.

Вплив сорту й метамірності на обкорінюваність зелених стеблових живців актинідії чудової (ківі) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
275 2284
Скачать документ

Реферат на тему:

Вплив сорту й метамірності на обкорінюваність зелених стеблових живців
актинідії чудової (ківі)

Розвиток світового та українського садівництва диктує впровадження у
сільськогосподарське виробництво нових малопоширених високовітамінних
плодових культур, зокрема актинідії чудової (ківі), яку вирощують на
п’яти континентах в тих зонах, де росте виноград, кукурудза, персик.
Культура ківі швидко поширюється в умовах субтропічного та помірного
клімату, хоча ще й зараз частина садівників вважає, що ківі — це рослина
лише тропічних широт [4, 8].

Кліматичні умови України дозволяють вирощувати ківі як в умовах
відкритого ґрунту на півдні, так і в укривній культурі та в умовах
частково захищеного й захищеного ґрунту в лісостеповій зоні, хоч в теплі
зими рослини перезимовують без укриття навіть в умовах Києва [6]. А в
умовах глобального потепління вирощування цієї культури є ще більш
перспективним.

Попит на саджанці актинідії чудової, що постійно зростає, не
задовольняється через дуже незначне їх виробництво в Україні та занадто
високу вартість саджанців, імпортованих з Європи.

В Італії та Франції, де зосереджено найбільші у Європі насадження цієї
культури, широкого розповсюдження набув спосіб отримання сортового
садивного матеріалу із зелених живців. Сучасна технологія вирощування
саджанців передбачає обкорінення 2-3-вічкових напівздерев’янілих живців
у теплицях, оснащених установками дрібнодисперсного зволоження та їх
дорощування після акліматизації у відкритому ґрунті [2, 5].

На сучасному етапі розвитку садівництва та розсадництва України вирішити
проблему забезпечення сортовим садивним матеріалом ківі може технологія
вирощування саджанців із зелених стеблових живців, що має високий
коефіцієнт розмноження.

Дослідження проводилися на дослідних ділянках і в теплицях
навчально-дослідної оранжереї кафедри лісівництва та екології Уманського
державного аграрного університету протягом 2001—2004 рр. в умовах
південної частини Правобережного Лісостепу України. Об’єктами досліджень
були зелені стеблові живці актинідії чудової жіночого типу сортів: Абот,
Бруно, Монті, Оріентал Деліхт, Хейуорд і сорту-запилювача Туморі. Для
обкорінювання живців використовували теплиці з автоматично-регульованим
режимом дрібнодисперсного зволоження.

Живці заготовляли з 2-5-річних маточних рослин, які росли в оранжереї, з
апікальної, медіальної і базальної частини пагона і обкорінювали у три
строки: період інтенсивного, менш інтенсивного та уповільнення росту
пагонів. Живцювання проводилось за методикою М.Т. Тарасенка [7] та А.Ф.
Балабака [1]. Зелені живці нарізали з вегетуючих пагонів з двома —
чотирма бруньками, довжиною 10 — 15 см. Субстратом для обкорінювання
була суміш торфу та річкового піску у співвідношенні 3:1 (рН=6,5 — 6,9).
Субстрат — одношаровий. Температура повітря в установці
дрібнодисперсного зволоження складала 25-35°С, субстрату 20-25 % на суху
масу, відносна вологість повітря — 80-100 %, інтенсивність оптичного
випромінювання — 150-200 Дж/м2с. Спостереження за проходженням процесів
коренеутворення проводили через кожні 5 діб. Повторність досліду
чотирикратна, у кожному повторенні по 24 живці. Статистичну обробку
даних проводили за Б.О. Доспєховим [3].

Так, сильнорослі сорти мали вищу морфогенну регенераційну здатність,
середньорослі сорти — дещо нижчу, слаборослі — найнижчу. Виявлено, що
обкорінення сильнорослих сортів Бруно, Монті та Оріентал Деліхт істотно
переважало цей показник для середньорослих — Абот і Туморі та
слаборослого — Хейуорд протягом періоду досліджень. Перевага
середньо-рослих сортів над слаборослим була неістотною, але в 2001 і
2002 роках сорт Абот мав істотно вищу обкорінюваність, ніж сорт Хейуорд.

л Деліхт, Монті, Бруно.

Двохфакторним дисперсійним аналізом пересічно за роки досліджень
встановлено, що у період інтенсивного росту пагонів на обкорінюваність
головним чином впливав «сорт» — 51…54 %, тоді як сила впливу «зони
пагона» становила 9…13 %. У період менш інтенсивного росту пагонів
їхній вплив, відповідно, склав 28…32 % і 30…41 %. У період
уповільнення росту пагонів збереглась перевага фактора «зони пагона» —
18…22 % над фактором «сорт» — 12…18 %.

У період менш інтенсивного росту пагонів здатність досліджуваних сортів
до обкорінення виявилась дещо слабшою, що пов’язано зі зменшенням
концентрації речовин ауксинової природи в листі та пагонах і зміною їх
консистенції у бік здерев’яніння. Загальна картина обкорінюваності
живців ківі залежно від сорту в другий строк живцювання не змінилась.

Оскільки період уповільнення росту пагонів характеризується значним
зменшенням їх приросту та кількості ауксинових речовин у них, ще більшим
визріванням і здерев’янінням, регенераційні процеси адвентивного
коренеутворення протікають набагато повільніше. Вихід обкорінених живців
у третій строк живцювання був найменший і вони мали слабку кореневу
систему та майже не утворювали надземного приросту через низьку
пробуджуваність пазушних бруньок. Різниця в обкорінюваності сортів була
незначною. Істотна перевага спостерігалась лише у сильнорослих сортів
Бруно та Монті над менш сильнорослими у окремі роки досліджень. У третій
строк живцювання сорт Монті мав дещо вищу обкорінюваність, ніж сорт
Бруно, а Туморі — вищу, ніж Абот. Розміщення решти сортів у порядку
зростання обкорінюваності не змінилось.

В усі строки живцювання для всіх досліджуваних сортів притаманна істотно
краща обкорінюваність живців, заготовлених з апікальної частини пагона,
порівняно з живцями, заготовленими з медіальної та базальної частини,
обкорінюваність яких була майже однакова. Це пов’язано з тим, що в
постійно ростучій апікальній частині пагона протягом вегетаційного
періоду спостерігається наявність високої концентрації ауксинів та
менший ступінь здерев’яніння тканин.

Висновки

Регенераційна здатність зелених стеблових живців залежить від сортових
особливостей. Живці сильнорослих сортів Бруно, Монті, Оріентал Деліхт
мають найвищу обкорінюваність, середньорослих — Абот і Туморі — дещо
нижчу, слаборослого сорту Хейуорд — найнижчу.

Найвищий вихід обкорінених живців досліджуваних сортів ківі одержано при
живцюванні в період інтенсивного росту пагонів.

Домінуючий вплив на обкорінюваність живців у перший строк живцювання мав
помологічний сорт. У наступні строки живцювання переважала зона пагона.

Апікальні живці істотно переважали за досліджуваним показником медіальні
та базальні живці, різниця в обкорінюваності яких була неістотною.

Список джерел:

Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових і ягідних
культур. — Умань. Оперативна поліграфія, 2003. — 109 с.

Горошко В.В. Новая плодовая культура киви — Симферополь: Редотдел
Крымского комитета по печати, 1992. — 45 с.

Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. — М.: Колос, 1985. — 351 с.

Кирилова О.І. До питання інтродукції ківі (Actinidia deleciosa L. F.) //
Вісник аграрної науки. — 2003. — № 10. — С. 43-45.

Наумова Г.А. Культура киви (обзор) // Садоводство и виноградарство. —
1988. — № 3. — С. 30-31.

Скрипченко Н.В., Мороз П.А. Актинідія (Сорти, вирощування, розмноження).
— К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 44 с.

Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур. — М.:
Изд-во МСХА, 1991. — 272 с.

Ferguson A.R. Kiwifruit: A Botanical Review // Horticumtural Reviеs.,
1984. — V. 6. — P. 1-64.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020