.

Застосування гідролазерної терапії та електросон-форезу йо-диду калію в комплексному відновлювальному лікуванні хворих на дисциркуляторну енцефалопаті

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
104 2603
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Український науково-дослідний інститут медичної

реабілітації та курортології

Верещакіна Вікторія Вікторівна

УДК 616.13-004.6-08:615.849.19:615.844.6

Застосування гідролазерної терапії та електросон-форезу йодиду калію в
комплексному відновлювальному лікуванні хворих на дисциркуляторну
енцефалопатію I-II стадій атеросклеротичного генезу

14.01.33 – курортологія та фізіотерапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фізіотерапії та курортології Харьківської
медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Тондій Леонід

Дмитрович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України, завідувач кафедри фізіотерапії та курортології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шмакова 1рина

Петрівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідуюча
кафедри фізіотерапії, медичної реабілітації та курортології, головний
позаштатний фізіотерапевт МОЗ України

доктор медичних наук, професор Єжова ВікторіяОлександрівна, Кримський
республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування
та медичної кліматології ім. I.М. Сєченова МОЗ АР Крим, провідний
науковий співробітник клініки неврології

Провідна установа: Кримський державний медичний університет імені

С.I.Георгієвського МОЗ України, кафедра фізіотера-пії факультету
післядипломної освіти, м. Сімферо-поль

Захист дисертації відбудеться “25” червня 2004 року о 1400 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д41.608.01 Українського
науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ
України (65014, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6).

З дисертацією можно ознайомитися у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за
адресою: 65014, м.Одеса, пров. Лермонтовський, 6.

Автореферат розісланий “24” травня 2004 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук

старший науковий співробітник _________________________Г.О. Дмитрієва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

В наше сьогодення найбільш актуальною проблемою сучасної медицини є
профілактика, рання діагностика та лікування судинних захворювань
головного мозку, які приводять до інвалідізації та високої смертності
населення. Домінуюче положення в структурі цереброваскулярної патології
в теперішній час займають ішемічні ураження головного мозку, що
становлять в поліклініках і стаціонарах країни більш ніж 70 % усіх
судинних захворювань мозку (Шмідт Е.В., Верещагін Н.В., 1989; Бабов
К.Д., Шмакова І.П., 1994; Волошин П.В., Міщенко Т.С.,2001).

За даними ВООЗ, у розвинутих країнах кожен рік реєструється 100-300
випадків гострого порушення мозкового кровообігу та 100-200 церебральних
кризів на 100.000 населення, а смертність від інсульту займає 2-3 місце
(Європейска рада по інсульту, Хельсінборг, 1995 рік).

В Україні та інших країнах СНД за останні 10-15 років зросла
захворюваність церебральною судинною патологією серед осіб молодого та
середнього віку, а смертність в окремих регіонах України вийшла на друге
місце (Самосюк і.З. та співавт.,1999). Кожного року в Україні
трапляється біля 200 тисяч інсультів, летальність від яких дорівнює 40
%, – що в 2,5 рази вище аналогічних показників західноєвропейських країн
(Кузнецова С.М., 1998; Цимейко О., Хонда А., 2002).

Звертає на себе увагу те, що число хворих з судинними захворюваннями
головного мозку має тенденцію до постійного росту (Вейн А.М., 1991;
Деменко В.Д., 1995; Мачерет Е.Л.,2002).

Значне місце серед судинних захворювань головного мозку займає
церебральний атеросклероз. Початкові клінічні прояви атеросклерозу судин
головного мозку можуть спостерігатися не тільки у похилому та старечому
віці, але й у молодому та середньому. Це підсилює значимість цієї
проблеми та підкреслює відсутність обов’язкового зв’язку між старінням
та атеросклерозом (Єжова В.А., Куніцина Л.А.,1989).

Лікування вказаного контингенту хворих має важливе значення для
профілактики несвоєчасного старіння організму та порушень мозкового
кровообігу (Єжова В.А., Куніцина Л.А., 1984; Вінничук С.М., 1999).

