.

Застосування імуномодуляторів місцевої дії при лікуванні хронічного катарального гінгівіту в осіб молодого віку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
139 2749
Скачать документ

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЗАПОРОЖЕЦЬ Наталія Миколаївна

УДК [612.017.1+612.018]:616.311.2-002-053.2/.6

Застосування імуномодуляторів місцевої дії при лікуванні хронічного
катарального гінгівіту в осіб молодого віку

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України та в Інституті стоматології АМН України, м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН
України,

Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології

АМН України, директор

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри терапевтичної та дитячої стоматології;

– доктор медичних наук, доцент Савичук Наталія Олегівна,

Інститут стоматології Київської медичної академії післядипломної

освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри стоматології

дитячого віку

Провідна установа:

Львівський національний медичний університет ім. Данила
Галицького МОЗ України

Захист відбудеться “25” квітня 2005 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,
11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “25” березня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запальні захворювання пародонта є одними з найбільш
розповсюджених стоматологічних захворювань (Косенко К.Н., 1994; Иванов
В.С., 1998; Вишняк Г.Н., 1999; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000;
Мащенко И.С., 2003). Поширеність їх в осіб молодого віку (до 30 років)
досягає 50-60 % (Вишняк Г.Н., 1999; Петрушанко Т.О., 2000).

В останні роки спостерігаються значні зміни в структурі захворювань
пародонта, більш ранні прояви генералізованих захворювань пародонта
(пародонтиту і пародонтозу), зріст частоти виявлення „агресивних” форм
пародонтиту (Вишняк Г.Н., 1999; Иванова Ж.В., 2002; Безрукова И.В.,
Грудянов А.И., 2002). Це вказує на необхідність подальшого уточнення
структури й особливостей клінічного перебігу захворювань пародонта в
осіб молодого віку з метою планування лікувально-профілактичних заходів.

На цей час встановлено, що при різних формах і ступню розвитку запальних
і дистрофічно-запальних захворювань пародонта визначаються різноманітні
порушення імунного статусу (Мащенко И.С., 1980, 1990, 2003; Орехова
Л.Ю., 1997; Булгакова А.И., 2001; Чумакова Ю.Г., 2002; Flemming T.F.,
1990). При цьому дані про стан імунної системи і неспецифічної
резистентності організму в хворих на хронічний катаральний гінгівіт
(ХКГ) нечисленні, а іноді й суперечливі (Жяконис Й.М., 1986; Белоклицкая
Г.Ф., Позднякова Л.И., 1995; Максимовский Ю.М. с соавт., 2003), і
стосуються вони в основному стану місцевого імунітету порожнини рота у
дітей і підлітків (Глазунов О.А., 1995; Самойленко І.І., 1995; Руденко
М.М. с соавт., 1998; Голубєва І.М., 1998; Жирова В.Г., 2002). Практично
відсутня інформація про стан системного імунітету в хворих на ХКГ, про
можливу взаємозумовленість порушень функціонування місцевих захисних
факторів порожнини рота від стану загального імунітету, про роль
імунного статусу в розвитку і визначенні характеру перебігу запального
процесу в тканинах пародонта.

Імунокорегуюча терапія стала актуальним напрямком у клінічній
пародонтології (Цепов Л.М., Орехова Л.Ю., 1999; Коленко Ю.Г., 2002;
Белоклицкая Г.Ф. с соавт., 2003; Neumann C. et al., 1996). Однак
показання до використання препаратів імуномодулюючої дії найчастіше
науково мало обґрунтовані, або не проводиться диференціювання їх
призначення в залежності від ступеня тяжкості і характеру перебігу
захворювання.

Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити актуальність досліджень,
спрямованих на визначення характеру імунологічних порушень в осіб
молодого віку, впливу даних порушень на розвиток запальних захворювань
пародонта, розробку й оцінку ефективності способів корекції виявлених
змін у комплексному лікуванні ХКГ в залежності від ступеня тяжкості
захворювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота Запорожець Н.М. виконана відповідно до плану 2 науково-дослідних
робіт:

– відділу захворювань пародонта Інституту стоматології АМН
України “Розробка раціональної антимікробної та імунокорегуючої терапії
в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту” (2002-2004 р.р.)
(Шифр АМН 046.02, № ДР 0102U004091);

– кафедри терапевтичної стоматології Одеського державного медичного
університету МОЗ України “Розробка та оцінка ефективності засобів
ангіопротекторної і ремінералізуючої дії і методів їхнього введення в
комплексному лікуванні захворювань пародонта” (2001-2005р.р.) (№ ДР
0100U006457).

Здобувач є співвиконавцем окремих фрагментів вищевказаних тем.

Мета дослідження – підвищення ефективності лікування хронічного
катарального гінгівіту в осіб молодого віку шляхом патогенетично
обґрунтованого застосування препаратів-імуномодуляторів місцевої дії.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

Вивчити поширеність і структуру захворювань пародонта в осіб молодого
віку.

Визначити стан місцевого і системного імунітету в хворих на хронічний
катаральний гінгівіт.

Обґрунтувати і розробити схему застосування імуномодуляторів в осіб
молодого віку з хронічним катаральним гінгівітом.

Оцінити ефективність застосування імуномодуляторів місцевої дії в хворих
на хронічний катаральний гінгівіт різного ступеня тяжкості в найближчі і
віддалені терміни.

Об’єкт дослідження – особи молодого віку з інтактним пародонтом і з
запальними захворюваннями пародонта (хронічний катаральний гінгівіт,
генералізований пародонтит поч.-I ступеня).

Предмет дослідження – стан тканин пародонта, імунної системи і
неспецифічної резистентності в осіб молодого віку з ХКГ і корекція
виявлених порушень імуномодулюючими препаратами місцевого застосування.

Методи дослідження: Клінічні – обстеження хворих з
використанням індексної оцінки стану тканин пародонта; рентгенологічні;
лабораторні (клінічний аналіз крові, імунологічні дослідження крові,
ротової та ясеневої рідини, мікробіологічні) – для характеристики
порушень місцевого і системного імунітету і неспецифічної резистентності
та оцінки ефективності проведеної терапії; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в результаті комплексних
імунологічних досліджень крові, ротової та ясеневої рідини в осіб
молодого віку з інтактним пародонтом і з запальними захворюваннями
пародонта встановлено, що хронічний катаральний гінгівіт являє собою
патологічний процес, при якому спостерігаються як місцеві, так і
системні порушення імунного статусу, однак основні зміни зосереджені в
системі місцевого імунітету ротової порожнини, що необхідно враховувати
при лікуванні захворювання.

Уперше показано, що в хворих на ХКГ мають місце різнопланові
зміни в системі гуморального імунітету ротової порожнини в залежності
від ступеня тяжкості захворювання. При легкому ступені ХКГ відзначається
напруженість факторів неспецифічної резистентності (за рівнем лізоциму в
ротовій рідині), при середньому і важкому ступені ХКГ їхня активність
знижується. При цьому відбувається активізація специфічного імунітету –
посилене вироблення антитіл (зріст вмісту SIgА, IgА і IgG у ротовій та
ясеневій рідинах). На підставі цього обґрунтовано і розроблено спосіб
фармакокорекції виявлених імунних порушень у ротовій порожнині в хворих
ХКГ препаратами спрямованої місцевої імуномодулюючої дії – “Лісобакт” і
“Імудон” (Деклараційні патенти України № 66310 А від 15.04.2004 р. і №
64535 А від 16.02.2004 р.).

Ефективність запропонованої схеми лікування ХКГ в осіб молодого віку
підтверджена нормалізацією клінічних та імунологічних показників,
скороченням термінів лікування і збільшенням тривалості ремісії
захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено практичні
рекомендації з застосування імуномодуляторів місцевої дії – препаратів
“Лісобакт” і “Імудон” – у хворих ХКГ у залежності від ступеня тяжкості
захворювання. Показано, що застосування даних імуномодуляторів сприяє
швидкій ліквідації запального процесу в тканинах пародонта, нормалізує
показники місцевого імунітету порожнини рота, що дозволяє скоротити
число відвідувань і терміни лікування захворювання, досягти більш
тривалої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта.

Розроблена схема лікування ХКГ впроваджена в практику відділу
захворювань пародонта Інституту стоматології АМН України, терапевтичного
відділення Одеської обласної стоматологічної поліклініки, у
терапевтичних відділеннях міських стоматологічних поліклінік № 2 і №3 м.
Одеса.

Основні наукові і практичні положення дисертації використовуються при
проведенні практичних занять і лекцій під час вивчення розділу
“Захворювання пародонта” на кафедрі терапевтичної стоматології Одеського
державного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела
патентно-інформаційний пошук за темою дисертації, сформулювала мету і
задачі дослідження, запропонувала схеми застосування препаратів “Імудон”
і “Лісобакт” у комплексному лікуванні хворих ХКГ у залежності від
ступеня тяжкості захворювання. Особисто автором проведені обстеження і
лікування хворих на ХКГ і ГП поч.-І ступеня, статистична обробка
отриманих даних, підготовка публікацій і написання дисертації. Разом з
науковим керівником проведено аналіз й узагальнення отриманих
результатів, сформульовані висновки роботи.

Клінічне обстеження та лікування хворих здійснювалось у відділі
захворювань пародонта Інституту стоматології АМН України (зав. відділом
– к.мед.н., с.н.с. Ю.Г. Чумакова).

