.

Міжбанківське кредитування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 7446
Скачать документ

Реферат на тему:

Міжбанківське кредитування

План

1. Міжбанківський ринок кредитних ресурсів, його склад і структура

2. Економічна суть і види кредитів, що надаються НБУ комерційним банкам

3. Кредитування НБУ комерційних банків через проведення кредитних
аукціонів

4. Кредити під заставу державних цінних паперів

5. Рефінансування комерційних банків у формі переобліку

6. Взаємне кредитування комерційних банків: умови, порядок, контроль

1. Міжбанківський ринок кредитних ресурсів, його склад і структура

Міжбанківський ринок кредитних ресурсів – це система, що забезпечує
купівлю-продаж вільних кредитних ресурсів між комерційними банками та
комерційними банками і НБУ.

Учасниками міжбанківського ринку кредитних ресурсів є Національний банк
України, його регіональне управління, комерційні банки, їх філії та
відділення.

Розміщувати й купувати кредитні ресурси на міжбанківському ринку
кредитних ресурсів банкові вигідно з двох основних причин:

1) комерційні банки, на відміну від суб’єктів господарської діяльності,
відрізняються більш високою надійністю;

2) процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча від
ставки за кредитами суб’єктам економіки.

Міжбанківські кредити за складом поділяються на взаємні кредити між
комерційними банками та кредитування НБУ комерційних банків. У загальній
структурі міжбанківських кредитів переважають взаємні кредити
комерційних банків (80-85%), проте з розвитком банківської системи
частка кредитів НБУ буде зростати.

Міжбанківські кредити надаються, як правило, на короткий та на короткий
термін (від 1 дня до 2-3 місяців).

Плата за міжбанківськими кредитами пов’язана та максимально наближена до
облікової ставки НБУ. Метою залучення міжбанківських кредитів є,
по-перше, розширення кредитної діяльності з клієнтами, по-друге,
необхідність підтримки та регулювання банківської ліквідності.

2. Економічна суть і види кредитів, що надаються НБУ комерційним банкам

НБУ виступає у якості “банку банків” і є для комерційних банків останнім
кредитором. Економічна сутність і види кредитів, що надаються НБУ
комерційним банкам, розкриває Економічна суть і види кредитів НБУ
комерційним банкам:

Через закриті кредитні аукціони, кредитування під заставу державних
цінних паперів:

– на макрорівні – через кредитування комерційних банків здійснюється
емісія грошей в обіг і розширюється обсяг сукупної грошової маси в
економіці, що створює додаткові умови для кредитної експансії банків.

Рефінансування активних операцій через переоблік векселів господарських
суб’єктів, стабілізаційний кредит:

– на мікрорівні – кредити НБУ комерційним банкам сприяють підтриманню
комерційними банками ліквідності, зміни структури активів на користь
позичкових операцій, а також розширенню, при необхідності, обсягу
кредитної допомоги клієнтам.

На початку розвитку кредитних відносин між НБУ та комерційними банками
першим застосовувались такі види кредитування:

– кредити для завершення розрахунків шляхом заліку взаємної
заборгованості;

– кредити для покриття дефіциту державного бюджету;

– кредити для надання кредитної допомоги підприємствам окремих галузей
народного господарства;

– відкриті кредитні аукціони.

Такі кредити надавалися на емісійній основі, як правило, за пільговою
процентною ставкою та, переважно, неплатоспроможним клієнтам. Між
комерційними банками ресурси розподілялись з урахуванням розміру
статутного капіталу, мережі банківських установ тощо.

Подібні методи кредитування НБУ економіки – безпосередньо, або через
комерційні банки – мали адміністративний характер і негативно впливали
на інфляційні процеси. Тому НБУ поступово перейшов до ринкового
механізму регулювання грошово-кредитних відносин із комерційними банками
та іншими кредитними установами.

3. Кредитування НБУ комерційних банків через проведення кредитних
аукціонів

Механізм кредитування комерційних банків через кредитні аукціони включає
такі елементи: організація аукціону, визначення учасників аукціону,
визначення ціни кредитних ресурсів та порядок задоволення заявок, вимоги
до учасників, обмеження результатів аукціону, його оформлення та
відповідальність за кредитами отриманими з аукціону НБУ. НБУ проводяться
лише закриті кредитні аукціони.

Елементи кредитування через кредитні аукціони.

Організація: загальне керівництво здійснює Аукціонний комітет,
персональний склад якого визначає та затверджує правління НБУ.
Проводиться періодично. Дату аукціону, обсяг кредитів, строк та цілі
визначає правління НБУ. Повідомлення про аукціон надсилається не пізніше
10-ти днів до дня проведення.

Учасники: єдиним продавцем є НБУ. Покупці: комерційні банки, що
виконують установлені НБУ економічні нормативи, своєчасно подають
звітність і повертають раніше отримані кредити. На аукціон не допускають
філії комерційних банків та банки, що діють менше 1 року.

Ціна: початкову процентну ставку визначає правління НБУ. Заявки
задовольняють у міру зниження запропонованої за них процентної ставки,
починаючи з найвищої.

Обмеження: один банк не може одержати більше 50% запропонованого обсягу
кредитів на кредитному аукціоні. Сума заборгованості за кредитами НБУ з
урахуванням поданої заявки не повинна перевищувати 5-ти кратного розміру
власного капіталу банку, розрахованого на основі останнього балансу.

Оформлення: на задоволені заявки банки отримують свідоцтво про купівлю
кредитів. Воно є основою для оформлення у регіональному управлінні НБУ
кредитної угоди. Після її оформлення управління НБУ переказує кредит на
коррахунок КБ.

Відповідальність: банки повинні своєчасно повертати кредити, придбані на
закритих аукціонах. Для контролю за цим укладається договір про
забезпечення повернення отриманих кредитів. Придбані кредити не повинні
призводити до порушення встановлених економічних нормативів. Вони не
підлягають пролонгації.

Частка наданих кредитів НБУ через кредитні аукціони у загальному обсязі
кредитів НБУ комерційним банком постійно зростає.

4. Кредити під заставу державних цінних паперів

НБУ здійснює кредитування комерційних банків під заставу державних
цінних паперів у двох видах: ломбардного кредиту й кредиту на основі
РЕПО-угод.

Як забезпечення ломбардного кредиту використовуються державні цінні
папери, випущені Мінфіном України. Їх список затверджується правлінням
НБУ. Як виняток за рішенням правління НБУ у заставу також можуть
прийматись цінні папери місцевих органів влади, а також інші цінні
папери.

Ломбардний кредит надається на термін до 30-ти днів у межах лімітів,
встановлених на квартал НБУ для регіональних управлінь.

Для отримання ломбардного кредиту комерційні банки повинні:

1) отримати ліцензію на здійснення банківської діяльності, бути
включеними до Республіканської книги реєстрації банків та працювати не
менше одного року;

2) дотримуватись встановлених НБУ економічних нормативів, правил ведення
бухгалтерського обліку та своєчасно і повно звітуватись перед
регіональним управлінням НБУ;

3) не мати простроченої заборгованості за кредитами НБУ та % за ними.

Цінні папери, що приймаються у забезпечення ломбардного кредиту, повинні
відповідати таким вимогам:

– вони занесені НБУ до ломбардного списку як такі, що перебувають на
балансі комерційного банку і до яких немає претензій;

x

z

x

L

– строк їх погашення не припадає на термін користування ломбардним
кредитом (строк погашення настає не раніше 35-ти днів із моменту
переказування їх відповідної кількості на рахунок ДЕПО в НБУ).

Ломбардний кредит оформляється комерційним банком та регіональним
управлінням НБУ такими документами:

1) заявка на кредит;

2) кредитна угода;

3) доручення на право реалізації НБУ цінних паперів, прийнятих як
забезпечення ломбардного кредиту.

Під час ломбардного кредиту комерційний банк переказує заставлені цінні
папери зі свого ДЕПО-рахунку на ДЕПО-рахунок у депозитарії НБУ, де вони
зберігаються протягом всього терміну користування позикою. Одночасно
регіональне управління НБУ зараховує кошти ломбардного кредиту на
коррахунок банку-позичальника.

Ломбардний кредит надається у межах 75% від вартості портфеля цінних
паперів, що наданий як забезпечення. Після користування кредитом сума
заборгованості списується з коррахунка банку-позичальника разом із
процентами за користування. Одночасно розблоковуються ДЕПО-рахунки і
цінні папери знову переходять у власність банку. У разі відсутності
коштів на коррахунку банку для погашення ломбардного кредиту і % за ним,
він погашається завдяки реалізації заставлених цінних паперів.

Ломбардні кредити надаються НБУ за обліковою ставкою плюс до 10%
комерційної винагороди.

Кредитування НБУ комерційних банків на основі РЕПО-угод складається з
двох частин. Для їх здійснення укладається генеральна угода між
учасниками кредитування (НБУ і комерційними банками) про продаж-купівлю
державних цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного
продажу-купівлі у визначений термін або на вимогу однієї зі сторін за
заздалегідь обумовленою ціною.

Залежно від основних монетарних параметрів операцій РЕПО поділяються на
два види:

1) у разі потреби у підвищені ліквідності комерційних банків НБУ o
здійснює операції “прямого РЕПО” і купує у комерційних банків державні
цінні папери на відповідний період з обов’язковою умовою зворотного їх
викупу комерційним банком у встановлений строк;

2) у разі виникнення надлишкові ліквідності банківської системи НБУ
застосовує “зворотне РЕПО”, тобто продає комерційним банкам державні
цінні папери, які є у його портфелі на певний період при умові викупу їх
у комерційного банку в установлений строк.

Кредитування через операції РЕПО здійснюється двома способами:

1) на основі безпосередньої домовленості НБУ з комерційними банками;

2) на основі тендеру заявок комерційних банків.

Повідомлення про проведення тендеру за операціями РЕПО через регіональні
управління НБУ надсилається не пізніше ніж за тиждень до його проведення
із зазначенням терміну операції РЕПО та умов його проведення. Комерційні
банки у заявках на участь у тендері пропонують свої умови щодо ціни
купівлі-продажу цінних паперів та зворотної ціни їх викупу.

Залежно від терміну дії операції РЕПО поділяються на такі види: нічне,
відкрите й строкове.

Між учасниками операції РЕПО укладається угода, в якій передбачається:

1) термін, сума, ціна державних цінних паперів “прямого РЕПО” та
“зворотного РЕПО”;

2) перелік цінних паперів, які беруть участь в операції РЕПО;

3) зобов’язання продати державні цінні папери зі зворотним викупом, яке
має кореспондуватися із зобов’язанням викупити ці державні цінні папери
зі зворотним продажем;

4) порядок установлення маржі або % доходу.

Обов’язковою умовою укладання угоди РЕПО з метою мінімізації кредитного
ризику є те, що державні цінні папери, куплені з використанням операцій
РЕПО, мають переказуватись через депозитарії на рахунок покупця зі
зміною права власності. Для забезпечення зобов’язань про зворотний викуп
цінних паперів НБУ – у першій частині операції РЕПО покупець – отримує
гарантійний внесок на підставі ринкової оцінки державних цінних паперів,
що є об’єктом операції РЕПО. Сума гарантійного внеску залежить від
терміну укладеної угоди за операцією РЕПО, типу державних цінних
паперів, що є предметом угоди, та суми очікуваного доходу за цими
цінними паперами.

У разі невиконання зобов’язань комерційним банком про зворотний викуп
цінних паперів у встановлений термін за визначеною в угоді ціною, він
втрачає право власності на дані цінні папери та дохід за ними, а також
йому не повертається гарантійний внесок.

5. Рефінансування комерційних банків у формі переобліку

Комерційні банки для забезпечення власної ліквідності можуть одержати
кредит в установах НБУ у формі переобліку векселів.

Установи НБУ здійснюють таке кредитування з дотриманням таких вимог:

– усі подані векселі за строком оплати не повинні перевищувати 90 днів і
мають бути такими, щоб їх можна було вчасно опротестувати у місцях їх
оплати;

– подані векселі повинні мати не менше двох підписів, не враховуючи
підпису того комерційного банку, який подав ці векселі, а переказні
векселі – ще й акцепт платника;

– оплата векселів має відбуватись у місцях, де є установи комерційного
банку, нотаріус або суд;

– має бути встановлений НБУ ліміт кредитування.

На час користування кредитом векселі, що подані на переоблік,
зберігаються в НБУ. Сума позики, що надається комерційному банкові на
основі переобліку, не перевищує 50-70% вартості векселів. Комерційний
банк зобов’язаний у термін 10-15 днів до часу погашення векселів
викупити їх в НБУ. Відповідно максимальний термін користування такими
позиками може складати 60-75 днів.

НБУ на сьогодні рідко застосовує таку форму рефінансування комерційних
банків, як переоблік і перезастава векселів, тому що вексельний обіг в
Україні робить перші кроки у своєму розвитку.

Плата за обліковий кредит встановлюється НБУ на рівні облікової ставки.

6. Взаємне кредитування комерційних банків: умови, порядок, контроль

В Україні за допомогою впровадженої системи електронних розрахунків
міжбанківське кредитування здійснюється шляхом прямих угод між
банком-кредитором і банком-позичальником. Кредитування здійснюється на
договірних умовах на чітко визначений термін.

Міжбанківські кредити за терміновою ознакою поділяються на:

1) одноденні, або нічні- строком на 1 день, мета яких полягає у
підтримці поточної ліквідності банку;

2) надкороткі – від 1-го дня до 7-ми днів;

3) короткі – від 10-ти днів до місяця.

Між банком-кредитором і банком-позичальником при одержані кредиту
укладається кредитна угода, у якій (крім терміну) обумовлюється:

– сума кредиту;

– рівень процентної ставки (як правило, вищий на незначну величину від
облікової ставки НБУ);

– порядок погашення;

– право банку-кредитора у разі невчасного погашення кредиту на безспірне
списання боргу з коррахунка боржника.

Якщо банк-позичальник не в змозі повернути міжбанківський кредит, то він
повинен здійснити рефінансування, тобто залучити кошти з іншого банку.

При укладанні договору на міжбанківський кредит банк-позичальник повинен
надати банку-кредитору таку інформацію:

1) значення економічних нормативів на останню дату;

2) баланс;

3) перелік активів, що можна використати як заставу позики.

Здійснювати міжбанківське кредитування можуть не тільки. комерційні
банки, й їх відділення та філії. Проте це правило реалізується тільки в
системі одного банку, що має мережу філій.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020