.

Міжбанківські розрахунки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 8707
Скачать документ

Реферат на тему:

Міжбанківські розрахунки

План

1. Основи організації системи міжбанківських розрахунків в Україні (їх
зміст, основні поняття, організаційні та нормативно-правові засади)

2. Міжбанківські розрахунки в грошовій одиниці України

2.1. Встановлення кореспондентських відносин із відкриттям
кореспондентського рахунка. Відкриття, переоформлення та закриття
кореспондентських рахунків комерційних банків (філій) у територіальних
управліннях Національного банку.

2.2. Здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних
платежів НБУ

3. Здійснення розрахунків через внутрішньобанківську платіжну систему
(ВПС)

4. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з
кореспондентських рахунків банків

5. Виконання заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських
рахунках банків

6. Міжбанківські розрахунки в іноземній валюті

6.1. Шляхи здійснення міжбанківських розрахунків

6.2. Безспірне стягнення та безакцентне списання коштів із
кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в
уповноважених банках

6.3. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових
коштів на кореспондентських рахунках банків (резидентів і нерезидентів)

1. Основи організації системи міжбанківських розрахунків в Україні (їх
зміст, основні поняття, організаційні та нормативно-правові засади)

Міжбанківські розрахунки – безготівкові розрахунки між банками, що
обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов’язаннями
одного банку перед іншим.

НБУ організовує і здійснює міжбанківські розрахунки в Україні відповідно
до чинного законодавства. Банківські установи при здійснення
міжбанківських розрахунків керуються Законами України “Про Національний
банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, іншими законодавчими
актами України та нормативно-правовими актами НБУ, Інструкцією про
міжбанківські розрахунки в Україні, яка затверджена постановою Правління
НБУ 27.12.1999 р. № 621.

Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні визначає шляхи, умови
та порядок проведення міжбанківських розрахунків у грошовій одиниці
України та в іноземній валюті за кореспондентськими рахунками
банків-резидентів, відкритими в банківських установах України.

Порядок ведення і режим кореспондентських рахунків банків (резидентів і
нерезидентів) в іноземній валюті та банків-нерезидентів у гривнях,
відкритих в уповноважених банках, установлюються нормативно-правовими
актами НБУ з питань валютного регулювання. На основі міжбанківських
розрахунків можна завершити розрахунки між суб’єктами господарської
діяльності під купівлю-продаж товарів (послуг), із фінансовими органами
щодо оплати податків, із позабюджетними фондами під перерахування
обов’язкових внесків, із банками за позичками тощо.

Міжбанківські розрахунки потрібні для економічних зв’язків саме
кредитних і фінансових інститутів. Наприклад, при розміщенні грошових
коштів у формі депозитів і кредитів, при переобліку векселів один в
одного та в центральному банку, отримання від нього кредитів у порядку
рефінансування.

Платіжно-розрахункова функція, разом із залученням депозитів і видачею
позичок, відноситься до важливих банківських операцій. На проведення
розрахунків витрачається не менше двох третин усього операційного часу
банківських працівників.

НБУ – як. центральний банк держави – організовує і бере участь у
здійсненні міжбанківських розрахунків.

Банки України – як учасники міжбанківських розрахунків – несуть спільну
відповідальність за стан міжбанківських розрахунків і діють відповідно
до нормативних актів НБУ та угод, які укладаються між учасниками
розрахунків.

Банки України вільно вибирають системи розрахунків.

Нормативний строк проходження платежів при здійсненні міжбанківських
розрахунків визначається чинним законодавством України та
нормативно-правовими актами НБУ.

У разі порушення комерційним банком (філією) нормативного строку
проходження платежів банк несе відповідальність згідно з чинним
законодавством України.

2. Міжбанківські розрахунки в грошовій одиниці України

2.1. Встановлення кореспондентських відносин із відкриттям
кореспондентського рахунка. Відкриття, переоформлення та закриття
кореспондентських рахунків комерційних банків (філій) у територіальних
управліннях Національного банку.