До ранніх цереброваскулярних захворювань атеросклеротичного генезу
відносять початкові прояви недостатності кровопостачання мозку – ППНКМ
та дисциркуляторні енцефалопатії (ДЕ) 1-2 ст. (згідно класифікації
1нституту неврології АМН СРСР (Шмідт Е.В., 1985; Бурцев Е.М.,1991)). В
міжнародній класифікації Х перегляду (1999) церебральний атеросклероз
представлено як самостійне захворювання та позначено у класі IX як I
67.2, а його клінічна форма дисциркуляторна енцефалопатія як I 67.8.

За даними різних авторів частота ППНКМ дорівнює 4,8 – 8,1% (Канарейкін
К.Ф., 1994) до 34,6 % (Шмідт Е.В., 1976). Маджидов Н.М. і Трошин В.Д.
(1985) відмічають прояви ППНКМ у кожного другого чоловіка після 50
років, а симптоми ДЕ у 9,6%. Поширеність судинних захворювань серед
жінок у 2,3 – 2,8 разів вища, ніж серед чоловіків (Мачерет Е.Л., 2002).

Велика розповсюдженість цереброваскулярних захворювань та їх
ускладнень, враховуючи рухові та мовні розлади, порушення вищих нервових
функцій, високий відсоток смертності та інвалідізації після гострих
порушень мозкового кровообігу роблять боротьбу з цими захворюваннями
проблемою високої соціальної значимості.

Зв’язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Робота є часткою
комплексної планової науково-дослідної теми Харківської медичної
академії післядипломної освіти (№ державної реєстрації 0103U004140),
присвяченої лікуванню хворих на атеросклероз судин головного мозку.
Фрагмент НДР, присвячений застосуванню гідролазерної терапії та
електросон-форезу йодиду калію у лікуванні хворих на дисциркуляторну
енцефалопатію виконано безпосередньо здобувачем.

Мета роботи. Підвищення ефективності відновлювального лікування
дисциркуляторної енцефалопатії при атеросклерозі судин головного мозку
шляхом розробки та застосування нового лікувально-профілактичного
фармако-фізіотерапевтичного комплексу, який включає гідролазерну терапію
та електросон-форез йодиду калію.

Завдання дослідження:

Вивчити симптоматику, особливості перебігу атеросклеротичної
дисциркуляторної енцефалопатії (АДЕ) І і ІІ ст. у хворих, які
знаходились на лікуванні у відділенні відновлювального лікування
поліклініки.

Розробити методику комплексного лікування атеросклеротичної
дисциркуляторної енцефалопатії з використанням гідролазерної терапії та
електросон-форезу йодиду калію, вивчити її вплив на клінічні прояви
захворювання.

Дослідити у пацієнтів вплив запропонованого комплексу на мнестичні
процеси, мозкову гемодинаміку та біоелектричну активність головного
мозку.

Вивчити особливості вегетативного тонусу у хворих на АДЕ і його динаміку
в процесі комплексного лікування з застосуванням фізичних чинників.

Дослідити вплив запропонованого фізіотерапевтичного комплексу на стан
адаптаційних реакцій, неспецифічну резистентність організму у хворих на
АДЕ.

З урахуванням безпосередніх та віддалених наслідків розробити показання
та протипоказання для призначення лікувального комплексу, впровадити
його у практичну роботу фізіотерапевтичних відділень стаціонарів і
поліклінік.

Об’єкт дослідження- 136 хворих на атеросклеротичну дисциркуляторну
енцефалопатію, жителі Харківського регіону.

Предмет дослідження.Вплив фармако-фізіотерапевтичного комплексу, що
включає гідролазерну терапію та електросон-форез йодиду калію, на
клінічну картину, мнестичні процеси, церебральну гемодинаміку та
біоелектричну активність головного мозку, функціональний стан
вегетативної нервової системи і неспецифічної резистентності у хворих на
атеросклеротичну дисциркуляторну енцефалопатію 1-2 ст.

Засоби дослідження Клінічні – загальноклінічне обстеження
(неврологічний статус), лабораторні (клінічні та біохімічні),
електрофізіологічні, психофізіологічні методи, а також комп’ютерні і
статистичні методи обробки інформації.

Наукова новизна. На підставі проведених комплексних
клініко-функціонального, лабораторного досліджень з’ясовані зміни
неврологічного статусу, церебральної гемодинаміки, показників ліпідного
обміну, вегетативний дисбаланс і зниження адаптаційних можливостей у
хворих АДЕ 1-2 ст.

Вперше розроблено метод комплексного фармако-фізіотерапевтичного
лікування АДЕ з використанням гідролазерної терапії та
трансцеребрального електрофорезу йодиду калію за допомогою прямокутних
струмів (патент № 66212А “Спосіб лікування судинних захворювань,
переважно цереброваскулярних атеросклеротичного генезу”).

Вищезазначений лікувальний комплекс забезпечує регрес клінічної
симптоматики, поліпшує мнестичну діяльність, сприяє поліпшенню мозкового
кровообігу та біоелектричної активності головного мозку у пацієнтів з
АДЕ 1-2 ст. більш значно, ніж тільки медикаментозне лікування.

Показано, що гідролазерна терапія та електросон-форез йодиду калію у
комплексному лікуванні хворих АДЕ коригують вегетативні порушення за
рахунок зниження активності симпатоадреналової системи.

Встановлено позитивний вплив запропонованого комплексу фізіотерапії на
адаптаційні можливості та загальну неспецифічну резистентність у хворих
АДЕ 1-2 ст.

Висвітлені механізми комбінованої дії фармако-фізіотерапевтичного
комплексу, відпрацьовані показники для призначення цього способу
лікування.

Практична значимість роботи. Розроблено та впроваджено у практику новий
фармако-фізіотерапевтичний комплекс, що сполучує вплив гідролазерної
терапії та електросон-форезу йодиду калію, який рекомендовано для
підвищення ефективності відновлювального лікування хворих на АДЕ, які
отримували мінімальну медикаментозну терапію (цинаризин,
вітамінотерапія) на поліклінічному етапі медичної реабілітації.
Призначення даного комплексу при відновлювальному лікуванні хворих АДЕ
скорочує терміни лікування хворих та термін непрацездатності, що значно
поліпшує прогноз у цієї категорії хворих, запобігає виникненню
ускладнень у вигляді гострих порушень мозкового кровообігу.

Запропонований комплекс впроваджений в учбовий процес на кафедрі
фізіотерапії та курортології Харківської медичної академії
післядипломної освіти, кафедрі загальної невропатології та дитячої
неврології ХМАПО, в практичну роботу санаторія “Роща” та
санаторія-профілакторія “Політ” м.Харкова.

Отримані результати можуть бути використані у фізіотерапевтичних
відділеннях поліклінік, стаціонарів, санаторіях-профілакторіях
неврологічного та кардіологічного профілів.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно зроблено
інформаційно-патентний пошук, проведено відбір та повне клінічне
обстеження 136 хворих.

Виконувався контроль за проведенням розробленого лікувального
комплексу, проводилося динамічне спостереження пацієнтів з використанням
клінічних, інструментальних (реоенцефалографія, електроенцефалографія,
варіаційна кардіоінтервалографія), біохімічних засобів дослідження та їх
аналіз. Автором самостійно проведено статистичну обробку отриманих
результатів, узагальнено результати дослідження, особисто оформлено
роботу, підготовано автореферат. Самостійно, і, частково у
співавторстві, були надруковані по матеріалам роботи наукові статті та
тези доповідей. ідея теми роботи належить науковому керівникові.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації
доповідались на засіданні Харківського наукового товариства
фізіотерапевтів та курортологів (Харків, 2001-2002), на ХІІІ Міжнародній
науково-практичній конференції “Применение лазеров в медицине и
биологии” (Алупка, 1999); на ХV науково-практичній конференції
“Применение лазеров в медицине и биологии” (Харків, 2000-2002);
Республіканській науково-практичній конференції “Атеросклероз и
атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении” (Харків, 2001); на
науково-практичній конференції “Новi технологii лiкування в
фiзiотерапii, озонотерапii та курортологii” (Харків, 2002); ХIХ
науково-практичній конференції “Применение лазеров в медицине и
биологии” (Одеса, 2003).

