Аналіз, проблеми та перспективи розвитку іпотечного кредитування (реферат)

Реферат на тему:

Аналіз, проблеми та перспективи розвитку іпотечного кредитування

Відомо, що іпотечний ринок один з самих важливих механізмів в ринковій
економіці, і іпотека є вагомим показником економічного та соціального
розвитку країни. Однак зараз в Україні має місце негативна тенденція
стримування розвитку іпотечного кредитування.

Дослідженням проблеми розвитку та перспективи іпотечного ринку
здійснюють Бублик Є., Ткаченко О., Євтух О. та інші, але дане питання
залишається недостатньо вивченим.

Згідно ЗУ ”Про іпотеку” від 05.06.2003р. №898-IV:

Іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном,
що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким
іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого
іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок
предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Створення ринку іпотечного кредитування в Україні з самого початку і до
тепер значною мірою характеризується безсистемністю. Незважаючи на те,
що сьогодні вже розроблено і прийнято багато важливих законів щодо
організації ринку, випуску іпотечних цінних паперів і функціонування
фондів операцій з нерухомістю, але й досі не вирішено такі першочергові
питання, як затвердження концепції розвитку національної системи
іпотечного кредитування та захист прав кредиторів щодо реалізації
заставного майна[1,57].

Більшість українських банків мають два джерела фінансування іпотеки:
депозитне та не депозитне. Депозитне фінансування — досить простий
фінансовий інструмент. Переваги його: невелика премія для вкладників;
низька вартість оптових депозитів; як правило, фінансування стабільне,
особливо за наявності страхування депозитів. До недоліків можна віднести
коливання вартості коштів та потенційно нестабільну пропозицію.
Недепозитним фінансуванням займаються портфельні і не портфельні
кредитори. Портфельні кредитори — шляхом емісії незабезпечених облігацій
та іпотечних облігацій, що в свою чергу вимагає наявності механізмів
забезпечення ліквідності цих облігацій.

В Україні на іпотечному ринку працюють близько 90 банків. Основними
лідерами є: ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль”, АКБ ”Укрсоцбанк”, АКІБ
”УкрСиббанк”, ЗАТ” Комерційний Банк ПриватБанк” та ВАТ ”ВіЕйБі Банк”. За
даними української національної іпотечної асоціації, загальна
заборгованість за кредитами, що забезпечені житловою іпотекою в 2005
році становила10,68млн., а в 2006 році-15,6 млн.грн..

Незважаючи на це, відсоток іпотечних кредитів і кредитному портфелі
банку залишається незначною — 2,9-3,8%. До того ж на сьогодні середня
ставка за іпотечними кредитами становить 20%, а в Європі 7%. На це є
певні причини: зростання заборгованості по іпотеці; не розвинута система
рефінансування банківських іпотечних кредитів; відсутність конкуренції
на серед будівельних компаній; висока ціна страхового поліса; високі
початкові платежі, сек’юритизація та ін.

ue

th

th

?????????!?сть місяців, попит на іпотеку значно впав. Обсяг видачі
іпотечних кредитів знизився з 10,2 млрд.грн. до 4,2 млрд. На це вплинуло
дефляцій на політика держави, зростання цін на житло, жорсткі умови
видачі кредиту, зростання відсотків за кредит та коливання курсу долара,
тощо.

Частка клієнтів які зважились купити квартиру зменшилась з 37,5% до 31%
[2]. В банках сподіваються на зростання обсягу іпотечного кредитування з
осені, але зменшувати вимоги для отримання кредиту та відсотки не
збираються.

Зростання вартості кредитів, що надаються, значною мірою зумовлюється:
високою ціною залучених ресурсів; зростанням інфляції та зниженням
ринкової вартості застави; несвоєчасним виконанням кредитних
зобов’язань; ризиками пов’язаними з правовими і судовими складнощами при
відчуженні житла-предмета застави.

З метою забезпечення доступу позичальників до фінансових ресурсів на
ринку іпотечного капіталу необхідно провести низку різноманітних заходів
щодо зниження величини банківських процентних ставок. В Україні
необхідно запроваджувати заходи на основі економічного і
адміністративного підходів[4,63].

Економічний підхід полягає у зниженні базової ставки кредитних закладів,
зниженні витрат на обслуговування кредиту, зниженні премії за ризиками,
створенні конкуренції серед кредитних установ, у тому числі і іпотечних.

Адміністративний підхід полягає у субсидуванні з боку держави
позичальників згідно з урядовими програмами і регулюванні позичкового
процента в умовах низької конкуренції серед іпотечних закладів.

Наразі зниження відсоткової ставки по кредитам очікувати не варто.
Державна влада розглядає два напрямки для підвищення обсягів іпотечного
кредитування.

Перший — це надання кредитів під 4-6% молодим сім’ям через державні
іпотечні установи, а другий — це будівництво доступного житла.
Відповідно концепції вирішення житлових проблем, визначеної Указом “Про
заходи щодо будівництва доступного житла в Україні та поліпшення
забезпечення громадян житлом” від 8 листопада 2007 року, держава надає
одноразову грошову допомогу громадянинові (розмір може становити близько
30% вартості житла) для першочергового внеску, а дві третини всієї суми
має оплачувати безпосередньо замовник (із власних і кредитних ресурсів).

Перспективи розвитку іпотеки в Україні значно залежить від економічного
зростання, стабільності цін та обміну курсу національної валюти,
удосконалення фінансово кредитної системи та ринку нерухомості.

Література:

Бублик Є. // Моделі іпотечного кредитування: зарубіжна та вітчизняна
практика// Банківська справа.-№5-6.-2006.с.57-65

HYPERLINK «http://realnest.com.ua/news/last/last/list/3028»
http://realnest.com.ua/news/last/last/list/3028

HYPERLINK «http://www.rusnauka.com/25_DN_2008/Economics/28775.doc.htm»
http://www.rusnauka.com/25_DN_2008/Economics/28775.doc.htm

Євтух О.//Житлова іпотека перехідного періоду: проблеми і перспективи
розвитку//Науковий вісник ВДУ №12.-1999. с.60-68.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *