Реферат на тему:
Яєчна продуктивність японських перепелів за різних рівнів натрію і калію
у комбікормі
Численними дослідженнями встановлено вплив натрію та калію на процеси
травлення й всмоктування у кишечнику, обмін речовин і виділення
метаболітів [1, 2, 4, 5, 6, 8, 9]. Достатня кількість цих елементів у
раціоні та оптимальне їх співвідношення значною мірою визначають
продуктивність тварин [3, 7, 10, 11]. Особливо це питання актуальне для
перепелів, оскільки вони характеризуються швидким темпом росту та
високою яєчною продуктивністю, отже чутливі як до нестачі, так і
надлишку в раціоні мінеральних елементів.
Існуючі нині рекомендації з нормування вмісту натрію і калію мають
досить широкий діапазон, який становить відповідно 0,1 — 1,5 та 0,3 —
0,9%. Методичні відмінності при проведенні подібних дослідів (породи
перепелів, їхня продуктивність, рівні годівлі, умови утримання, склад
комбікормів, вивчений діапазон рівнів натрію і калію, науковий рівень
експериментів тощо) ускладнюють розробку та впровадження ефективних
рецептів комбікормів для птиці цього виду. Тому актуальними є питання
нормування вмісту натрію і калію у кормах для перепелів.
Метою наших досліджень було вивчення впливу різних рівнів натрію і калію
у комбікормі на продуктивні якості японських перепелів та визначення
оптимального вмісту цих елементів у комбікормі.
Матеріал та методика досліджень. Дослідження проводили у проблемній
науково-дослідній лабораторії кормових добавок кафедри годівлі
сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного
Національного аграрного університету.
Для вивчення впливу різних рівнів забезпечення перепілок натрієм і
калієм на їх фізіологічний стан та продуктивні якості було проведено два
науково-господарські досліди у червні — вересні 2002 р. (результати
досліду опубліковані [3]) та у листопаді 2002 — лютому 2003 р. (табл.
1).
1.Схема досліду
Група
Вміст у 100 г комбікорму, г
Відношення калію до
натрію
натрію
калію
1
0,19
0,71
3,74
2
0,19
0,81
4,26
3
0,19
0,91
4,79
4
0,23
0,71
3,08
5
0,23
0,81
3,52
6
0,23
0,91
3,96
Для досліду відібрали 240 голів перепелів у віці 63 доби, яких розділили
за принципом аналогів на 6 груп, по 40 голів у кожній (30 самок, 10
самців). Зрівняльний період досліду тривав 14, основний — 112 діб.
Піддослідне поголів’я перепелів утримували у шестиярусній клітковій
батареї. Площа на одну голову становила 120 см2, фронт годівлі — 2 см,
напування — 1 см.
Параметри мікроклімату приміщення відповідали прийнятим для птахів
зоогігієнічним нормам.
Годували піддослідних птахів повнораціонним комбікормом такого складу,
%: пшениця — 26,69; кукурудза — 31,28; шрот соняшниковий — 7,13; шрот
соєвий — 21,43; рибне борошно — 5,34; олія соняшникова — 0,96; сіль
кухонна — 0,20; вапняк — 6,78; лізин — 0,03; вітамінний комплекс
АDЕВ185/5 — 0,02; суміш мікроелементів СМЕ2225 — 0,05; мінерол — 0,09. У
100 г комбікорму містилось, г: сухої речовини — 88,52, обмінної енергії
— 1,31 МДж; сирого протеїну — 22,00; сирого жиру — 3,33; натрію — 0,11;
калію — 0,71; кальцію — 3,08; фосфору — 0,45.
Середньодобове споживання корму одним птахом становило 25 г.
Під час зрівняльного періоду досліду перепели одержували комбікорм із
рівнем натрію 0,11%, калію — 0,71%. Протягом основного періоду рівень
натрію у комбікормі птахів піддослідних груп підвищували за рахунок
додаткового введення хлориду натрію, вміст калію — додаванням хлориду
калію.
Одержаний матеріал оброблено статистично з використанням програми MS
Excel.
Результати досліджень. Показники яєчної продуктивності перепілок
наведені у табл. 2.
