.

Поняття банківської конкуренції на Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
19 6224
Скачать документ

Банківська конкуренція володіє цілим рядом специфічних рис, що відрізняють її від конкуренції в промисловості чи в інших галузях національної економіки і заслуговують окремого узагальнення

 

Ключовою ланкою реформ банківської системи повинно стати створення конкурентного середовища, в якому функціонують комерційні банки. Нині це – одне з найслабкіших ланок, яка дісталась у спадок від галузевої побудови в плановій економіці. Питання про універсалізацію чи спеціалізацію великих, колишніх п’яти державних банків, потребує найретельнішого розгляду.

Не повинно бути адміністративних обмежень на кредитну діяльність цих банків лише в їх колишніх галузях більша диверсифікація портфелів активів допоможе стабілізувати їхні баланси, змінити ситуацію: слабка галузь – слабкий банк. Це вплине і на згладжування процесів у фінансовій системі, що залежить від процесів (сезонних, виробничого циклу) в економіці. Слід відійти від системи: одне підприємство – один банк, дозволивши підприємству мати розрахунковий рахунок у кількох банках. Звичайно, такий захід має дуже вразливе місце і повинен проводитися лише за наявності хорошого нагляду.

Основне питання, що дісталося у спадок від колишнього СРСР, – розмежування готівкових та безготівкових грошей, обумовлених, зокрема, існуванням окремих “кредитного” та “касового” планів. Наслідком цього є існування і зараз Ощадбанку – домінуючого банку, який працює із залученими коштами населення. Такому становищу сприяли як історичні умови (наявність відповідної структури на всій території країни та інші фактори), так і політика держави (наприклад, обмеження на обсяги залучених коштів населення іншими банками, державне страхування вкладів лише в Ощадбанку), а також небажання чи економічна недоцільність інших банків працювати з дрібними вкладниками.

Нині депозити до запитання населення розподілені так:

  • Ощадбанк – 75%,
  • Промінвестбанк – 6%,
  • Агробанк – 12%,
  • інші – 7%;

термінові до року:

  • Ощадбанк – 63%,
  • Промінвестбанк – 7%,
  • Укрсоцбанк – 7%,
  • інші – 23%;

термінові понад рік:

  • Ощадбанк – 22%,
  • Промінвестбанк та Агробанк – 22%,
  • інші – 56%.

Структура депозитів населення у всій банківській системі:

  • до запитання – 47%,
  • термінових до року – 40%,
  • термінових понад рік – 13%.

Із цифр видно домінуюче становище Ощадбанку щодо залучення коштів населення.

Тому тут можливі дві моделі розвитку Ощадбанку:

  • Ощадбанк залишається спеціалізованим банком по роботі з коштами населення. В цьому випадку доцільно для посилення конкуренції розукрупнити його, створивши на його базі ряд спеціалізованих ощадних банків, і в системі державного страхування, що склалася, використовувати залучені кошти в основному для розміщення державних цінних паперів. Процес розукрупнення не повинен іти за регіональним принципом. Інакше кожен регіон матиме свого монополіста.
  • Ощадбанк наближається до моделі універсального комерційного банку. Разом з тим, якнайбільше банків повинні мати можливість та інтерес до участі в залучені коштів населення на конкурентній основі. Тут також можливий варіант розукрупнення.

Обидва варіанти мають недоліки, тому реформа Ощадбанку потребує ретельної підготовки.

Ще одна велика проблема (тут також необхідне реформування) – зарегульованість в операціях із готівкою. Є багато обмежувальних інструкцій, які треба переглянути чи відмінити взагалі.

Ті ж проблеми стоять і перед іншими спеціалізованими банками, які практично є монополістами в сільського господарства, в промисловості, комунальної сфери чи в операціях з іншими державами.

Для кожного із цих банків слід брати один із варіантів розвитку, однак усі вони повинні передбачити посилення конкуренції в банківській діяльності. Спеціалізація банків за галузевим принципом неприпустима як і з точки зору конкуренції, так і з точки зору якості портфеля активів.

Банківська конкуренція володіє цілим рядом специфічних рис, що відрізняють її від конкуренції в промисловості чи в інших галузях національної економіки і заслуговують окремого узагальнення. До виявлених особливостей належать:

  • конкуренція в банківському секторі економіки виникла пізніше, ніж конкуренція в промисловості, однак відрізняється різновидністю форм і високою інтенсивністю;
  • в якості конкурентів комерційних банків виступають не тільки інші банки, але і банківські кредитно-фінансові інститути, а також деякі не фінансові організації;
  • конкурентний простір представлений багаточисельними банківськими ринками, на одних із яких банки виступають як продавці, а на інших – як покупці. При цьому в нашій країні на сьогоднішній день найбільшу гостроту має конкуренція банків як покупців на ринку кредитних ресурсів;
  • внутрігалузева конкуренція носить переважно видовий характер, що зв’язано з диференціацією банківського продукту;
  • банківські послуги можуть взаємозамінювати один одного, але не мають конкурентноздатних зовнішніх (небанківських) замінників, в зв’язку з чим міжгалузева конкуренція здійснюється тільки завдяки переливу капіталу;
  • в банківській справі відсутній ряд вхідних бар’єрів, характерним для багатьох інших галузей (зокрема, патентний захист), що веде до відносно великої інтенсивності конкуренції в цій сфері економіки;
  • обмеження цінової конкуренції висовують на перший план проблеми управління якістю банківського продукту і реклами;
  • банківські ринки є ринками диференціальної олігополії, що надають широкі можливості для кооперації і узгодження ринкової політики кредитних інститутів. В деяких країнах (наприклад, в Німеччині) поряд з індивідуальною існує групова банківська конкуренція.

В якості основних закономірностей банківської конкуренції на сучасному етапі можна назвати наступні:

  • універсалізація банківської діяльності;
  • лібералізація державного регулювання банківської діяльності;
  • розширення регіональної і національної сфери діяльності кредитних інститутів;
  • проникнення на банківський ринок не банків;
  • зростання значення нецінової конкуренції;
  • глобалізація банківської конкуренції;
  • посилення інтенсивності банківської конкуренції – як результат всіх названих закономірностей.

Звичайно, це лише більш загальні закономірності. Однак основний висновок із сказаного очевидний: банківська конкуренція за кордоном загострюється. Вважається, в не далекому часі це буде проходити і в нашій країні. І нашим банкірам, як зараз західним, пройдеться активно користуватись інструментарієм банківського маркетингу.

 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020