.

Вроджені щілини губи і/або піднебіння: поширеність серед новонароджених і чинники ризику виникнення (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
136 3279
Скачать документ

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ КЛІНІЧНОЇ ГЕНЕТИКИ

ХАРКІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ МОЗ УКРАЇНИ

ПРИХОДЬКО ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 575.17 : 616–084

Вроджені щілини губи і/або піднебіння: поширеність серед новонароджених
і чинники ризику виникнення

03.00.15 – генетика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків –
2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі “Інститут гігієни та медичної
екології ім. О.М.Марзєєва Академії медичних наук України”, м.Київ

Науковий керівник

доктор медичних наук професор Кривич Ірина Пантеліївна, Державна
установа “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН
України”, провідний науковий співробітник лабораторії генетичної
епідеміології, м.Київ

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук професор Жадан Ірина Андріївна, Харківська медична
академія післядипломної освіти МОЗ України; професор кафедри медичної
генетики та ультразвукової діагностики м. Харків;

доктор медичних наук професор Германов Володимир Тимофійович, Луганський
державний медичний університет, професор кафедри фтизіатрії, клінічної
імунології, алергології і генетики, м. Луганськ

Захист відбудеться “22” листопада 2007 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 64.600.05 Українського інституту клінічної
генетики Харківського державного медичного університету за адресою
61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у біб ліотеці Харківського державного
медичного університету за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

Автореферат розісланий “22” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Озерова Л.С.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Всесвітня організація охорони здоров‘я (ВООЗ) вважає
забезпечення здорового початку життя дитини та збереження її фізичного і
психічного здоров‘я найбільш пріоритетними завданнями, які стоять перед
будь-яким суспільством [ВООЗ, 1999]. Більшість хвороб сучасного людства
мають вагоме генетичне підґрунтя [Гречанина Е.Я., 2003]. ВООЗ також
визначені глобальні цілі, що повинні бути досягнуті в сфері
стоматологічного здоров‘я населення, серед яких не останнє місце
належить вивченню поширеності стоматологічних захворювань [Walt R.G.,
2005]. Між тим, цілісної картини стоматологічної захворюваності
населення України не існує [Опанасюк Ю.В., 2004].

За даними МОЗ в Україні частота вродженої і спадкової патології за
1992-2005 рр. складала 26,70‰, що співставимо з показниками європейських
країн. Ризик її виникнення за останнє десятиліття збільшився в 1,3 разу,
що пов‘язують з підвищенням частоти виникнення хвороб та покращанням
організації медико-генетичної служби [Сердюк А.М. та співавт., 2003].

Серед загалу вродженої патології щілина губи і/або піднебіння (Q 35,0-Q
37,9 за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених
проблем охорони здоров‘я 10 перегляду – МКХ-10) відноситься до т.з.
”сторожових” вад, тобто тих, що мають помітну частоту і діагностуються
при народженні. Визначення етіології хвороби, методів лікування і
реабілітації пацієнтів потребує застосування системного аналізу, що
знаходиться в рамках сучасних наукових підходів. Медична допомога дітям
з цією патологією вважається однією з найважливіших проблем
стоматології.

За поглядами ВООЗ спадкові чинники обумовлюють не менше 20% у формуванні
здоров‘я людини. Поряд із зовнішніми впливами їх дія відбивається на
формуванні черепно-лицьових вад у плода. Визнається, що надання медичної
допомоги хворим з вродженою щілиною губи і/або піднебіння не може бути
задовільно вирішене без співпраці стоматологів з генетиками [Гризодуб
В.И., Гордиенко С.А., 2001;. Харьков Л.В, Горовенко Н.Г., Яковенко Л.Н
та ін., 2004].

Існування відмінностей в генетичній структурі популяцій є об‘єктивною
реальністю, яка ставить на порядок денний вивчення регіональних
особливостей частоти і структури захворювань. За даними МОЗ приблизно
один новонароджений з тисячі має вроджену щілину губи і/або піднебіння.
Але відомості щодо частоти захворювання, представлені в літературі, не
систематичні, питома вага різних форм практично не визначалася.

Епідеміологічні дослідження свідчать, що зовнішні чинники можуть бути
етіологічним фактором і впливати на ймовірність виникнення щілини губи
і/або піднебіння у новонародженого [Гуцан А.Э., 1980; Shaw G.M. аt аll.,
1996]. Але в Україні їх вплив кількісно не характеризувався;
співвідношення впливу зовнішньої та генетичної детермінованості не
визначалося.

Таким чином, вивчення причин і умов виникнення щілини губи і/або
піднебіння, можливостей зменшення їх тягаря залишаються актуальними.
Соціальна значущість проблеми, розміри впливу кількості щілин губи і/або
піднебіння на тягар вроджених і спадкових хвороб, необхідність
обґрунтування шляхів вдосконалення профілактики патології обумовили
вибір теми, мету і завдання наукового дослідження.

Зв‘язок теми з науковими програмами, темами. Робота виконана в рамках
Цільової комплексної програми генетичного моніторингу в Україні на
1999-2003 рр., НДР “Вплив радіаційного чинника в зв‘язку з проживанням
на радіоактивно забруднених територіях на рівень репродуктивних втрат
(на моделі населення Київської області)”, № державної реєстрації
0104U002531 та Державної програми “Здоров‘я нації”, НДР “Вдосконалити
медичну допомогу дітям з щілинами губи і/або піднебіння”, № державної
реєстрації ДП.10.07.

Автором проаналізовані дані, зосереджені в реєстрах вродженої патології
та здорових доношених дітей на територіях, що підлягали генетичному
моніторингу, перевірений первинний матеріал стосовно народження дітей із
щілинами губи і/або піднебіння.

Мета роботи полягала у епідеміологічній характеристиці вроджених щілин
губи і/або піднебіння для наукового обґрунтування заходів, спрямованих
на профілактику патології.

Для досягнення мети вважали за доцільне виконання таких завдань.

Встановити поширеність вродженої щілини губи і/або піднебіння серед
народжених живими в областях за даними МОЗ України.

2. Визначити частоту і структуру щілини губи і/або піднебіння за даними
епідеміологічної системи спостереження

Кількісно характеризувати вплив деяких спадкових чинників ризику
вказаної патології.

Визначити вплив екстрагенітальних хвороб подружжя у розвитку вродженої
щілини губи і/або піднебіння новонародженого.

Виявити можливість впливу зовнішніх чинників на виникнення вродженої
щілини губи і/або піднебіння серед новонароджених та надати їх кількісну
характеристику.

Об’єкт дослідження – випадки вродженої щілини губи і/або піднебіння у
новонароджених.

Предмет дослідження – чинники ризику виникнення вродженої щілини губи
і/або піднебіння: спадкова компонента та зовнішні фактори.

Методи дослідження – епідеміологічні (проведення дослідження),
статистичні (розрахунок показників і аналіз даних), графічні (аналіз і
представлення даних).

Наукова новизна. Визначена структура патології у Київському і Західному
регіонах України. Питома вага різних форм захворювання суттєво
коливається між областями: вроджена щілина піднебіння в структурі
займала у Київській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях і м.
Києві 38,30%, 40,63%, 24,24% та 16,52 %; вроджена щілина губи з або при
відсутності щілини піднебіння – 61,70 %, 59,38%, 75,75%, 83,48 %
відповідно, що відображає різницю в етіології хвороби.

На структурі патології відбивається національний склад населення: питома
вага щілин піднебіння в структурі патології збільшена в областях з майже
стовідсотковим українським населенням.

Оцінений вплив сімейного анамнезу на ймовірність виникнення патології на
територіях, що досліджувалися. Виявлено, що при наявності вроджених вад
розвитку у майбутньої матері ймовірність народження хворої дитини
підвищувалася в 14,38 разу (довірчий інтервал (ДІ) 5,71-35,93). При
наявності вроджених аномалій у батька ймовірність захворювання у дитини
підвищувалася в тій же мірі, що і при обтяженій спадковості у матері.
Ймовірність народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння
зростала при наявності генетичних порушень у близьких родичів матері і
батька (відношення шансів OR=5,45; ДІ 2,59-11,22 та OR=4,64; ДІ
1,84-11,20 відповідно) і величина ймовірності не змінювалась при
розгляді окремих форм патології. На рівень народження дітей з вродженою
щілиною губи і/або піднебіння впливав ступінь гетерозиготності
угруповання населення, обумовлений шлюбною дистанцією подружжя.

Визначені і кількісно характеризовані зовнішні чинники формування щілини
губи і/або піднебіння серед новонароджених. Ризик виникнення щілини губи
або щілини губи і піднебіння підвищував вплив професійних шкідливостей
(ОR=3,28; ДІ 2,09-5,11 для жінок та 2,44; ДІ 1,60-3,69 для чоловіків).
При накопиченні загальної дози радіоактивного опромінення більше 5,0 мЗв
ймовірність народження дітей із щілиною піднебіння підвищувало
проживання в радіоактивно забруднених населених пунктах (ОR=5,79; ДІ
1,50-23,93). Паління підвищувало ризик виникнення у новонародженої
дитини вродженої щілини губи і/або піднебіння: OR=2,92; ДІ 1,81-4,66 у
випадку тютюнопаління матері та 1,29; ДІ 1,00-1,67 – батька. Але
ймовірність народження дитини з вродженою щілиною піднебіння зростала
тільки при палінні жінки: OR=2,70; ДІ 1,04-6,57. Вживання ліків в
преконцепційний період підвищувало ймовірність народження хворої дитини:
OR=5,79; ДІ 2,97-11,12 при вживанні ліків жінкою та 5,73; ДІ 1,82-16,86
– чоловіком. Вживання жінкою ліків в перші 12 тижнів гестації також
впливало на величину ризику народження дитини з вадою: OR=2,82; ДІ
1,80-4,38. Спостерігались відмінності впливу вживання ліків на
формування різних форм патології.

Ймовірність народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння
підвищували хронічні екстрагенітальні, в т.ч. і ендокринні, та хронічні
інфекційні захворювання батьків (OR=1,95; ДІ 1,40-2,70 для матері та
3,04; ДІ 1,98-4,64 для батька; OR =1,85; ДІ 1,21-2,81 для матері та
12,75; ДІ 4,35-36,61 для батька; OR =2,15; ДІ 1,39-3,30 для матері та
4,94; ДІ 2,37-10,09 для батька відповідно). Патологія батьків була більш
вагомим чинником у виникненні вродженої щілини губи з щілиною
піднебіння або без неї, ніж для щілини піднебіння.

Практичне значення роботи полягає у встановлені частоти вродженої
щілини губи і/або піднебіння за 1993-2004 рр. в Україні серед народжених
живими: вона дорівнює 0,98 на 1000 народжених живими, що дозволяє
обґрунтовано планувати обсяги медичної допомоги та мати базову частоту
для подальших спостережень генетичних процесів в популяціях. Найвищі
значення показника зафіксовані у Чернівецькій і Сумській (по 1,26‰) та
Черкаській (1,13 ‰) областях.

Визначені пріоритетні фактори виникнення патології. Науково обґрунтовані
заходи профілактики. Отримані дані відносно підвищення ймовірності
народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння при застосуванні
лікарських препаратів в периконцепційний період потребують відповідної
санітарно-просвітньої роботи серед населення, додаткової просвіти серед
лікарів усіх спеціальностей, посилення контролю за доступом населення до
ліків, що можуть мати тератогенний і мутагенний вплив, та, можливо,
удосконалення обстеження фармакологічних препаратів на генотоксичність.

За матеріалами дисертаційної роботи надрукований і впроваджений в
практику роботи жіночих консультацій та кабінетів планування сім‘ї
Київської області інформаційний лист; отримані дані використовуються у
викладанні курсу валеологічних основ охорони здоров‘я у Національному
педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова, курсу валеології у
Черкаському Національному університеті ім. Б.Хмельницького, основ
сімейної медицини у Національній академії післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупіка.

Особистий внесок здобувача Дисертантом самостійно складений план
дослідження, проведений пошук, збір і аналіз літератури вітчизняних та
зарубіжних авторів з питань поширеності щілини губи і/або піднебіння
серед новонароджених, структури патології, чинників ризику її виникнення
та методів профілактики; проаналізовані існуючі методи досліджень, для
виконання роботи відібрані найбільш адекватні; проведена перевірка
первинного матеріалу стосовно народження дітей із щілинами губи і/або
піднебіння; проаналізовані дані, зосереджені в реєстрах вродженої
патології та здорових доношених дітей на територіях, що підлягали
генетичному моніторингу; написана і оформлена дисертаційна робота.
Статистична обробка даних проведена в лабораторії генетичної
епідеміології ДУ “Інститут гігієни та медичної екології АМН України” при
консультації к.б.н. Линчак О.В.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації
доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях
“Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (Перші і другі
марзеєвські читання)” (Київ, 2005, 2006); the 8th European symposium
prevention of congenital anomalies, (Польща, Познань, 2005); міжнародній
науково-практичній конференції “Сучасні технології щелепно-лицьової
хірургії і хірургічної стоматології “(Івано-Франківськ, 2005);
українському конгресі з міжнародною участю “Метаболічні спадкові
захворювання” (Харків, 2005); конференції “Vulnerability of the Fetus
and Infant to Ambient Pollutants and Reduced Food Intake in Pregnancy“
(Польща, Краків, 2006); симпозіумі “Біоетика та цінності громадського
суспільства” (Київ, 2006); міжнародній конференції “Health consequences
of the Chornobyl catastrophe. Strategy of recovery” (Киев, 2006); V
Російському конгресі з міжнародною участю “Современные технологии в
педиатрии и детской хирургии” (Москва, 2006); науково-практичній
конференції “Экология человека, гигиена и медицина окружающей среды на
рубеже веков: состояние и перспективы развития”, Москва, 2006;
міжнародній конференції з медичної генетики “Плід як частина родини”,
Харків, 2007.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових робіт. Серед
них 7 статей у наукових фахових виданнях, що входять до переліку,
затвердженого ВАК України; 11 тез доповідей; колективна монографія.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 188 стор. і містить
вступ; огляд літератури; розділ з обґрунтуванням вибору методології,
об‘єкту, предмету та методів дослідження; результати і обговорення
власних досліджень; заключення; висновки; практичні рекомендації; список
використаних джерел літератури (244 роботи вітчизняних і зарубіжних
авторів); додатки. Робота включає 60 таблиць, 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Об’єкт дослідження – випадки вродженої
щілини губи і/або піднебіння у новонароджених (Q 35,0-Q 37,9 МКХ-10).

Предмет дослідження – чинники ризику виникнення щілини губи і/або
піднебіння: спадкова компонента та зовнішні фактори.

Методи дослідження – епідеміологічні (проведення дослідження),
статистичні (розрахунок показників і аналіз даних).

Використані матеріали відомчої звітності МОЗ (звіти обласних
медико-генетичних кабінетів, міжобласних медико-генетичних центрів за
формою № 49-здоров “Звіт про надання медико-генетичної допомоги) за
1993-2004 рр. Частота розглядалась як співвідношення зареєстрованих
медико-генетичною службою випадків протягом даного часового періоду до
числа народжених живими та визначалась на 1000 [Вороненко Ю.В.,
Москаленко В.Ф., 2000]. Частоти оцінювали по Україні в цілому та по
областях за 1993-2004 рр. Кількість новонароджених визначалась за
щорічними статистичними збірниками Держкомстату.

Використовували поняття ймовірності випадку [Beaghehole R., Bonita R.,
Kjellstrom T., 1993]. Ймовірність народження дитини з патологією в
областях порівнювали з загальноукраїнською. Співставляли дані за
1993-1998 та 1999-2004 рр. Статистична модель подання даних описана
[Сердюк А.М. та співавт., 2003]. Визначали відносний ризик (ВР, RR):
відношення ризику виникнення хвороби в одній групі населення стосовно
іншої (Last J. M., 1988). Використовували 95% ДІ.

Проаналізовані випадки виникнення щілини губи і/або піднебіння у дітей,
що були народжені в Київський, Івано-Франківській і Чернівецькій
областях та м. Києві протягом 1999-2003 рр., зібрані в базі даних ДУ
“Інститут гігієни та медичної екології АМН України” в рамках Цільової
комплексної програми генетичного моніторингу в Україні на 1999-2003 рр.
База даних містить записи відносно народження здорових дітей та немовлят
з вродженою патологією. Розглянуто 259 випадків народження дітей з
щілиною губи і/або піднебіння (64 випадки в Івано-Франківській, 33 в
Чернівецькій, 47 у Київській області і 115 у м. Києві) та 5060 випадків
народження здорових дітей (1482 випадки в Івано-Франківській, 1010 в
Чернівецькій, 975 у Київській області і 1593 у м. Києві).

Для визначення чинників ризику використане епідеміологічне дослідження
типу “випадок-контроль” [Beaghehole R., Bonita R., Kjellstrom T., 1993].
Для виключення систематичної помилки, пов‘язаної з відбором осіб,
основна група не була зміщеною, контрольна група сформована з того ж
населення, протягом того ж періоду дослідження. При заповненні
опитувальників ні лікарям, ні пацієнтам не була відома кінцева мета
дослідження – таким чином виключена дія випадку на спогади про впливи та
дія випадку на оцінку або реєстрацію впливу протягом того ж періоду
(інші систематичні помилки). Особи, які були задіяні у дослідженні,
згодилися на нього.

Для визначення можливого впливу радіаційного чинника розглядалися
випадки народження дітей із щілиною губи і/або піднебіння у батьків, які
жили в населених пунктах Київської області, забруднених радіонуклідами
внаслідок аварії на ЧАЕС. Для кожної жінки визначали накопичені нею дози
загального опромінення [Загальнодозиметрична паспортизація населених
пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після
Чорнобильської аварії. Зб.8, 2000]. При неможливості визначення дози
випадки не розглядалися. Виключені також сім‘ї, де один із батьків був
ліквідатором наслідків аварії або переселений із зони обов‘язкового
радіаційного контролю. Використано OR при 95% ДІ [Beaghehole R., Bonita
R., Kjellstrom T., 1993].

Розрахунки виконані за допомогою пакету програм Epi Info. Оформлення
роботи здійснювали за програмами Epi-Map та Microsoft® Excel 97.

Результати досліджень та їх обговорення. Частота щілини губи і/або
піднебіння серед народжених живими в областях України за 1993-2004 рр.
складала 0,98‰ (табл.1) і коливалась майже втричі: від 0,45‰ в Київській
до 1,26‰ в Чернівецькій і Сумській областях.

Таблиця 1

Частота щілини губи і/або піднебіння серед народжених живими в областях
України (1993-2004 рр., на 1000 народжених живими, дані
медико-генетичної служби)

Області Роки

1993-1998 1999-2004 1993-2004

Крим 0,90 0,90 0,90

Вінницька 0,89 0,97 0,92

Волинська 0,78 1,23 0,99

Дніпропетровська 0,94 1,01 0,97

Донецька 0,87 1,05 0,95

Житомирська 1,22 0,97 1,12

Закарпатська 0,61 1,24 0,90

Запорізька 0,74 1,03 0,87

Івано-Франківська 0,84 1,18 0,99

Київська 0,15 0,81 0,45

Кіровоградська 0,89 0,99 0,93

Луганська 1,09 0,93 1,02

Львівська 1,08 1,29 1,17

Миколаївська 0,89 0,78 0,85

Одеська 0,96 0,98 0,97

Полтавська 1,25 0,96 1,12

Рівненська 1,16 1,04 1,11

Сумська 1,40 1,08 1,26

Тернопільська 1,04 1,19 1,11

Харківська 0,86 0,95 0,90

Херсонська 0,83 1,03 0,91

Хмельницька 0,79 1,04 0,90

Черкаська 1,07 1,21 1,13

Чернівецька 1,35 1,15 1,26

Чернігівська 1,24 0,77 1,03

м. Київ 0,57 1,21 0,90

м. Севастополь 1,11 0,88 0,99

Україна 0,93 1,05 0,98

По відносному ризику, що характеризує ймовірність народження дитини з
щілиною губи і/або піднебіння, області України в 1999-2004 рр. не
відрізняються від держави загалом за винятком трьох адміністративних
одиниць – Миколаївської (ВР=0,75 при ДІ 0,56-0,99), Київської (ВР=0,77
при ДІ 0,60-0,99), в яких ймовірність появи патології серед
новонароджених знижена, і Львівської, де спостерігається підвищення
ризику (ВР=1,25 при ДІ 1,08-1,45) (рис.1).

Рис. 1. Ризик виникнення щілини губи і/або піднебіння в регіонах
України, 1999-2004 рр.

Можна також говорити про несприятливу ситуацію відносно народження
дітей з такою патологією у м. Києві. Практично однакова ймовірність
народження дитини з такою патологією в областях може свідчити по
вирівнення доступу населення до медико-генетичної допомоги. З іншого
боку, нижче значення відносного ризику в Київській області можна
пояснити налагодженням системи профілактики вродженої патології, в т.ч.
первинної, при задовільній діагностиці і реєстрації вроджених хвороб
[Поканєвич Т.М., 2003]. Підвищення ймовірності, зафіксоване у Львівській
області, може відображати загальну тенденцію до вищої частоти патології
у Західному регіоні (Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська,
Тернопільська області), що узгоджується з даними літератури [Рузін Г.П.
і співавт., 1995; Волкова Г.С., 1999].

Розглядалися області, показники в яких значно різнилися в різні
періоди. У Волинській області відносний ризик народження дитини з
щілиною губи і/або піднебіння не відрізнявся від України загалом ні в
1993-1998 рр., ні в 1999-2004 рр., в той же час в останні шість років
він збільшився в 1,57 разу (ДІ 1,14-2,16). Це ж стосується і Донецької
(ВР=1,22 при ДІ 1,00-1,48) та Івано-Франківської (ВР=1,40 при ДІ
1,06-1,86) областей.

Розглядалися області, де відносний ризик протягом 1993-1998 рр. був
нижчий за загальноукраїнський, а в 1999-2004 рр. зріс: Закарпатська
(ВР=2,03; ДІ 1,49-2,77), Запорізька (ВР=1,39; ДІ 1,03-1,88), м. Київ (ВР
=2,13; ДІ 1,61-2,82). В Київській області ймовірність патології за
1999-2004 рр. зросла в 5,4 разу (ДІ 3,03-9,65), що пояснюється розвитком
медико-генетичної допомоги [Поканєвич Т.М., 2003]. Зниження відносного
ризику в 1999-2004 рр. порівняно з попередніми роками спостерігалось
лише в Чернігівській області (ВР=0,62 при ДІ 0,43-0,90).

Оцінювали частоту щілини губи і/або піднебіння за даними
епідеміологічної системи спостереження, порівнюючи її з інформацією,
отриманою за відомчою статистичною звітністю МОЗ України. Частка
заповнених карт в системі генетичного моніторингу від кількості
зареєстрованих медико-генетичною службою МОЗ складала в м. Києві 89,15%,
в Київській області – 88,68%, в Івано-Франківській – 78,05 %, в
Чернівецькій – 68,75% випадків. По реєстру охоплення дорівнювало
83,01%, що дозволило в подальшому аналізувати дані і робити обґрунтовані
висновки. Частоти по областях, подані за відомчою звітністю,
статистично не відрізнялись від тих, що були розраховані за матеріалами,
зібраними в базах даних (табл.2).

Таблиця 2

Частота щілини губи і/або піднебіння серед народжених живими, 1999-2003
рр.

Область Частота за відомчою звітністю МОЗ України Частота за даними
генетичного моніторингу

м. Київ 1,24±0,21 1,10±0,12

Київська область 0,83±0,16 0,74±0,13

Івано-Франківська область 1,15±0,10 0,90±0,08

Чернівецька область 1,03±0,10 0,71±0,15

Вся територія разом 1,09±0,10 0,91±0,01

Визначалася структура патології. За різними видами хвороби постають їх
етіологічні чинники – етіологія щілин піднебіння відрізняється від
етіології щілин губи з або у відсутності вади піднебіння [Лильин Е.Т.,
Богомазов Е.А., Гофман-Кадошников П.Б.,1990; Mitchell, L.E., Risch,
N.,1992; Волкова А.С., Григорчук Ю.Ф., Рузин Г.П., 1997]. Крім того,
визначення структури патології надає можливість зорієнтуватися щодо
прогнозування виду медичної допомоги і її об‘ємів. Якщо розглядати всі
випадки щілини губи і/або піднебіння серед новонароджених Чернівецької,
Івано-Франківської, Київської областей та м. Києва разом, то можна
зазначити, що майже половину їх складали випадки поєднання щілин
піднебіння й губи – 44,02 %. Щілини губи окремо зустрічались у 28,57 %
випадків, щілини піднебіння – в 27,41 %. Коливаючись по роках, в цілому
за весь період питома вага щілини піднебіння в структурі патології
складає 16,5 %, щілини губи – 32,17%, щілини губи і піднебіння – 51,3%.
Питома вага різних форм патології в цілому суттєво коливається між
областями (рис.2). На структурі захворювання відображається національний
склад угруповання: питома вага щілин піднебіння в структурі патології
збільшена в областях з майже стовідсотковим українським населенням .

Рис. 2. Структура вроджених щілин губи і піднебіння за даними
генетичного моніторингу, Київська, Івано-Франківська, Чернівецька
області та м. Київ, 1999-2003 рр.

Засвідчений негативний вплив підвищення шлюбної дистанції батьків: для
всієї патології ОR=1,39 при ДІ 1,03-1,87 та при наявності щілини губи й
піднебіння – ОR=1,54 при ДІ 1,09-2,16.

Виявлено, що співвідношення хлопчики/дівчатка серед дітей з щілиною
піднебіння відрізняється від співвідношення статей, яке спостерігалося
серед здорових доношених дітей (рТаблиця 3 Ймовірність народження дитини з патологією при наявності факторів ризику у подружжя, 1999-2003 рр. ? v ??? ?????$ ??? ? ? ? ? I „O ^„O ?????$???????$?? ????? ????? +R–V?X?Z?n?c™?™1/4™3/4™A™O™e™ue™oaaaUeII?uIII Oe0ay 1 ^„ 1$^„a$ ?&???uuu ???&?(??‘†xxx

?>?@?V?`?j?t?Ԡxxx

?t?v?????c?¬?‘†xxx

?¬?®?A?I?Oe?a?‘†xxx

?Ԡxxx

?4?>?H?R?Ԡxxx

?R?T?d?n?x?‚?‘†xxx

?‚?„?c?¬?¶?A?‘†xxx

?A?A?O?Ue?ae???Ԡxxx

??????????

”yO

!

”yO

!

”yO

!

”yO

!

”yO

!

”yO

!

???

??

c6clcC-

o

?

o

5 0,69-9,78

Вся територія разом 0,89 0,22-2,96 1,43 0,60-3,27

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 2,91 1,75-4,80 2,56 1,58-4,14

Західний регіон 4,97 1,42-15,65 2,00 0,69-5,33

Вся територія разом 3,28 2,09-5,11 2,44 1,60-3,69

Хронічна екстрагенітальна патологія Вроджена щілина піднебіння

Київський регіон 4,06 1,94-8,42 2,49 0,84-6,86

Західний регіон 0,30 0,02-2,03 – –

Вся територія разом 2,00 1,06-3,69 1,84 0,65-4,81

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 1,84 1,12-2,98 2,70 1,51-4,77

Західний регіон 1,99 1,04-3,76 6,83 2,82-16,02

Вся територія разом 1,93 1,32-2,83 3,49 2,19-5,55

Ендокринна патологія Вроджена щілина піднебіння

Київський регіон 1,51 0,45-4,51 16,67 0,58-87,62

Західний регіон 2,86 0,85-8,60 – –

Вся територія разом 1,91 0,85-4,16 13,80 0,76-9,69

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 1,58 0,85-2,89 – –

Західний регіон 2,21 0,91-5,13 137,78 15,49-349,94

Вся територія разом 1,83 1,11-2,97 12,37 3,65-39,74

Хронічні інфекційні хвороби Вроджена щілина піднебіння

Київський регіон 2,05 0,69-5,58 4,11 0,86-3,78

Західний регіон 1,11 0,74-5,41 – –

Вся територія разом 1,67 0,65-4,03 3,29 0,89-6,12

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 1,71 0,92-3,14 4,85 1,91-11,74

Західний регіон 4,29 1,82-9,73 8,84 1,22-49,17

Вся територія разом 2,33 1,43-3,77 5,56 2,48-12,08

Паління Вроджена щілина піднебіння

Київський регіон 3,11 1,05-8,57 1,51 0,73-3,16

Західний регіон 2,17 0,89-7,11 0,84 0,42-1,67

Вся територія разом 2,70 1,04-6,57 1,12 0,68-1,83

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 3,16 1,77-5,60 1,45 0,96-2,20

Західний регіон 0,97 0,87-4,49 1,27 0,81-2,02

Вся територія разом 2,98 1,73-5,08 1,36 1,00-1,84

Вживання ліків в преконцепційний період Вроджена щілина піднебіння

Київський регіон 5,88 1,34-21,80 – –

Західний регіон – – – –

Вся територія разом 4,47 1,07-15,57 – –

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 4,74 1,97-11,02 5,57 1,23-21,55

Західний регіон – – 17,90 2,06-134,15

Вся територія разом 6,30 3,00-12,94 7,95 2,51-23,54

Таблиця 4

Ймовірність народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння у жінок,
які проживають в радіоактивно забруднених населених пунктах Київської
області порівняно з радіоактивно “чистими”, 1999-2003 рр.

Доза загального опромінення Щілина піднебіння Щілина губи та щілина
губи і піднебіння

OR ДІ OR ДІ

Наявна 2,99 0,87-11,21 0,91 0,36-2,27

В т.ч. до 5,0 мЗв 1,62 0,34-7,74 1,35 0,53-3,39

5,0 і більше мЗв 5,79 1,50-23,93 – –

Проведене дослідження надає підстави для висновку про вагому роль освіти
у попередженні народження дітей з вродженими щілинами губи і/або
піднебіння, що співпадає із загальною концепцією ВООЗ щодо освіти і
здоров‘я населення [WHO,2002]. Серед жінок, які народили здорову дитину,
у порівнянні з тими, хто мав немовля з вадою, зменшений відсоток осіб,
що мають неповну середню освіту, і збільшений (окрім Івано-Франківської
області) відсоток осіб з вищою освітою. За допомогою до платної медицини
зверталося 5,33% жінок, які народили дитину з щілиною губи і/або
піднебіння і 3,93% жінок, які народили здорову дитину (р=0,320).

Отримані дані та матеріали, викладені в літературі, слугують підставою
для формулювання положень, що можуть бути основою конкретних
профілактичних заходів. Профілактика патології полягає у необхідності
реального втілення проголошеної в країні політики збереження і зміцнення
здоров‘я (health promotion), яка би забезпечила умови для збереження і
зміцнення соматичного здоров‘я майбутніх батьків. Адже діти з вродженими
щілинами губи і/або піднебіння потребують складної медичної і соціальної
реабілітації.

Оскільки ізольована вроджена щілина губи і/або піднебіння не входить у
список вроджених вад, плоди з якими рекомендуються до елімінації,
особливе значення необхідно надавати первинній профілактиці патології.

В першу чергу, це загальноосвітні заходи щодо розуміння причин і умов
виникнення патології у новонароджених, що починаються з курсу
валеології, який нині викладається в рамках середньої і вищої освіти,
важлива роль належить ЗМІ (особливо телебаченню).

Що стосується охорони здоров‘я, то всі питання профілактики повинні
вирішуватися лікарями у співдружності акушерів-гінекологів,
стоматологів, педіатрів, з активною участю медичних генетиків. По
відношенню до стоматологічної служби необхідно зазначити, що у батьків
дітей з щілинами губи і/або піднебіння мультифакторного походження
можуть бути знайдені мікроознаки, які можна вважати проявом дії генів
схильності до захворювання: для щілини губи – прогнатія і девіація осі
носу, для щілини піднебіння – прогенія, діастема, розщеплення язичка
[Лильин Е.Т., Богомазов Е.А., Гофман-Кадошников П.Б, 1990]. Доцільно
звертати на це увагу людей репродуктивного віку, пояснюючи при цьому
потенційну загрозу для їх майбутніх дітей і наголошуючи на методах
планування вагітності.

Отримані дані свідчать, що в країні поширене неконтрольоване
застосування ліків населенням.

При досягненні працездатного, а разом з тим репродуктивного віку люди
підпадають про тиск професійних впливів, які нині в умовах розширення
приватної діяльності поширюються і незадовільно контролюються. Ймовірно,
слід законодавчо передбачити відповідальність роботодавця за
неінформоване перебування осіб репродуктивного віку в умовах, шкідливих
не тільки для їх соматичного, а й репродуктивного здоров‘я, для здоров‘я
їх майбутньої дитини.

Нарешті, згідно з існуючим законодавством, сама особа повинна нести
відповідальність за своє здоров‘я і здоров‘я своїх нащадків. Для цього,
окрім роз‘яснювальної роботи, ймовірно, необхідно передбачити
відповідальність людини за шкідливий спосіб життя, зокрема, паління під
час вагітності.

Висновки

Отримана епідеміологічна характеристика ізольованих вроджених щілин губи
і/або піднебіння серед новонароджених Західного і Київського регіонів
України (частота, структура, ймовірність виникнення, сімейна
обтяженість, приорітетні зовнішні чинники ризику та фактори способу
життя), яка може бути науковим обґрунтуванням заходів, спрямованих на
профілактику патології.

1. Показано, що частота вродженої щілини губи і/або піднебіння серед
новонароджених протягом 1993-2004 рр. дорівнювала 0,98 на 1000
народжених живими. Найвищі значення показника зафіксовані у Чернівецькій
і Сумській (по 1,26‰) та Черкаській (1,13‰) областях.

2. Встановлено, що питома вага різних форм захворювання суттєво
коливалась між областями: вроджена щілина піднебіння в структурі займала
у Київській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях і м. Києві
38,30%, 33,33% 24,24% та 16,52%; вроджена щілина губи – 19,15 %,
24,76%, 36,36%, 32,17%; вроджена щілина губи і/або піднебіння – 42,55
%, 41,90%, 39,39%, 51,31% відповідно, що відображає різницю в етіології
захворювання.

3. Виявлено, що при наявності вроджених вад розвитку у майбутньої матері
ймовірність народження хворої дитини підвищувалася в 14,38 разу (при ДІ
5,71-35,93). При наявності вроджених аномалій у батька ймовірність
захворювання у дитини підвищувалась в тій же мірі, що і при обтяженій
спадковості у матері. Величина підвищення не змінювалась при розгляді
окремих форм патології.

4. Показано підвищення можливості народження дитини з вродженою щілиною
губи і/або піднебіння при наявності вродженої патології у близьких
родичів матері (ОR=5,45 при ДІ 2,59-11,22). Ймовірність народження
хворої дитини при наявності вроджених хвороб у близьких родичів чоловіка
також підвищена (ОR=4,64 при ДІ 1,84-11,20). Величина ймовірності
підвищення у всій групі не змінювалась при розгляді окремих форм
патології.

5. Виявлено, що співвідношення хлопчики/дівчатка серед дітей з вродженою
щілиною піднебіння відрізнялось від співвідношення статей, яке
спостерігалося серед здорових доношених дітей (р Підп. до друку 10.10.2007 р. Формат 60х84/16 Папір офсетний № 1. Гарнітура “Таймс”. Офс. друк Фіз. друк. арк. 1,25. Ум. друк. арк. 1,13. Тираж 150. МВЦ “Медінформ” 03179, м. Київ, вул.. Котельникова, 95 Тел./факс (044) 459-58-13 Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 1194 від 15.01.2003 р. PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020