РЕФЕРАТ
на тему:
“Тканини рослин”
ПЛАН
Вступ
Види покривних тканин
Види основних тканин
Види провідних тканин
Висновки
Використана література
Вступ
Рослинні організми можуть бути одно і багатоклітинними. Тіло
одноклітинної рослини складається лише з однієї клітини, яка і здійснює
всі необхідні життєві функції та процеси (живлення, дихання, виділення,
розмноження).
Тіло багатоклітинної рослини складається із сукупності клітин, групи
яких спеціалізуються на виконанні певних Функцій. Такі спеціалізовані
групи клітин у рослині утворюють тканини.
Тканина — це сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову
форму і виконують одну й ту саму функцію (або тканина — це стійкий,
тобто закономірно повторюваний, комплекс клітин, які подібні за
походженням, будовою і пристосовані до виконання однієї або кількох
функцій). Між клітинами в деяких тканинах знаходиться міжклітинна
речовина, яка не має клітинної будови залежно від виконуваної функції
виділяють такі типи тканин: твірна, основна, провідна, покривна,
механічна, багато з них можна поділити на дрібніші групи. Покривна,
провідна, механічні і основні тканини (постійні тканини) рослини
виникають з твірної тканини, клітини якої безперервно діляться і дають
початок постійним тканинам. Твірна тканина, або меристема (мал. 1),
складається з клітин невеликого розміру з тонкою оболонкою і великим
ядром, які щільно прилягають одна до одної без міжклітинних просторів.
За розміщенням на рослині розрізняють верхівкові, бічні і вставні твірні
тканини. Верхівковою (апікальною) називають твірну тканину верхівки
стебла (конус наростання), верхівки кореня (ділянка поділу), верхівок
їхніх бічних відгалужень. Бічна тканина закладається всередині стебла й
кореня і зумовлює ріст стебла і коренів у товщину. Вставна
(інтеркалярна) буває в певних ділянках стебла і листка (наприклад, біля
основи міжвузля стебла злакових рослин), її клітини забезпечують
вставний, або інтеркалярний, ріст стебла. За походженням твірні тканини
бувають первинними і вторинними. Первинна твірна тканина зумовлює
розвиток проростка і первинний ріст органів, тобто це клітини зародкових
стебла і кореня, що діляться. Вторинна твірна тканина виникає з
первинної. До неї належить, наприклад, камбій, поділ клітин якого дає
ріст стебла і кореня в товщину у дводольних рослин. З клітин твірної
тканини (меристеми) формуються всі інші типи тканин.
2. Основну тканину (мал. 2) зазвичай називають виповнювальною (або
паренхімою), оскільки вона створює ніби основу органів і заповнює
простір між
Мал. 1. Твірна тканина
верхівкова (а — кореня, 6 — стебла) і вставна (е)
Мал. 2. Основна тканина:
1 — аеренхіма стебла водяної рослини з великими міжклітинниками (а); 2 —
запаслива паренхіма бульби з крохмалем провідними й арматурними
тканинами. Розрізняють три групи основних тканин: асиміляційну,
запасливу і повітроносну (аеренхіму).
Основна асиміляційна тканина розміщена в усіх зелених частинах рослин.
її клітини містять хлоропласти, в яких здійснюється процес фотосинтезу.
Основна запаслива тканина заповнює м’які частини листків, плодів,
серцевину стебел та коренів. У її клітинах відкладаються на запас
поживні речовини.
Основна повітроносна тканина багата, як правило, на міжклітинні
проміжки, заповнені повітрям.
Міжклітинники, сполучаючись у загальну сітку, забезпечують газообмін
рослин.
3. Провідна тканина — тканина, по якій у рослині переміщуються вода та
інші речовини. До її складу входять судини (трахеї), трахеїди і
ситоподібні трубки (мал. 3).
Судини (трахеї) — це довгі трубки, що формуються з багатьох розміщених
одна над одною клітин, поперечні стінки яких руйнуються. Поздовжні
стінки судин нерівномірно потовщені (здерев’янілі), цитоплазма відмирає.
Трахеїди — це видовжені клітини з косими поперечними перетинками, якими
вони сполучаються одна з одною, утворюючи суцільний ланцюг. Як і трахеї,
це мертві клітини з нерівномірно здерев’янілими стінками. Здерев’яніння
(потовщення) може мати вигляд кілець, спіралей, драбинок, сіток. Завдяки
потовщенням трахеї і трахеїди протистоять стискуванню і розтягуванню.
Подібність будови трахей і трахеїд пояснюється єдиною функцією. По них
вода і розчинені в ній мінеральні солі рухаються від коренів до
надземних частин рослини.