Головну роль в організації міжбанківських розрахунків відіграє система
кореспондентських відносин.

Кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунка
(кореспондентські відносини) – договірні відносини між банками, метою
яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських
послуг за взаємними дорученнями.

Кореспондентські відносини можуть встановлюватися:

– між комерційними банками і Національним банком України;

– безпосередньо між комерційними банками.

Кореспондентські відносини з НБУ встановлюються комерційним банком
шляхом укладення договору на розрахунково-касове обслуговування з
відкриттям кореспондентського рахунка в територіальному управлінні НБУ
за місцезнаходженням власника рахунка. Для здійснення міжбанківських
розрахунків через систему електронних платежів НБУ (СЕП) власнику
кореспондентського рахунка на договірних умовах відкривається технічний
рахунок у розрахунковій палаті (РП) або Центральній розрахунковій палаті
(ЦРП).

Кореспондентські відносини між комерційними банками для здійснення
міжбанківських розрахунків установлюються на підставі договору шляхом
відкриття кореспондентського рахунку.

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через:

– СЕП НБУ за кореспондентськими рахунками комерційних банків (філій) у
територіальних управліннях НБУ;

– банки-кореспонденти за кореспондентськими рахунками ЛОРО, НОСТРО.

Кореспондентський рахунок відкривається на підставі укладеного договору
при умові надання правильно оформлених документів, зазначених нижче.

У разі відкриття (закриття) комерційному банкові (філії)
кореспондентського рахунка територіальне управління НБУ має повідомити
про це податковий орган за місцем обліку власника рахунку протягом трьох
робочих днів, включаючи день відкриття (закриття).

Для оформлення відкриття кореспондентського рахунка комерційного банку
керівник та головний бухгалтер банку особисто подають до територіального
управління НБУ за місцезнаходженням банку такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунка встановленого зразка;

б) копію належним чином оформленого статуту, що засвідчена нотаріально;

в) копію документа, що підтверджує взяття комерційного банку на
податковий облік, що засвідчена нотаріально;

г) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

д) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що
засвідчена нотаріально;

е) два примірники картки із зразками підписів та відбитка печатки, що
засвідчені нотаріально.

Вимоги щодо відкриття банками кореспондентських рахунків у
територіальних управліннях НБУ і проведення за ними розрахунків через
СЕН поширюються на органи Державного казначейства України при відкритті
ними рахунків у територіальних управліннях НБУ та здійсненні розрахунків
через СЕН з урахуванням особливостей обслуговування цих рахунків.

Підставою для закриття кореспондентського рахунка комерційного банку
може бути:

а) рішення вищого органу управління комерційного банку про реорганізацію
чи ліквідацію;

б) рішення НБУ про ліквідацію комерційного банку;

в) рішення арбітражного суду про ліквідацію комерційного банку чи
визнання його банкрутом;

г) інші підстави, що передбачені законодавством України.

При закритті кореспондентського рахунка комерційного банку залишок
коштів на цьому рахунку попередньо має бути перерахований на рахунок,
визначений (залежно від підстави закриття кореспондентського рахунка)
відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Підставою для проведення операцій за кореспондентськими рахунками
банків, відкритих у банківських установах України, можуть бути
розрахункові документи та повідомлення платіжних систем або систем
телекомунікаційного зв’язку. Форми та порядок оформлення розрахункових
документів визначаються нормативно-правовими актами НБУ, форми
повідомлень платіжних та телекомунікаційних систем установлюються цими
системами.

Активні операції за кореспондентськими рахунками банків здійснюються в
межах залишку коштів на цих рахунках, за винятком випадків, передбачених
нормативно-правовими актами НБУ та міжбанківськими угодами.