Результати засвідчили, що при введенні у комбікорм птахів 2- і 3-ї груп
калію до рівня відповідно 0,81 і 0,91% (за рівня натрію 0,19%),
кількість знесених яєць збільшувалася. Так, порівняно з першою групою,
птахи якої споживали раціон із таким самим рівнем натрію та нижчим —
калію (0,71%), валовий збір яєць від перепелів цих груп збільшився
відповідно на 16,1 і 18,8%; несучість на початкову несучку була вищою на
16,2 і 18,8%, а несучість на середню несучку — на 9,5 і 20,5%.
2. Яєчна продуктивність піддослідних перепілок, шт.
Група
Валовий збір яєць на групу
Несучість на початкову несучку
Несучість насередню несучку
за весь період досліду
у середньому за 28 днів досліду
за весь період досліду
у середньому за 28 днів досліду
за весь період досліду
у середньому за 28 днів досліду
1
2188
547±28,8
79,93
18,24±0,950
79,16
19,85±1,268
2
2542
635±44,5
84,73
21,19±1,482
86,73
21,73±1,670
3
2600
650±48,8
86,67
21,67±1,427
94,82
23,85±2,022
4
1952
488±10,8
65,07
16,27±0,357
65,07
16,42±0,303
5
1979
494±10,7
65,97
16,50±0,357
69,93
17,52±0,508
6
2275
568±28,2
75,83
18,96±0,943
81,63
20,48±1,335
t
Ffa
??t?При збільшенні рівня калію від 0,71 до 0,91% (на фоні натрію 0,23%)
у комбікормі птахів 4-, 5- і 6-ї груп, спостерігали зростання усіх
показників яєчної продуктивності. Так, за валовим збором яєць птахи 5- і
6-ї груп перевищували аналогічний показник 4-ї відповідно на 1,2 і 16,4%
(РСписок літератури:
Горюнов А. Влияние поваренной соли на обмен и использование питательных
веществ у молодняка // Животноводство. — 1957. — № 7. — С. 45 — 48.
Гинецинский А.Г. Физиологические механизмы водно-солевого равновесия. —
М.: АН СССР, 1963. — 427 с.
Ібатуллін І.І., Ільчук І.І., Кононенко В.К., Отченашко В.В. Вплив різних
рівнів натрію та калію в комбікормі на продуктивні якості японських
перепелів // Наук. вісн. НАУ. — К., 2003. — Вип. 63. — С. 122 — 127.
Ібатуллін І.І., Ільчук І.І., Отченашко В.В. Баланс азоту та мінеральних
елементів у японських перепелів за різних рівнів забезпечення їх калієм
та натрієм // Наук. вісн. НАУ. — К., 2003. — Вип. 64. — С. 155 — 160.
Ібатуллін І.І., Ільчук І.І. Перетравність поживних речовин корму при
різних рівнях натрію і калію в раціоні японських перепелів // Науковий
вісник НАУ. — К., 2004. — Вип. 74. — С. 190 — 197.
Ібатуллін І.І., Ільчук І.І., Отченашко В.В. Вміст деяких макро- і
мікроелементів у тканинах японських перепелів за різних рівнів натрію і
калію у комбікормі // Наук. вісн. НАУ. — К., 2004. — Вип. 79. — С. 134 —
140.
Лемешева М.М. Взаимосвязь содержания солей калия, углеводов, протеина и
аминокислот в корме с интенсивностью роста и сохранностью индюшат //
Птицеводство: Респ. межвед. темат. науч. сб. — К.: Урожай, 1986. — Вып.
39. — С. 27 — 32.
Морозов И.А., Лысиков Ю.А., Питран Б.В., Хвыля С.И. Всасывание и
секреция в тонкой кишке: субмикроскопические аспекты. — М.: Медицина,
1988. — 224 с.
Щипакин В.Н., Евтушенко Ю.В., Кудзина Л.Ю. Влияние ионов калия на
реакции синтеза и распада богатых энергией соединений в митохондриях //
Митохондрии. Биохимические функции в системе клеточных органел: Сб.
науч. тр. — М.: Наука, 1969. — С. 79 — 83.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter