен
кисень, без якого вона не зможе жити, як і решта живих організмів. Але
зараз вивчено і доведено, що інші складові частини повітря також мають
велике значення. Якщо говорити про виробничі приміщення аптек, то там
хімічний склад повітря може суттєво відрізнятися від загальноприйнятого
(природного) хімічного складу повітря. У виробничих приміщеннях можуть
спостерігатися підвищені норми таких сполук як: кисню, азоту, діоксид
вуглецю та ін.

У видихуваному повітрі міститься близько 16 % кисню. Цього достатньо,
наприклад, для забезпечення киснем організму потерпілого при проведенні
йому штучного дихання методом «рот до рота». У легенях кисень
приєднується до гемоглобіну й утворює нестійку сполуку — оксигемоглобін,
який доставляється з течією крові до кожної клітини. Там кисень
поглинається клітиною і гемоглобін відновлюється. Від величини спожитого
кисню залежить характер Інтенсивності окислювальних процесів у
організмі. Подача збагаченого киснем повітря усуває кисневе голодування
тканин організму при ряді захворювань. Гіпербарична оксигенація
(вдихання кисню хворим, якого поміщають у спеціальну камеру з підвищеним
атмосферним тиском) дозволяє виконувати складні операції на серці й
судинах. Цей метод застосовують також для лікування різноманітних
захворювань.

Азот — газ без кольору і запаху, малоактивний, його концентрація у
видихуваному повітрі майже не змінюється. Він відіграє важливу
фізіологічну роль у створенні атмосферного тиску, який є життєво
необхідним, та сумісно з інертними газами розбавляє кисень. З рослинною
їжею (особливо бобових) азот у зв’язаному виді надходить до організму
тварин і бере участь в утверенні тваринних білків, а, відповідно, і
білків людського організму.

Діоксад вуглецю (вуглекислий газ, його ще називають вуглекислотою,
двоокисом вуглецю) -газ без кольору, з кислуватим смаком і своєрідним
запахом, добре розчинний у воді. У видихуваному з легень повітрі його
міститься до 4,7 %. Фізіологічна роль діокси-ду вуглецю полягає в
регуляції процесу дихання. При зростанні концентрації вуглекислого газу
в тканинах дихання стає глибшим і навпаки. Гігієнічно допустимою нормою
вмісту двоокису вуглецю в повітрі житлових приміщень вважається 0,1 %, в
кіноконцертних та спортивних залах допускається короткочасне підвищення
вмісту до 0,15 %. Діоксяд вуглецю є додатковим показником забруднення
повітря антропогенними токсинами. Підвищення вмісту діоксиду вуглецю до
3 % у вдихуваному повітрі негативно впливає на стан організму, виникають
відчуття стискання голови та головний біль, підвищується артеріальний
тиск, сповільнюється пульс, з’являється шум у вухах, може спостерігатися
психічне збудження. При зростанні концентрації двоокису вуглецю до 10 %
у вдихуваному повітрі відбувається втрата свідомості, а потім може
настати зупинка дихання. Більші концентрації швидко призводять до
паралічу мозкових центрів і смерті.

У невеликій кількості в атмосфері містяться водень, метан, двоокис
азоту, сірководень, а також водяна пара (до 0,42 % від об’єму атмосфери,
або 0,2 % її маси).

Повітря має надзвичайно велике гігієнічне значення, тому що воно
постачає необхідний для життя кисень, може бути резервуаром для
накопичення речовин техногенного походження, які прямо або
опосередковано негативно впливають на санітарно-побутові умови життя
населення і його здоров’я; крім того, є один Із важливих чинників
кліматоутворення. У повітрі відбуваються процеси самоочищення від
шкідливих хімічних речовин, газів та пари, завислих твердих речовин,
хвороботворних мікроорганізмів тощо. Чистота атмосферного повітря
зумовлює якість повітря закритих приміщень різного призначення; активно
впливає на терморегуляторні процеси; воно є одним із джерел забруднення
грунту хімічними, радіоактивними речовинами, пилом, що прилітає з
космічного простору та утворюється внаслідок вибухів вулканів, великих
лісових пожеж тощо.

2. Шляхи запобігання алергізуючого впливу лікарських речовин

Робота вентиляційних систем в першу чергу допомагає запобігати
алергізуючому впливу лікарських речовин.

Ефективність роботи вентиляційних систем повинна регулярно перевірятися,
як і повітряне середовище приміщень, на вміст у них пилу, газів,
шкідливих речовин тощо.

Увімкнення загальнообмінних припливних та витяжних установок проводиться
за 10-15 хв. до початку роботи, при цьому спочатку вмикають витяжні, а
потім припливної вентиляційні установки.

Вимкнення цих установок проводиться через 10-15 хв. після роботи. У
цехах з можливим виділенням шкідливих газів вентиляційні установки
вимикають через 30-60 хв. по закінченню роботи. Місцеві витяжні
установки (місцеві витяжні пристрої), що не зблоковані з технологічним
обладнанням, вмикають за 3-5 хв. до початку роботи обладнання і
вимикають через 3-5 хв. по закінченню роботи.

Вентиляційні системи після їх монтажу мають бути відрегульовані до
проектних параметрів. Експлуатувати дозволяється вентиляційні системи,
які повністю пройшли усі передпускові випробування.

Усі вентиляційні системи повинні мати інструкції з експлуатації, де
висвітлюються питання вибухо- та пожежної безпеки. Планові огляди і
перевірки вентсистем мають проводитися за графіком, затвердженим
керівником.

Приміщення для вентиляційного обладнання повинні замикатися, а на їх
дверях — вивішуватися таблички з написами, що забороняють вхід стороннім
особам. Зберігання в цих приміщеннях матеріалів, інструментів тощо, а
також використання їх не за призначенням забороняється.

Експлуатація електрообладнання вентиляційних систем, струмопровідних
частин і заземлень повинна проводитися відповідно до вимог «Правила
безпечної експлуатації електроустановок» і «Правила безпечної
експлуатації електроустановок споживачів».

Вентиляційні системи, що не використовуються внаслідок змін у
технологічних схемах та обладнанні, мають бути обов’язково демонтовані.

Чищення і профілактичні ремонти вентиляційних систем мають проводитися у
терміни, передбачені інструкціями з їх експлуатації. Чищення та ремонт
повинні виконувати спеціалісти за допомогою спеціальних пристосувань.

Щоб забезпечити чистоту повітря і певні метеорологічні умови у
виробничих аптекарських приміщеннях, використовують вентиляцію. За
допомогою вентиляції видаляється забруднене або нагріте повітря з
приміщення та подається свіже. Залежно від способу переміщення повітря
вентиляція може бути природною, механічною або змішаною.

У природній вентиляції переміщення повітря здійснюється за рахунок
природних сил, за рахунок різниці питомої ваги зовнішнього та
внутрішнього повітря (тепловий напір), а також внаслідок дії сили вітру
(вітряний напір).

Рис. 1. Однобортовий відсмоктувач повітря

За механічної вентиляції переміщення повітря у приміщенні здійснюється
вентиляторами. За способом організації повітрообміну у приміщенні
вентиляція може бути загальнообмінною (витяжною та припливною) та
місцевою (витяжною та припливною). За загальнообмінної
припливно-витяжної вентиляції зміна повітря здійснюється у всьому
приміщенні. Місцева витяжна вентиляція здійснює виведення шкідливих
виділень (надмірного тепла, вологи, пари, газів та пилу) з місць їх
утворення. Місцева вентиляція частіше всього обладнується у вигляді
місцевих відсмоктувачів різної конструкції (рис. 1) До основних
елементів механічної вентиляції відносяться вентилятори (відцентрові або
осьові), повітропроводи, а також прилади для обробки повітря: калорифери
для нагріву, фільтри для очистки тощо.