Апробацію дисертаційної роботи проведено на міжкафедральному засіданні
(кафедра фізіотерапії та курортології, кафедра невропатології та дитячої
неврології, кафедра психотерапії) Харківської медичної академії
післядипломної освіти МОЗ України, на засіданні клінічного відділу
Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та
курортології Міністерства охорони здоров’я України.

Публікації.За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт (з них 4
самостійні статті у наукових журналах, 1 – у співавторстві, 10 робіт в
матеріалах і тезах наукових конференцій); отримано патент на винахід
“Спосіб лікування судинних захворювань, переважно цереброваскулярних
атеросклеротичного генезу” № 66212А.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота містить вступ, чотири
розділи, обговорення, висновки та перелік використаної літератури, який
охоплює 287 джерел, з них 229 вітчизняних та 58 зарубіжних.

Робота представлена на 139 аркушах машинопису, ілюстрована 7 малюнками,
15 таблицями та 2 виписками з історій хвороб.

Зміст роботи

Нами обстежено 136 хворих на атеросклеротичну дисциркуляторну
енцефалопатію 1-2 стадії, які знаходились на лікуванні у відділенні
відновлювального лікування 10-ої міської поліклініки, м.Харкова. Методи
фізіотерапії застосовані у 106 хворих. 30 хворих увійшло у групу
контролю. Середній вік обстежених 53,5 ± 9,2 років.

Серед обстежених: жінок – 81 (59,6%), чоловіків – 55 (40,4%). Діагноз
встановлювали на підставі скарг хворих, анамнестичних даних, результатів
клінічних, інструментальних та лабораторних методів дослідження. Стадію
атеросклеротичної дисциркуляторної енцефалопатії визначали згідно
класифікації Е.В.Шмідта (1991) з урахуванням фази загострення чи ремісії
захворювання. Діагноз встановлювався при наявності розсіяної органічної
симптоматики у поєднанні з загальномозковими симптомами (головний біль,
запаморочення, шум у голові, зниження пам’яті та ін.).

Давність з’явлення скарг: до 3-х років – 63 хворих (46,3%), від 3-х до
5-ти – 36 осіб (26,5%) , від 5 до 10 років – 19 осіб (14%), більш ніж 10
років – 18 пацієнтів (13,2%).

Фактори ризику розвитку АДЕ у пацієнтів наведені на рис.1.

1- спадкова схильність до судинних захворювань 5- паління

2- випадки інсульту у близьких родичів 6- часті стреси

3- ендокринні порушення 7- цукровий діабет

4- гіподинамія

Рис. 1. Фактори ризику розвитку АДЕ у пацієнтів

Обстежені нами хворі найчастіше скаржилися на головний біль,
запаморочення, шум у голові та зниження пам’яті (мал.2)

1 – головні болі 5- подразливість

2 – запаморочення 6- зниження пам’яті

3 – шум у голові, вухах 7- зниження працездатності

4 – порушення формули сну

Рис. 2. Структура скарг у хворих АДЕ.

Для верифікації результатів дослідження проводили вивчення клінічного
стану хворих, для чого загальномозкові симптоми оцінювали у балах,
базуючись на методиці, запропонованій Шмідтом Е.В (1991). В залежності
від інтенсивності кожній ознаці призначається кількість балів, які потім
підсумовуються.

Для визначення стану вищої нервової діяльності вивчалася динаміка
пам’яті, об’єму та концентрації уваги. З цією метою використовували
методику пошуку чисел за чорно-білими таблицями Шульте, методику
запам’ятовування 10 слів.

Для оцінки біоелектричної активності головного мозку та церебральної
гемодинаміки усім хворим проводилася електроенцефалографія (ЕЕГ) та
реоенцефалографія (РЕГ).

Запис ЕЕГ проводили на 16-канальному електроенцефалографі “Кватор-ЕЕГ”.
Поряд з реєстрацією фонової ЕЕГ використовували функціональні
навантаження: проба з відкриванням та закриванням очей, гіпервентиляція
протягом 2-х хвилин, фотостимуляція.

Реоенцефалографію виконували на електронному поліграфі П8Ч-01. Запис
проводили з фронто-мастоідальних (Fm) та окципіто-мастоідальних (Om)
відведень. Проводили візуальний і цифровий аналіз реографічних
показників.

З метою оцінки вегетативної активності проводилася комп’ютерна
кардіоінтервалографія з використанням комп’ютерної системи “Кардіоком”,
створеної на базі підсилювача потенціалів СА-0010 та інтерфейсу зв’язку
з ЕОМ “АДС-0010”. Варіаційні пульсограми було представлено графічним
способом та числовими характеристиками. Ступень напруження
компенсаторних механізмів та рівень функціонування центрального контуру
регуляції ритму серця оцінювали за індексом напруги (Баєвський Р.М.,
1984).

Стан неспецифічної резистентності та адаптаційні реакції організму
вивчали по динаміці рівню лейкоцитів, моноцитів у сироватці крові, тесту
Гаркаві Л.Х. та співавт. (1990). З метою спростування оцінки типу
адаптаційної реакції використовували коефіцієнт, який відображує
співвідношення кількості лімфоцитів до сегментно-ядерних нейтрофілів.

Дослідження ліпідного обміну включали визначення рівню холестерину та
(-ліпопротеїдів у сироватці крові. Загальний холестерин визначали за
методом Ілька (Литвинов А.В., 1998), (-ліпопротеїди у сироватці крові
визначали турбідіметричним методом на апараті “КФК-2”.

Окрім вказаних методів, комплекс обстеження включав
електрокардіографію, офтальмоскопію, а також клінічні аналізи крові,
сечі.

Матеріали дослідження було оброблено методом варіаційної статистики.
Вірогідним вважали прийнятий в медикобіологічних дослідженнях рівень, що
дорівнює 95%. Використані параметричні критерії розрізнення: середня
арифметична (М), середнє квадратичне відхилення (() та помилка середньої
(м), які обчислювались за загальноприйнятими методиками. Оцінку
значущості розрізнення середніх величин робили за допомогою t-критерію
Стьюденту.

Всі хворі розподілені на 4 групи.

Пацієнтам першої групи (37 осіб) проводилася гідролазерна терапія від
системи “ГЛС-1”.

Гідролазерна терапія проводилася по розробленій нами методиці. Спочатку
проводилася обробка шкіряного покрову пацієнтів теплою водою t= 36 –
37(С, під тиском 1 – 1,5 атм. на протязі 1 – 2 хвилин без ввімкнення
джерела лазерного випромінювання. Потім вмикали джерело НЕЛВ та
поступово, від процедури до процедури, збільшували потужність від 10 до
15 мВт та час впливу від 5 до 10 хвилин. Таким чином, в залежності від
доби ГЛТ пацієнту проводили вплив наступним чином:

час впливу потужність на виході

1-ший день 5 хвилин 10 мВт

2 день 6 10 мВт

3 день 7 10 мВт

4 день 8 10 мВт

5 день 9 10 мВт

6 день 10 10 мВт

з 7 по 10-14 день 10 15 мВт

Таке поступове підвищення дози лазерної енергії обумовлено зниженням
адаптаційних можливостей у хворих з церебральним атеросклерозом.

Пацієнти, які пройшли курс ГЛТ, одержали відповідно від 3Дж (процедура №
1) до 9Дж (процедура №10-14) лазерної енергії, що входить у середні
значення припустимих меж.

Процедури проводилися щоденно на протязі 14 днів.

В другій групі (41 хворий) проводилося трансцеребральне введення 3%
розчину йодиду калію методом електросну. Процедуру відпускали на апараті
“Элсон – 01” (-02; -03) з сенсорною зміною параметрів процедури.

Враховуючи, що у більшості хворих церебральним атеросклерозом оптімум
засвоєння знаходиться у діапазоні 8-12 Гц, а частота домінуючого на ЕЕГ
ритму – 7,5 – 10 коливань на секунду (Ежова В.А., Куницина Л.А., 1983;
Бабов К.Д. и соавт.,1994), рекомендують частоту струму 10 Гц.

Базуючись на вищесказаному, ми добирали наступні параметри впливу:
частота – 5-10 Гц, сила струму добиралася індивідуально по відчуттю
слабкої вібрації або поколювання під електродами (3-5 мА). Введення KI
3% здійснювалось за допомогою ДПС, яка складає не більш 30% від
показників імпульсного струму; час впливу 30 хвилин. У 92,7 % випадків
вплив проводили по очно-потиличній методиці, а якщо хворий мав
протипокази з боку органів зору (підвищення внутрішньоочного тиску,
початкові прояви катаракти та ін.) використовували лобно-потиличну
методику. Курс лікування складав 14 процедур, які проводили щоденно.

Хворі третьої групи (28 осіб) отримували комплексне лікування, до якого
входили електросон-форез КI через день з ГЛТ, загальна кількість
процедур від 14 до 20.

Четверта група (30 осіб)- контрольна, які не одержували фізичних
чинників.

Усім хворим проводилося необхідне медикаментозне лікування (цинаризин,
вітаміни), при необхідності- анальгетики, сечогінні та ін.

В результаті проведеного лікування ми спостерігали позитивну динаміку
клінічної симптоматики у хворих, які отримували комплексне
фізіотерапевтичне лікування: головні болі після лікування зникли у 34 %
випадків та у 65 % випадків зменьшилися, запаморочення зникли у 82%
пацієнтів, та у 17 % зменьшилися. Більш ніж у 95% відмічався регрес шуму
у голові, подразливості, порушень сну та зниженої працездатності.
Позитивна динаміка таких симптомів як головний біль, запаморочення та
шум у голові досягалася здебільшого за рахунок приєднання до комплексу
гідролазерної терапії, а таких симптомів як роздратованість, порушення
сну та зниження працездатності – за рахунок додавання до комплексу
електросон-форезу, – що очевидно з результатів лікування хворих першої
та другої груп.

Після проведеного лікування новим фізіотерапевтичним комплексом
загальномозкові прояви у хворих третьої групи зменьшилися на 3,5 бали у
порівнянні з групою контролю – на 1,98 балів (р?0,01).

У групі пацієнтів, які отримували комплексне лікування фізичними
чинниками, на відміну від пацієнтів, що отримували тільки ГЛТ або тільки
електросон-форез йодиду калію, зареєстровано також регрес вогнищевої
неврологічної симптоматики: у 14 % випадків зменьшилися вегето-судинні
порушення, у 7 % хворих зникли очнорухомі розлади, координаторні
порушення, зменьшилися прояви пірамідної недостатності.

6

8

’?c3/4AI?UUeiiue - & , >

@

H

`

j

l

?

Ae

AE

E

E

Ue

e

e

”RTF

H

E

8 Підписано до друку 19.05.2004р. Формат 60x84 1/16 Наклад 100 прим. Умов. друк. арк. 0,9. Друк на різографі. Ціна договірна. Зам. № б/н. СПД ФО Степанов В.В. м. Харків, вул. Ак. Павлова, 311

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020