Без згоди власників кореспондентських рахунків списання (стягнення)
коштів, що обліковуються на їх рахунках, не допускається, за винятком
випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду,
арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

2.2. Здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних
платежів НБУ

Система електронних платежів НБУ (СЕП) – загальнодержавна платіжна
система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими
установами, органами державного казначейства на території України із
застосуванням електронних засобів приймання, обробки, передавання та
захисту інформації. Програмне забезпечення СЕП складається із
програмно-технічних комплексів – автоматизованих робочих місць (АРМ), що
відповідають трьом рівням структури СЕП:

1) центральна розрахункова палата – АРМ-1, АРМ інформаційно-пошукової
системи НБУ (ІПС);

2) розрахункові палати – АРМ-2;

3) банківські установи-учасники СЕП – АРМ.-НБУ.

Інформаційно-пошукова система НБУ (ІПС) – складова частина СЕП, що
призначена для надання користувачам довідкової інформації про платежі,
виконані засобами СЕП.

Учасниками СЕП є:

– територіальні управління НБУ;

– комерційні банки (філії), які мають технічні рахунки в розрахунковій
палаті (РП) або Центральній розрахунковій палаті (ЦРП).

Для роботи в СЕП комерційний банк (філія) укладає з НБУ такі договори:

а) на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП НБУ;

б) про використання криптографічних засобів захисту інформації в
інформаційно-обчислювальній мережі НБУ.

Відповідно до умов договорів НБУ надає комерційним банкам (філіям) –
учасникам СЕП:

а) необхідні програмно-технічні комплекси СЕП;

б) програмні засоби електронного зв’язку;

в) апаратно-програмні засоби захисту інформації.

Усі учасники СЕП мають бути включені до довідника банків-учасників СЕП.

Операції зарахування (списання) коштів за кореспондентським рахунком
комерційного банку (філії) – учасника СЕП можуть виконуватися тільки
після відкриття йому в РП (ЦРП) технічного рахунка.

Початкові платежі від учасника СЕП приймаються в межах поточного
значення його технічного рахунка, за винятком випадків, що визначені
НБУ.

Обробка розрахункових документів в електронному вигляді та службових
повідомлень СЕП здійснюється у порядку черговості їх надходження до
системи. Розрахунковий документ в електронному вигляді, прийнятий СЕП,
не може бути відкликаний.

Результати розрахунків за відісланими та отриманими розрахунковими
документами в електронному вигляді відображаються на технічних рахунках
комерційних банків (філій) у СЕП. Інформація про стан цих рахунків
надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю,
що визначається діючою технологією міжбанківських розрахунків у СЕП.

У СЕП упроваджено сім моделей обслуговування комерційних банків (філій)
за консолідованим кореспондентським рахунком та інформаційну модель
(модель 0), які враховують специфіку роботи й потреби банків. Усі моделі
використовуються лише при виконанні міжбанківських розрахунків у
гривнях.

Для переходу комерційного банку на роботу в СЕП за консолідованим
кореспондентським рахунком необхідно одержати дозвіл НБУ, за винятком
першої моделі, коли дозвіл надає територіальне управління НБУ.

Дозвіл надається на підставі таких документів:

а) клопотання комерційного банку про перехід банку в цілому або окремих
його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком;

б) положення комерційного банку про порядок здійснення міжбанківських
розрахунків комерційним банком та його філіями за консолідованим
кореспондентським рахунком.

Рішення щодо можливості обслуговування комерційного банку в СЕП за
консолідованим кореспондентським рахунком приймається НБУ у місячний
строк із дня одержання повного пакета документів.

При наданні комерційному банкові дозволу на роботу в СЕП за
консолідованим кореспондентським рахунком НБУ письмово інформує про це
банк, свої територіальні управління та комерційні банки-учасники СЕП.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу НБУ
повідомляє про це комерційний банк письмово із зазначенням причин.

Комерційний банк (філія) – учасник СЕП має право на підставі
файлу-запиту через АРМ-НБУ одержувати від ІПС довідкову інформацію про
проходження сформованих ним розрахункових документів в електронному
вигляді. Відповідь на запит надається у вигляді довідкового повідомлення
ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання.

Територіальне управління НБУ має змогу на підставі файлу-запиту
одержувати засобами ІПС інформацію про міжбанківські розрахунки,
виконані через СЕП комерційними банками (філіями), які:

– обслуговуються АРМ-2 РП цього територіального управління НБУ;

– розташовані на території області (республіки) за місцезнаходженням
цього територіального управління НБУ;

– розташовані на території інших областей (республіки) при умові, що
вони є філіями банку, якому відкрито кореспондентський рахунок у цьому
територіальному управлінні НБУ.

Територіальне управління (НБУ) видає уповноваженим органам на їх
письмові запити довідки про міжбанківські розрахунки, виконані через
СЕП, у межах інформації, одержаної від ІПС. Ця інформація надається
територіальним управлінням НБУ за місцезнаходженням банку (філії), щодо
якого надійшов запит.

У запиті заявника мають бути зазначені підстави для одержання
інформації, назва та код банку, період, за який має бути надана
інформація. Інформація за запитом заявника і за погодженням із ним
(залежно від її обсягу) може надаватися як на паперових, так і на
магнітних носіях у строки, визначені чинним законодавством України.

Комерційні банки (філії) – учасники СЕП зобов’язані здійснювати обробку
всіх розрахункових документів в електронному вигляді в день їх одержання
від СЕП у порядку черговості їх надходження.

3. Здійснення розрахунків через внутрішньобанківську платіжну систему
(ВПС)

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) – програмно-технічий
комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується
комерційним банком та його філіями і використовується для здійснення
розрахунків між учасниками цієї системи, а також забезпечує взаємодію з
СЕП, у тому числі з ІПС. Транспортні потреби системи можуть
забезпечуватися системою електронної пошти НБУ (ЕП), власними чи
загального користування засобами телекомунікації тощо.

Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними
документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати
вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Комерційний банк та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС,
повинні:

а) дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної
безпеки, які встановлюються НБУ;

б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські
міжобласні платежі (при роботі банку за 3-ю моделлю обслуговування
консолідованого кореспондентського рахунка);

в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до
філій-одержувачів платежів (надається протягом одного робочого дня, не
враховуючи дня одержання вимоги);

г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

Транспортні потреби філій, які є учасниками ВПС, можуть забезпечуватися
системою електронної пошти НБУ. Програмні засоби вузла системи ЕП
передаються на підставі договору.

‚ ? ?

?

\^ooe?

?

‚ ? ?

^oe?

hmu

hmu

При роботі комерційного банку та його філії через ВПС розрахункові
документи в електронному вигляді, що надійшли до розрахункової палати
комерційного банку протягом операційного дня, мають бути виконані
розрахунковою палатою того самого дня, документи, що надійшли після
закінчення операційного дня, – наступного дня.

Електронні міжбанківські розрахунки вважаються остаточно здійсненими
банком платника, який є учасником ВПС, після списання коштів із його
рахунка, відкритого в розрахунковій палаті комерційного банку.

4. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з
кореспондентських рахунків банків

Відповідно до статей 32, 381 Цивільного кодексу Ураїнської РСР, статті
411 Цивільного процесуального кодексу України, статті 53 Закону України
“Про банківську діяльність” безспірне стягнення та безакцептне списання
коштів здійснюється з комерційних банків – юридичних осіб.

Без згоди юридичних осіб списання (стягнення) коштів, що обліковуються
на їх рахунках, не допускається, за винятком випадків, установлених
законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та
виконавчими написами нотаріусів.

Розрахункові документи на стягнення коштів із кореспондентського рахунка
комерційного банку оформляються, приймаються та передаються до виконання
у порядку, визначеному Інструкцією № 7 “Про безготівкові розрахунки в
господарському обороті України”. Документи на стягнення коштів із
кореспондентського рахунка комерційного банку приймаються
територіальними управліннями НБУ незалежно від наявності коштів на цьому
рахунку. Про надходження цих документів власникові рахунку надсилається
повідомлення засобами системи ЕП.

При наявності на початок операційного дня на кореспондентському рахунку
комерційного банку коштів понад суму, що має обов’язково залишатися в
розпорядженні банку, та достатності їх для стягнення територіальне
управління НБУ виконує стягнення коштів із попередженням про це власника
рахунка засобами системи ЕП.

При цьому на кореспондентському рахунку комерційного банку мають
залишатися такі кошти:

а) у разі формування банком обов’язкових резервів на кореспондентському
рахунку – обов’язкові резерви у розмірі, встановленому НБУ, та 10% від
суми залишку, зменшеного на суму обов’язкових резервів, для забезпечення
потреб клієнтів;

б) у разі формування банком обов’язкових резервів на окремому рахунку в
НБУ – 10% від суми залишку на кореспондентському рахунку для
забезпечення потреб клієнтів.

При недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку
комерційного банку на початок операційного дня для виконання
розрахункового документа на стягнення коштів територіальне управління
НБУ виконує такі дії:

1. У межах наявних коштів на кореспондентському рахунку банку на початок
операційного дня здійснює часткову оплату розрахункового документа на
стягнення.

2. Визначає суму стягнення з поточних надходжень на кореспондентський
рахунок комерційного банку.

3. Установлює обмеження на розрахунки комерційного банку на строк,
протягом якого буде виконано оплату розрахункових документів на
стягнення.

4. На підставі одержаної від РП інформації про накопичення відповідної
суми на кореспондентському рахунку комерційного банку здійснює повну або
часткову оплату розрахункового документа на стягнення.

Розрахункові документи на стягнення коштів із кореспондентського рахунка
ЛОРО приймаються банком боржника до виконання тільки при наявності на
цьому рахунку коштів.

При недостатності коштів на кореспондентському рахунку
банку-кореспондента для виконання розрахункових документів на стягнення
коштів здійснюється їх часткова оплата, при цьому документи на стягнення
коштів повертаються стягувачу.

5. Виконання заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських
рахунках банків

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, Арбітражного
процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу
України “Про виконавче проведення” для забезпечення цивільного позову
суди, а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ,
служби безпеки та податкової міліції України за порушеними кримінальними
справами для забезпечення виконавчого провадження можуть за заявою
сторони, що подала позов, або за власною ініціативою вжити заходів щодо
забезпечення позову.

Одним із таких заходів є накладення арешту на грошові кошти, що належать
комерційному банку і знаходяться на його кореспондентському рахунку в
територіальному управлінні НБУ або в інших комерційних банках.

Заходи щодо здійснення арешту коштів комерційного банку виконуються
територіальними управліннями НБУ при наявності ухвали суду (постанови
прокурора, слідчого, державного виконавця) про накладення арешту.

Після одержання від суду (прокурора, слідчого, державного виконавця)
вищезазначених документів територіальне управління НБУ:

а) реєструє отримані документи в окремому журналі;

б) відкриває на балансовому рахунку 3207 “Накопичувальні рахунки”
рахунок комерційному банку для обліку коштів про виконання ухвали суду;

в) надсилає комерційному банкові повідомлення про надходження такої
ухвали (постанови).

При наявності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку
ухвала суду виконується з повідомленням про це власника рахунка.

Якщо на кошти комерційного банку накладено арешт із зазначенням в ухвалі
(постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку,
то територіальне управління НБУ перераховує її на рахунок 3207 і
продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

При накладенні арешту на кошти комерційного банку без зазначення в
ухвалі (постанові) конкретної суми територіальне управління НБУ
накопичує кошти на рахунку 3207 без обмеження суми до прийняття судом
остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови) про скасування
арешту.

При виконанні ухвали (постанови) на кореспондентському рахунку
комерційного банку мають залишатися такі кошти:

а) у разі формування банком обов’язкових резервів на кореспондентському
рахунку – обов’язкові резерви у розмірі, встановленому НБУ, та 10% від
суми залишку, зменшеного на суму обов’язкових резервів, для забезпечення
потреб клієнтів;

б) у разі формування банком обов’язкових резервів на окремому рахунку в
НБУ – 10% від суми залишку на кореспондентському рахунку для
забезпечення потреб клієнтів.

Якщо існує недостатність (відсутність) коштів на кореспондентському
рахунку комерційного банку, то для виконання ухвали (постанови)
територіальне управління НБУ:

1. Перераховує з кореспондентського рахунка банку на рахунок 3207
розраховану суму коштів.

2. Визначає суму стягнення з поточних надходжень на кореспондентський
рахунок комерційного банку.

3. Встановлює обмеження на розрахунки комерційного банку на строк,
протягом якого буде зібрана розрахована сума коштів для стягнення з
поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку.

4. На підставі одержаної від РП інформації про накопичення відповідної
суми на кореспондентському рахунку комерційного банку зараховує
накопичену суму на рахунок 3207.

Після надходження документа на стягнення коштів за рішенням суду та
розрахункового документа на стягнення територіальне управління НБУ
перераховує призначену до стягнення суму на рахунок одержувача.

Після прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування
арешту в зв’язку з відмовою в позові або з інших підстав територіальне
управління НБУ повертає накопичені на рахунку 3207 кошти на
кореспондентський рахунок комерційного банку.

6. Міжбанківські розрахунки в іноземній валюті

6.1. Шляхи здійснення міжбанківських розрахунків

Уповноважений банк може здійснювати Міжбанківські розрахунки в іноземній
валюті:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі
кореспондентські відносини за допомогою:

– пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв’язку при умові
забезпечення цілісності й конфіденційності інформації;

– міжнародних телекомунікаційних систем, зокрема S.W.І.F.Т.;

– програмних і технічних засобів формування і передавання розрахункових
документів та повідомлень у форматі платіжної системи
банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, при
умові забезпечення цілісності й конфіденційності інформації;

б) із банками-резидентами через систему електронних платежів НБУ в
мультивалютному режимі.

Мультивалютний режим функціонування СЕП – відокремлене передавання та
зберігання в СЕП інформації про платежі в кожній конкретній валюті при
однаковому функціональному призначенні цієї інформації та технології її
обробки.

Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті
через СЕП аналогічний до порядку здійснення міжбанківських розрахунків
через СЕП НБУ в грошовій одиниці України.

Нормативно-довідковою інформацією для мультивалютного режиму
функціонування СЕП є:

– довідник іноземних валют, із якими працює СЕП;

– довідник валютних рахунків банків-учасників СЕП.

Філія уповноваженого банку може здійснювати Міжбанківські розрахунки в
іноземній валюті через кореспондентський рахунок банку-юридичної особи.
Порядок виконання таких розрахунків регулюється відповідними документами
уповноваженого банку і повинен відповідати вимогам чинного законодавства
та нормативно-правових актів НБУ.

Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських
рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій
за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі
кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на
здійснення таких розрахунків.

Розрахункові документи, які передаються за допомогою телеграфу, телекса
або інших засобів зв’язку, мають бути структуровані з метою спрощення їх
подальшої автоматизованої обробки, при цьому доцільно використовувати
формати, наближені до форматів міжнародної системи S.W.І.F.Т.

6.2. Безспірне стягнення та безакцентне списання коштів із
кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в
уповноважених банках

Безспірне стягнення та безакцентне списання коштів здійснюється:

а) відповідно до Арбітражного процесуального кодексу України;

б) на підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання
рішень про стягнення коштів в іноземній валюті, прийнятих судами
України, судами інших країн, які є обов’язковими для виконання на
території України, відповідно до міжнародних договорів або чинного
законодавства України, якщо інший порядок виконання не передбачений
міжнародними договорами;

в) згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 8-93 “Про
стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів”.

Розрахункові документи на стягнення коштів із кореспондентських рахунків
банків-резидентів в іноземній валюті оформляються і приймаються у
порядку, визначеному Інструкцією № 7.

Стягувач-резидент подає розрахунковий документ на стягнення коштів до
уповноваженого банку, що його обслуговує. Якщо кореспондентський рахунок
банку-боржника в іноземній валюті відкрито в іншому банку України, то
банк стягувача спецзв’язком надсилає розрахунковий документ на стягнення
коштів згідно з указаними в ньому реквізитами до уповноваженого банку,
де відкрито рахунок боржника.

Розрахункові документи на стягнення коштів із кореспондентського рахунка
банку-резидента в іноземній валюті приймаються уповноваженим банком
боржника до виконання тільки при наявності на цьому рахунку коштів.

При недостатності коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента в
іноземній валюті для виконання розрахункових документів на стягнення
коштів здійснюється їх часткова оплата, при цьому документи на стягнення
коштів повертаються стягувачу.

6.3. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових
коштів на кореспондентських рахунках банків (резидентів і нерезидентів)

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, Арбітражного
процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу
України, Закону України “Про виконавче провадження” для забезпечення
цивільного позову суди, а також прокурори, слідчі органів прокуратури,
внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції України за
порушеними кримінальними справами для забезпечення виконавчого
провадження, можуть за заявою сторони, що подала позов, або за власною
ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову.

Одним із таких заходів є накладення арешту на грошові кошти, що
обліковуються на кореспондентському рахунку банку-резидента в іноземній
валюті, відкритому в уповноваженому банку.

Заходи щодо здійснення арешту коштів банку-резидента виконуються
уповноваженим банком при наявності ухвали суду (постанови прокурора,
слідчого, державного виконавця) про накладення арешту.

Якщо на кошти банку-резидента арешт накладає арбітражний суд, то ухвала
арбітражного суду виконується на підставі виданого ним наказу, який
надсилається одночасно з ухвалою.

Після одержання від суду (прокурора, слідчого, державного виконавця)
вищезазначених документів уповноважений банк:

а) реєструє отримані документи в окремому журналі;

б) для забезпечення виконання ухвали суду (постанови) на час накладення
арешту відкриває на окремому аналітичному рахунку того самого
балансового рахунка, що й кореспондентський рахунок, на який накладено
арешт, спеціальний рахунок;

в) надсилає того самого дня банку-резиденту повідомлення про надходження
такої ухвали (постанови).

При накладенні арешту на кошти, що обліковуються на кореспондентському
рахунку банку-резидента, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної
суми уповноважений банк до прийняття судом рішення за позовом або ухвали
(постанови) про скасування арешту виконує такі дії:

– припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника
рахунка;

– кошти, що обліковуються на цьому рахунку та продовжують надходити на
нього, накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного
рішення за позовом або ухвали (постанови) про скасування арешту.

Якщо на кошти банку-резидента накладено арешт із зазначенням в ухвалі
(постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку,
то уповноважений банк перераховує її на спеціальний рахунок і продовжує
проведення операцій за встановленим порядком.

При недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку
банку-резидента для виконання ухвали (постанови) уповноважений банк:

– повідомляє суд (прокурора, слідчого, державного виконавця) про
недостатність (відсутність) коштів для виконання ухвали (постанови);

– перераховує наявну на кореспондентському рахунку суму, а також кошти,
що продовжують надходити на цей рахунок, на спеціальний рахунок до
прийняття судом остаточного рішення за позовом ухвали (постанови) про
скасування арешту або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми.

Після надходження виконавчого документа на стягнення коштів за рішенням
суду та розрахункового документа на стягнення уповноважений банк
перераховує призначену до стягнення суму на рахунок одержувача.

Якщо на час надходження документів на стягнення на спеціальному рахунку
була накопичена сума, менша, ніж у рішенні про стягнення, то ця сума
повністю перераховується на рахунок стягувача, а документи на стягнення
(з відміткою про часткову оплату) повертаються стягувачу.

У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, меншої від
накопиченої на спеціальному рахунку невикористана сума повертається на
кореспондентський рахунок банку-резидента.

Після прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування
арешту в зв’язку з відмовою в позові або з інших підстав уповноважений
банк повертає накопичені на спеціальному рахунку кошти на
кореспондентський рахунок банку-резидента.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020