Судини і трахеїди функціонують кілька років, а потім закупорюються
внаслідок діяльності паренхімних клітин Деревини.
Ситоподібні трубки — видовжені, живі клітини, що спорються між собою за
допомогою поперечних перетинок з великою кількістю пор і нагадують сито
(ситоподібна пластинка). Поздовжні стінки ситоподібних трубок
потовщуються, але залишаються целюлозними і не дерев’яніють. Цитоплазма
клітин зберігається, а ядро руйнується на самому початку формування
трубок. Поряд із ситоподібними трубками розміщені супровідні клітини —
клітини супутники. Вони заповнені цитоплазмою. Ядро велике.
Функціональне значення їх, як вважають, полягає в тому, що в них
утворюються ферменти, значна кількість АТФ та інші активні речовини, які
мають велике значення в процесі обміну речовин і транспорту органічних
сполук по ситоподібних трубках. Клітини супутники властиві не всім
рослинам, їх немає у флоемі голонасінних та вищих спорових рослин.
Мал. 3. Провідна тканина:
1—4 — судини; 5—7 — трахеїди. Ситоподібні трубки в поздовжньому (8) І
поперечному (9) розрізі; а — клітини супутники; б — поперечна перетинка
ситоподібної трубки; в — пори
4. Покривна тканина (мал. 4) — це епідерма (епідерміс), корок та кірка.
За походженням епідерма (шкірка) — первинна покривна тканина —
розвивається з апікальної меристеми.
Епідерма вкриває фотосинтезуючі органи рослини і молоді корені.
Найчастіше має один шар живих, без хлоропластів, тісно притиснених одна
до одної клітин. Стінки клітин звивисті і мають різну товщину. Звернені
до зовнішнього середовища стінки товщі і часто вкриті товстим шаром
кутикули (плівка з жироподібних речовин). Захисні властивості епідерми
можуть підсилюватися різними виростами — волосками.
Мал. 4. Покривна тканина:
а, г — епідерміс відповідно однодольної і дводольної рослин; б — продих
у збільшеному вигляді, в — поперечний переріз шкірки листка гвоздики
(І), стебла кактуса (Й) І стебла клейни (III), д — поперечний переріз
через сочевичку; 1 — клітини епідермісу; 2 — продих, 3 — кутикула, 4 —
шар кутишзованої оболонки; 5 — целюлозний шар оболонки, 6 —епідерміс, 7
— корок; 8 — виповьювальна тканина
Як правило, епідерма функціонує на рослині впродовж одного року
(точніше, впродовж вегетаційного періоду). З часом, найчастіше під
осінь, замість епідерми на стеблі утворюється вторинна покривна тканина
— корок, що входить до складу перидерми, яка, на відміну від епідерми,
утворюється лише на стеблах та коренях.
Корок — багатошарова мертва тканина, що утворюється за рахунок вторинної
меристеми (коркового камбію). Оболонки клітин корка потовщені і
просочені речовиною, за складом близькою до жирів, майже непроникною для
води й повітря. ЦІ клітини щільно зімкнені між собою (міжклітинників
немає) і виконують основні захисні функції. Клітини корка мертві,
наповнені повітрям або смолистими чи дубильними речовинами.
Кірка утворюється на зміну корку, тому її іноді називають третинною
покривною тканиною. Типова кірка спостерігається у деревних рослин.
Перидерма під натиском розростання стебла в товщину через 2—3 роки
розривається. В глибших шарах кори закладаються нові ділянки коркового
камбію, які утворюють нові шари корку. Ці нові відмерлі шари тканин
ущільнюються, деформуються і утворюють кірку (блок різнорідних відмерлих
тканин).
Функції покривних тканин — захист органів від випаровування, висихання,
охолодження, різних пошкоджень. Разом з тим клітини епідерми
забезпечують газообмін (продихові клітини) і всмоктування роди та
розчинених у ній речовин (клітини епіблеми з кореневими волосками).
Висновки
У кожному органі квіткової рослини співвідношення тканин різне.
Диференціювання клітин рослин на тканини і органи — один з ароморфозів,
який забезпечив пристосування до існування на суходолі.
Між клітинами в деяких тканинах знаходиться міжклітинна речовина, яка не
має клітинної будови залежно від виконуваної функції виділяють такі типи
тканин: твірна, основна, провідна, покривна, механічна, багато з них
можна поділити на дрібніші групи. Покривна, провідна, механічні і
основні тканини (постійні тканини) рослини виникають з твірної тканини,
клітини якої безперервно діляться і дають початок постійним тканинам.
Список використаної літератури
Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та
ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3тє вид., випр. і допов.
— К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
Словник-довідник з ботаніки. – К., 1994.
PAGE
PAGE 9
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
