.

Аналіз взаємозв\’язку між ембріогенезом, фізико-морфологічними показниками та хімічним складом яєць курей (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
356 4501
Скачать документ

Реферат на тему:

Аналіз взаємозв’язку між ембріогенезом, фізико-морфологічними
показниками та хімічним складом яєць курей

Ефективність птахівництва визначається рівнем селекції, повноцінністю
годівлі птиці, умовами її утримання, технічними факторами виробництва.
Основою прогресу галузі є сучасні технології інкубації яєць. Особливе
значення вони мають у селекційно-репродуктивних підприємствах, в яких
ефективність використання селекційних і батьківських стад, передусім,
обґрунтовується виводом потомства з розрахунку на одну голову
репродуктивного поголів’я. За низького виводу і нестачі ремонтного
молодняку стадо птиці практично неспроможне забезпечити економічне
існування підприємства. При цьому в курівництві вивід курчат, як і вивід
потомства інших видів птахів, залежить від виводимості яєць, яка
зумовлена перебігом ембріогенезу залежно від якості яєць — їх
фізико-морфологічних показників і хімічного складу. Тому інкубаційні
яйця мають відповідати певним вимогам щодо якості [1-7].

До фізико-морфологічних показників якості яєць відносять їх масу,
щільність, пружну деформацію, товщину шкаралупи, одиниці Хау, відношення
маси білка до маси жовтка, а до хімічних — вміст сухої речовини,
рибофлавіну й лізоциму в білку та каротиноїдів, ретинолу і рибофлавіну в
жовтку. Однак у практичній діяльності не прийнято оцінювати інкубаційні
яйця за вмістом протеїнів, ліпідів, вуглеводів і мінеральних речовин,
які є основними у формуванні й живленні ембріонів й істотно впливають на
їх розвиток у ранній постембріональний період, а також складають основу
харчової цінності яєць. Не враховують в інкубаційних яйцях і вміст
валової енергії [3-11; 13-16].

Доцільність більш детального вивчення хімічного складу інкубаційних яєць
та взаємозв’язку показників їх якості з ембріогенезом зростає в разі
низької результативності їх інкубації у племінному підприємстві.

Метою нашої наукової роботи було на основі детального вивчення хімічного
складу інкубаційних яєць провести комплексне дослідження взаємозв’язку
між їх фізико-морфологічними показниками, вмістом у них поживних речовин
та ембріогенезом у курей різних генотипів кросів “Білорусь-9” і “Ломанн
браун”, яких утримували в одному господарстві за практично однотипних
умов і рівнів годівлі, та встановити причини низької виводимості яєць,
одержаних від таких курей.

Матеріал і методи. У дослідженні оцінено яйця курей вихідних ліній та
гібридних форм кросів “Білорусь-9” і “Ломанн браун”, з якими у
племзаводі “Рудня” Київської області тривалий час велась селекційна
робота.

Методикою передбачалось провести порівняльну оцінку цих генотипів курей
за результатами інкубації одержаних від них яєць, їхніми
фізико-морфологічними показниками та вмістом у них поживних речовин.
Передусім оцінено яйця за такими фізико-морфологічними показниками:
маса, індекс форми, щільність, пружна деформація, товщина шкаралупи,
маса шкаралупи, жовтка, білка, співвідношення маси білка і жовтка,
індекс форми жовтка і білка, одиниці Хау. Про хімічний склад яєць судили
за результатами дослідження білка, жовтка та всього їх вмісту (білок +
жовток), оцінюючи названі морфологічні складові яйця за вмістом сухої
речовини, протеїнів, ліпідів, вуглеводів, мінеральних речовин (сирої
золи). Крім того, у білку визначали кількість рибофлавіну (вітамін В2) й
лізоциму, у жовтку — каротиноїдів, ретинолу (вітамін А) і рибофлавіну, а
в усьому вмісті яйця (білок + жовток) — валову енергію.

Оцінювали яйця курей 34-тижневого віку, закладених в інкубатори згідно з
графіком, складеним у господарстві. Для їх оцінки від курей кожної лінії
і гібридної форми брали по 40 яєць, з них 30 — для оцінки морфологічного
складу, 10 — хімічного.

Особливості ембріогенезу курей різного походження вивчали за
результатами дослідження процесу інкубації 137550 яєць (9 закладок) в
умовах інкубаційного цеху племзаводу “Рудня”. Біологічний контроль
ембріогенезу здійснювали методом міражу яєць із врахуванням кількості
відходів інкубації та оцінки виведеного молодняку. Водночас визначали
кількість незапліднених яєць, з кров’яним кільцем, “завмерлих”,
“задохликів”, виведених здорових і слабких курчат, калік. За
результатами одержаних даних розраховували кількість різних відходів
інкубації, заплідненість і виводимість яєць та вивід курчат.

Визначення фізико-морфологічних і хімічних показників яєць, оцінку
результатів інкубації та біометричну обробку одержаних даних проведено
за загальноприйнятими методиками [1, 4, 9, 12, 16]. Хімічний склад
вмісту яєць (білок + жовток) і валової енергії в них визначали
розрахунковим методом, враховуючи наявність окремих речовин у складових
яйця.

Результати досліджень. У результаті оцінки та аналізу
фізико-морфологічних показників інкубаційних яєць досліджуваних курей
нами встановлено певні відмінності за лініями, гібридами і кросами
(табл.1). При цьому яйця курей в генотипах кросу “Білорусь-9” були
дрібнішими, ніж у “Ломанн браун”. У першому кросі найменші яйця
відкладали кури лінії Б-9(4) — 56,7 г, у другому — лінії В — 57,0 г.
Найбільшою маса яєць (58,6г) була в курей лінії А кросу “Ломанн браун”.
Проте всі інкубаційні яйця курей обох кросів відповідали вимогам
стандартів [4,11,18].

За формою яйця курей більшості генотипів обох кросів практично не
відрізнялись (74,5 — 75,9 %). Лише в лінії С яйця мали більш округлу
форму (77,2 %) і різниця за формою яєць цих курей порівняно з генотипами
А, СD та всіма групами кросу “Білорусь-9” була вірогідною (Р Список літератури: Боголюбский С.И. Селекция сельскохозяйственной птицы. — М.: Агропромиздат, 1991. — 285 с. Безухова А., Демченко М., Грачева Г., Хмельницкая Т. Селекция на повышение инкубационных качеств яиц кросса "Родонит" // Сборник научных трудов ВНИТИП. — Сергиев Посад. — 2000. — Т 21. — С. 27 — 33. Бесулін В.І., Гужва В.І., Куцак С.М. та ін. Птахівництво і технологія виробництва яєць і м'яса птиці. — Біла Церква, 2003. — 408 с. Буртов Ю.З., Голдин Ю.С. Кривопишин И.П. Инкубация яиц: Справочник. — М.: Агропромиздат, 1990. — 239 с. Зоотехнічний словник /За ред. Д.Я.Василенка. — К.: Головна редакція УРЕ,1999. — 580 с. Коваленко А.Т. Повышение качества яиц кур селекционными и технологическими приемами //Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб /І П УААН. — Харків. — 2003. — Вип. 53. — С. 75 — 83. Кочиш И.И. Селекция в птицеводстве.-М.:Колос, 1992. — 272с. Нарушин В.Г., Романов М.Н. Влияние параметров яиц на их выводимость (обзор исследований) // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб / ІП УААН: — Борки. — 2001. — Вип. 51 — С. 422 — 429. Сергеева А.М. Контроль качества яиц. — М.: Россельхозиздат, 1984. — 72 с. Орлов. М.В., Силин Э.К. Разведение кур. — М.: Колос, 1981. — 269 с. Острякова А.Е., Иванова Т.В., Подстрешный А.Т., Бреславец В.А. Физико-морфологические показатели качества яиц различных линий и гибридов яичных кур // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб./ ІП УААН. — Харків, 2003. — Вип. 53. — С.93 — 100. Петухова Е.А. , Бессарабова Р.Ф., Халанева Л.Д., Антонова О.А. Зоотехнический анализ кормов. — М.: Колос, 1981. — 256с. Станишевская О.И. Влияние паратипических факторов в пренатальний период развития кур на ембриогенез и ранний постэмбриогенез // Птахівництво: Міжвід. темат. науч. зб. / ІП УААН. — Борки. — 2001. — Вип. 51. — С. 437 — 441. Станишевская О.И. Перспективы использования величины желтка в качестве селекционного критерия в мясном птицеводстве // Птахівництво: Міжвід. темат. научн. зб. / ІП УААН. — Харків, 2003. — Вип. 53. — С.118 — 125. Степаненко І.А. Основні тенденції розвитку селекції яєчних курей // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. /ІП УААН. — Борки. — 2001. — Вип. 51. — С.168 — 171. Царенко П.П. Повышение качества продукции птицеводства: пищевые и инкубационные яйца. — Л.: Агропромиздат, 1988. — 240с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020