Імунологічні дослідження проводилися в науково-дослідній лабораторії
імунології ВМА (м. Санкт-Петербург) (нач. лаб. – д.мед.н., проф. В.С.
Смирнов) і у відділі клінічної імунології Всеросійського центра
екстреної і радіаційної медицини МЧС Росії (м. Санкт-Петербург) (зав.
відділом – д.мед.н. Н.М. Калініна).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені й обговорені на І Міжнародній слов’янській
науково-практичній конференції молодих учених-стоматологів (Одеса,
2002), VI Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених
(Тернопіль, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції молодих
учених “Учені майбутнього” (Одеса, 2002), IV Міжнародній конференції
студентів і молодих учених “Медицина – здоров’я XXI сторіччя”
(Дніпропетровськ, 2003), науково-практичній конференції “Сучасні
проблеми терапевтичної стоматології”, присвяченій пам’яті проф. М.А.
Кодоли і 40-річчю кафедри терапевтичної стоматології Інституту
стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика (Київ, 2004).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 14 наукових
працях, серед яких 6 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, 5
тез у збірниках матеріалів наукових конференцій, конгресів, з’їздів і 3
Деклараційних патенти України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу,
5 розділів (огляд літератури, 3 розділи власних досліджень, аналіз і
узагальнення результатів досліджень), висновків, практичних рекомендацій
і списку використаних джерел та викладена на 154 сторінках принтерного
тексту. Містить 21 таблицю, 17 малюнків, 277 використаних літературних
джерел, з яких 70 – іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Проведено клініко-лабораторні дослідження
141 особи у віці 17-27 років: 69 студентів ОДПУ, 58 студентів ОТНГП і 14
хворих, що звернулися по лікувально-консультативну допомогу у відділ
захворювань пародонта ІС АМНУ. З них 59 осіб жіночої статі (41,8%) і 82
– чоловічої (58,2%).

Стан тканин пародонта оцінювали на підставі даних анамнезу, клінічного
огляду і визначення об’єктивних пародонтальних індексів: РМАср., РМА
Parma, гігієни (ГІ) Гріна-Вермільона (OHI-S), кровоточивості
(J.Mulleman, 1971), пародонтального (ПІ) Рассела (Rassel, 1956).

Відповідно до систематики хвороб пародонта М.Ф. Данилевського (1994)
серед обстежених було виявлено 63 особи з інтактним пародонтом і 78
хворих із запальними і дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта:
15 осіб з ГП поч.-I ступеня і 63 особи із ХКГ різного ступеня тяжкості
(легкого ступеня – 25 осіб, середнього ступеня – 28 осіб, важкого
ступеня – 10 осіб).

Проведено клінічний аналіз крові в 46 осіб, дослідження ротової і
ясеневої рідини – у 55, периферичної венозної крові з ліктьової вени – у
38 осіб молодого віку з інтактним пародонтом, ХКГ і ГП поч.-Іст.

Для оцінки місцевого імунітету порожнини рота визначали вміст SIgА, IgА,
IgG (Manchini, 1965) і рівня лізоциму (Кожемякин Л.А., 1987) у ротовій
та ясеневій рідині, концентрацію ss-лізинів у ротовій рідині
(Кожемякин Л.А., 1987), концентрацію С3-компонента комплементу в
ясеневій рідині (Савельвольф Г.Б., 1970).

Для оцінки стану системного імунітету визначали загальну кількість
лейкоцитів і лімфоцитів у крові шляхом їхнього підрахунку за допомогою
світлового мікроскопу в камері Горяєва, популяції лімфоцитів з
фенотипами CD2, CD3, CD4, CD8, CD19, CD22, CD57 за допомогою
моноклональних антитіл (Кожемякин Л.А., 1987), розраховували
імунорегуляторний індекс CD4/CD8, визначали вміст IgА і IgG у сироватці
крові (Manchini, 1965).

Для оцінки неспецифічної резистентності проводився тест відновлення
нітросинього тетразолію (НСТ-тест) у базальних і стимульованих умовах,
лізосомально-катіонний тест, реакція гальмування міграції лейкоцитів у
присутності Кон А (РГМЛ), визначали фагоцитарний індекс і фагоцитарне
число, вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), концентрацію
С3-компонента комплементу, лізоциму (Кожемякин Л.А., 1987) і рівень
продуктів катаболізму клітинних рецепторів – Р-білків (Кулагина Н.Н.,
1990) у сироватці крові.

