.

Зміни фетоплацентарного комплексу при дискоординації пологової діяльності та її корекція (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 3134
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Горшкова Злата Анатоліївна

УДК 618.514.2:618.29618.36

Зміни фетоплацентарного комплексу при дискоординації пологової
діяльності та її корекція

14.01.01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Заслужений працівник
освіти України Паращук Юрій Степанович, Харківський державний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Дашкевич Валентина
Євдокимівна, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України,
м. Київ, завідувач акушерського вiддiлення екстрагенiтальноi патологiп
вагiтних;

докто доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки
України Щербакова Валентина Василівна, Харківська медична академія
післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та
гінекології №1.

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України,
кафедра акушерства та гінекології № 1.

Захист дисертації відбудеться „23” березня 2006 р. о 13.30 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.600.01. при Харківському
державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр.
Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий „22” лютого 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема ДКПД залишається однією з суперечливих та
нерозв’язаних у сучасному акушерстві. Інтенсифікація та зміни умов життя
в техногенному суспільстві (стресогенність навколишнього середовища,
токсичні екзогенні та мікробні фактори, які пов’язані з несприятливою
екологічною обстановкою, тощо) зумовили збільшення частоти (35,5%) та
зміни причин виникнення аномалій пологової діяльності, яка здатна
ініціювати низку тяжких ускладнень (Є.А. Чернуха, 1990; В.К. Чайка та
співавт., 1993; В.В. Абрамченко, 1996; І.В. Дуда та співавт., 1997;
Б.М. Венцківський та співавт., 1999; К. Нісвандер, 1999; В.М. Запорожан,
2000; В.В. Щербакова та співавт., 2003, Л.Є. Туманова та співавт.,
2004). Своєчасність лікарської допомоги на ранній стадії розвитку ДКПД є
основним резервом для зниження частоти оперативного втручання, кровотеч
з розвитком ДВС-синдрому, гіпоксії плода, материнської та перинатальної
смертності (Л.Ф. Рибалова, 1998; Венцківський та співавт., 1999; О.В.
Грищенко та співавт., 2000; В.Є. Дашкевич та співавт., 2005).

Багато аспектів проблеми ДКПД далекі від вирішення. Недостатньо
розкрито взаємозв’язок між центральною та вегетативною нервовою
системами та ефекторним органом, проблему визначення ролі і місця
гормонів та інших біологічно активних речовин в розвитку ДКПД, вплив
його на стан плода, біометричні показники, геодинаміка у
фетоплацентарному комплексі.

У таких випадках препаратами першого ряду є спазмолітичні засоби, які
виявляють безпосередній та опосередкований вплив на тонус матки. Відомо,
що під впливом спазмолітичних препаратів відбуваються достовірні зміни
фізіологічних та біохімічних показників, які характеризують розслаблення
гладкої мускулатури матки. До них відносяться: збільшення мембранного
потенціалу, зниження споживання кисню гладкими м’язами та вмісту в них
АТФ, підвищення концентрації АДФ та АМФ кислот, а також циклічного 3, 5
АМФ. При цьому нормалізуючий вплив на тонус матки сприяє збереженню
реципрокності функційних відносин між дном та нижнім сегментом матки, що
у пологах призводить до більш швидкого відкриття маткового зіва і
нормального завершення родового акту (Б.М.
Венцківський, 1978; Є.А. Чернуха, 1990; В.В. Абрамченко, 1996;
І.С. Сидорова, 2000).

Поряд з цим, незважаючи на значний арсенал сучасних засобів корекції
ДКПД (спазмолітики, токолітики та інш.), які представлені на
фармакологічному ринку України, питома вага цієї патології і пов’язане з
нею оперативне втручання не зменшується, що диктує необхідність
подальшого пошуку шляхів для підвищення ефективності лікування і
оптимізації тактико-терапевтичного алгоритму ведення пологів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна
робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри
акушерства та гінекології №2 Харківського державного медичного
університету “Особливості стану фетоплацентарного комплексу у вагітних
жінок з екстрагенітальною та акушерською патологією в залежності від
віку, терміну вагітності та характеру соматичних захворювань”, №
державної реєстрації: 0105U002755. Автор самостійно виконував фрагмент з
вивчення змін фетоплацентарного комплексу при дискоординації пологової
діяльності.

Мета дослідження – оптимізація алгоритму ведення пологів, підвищення
ефективності фармакологічної корекції дискоординації пологової
діяльності для зниження ускладнень інтранатального періоду та частоти
оперативного втручання.

Завдання дослідження:

Вивчити особливості епідеміології дискоординації пологової діяльності у
Харківському регіоні України.

З’ясувати стан мікробіоценозу урогенітального тракту в пацієнток, яких
вагітність відбувалась на тлі періодичних загострень сечостатевої
інфекції, а пологи розвитком ДКПД.

Вивчити вміст біологічно активних речовин, які беруть участь у регуляції
пологової діяльності в нормі та на тлі її дискоординації.

Вивчити особливості скорочувальної діяльності різних відділів матки при
ДКПД.

З’ясувати показники гемодинаміки в судинах фетоплацентарного комплексу,
оцінити БПП при ДКПД.

Провести морфологічну оцінку плацент, від пацієнток з ДКПД.

На підставі комплексного клініко-інструментального та лабораторного
дослідження роділей, визначити порівняльну ефективність різних схем
спазмолітичної терапії ДКПД, оптимізувати алгоритм ведення пологів.

Об’єкт дослідження: дискоординована пологова діяльність.

Предмет дослідження: скорочувальна діяльність матки, ендокринна функція
фетоплацентарного комплексу, гемодинаміка в судинах плаценти,
морфологічна структура плаценти, стан плода та новонародженого у роділей
з ДКПД.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментні,
мікробіологічні, гістоморфологічні, спеціалізовані апаратні методики:
ультразвукова візуалізація, гістерографія, допплерометрія,
кардіотокографія, пульсоксиметрія, математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано, що у пацієнток
з ДКПД має місце більш високий, ніж у здорових роділей, рівень (30%)
латентної неспецифічної інфікованості статевих шляхів та патогенний
потенціал персистуючої мікрофлори. Встановлено, що провідним ініціюючим
моментом розвитку ДКПД є перезбудження та дисбаланс
симпатико-адреналової та холінергічної нервової системи, що викликає
превалюючий вплив гормонів материнського походження, які зумовлюють
утеротонічну дію (ПГF2б ,О, С). Подальше збільшення дезінтеграції
ендокринної регуляції (диспропорція вмісту циклічних нуклеотидів, низькі
концентрації ПРГ та Е2) спричиняє одночасне спастичне скорочення усіх
різноманітно розташованих шарів м’язових пучків міометрію, що збільшує
гемоциркуляторні порушення та потенціює ДКПД за принципом “хибного
кола”.

Вперше на підставі комплексного дослідження, показано, що в механізмі
реалізації клінічного ефекту комбінованого спазмолітичного лікування на
ранніх стадіях розвитку ДКПД суттєву роль відіграють наступні
патогенетичні моменти: а) нейровегетативна блокада за периферичним
антихолінергічним медіаторним механізмом, яка сприяє достовірному
зниженню вмісту АХ і вторинного месенжера – цГМФ при одночасному
посиленні антіхолінестеразної активності крові та підвищення рівня цАМФ;
б) вплив на ЦНС за центральним механізмом – антистресовий седативний
ефект; в) потенціювання загального міорелаксуючого ефекту;
г) релаксація, яка супроводжується зменшенням потужності пологових
перейм, нормалізацією їх частоти, конфігурації та градієнту
спрямованості, а також достовірним (ймовірно вторинним) зниженням
концентрацій А, С та утеротонічних речовин (О та ПГF2(), що дало
можливість обґрунтувати нові підходи до терапії даного ускладнення.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених
досліджень запропоновано алгоритм ведення пологів та фармакологічної
корекції ДКПД, яка включає дані гістерографії, допплерометрії, КТГ, БПП,
пульсоксиметрії, а також визначення концентрацій у сироватках крові АХ,
ХЕ, А, цГМФ, О і ПГF2б. Запропонована і клінічно адаптована методика
комбінованої спазмолітичної корекції ДКПД на початкових стадіях її
розвитку, яка включає препарати “Спазмобрю – 10,0 мг (половина болюсної
дози) +Но-шпа – 40,0 мг”, дозволяє ефективно нормалізувати маткову
активність, поліпшити гемодинаміку та стан плода, завершити пологи per
vias naturalis в 88,5%; знизити частоту побічних реакцій при одночасному
потенціюванні міорелаксації; зменшити потребу в токолізі
в2-адреноміметиками до 11,5%; знизити питому вагу травм м’яких пологових
шляхів, а також долю операцій кесаревого розтину.

Результати дослідження латентно персистуючої уретро-везикальної
інфекції у роділь з ДКПД дозволили виділити “групу ризику” серед
вагітних жінок за загрозою розвитку порушень пологової діяльності.

Розроблені практичні рекомендації впроваджені в роботу пологового
відділення Харківської обласної клінічної лікарні, Українського науково
– практичного медичного центру акушерства, гінекології та
репродуктології МОЗ України м. Харкова, пологового клінічного будинку №1
м. Харкова, пологового відділення багатопрофільної клінічної лікарні №
17 м. Харкова, пологовому відділенні Лозовської центральної районної
лікарні Харківської області, пологовому відділенні Люботинської міської
лікарні Харківського району. Теоретичні положення та практичні
рекомендації використовуються в навчальному процесі кафедр акушерства та
гінекології Харківського державного університету, Харківської медичної
академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором визначено мету, завдання,
напрямки досліджень. Особисто проведено аналіз наукової літератури за
темою дисертації та комплексне клініко-параклінічне обстеження 120
тематичних вагітних, формування груп хворих та соматично здорових жінок.
Всі лабораторні та функціональні методи дослідження виконані автором та
за його участю. Особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих
результатів, сформульовано усі положення та висновки роботи. Науково
обґрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові
праці, виступи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати
роботи були викладені на засіданнях Харківського наукового медичного
товариства (2003, 2004), конференції молодих вчених “Нові технології в
медицині” (Харків, 2002); межвузівській конференції молодих вчених
“Медицина третього тисячоріччя” (Харків, 2003), на науково-практичній
конференції “Ліки-людині: сучасні аспекти фармакотерапії” (Харків,
2004), на науково-практичній конференції “Сучасні морфофункціональні
дослідження” (Івано-Франківськ, 2003), на всеукраїнській
науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасного акушерства”
(Тернопіль, 2005). Обговорення матеріалів роботи відбулося на засіданні
кафедр акушерства і гінекології №1 та №2 Харківського державного
медичного університету (протокол №6 від 21 листопада 2005).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 10 праць, 7
з них надруковані у спеціальних наукових виданнях України, перелік яких
затверджений ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури,
чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих
результатів, висновків, практичних рекомендацій, додатку (обсяг 10
сторінок). Робота ілюстрована 11 малюнками та 30 таблицями. Список
літератури містить 217 робіт (з них 148 країн СНД і 69 іноземних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі
мети та завдань проведено обстеження 90 вагітних пацієнток у віці
18-40 років, які знаходились під наглядом в умовах пологового відділення
Харківської обласної клінічної лікарні, у яких під час пологів мали
місце явища дискоординації, а також 30 вагітних жінок з фізіологічним
перебігом гестації та пологів. В залежності від провідного лікувального
компоненту усі жінки були розподілені на чотири порівняльні клінічні
групи:

першу (контрольну) групу (I) склали 30 соматично здорових жінок з
фізіологічним перебігом гестації та пологів.

другу групу (II) визначили 34 роділлі, яким в якості спазмолітичного
компоненту коригуючої терапії дискоординованих скорочень матки
застосовували препарат “Спазмобрю” (Scopolamini butylbromidum) –20 мг.

третю групу (III) склали 30 пацієнток з явищами порушення скорочувальної
діяльності матки, яких лікували традиційним способом з використанням
міотропного спазмолітика прямої дії (Но-шпа) – 40 мг;

четверту групу (IV) сформували 26 роділей з ДКПД, у відношенні до яких з
метою досягнення максимально швидкого та повноцінного лікувального
ефекту, була вивчена доцільність спільного використання комбінації
“Но-шпа-40 мг + Спазмобрю –10 мг (1/2 болюсної дози)”. При цьому
враховували кінцеву синергічність клінічних ефектів препаратів
(спазмолітична дія) та можливість потенціювання міорелаксуючої дії за
рахунок одночасного впливу на різні патогенетичні механізми. Крім того,
використана половина болюсної дози препарату Спазмабрю з метою зниження
вірогідності виникнення побічних реакцій та підвищення безпеки
лікування. Критерієм формування другої, третьої, четвертої клінічних
груп була констатація в жінок під час пологового акту дискординації
скорочувальної діяльності матки, підтвердженої клінічними даними
(болісні перейми, наростаюча неспокійна поведінка роділлі,
неефективність перейм, плоский плідний міхур, наявність спастичного
кільця в тілі матки, симптом Шикєлє, уповільнений темп розкриття шийки
матки і просування плода по родовому каналу та інш.) та даними
гістерографії. При комплексному обстеженні роділей вивчався соматичний,
акушерський та гінекологічний анамнези, проводилось клініко-лабораторне
та інструментальне дослідження. Для клінічної дискретизації було
використано класифікацію ДКПД, запропоновану Є.А. Чернухою (1997).

Для забезпечення “чистоти” експерименту та об’єктивізації оцінних
критеріїв ефективності використаних лікувальних схем із числа обстежених
осіб (на етапі первинного відбору) були виключені пацієнтки з крупним
плодом, многоплідною вагітністю, станами, які здатні обумовити явну
невідповідність пологових шляхів матері та плода, що було показанням до
планового кесаревого розтину. Репрезентативність порівняльних клінічних
груп пацієнток з ДКПД була забезпечена.

Діагностичний алгоритм, який було використано відносно всіх обстежених
жінок, базувався як на традиційних клінічному та акушерському
дослідженнях, контролі над лабораторними параметрами, так і на
спеціалізованих апаратних методах: ультразвуковій візуалізації і
допплерометрії, КТГ. Використані біохімічні, гормональні, морфометричні
та гістоморфологічні методи дослідження. В досліджених групах
аналізувалися тривалість усіх трьох періодів пологів (на підставі
партограм), результат пологів, стан новонароджених при народженні та
протягом раннього неонатального періоду, а також аналізувався перебіг
післяпологового періоду.

З метою антенатальної діагностики внутрішньоутробного стану плода у
всіх вагітних у динаміці вивчали БПП і проводили функціональні тести при
кардіотокографічному дослідженні, дотримуючись тактичного алгоритму,
запропонованого Є.А Чернухою (1999 ). З метою інтранатальної оцінки
стану плода моніторний контроль здійснювали за допомогою апарату MNS
Fetal-300С. Результати інтранатальної КТГ оцінювали за шкалою Fischer ,
в модифікації H Krebs (1988 ).

Комплексне ультразвукове дослідження проводили на апараті “Aloka SSD-
256”, Японія, воно включало фетометрію, плацентографію, оцінку кількості
та якості навколоплідних вод. Здійснювали визначення БПП за методикою
A.M. Vintzileos  et al. (1983). Допплерометричне дослідження проводили
на ультразвуковому пристрої, який працював в імпульсному режимі з
використанням кольорового допплерівського картування (Aloka SSD-2000).

Обстеження новонародженого містило огляд при народженні і оцінку за
шкалою Апгар через 1 та 5 хвилин після народження. З метою
об’єктивізації діагностики гіпоксичних станів новонароджених визначали
SpO2 завдяки використанню пульсоксіметричної технології MASIMO (монітор
– Passport 2 виробництва корпорації “Datascope Corp.”) за допомогою
датчика LNOP®-Neo відповідно інструкції.

Проводили мікробіологічне дослідження. У відповідності з характером
отриманих результатів були окремо виділені чотири клінічні підгрупи:
перша (A) – здорові вагітні жінки з нормальним перебігом гестаційного і
пуерперального періодів – 30 жінок (контроль); друга (B) – пацієнтки з
ДКПД і наявністю рецидивуючої уретро-везікальної інфекції в анамнезі –
23 жінки; третя (C) – жінки з ДКПД та наявністю хронічних запальних
захворювань внутрішніх геніталій в анамнезі – 30 жінок; четверта (D) –
пацієнтки з ДКПД, які не мали в минулому запальних захворювань
урогенітального тракту, – 27 жінок.

Вид мікроорганізму ідентифікували традиційними засобами з урахуванням
культуральних, морфологічних та біохімічних якостей. Паралельно
з’ясовували чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотиків
відповідно до інструкцій та рекомендацій Міжнародного комітету з
клінічних лабораторних стандартів – NCCLS. Інфікованість хламідіями
та/або мікоплазмами, а також герпетичною інфекцією визначали за
допомогою методів ДНК-ДНК-гібридизації та ПЦР.

Методом імуноферментного аналізу за допомогою стандартних наборів
вітчизняного та закордонного виробництва вивчали показники гормонального
балансу відповідно до інструкції. Вміст окремих естрогених фракцій: E2
визначали за допомогою імуноферментних тест-систем “Cea-Iri-Sorin”
(Франція-Бельгія). Рівень ПРГ- за допомогою вітчизняного –
“КИТ 3Н-ПРОГЕСТЕРОН”. Аналогічно вивчали рівні О, К та ПГF2( за
допомогою тест-наборів реактивів виробництва Венгрії.

Визначення вмісту біологічно активних речовин – С, А,НА, АХ, ХЕ и ДФ,
цАМФ, цГМФ, Ca2+ , К+, Mg2+, Na+ – у сироватці крові виконували за
допомогою колонної хроматографії (на колонках зі знятокислою
катионобмінною смолою Dowex 50 Wx4, 200-400 mesh, натрієва форма) з
наступною флюорометрією на спектрофлуориметрі Hitachi (Японія).

У всіх породілей виконано морфологічне дослідження плаценти, яке
включало визначення маси, об’єму, розмірів, периметру, макроскопії.
Враховували ділянки обезвапнювання і тромбозів. Здійснювали як
гістологічну обробку тканини плаценти після фіксації, так і
імуногістохімічний аналіз.

Математична обробка результатів дослідження виконана на персональному
комп’ютері – х86 за допомогою прикладного пакету статистичних програм
Statistica for Windows v5.0. Досліджені групи аналізували на
нормальність розподілу та в залежності від результату використовували
параметричні чи непараметричні методи дослідження. Для оцінки
достовірності різниці результатів статистичного дослідження було
використано t-критерій Стьюдента та U-тест Манна—Уїтні (рb ? E ® ` b „O ^„O „O „,o^„O ?V?o?N /eIIIIeeeAA?AAAAFF & F E d?th Q Отримані в процесі дослідження дані свідчать про перезбудження холінергічної нервової системи у роділей з ДКПД, що виявилося у високому рівні АХ на тлі низької ХЕ активності крові. Крім того, відомо, що при стимуляції м-холінорецепторів в передачі сигналу важливу роль відіграють "вторинні передавачі": цАМФ; 1,2-діацилгліцерол; інозитол (1,4,5) трифосфат, у якості внутрішньоклітинного посередника - циклічний гуанозин 3',5'-монофосфат (цГМФ), рівень котрого збільшується. Виявлений достовірно високий рівень цГМФ у роділей з ДКПД також непрямо свідчить про суттєву роль перезбудження холінергічних механізмів в патогенезі аномалії скорочувальної активності матки і служить додатковою мотивацією використання медіаторних холітичних засобів. У результаті комплексного клініко-лабораторного та інструментального обстеження роділей з ДКПД у процесі реалізації різноманітних схем спазмолітичної терапії виявлена раціональність і доцільність використання з метою корекції порушень скорочувальної діяльності матки (в першу чергу яка супроводжувалася гіпертонусом нижнього сегменту), спазмолітичної комбінації “Спазмобрю – 10,0 мг (половина болюсної дози) +Но-шпа – 40,0 мг”, яка була більш ефективною (за рахунок сумування кінцевих фармакологічних ефектів препаратів з різним типом спазмолітичної дії) і безпечною (за рахунок зниження разової дози антихолінергічного компоненту) в порівнянні з застосуванням кожного препарату окремо (в звичайних терапевтичних дозуваннях). У механізмі реалізації клінічного ефекту комбінованого лікування можуть грати суттєву роль наступні патогенетичні моменти: нейровегетативна блокада за периферійним антихолінергічним медіаторним механізмом, яка обумовлює достовірне зниження вмісту АХ і вторинного месенжера - цГМФ при одночасному посиленні антихолінестеразної активності крові і підвищенні рівня цАМФ, а також центральний механізм - антистресорний седативний ефект. Це супроводжується покращенням гемоциркуляції, релаксацією нижнього сегменту матки, зменшенням потужності родових перейм, нормалізацією їх частоти, конфігурації і градієнту спрямованості, а також з достовірним (ймовірно вторинним) зниженням концентрацій А, С і утеротонічних речовин (О і ПГ-F2(). Потенціювання релаксуючого ефекту досягається за рахунок прямого міотропного ефекту препарату “Но-шпа” (симптоматична дія). Суттєвих побічних ефектів, пов'язаних з використанням спазмолітичної комбінації, не відзначено. Навпаки, в 60,8% спостережень мав місце легкий седативный ефект, пов'язаний з центральною дією на ЦНС препарату “Спазмобрю”, що є перевагою для використання при ДКПД, оскільки забезпечує додатковий антистресовий захист без необхідності залучення інших фармакологічних засобів. При використанні монотерапії препаратом “Спазмобрю” в звичайному дозуванні (20 мг) стан седації спостерігався частіше - 70,1%. Разом з тим зафіксовані і три випадки небажаної побічної дії: один – надмірна сухість у роті; два інших – стани дисфорії й занепокоєння, пов'язані з периферійними та центральними холінергичними ефектами препарату. Середня тривалість пологів у контрольній групі склала: у вперше народжуючих – 10,05(1,35; у повторнонароджуючих – 7,27(1,12 години. Загальна крововтрата під час пологів склала – 185,5(45,0 мл. Аналогічні параметри в вивчених клінічних групах відповідно склали: в II групі - 11,48(1,55; 8,21(1,45 години; 275,0(50,0 мл; в III групі - 10,55(1,41; 8,05(1,23 години; 232,3(41,5 мл; в IV–групі: 10,24(1,27; 7,55(1,21 години; 208,1(39,5 мл. Найбільш інформативним динамічним критерієм ефективності лікування ДКПД служив показник скорочувальної активності нижнього сегмента матки. ДКПД супроводожувалась гіпертонічним станом нижнього сегмента з інтенсивністю і тривалістю скорочень - 69,3(3,5 мм. рт. ст. і 80,3(4,7 с, що в 2,6-2,8 рази перевищувала показники контрольної групи - 24,5(1,2 мм.рт.ст. і 34,8(2,2 с. Через 30 хвилин від початку терапевтичних заходів мала місце достовірна релаксація нижнього сегмента матки, яка виражалась в зниженні в 2,1-2,3 рази (30,1(3,1 мм. рт. ст. и 38,5±2,7 с) середніх величин інтенсивності і тривалості скорочень нижнього сегмента матки при використанні спазмолітичної комбінації і в 1,9 (35,5(2,9 мм. рт. ст. и 41,1(3,1 с) і 1,6 рази (42,3(3,4 мм. рт. ст. и 45,8(3,4 с) при монотерапії препаратами “Спазмобрю” та “Но-шпа” (p SUMMARY Gorshkova Z.A. “Changes of feta – placental unit in discoordinated labor contraction and its correction.”- Manuscript. Thesis for candidate of Medical Science degree by speciality 14.01.01 – Obstetrics and Gynecology. Kharkiv State Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2006. The thesis is devoted to the researching of peculiarities and prevention of complications during the discoordinated labor, increasing the effectiveness of treatment with working out the complex therapy which aims at correction of disorders of contractive uterine activity, decreasing perinatal pathology. It has been determined that risk factors of discoordinated labor contraction development are professional harmfulness, high frequency of recurrent persist infection of urinary tract and genital inflammatory diseases. Disintegration of cooperative interaction neuroensime regulation of contractive function and hemocircular disorders the basic role play in development of this pathology. They caused development of placental insufficiency and obstetrics complications that must be under control and require complex treatment. The diagnostic algorithm and effective complex way in treatment of discoordinated labor contraction has been suggested it allows to normalize pathological uterine contraction, reduce placental insufficiency, improve biophysical parameters of fetus, and as a result decreasing of operating indexes is observed. Key words: dyscoordinated labor contraction, microbiocenosis, urogenital tract, biological active substances, fetoplacental unit, morphological parameters of placenta, diagnostic algorithm, treatment. Перелік умовних позначень, скорочень та термінів Ca2+ кальцій К+ калій Mg2+ магній Na+ натрій SpO2 парціальний тиск кисню А адреналін АДФ аденозиндифосфорна кислота АМФ аденозинмонофосфорна кислота АТФ аденозинтрифосфорна кислота АХ ацетилхолін БПП біофізичний профіль плода ДКПД  дискоординована пологова діяльність ДФ дофамін Е2 естрадіол КТГ кардіотокографія НА норадреналін О окситоцин ПГ простагландини ПГF2( простагландин F2( ПРГ прогестерон С серотонін СДВ систоло-діастолічне відношення ФПК фетоплацентарний комплекс ХЕ холінестераза цАМФ циклічний аденозинмонофосфат цГМФ циклічний гуанозинмонофосфат Підписано до друку 17.02.06. Формат 60х90/16 Гарнітура Таймс. Папір друкарський. Обсяг 0,9 друк. арк. Наклад 100 прим. Зам. № 149/06 Надруковано на “Різо” при видавничому центрі Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна 61077, м. Харківа, пл. Свободи,4 PAGE 19

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020