Кондиціонування повітря — це створення і автоматична підтримка у
приміщеннях незалежно від зовнішніх умов постійних або змінних за
відповідною програмою температури, вологості, найбільш придатних для
людини та нормального проходження технологічного процесу.

3. Санітарна охорона атмосферного повітря

Добитися відповідної чистоти повітря можна тільки при проведенні
комплексу законодавчих, технологічних, планових і санітарних заходів,
які будуть здійснюватися на державному рівні й потребують значних
фінансово-матеріальних затрат, але суттєву роль в цьому відіграє І
підвищення культурного рівня та свідомості населення України. Хорошими
засобами збереження чистоти атмосферного повітря є заміна у виробничих
процесах шкідливих речовин на менш токсичні, створення нових замкнутих
технологічних ліній, що працюють без викидів у атмосферу, безвідходне
використання природних ресурсів, застосування ефектних фільтрів.

Вирішити проблему зменшення забруднення атмосферного повітря можна
тільки у тісній співпраці громадських організацій та державних закладів,
а у планетарному обсязі-лише на основі міжнародного співробітництва та
спільних зусиль всіх країн.

На підставі Закону України «Про охорону навколишнього природного
середовища» (1992) всі громадяни мають право на споживання екологічно
чистих продуктів харчування, вживання доброякісної питної води та
дихання чистим повітрям. Однак внаслідок діяльності промисловості,
експлуатації фізично і морально застарілого обладнання, недостатнього
впровадження у виробництво безвідходних і маловідходних технологій,
відсутності або малоефективності очисних пристосувань, різкого
збільшення автотранспорту, росту чисельності міського населення на тлі
низького рівня екологічної грамотності, а нерідко і злочинної
безвідповідальності за дотримання гігієнічних вимог до роботи
підприємств, зростає негативний антропогенний вплив на навколишнє
природне середовище, в тому числі й на атмосферне повітря,

З цих причин в кожному населеному пункті при плануванні будівництва
жител і підприємств треба враховувати пануючі вітри, передбачати
облаштування санітарно-захисної зони для кожного підприємства, що
викидає в атмосферу шкідливі речовини. Ці зони відокремлюють промислові
підприємства від житлових будівель, в них обов’язково насаджуються
дерева і забороняють будівництво житла та тривале перебування людей.
Забруднення атмосфери відносять до явищ глобального масштабу, тому
охорона її вимагає участі людей всього світу.

У нашій країні Постановою Кабінету Міністрів України «Організація та
проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» (9.03,1999
р., № 343) встановлено вимоги до охорони атмосферного повітря. Метою
моніторингу є отримання, збирання, опрацювання, збереження та аналіз
інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінка та
прогнозування його змін І ступеня небезпеки та розроблення науково
обгрунтованних рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони
атмосферного повітря.

Моніторинг атмосферного повітря є складовою частиною державної системи
моніторингу довкілля України. Об’єктами моніторингу є;

— атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади;

— викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря.

Під час проведення моніторингу обов’язково визначають наявність в
атмосферному повітрі таких загальнопоширених шкідливих речовин,
показників та інгредієнтів атмосферних опадів, як пил, діоксид сірки,
бензпірен, радіоактивні речовини тощо, а в атмосферних опадах —
сульфати, нітрати, кальцій, магній, рН, кислотність тощо.

За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування, з урахуванням екологічної ситуації в регіоні, в
населеному пункті може додатково проводитися визначення в атмосферному
повітрі аміаку, етилбензолу, заліза та його сполук, азотної та сірчаної
кислот, хлору та інших забруднюючих речовин.

Використана література:

Джигрей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний
посібник. – Вид. 3-тє, доповнене. – Львів, 2000.

Кодекс законів про працю.

Закон України “Про охорону праці”

Єлисєєв А.Г. Охорона праці. – К., 2001.

Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці. – К.,
2001.

PAGE

PAGE 2

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *