.

Вплив диференційованого навчання хворих на цукровий діабет 1 типу на досягнення компенсації захворювання та перебіг діабетичної нефропатії (авторефера

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
124 2638
Скачать документ

ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН

ім. В. П. КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ

САХАРОВА Юлія Віталіївна

УДК 616.379-008.64:616.61-082

Вплив диференційованого навчання хворих на цукровий діабет 1 типу на
досягнення компенсації захворювання та перебіг діабетичної нефропатії

14.01.14 – ендокринологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті ендокринології та обміну речовин
ім. В. П. Комісаренка АМН України, м. Київ

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор, академік НАН та АМН України

Єфімов Андрій Семенович,

Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН
України, завідувач діабетологічного відділу

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Кравченко Віктор Іванович,

Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН
України, завідувач відділу епідеміології ендокринних захворювань

кандидат медичних наук, доцент

Михальчишин Галина Петрівна,

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця,

доцент кафедри ендокринології

Провідна установа:

Івано-Франківський державний медичний університет,кафедра
ендокринології, МОЗ України, м.Івано-Франківськ.

Захист відбудеться 24.01.2006 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д. 26.558. 01 з ендокринології в Інституті
ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (04114,
Київ-114, вул. Вишгородська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології
та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМ Н України (04114, Київ-114,
вул. Вишгородська, 69).

Автореферат розісланий 23.12.2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук Л. М. Калинська 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі знань про цукровий діабет відомо,
що тільки стійка компенсація вуглеводного обміну здатна попередити та
загальмувати прогресування мікросудинних ускладнень, що було відображено
у широковідомих дослідженнях – DССT [1993], UKPDS [2000]. Одним з тяжких
ускладнень цукрового діабету є діабетична нефропатія, яка призводить до
інвалідизації хворих та є основною причиною смертності [Mogensen C.E.,
1983; Єфімов 2005]. Єдина допомога хворим – дотримання стійкої
компенсації цукрового діабету та призначення лікування на початкових
стадіях діабетичної нефропатії, які мають зворотній перебіг при
своєчасній діагностиці [Шестакова М.В., 1998].

Важлива роль в підтриманні стабільної компенсації цукрового діабету
відводиться самоконтролю захворювання [Тронько М.Д., 2003], що дає
можливість підтримувати стан стійкої компенсації і, таким чином,
забезпечити профілактику та реабілітацію діабетичних ангіоневропатій
[Єфімов А.С., 2003; Дедов И.И., 2004]. У теперішній час навчання хворих
на цукровий діабет методам самоконтролю стало одним з найважливіших
напрямків сучасної клінічної діабетології і є одною з головних складових
комплексної терапії діабету. З’явившись на початку 20-го століття,
система навчання набула широкого розвитку в останні його десятиліття і
постійно вдосконалюється. За минулі 10-15 років були розроблені та
впровадженні різні структуровані програми з навчання [Ж.-Ф. Ассалем,
1991; М. Бергер, 1998]. В Україні прийнята державна програма “Цукровий
діабет”, однією з задач якої є створення системи шкіл по навчанню хворих
на цукровий діабет, що сприятиме досягненню та підтриманню стабільної
компенсації захворювання. Однак, більшість діабетологів, які аналізують
в динаміці результати навчання самоконтролю, відмічають його недостатню
ефективність [Касаткина Э.П., 1996]. Мета навчання – формування
мотивації та нових психологічних установок у хворих для правильного,
самостійного лікування захворювання [Tomky D, Weaver T, Mulcahy K,
Peeples M. 2001]. Вирішальну роль в довготривалій ефективності лікування
відіграють педагогічні та психологічні аспекти в навчанні. Метою
навчання хворих є створення довготривалої мотивації на самоконтроль, яка
досягається впливом на особистість хворих та індивідуальними підходами в
навчанні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
у межах комплексної програми досліджень діабетологічного відділу
Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН
України за темами: “Створити державний реєстр хворих на інсулінзалежний
цукровий діабет і його ускладнень, та впровадити методи їх ранньої
діагностики, лікування та профілактики” (номер держреєстрації
0100U000914); “Вивчити можливість використання радіонуклідних методів
для діагностики ускладнень цукрового діабету та оцінки ефективності їх
лікування” (номер держреєстрації 0100U000923); “Вивчити патогенез
хронічних ускладнень цукрового діабету та розробити адекватні методи їх
лікування з метою профілактики, зниження інвалідизації” (номер
держреєстрації 0100U000915); “Вивчити патофізіологічні особливості
хронічних ускладнень цукрового діабету 1 та 2 типу і розробити
диференційовані методи їх лікування і профілактики” (номер
держреєстрації 0104U003255); “Розробити нові методи діагностики,
лікування і профілактики цукрового діабету та його ускладнень з метою їх
впровадження в практику” (номер держреєстрації 0103U000806). Дослідження
є фрагментом комплексної програми “Цукровий діабет”, яка затверджена
Президентом України.

Мета дослідження – оцінити компенсацію захворювання та перебіг
діабетичної нефропатії у хворих на цукровий діабет 1 типу після
проведення навчання, з урахуванням їх рівня невербального коефіцієнту
інтелекту

(non-ver.IG) та психологічних особливостей.

Завдання дослідження.

Оцінити стан компенсації цукрового діабету в динаміці (кожні три місяці)
у хворих з різними показниками non-ver.IG, які пройшли навчання.

Провести оцінку рівня емоційного настрою та типів особистості

(по тесту “САН” та “ЛОБИ”) у пацієнтів після проведення навчання.

Оцінити рівень знань в групі хворих, які мають різні показники

non-ver.IG.

Оцінити показники фільтраційно-екскреторної функції нирок у хворих на
цукровий діабет, які пройшли навчання за розробленою методикою в
залежності від стадії діабетичної нефропатії.

Оцінити вплив навчання самоконтролю за новою методикою та рівня
компенсації діабету на стан фільтраційно-екскреторної функції нирок,
проведений методом радіонуклідної сцинтіграфії в динаміці 1,5 року у
хворих на цукровий діабет 1 типу.

Об’єкт дослідження – медико-соціальна реабілітація хворих на цукровий
діабет 1 типу.

Предмет дослідження – показники метаболічної компенсації, стану функції
нирок та психологічного стану у хворих на цукровий діабет 1 типу, які
пройшли диференційоване навчання самоконтролю.

Методи дослідження – клінічне обстеження, визначення лабораторних
показників крові та сечі, виявлення мікросудинних ускладнень цукрового
діабету, з акцентом виявлення детального стану функції нирок, визначення
показника компенсації цукрового діабету – глікозильованого гемоглобіну
(НbA1c), тестування хворих з визначенням рівня невербального коефіцієнту
інтелекту – non-ver.IG, емоційного стану і типів відношення до
захворювання, а також рівня спеціальних знань щодо свого захворювання.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі запропоновані нові
підходи до навчання хворих на цукровий діабет. Вперше продемонстровані
дані про вплив навчання пацієнтів на цукровий діабет

1 типу, з урахуванням рівня їх non-ver.IG та психологічних особливостей
на динаміку компенсації захворювання та перебіг діабетичної нефропатії.
На прикладі динаміки показників фільтраційно-екскреторної функції нирок,
дослідженої за допомогою динамічної реносцинтіграфії, продемонстровано
покращення перебігу діабетичної нефропатії у хворих, які мають добрі та
стабільні показники компенсації діабету після групового
диференційованого навчання, проведеного двічі на рік. Відмічено
покращення перебігу діабетичної нефропатії у групі хворих з високим
рівнем non-ver.IG.

Запропонований новий диференційований підхід до підбору груп хворих на
цукровий діабет для навчання, з урахуванням їх психологічних
особливостей та non-ver.IG для досягнення стійкої тривалості мотивації
на самоконтроль.

Отримані нові дані про особливості психоемоційного статусу пацієнтів з
цукровим діабетом (по тесту ЛОБИ). Відмічено, що в загальній масі
частіше зустрічається ергопатичний, ейфоричний типи ставлення до
захворювання, менше – сенситивний, тривожний та неврастенічний типи, які
здатні переходити у гармонічний тип після проведення навчання
самоконтролю і психокорекції. Сам процес навчання у групі позитивно
впливає на емоційний стан пацієнтів, покращує самопочуття, настрій та
активність.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонований та впроваджений
новий диференційований підхід до підбору груп для навчання з урахуванням
психоемоційного стану пацієнтів на цукровий діабет 1 типу. Обгрунтована
доцільність розділення групи для навчання, диференціація хворих в
залежності від non-ver.IG, типів відношення до свого захворювання та
емоційного стану з подальшим проведенням психокорекції. Встановлено, що
групи, диференційовані по non-ver.IG, мають більш стійку мотивацію на
самоконтроль. Та тільки групи з високим non-ver.IG можуть досягати
довготривалої та стійкої компенсації захворювання, що особливо необхідно
в комплексному лікуванні діабету. Також в групі хворих з високим
non-ver.IG на інтенсифікованій схемі інсулінотерапії суттєво змінився
перебіг нефропатії в бік нормалізації показників
фільтраційно-екскреторної функції нирок. Ці зміни були відмічені на
перших 3-х стадіях та початковій IV стадії діабетичної нефропатії
(методом динамічної реносцинтіграфії). Показано, що одним із ранніх та
найбільш точних методів дослідження, який характеризує початкові зміни,
що притаманні діабетичній нефропатії, є оцінка фільтраційно-екскреторної
функції нирок. Такий метод рекомендований для оцінки змін парціальних
функцій нирок у хворих на цукровий діабет як з, так і без клінічних
ознак діабетичної нефропатії, та дозволяє з високою долею вірогідності
проводити оцінку динаміки нефропатії в процесі лікування.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено підбір,
обстеження, навчання хворих. Запропоновано диференційований підхід до
груп пацієнтів на цукровий діабет 1 типу, які проходили навчання
самоконтролю. Проведено вивчення внутрішньої картини хвороби як системи
особистих відносин у хворих на цукровий діабет 1 типу. Безпосередньо
автором протестовано хворих з визначенням рівня спеціальних знань щодо
свого захворювання, показників психоемоційного стану хворих. Автор
приймала участь у проведенні реносцинтіграфії, яка виконувалась в
лабораторії радіології і рентгенології за участю д.м.н. проф
В.М. Славнова (завідувач – к.м.н. В.В. Марков), безпосередньо
аналізувала результати клінічних, клініко-інструментальних, лабораторних
досліджень, самостійно проводила збір та аналіз літератури, провела
інформаційний пошук та статистичну обробку результатів дослідження,
написала всі розділи дисертації, підготувала до друку наукові праці та
дисертацію до захисту.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на
конференції діабетологічного відділу Інституту ендокринології та обміну
речовин (м. Київ, 2001, 2002 рр.); на науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми курортології і медичної реабілітації” (м. Хмельник,
1999 р.); на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми
фармакотерапії ендокринних захворювань” (м. Харків, 1999 р.); на I
Українській конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті
В.В. Фролькиса (м. Київ, 2000 р.); на III Національному конгресі
геронтологів та геріатрів України (м. Київ, 2000 р.); на конгресах EASD
(м. Будапешт, Угорщина, 2002 р., та м. Париж, Франція, 2003 р); на
засіданні апробаційної комісії з клінічної ендокринології Інституту
ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України
(2004 р.). Діагностичні та теоретичні положення дисертаційної роботи
внесені в лекційну програму по навчанню на кафедрі ендокринології КМАПО
ім. П.Л. Шупика.

Публікації. За темою дисертації надрукована 31 наукова праця, з них 9 –
у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України (2 статті –
самостійні, 7 – у співавторстві). Була створена комп’ютерна програма
бази даних хворих терапевтичного відділення та шкіл навчання хворих на
цукровий діабет (авторське свідоцтво ПА №1598 від 07.12.98 р. –
“Therapeutical Department”). Опублікований методичний посібник по
навчанню хворих на цукровий діабет 1 та 2 типів. По темі дисертації
отриманий патент 66081 А UA. 7 A61B10/00 Спосіб навчання хворих на
цукровий діабет 1 типу самоконтролю за станом захворювання.
(Cахарова Ю.В. та ін.) Заяв. 22.07.2003 – 15.04.2004. Бюл. №4, 2004 р.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінці
тексту. Складається із вступу, розділів: огляд літератури, матеріали і
методи дослідження, 2-х розділів власних досліджень, обговорення
результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
літературних джерел, який містить 373 найменування (136 вітчизняних та
російськомовних авторів і 237 закордонних). Дисертація ілюстрована 13
таблицями і 1 рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика обстежених та методи дослідження. З метою
вивчення впливу навчання, враховуючи non-ver.IG та психологічні
особливості хворих, на стан компенсації захворювання нами було обстежено
98 пацієнтів на цукровий діабет 1 типу (34 чоловіка та 64 жінки,
середній вік яких був 29,5±0,72 р., а тривалість діабету – 11,1±0,56
р.).

Хворі були розподілені на 4 групи. Першу групу складали пацієнти з
високим рівнем non-ver.IG (n=22), другу групу – пацієнти з низьким
рівнем non-ver.IG (n=23), третя група була представлена пацієнтами, які
мали середні показники non-ver.IG (n=30). Всі пацієнти трьох груп
пройшли навчання та мали можливість проводити самоконтроль амбулаторно.
Четверта група хворих на цукровий діабет – контрольна (n=23). Пацієнти
четвертої групи не проходили навчання та не мали можливості проводити
самоконтроль в амбулаторних умовах. Всі чотири групи пацієнтів на
цукровий діабет 1 типу статистично не відрізнялись за віком, статтю,
тривалістю цукрового діабету (табл. 1). При проведенні реносцинтіграфії
нами була обстежена група здорових осіб (n=10) (середній вік 32,2±2,9 р.
(p>0,5)).

Для комплексної оцінки стану хворих досліджувались такі групи
показників: біомедичні, що включали традиційні клінічні тести, показники
стану компенсації цукрового діабету, частоту хронічних ускладнень ЦД;
психологічні показники та показники ставлення до захворювання, включаючи
рівень non-ver.IG, типи ставлення до своєї хвороби, емоційний стан та
рівень знань.

Для оцінки клінічного стану обстежували: загальний аналіз крові, сечі,
аналіз сечі за Нечипоренком, вимірювання добової протеїнурії
(уніфікованим методом Брандберга-Робертса-Стольникова), глікемічні та
глюкозуричні профілі. Стан компенсації цукрового діабету оцінювався як
за самопочуттям пацієнтів, так і за показниками глікемії натще, протягом
доби, добової глюкозурії, рівня глікозильованого гемоглобіну, який
визначався імуноферментним методом у закритій системі на апараті
DCA2000.

Серед хронічних ускладнень ЦД в роботі оцінювали мікросудинні ураження:
діабетична ретинопатія, діабетична невропатія, діабетична
мікроангіопатія нижніх кінцівок, діабетична нефропатія.

Ретинопатія визначалась як стан очного дна високого ризику, що загрожує
втратою зору або розвитком такої загрози протягом найближчого року
(проліферативна, препроліферативна і непроліферативна стадії, виявлені
за допомогою прямої офтальмоскопії з розширеною зіницею). Дистальна
периферична сенсорно-моторна невропатія діагностувалась при зниженні
нижче порогового рівня не менше, ніж двох з шести видів чутливості, що
перевірялися (вібраційна, термічна, відчуття стандартного 10-грамового
монофіламенту, тактильна (дотик вати), пропріоцептивна та
дискримінаційна), або як зниження одного з шести видів чутливості в
поєднанні із втратою ахілового рефлексу та/або значною м’язевою атрофією
дистальніше коліна. Ангіопатія нижніх кінцівок діагностувалась при
зниженні гомілково-плечового індексу (АВРІ) менше, ніж 0,8 для будь-якої
з кінцівок, а також при проведенні капіляроскопії (КПС). Нефропатія
діагностувалась при наявності протеїнурії або мікроальбумінурії у
кількості, що перевищувала 30 мг/добу (починаючи з 3-ї стадії за
Mogensen), за умови відсутності в клінічному аналізі сечі лейкоцитурії.
Мікроальбумінурія визначалась радіоімунологічним методом, в підгрунті
якого використовувався конкурентний вид аналізу альбуміну. Для оцінки
функціонального стану нирок та диференціальної діагностики стадій
діабетичної нефропатії застосований метод динамічної реносцинтіграфії,
який був проведений на сцинтіляційній гамма-камері МВ 9200 з системою
автоматичної обробки MICROSEGAMS (Угорщина) та на вітчизняній
томографічній сцинтіляційній гамма-камері ГКС-301Т. Для диференціювання
ІV стадії нефропатії з термінальною – V стадією проводилось визначення
креатиніну уніфікованим методом Поппера [1972], який грунтується на
кольоровій реакції Яффе.

Таблиця 1

Клінічна характеристика обстежених хворих

в залежності від показника non-ver.IG

Параметр I група II група III група IV група

(контрольна)

n=22 n=23 n=30 n=23

Жінки n=12 n=14 n=23 n=15

Чоловіки n=10 n=9 n=7 n=8

Середній вік, р. 28,23±1,18 30,00±1,62 30,30±0,97 27,39±1,72

p

p>0,1 p*>0,1

p**>0,1 р1***>0,1

p2***>0,1

p3***>0,1

Середня тривалість захворювання, р.

10,23±1,23

10,91±1,13

11,77±1,11

12,57±0,99

p

p>0,1 p*>0,1

p**>0,1 p1***>0,1

p2***>0,1

p3***>0,1

Рівень

non-ver.IG, % 113,91±2,82 74,61±3,18 98,23±2,37 –

p

pp>0,05.

Результати дослідження і їх обговорення. До та після проведених курсів
навчання нами був оцінений стан компенсації цукрового діабету (по рівню
НbA1c) у І та ІІ групах хворих з різними показниками non-ver.IG.

В І групі на початку спостереження рівень НbA1c був 10,28±0,43%, та
знижувався кожні наступні 3 місяці до 7,77±0,24% (p0,1), але відрізнявся від вихідних даних (p0,1) (табл.
2).

Виходячи із отриманих даних слід відмітити суттєву різницю показників
НbA1с між І та ІІ групами кожні 3 місяці протягом 9 місяців (р10,1). Через 6 місяців показник НbA1с у ІІІ групі вірогідно
відрізнявся в порівнянні з І групою (р10,1). Схожі показники НbA1с спостерігалися у ІІІ групі і через
9 місяців (р10,1). Таким чином, компенсації діабету в ІІІ
групі досягти не вдалося. Оцінюючи показники НbA1с у IV групі було
відмічено, що вони залишались стабільно високими, тобто хворі цієї групи
знаходились постійно в декомпенсованому стані. Рівень НbA1с у цій групі
кожні 3 місяці вірогідно відрізнявся від показників НbA1с у І групі
(р10,1), а через 9 місяців спостережень мали
вірогідну різницю (р20,1 р10,1

р2> 0,1 р10,1 р10,1 р10,1

IV група n=23 10,71±0,48 10,65±0,45 10,84±0,43 10,82±0,46

р р1>0,1

р2>0,1

р3>0,1 р10,1

p30,1) 9,2±1,4 8,6±1,9

(p**>0,1) 14,7±2,1 11,6±2,1

(p**>0,1)

р p>0,1 р0,1 р0,1 0,1>p>0,05

Примітки:

р – у порівнянні показників С, А, Н в групах нагляду та контролю;

p* – у порівнянні показників С, А, Н до та після навчання;

p** – у порівнянні показників С, Н та А в процесі тестування.

Показник самопочуття вірогідно покращився як після навчання (p*p>0,05). Можливо, на його значення при
тестуванні впливають інші зовнішні фактори, які роблять його дуже
нестабільними.

Наступним етапом роботи була оцінка показників рівня знань у кожній з
чотирьох груп. Рівень знань оцінювався по опитувальнику середнього рівня
складності, який складався з 30 питань. Кількість вірних відповідей
оцінювалася у відсотках. В I групі хворих рівень знань вірогідно
змінився з середнього 66,5±2,6% на початку занять до 94,8±1,7% після
курсу навчання (p0,1). А в
порівнянні з показниками рівня знань в групах, які пройшли навчання,
були вірогідні відмінності між I та III групами (p10,1).

Таким чином, при структурованому навчанні відмічається нарощування суми
знань, яке супроводжується позитивною психологічною динамікою, чого не
дає звичайна робота лікаря з хворим в процесі лікування.

Одночасно з опитуванням по анкеті “САН” у хворих тих же груп було
проведено тестування по опитувальнику “ЛОБИ”. Виходячи з призначення
цього опитувальника, за даними окремих авторів [Л.И. Вассерман та
соавт., 1981], виявляється залежність деяких типів ставлення (ставлення
до лікування, ставлення до самотності, ставлення до роботи і навчання та
ін. станів) у хворих з різними хронічними психосоматичними
захворюваннями.

Ми в своїй роботі провели спостереження типів відношення у хворих на
цукровий діабет 1 типу. В спостереженні приймали участь 64 пацієнти (43
жін. і 21 чол., середній вік яких складав 29,28±0,70 р., тривалість
діабету – 10,25±0,71 р.) з перших трьох груп, які пройшли навчання в
“Центрі навчання хворих на цукровий діабет” и проводили самоконтроль.
Тестування по опитувальнику “ЛОБИ” проводилося двічі – до проведення
навчання і через

3-6 місяців після проведеного курсу навчання. Таке тестування
проводилось вперше для хворих на цукровий діабет. Така психодіагностика
була проведена з метою вивчення змін типів відношення до захворювання у
пацієнтів, які пройшли курс навчання і яким проводили групову
психотерапію.

Відмічено, що при захворюванні на цукровий діабет частіше зустрічаються
показники ергопатичного, ейфоричного типів, які мають відповідно
середній бал на одного обстеженого 2,8±0,3 і 2,5±0,3, менше – апатичного
типу – середній бал якого є 0,5±0,1. Середні бали у відношенні
сенситивного – 1,3±0,2, тривожного – 1,3±0,2 і неврастенічного – 1,5±0,2
типів були проміжними.

:?aAE

E

I

o

CJ

CJ

h[7‘

CJ„

CJj

CJb

???8:?aeE

E

O

??????

??????

$

O

v i

O

$

O

O

O

v i

v i

O

$

O

O

O

v i

v i

O

$

O

O

v i

O

$

O

v i

v i

O

$

O

O

$

O

v i

v i

O

$

O

O

O

v i

’”’*’,’THTHTHTH6§kd

v i

O

$

O

O

#

O

??????

$

O

$

O

$

O

3

O

$

O

3

3

O

$

O

$

O

3

O

$

O

O

O

O

$

O

O

O

???????ільше число балів, можна віднести ейфоричний тип. Однак після
курсу навчання цей тип вірогідно не змінився (середній бал залишився
однаковим з 2,5±0,3 до 2,9±0,2 ) (p>0,1), це можна інтерпретувати як
процес усунення у свідомості хворого наявності самого захворювання, як
хронічного психотравмуючого фактору. Тобто, можливо, цей тип є захисним
фактором, який характеризує незрілі механізми захисту від різних
хронічних стресів, які зустрічаються у пацієнтів на цукровий діабет.

Показник тривожного (середній бал змінився з 1,3±0,2 до 0,7±0,1),
іпохондричного (середній бал змінився з 0,7±0,1 до 0,4±0,1) та
неврастенічного (середній бал змінився з 1,5±0,2 до 0,9±0,2) типів після
проведеного навчання вірогідно знижується в порівнянні з початковими
показниками (pp>0,05). Цей тип
характеризується різноманітними фобіями, які супроводжують хворого.
Таким чином, при зміні ставлення хворого до свого захворювання буде
також змінена уява про саме захворювання, що, можливо, дасть правильну
уяву про тактику поведінки та прийняття необхідних лікувальних засобів.
Тому, діагностика типів ставлення до хвороби необхідна для використання
диференційованих психотерапевтичних та реабілітаційних програм при
груповій формі навчання.

Подальшим етапом нашої роботи було дослідження функції нирок, зокрема їх
фільтраційно-екскреторної функції у хворих на цукровий діабет.

Фільтраційно-екскреторна функція нирок вивчалась у хворих, які входили
до групи нагляду по навчанню. Кількість хворих, які приймали участь в
дослідженні, складала 34 пацієнти. Стан компенсації оцінювався по рівню
глікозильованого гемоглобіну (НвА1с), який був у групі нагляду в
середньому 9,48±0,66%. Зміни функції нирок у хворих на цукровий діабет
нами були порівняні з показниками здорових осіб (табл. 4).

Кількісні показники функціонального стану фіксувалися окремо для кожної
нирки – Тмакс (час максимального накопичення РФП у лівій та правій
нирках) – фільтраційна функція нирок і Т1/2 (час напіввиведення РФП з
лівої та правої нирок) – екскреторна функція нирок.

Враховуючи стадійність розвитку діабетичної нефропатії, ми формували
групи обстежених, виходячи з міжнародної класифікації нефропатій. Хворі
були розподілені на 3 групи в залежності від наявності та величини
мікроальбумінурії, яка визначалась імуноферментним методом. Перша група
– хворі с ДН I-II стадії (n=13), у яких відсутня МАУ. Друга група –
хворі з діабетичною нефропатією III стадії (n=21), у яких МАУ в
середньому була 115,0±19,6 мг/добу. Третя група – хворі з діабетичною
нефропатією IV стадії (n=13), у яких МАУ складала в середньому
682,3±131,1 мг/добу.

У хворих першої групи показник Т1/2 для лівої та правої нирок суттєво не
відрізнявся від показника Т1/2 для лівої та правої нирок у нормі
(0,1>p>0,05). Тмакс для лівої та правої нирок не був вірогідно знижений
в порівнянні з показником Тмакс для лівої та правої нирок у групі
здорових осіб (p1>0,1) (табл. 4).

У другій групі були виявлені суттєві зміни показників Тмакс і Т1/2. Так,
відмічалося більше гальмування екскреції радіофармпрепарату, яке
оцінювалося за показником Т1/2, що вірогідно відрізнялося від групи
здорових осіб і першої групи (група без МАУ) (р1p2>0,05).

Таблиця 4

Показники фільтраційної (Тмакс) і екскреторної (T1/2) функцій

для лівої та правої нирок в групах хворих

з різними стадіями діабетичної нефропатії

Показники Тмакс л.н. Тмакс п.н. T1/2 л.н. T1/2 п.н.

Здорові особи n=10 3,0±0,6 3,0±0,6 12,0±2,6 12,0±2,6

1 група n=13 3,8±0,4 3,6±0,4 22,1±4,4 22,4±4,5

р1 р1>0,1 р1>0,1 0,1>p1>0,05 0,1>p1>0,05

2 група n=21 5,1 ±0,5 5,5±0,9 39,3±4,4 39,0±4,6

р1

р2 р1p2>0,05 р1p2>0,05 р1p3>0,05 р1p2>0,05;

р3>0,1 р10,1), так і в
правій – з 30,6±6,4 до 24,4±4,2 сек. (рп.н.>0,1). При порівнянні з
показниками Т1/2 контрольної групи, де показники практично не змінилися
як у лівій нирці – з 38,6±9,1 до 42,7±8,1 сек. (pл.н.>0,1), так і в
правій – з 43,1±9,2 до 43,1±8,32 сек. (pл.н.>0,1), була відмічена
вірогідна різниця (pp>0,05).
Показники Т1/2 через 1,5 року спостережень не відрізнялися в цих 2-х
групах (p>0,1).

Таким чином, враховуючи отримані дані, нами було відмічено, що зміни
фільтраційно-екскреторної функції вірогідно змінювались тільки у 1 групі
(p0,1). Покращення показника
Т1/2 для правої та лівої нирок в динаміці спостережень 1 року у 1 групі
хворих пояснюється, можливо, покращенням показників глікемії і
досягненням компенсації діабету. Рівень НвА1с змінився з 10,5±0,6% – на
початку спостереження до 6,0±0,2% – у кінці спостереження (pp>0,05). У контрольній групі хворих
компенсації діабету не було досягнуто, і НвА1с залишався стабільно
високим: 10,0±0,98% на початку спостереження і 8,8±0,4% через 9 місяців
спостережень (p>0,1), зміни в фільтраційно-екскреторній функції нирок не
відмічалися. Одержані результати свідчать, що стійка нормоглікемія і
тривала компенсація діабету позитивно впливають на динаміку діабетичних
мікросудинних ускладнень.

ВИСНОВКИ

Навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет 1 типу з урахуванням їх
психологічних особливостей дозволяє за допомогою існуючих структурованих
програм досягти довготривалої стабільної компенсації захворювання, що
супроводжується регресом діабетичних нефропатій у осіб з високим
non-ver.IG. Для хворих з низьким non-ver.IG необхідно подальше
удосконалення програм і методичних підходів, що дасть можливість
створення довготривалої мотивації на компенсацію захворювання.

У осіб з високим non-ver.IG відмічається більш висока довготривала
ефективність навчання, що супроводжувалось зниженням глікозильованого
гемоглобіну і досягненням стійкої компенсації діабету в порівнянні з
групою осіб з низьким non-ver.IG.

Стан хворих на цукровий діабет 1 типу після навчання самоконтролю за
визначеними структурованими програмами з періодичністю 2 рази на рік
супроводжується позитивними тенденціями в зміні їх емоційного статусу,
що виявляється у вигляді покращення показників самопочуття, настрою і
активності в порівнянні з контрольною групою, де позитивні зміни були
мінімальними, і показники настрою і активності мали негативні значення.

При вивченні внутрішньої картини хвороби як системи особистих відносин у
хворих на цукровий діабет 1 типу частіше зустрічається ергопатичний,
ейфоричний типи відносин до захворювання, рідше зустрічається
сенситивний, тривожний і неврастенічний типи, які можуть переходити в
гармонійний тип після проведення навчання самоконтролю і психокорекції.

Метод психокорекції хворих на цукровий діабет 1 типу в процесі навчання
сприяє формуванню більш точної схеми внутрішньої картини хвороби,
наближенню до гармонічного типу відносин до хвороби, що дає можливість
створити стійку мотивацію на самоконтроль і підтримувати тривалу
компенсацію захворювання.

За даними динамічної реносцинтіграфії порушення екскреторної функції
нирок, яке виявляється у вигляді відхилень показників напіввиведення
радіофармпрепарату, у хворих на цукровий діабет 1 типу з невеликою
тривалістю захворювання є раннім проявом діабетичної нефропатії, носить
двосторонній характер і виявляється ще на стадії відсутності
мікроальбумінурії.

Диференційований підхід до групового навчання хворих на цукровий діабет
1 типу в комплексі зі схемою інтенсифікованої інсулінотерапії позитивно
впливає на динаміку фільтраційно-екскреторної функції нирок.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для ефективного навчання хворих на цукровий діабет 1 типу методу
самоконтролю необхідне проведення регулярних курсів навчання (двічі на
рік). Така періодичність позитивно впливає на якість компенсації
захворювання і приводить до покращення якості самоконтролю захворювання
і динаміки судинних ускладнень.

При проведенні навчання рекомендована попередня психотерапевтична
корекція психолога, яку необхідно проводити, враховуючи особисті ознаки
пацієнтів і типи відношення до захворювання (за тестами Особистого
опитувальника Інституту Бехтерева).

В процесі навчання рекомендований розподіл хворих не тільки за типом
діабету, віком, тривалістю захворювання, наявністю ускладнень, але і за
рівнем non-ver.IG з використанням необхідних індивідуальних
психологічних підходів до пацієнтів в процесі навчання.

Навчання в комплексі зі схемою інтенсифікованої інсулінотерапії повинно
стати головним фактором в лікуванні хворих на цукровий діабет 1 типу.

Метод комп’ютерної реносцинтіграфії є методом вибору в діагностиці
доклінічних стадій діабетичної нефропатії і рекомендований для оцінки
функціонального стану нирок хворих на цукровий діабет 1 типу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сахарова Ю.В. Обучение и самоконтроль – важнейший компонент
современной терапии инсулинзависимого сахарного диабета // Проблеми
екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник
наукових праць. – 1998. – Випуск 5 (19). – С. 220-230.

2. Сахарова Ю. В. Контроль течения диабетических микроангиопатий у
больных сахарным диабетом в зависимости от схемы инсулинотерапии
Особенности подхода к группам больных в условиях обучения и самоконтроля
// Ліки України 2000, – №5, – С. 22-25

3. Єфімов А.С., Євдокімова Н.Ю., Маньковський Б.М., Скробонська Н.А.,
Єфімов Д.А., Ткач С.М., Костюк О.П., Сахарова Ю.В. Деякі механізми
розвитку і лікування цукрового діабету і його ускладнень // Матеріали
XIV з’їзду терапевтів України. – Київ, 1998. – С. 139-141. (Здобувачем
самостійно проведені підбір хворих для навчання, їх клінічне обстеження
й тестування, статистична обробка та аналіз отриманих результатів,
написання фрагменту статті).

4. Ефимов А.С., Маньковский Б.Н., Скробонская Н.А., Костюк Е.П.,
Карабун П.М., Ткач С.Н., Сахарова Ю.В., Соколова Л. К., Орленко В.Л.
Актуальные вопросы лечения сахарного диабета и его осложнений // Журнал
Академії медичних наук України. – 2000. – Т.6, – №3, – С. 471-484.
(Здобувачем самостійно проведені підбір хворих для навчання, їх клінічне
обстеження й тестування по психологічним опитувальникам, статистична
обробка та аналіз отриманих результатів, написання фрагменту статті).

5. Тронько Н.Д., Ефимов А.С., Славнов В.Н., Марков В.В., Зубкова Г.А.,
Ковпан Н.А., Землянская С.В., Сахарова Ю.В. Радионуклидная диагностика
диабетических ангиопатий // Журнал АМН Украины, Киев 2002, – т.8, – №3,

– С. 1-13. (Здобувачем самостійно проведені підбір хворих з діабетичною
нефропатією, їх клінічне обстеження, статистична обробка та аналіз
отриманих результатів, написання фрагменту статті).

6. Сахарова Ю.В., Єфімов А.С., Скробонська Н.А. Розробка та аналіз
ефективності нових підходів до навчання хворих на цукровий діабет 1 типу
// Клиническая эндокринология и эндокринная хирургия. – 2002. – №1, – С.
64-66. (Здобувачем самостійно проведені інформаційний пошук, планування
дослідження, підбір хворих, їх клінічне обстеження й тестування,
статистична обробка та аналіз отриманих результатів, написання статті).

7. Зубкова Г.А., Славнов В.Н., Марков В.В., Ковпан Н.А., Сахарова Ю.В.
Радіонуклідна діагностика та оцінка ефективності лікування діабетичної
нефропатії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО
ім. П.Л. Шупика. – Вип. 11, кн. 2. – Київ, 2002. – С. 2296-300.
(Здобувачем самостійно проведені підбір хворих з діабетичною
нефропатією, їх клінічне обстеження, проведення реносцинтіграфії,
статистична обробка та аналіз отриманих результатів, написання статті).

8. Зубкова Г.А., Славнов В.Н., Марков В.В., Сахарова Ю.В. Оцінка
ефективності лікування діабетичної нефропатії // Клиническая
эндокринология и эндокринная хирургия. – 2003. – №1 (2), – С. 23-25.
(Здобувачем самостійно проведено планування дослідження, підбір хворих,
їх клінічне обстеження, статистична обробка та аналіз отриманих
результатів, написання фрагменту статті).

9. Патент 66081 А UA. 7 A61B10/00 Спосіб навчання хворих на цукровий
діабет 1 типу самоконтролю за станом захворювання. (Cахарова Ю.В. и
др.). Заяв. 22.07.2003 – 15.04.2004. Бюл. №4, 2004 р.

10. Комп’ютерна програма “Therapeutical Department”. Авторське свідоцтво
– ПА №1598 від 07.12.98 р.

11. Ефимов А.С., Никберг И.И., Скробонская Н.А., Сахарова Ю.В. Опыт
работы Центра обучения больных сахарным диабетом в книге “Актуальные
проблемы курортологии и медицинской реабилитации”. – Киев:
Полиграфкнига. – 1999. – Вып. 320. – С. 176-177. (Здобувачем самостійно
проведені підбір хворих, їх клінічне обстеження й тестування,
статистична обробка та аналіз отриманих результатів, написання статті).

12. Ефимов А.С., Никберг И.И., Скробонская Н.А., Сахарова Ю.В. Опыт
работы Центра обучения больных сахарным диабетом // Актуальные вопросы
эндокринологии. Материалы юбилейной конференции, посвященной 60-летию
эндокринологической службы Республики Беларусь. – Минск, 1999. – С.
58-60. (Здобувачем самостійно проведені підбір хворих, їх клінічне
обстеження й тестування, статистична обробка та аналіз отриманих
результатів, написання статті).

13. Sakharova Y., Efimov A. Influence of non-verbal intellect grade
(non-v.IG) for effective educations // Diabetologia. – 2002. – Vol. 44.
– Suppl. 1. – P.213.

14. Sakharova Y., Efimov A. Influence of non-verbal intellect grade

(non-v.IG) on the level of knowledges and compensation of diabetes //
Diabetologia.

– 2003. –Vol. 46. – Suppl. 2. – P.424.

15. Efimov A., Sakharova Y., Effect of improved metabolic control on
filtration excretion renal function // Diabetes Metabolism. 18-th
International Diabetes Congress. Poster Displays. – 2003, 29, 4S7-4S428.
– P. 303.

Крім того, за матеріалами дисертації опубліковані методичний посібник по
навчанню хворих на цукровий діабет 1 та 2 типів та 18 тез в наукових
виданнях та популярних статей як самостійних, так і в співавторстві.

АНОТАЦІЯ

Сахарова Ю.В. Вплив диференційованого навчання хворих на цукровий діабет
1 типу на досягнення компенсації захворювання та перебіг діабетичної
нефропатії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – Інститут ендокринології та
обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2005.

У дисертації наведені результати обстеження 98 хворих на цукровий діабет
1 типу, які проходили навчання самоконтролю в “Центрі навчання хворих на
цукровий діабет”. В роботі вперше запропоновано застосовувати
диференційований підхід до груп пацієнтів з урахуванням їх рівня
невербального коефіцієнту інтелекту (non-ver.IG) і психологічних
особливостей; наведені дані про стан компенсації і перебіг діабетичних
нефропатій (за даними динамічної реносцинтіграфії) в групах хворих з
різними показниками невербального коефіцієнту інтелекту (non-ver.IG).
Також було оцінено перебіг діабетичних ускладнень в залежності від стану
метаболічного контролю діабету, вивчена обізнаність хворих про свою
недугу, а також досліджений емоційний стан та типи ставлення до своєї
хвороби. Отримані дані свідчать, що при дотриманні необхідної терапії за
допомогою існуючих структурованих програм досягається довготривала
стабільна компенсація захворювання, яка супроводжується регресом
діабетичних нефропатій у осіб з високим non-ver.IG. Після проведення
навчання хворих на цукровий діабет 1 типу за визначеними структурованими
програмами з періодичністю 2 рази на рік виникають позитивні тенденції в
зміні їх емоційного статусу та змінюється ставлення до своєї хвороби в
бік гармонізації особистості, підвищується рівень знань щодо свого
захворювання. За даними динамічної реносцинтіграфії порушення
екскреторної функції нирок у хворих на цукровий діабет 1 типу з
невеликою тривалістю захворювання є раннім проявом діабетичної
нефропатії, носять двосторонній характер і виявляються ще на стадії
відсутності мікроальбумінурії. Проведений диференційований підхід до
групового навчання разом з необхідною терапією позитивно впливає на
динаміку фільтраційно-екскреторної функції нирок.

Ключові слова: цукровий діабет 1 типу, метаболічний контроль,
невербальний коефіцієнт інтелекту (non-ver.IG), навчання хворих,
психологічні особливості хворих (емоційний стан, типи відносин до своєї
хвороби), динамічна реносцинтіграфія, фільтраційно-екскреторна функція
нирок.

АННОТАЦИЯ

Сахарова Ю.В. Влияние дифференцированного обучения больных сахарным
диабетом 1 типа на достижение компенсации заболевания и течение
диабетической нефропатии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.14 – эндокринология. – Институт эндокринологии и
обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины, Киев, 2005.

Целью работы было изучение влияния нового дифференцированного подхода к
группам пациентов с сахарным диабетом 1 типа, которые проходили обучение
самоконтролю в “Центре обучения больных сахарным диабетом”, на состояние
компенсации заболевания и течения микрососудистых осложнений (на примере
диабетической нефропатии). В исследовании принимали участие 98 пациентов
(33 мужчины и 65 женщин, среднего возраста 29,5?0,72 лет,
продолжительностью диабета 11,1?0,56 лет). Пациенты, проходившие
обучение и проводившие контроль гликемии амбулаторно были распределены с
учетом их уровня невербального коэффициента интеллекта (non-ver.IG) на
три группы. В первую группу вошли 22 пациента с высоким non-ver.IG
(113,91±2,82%), во вторую – 23 пациента с низким non-ver.IG
(74,61±3,18%), в третью – 30 человек – со средним показателем non-ver.IG
(98,23±2,37%). В контрольную группу – четвертую – вошли пациенты, не
дифференцированные по показателю non-ver.IG, не проходившие обучение и
не проводившие контроль гликемии амбулаторно. В процессе обучения
учитывались эмоциональное состояние больных (оцениваемое по тесту “САН”
– Самочувствие, Активность, Настроение), типы отношения к своему
заболеванию (по тесту “ЛОБИ” – Личностный опросник Бехтеревского
института) и уровень знаний.

На протяжении 9 месяцев наблюдений в І группе уровень НbА1с изменялся
каждые последующие три месяца с 10,28±0,43% до 7,77±0,24% (p0,1) и 7,97±0,36%
(p0,1),
7,59±0,24%, в сравнении с исходными данными (р0,1)).

При оценке показателей уровня знаний (оцениваемые по стандартному
опроснику интерактивной компьютерной программы, разработанной фирмой
Novo Nordisk) в группах по обучению отмечались следующие изменения: в 1
группе – с 66,5±2,6% – в начале курса обучения, до 94,8±1,7% – в конце
курса обучения, во 2 группе – с 56,0±3,0% до 73,2±3,2%, в 3 группе – с
60,1±2,2% до 83,6±1,8%, что было статистически достоверно (p0,1)).

При тестировании по опроснику “САН” 73 человек (33 жен. и 20 муж.,
средний возраст которых составлял 28,66±0,74 лет, длительность диабета –
11,08±0,81 лет) из 3-х исследуемых групп были получены позитивные данные
об изменении эмоционального состояния после проведения обучения
(самочувствия – с 12,1±1,3 до 18,0±1,4, настроения – с 9,9±1,5 до
16,4±1,3 и активности – с 9,1±1,3 до 14,1±1,2) (p0,1).

Таким образом, при дифференцированном групповом обучении только в группе
лиц с высоким non-ver.IG удалось достичь компенсации диабета и
существенного улучшения течения диабетической нефропатии (на примере
экскреторной функции почек).

Ключевые слова: сахарный диабет 1 типа, метаболический контроль,
невербальный коэффициент интеллекта (non-ver.IG), обучение больных,
психологические особенности больных (эмоциональное состояние, типы
отношения к своему заболеванию), динамическая реносцинтиграфия,
фильтрационно-экскреторная функция почек.

SUMMARY

Sakharova Yu.V. Influence of differentiated education in patients with
type

1 diabetes mellitus on disease compensation and diabetic nephropathy.

– Manuscript.

Dissertation for degree of candidate of medical sciences by speciality
14.01.14 – endocrinology. – V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology
and Metabolism of AMS, Ukraine, Kyiv, 2005.

The results of examination in 98 type 1 diabetic patients who were
training the self-control in “Center for education of patients with
diabetes mellitus” were given. For the first time the use of
differentiated approach to the patients groups taking into account their
level of non-verbal intellect grade (non-ver.IG) and psychological
features was proposed in the work; data of the state of compensation and
diabetic nephropathy course (by the data of dynamic renoscintigraphy) in
groups with various indices of non-ver. IG were cited. The course of
diabetic complications depending on the state of diabetic metabolism
control was assessed, the patient information about their disease was
studied and the emotional state and the types of care of their disease
were also examined. Data obtained are evidence of prolonged stable
disease compensation accompanied with the regression of diabetic
angiopathies in the persons with high non-ver. IG that was achieved by
required therapy using the structural programmes. After the education of
type 1 diabetic patients according the certain structural programmes
with a periodicity twice a year the positive tendencies to their
emotional status and the care of their disease were changed into the
side of personal harmonization, the level of knowledges concerning their
disease was increased. In accordance with the data of dynamic
renoscintigraphy disorders of excretory adrenal function in patients
with the short course of type 1 diabetes mellitus are an early
manifestation of diabetic nephropathy, with double character and are
revealed at the stage of microalbuminuria absence. The present
differentiated approach to the group education together with required
therapy has the positive effect on the dynamics of filtering-excretory
renal function.

Key words: type 1 diabetes mellitus, non-verbal intellect grade
(non-ver.IG), patient education, psychological features of patients
(emotional state, types of care of their disease), dynamic
renoscintigraphy, filtering-excretory renal function.

PAGE \* Arabic 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020