Проведені мікробіологічні дослідження ясеневого нальоту (у хворих ХКГ) у
20 осіб молодого віку для визначення антимікробних властивостей
препарату “Імудон”. Дослідження включали виділення і видову
ідентифікацію мікроорганізмів з використанням техніки аеробного й
анаеробного культивування шляхом посівів клінічного матеріалу з
транспортного тампона на спеціальні поживчі вітчизняні середовища і
фірми “Bio Merieux” (Франція). Культивування матеріалу на поживчих
середовищах здійснювали у термостаті при t-370 3-5 доби. Чашки з
анаеробними культурами попередньо поміщали в мікроанаеростати фірми “Bio
Merieux”, а потім у термостат. Ідентифікацію виділених чистих культур
проводили за морфолого-культуральними і біохімічними ознаками відповідно
до загальноприйнятих методик (Покровский В.И., 1999), а також за
допомогою діагностичних панелей фірми “Bio Merieux”: API Staph., API
Strept., API 20 E, API 20, API Candida, API 20 CAUX. Результати
кількісного дослідження мікрофлори – рівня обсіменіння – виражали в
колонієутворюючих одиницях у перерахунку на 1 мл (КУО/мл).

Проведено комплексне лікування 60 хворих ХКГ: 25 – легкого ступеня, 25 –
середнього ступеня і 10 важкого ступеня. Лікування планувалося в
залежності від ступеня тяжкості ХКГ і включало професійну гігієну
порожнини рота, місцеву антимікробну і протизапальну терапію ясеневих
тканин, за показниками операції, що формують присінок порожнини рота
(френулотомія, френулектомія, пластика присінка), ортодонтичне
лікування, протезування дефектів зубних рядів. Усіх пацієнтів навчали
гігієні порожнини рота і проводили індивідуальний підбір засобів
гігієни.

Всі хворі були розділені на 5 груп, репрезентативних за статтю, віком і
діагнозом: 2 контрольні по 10 осіб (ХКГ легкого і середнього ступеня) і
3 основні – дві групи по 15 осіб і одна – 10 осіб (відповідно – ХКГ
легкого, середнього і важкого ступеня).

Хворим ХКГ контрольних груп було проведено наступне лікування:
професійна гігієна порожнини рота; місцева антимікробна терапія 0,05%
розчином хлоргексидину, протизапальна терапія препаратом “Ротокан” –
аплікації (розведення 1:5) на ясеневий край. Імуномодулятори в
контрольних групах не призначалися.

Хворим ХКГ основних груп після проведення професійної гігієни порожнини
рота (1-2 відвідування) при легкому ступені ХКГ призначали препарат
“Лісобакт” у вигляді таблеток для розсмоктування по 2 таблетки 3 рази на
день протягом 10 днів. При середньому і важкому ступені ХКГ призначали
препарат “Імудон” у вигляді таблеток для розсмоктування по 1 таблетці 6
разів на день протягом 10 днів (при середньому ступені) і протягом 14
днів (при важкому ступені).

Ефективність проведеного лікування оцінювали на підставі
клініко-рентгенологічних показників, що характеризують стан тканин
пародонта, безпосередньо після лікування, через 6 і 12 місяців після
лікування, і результатів імунологічних досліджень ротової і ясеневої
рідини безпосередньо після лікування.

З метою контролю для імунологічних досліджень особам з інтактним
пародонтом провели курс профілактичного прийому таблеток “Імудон” (по 1
табл. 6 разів на день протягом 7 днів). Результати лікування оцінювали
через 10 днів від початку прийому препарату.

Статистичну обробку результатів проводили за допомогою пакета програм
SPSS SigmaStat 3.0. Вірогідність розходжень між вибірками визначали по
t-критерію Стьюдента, дані вважали достовірними при рівні значимості
0,95, тобто р 0,05

Лімфоцити, 109/л 1,98±0,13 2,07±0,11 > 0,05

СD 2+, 109/л 1,30±0,06 1,28±0,08 > 0,05

СD 3+, 109/л 1,25±0,07 1,23±0,08 > 0,05

СD 4+, 109/л 0,68±0,03 0,65±0,04 > 0,05

СD 8+, 109/л 0,34±0,01 0,35±0,02 > 0,05

СD 4+/СD 8+ 2,02±0,02 1,85±0,03 0,05

СD 22+, 109/л 0,27±0,02 0,30±0,01 > 0,05

Ig G, г/л 13,4±0,2 18,0±0,3 0,05

РГМЛ с Кон А, % 52,8±1,0 62,6±2,4 0,05

С3 – компонент

комплементу, г/л 24,9±0,7 23,1±0,7 > 0,05

Лізоцим, мкг/мл 9,15±0,26 9,18±0,23 > 0,05

Таким чином, на ранніх стадіях запального процесу в пародонті (гінгівіт)
більш рельєфні зміни спостерігаються в гуморальній ланці імунної
системи, а розвиток генералізованого пародонтита в значній мірі
характеризується ослабленням клітинної ланки імунітету.

Зміни в системі неспецифічного захисту в осіб молодого віку з ХКГ
виявляються переважно зниженням фагоцитарної активності нейтрофілів, що
виявляється, зокрема, пригнобленням здатності до відновлення
нітросинього тетразолію (НСТ-тестбаз – р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020